Daypolitico

Позначка: ОПЕК

  • АЗС готують ціновий розворот: що буде з бензином, дизелем і газом

    АЗС готують ціновий розворот: що буде з бензином, дизелем і газом

    Український паливний ринок увійшов у липень без різких цінових стрибків на АЗС, однак ситуація поступово готується до розвороту. Бензин і дизель поки що залишаються майже стабільними, тоді як автогаз уже демонструє помітне здешевлення. Головна причина — поєднання зовнішніх факторів: коливання світових цін на нафту, рішення ОПЕК+ щодо збільшення видобутку, ситуація навколо Ормузької протоки та зниження котирувань LPG у Середземноморському регіоні.

    На світовому ринку нафта на початку тижня знову пішла вниз після того, як ОПЕК+ погодила додаткове підвищення цільових обсягів видобутку з серпня на 188 тис. барелів на добу. На цьому тлі Brent 6 липня торгувалася близько 71,89 долара за барель, а WTI — близько 68,49 долара. Ринок також реагує на поступове відновлення експорту з країн Перської затоки після проблем із судноплавством через Ормузьку протоку.

    Водночас для України цінники на АЗС не змінюються миттєво після рухів на біржах. Паливо імпортується за контрактами, а на роздрібну ціну впливають логістика, курс валют, податки, сформовані запаси та конкуренція між мережами. Саме тому на заправках бензин і дизель поки що утримуються на відносно стабільному рівні.

    За даними Delo.ua, станом на 3 липня середня ціна бензину А-95 в Україні становила 74,57 грн/л, А-95+ — 78,72 грн/л, А-92 — 69,58 грн/л, дизельного пального — 76,00 грн/л, а автогазу — 40,52 грн/л. Порівняно з попереднім днем найбільше зниження було саме в сегменті газу, тоді як бензин і дизель змінювалися лише на кілька копійок.

    У великих мережах на початку липня ціни також залишалися переважно стабільними. Зокрема, за даними ринку, OKKO, WOG і SOCAR утримували бензин А-95 на рівні близько 78,90 грн/л, дизель — близько 79,90 грн/л, а автогаз — близько 41,90 грн/л. Водночас нижчі ціни пропонували окремі мережі середнього та бюджетного сегмента, зокрема БРСМ-Нафта, UPG та Ukrnafta.

    Найцікавіша ситуація зараз складається з дизельним пальним. З одного боку, в Україні роздрібна ціна за останній тиждень частково просіла. З іншого — гуртові ціни на дизель зростали через подорожчання газойлю в Європі. Саме це стримує швидке здешевлення на колонках. Експерти ринку очікують, що якщо зовнішні котирування стабілізуються, преміальні мережі матимуть простір для зниження дизелю ще на 2–3 грн/л.

    Бензин поводиться спокійніше. Його гуртова ціна за тиждень незначно зросла, але наприкінці періоду почала коригуватися вниз. Додатковим фактором невизначеності стала норма про обов’язкове додавання біоетанолу до бензину з 1 липня. Частина трейдерів виявилася не повністю готовою до нових вимог, тому ринок адаптується поступово, без різкого стрибка цін.

    Найпомітніше здешевлення очікується в сегменті автогазу. Алжирська Sonatrach, ціни якої є важливим індикатором для Середземноморського регіону, суттєво знизила липневі котирування пропану і бутану. Це вже тисне на гуртові ціни LPG в Україні й поступово переходить у роздріб.

    Автогаз на українських АЗС уже почав дешевшати. За даними Delo.ua, 3 липня середня ціна газу становила 40,52 грн/л, що на 7 копійок менше, ніж днем раніше. У ринкових прогнозах очікується, що за сприятливих умов автогаз може втратити ще близько 1–2 грн/л упродовж найближчих тижнів.

    Головний сценарій для водіїв на найближчий час виглядає так: бензин залишатиметься відносно стабільним, дизель може ще трохи затриматися на нинішньому рівні через європейські котирування, а автогаз має найбільший потенціал до здешевлення. Якщо ж нафта продовжить рухатися вниз, а логістика імпорту залишиться стабільною, зниження може поступово торкнутися і бензину з дизелем.

