Daypolitico

Позначка: Онікс

  • Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    Росія атакувала Україну різними ракетами, зафіксовано влучання на 32 локаціях

    У ніч проти 22 жовтня 2026 року російські війська здійснили масштабну комбіновану атаку на Україну із застосуванням ракет різних типів та 210 безпілотників. Основним напрямком удару, за повідомленням Повітряних сил ЗСУ, став Київ. Сили протиповітряної оборони знешкодили 181 ворожий дрон, зокрема 87 реактивних безпілотників. Водночас російські засоби ураження влучили на 32 локаціях, ще на восьми зафіксували падіння уламків. Станом на 09:00 атака продовжувалася — у повітряному просторі залишалися ще 10 ворожих безпілотників.

    Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на ранкове зведення Повітряних сил ЗСУ.

    За оприлюдненою інформацією, окупанти використовували одночасно кілька типів ракет і ударних дронів, запускаючи їх із різних районів Росії та тимчасово окупованих українських територій.

    Якими ракетами Росія атакувала Україну

    Під час нічного удару російські війська застосували одразу кілька типів ракетного озброєння.

    За інформацією Повітряних сил, серед них були:

    • Балістичні ракети «Іскандер-М».
    • Зенітні керовані ракети комплексу С-400, які Росія також використовує для ударів по наземних цілях.
    • Гіперзвукові протикорабельні ракети «Циркон».
    • Протикорабельні ракети «Онікс».

    Пуски здійснювали з території Курської, Брянської та Ростовської областей Російської Федерації.

    Використання різних типів ракет ускладнює роботу української протиповітряної оборони, оскільки такі цілі мають різні характеристики швидкості та траєкторії польоту.

    Зокрема, балістичні ракети створюють особливі труднощі для перехоплення через високу швидкість і відносно короткий час реагування.

    Водночас у ранковому повідомленні, яке наводить РБК-Україна, не уточнюється загальна кількість запущених ракет кожного типу.

    Також не наведено остаточного розподілу між знищеними ракетами та тими, що досягли цілей.

    Росія запустила 210 безпілотників

    Окрім ракет, противник застосував 210 ударних безпілотників різних типів.

    Серед них Повітряні сили назвали Shahed, «Гербера», «Італмас» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливістю цієї атаки стала значна кількість реактивних безпілотників.

    За попередньою інформацією, із 210 запущених дронів 110 були реактивними.

    Такі апарати відрізняються від звичайних гвинтових безпілотників насамперед швидкістю польоту.

    Через це вони можуть створювати додаткові труднощі для мобільних вогневих груп, які використовують стрілецьке озброєння та інші засоби перехоплення повітряних цілей.

    Окупанти запускали безпілотники з районів Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Шаталового в Росії.

    Також стартові майданчики розташовувалися на тимчасово окупованих територіях Донецької області та Криму.

    Використання кількох напрямків дозволяє російським військам створювати додаткове навантаження на українську систему протиповітряної оборони.

    Скільки російських дронів вдалося знешкодити

    Станом на 09:00 22 жовтня українська протиповітряна оборона збила або подавила 181 російський безпілотник.

    Серед них — 87 реактивних дронів.

    Таким чином, за попередніми даними, знешкоджено понад 86% від загальної кількості запущених безпілотників.

    Однак цей показник не є остаточним, оскільки на момент публікації ранкового зведення атака ще тривала.

    У небі залишалися 10 ворожих ударних безпілотників, які продовжували відстежувати українські військові.

    До відбиття атаки залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Вони працювали одночасно над перехопленням повітряних цілей і порушенням роботи систем керування російськими дронами.

    При цьому поняття «знешкоджено» охоплює не лише фізичне знищення безпілотника, а й подавлення його засобами радіоелектронної боротьби.

    Влучання зафіксували на 32 локаціях

    Попри роботу української протиповітряної оборони, уникнути влучань не вдалося.

    Повітряні сили повідомили про ураження на 32 локаціях.

    Ще на восьми локаціях зафіксовано падіння уламків збитих повітряних цілей.

    Водночас ці цифри не означають, що йдеться саме про 32 населені пункти або 32 окремі зруйновані будівлі.

    Локація — це місце, де зафіксовано наслідки влучання засобів повітряного нападу.

    На одній території може бути пошкоджено кілька об’єктів, а один населений пункт може містити декілька таких локацій.

