Наше джерело в ОП розповіло, що Офіс Президента дав доручення Кабміну розробити стратегію повернення чоловіків з-за кордону. На Банковій вважають недостатнім норми з обмеженням консульських послуг українцям, необхідно домогтися від країн ЄС консолідованого рішення щодо скасування виплат і пільг, а також обмежити пересування чоловіків, які підлягають мобілізації.
У вівторок, 7 травня, відбудеться зустріч між представниками федеральних земель та Міністерства внутрішніх справ Німеччини для обговорення стратегії стосовно українських військовозобов’язаних, які перебувають на території Німеччини.
Роман Посек, міністр внутрішніх справ землі Гессен, розглядає можливість допомоги Україні у поверненні військовозобов’язаних до їхньої батьківщини. Він також зазначив, що така допомога може включати використання потенціалу тих, хто залишив Україну через війну, але може бути корисним для оборонних потреб.
Посек підкреслив, що Німеччина прагне залишатися безпечним місцем для біженців, але також розуміє необхідність підтримки обороноздатності України, що створює складність ситуації.
Щодо консульських послуг для українських громадян за кордоном, Посек зазначив, що Німеччина не планує видавати заміну протермінованим українським паспортам через відсутність відповідних умов для цього, оскільки Україна є законною державою.
Зустріч має на меті розробити загальнонаціональне рішення, яке врахує інтереси українських громадян та стратегічні потреби України в контексті війни.
Заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма за короткий період знайомства з Володимиром Зеленським зміг стати його довіреною особою та замкнути на собі ряд питань, що визначають економічну політику держави. Разом з тим, бекграунд Шурми тісно пов’язаний з Рінатом Ахметовим, який зберіг вплив на свого екс-менеджера.
Ростислав Шурма в команді Володимира Зеленського відносно недавно – з листопада 2021 року. До цього часу Шурма 13 років пропрацював в структурах Ріната Ахметова. Саме в той період був закладений фундамент сімейного бізнесу Ростислава та його рідного брата Олега, а в довідці СБУ на Шурму появилась характеристика: “тіньовий мер Запоріжжя від Ахметова”.
Варто відзначити, що будучи менеджером на одному із заводів Ріната Леонідовича, Шурма також займався політичними проектами олігарха, навіть встиг побувати депутатом облради від Партії Регіонів. Маючи політичний вплив на Запорізьку область, Ростислав Шурма засвітився у великій кількості корупційних скандалів: від “розпилу бюджету” до незаконного виділення земель в Запоріжжі, про що писала місцева преса.
Але корупційними скандалами українців не здивуєш. Так, резонансне розслідування Bihus.Info в якому журналісти знайшли докази незаконного збагачення Ростислава та Олега Шурм, які отримували кошти з бюджету “по зеленому тарифу” за роботу сонячних станцій на ТОТ Запорізької області, в юридичному плані закінчилось буквально нічим. Як повідомляють журналісти NV, пов’язана з Олегом Татаровим суддя Печерського суду Світлана Шапутько закрила справу “про конфлікт інтересів”.
В свою чергу журналістів нашого видання зацікавили факти з біографії Ростислава Шурми які, за інформацією наших джерел, задокументовані службою безпеки Ріната Ахметова та допомагають самому багатому українцю через свого екс-менеджера впливати на економічні процеси в державі. Зокрема на близьку для Ріната Леонідовича енергетику.
Ці факти не просто пов’язані з корупційними схемами Ростислава Шурми, але й пересікаються зі справами про держзраду, що може поставити хрест на блискучій кар’єрі Ростислава Ігоровича. В даній площині цікаві два запорізькі кейси: звинувачуваних у держзраді Олега Кізіменко та В’ячеслава Богуслаєва.
Як стало відомо нашому виданню, компанії зрадника Олега Кізіменко, за погодженням з Ростиславом Шурмою, вигравали в Запоріжжі тендери на десятки мільйонів. Нагадуємо, за версією слідства, Кізіменко брав участь у створенні окупаційних органів Севастополя, добровільно передавав Росії службову інформацію з конфіденційними та особистими даними, а також особисто організовував парад військової техніки Збройних сил РФ 9 травня 2014 року. На судовому засіданні обвинувачений свою провину визнав повністю.
