Російський диктатор Володимир Путін, за даними західних медіа, значно активізував фінансування проєктів, пов’язаних із продовженням життя, омолодженням організму та пошуком технологій умовного «безсмертя». Про це йдеться в розслідуванні The Wall Street Journal, яке описує масштабну державну програму Росії у сфері біотехнологій та медицини майбутнього.
Йдеться про ініціативу під назвою «Нові технології збереження здоров’я», бюджет якої оцінюється приблизно у 26 мільярдів доларів. Формально її метою є боротьба зі старінням та збільшення тривалості активного життя, однак фактично програма охоплює значно ширший спектр досліджень — від генної інженерії до експериментів із біодруком органів і ксенотрансплантацією.
За інформацією WSJ, одним із ключових напрямів є 3D-біодрук живих тканин, який дозволяє створювати фрагменти органів із клітин людини. Інший напрям — вирощування органів у генетично модифікованих тваринах, зокрема так званих міні-свинях, які використовуються як «біологічні інкубатори» для людських органів. Також дослідники працюють над технологіями кріогенного впливу на організм та методами уповільнення клітинного старіння.
Керівні позиції у цих проєктах, за даними журналістів, займають особи з найближчого оточення Путіна. Серед них — його донька Марія Воронцова, яка працює ендокринологом і курує державні генетичні програми, а також фізик Михайло Ковальчук, керівник Курчатовського інституту та впливова фігура російського науково-військового комплексу.
Російські наукові структури заявляють про певні досягнення у сфері біодруку, зокрема про створення зразків людських тканин, таких як хрящі або елементи щитоподібної залози у лабораторних умовах. Водночас заявляється, що у перспективі до 2030 року Росія може перейти до повноцінного вирощування органів для трансплантації.
Однак міжнародна наукова спільнота ставиться до цих заяв із великим скепсисом. Експерти, на яких посилається WSJ, зазначають, що більшість російських досліджень не публікується у провідних рецензованих наукових журналах і не проходить міжнародної верифікації. Це ускладнює оцінку реального рівня досягнень і викликає сумніви щодо заявлених проривів.
Російський вчений Олександр Островський у коментарі для медіа наголосив, що відсутність публікацій фактично означає відсутність перевірених результатів. За його словами, у таких умовах значна частина заяв може бути радше політичним або фінансовим сигналом, ніж реальними науковими досягненнями.
Окрему увагу WSJ приділяє тому, що російський лідер демонструє особистий інтерес до методів «омолодження» та нетрадиційної медицини. Зокрема, згадується епізод 2018 року, коли під час зустрічі в Кремлі Путін розповідав тодішньому канцлеру Австрії Sebastian Kurz про переваги кріокамер, де тіло піддається впливу екстремально низьких температур.
Такі епізоди, як зазначають журналісти, демонструють не лише політичний, а й особистий інтерес Путіна до теми довголіття. У матеріалі підкреслюється, що під час пандемії COVID-19 Кремль запровадив надзвичайно суворі протоколи безпеки для захисту президента, включно з тривалими карантинами для відвідувачів і посиленими заходами дезінфекції.
Також у західних і російських медіа неодноразово з’являлися припущення щодо можливих косметичних або медичних процедур, які могли вплинути на зовнішній вигляд Путіна, що лише посилило дискусії про його надмірну увагу до фізичного стану.
Аналітики звертають увагу і на загальний контекст: середня тривалість життя чоловіків у Росії становить близько 68 років, що значно нижче показників більшості розвинених країн. На цьому тлі масштабні інвестиції в біотехнології виглядають як спроба держави одночасно вирішити демографічні проблеми та забезпечити технологічну перевагу.
Окремо зазначається, що під час зустрічей із лідером Китаю Сі Цзіньпіном Путін порушував тему продовження життя та майбутніх технологій заміни органів. Ці заяви, за даними WSJ, вписуються у ширший наратив про можливість радикального подовження людського життя в майбутньому.
Попри це, експерти наголошують, що більшість заявлених російських досягнень у сфері «біологічного безсмертя» залишаються непідтвердженими, а сама програма значною мірою базується на гіпотетичних технологіях, які ще не доведені у світовій науці.