    Точний масштаб руйнувань встановлюють рятувальники та місцеві органи влади.

    Інформація про наслідки ударів продовжує уточнюватися.

    Київ став головним напрямком російського удару

    За даними Повітряних сил, основний напрямок нічної атаки припав на столицю України.

    У Києві пролунали вибухи, працювала протиповітряна оборона.

    Згодом почали надходити повідомлення про пошкодження та постраждалих.

    За інформацією РБК-Україна станом на ранок 22 жовтня, внаслідок атаки загинула одна людина, а кількість постраждалих перевищила 20 осіб.

    Серед потерпілих є діти.

    Місцева влада та екстрені служби продовжують уточнювати кількість жертв і характер пошкоджень.

    Ці дані можуть змінюватися після завершення рятувальних робіт та обстеження територій.

    Російські удари зачепили й інші регіони

    Окрім Києва, повідомлення про наслідки російських атак надходили з інших регіонів України.

    Зокрема, в Кременчуці Полтавської області зафіксували пошкодження будівель, пов’язаних із місцевою телерадіокомпанією.

    За повідомленнями місцевих джерел, російські удари спричинили руйнування цивільної інфраструктури.

    Масштаби пошкоджень та інформацію про можливих постраждалих уточнюють відповідальні служби.

    Також тривоги й загрози ударів фіксували в низці інших областей України.

    Остаточна географія атаки стане зрозумілою після оприлюднення додаткових звітів Повітряних сил, обласних військових адміністрацій та Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Чому російська армія використовує стільки різних засобів ураження

    Комбіновані атаки передбачають одночасне застосування зброї, що відрізняється за швидкістю, висотою польоту та способом наведення.

    Для української системи протиповітряної оборони це створює складнішу оперативну ситуацію.

    Повільніші ударні безпілотники можуть перехоплювати мобільні вогневі групи, тоді як для протидії швидкісним і балістичним цілям необхідні інші можливості.

    Дрони-імітатори можуть використовуватися для відволікання уваги засобів ППО та створення додаткового навантаження на систему спостереження.

    Водночас конкретні завдання російського командування під час атаки 22 жовтня офіційно не встановлені.

    Тому твердження про наміри противника слід розглядати як військово-технічне пояснення можливостей такого озброєння, а не як підтверджений план конкретної операції.

    Що відомо станом на ранок 22 жовтня

    За попереднім зведенням Повітряних сил, Росія застосувала ракети «Іскандер-М», С-400, «Циркон» та «Онікс», а також 210 безпілотників різних типів.

    Українські захисники знешкодили 181 дрон, зокрема 87 реактивних.

    Водночас на 32 локаціях зафіксували влучання, ще на восьми — падіння уламків.

    Станом на 09:00 у повітрі залишалися 10 ударних безпілотників, тому бойова робота тривала.

    Попри значну кількість знешкоджених цілей, атака призвела до людських жертв і руйнувань. Найважча ситуація, за ранніми повідомленнями, склалася в Києві, який став основним напрямком російського удару.

    Дані щодо наслідків атаки та результатів роботи ППО можуть уточнюватися протягом дня.

  • Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія накрила Україну балістикою й реактивними Shahed: горять склади, без світла сім населених пунктів

    Росія в ніч проти 27 серпня здійснила масштабну комбіновану атаку на Україну, застосувавши одразу кілька типів ракет і сотні безпілотників. Вибухи протягом ночі лунали у Києві, Одесі, Запоріжжі, Кривому Розі, на Полтавщині, Сумщині та в інших регіонах. Під ударами опинилися житлові будинки, навчальні заклади, промислові підприємства, склади та енергетична інфраструктура. Є загиблі та поранені.

    Повітряні сили ЗСУ вранці розкрили масштаб російського удару. За офіційними даними, атака розпочалася ще близько 18:00 26 серпня.

    Російські війська застосували дві протикорабельні ракети «Онікс», запущені з тимчасово окупованого Криму, балістичні ракети «Іскандер-М»/KN-23 з території Брянської та Курської областей Росії, а також 258 безпілотників різних типів.

    Серед них були Shahed, «Гербера», S8000 «Бандероль» та дрони-імітатори «Пародія».

    Особливу увагу привертає ще одна деталь: за інформацією Повітряних сил, приблизно третина запущених Shahed була реактивною. Це означає, що Росія дедалі активніше застосовує швидкісні модифікації ударних безпілотників, які залишають українській ППО значно менше часу на реагування.