Другий цікавий подібний кейс – це співпраця Ростислава Шурми та звинуваченого у держзраді В’ячеслава Богуслаєва. Цікавий цей кейс в першу чергу тим, що Шурма та Богуслаєв мали спільні “бізнес проекти”, в тому числі з корупційною складовою. Нагадуємо, що служба безпеки Рената Леонідовича ретельно фіксувала усі “темні справи” свого ТОП менеджера Ростислава Шурми.
Як зазначають наші джерела в оточені Ріната Ахметова, однією з причин звільнення Шурми зі структур олігарха, стала інформація Служби безпеки олігарха про системні крадіжки Шурмою на заводах, зокрема “ільментна схема”. Як бачимо, у Ріната Леонідовича за 13 років назбиралось багато цікавого на екс-менеджера, що в любий момент може з’явитися в пресі.
За інформацією нашого видання, Ростислав Шурма до цього часу має вплив на політичні та економічні процеси, що відбуваються в Запоріжжі. До прикладу, Шурма курує діяльність голови військової адміністрації Запорізької області Івана Федорова, а нещодавно разом з бізнес партнером Ріната Ахметова, підсанкційним Вадимом Новінським був змінений в.о. мера Запоріжжя Анатолій Куртєв на Регіну Харченко. Що показово в даній ситуації, Шурма продовжує працювати в інтересах структур Ахметова.
Також варто відзначити, що Рінат Ахметов незважаючи ні на війну, ні на інші обставини уже багато років продовжує фінансувати мусульманські громади, як в Україні та і в Росії. Майже непоміченими, на регіональних сайтах рідко появлялись новини про будівництво Ахметовим мечетей. Сама відома з них – Біла мечеть в Болгарі (Казань, Російсько Федерація) та мечеть в Донецьку, яка була побудована ще в 2012 році. Остання інформація – на рівні слухів, про виділення Рінатом Леонідовичем коштів на будівництво мечеті в Києві. Враховуючи динаміку ісламізації в Україні, Ренат Леонідович зможе зберегти свій політичний вплив при любій владі.
Стосовно впливу на економічні процеси в Україні, ні для кого не секрет, що теперішній прем’єр міністр Денис Шмигаль в минулому екс-менеджер Ріната Ахметова, сьгодні являється його креатурою в Кабміні. Заміна Дениса Шмигаля на нового “улюбленця Зеленського” Ростислава Шурму, не змінить баланс сил, та забезпечить Ахметову доступ до управління економікою.
В інтерв’ю американському виданню The Washington Post Рінат Ахметов заявив, що свій перший капітал заробив грою в карти: “Я зрозумів таке: карти – це тактика і стратегія, аналітичний склад розуму, практичний підхід і здатність перемагати”. Зі слів олігарха, біля 20 років він грав у “підкидного дурака”. Ніхто не знає, коли і за яких обставин Рінат Ахметов достане свій головний козир – компромат на Ростислава Шурму, та за яких обставин буде готовий з ним “розпрощатись”.
Радник голови Офісу Президента України, Михайло Подоляк, висловив свої думки щодо ситуації з українськими громадянами за кордоном, які зіткнулися з труднощами у отриманні консульських послуг та видачі паспортів.
“Є очевидне роз’яснення, що сервіс призупинено щодо дистанційного отримання певних документів. Це – нормально. “Дистанційно” – це ж послуга, а не обов’язок держави це робити. Держава зупиняє цю послугу, незважаючи на те, що певні громадяни зупинили свої обов’язки перед державою. І це – нормально, тому я б радив до цього ставитися спокійно. Є абсолютно чітка позиція держави – дистанційних документів не буде. Будь ласка, приїжджайте, отримайте ці документи на місці”, – заявив Подоляк.
Він вважає, що міністр Кулеба мав повноваження видавати таку постанову. І закликає дочекатися додаткових роз’яснень, як працюватимуть консульські служби, коли набуде чинності закон про мобілізацію.
“Популістські міркування “ми будемо захищати людей, адже ми їх втратимо” – ці люди вже самі себе втратили на цьому етапі. Може, потім вони усвідомлять, що таке рідна країна, що таке країна, в якій народився ти, твої батьки, яка в будь-якому разі зробила з тебе ту людину, якою ти є, і повернуться. Але сьогодні говорити про те, що ми когось втрачаємо або не втрачаємо…”, – заявив Подоляк.
Володимир Зеленський звільнив Сергія Шефіра з посади першого помічника президента України. Відповідний указ №207/2024 опубліковано на сайті Офісу президента.
