Позначка: ООН

  • Вирок для Кремля: ООН офіційно визнала знищення української енергетики злочином проти людяності

    Вирок для Кремля: ООН офіційно визнала знищення української енергетики злочином проти людяності

    Незалежна міжнародна комісія Організації Об’єднаних Націй з розслідування щодо України ухвалила безпрецедентне рішення, кваліфікувавши масовані російські удари по українській енергетичній інфраструктурі як воєнні злочини та злочини проти людяності. Відповідний висновок був оприлюднений наприкінці жовтня міжнародними слідчими, які ретельно проаналізували наслідки цілеспрямованого знищення цивільних об’єктів. Експерти наголосили, що систематичні атаки Російської Федерації на електростанції та тепломережі були не випадковими помилками під час ведення бойових дій, а складовою частиною затвердженої державної політики, спрямованої на створення нестерпних умов для виживання мирного населення.

    За даними розслідувачів, найвище військово-політичне керівництво країни-агресора несе безпосередню персональну відповідальність за організацію та виконання цих наказів. У своєму звіті Комісія чітко окреслила коло головних фігурантів. Найбільш відповідальними за безжальні удари по цивільній інфраструктурі України визнано очільника Кремля Володимира Путіна, колишнього міністра оборони Сергія Шойгу, його наступника на цій посаді Андрія Бєлоусова, а також начальника Генерального штабу російської армії Валерія Герасимова. Слідчі встановили, що російські командири, санкціонуючи пуски ракет, абсолютно чітко усвідомлювали життєву необхідність об’єктів теплопостачання для виживання мешканців великих міст у зимовий період.

    Масштабний терор, який розпочався ще восени дві тисячі двадцять другого року, з часом ставав дедалі інтенсивнішим, охоплюючи нові регіони. Хвилі ударів із застосуванням сотень безпілотників та балістичних ракет завдали критичної шкоди енергетичному сектору. У матеріалах розслідування зафіксовано жахливі наслідки цих дій для пересічних громадян. Органи охорони здоров’я офіційно документували випадки смертей через екстремально низькі температури у житлових будинках та навіть лікарнях. Минулої зими до медичних закладів масово потрапляли пацієнти з обмороженнями та важким переохолодженням, які вони отримали у власних квартирах через повну відсутність централізованого опалення після російських обстрілів.

    Від цього енергетичного терору найбільше страждали найуразливіші категорії населення, зокрема літні люди та особи з обмеженою мобільністю, які фізично не могли самостійно покинути знеструмлені та крижані оселі. Слідчі Організації Об’єднаних Націй класифікували ці умисні атаки на об’єкти життєзабезпечення не лише як брутальне порушення законів та звичаїв ведення війни, але і як злочини проти людяності у вигляді нелюдських діянь, що завдають сильних фізичних та моральних страждань.

    Офіційні представники російської влади при цьому неодноразово публічно хизувалися своїми намірами продовжувати знищення української інфраструктури, що стало для міжнародних експертів додатковим беззаперечним доказом умислу. Ухвалене рішення є надзвичайно важливим кроком для підготовки матеріалів до майбутніх міжнародних трибуналів. Офіційне визнання російського енергетичного терору злочином проти людяності відкриває нові юридичні шляхи для притягнення до кримінальної відповідальності не лише безпосередніх виконавців, але й вищого керівництва Російської Федерації. Міжнародна спільнота продовжує збір доказів, скрупульозно фіксуючи кожне руйнування та кожну жертву цієї нелюдської стратегії.

  • Сюрприз для Радбезу: США, Китай та Росія можуть об’єднатися довкола кандидатури Віктора Орбана на посаду генсека ООН

    Сюрприз для Радбезу: США, Китай та Росія можуть об’єднатися довкола кандидатури Віктора Орбана на посаду генсека ООН

    Глобальна дипломатія готується до несподіваного сценарію: за інформацією авторитетного видання , Сполучені Штати розглядають можливість висунення колишнього прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана на посаду наступного Генерального секретаря ООН. Найбільш парадоксальним у цій ситуації є те, що кандидатура Орбана може стати компромісною фігурою, яка об’єднає інтереси трьох ключових геополітичних суперників — США, Китаю та Росії. Журналісти зазначають: коли ця впливова трійка в Раді Безпеки ООН доходить згоди щодо одного кандидата, вони, як правило, досягають бажаного результату.

    За оцінками джерел у Держдепартаменті США, угорський політик має всі шанси заручитися підтримкою щонайменше 10 із 15 членів Радбезу, причому 8 голосів йому гарантовані практично без зусиль. Прихильники Орбана в американській адміністрації називають його лідером із «правильною ідеологією», здатним ефективно керувати у ворожому середовищі. Головною інтригою залишається позиція Великої Британії та Франції, які традиційно уникають прямого застосування права вето проти консолідованого вибору більшості.