    Загалом українська протиповітряна оборона збила або подавила 233 повітряні цілі.

    Серед них — одна з двох ракет «Онікс», сім балістичних ракет «Іскандер-М»/KN-23, три безпілотні літальні апарати S8000 «Бандероль» та 222 ударні й імітаційні дрони.

    Водночас Повітряні сили повідомили про влучання російських засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Ще на 11 локаціях зафіксували падіння уламків збитих цілей. Частина російських засобів ураження не досягла своїх цілей.

    Одним із напрямків удару знову став Київ.

    У столиці протягом ночі кілька разів оголошували повітряну тривогу. Спочатку місто перебувало під загрозою безпілотників, а згодом Повітряні сили окремо попередили про небезпеку застосування балістичного озброєння.

    Близько третьої години ночі у Києві пролунала серія потужних вибухів. Їх чув і кореспондент Reuters, який перебував у столиці. Міжнародне агентство підтвердило, що Росія в цей час здійснювала комбіновану ракетно-дронову атаку на Україну.

    Унаслідок роботи ППО уламки російських цілей впали в Подільському районі Києва, у дворі між житловими будинками.

    Ще серйозніші пошкодження зафіксували у Шевченківському районі. За словами мера Віталія Кличка, там значно пошкоджено приміщення однієї з гімназій.

    Вибуховою хвилею також вибило вікна у комунальному медичному закладі. За попередньою інформацією, у столиці обійшлося без потерпілих.

    Серйозні наслідки атаки зафіксували і в Київській області.

    У Бориспільському районі внаслідок російського удару виникла пожежа у складських приміщеннях. Пошкоджені складські об’єкти також у Фастівському районі, а у Броварському та Вишгородському районах — приватні житлові будинки.

    Під ударами опинилася й Полтавщина, причому однією з цілей стала енергетична інфраструктура.

    Начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич повідомив, що російські сили атакували промислові підприємства у Кременчуцькому районі.

    Одночасно ворог ударив по одному з об’єктів енергетики у Миргородському районі.

    Після удару сталося аварійне відключення електроенергії. Без світла тимчасово залишилися споживачі одразу семи населених пунктів. На місцях працювали аварійні служби. Інформації про травмованих на момент ранкового повідомлення не надходило.

    Ще однією з основних цілей нічної атаки стала Одещина.

    Область перебувала під масованим комбінованим ударом понад сім годин. Російські військові застосовували ракети та безпілотники.

    Начальник Одеської ОВА Олег Кіпер повідомив про пошкодження 16-поверхового житлового будинку, двох навчальних закладів та приватної оселі.

    Також пошкоджені об’єкти інфраструктури, територія елеватора, гаражі та автомобілі місцевих жителів.

    Унаслідок ударів у кількох місцях виникли пожежі. Пошкодження отримали фасад, дах та скління багатоповерхівки.

    Попри масштаби руйнувань, станом на ранкові повідомлення інформації про постраждалих на Одещині не надходило.

    Під потужним ударом опинилося і Запоріжжя.

    У місті протягом ночі неодноразово лунали вибухи. Внаслідок російської атаки постраждали щонайменше троє людей — двоє чоловіків та жінка.

    За інформацією начальника Запорізької ОВА Івана Федорова, пошкоджені автомобіль і кілька будівель, виникла пожежа. Потерпілим надали медичну допомогу.

    Факт вибухів у Запоріжжі та поранення трьох людей також підтверджував Reuters.

    Балістичними ракетами Росія атакувала Кривий Ріг.

    За інформацією місцевої влади, ракети влучили у промислове підприємство. Поранення отримали двоє чоловіків віком 46 та 58 років. Їх госпіталізували у стані середньої тяжкості.

    Окрім промислового об’єкта, пошкоджено центр медико-санітарної допомоги та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Reuters також повідомив про удар ракетами по промисловому об’єкту Кривого Рогу і підтвердив інформацію про двох постраждалих.

    Трагічні наслідки нічного удару зафіксували на Сумщині.

    Близько опівночі російські військові масовано атакували Роменську громаду. За даними місцевої влади, ворог спрямував по ній дев’ять безпілотників.

    Один із дронів уразив житловий будинок.

    Внаслідок атаки загинула 66-річна жінка. Ще четверо людей — три жінки віком 63, 69 і 75 років та 69-річний чоловік — постраждали.