Крім цього, Зеленський звільнив з посади Михайла Радуцького, Сергія Трофімова та Олега Устенка від виконання обов’язків своїх позаштатних радників. Також Зеленський звільнив Наталію Пушкарьову від виконання обов’язків уповноваженого глави держави з питань волонтерської діяльності, та Альону Вербицьку з посади радника – уповноваженого президента України з питань забезпечення прав захисників України.
Що відомо про звільнених? Сергій Шефір – давній товариш і бізнес-партнер Зеленського, співвласник студії “Квартал 95”. Він обіймав посаду першого помічника глави держави з 21 травня 2019 року. За даними ЗМІ, саме йому Зеленський передав свою частку “Кварталу 95” напередодні президентських виборів 2019 року. У вересні 2021 року на Шефіра робили замах – його автомобіль обстріляли з автомата в Київській області, водій дістав поранення, сам Шефір не постраждав. В Офісі президента пов’язали напад на Шефіра із законом про деолігархізацію.
Михайло Радуцький став позаштатним радником президента 30 липня 2019 року. Він є нардепом від партії “Слуга Народу” і президентом клініки “Борис”. Раніше, у 2014-2015 роках, він був радником голови КМДА Віталія Кличка. У 2013 році вийшов випуск російського телешоу “Битва екстрасенсів” за участю Радуцького, у ньому учасники намагалися “прочитати думки з його голови”.
Сергій Трофімов був радником Зеленського з 4 листопада 2020 року, а до цього до листопада був першим заступником керівника Офісу президента і відповідав за регіональну політику. Ще раніше працював виконавчим продюсером студії “Квартал-95”.
Олег Устенко був радником глави держави з 28 травня 2019 року. Він економіст і є членом наглядової ради міжнародного Фонду Блейзера. У 2014 році був директором Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Також є членом Національної інвестиційної ради.
Наталія Пушкарьова перебувала на посаді уповноваженого президента з питань волонтерської діяльності з 4 грудня 2019 року. Восени 2023-го волонтери розкритикували її через бездіяльність. Вони намагалися домогтися відсторонення посадовця за допомогою петиції президенту.
Альону Вербицьку було призначено на посаду 13 жовтня 2021 року. До цього вона займалася правозахисною діяльністю в секторі безпеки та оборони. Також Вербицька є головою Консультативної ради із забезпечення прав і свобод захисників України.
Очевидно, що президент вирішив влити нову кров у команду, яка могла за роки напруженої роботи банально вигоріти і втратити ефективність. До того ж, у 2019 у владу люди напевно йшли, переслідуючи свої цілі, в які війна внесла суттєві корективи. Тому не виключено, що всі звільнені були звільнені за власним бажанням. Інше питання – хто прийде на звільнені посади.
Джерело в Офісі Президента розповіло, що кадрові перестановки це проміжний етап перед запровадженням нової легітимності. Андрій Єрмак готується до перезавантаження Кабміну, ймовірно, з метою уникнення зовнішнього впливу на процеси після 20 травня.
В Офісі Президента та Раді національної безпеки і оборони України останнім часом відбулися кадрові зміни. Почалося все зі зміни секретаря РНБО, а дійшло до першого помічника президента.
У вівторок, 26 березня, Володимир Зеленський видав указ про звільнення Олексія Данілова з посади секретаря РНБО, призначивши на його місце Олександра Литвиненка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки, а на посаду Литвиненка призначили Олега Іващенка.
Президент пояснив, що ці зміни спрямовані на оновлення відомства, зокрема, для посилення співпраці з розвідкою.
Після звільнення Данілова, він залишився частиною владної команди. Вчора, 29 березня, Зеленський анонсував, що екс-секретар РНБО отримає посаду посла в Молдові, проте відповідний указ поки що не видавався.
Також у п’ятницю, 29 березня, були оприлюднені укази про звільнення двох радників глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Їхні посади отримали Олена Ковальська та Ірина Мудра.
Проте це не закінчилось. Сьогодні Зеленський звільнив Сергія Шефіра з посади першого помічника.
Також сьогодні свої посади втратили позаштатні радники президента, уповноважена президента з питань прав захисників та уповноважена з питань волонтерської діяльності.
Сергій Никифоров, речник президента, пояснив, що кадрові зміни пов’язані з оптимізацією штату.