    Поки повноваження чинного генсека Антоніу Гутерреша добігають кінця 31 грудня 2026 року, Орбану доведеться конкурувати з сімома іншими кандидатами. Серед них — очільниця UNCTAD Ребека Грінспан, яка вже продемонструвала сильні стартові позиції під час неформальних голосувань, та голова МАГАТЕ Рафаель Гроссі. Варто зазначити, що у самій Угорщині навколо імені Орбана триває розслідування щодо обставин арешту готівкових активів Ощадбанку.

     

  • ООН привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках

    ООН привітала домовленість про локальне припинення вогню в Олешках

    Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш офіційно привітав досягнення домовленості між Україною та РФ щодо запровадження тимчасового гуманітарного режиму припинення вогню в районі міста Олешки (Херсонська область).

    Про це повідомив речник Офісу Генсека ООН Стефан Дюжаррік, наголосивши на важливості гуманітарного паузи для полегшення становища цивільного населення.

    Деталі гуманітарного перемир’я:

    • Ініціатива та посередництво: За даними офіційних джерел, досягненню локальної домовленості передували інтенсивні переговори за сприяння міжнародних посередників, зокрема Сполучених Штатів.
    • Гуманітарна мета: Режим «тиші» запроваджується для проведення гуманітарних операцій — надання екстреної допомоги місцевим жителям, які опинилися на лінії фронту, розмінування та створення умов для безпечної евакуації населення.
    • Терміни дії: Сторони погодили початок дії локального припинення вогню наприкінці жовтня 2026 року (початок регламентовано з 27–29 жовтня залежно від координаційних етапів гуманітарних служб).

    Позиція ООН

    У заяві Офісу Генерального секретаря зазначається, що ООН готова надати повну підтримку в межах гуманітарних місій та закликає сторони суворо дотримуватися умов локального перемир’я заради збереження життів цивільних громадян.

     

  • «Нам потрібні ці люди»: Зеленський назвав мільйони українців, яких хоче повернути додому

    «Нам потрібні ці люди»: Зеленський назвав мільйони українців, яких хоче повернути додому

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що за кордоном перебувають 9,5 мільйона українців, які, за його словами, втратили житло. Глава держави наголосив, що Україні необхідно створити умови для повернення громадян, оскільки саме люди мають стати основою повоєнної відбудови та економічного розвитку. Водночас міжнародна статистика свідчить про меншу кількість українських біженців за кордоном, тому озвучена президентом цифра потребує уточнення.

    Про це Зеленський заявив в інтерв’ю американському телеканалу Fox News, повідомляє ТСН 21 жовтня.

    Президент підкреслив, що відновлення України після завершення війни залежатиме не лише від міжнародної фінансової допомоги, а й від повернення людей, які були змушені залишити країну.

    «Нам потрібно, щоб 9,5 мільйона людей, які втратили житло і зараз перебувають за кордоном, повернулися в Україну — просто щоб жити тут і будувати свою країну», — заявив Зеленський.

    За його словами, повернення громадян має стати одним із ключових завдань держави.

    Скільки українців насправді перебувають за кордоном

    Озвучена Зеленським цифра у 9,5 мільйона людей привертає увагу, адже вона суттєво перевищує показники міжнародних гуманітарних організацій.

    За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, наприкінці 2025 року у світі перебували приблизно 5,9 мільйона біженців та шукачів притулку з України.

    Більшість із них знайшли прихисток у європейських країнах.

    Водночас ще близько 3,7 мільйона людей були внутрішньо переміщеними особами, тобто залишили власні домівки, але продовжили проживати на території України.

    Разом ці дві категорії становили приблизно 9,6 мільйона людей.

    Таким чином, озвучена президентом кількість близька до загального масштабу внутрішнього та зовнішнього переміщення, але не відповідає окремому показнику біженців за кордоном.

    Чи мав Зеленський на увазі саме всіх вимушено переміщених українців, наразі невідомо.

    Чому українці не поспішають повертатися

    Однією з головних причин залишається безпекова ситуація.

    Російські війська продовжують атакувати українські міста, житлові будинки та об’єкти критичної інфраструктури.

    Для родин із дітьми важливими залишаються доступ до безпечної освіти, медичної допомоги та стабільного житла.

    Не менш суттєвим чинником є працевлаштування.

    За роки повномасштабної війни багато українців адаптувалися до життя в інших державах, знайшли роботу та облаштували побут.

    Діти відвідують місцеві школи, вивчають іноземні мови та поступово інтегруються в нове середовище.

    Тому рішення про повернення залежить не лише від бажання жити в Україні, а й від можливостей забезпечити родині безпечне та стабільне майбутнє.

    Раніше «Ненька інфо» аналізувала, що може спонукати мільйони українців повернутися додому.

    Серед ключових умов — безпека, доступне житло, гідна оплата праці та перспективи для дітей.

    Зруйноване житло залишається серйозною перешкодою

    Повернення українців ускладнюється масштабними руйнуваннями житлового фонду.