    Поліція повідомляє, що в Роменській громаді також пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, приватний будинок, адміністративна будівля та десять вантажних автомобілів.

    У Харкові російський безпілотник влучив у балкон четвертого поверху багатоповерхового житлового будинку в Індустріальному районі.

    Пошкоджені фасад і скління будівлі. 30-річний чоловік зазнав гострої реакції на стрес та отримав допомогу медиків.

    Повідомлялося про наслідки російських атак і в Херсоні, де внаслідок влучань виникли пожежі, зокрема загорілася двоповерхова будівля магазину. За даними місцевої влади, є загиблий та поранені.

    На Черкащині, за інформацією начальника ОВА Ігоря Табурця, українські захисники знищили чотири російські безпілотники. Інформації про травмованих або руйнування інфраструктури не надходило.

    Масштаб нічної атаки показує, як Росія продовжує змінювати тактику повітряних ударів по Україні.

    Йдеться вже не лише про великі хвилі звичайних Shahed. Москва одночасно комбінує балістичні ракети, протикорабельні «Онікси», безпілотники різних типів, дрони-імітатори та все більшу кількість швидкісних реактивних БпЛА.

    Саме поєднання різних типів цілей створює особливо складне навантаження на українську протиповітряну оборону. Балістичні ракети мають надзвичайно малий час підльоту та потребують спеціалізованих комплексів перехоплення, тоді як сотні безпілотників одночасно змушують розосереджувати засоби ППО по великій території.

    За даними Міністерства оборони України, лише протягом липня українська ППО перехопила понад 5300 повітряних цілей, тоді як Росія протягом місяця застосувала понад дев’ять тисяч ударних дронів і ракет. У відомстві прямо зазначали, що протиповітряна оборона працює в умовах дефіциту засобів для перехоплення балістики.

    Ніч на 27 серпня показала цю проблему особливо виразно.

    З одного боку, українській ППО вдалося збити або подавити абсолютну більшість із 258 безпілотників та перехопити сім балістичних ракет. З іншого — навіть ті цілі, які прорвали оборону, призвели до загибелі людей, поранень, масштабних пожеж та пошкоджень критично важливої інфраструктури.

    Удари цієї ночі були розтягнуті від Сумщини і Харкова до Одеси, від Київщини до Полтавщини та Запоріжжя.

    Горіли склади, були пошкоджені житлові багатоповерхівки та школи, ракети влучили у промислові підприємства, а удар по енергетичному об’єкту залишив без електрики сім населених пунктів.

    І найпоказовіша цифра всієї атаки — близько третини російських ударних дронів були реактивними. Це може свідчити про подальше нарощування Росією використання швидкісних безпілотників під час комбінованих ударів — нового виклику, до якого Україні доводиться адаптувати систему ППО просто під час війни.

  • Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія перевиконує план із виробництва ракет: Скібіцький попередив, що паузи в ударах не буде

    Росія продовжує нарощувати виробництво високоточного ракетного озброєння та перевиконує державне оборонне замовлення за низкою ключових типів ракет. Це дозволяє країні-агресору підтримувати високі темпи ракетних ударів по території України, тому найближчим часом очікувати тривалої паузи в атаках не варто. Про це заявив заступник начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України генерал-майор Вадим Скібіцький в інтерв’ю РБК-Україна.

    За словами представника воєнної розвідки, Росія може змінювати тактику застосування озброєння, зменшуючи кількість ракет, які одночасно запускаються по одній цілі, однак повністю припиняти удари вона не планує. Водночас подальша інтенсивність атак значною мірою залежатиме від того, чи зможе російський військово-промисловий комплекс і надалі підтримувати нинішні темпи виробництва.

    «Вони зможуть зменшити кількість ракет, яка летить по одній цілі, але паузу вони навряд чи будуть робити. Адже зараз у них у пріоритеті ураження одних цілей, а потім вони будуть переключатися на інші. Проте все буде передусім залежати від обсягів їхнього виробництва – чи зможуть вони підтримувати нинішні темпи», – зазначив Скібіцький.

    Він підкреслив, що головним завданням української розвідки та інших складових Сил оборони залишається зрив планів російського військово-промислового комплексу. Для цього Україна працює як над отриманням інформації про виробництво озброєння, так і над завданням ударів по підприємствах оборонної галузі, складах боєприпасів та інших військових об’єктах на території Росії.