Нагадаємо, що Володимир Зеленський раніше не виключав змін у складі урядової команди, щоб зекономити кошти на оборону. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також зазначив, що кількість міністерств може скоротитися на третину.
MI-6 передали до Офісу Президента і Генштабу розвіддані про нараду в Кремлі, на якій розглядався сценарій зі знищенням українського ПГС, як відповідь на постійні удари БПЛА по російських НПЗ. Британська розвідка рекомендує посилити ППО на підземних сховищах газу, щоб зберегти можливості України у зберігання газу.
Британська розвідка попереджала Офіс Президента, що наступним етапом ракетних ударів будуть ПГС, сьогодні вночі були перші атаки.
Ракетний удар у Львівській області був по газовому сховищу “Нафтогазу”, заявляє компанія.
На заході України розташовані одні з найбільших у Європі підземних сховищ газу. Це важливий елемент газопостачання України і транспортування газу в Європу.
Джерело, знайоме із ситуацією, розповідає, що “між ОП і парламентом є непорозуміння. ОП зневажає парламент. Вони думають, що “слуги” голосуватимуть за все, що потрібно, бо Зеленський їх привів до влади. Так, привів. І що? А ми вже два роки повномасштабної війни вистояли. Тому стара модель взаємодії вже не працює. Потрібно щось змінювати”
“По-перше, усі втомилися від війни. По-друге, з’явилося багато жорстких обмежень, наприклад, неможливість виїхати у відрядження. По-третє, депутати не впливають на процеси в державі й тому не бачать своєї ролі в Раді та сенсу бути там”
Станом на даний момент у “Слузі народу” де-юре 235 парламентарів. Регулярно приходять на засідання та активно голосують – орієнтовно 170-180 нардепів. Інші або відкрито відкололися, як 17 депутатів групи Разумкова, або регулярно пропускають засідання.
“Слуги народу” близькі до дезорганізації: відразу кілька десятків нардепів висловили бажання скласти мандати “через відсутність мотивації”, – українські ЗМІ.
Тим часом нардеп Железняк повідомляє, що у Верховній Раді через брак голосів почали знімати з порядку денного винесені на розгляд законопроєкти.
Зокрема було знято навіть скандальний президентський законопроєкт про подвійне громадянство.
“Нестримний потенціал у Раді тривають” – посміявся зі Слуг народу Железняк.
Раніше повідомлялося, що близько 20 нардепів від Слуги народу хочуть скласти з себе повноваження, щоб не голосувати за антинародні закони.
Рішення Володимира Зеленського про призначення Івана Федорова головою Запорізької ОВА викликало неоднозначну реакцію суспільства. Зокрема Федорову пригадують корупційні скандали, історію з російською гадалкою Оленою Лоран, та стверджують, що російський полон Федорова був “фейковим”.
Стосовно участі Івана Федорова у корупційних схемах, маємо відзначити, що вся сім’я Федорова так чи інакше була інтегрована у владні структури Мелітополя через батька – Сергія Федорова. Федоров-старший мав дружні відносини з тодішнім мером Дмитром Сичовим, за протекції якого зайняв посаду головного лікаря, а згодом став депутатом міської ради Мелітополя. Після депутатства Сергій Федоров стає власником дорогого медичного обладнання, зокрема томографів, які встановлюються на території комунальних та державних медзакладів міста.
Штучно створена Сергієм Федоровими монополія на послуги медичної діагностики у Мелітополі робить сім’ю Федорових буквально мільйонерами. За допомогою цих грошей та зв’язків у 2010 році Сергій Федоров зміг провести у міськраду Мелітополя свого сина Івана Федорова від Партії Регіонів.
У квітні 2011 року, 22-річний Іван Федоров разом зі своїм колишнім однокласником Олександром Щербаковим заснували ТОВ “Візард Груп”. Компанія встановила модульні котельні, які поставляли теплову енергію по суттєво завищеним тарифам в медичні та навчальні заклади міста без жодних тендерів. Після відкриття кримінального провадження №12015080140000706 у 2015 році (з матеріалами можна ознайомитись на сайті ЄДРСР) Федоров-Щербаков формально відійшли від управління компанією, а справу з часом “зам’яли”.
Варто відзначити, що Іван Федоров разом з іншим регіоналом Сергієм Мінько контролювали практично всі корупційні потоки в Мелітополі: комунальні підприємства, перевезення, тендери, вивіз відходів. Але більш за все запам’ятався Федоров “комунальним рекетом”, через підконтрольне ТОВ “Тепло-Мелітополь”, яке фактично монополізувало надання послуг з централізованого теплопостачання та встановлювало “драконівські” тарифи для населення.