    Особливо гострою проблема залишається у прифронтових регіонах та населених пунктах, які тривалий час перебували під російською окупацією.

    Частина людей втратила житло повністю, інші не можуть повернутися через пошкодження будинків, відсутність комунальних послуг або небезпеку повторних обстрілів.

    За даними Міжнародної організації з міграції, оприлюдненими 16 жовтня, навіть українці, які вже повернулися додому, знову ризикують бути змушеними виїхати.

    Причинами залишаються пошкоджене житло, повторні удари по енергетиці та високі витрати на опалення.

    Організація попереджає, що наближення зими може ще більше ускладнити становище вразливих родин.

    Чому повернення мільйонів людей важливе для економіки

    Вимушена міграція має довгострокові наслідки для української економіки.

    Скорочення чисельності населення означає зменшення кількості працівників, споживачів і платників податків.

    Особливо відчутною є нестача людей працездатного віку.

    Для повоєнного відновлення Україні знадобляться фахівці у будівництві, промисловості, медицині, освіті, транспорті та сфері послуг.

    Водночас зменшення кількості молодих родин і дітей створює додаткові демографічні ризики.

    Саме тому питання повернення громадян виходить далеко за межі соціальної політики.

    Йдеться про майбутній економічний потенціал держави та можливість відновлення територій, які найбільше постраждали від російської агресії.

    Що Україна робить для повернення громадян

    Українська влада поступово розробляє інструменти, покликані полегшити повернення людей.

    Серед таких ініціатив — цифрова платформа «Додому», запущена в тестовому режимі у 2026 році.

    Вона має допомагати громадянам отримувати інформацію про житло, працевлаштування, оформлення документів та навчання дітей.

    Про запуск відповідного сервісу раніше повідомляла «Ненька інфо».

    Водночас наявність інформаційної платформи сама по собі не вирішує основних проблем, із якими стикаються люди.

    Для масштабного повернення необхідні відновлення житлової інфраструктури, створення робочих місць, доступні державні послуги та стабільна безпекова ситуація.

    Чи повернуться українці після завершення війни

    Міжнародні дослідження свідчать, що значна частина українців, які залишили країну, зберігають бажання повернутися.

    Водночас намір повернутися не завжди означає готовність зробити це найближчим часом.

    На рішення впливають тривалість війни, становище родини, умови проживання за кордоном та перспективи працевлаштування в Україні.

    Додаткове значення має той факт, що протягом кількох років люди формують соціальні зв’язки в країнах перебування.

    Тому навіть після припинення бойових дій процес повернення може бути поступовим.

    Головний висновок із заяви Зеленського полягає в тому, що Україна розглядає повернення громадян як одну з найважливіших умов свого майбутнього.

    Водночас для досягнення цієї мети недостатньо лише закликати людей приїхати додому. Державі необхідно забезпечити реальні умови, за яких повернення буде безпечним, добровільним та економічно виправданим.

  • Збереження захисту від депортації: США тимчасово залишили чинним статус TPS для українців попри жорсткий міграційний курс Трампа

    Збереження захисту від депортації: США тимчасово залишили чинним статус TPS для українців попри жорсткий міграційний курс Трампа

    Міністерство внутрішньої безпеки США (DHS) ухвалило рішення зберегти дію гарантій захисту від депортації та дозволів на роботу для громадян України та Судану, які перебувають у країні за програмою тимчасового захищеного статусу (Temporary Protected Status — TPS). Офіційне рішення ведомство оприлюднило 18 жовтня, буквально за день до завершення терміну дії попередніх дозволів, який спливав у понеділок, 19 жовтня. Завдяки цьому учасники програми зможуть легально залишатися та працювати на території Сполучених Штатів до моменту, доки влада не оголосить остаточне рішення щодо долі цих гуманітарних механізмів.

    Ухвалена пауза є показовим винятком на тлі загальної міграційної політики адміністрації президента Дональда Трампа. Представники Білого дому неодноразово критикували інструмент TPS, називаючи його прихованою амністією для нелегальних мігрантів, якою зловживала попередня адміністрація Джо Байдена. За останні півтора року команда Трампа послідовно скасувала тимчасовий статус для понад одного мільйона вихідців із більш ніж дванадцяти держав, включно з Афганістаном, Гаїті та Венесуелою. Наразі українці, суданці та громадяни Сальвадора залишаються одними з небагатьох категорій іноземців, чий статус було тимчасово законсервовано в очікуванні подальших адміністративних директив.

    Програма TPS була розгорнута для громадян України навесні 2022 року одразу після початку повномасштабного російського вторгнення. Станом на березень 2025 року захистом користувалися понад 100 тисяч українців, включно з тими, хто в’їхав за спонсорською ініціативою Uniting for Ukraine. Проте невизначеність щодо майбутнього статусу створює тривогу серед біженців, оскільки будь-яке скасування захисту поставить тисячі людей під загрозу примусового повернення або переходу на нелегальне становище.