    Однак ризики залишаються. Будь-яке загострення на Близькому Сході, проблеми з проходом танкерів через Ормузьку протоку або нові обмеження на постачання можуть швидко розвернути нафтові котирування вгору. Саме тому український ринок зараз перебуває у стані очікування: АЗС не поспішають різко змінювати цінники, але передумови для поступового здешевлення вже з’явилися.

    Для водіїв це означає, що найближчими днями не варто очікувати обвалу цін на бензин чи дизель. Натомість власники авто на газу можуть першими відчути позитивні зміни. Якщо поточний тренд збережеться, саме LPG стане головним паливом, яке подешевшає найшвидше.

  • Нафта дешевшає: ринок чекає переговорів США та Ірану

    Нафта дешевшає: ринок чекає переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту у вівторок продовжили зниження на тлі підвищеної обережності інвесторів, які уважно стежать за розвитком геополітичної ситуації на Близькому Сході та очікують можливих переговорів між США та Іраном у Досі. Ринок реагує на сигнали про потенційне дипломатичне зближення, яке може вплинути на стабільність постачання енергоносіїв через стратегічно важливий Ормузький пролив, через який проходить значна частина світового експорту нафти та скрапленого газу. Про це повідомляє Reuters.

    Зниження котирувань стало продовженням загальної тенденції останніх тижнів, коли ринок поступово закладає у ціну очікування зменшення ризиків ескалації в регіоні. Так, еталонна нафта марки Brent з поставкою у серпні подешевшала на 0,9% і торгувалася на рівні 72 доларів 51 цент за барель, що приблизно на 22% нижче за рівень закриття попереднього місяця. Американська нафта WTI втратила 0,6% і знизилася до 70 доларів 36 центів за барель, демонструючи падіння приблизно на 19% у порівнянні з кінцем травня. Таким чином, обидва основні бенчмарки поступово повертаються до цінових рівнів, які фіксувалися ще до останнього витка напруженості на Близькому Сході.

    Аналітики пояснюють таку динаміку одночасною дією кількох факторів. З одного боку, на ринку посилюються очікування, що потенційні переговори між Вашингтоном і Тегераном можуть знизити ризики перебоїв у постачанні нафти, особливо через Ормузьку протоку, яка є ключовим маршрутом для експорту енергоресурсів із регіону. З іншого боку, відсутність конкретних підтверджень щодо реального прогресу в дипломатичних контактах утримує інвесторів від різких рішень і не дозволяє ринку перейти до стійкого зростання.

    Додатковий тиск на ціни чинить також ситуація з глобальним попитом, зокрема з боку Китаю, який залишається найбільшим імпортером нафти у світі. Експерти відзначають, що темпи відновлення китайської економіки та промислового споживання енергоносіїв залишаються нестабільними, що обмежує потенціал зростання попиту на нафту. У результаті навіть позитивні геополітичні сигнали не призводять до значного підвищення котирувань.

    Ситуація ускладнюється суперечливими заявами щодо можливих переговорів у Досі. Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді повідомив, що найближчим часом іранські та оманські експерти планують обговорити технічні питання, пов’язані з транзитом через Ормузьку протоку, що може стати одним із елементів ширшого дипломатичного процесу. Водночас офіційний представник МЗС Ірану Есмаїл Багаї заявив, що жодних прямих переговорів зі Сполученими Штатами найближчими днями не заплановано, що свідчить про відсутність чіткої узгодженості між сторонами.

    На цьому тлі президент США Дональд Трамп зазначив, що потенційна зустріч у Досі може відіграти важливу роль у подальшій ситуації, однак її результат залишається абсолютно невизначеним. Така риторика лише підсилює обережність на ринку, оскільки інвестори не отримують чітких сигналів щодо майбутнього розвитку подій і змушені враховувати одразу кілька сценаріїв.