Про корупційні схеми, скупку комерційної нерухомості та відмивання коштів родиною Федорових писали місцеві ЗМІ. В тому числі, багато цікавої та різнопланової інформації стосовно Федорова можна знайти на місцевому інсайдерському телеграм-каналі “Вазелін”.
Разом з тим, в контексті нещодавнього призначення Івана Федорова, вважаємо за необхідне нагадати корупційний скандал пов’язаний зі спробою Федорова у 2023 році завищити кошторис на будівництво льодової арени в Мелітополі на 56 мільйонів гривень. Абсурдність ситуації заключалась в тому, що за будівництво льодової арени держава розрахувалась, а кошторис збільшували уже після окупації Мелітополя росіянами.
За ініціативи Івана Федорова з бюджет України мав заплатити за будівництво в окупованому Мелітополі
По ініціативі Івана Федорова 56 мільйонів гривень з державного бюджету мали перейти на рахунки афілійованого з Федоровим-Мінько ТОВ “Мелсіті”. Після розголосу в ЗМІ Казначейство України заблокувало платіж, а схемою зацікавились компетентні органи.
Стосовно схеми фінансування з Держбюджету України витрат на тимчасово окупованих територіях Запорізької області за участі Івана Федорова, можемо навести ще один приклад, коли 4 200 000 гривень були виділені на закупівлю обладнання для анестезії та реанімації в уже окупованому Енергодарі. Згідно даних системи Prozorro обидва медицинські апарати були придбані після окупації міста. Виконавцем в схемі виступив Сергій Селевич, поставлений по квоті Федорова-Мінько директором Енергодарської медико-санітарної частини.
Нагадаємо, що 4 березня російські окупаційні війська зайшли до Енергодару, а 7 квітня 2022 р. енергодарська СМСЧ оголосила прямий аукціон на придбання апаратів для анестезії S7100 зі стовідсодковою передоплатою. Таким чином мільйони гривень з держбюджету пішли на закупівлю дорогого медичного обладнання для потреб міста в окупації. Разом з тим, скоріш за все фізичної поставки апаратів до окупованої території не відбулось, так як це в принципі неможливо, тож в даному випадку мова йде про банальне розкрадання коштів держбюджету. Тож, як показує практика, схема повністю “робоча”.
Скрін з системи Prozorro щодо закупівлі медичного обладнання для окупованого Енергодару
Крім корупційного кейсу, журналістів нашого видання зацікавила історія з “фейковим полоном мера Федорова”. Нагадуємо, що на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, Мелітополь без опору перейшов під окупаційну владу РФ. Мера міста Івана Федорова, по версії яку він сам озвучив, взяли у полон і до обміну 6 діб тримали у місцевому СІЗО.
Варто відзначити, що аналіз інтерв’ю Івана Федорова відразу після полону показує ряд нестиковок. Перше, це відмінний фізичний стан Федорова: після перегляду відео складається враження, що Федоров імовірніше повернулась з курорту, чим з полону.
Зокрема, відсутні сліди від кайданок чи мотузок на запястьях. Також Федоров в інтерв’ю українським медіа стверджував, що на обмін його везли «з мішком на голові», але це не завадило йому описати всі деталі дороги, такі як швидкість руху, назви населених пунктів та кількість російських солдат, що супроводжували його на різних етапах обміну.
Фото Івана Федорова після “полону”
Продовжуючи наше розслідування, ми зв’язались з людьми з близького оточення Івана Федорова, яким вдалось виїхати з окупованого Мелітополя на підконтрольні Україні території. На умовах анонімності, нам підтвердили, що Іван Федорів узагалі не був у полоні.
Після заходу росіян до Мелітополя однією із перших була захоплена будівля мерії. Федоров, разом з невеликою кількістю “наближених”, переїхав у ДК “Шевченко (площа Перемоги, 4), де і знаходився увесь час “полону”. При цьому Федоров мав нормальний діалог з російськими військовими. За словами очевидців вони були частими гостями в його кабінеті. Іван Федоров пробував домовитись залишити собі посаду мера Мелітополя, але посада дісталась проросійській Галині Данильченко. Після чого, за інформацією наших джерел, у Федорова виникла ідея з “полоном”, щоб легітимізувати своє повернення на підконтрольну Україні територію.