    Питання міграційної підтримки українців набуває особливої гостроти на тлі наближення зимового періоду та системного руйнування енергетичної інфраструктури російськими балістичними атаками. Зокрема, президентка Молдови Мая Санду заявила про підготовку країни до нової потенційної хвилі біженців з України у разі сильних холодів і тривалих блекаутів. За даними звіту ООН Global Trends, масштаби переміщення залишаються колосальними: понад 9,6 мільйона українців досі позбавлені власного житла (5,9 мільйона зареєстровані як біженці за кордоном, а 3,7 мільйона мають статус внутрішньо переміщених осіб), водночас 10,8 мільйона мешканців усередині країни гостро потребують екстреної гуманітарної допомоги.

     

  • Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    Кількість цивільних жертв злетіла на 85%: ООН попередила про нову хвилю російського терору

    В Україні зафіксували різке зростання кількості загиблих і поранених серед мирного населення. Лише у вересні 2026 року внаслідок бойових дій загинули щонайменше 328 цивільних, ще 2105 людей зазнали поранень. Загальний показник виявився на 85% вищим, ніж у вересні минулого року, і став найгіршим для цього місяця від початку повномасштабного російського вторгнення. В Організації Об’єднаних Націй попереджають, що ситуація продовжує погіршуватися, а систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру напередодні зими створюють нові загрози для мільйонів українців.

    Про це йдеться в офіційному звіті Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, оприлюдненому 15 жовтня.

    За даними міжнародних спостерігачів, протягом вересня 2025 року в Україні було підтверджено 249 загиблих і 1068 поранених цивільних. Через рік сумарна кількість жертв зросла з 1317 до 2433 осіб.

    Таким чином, у середньому у вересні 2026 року щодня гинула або зазнавала поранень 81 цивільна людина.

    Це лише підтверджені випадки. Реальні втрати можуть бути більшими, оскільки міжнародні спостерігачі не мають повноцінного доступу до частини тимчасово окупованих територій.

    Найбільшу небезпеку для мирних жителів становили далекобійні ракети та ударні безпілотники.

    За статистикою ООН, саме на них припало 53% усіх загиблих і поранених цивільних у вересні — 165 загиблих та 1119 поранених.

    Ще 23% випадків пов’язані із застосуванням безпілотників малої дальності, зокрема поблизу лінії фронту. Внаслідок таких атак загинули 87 людей, ще 475 отримали поранення.

    Особливо тривожна ситуація склалася у Києві

    У столиці протягом вересня підтвердили загибель 32 цивільних і поранення ще 340 людей.

    При цьому цивільні страждали внаслідок атак упродовж 22 із 30 днів місяця. За інформацією ООН, такої частоти випадків у Києві не фіксували в жодному попередньому місяці від початку повномасштабного вторгнення.

    Високі показники втрат зафіксували також у прифронтових містах.

    У Херсоні підтверджено 16 загиблих і 202 поранених, у Сумах — 11 загиблих і 131 пораненого, у Запоріжжі — сім загиблих і 127 поранених.

    Загалом цивільні гинули та зазнавали поранень у 22 областях України та Києві.

    2026 рік уже став одним із найважчих для цивільного населення за час повномасштабної війни.

    За січень–вересень ООН підтвердила 2570 загиблих і 15 211 поранених. Сукупно це 17 781 цивільна жертва за дев’ять місяців.

    Показник на 59% перевищує дані за аналогічний період 2025 року та більш ніж удвічі — результати відповідного періоду 2024-го.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла, що кількість загиблих і поранених цивільних за перші вісім місяців 2026 року вже перевищила показник усього 2025 року.

    Особливо трагічним був липень, коли міжнародні спостерігачі підтвердили понад три тисячі загиблих і поранених мирних жителів.

    Про ці цифри видання також розповідало у матеріалі «Найсмертоносніший місяць за понад чотири роки».

    У жовтні ситуація не покращилася

    Як повідомила ООН 16 жовтня, перші два тижні нового місяця стали одними з найсмертоносніших періодів для українських цивільних за останні роки.

    Одним із найтрагічніших епізодів стала російська атака на Прилуки Чернігівської області в ніч проти 7 жовтня.

    За даними Моніторингової місії ООН, там загинули 22 цивільні людини, ще 45 отримали поранення.

    Інші атаки з великою кількістю постраждалих міжнародні спостерігачі задокументували у Краматорську 8 жовтня, Запоріжжі 10 жовтня та Луцьку 14 жовтня.

    Голова Моніторингової місії ООН Даніель Белль наголосила, що лише протягом кількох днів російські атаки призвели до численних жертв у Харкові, Запоріжжі, Краматорську та Києві.

    Додатковою загрозою для українців стає наближення холодів на тлі російських ударів по енергетиці.

    У вересні Росія відновила масштабні скоординовані атаки на об’єкти електропостачання та теплової інфраструктури.