    За інформацією ГУР, російські підприємства вже перевищують заплановані показники виробництва за основними типами ракетного озброєння. Загалом рівень виконання місячних планів становить 110–120%, а окремі види ракет виробляються значно швидше, ніж передбачено державним оборонним замовленням.

    Зокрема, у липні Росія виконала план із виробництва стратегічних крилатих ракет Х-101 на 140%. Для морських крилатих ракет 3М14 «Калібр» цей показник становив 111%, а виробництво крилатих ракет Х-35 досягло 200% від запланованого обсягу.

    Скібіцький також навів конкретні цифри щодо виробничих планів. Так, на серпень Росія запланувала виготовити 72 ракети Х-101. Аналогічний план був і в липні, однак фактично російські підприємства випустили 87 ракет цього типу. Щодо ракет «Калібр», то при запланованих 26 одиницях у липні було вироблено 29.

    За словами представника ГУР, українська розвідка володіє документальними підтвердженнями як планів виробництва російського військово-промислового комплексу, так і фактичного виконання цих показників. Саме аналіз цих документів дозволяє оцінювати реальні виробничі можливості країни-агресора, а не покладатися лише на відкриті джерела чи непрямі оцінки.

    Окремо генерал-майор звернув увагу на ситуацію із виробництвом ракет «Циркон» та «Онікс». За даними ГУР, станом на 3 серпня Росія вже виконала річний план із виробництва цих двох типів ракет, визначений державним оборонним замовленням. Протягом перших семи місяців року було виготовлено 33 ракети «Циркон» та 60 ракет «Онікс».

    Обидві ракети спочатку розроблялися як протикорабельне озброєння, однак після модернізації російська армія активно застосовує їх і для ударів по наземних цілях на території України. Завдяки високій швидкості польоту та складності перехоплення вони становлять серйозну загрозу для систем протиповітряної оборони.

    Статистика застосування ракет у липні також демонструє зростання інтенсивності російських ударів. За оцінками ГУР, за кількістю запусків крилатих ракет Х-101, «Калібр» та Х-32 липень став другим наймасштабнішим місяцем 2026 року після лютого. Якщо в лютому російська армія використала 157 таких ракет, то в липні – 153.

    Ще більш показовою є ситуація з балістичними та гіперзвуковими засобами ураження. За словами Скібіцького, протягом липня Росія застосувала 198 балістичних і гіперзвукових ракет, серед яких 9М723 комплексу «Іскандер-М», ракети 48Н6 для комплексів С-400, а також «Циркони». Це стало найбільшим показником від початку 2026 року.

    Раніше Повітряні сили Збройних сил України повідомляли, що лише у липні українська протиповітряна оборона знищила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються найбільшою проблемою для ППО через дуже короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.

    Попри міжнародні санкції, російський військово-промисловий комплекс продовжує адаптуватися до обмежень, збільшуючи випуск високоточного озброєння. Українська розвідка наголошує, що одним із ключових напрямків роботи Сил оборони залишається ураження підприємств оборонної промисловості, виробничих майданчиків, складів та логістичних центрів на території Росії. Саме такі дії мають на меті знизити можливості Кремля підтримувати нинішні темпи виробництва ракет і, відповідно, обмежити інтенсивність майбутніх масованих ударів по Україні.

  • Росія достроково виконала річний план з виробництва «Цирконів» і «Оніксів»: ГУР попереджає про нову загрозу

    Росія достроково виконала річний план з виробництва «Цирконів» і «Оніксів»: ГУР попереджає про нову загрозу

    Росія вже на початку серпня виконала державний річний план із виробництва гіперзвукових ракет «Циркон» та надзвукових ракет «Онікс». Такі оцінки озвучило Головне управління розвідки Міністерства оборони України. За даними української воєнної розвідки, станом на 3 серпня російський військово-промисловий комплекс уже виготовив усю кількість цих ракет, яка була передбачена державним оборонним замовленням на 2026 рік.

    Про це йдеться в інтерв’ю заступника начальника ГУР МО України генерал-майора Вадима Скібіцького, яке опублікувало РБК-Україна. За його словами, російська оборонна промисловість продовжує працювати у режимі максимальної мобілізації, а виробництво окремих видів високоточного озброєння не лише не сповільнюється, а й демонструє випередження встановлених графіків.