Варто відзначити, що в окупованому Мелітополі росіяни відразу конфісковували нерухомість та бізнес усіх про українських чиновників. При цьому будинок і бізнес Федорова не зачіпали. Більше того, бізнес Федорова, в тому числі томографи, працював у Мелітополі ще біля року (до весни 2023) а дохід від нього переводили Федорову на підконтрольну територію.
В контексті зв’язків Івана Федорова з військовими РФ на ТОТ Запорізької області, варто також згадати кейс власників “Мелітопольського олійноекстракційного заводу”, колаборантів Людмили та Сергія Желєвих. Наразі подружжя Желевих перереєстрували завод в РФ, відкрито співпрацюють з окупаційними військами та отримали російське громадянство. Нагадаємо, Іван Федоров стверджував ніби-то Сергія Желева взяли у полон, що виявилося фейком, який був спростуваний МЗС Болгарії, де Сергій Желевий працював консулом.
Довірена особа Сергія Желева, адвокат Андрій Безух, який згідно реєстрів РФ був зазначений як керівник “Мелітопольського олійноекстракційного заводу”, наразі знаходиться в Запоріжжі, серед близького оточення Івана Федорова. Згідно даних запорізького інсайдерського телеграм каналу Вазелін, в Запоріжжя Безух повернувся з міста Русе (Болгарія), після того як за дорученням Сергія Желева допоміг корпорації Cargill організувати схему по вивезенню захопленого бойовиками українського зерна з елеваторів ТОТ.
Нагадаємо, що Cargill продовжує працювати і в Україні, і в РФ, а свою позицію щодо війни висловили в коментарі Російському Forbes. Разом з тим, Мелітополь був фактично захоплений не регулярною армією РФ, а бійцями незаконних терористичних формувань ДНР та “чеченськими” батальйонами. Власне з ними, за посередництва Сергія Желева, та за участі адвоката Андрія Безуха корпорація Cargill вела перемовини щодо вивозу зерна, що згідно міжнародного законодавства може розглядатись як “фінансування тероризму”.
Скріни поста ТГ каналу Вазелін
Скріни поста ТГ каналу Вазелін
Також за інформацією ТГ каналу Вазелін, на фото вище юридичні особи пов’язані з Іваном Федоровим, що залишились працювати у Мелітополі після окупації.
Скріни витягу реєстрів РФ зміни структури власників та керівників Мелітопольського олійноекстракційного заводу
Нагадуємо, історія з “полоном” Федорова відбулась у перші дні війни, коли Україна знаходилась в критичній ситуації. До прикладу, з Києва була евакуйована більша частина спецслужб, а голова СБУ Баканов узагалі виїхав з країни та відмовлявся повертатись. В ситуації, коли співробітники розвідки та контррозвідки були вивезені з Києва, дійсно могла залишитись без уваги історія з “полоном” мера провінційного містечка. Ще цікава деталь, Іван Федоров після полону відмовився проходити поліграф, без пояснення причин відмови.
Також в контексті призначення Івана Федорова цікавий кейс “російської гадалки Олени Лоран” (Алена Лоран), послугами якої користувався Федоров. В РФ існує практика, коли “гадалки”, які консультують політиків та ТОП чиновників контролюються ФСБ. Тим паче, що Олена Лоран публічно озвучувала проросійські наративи про перемогу російської армії і розпад України, та фіксувала усе спілкування з Федоровим. Але нас в даному кейсі зацікавила інша деталь: Федоров допоміг виїхати Олені Лоран разом з дітьми до Криму, “як до безпечного місця”. Чому саме Крим, а не Київ чи Львів для Івана Федорова “безпечне місце” важко уявити.
Скріни злитої гадалкою Оленою Лоран переписки з помічником Івана Федорова
Скріни злитої гадалкою Оленою Лоран переписки з помічником Івана Федорова
Неоднозначний бекграунд голови Запорізької ОВА Івана Федорова піднімає ряд питань, в тому числі з урахуванням активних спроб наступу РФ в бік Запоріжжя. І першим має бути питання про проходження Федоровим поліграфа.
За інформацією, яку надало наше джерело в Офісі Президента, відзначається сумнів у тому, що країни Європейського Союзу мають намір відправляти військових до України. Навіть при розгляді можливості надання техніки та фінансування, вони не виявили готовності. За словами джерела, якщо європейські військові почнуть гинути, це може стати новим стимулом для ЄС, що може призвести до зміни ставлення.