    30 вересня були пошкоджені енергетичні об’єкти у трьох областях і Києві, що спричинило аварійні відключення електроенергії.

    У ніч проти 14 жовтня російські війська завдали нових ударів по енергетичних об’єктах України, зокрема по трьох основних теплоелектроцентралях столиці.

    За даними української влади, після цієї атаки приблизно 600 тисяч жителів Києва тимчасово залишилися без електропостачання.

    В ООН попереджають, що повторні удари по електричних і теплових мережах напередодні опалювального сезону можуть мати особливо тяжкі гуманітарні наслідки.

    Відключення світла та тепла ускладнюють роботу лікарень, систем водопостачання, транспорту й інших життєво необхідних служб.

    Найбільш уразливими залишаються люди похилого віку, діти, особи з інвалідністю та громадяни, які потребують постійної медичної допомоги.

    Окрему проблему становить облік загиблих і поранених на тимчасово окупованих територіях.

    У вересні ООН змогла незалежно підтвердити загибель 18 цивільних і поранення 44 осіб на територіях України, які перебувають під російською окупацією.

    Водночас міжнародні спостерігачі зазначають, що не мають можливості перевірити більшість повідомлень із цих районів.

    Тому фактичні масштаби втрат можуть перевищувати офіційно підтверджені цифри.

    Звіт ООН засвідчує, що загроза для мирного населення України залишається надзвичайно високою не лише в прифронтових регіонах, а й у великих містах далеко від лінії зіткнення.

    Міжнародні спостерігачі закликають до захисту цивільних відповідно до міжнародного гуманітарного права та попереджають, що продовження масованих ударів по житловій і критичній інфраструктурі напередодні зими може ще більше поглибити гуманітарну кризу.

  • Жодних поступок щодо територій: десятки держав підтримали Україну в ООН

    Жодних поступок щодо територій: десятки держав підтримали Україну в ООН

    Одразу 47 держав та Європейський Союз виступили зі спільною заявою, в якій закликали Росію негайно припинити агресію проти України, вивести війська з окупованих територій та припинити обстріли цивільного населення. Окрему увагу міжнародні партнери приділили ядерним погрозам Кремля, окупації Запорізької АЕС та військовій підтримці Москви з боку інших держав.

    Про це повідомляє українське представництво при ООН.

    За інформацією видання, спільну заяву 12 жовтня оприлюднив постійний представник України при Організації Об’єднаних Націй Андрій Мельник під час засідання Першого комітету Генеральної Асамблеї ООН.

    До ініціативи, як повідомляється, долучилися європейські держави, а також Південна Корея, Австралія, Канада та Нова Зеландія.

    Головна вимога міжнародних партнерів — повне припинення російської агресії та виведення військ РФ із міжнародно визнаної території України.

    Учасники заяви наголосили, що війна Росії суперечить основоположним принципам Статуту ООН, зокрема забороні застосування сили проти територіальної цілісності та політичної незалежності держав.

    Жодного визнання окупованих територій

    Одним із ключових положень документа стала позиція щодо територіальних захоплень.

    Держави, які підтримали заяву, наголосили, що захоплення чужих територій військовою силою не може створювати законних підстав для зміни державних кордонів.

    За повідомленням «Главкому», в документі зазначається, що жодні територіальні надбання внаслідок погрози силою або її застосування не можуть вважатися законними.

    Таким чином, міжнародні партнери вкотре підтвердили підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.

    Ця позиція має особливе значення на тлі дипломатичних обговорень можливого завершення війни та спроб Москви домогтися міжнародного визнання окупованих українських територій.

    Ядерний шантаж Кремля також засудили

    Окремим пунктом заяви стала критика російських ядерних погроз.

    Москва протягом повномасштабного вторгнення неодноразово використовувала риторику, пов’язану із застосуванням ядерної зброї, намагаючись вплинути на рішення України та її міжнародних партнерів.

    Подібні заяви викликають занепокоєння не лише в Європі, а й у міжнародних організаціях, відповідальних за контроль над озброєннями.

    Учасники дипломатичної ініціативи наголосили на неприпустимості використання ядерних погроз як інструмента політичного тиску.

    Водночас на початку жовтня Європейський Союз уже виступив із відповідною позицією під час загальних дебатів Першого комітету Генасамблеї ООН.

    У заяві від 7 жовтня ЄС засудив російську ядерну риторику, назвавши її небезпечною та такою, що посилює міжнародну напруженість.

    Росію закликали звільнити Запорізьку АЕС

    Ще одним важливим питанням стала ситуація навколо Запорізької атомної електростанції.

    За повідомленням українських медіа, держави-співавтори заяви закликали Росію припинити окупацію ЗАЕС і дії, що загрожують ядерній безпеці.

    Запорізька АЕС перебуває під контролем російських військ із березня 2022 року.

    Присутність військових на території атомного об’єкта та ризики, пов’язані з бойовими діями й електропостачанням станції, залишаються предметом міжнародного занепокоєння.