    За інформацією української розвідки, протягом перших семи місяців 2026 року Росія виготовила:

    • 33 гіперзвукові ракети «Циркон»;
    • 60 надзвукових ракет «Онікс».

    Первісно обидва комплекси створювалися як протикорабельне озброєння. Однак після модернізації російські війська дедалі активніше використовують їх для ударів по наземних цілях на території України. Саме така зміна тактики значно ускладнила загрозу для української системи протиповітряної оборони, оскільки ці ракети мають високу швидкість польоту та складну траєкторію перехоплення.

    «Циркон» вважається одним із найсучасніших російських ракетних комплексів. За заявленими характеристиками він здатний розвивати гіперзвукову швидкість, що значно скорочує час реагування для систем ППО. Водночас «Онікс», хоча й був розроблений як протикорабельна ракета, після доопрацювання активно застосовується для ударів по наземній інфраструктурі.

    Оприлюднені цифри свідчать не лише про стабільне функціонування російського військово-промислового комплексу, а й про здатність Кремля підтримувати виробництво навіть в умовах міжнародних санкцій. Раніше Вадим Скібіцький зазначав, що Росія створила жорстку систему контролю за виконанням державного оборонного замовлення. За його словами, на підприємствах оборонної галузі діє ціла система покарань за зрив виробничих планів, а виконання державних контрактів контролюється на всіх рівнях влади.

    Водночас у ГУР наголошують, що санкційний тиск усе ж створює для російської оборонної промисловості певні труднощі. Значна частина сучасних російських ракет містить електронні компоненти іноземного виробництва, тому Україна разом із міжнародними партнерами продовжує працювати над перекриттям каналів їхнього постачання. Крім того, одним із важливих напрямків роботи Сил оборони України залишаються удари по підприємствах російського військово-промислового комплексу, складах боєприпасів та виробничих майданчиках, що дозволяє хоча б тимчасово порушувати виробничі цикли окремих видів озброєння.

    Окрему увагу експерти звертають на загальне нарощування виробництва ракетного озброєння в Росії. Позаштатний радник президента України, фахівець із військових технологій Сергій Бескрестнов («Флеш») раніше повідомляв, що російська армія накопичила запас у кілька сотень балістичних ракет і продовжує регулярно поповнювати свої арсенали завдяки власному виробництву. За його оцінками, щомісяця Росія випускає приблизно 60–70 ракет комплексу «Іскандер», а разом із виробництвом «Цирконів» та ракет для систем С-400 загальний випуск може сягати 100–150 високоточних ракет на місяць. Ці оцінки демонструють, що російський оборонно-промисловий комплекс зберігає можливість компенсувати значну частину витраченого боєзапасу.

    У ГУР також наголошують, що виконання виробничого плану не означає завершення випуску цих ракет до кінця року. Державне оборонне замовлення є мінімальним гарантованим обсягом, тоді як за наявності виробничих потужностей і необхідних комплектуючих підприємства можуть продовжувати виготовлення продукції понад встановлені показники. Саме тому українська розвідка уважно стежить за темпами виробництва та накопичення російських запасів високоточного озброєння.

    На тлі цих даних українські військові продовжують фіксувати високу інтенсивність повітряних атак. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, лише протягом липня українська протиповітряна оборона перехопила понад 5300 повітряних цілей, серед яких були ударні безпілотники та ракети різних типів. Водночас саме балістичні ракети залишаються одним із найскладніших викликів для української системи ППО через надзвичайно короткий час підльоту та складність їхнього перехоплення.

    Оцінки ГУР свідчать, що найближчим часом підстав очікувати суттєвого зменшення інтенсивності російських ракетних атак немає. Навпаки, дострокове виконання плану з виробництва окремих типів ракет може свідчити про прагнення Кремля підтримувати високий темп застосування високоточного озброєння, одночасно поповнюючи власні запаси. Саме тому українські сили оборони продовжують роботу не лише над посиленням протиповітряної оборони, а й над ураженням військово-промислових об’єктів на території Росії, які забезпечують виробництво ракетного озброєння.

  • Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 дронів: ППО не змогла перехопити балістику

    Росія випустила по Україні 28 ракет і 115 дронів: ППО не змогла перехопити балістику

    У ніч на 5 серпня російські війська здійснили одну з наймасштабніших повітряних атак останнього часу, застосувавши проти України 28 ракет різних типів та 115 ударних і безпілотників-імітаторів. Основною ціллю удару стала Київська область. Водночас українські сили протиповітряної оборони знищили майже сотню ворожих дронів, однак перехопити балістичні ракети цього разу не вдалося.

    Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України.

    За даними військових, Росія використала чотири протикорабельні ракети “Циркон”/”Онікс”, запущені з території Курської та Ростовської областей РФ, а також 24 балістичні ракети “Іскандер-М”/С-400, які були випущені з Брянської та Курської областей.

    Крім ракет, окупанти застосували 115 безпілотників, серед яких ударні дрони типу Shahed, реактивні модифікації цих БпЛА, “Гербера”, “Італмас” та безпілотники-імітатори “Пародія”. Запуски здійснювалися з районів Курська, Міллерового, Орла, тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в окупованому Криму.

    До відбиття повітряного нападу були залучені авіація, підрозділи зенітних ракетних військ, сили радіоелектронної боротьби, підрозділи безпілотних систем та мобільні вогневі групи Сил оборони України.

    За попередніми даними станом на 08:30, українська протиповітряна оборона знищила або подавила 98 ворожих безпілотників різних типів на півночі, сході та півдні країни.

    Водночас Повітряні сили підтвердили влучання російських ракет і 17 ударних безпілотників на 26 різних локаціях. Крім того, падіння уламків збитих повітряних цілей зафіксовано ще на шести локаціях.

    У військовому командуванні також наголосили, що повітряна атака тривала й після оприлюднення оперативного зведення. У повітряному просторі України залишалися ворожі безпілотники, тому громадян закликали не ігнорувати сигнали повітряної тривоги та дотримуватися правил безпеки.

    Нагадаємо, внаслідок нічної атаки Росії значних руйнувань зазнали Київ та Київська область. У столиці зросла кількість постраждалих, а в Київській області, зокрема на залізничній платформі поблизу атакованих логістичних об’єктів, було виявлено загиблих.

  • Ігнат попередив про нову загрозу: Росія накопичила ракети для наступних ударів

    Ігнат попередив про нову загрозу: Росія накопичила ракети для наступних ударів

    Росія накопичила певний запас ракет і найближчими днями зберігається висока загроза нових атак по території України. У Повітряних силах ЗСУ закликають громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, адже особливу небезпеку становлять балістичні ракети, які долітають до цілей за лічені хвилини.

    Про це в ефірі національного телемарафону заявив начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

    Коментуючи сьогоднішню денну ракетну атаку, Ігнат зазначив, що російські війська випустили три балістичні ракети з північного напрямку. Одну з них українським силам протиповітряної оборони вдалося знищити, однак ще дві влучили на території Київської області.

    Пізніше окупанти також застосували протикорабельні ракети “Онікс” по південних регіонах України. За словами речника Повітряних сил, ці ракети не досягли визначених цілей.

    Втім, Ігнат наголосив, що небезпека залишається дуже високою.

    «Але загроза зберігається. Ворог накопичив певну кількість ракет. Треба ці дні максимально реагувати на сигнали тривоги, розуміти, що балістика — це дуже швидко і небезпечно», — підкреслив він.

    Окремо представник Повітряних сил прокоментував російський удар по полігону в Київській області, де під час атаки проходив публічний захід за участю представників оборонної галузі.

    За словами Ігната, усі обставини трагедії мають встановити правоохоронні органи та інші компетентні служби. Водночас він нагадав, що у Збройних силах України вже давно діє заборона на проведення масових і публічних заходів через постійну загрозу російських ударів.

    «Я думаю, що правоохоронці та компетентні служби розберуться з цим питанням. У нас у ЗСУ вже давно заборонено проведення заходів і публічних заходів, великі зібрання — бо це безпека. Україна у війні, і дотримуватися тих вимог потрібно у будь-який час — чи вдень, чи вночі», — заявив речник.

    Нагадаємо, вдень 24 липня Росія завдала балістичного удару по території Київської області. Найбільших руйнувань зазнав Бучанський район. Ракети влучили по приватному полігону, де в цей момент проходив публічний захід за участю представників української оборонної промисловості. Внаслідок атаки є загиблі та десятки поранених.

    Після трагедії Офіс генерального прокурора відкрив два кримінальні провадження: за фактом воєнного злочину Росії та щодо можливого неналежного виконання службових обов’язків під час організації заходу.