Протягом минулого року велися переговори з Польщею щодо можливості її втручання на Західній Україні та контролю північного кордону з Білоруссю, проте навіть на цей крок Варшава не пішла.
У зустрічі, яку скликав президент Франції Емманюель Макрон для обговорення підтримки України, європейські лідери висловлювали можливість відправлення сухопутних військ НАТО в Україну.
Сам Макрон зазначив, що “не слід виключати нічого” у контексті відправлення сухопутних військ НАТО в Україну.
“Хоча не досягнуте консенсусу щодо відправлення західних сухопутних військ до України, не слід виключати нічого. Ми зробимо все можливе, щоб гарантувати, що Росія не переможе у цій війні”, – заявив він.
Президент Польщі Дуда назвав дискусію “найгарячішою” і підкреслив, що “рішення відсутнє, а ентузіазму дещо недостатньо”. Проте союзники відкриті до допомоги у розмінуванні та охороні кордону, додав він.
Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо повідомив, що є країни, які готові відправити свої війська в Україну.
“Я можу підтвердити, що є країни, які готові відправити своїх солдатів в Україну, є країни, які відмовляються, серед них Словаччина, і є країни, які вважають, що цю пропозицію слід розглянути”, – зазначив він.
Прем’єр-міністр Нідерландів і кандидат на посаду генерального секретаря НАТО Марк Рютте заявив журналістам, що питання можливого відправлення військ не було в центрі уваги переговорів.
Зокрема, екс-спікер Верховної Ради, народний депутат Дмитро Разумков заявив, що повноваження чинного президента нашої країни Володимира Зеленського завершуються навесні 2024 року, після чого його повноваження переходять спікеру парламенту.
“У Конституції чітко прописано, що має відбуватися: є голова Верховної Ради, він виконує функції президента до того, як буде обрано нового президента і він вступить у свої права”, – пояснив нардеп.
За словами Разумкова, вибори в Україні можуть бути проведені після завершення військового конфлікту: “Усе стандартно, усе по-демократичному. Я розумію, що це не подобається ні Зеленському, ні його офісу, але закон є закон”. Також ексспікер Ради додав, що йому хотілося б, щоб ситуація в Україні змінилася і було більше “адекватних людей у кабінетах, де ухвалюються рішення”.
Про те, що легітимність Зеленського після 21 травня – під питанням, висловлювався й екснардеп, доктор юридичних наук Валерій Карпунцов.
“Норма Конституції говорить про те, що немає заборони на вибори президента під час надзвичайного або воєнного стану. А якщо ми подивимося на парламент, то така заборона є в Конституції. Ба більше, Конституція чітко вказує, у який спосіб переходять повноваження президента до іншої особи в разі якихось ситуацій, які не є стандартними (відставка, смерть, добровільне залишення посади або за станом здоров’я). У такому разі повноваження в “обрізаному” вигляді переходять до голови парламенту”, – заявив Карпунцов.
“Якщо президент вирішить пересидіти повноваження, не піти у відставку добровільно, то в цьому випадку нічого голові Ради не переходить. І ми маємо чисту кримінальну ситуацію, коли йде узурпація влади і це вже кваліфікується за кримінальним кодексом”, – додав він.
Не дивно, що на тлі подібних заяв у політичних колах України пішли чутки про підготовку до призначення глави Офісу президента Андрія Єрмака прем’єр-міністром країни. Як свідчить фабула чуток, у Зеленського і визрів план поставити на посаду прем’єра максимально надійну людину і ключового члена своєї команди (тобто Єрмака), щоб унеможливити використання позиції глави уряду для підриву влади президента через тему про “нелегітимність”.
Ситуацію для Офісу президента погіршує той факт, що в Україні зростає невдоволення Зеленським з боку політичних еліт і простих громадян. Президенту не можуть пробачити корупцію, невдачі на фронті, а тепер і нелюдську, антинародну мобілізацію. Паралельно з цим у Зеленського і самі відмінусували собі рейтинг, відправивши у відставку популярного в країні і на Заході головкому ЗСУ Залужного, призначивши на його місце фактично слухняну маріонетку Сирського (і цей кейс політичні опоненти Зе також можуть успішно “качати” навесні 2024-го).