    Повернення ЗАЕС під контроль України залишається одним із ключових питань ядерної безпеки в Європі.

    Білорусь, Іран і КНДР також потрапили під критику

    У спільній заяві, за даними «Главкому», засудили й підтримку російської агресії з боку Білорусі, Ірану та Північної Кореї.

    Ці держави відіграють різні ролі у співпраці з Москвою, зокрема у військовій та матеріально-технічній сферах.

    Європейський Союз у своїх офіційних документах також неодноразово засуджував участь білоруського режиму в підтримці російської війни, поглиблення військової співпраці Росії з Іраном і КНДР.

    Міжнародні партнери наголошують, що зовнішня допомога Москві сприяє продовженню бойових дій і підриває зусилля з досягнення справедливого миру.

    Чому ця заява важлива для України

    Спільні дипломатичні ініціативи не означають автоматичного ухвалення нових санкцій чи військових рішень.

    Однак вони демонструють, що питання російської агресії залишається важливою частиною міжнародного порядку денного.

    Для України принципово, щоб у майбутніх мирних домовленостях зберігалися базові положення міжнародного права: повага до суверенітету, недоторканність міжнародно визнаних кордонів та неприпустимість легалізації територіальних захоплень.

    Виступи держав в ООН також створюють політичну основу для подальшого санкційного тиску, міжнародної підтримки України та дипломатичних переговорів.

    Позиція, яку озвучили міжнародні партнери, залишається незмінною: Росія має припинити війну, вивести війська з України та дотримуватися принципів Статуту ООН.

    При цьому повідомлення про заяву 47 держав та ЄС потребує звірення з повним офіційним документом, зокрема для підтвердження остаточного переліку її підписантів.

  • За українську мову, книжку чи прапор — переслідування: як живуть люди в окупації

    За українську мову, книжку чи прапор — переслідування: як живуть люди в окупації

    На окупованих Росією територіях звичайні для мирного життя речі — українська мова, книжки, прапори, шкільні підручники чи навіть старі фотографії — можуть стати приводом для обшуку, допиту або переслідування. Через страх люди змушені приховувати все, що може вказувати на їхній зв’язок з Україною.

    Особливо вразливими в таких умовах опинилися українські вчителі. У матеріалі «Української правди» описані історії трьох педагогинь із Луганщини та Херсонщини, які після окупації були змушені буквально ховати частину власного життя.

    Одна з них, директорка школи Світлана, забрала з подвір’я навчального закладу синьо-жовтий прапор, по якому вже проїхала російська військова техніка. Спочатку вона просто сховала його вдома, але після обшуків і погроз родина вирішила закопати прапор у землю — у скляній банці між будинком і погребом.

    Інша вчителька, Наталя з Херсонщини, до окупації викладала історію України. Після приходу російських військ вона почала свідомо змінювати зовнішність і поведінку, щоб не привертати уваги: перестала говорити українською в публічних місцях, не проявляла активності в соцмережах і намагалася виглядати максимально непомітно. Підручники з історії України вона спочатку ховала в шафі, потім у сараї, підвалі, а частину матеріалів закопувала подалі від будинку.

    Попри ризик, Наталя таємно продовжувала проводити онлайн-уроки української історії для своїх учнів. Після кожного заняття вона видаляла платформу, через яку працювала, щоб під час перевірки не залишалося слідів.

    Ще одна педагогиня, Олександра з Луганщини, мала вдома бібліотеку з понад тисячі книжок. Після того як у сусідній громаді затримали вчителя, вона почала ховати українську літературу за рядами російської класики. Під час обшуків російські військові перевіряли книжкові полиці, шукали прапори та звинувачували її в «нацизмі». Після цього частину українських книжок, прапорці та інші речі вона вночі спалила в котлі, аби вони не стали приводом для нового переслідування.

    Після виїзду з окупації жінка ще довго бачила сни, в яких повертається додому і боїться випадково заговорити українською. Водночас, попри втрату частини бібліотеки, вона поступово знову почала купувати книжки у новому місці проживання.

    Подібні історії не є поодинокими. За даними моніторингової місії ООН з прав людини, на окупованих територіях фіксувалася системна політика нав’язування російської ідентичності та придушення проявів української. В освітній сфері вчителів змушували переходити на російські програми, викладати російською мовою та використовувати матеріали, які виправдовують російське вторгнення. Українську літературу, зокрема книжки про Голодомор та історію України, вилучали як «екстремістську» або «націоналістичну».

    Freedom House у звіті «Свобода у світі – 2026» оцінив окуповані території України лише в 1 бал зі 100 за рівнем політичних і громадянських свобод. Для порівняння, підконтрольна Україні територія отримала 51 бал зі 100.

    Правозахисники також фіксували випадки, коли люди в окупації переходили на російську мову лише через присутність поруч російських військових, а українські прапори та символи приховували через ризик допитів і покарання.

    У результаті речі, які до війни були частиною повсякденного життя — книжка на полиці, прапор у школі чи українська мова вдома, — для багатьох людей в окупації перетворилися на потенційний доказ «нелояльності». Саме тому частина українців змушена була ховати, закопувати або знищувати власні речі лише для того, щоб зменшити ризик переслідувань.

  • «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    «Ми не починали»: Путін на «Валдаї» знову переписав причини війни

    Президент Росії Володимир Путін 1 жовтня під час виступу на дискусійному клубі «Валдай» знову повторив ключові тези російської версії війни проти України. Він заявив, що РФ нібито «не починала» війну, була змушена «захищатися зі зброєю в руках», а російські військові начебто «ніколи першими спеціально не атакували об’єкти цивільної інфраструктури».

    Ці заяви суперечать зафіксованим міжнародними організаціями фактам про початок повномасштабного вторгнення та наслідки російських атак по Україні.

    Путін стверджував, що конфлікт нібито був нав’язаний Росії через підтримку Заходом України та розширення НАТО. Він також знову назвав територію України «історичними територіями Росії» та заявив, що Москва опинилася в ситуації, коли їй нібито не залишили іншого вибору, окрім застосування сили.

    Водночас Генеральна асамблея ООН ще 2 березня 2022 року ухвалила резолюцію «Агресія проти України», в якій дії Російської Федерації прямо були названі агресією проти України. За документ проголосувала 141 держава. Резолюція вимагала від Росії негайно припинити застосування сили та повністю і безумовно вивести свої війська з міжнародно визнаної території України.

    Тобто твердження про те, що Росія «не починала» повномасштабну війну, не відповідає оцінці, яку міжнародна спільнота зафіксувала після введення російських військ в Україну 24 лютого 2022 року.

    Путін знову переклав відповідальність на НАТО

    У своєму виступі Путін вкотре пов’язав рішення про вторгнення з НАТО. За його версією, Альянс не мав «освоювати» територію України, яку президент РФ назвав частиною російського історичного простору.

    Таке пояснення Москва використовує від початку повномасштабної війни. Водночас Україна на момент вторгнення не була членом НАТО, а рішення про прийняття країни до Альянсу не було ухвалене.

    Крім того, резолюція Генасамблеї ООН підтвердила суверенітет, незалежність і територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах.

    Сам Путін на «Валдаї» паралельно закликав «жити дружно» та шукати способи мирного співіснування, однак ці слова пролунали на тлі російських ударів по українських містах та інфраструктурі.

    Reuters 1 жовтня повідомляв, що під час виступу Путін говорив про високу ймовірність продовження міжнародних конфліктів у період зміни світового порядку. Він також знову виступив із критикою західної політики та говорив про завершення епохи західного домінування.

    «По цивільних не б’ємо» — дані ООН свідчать про масштабні жертви

    Ще одна заява Путіна стосувалася дій російської армії.

    Він заявив, що російські військові нібито завжди дотримуються законів ведення війни та «ніколи першими спеціально не атакували об’єкти цивільної інфраструктури».

    При цьому моніторингова місія ООН з прав людини протягом війни регулярно документує загибель і поранення цивільних унаслідок ударів російських збройних сил.

    Лише з 1 по 24 вересня 2026 року місія ООН зафіксувала щонайменше 200 загиблих і 1234 поранених цивільних в Україні. У повідомленні прямо зазначено, що російські збройні сили протягом кількох днів здійснювали повторні удари ракетами, дронами та керованими авіабомбами по різних регіонах, пошкоджуючи житлові будинки, лікарні, магазини та робочі місця.

    За даними ООН, лише у серпні 2026 року в Україні загинули щонайменше 372 цивільні, ще 2349 людей були поранені. Майже половина всіх жертв того місяця припала на далекобійні ракети та безпілотники, причому значна частина таких ударів відбувалася далеко від лінії фронту — у великих містах.

    У перші вісім місяців 2026 року ООН зафіксувала 2222 загиблих і 13 058 поранених цивільних. Це більше, ніж за весь 2025 рік, і на 55% перевищувало показник аналогічного періоду попереднього року

    Ці цифри не означають автоматично, що кожне конкретне влучання було навмисною атакою саме на цивільну ціль — для такої правової оцінки необхідно встановлювати обставини кожного удару окремо. Однак вони прямо суперечать загальній картині, яку Путін намагається створити твердженням про те, що російські удари нібито не зачіпають цивільне населення та цивільну інфраструктуру.

    ООН фіксує системні удари по енергетиці, портах і залізниці

    Моніторингова місія ООН окремо наголошує на регулярних російських атаках по об’єктах, від яких залежить повсякденне життя цивільного населення.

    У березні 2026 року місія повідомляла, що російські збройні сили продовжували атакувати енергетичну, залізничну та портову інфраструктуру України. Такі удари порушували електропостачання, транспортне сполучення та доставку необхідних товарів. 97% цивільних жертв, зафіксованих місією того місяця, припали на території, контрольовані українським урядом.

    У квітні ситуація повторилася. ООН зафіксувала щонайменше 14 атак, які пошкодили морську портову інфраструктуру Одеської області, спричинили цивільні жертви та створили ризики для цивільного судноплавства.

    Тобто об’єкти цивільної інфраструктури протягом 2026 року регулярно опинялися під ударами російських сил.

    Росія сама називає останні атаки «відплатою»

    Показовою є й риторика самого Кремля останніх днів.

    28 вересня речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Україна нібито «платить ціну» за атаки по території Росії та що російські удари у відповідь продовжуватимуться. Reuters тоді зазначав, що Кремль прямо пов’язував масштабування атак по Україні з українськими ударами по російських цілях.

    Сам Путін 25 вересня також говорив про можливість посилення «відповіді» на українські удари та визнавав, що інтенсивність і масштаб російських атак по Україні зростають.

    Це створює помітну суперечність із його новою заявою про те, що Росія нібито лише захищається й «першою» не атакує цивільні об’єкти.

    Формула «Росія не починала» залишається центральною тезою Кремля

    Твердження про те, що Росія не є стороною, яка розпочала війну, Путін повторює протягом кількох років. Москва намагається подавати вторгнення як вимушену реакцію на дії України, НАТО та Заходу.

    Проте ця версія не збігається з міжнародно-правовою оцінкою подій.

    Генеральна асамблея ООН назвала дії РФ агресією проти України та вимагала виведення російських військ. Згодом ООН також створила міжнародний механізм для документування збитків, завданих російською агресією.

    Міжнародні спостерігачі паралельно продовжують документувати цивільні жертви, руйнування житлових будинків та удари по енергетичній, транспортній, портовій та іншій інфраструктурі.

    Тому заяви Путіна на «Валдаї» коректніше подавати саме як позицію російського керівництва, а не як встановлені факти.

    РФ 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, яке Генасамблея ООН кваліфікувала як агресію, а станом на 2026 рік міжнародні спостерігачі продовжують фіксувати значні цивільні втрати від російських ракетних, дронових та авіаційних атак.

  • «Заплатять високу ціну»: Мерц констатував відмову Кремля від миру після зустрічі в ООН

    «Заплатять високу ціну»: Мерц констатував відмову Кремля від миру після зустрічі в ООН

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц офіційно констатував, що Російська Федерація наразі абсолютно не готова до серйозного дипломатичного врегулювання. Таку категоричну заяву очільник німецького уряду зробив після того, як міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров публічно знецінив результати несподіваних переговорів зі своїм німецьким колегою Йоганном Вадефулем. Цей контакт на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, який відбувся 26 вересня, став першою прямою зустріччю очільників зовнішньополітичних відомств двох держав від початку повномасштабного вторгнення у 2022 році.

    Реакція Москви на спробу відновити дипломатичний канал зв’язку виявилася показово зневажливою. Російський міністр охарактеризував донесену позицію Берліна як таку, що не містить нічого нового. У відповідь німецький канцлер наголосив, що подібна риторика остаточно зриває маски з реальних намірів російського керівництва, тому європейські партнери лише посилюватимуть допомогу українській державі у її боротьбі.

    «Подальша оцінка цієї зустрічі з боку Росії показала, що Росія, вочевидь, абсолютно не зацікавлена в серйозних переговорах на даний момент. Тому ми зробимо все можливе, щоб продовжувати допомагати Україні – не лише військово, а й політично, фінансово та економічно», – заявив Фрідріх Мерц.

    Очільник уряду Німеччини також вкотре чітко окреслив базові та незмінні вимоги європейської спільноти до Кремля. Головними умовами для будь-якого діалогу залишаються негайне припинення збройної агресії проти сусідньої держави, обов’язкова участь європейських представників у будь-яких майбутніх консультаціях щодо завершення конфлікту та гарантоване відкриття шляху до повноправного членства України в Європейському Союзі. Будь-які спроби вирішити долю континенту в обхід цих принципів Берлін вважає безперспективними.

    «Я можу лише ще раз підкреслити, що Росія не виграє цю війну, а сама Росія зазнає значних збитків – зокрема, у своїй економіці. Якщо Росія продовжить цю війну, їй доведеться заплатити за це високу ціну», – підкреслив німецький лідер.

    Безпрецедентна зустріч міністрів відбулася саме за ініціативи німецької сторони. Очільник дипломатичного відомства Німеччини Йоганн Вадефуль пояснив свій несподіваний крок необхідністю прямо заявити представникам Москви про абсолютну неприпустимість подальшої військової ескалації. Крім того, німецький уряд прагнув на практиці продемонструвати, що ведення навіть найскладніших переговорів із державою-агресором не повинно залишатися виключно прерогативою американської дипломатії, і голос об’єднаної Європи має звучати безпосередньо.