    Поточна ситуація розвивається на фоні крихкого перемир’я, досягнутого 17 червня, яке дозволило тимчасово стабілізувати постачання нафти та скрапленого природного газу з регіону Близького Сходу. Попри це, ризики залишаються високими, адже будь-яке загострення може швидко змінити баланс на глобальному енергетичному ринку. За даними Центрального командування Збройних сил США, судноплавство через Ормузьку протоку наразі продовжує функціонувати у звичайному режимі, що залишається ключовим фактором підтримки стабільності світових поставок.

    Водночас історія останніх тижнів показує, що ринок нафти залишається надзвичайно чутливим до політичних заяв і дипломатичних сигналів. Ще в середині червня ціни вже різко реагували на повідомлення про можливі домовленості між США та Іраном, тоді Brent і WTI опускалися до мінімальних значень із початку березня, що підтверджує високу волатильність ринку в умовах геополітичної невизначеності.

  • США вперше стали найбільшим експортером нафти у світі, обігнавши Росію

    США вперше стали найбільшим експортером нафти у світі, обігнавши Росію

    Сполучені Штати Америки вперше в сучасній історії вийшли на перше місце у світі за обсягами експорту нафти, обігнавши традиційних лідерів ринку — Саудівську Аравію та Російську Федерацію. Про це повідомляє Reuters із посиланням на дані аналітичної компанії Vortexa та власні розрахунки щодо глобальних енергетичних потоків.

    Згідно з оприлюдненою статистикою, у травні Сполучені Штати експортували приблизно 10,5 мільйона барелів нафти на добу. Це дозволило їм впевнено закріпитися на першій позиції серед світових експортерів. Для порівняння, Росія за той самий період експортувала близько 7 мільйонів барелів на добу, тоді як Саудівська Аравія — близько 5,9 мільйона барелів.

    Аналітики зазначають, що цей результат є безпрецедентним з точки зору глобального енергетичного балансу, оскільки ще кілька десятиліть тому США були одним із найбільших імпортерів нафти у світі та значною мірою залежали від постачання з інших регіонів, насамперед Близького Сходу.

    Історично ситуація була кардинально іншою: у 1970-х роках Сполучені Штати пережили енергетичні кризи, зокрема нафтове ембарго ОПЕК у 1973 році, яке суттєво вплинуло на економіку країни. Тоді США розглядалися як одна з найбільш вразливих країн у глобальній системі постачання нафти.

    Перелом у ситуації почався у 2010-х роках, коли в США відбувся стрімкий розвиток технологій видобутку сланцевої нафти та газу. Завдяки технологіям гідророзриву пласта та горизонтального буріння країна змогла різко наростити внутрішній видобуток, що поступово перетворило її з імпортера на експортера енергоносіїв.

    Додатковим важливим фактором стало рішення 2015 року про скасування багаторічної заборони на експорт сирої нафти, яка діяла близько 40 років і була запроваджена після нафтових криз 1970-х. Це відкрило для американських компаній можливість повноцінно виходити на світові ринки та конкурувати з традиційними нафтовими державами.

    Поступове нарощування експорту також підтримувалося розвитком інфраструктури: розширенням терміналів для експорту нафти, модернізацією портів на узбережжі Мексиканської затоки та зростанням приватних інвестицій у нафтогазовий сектор. США стали одним із головних центрів глобального нафтового трейдингу, а американська нафта — важливою складовою світових цінових індикаторів.

    У матеріалі Reuters також зазначається, що на зміну розподілу сил вплинули геополітичні фактори. Зокрема, скорочення експорту Саудівської Аравії пов’язують із війною в регіоні Перської затоки, зокрема протистоянням з Іраном, що вплинуло на стабільність постачання.

    Водночас російський нафтовий експорт зазнає тиску через міжнародні санкції, обмеження доступу до західних ринків, а також коливання попиту з боку ключових покупців в Азії. Додатковим фактором стали удари по енергетичній інфраструктурі та логістичних маршрутах, що ускладнює стабільність постачання та збільшує витрати на транспортування.

    Аналітики відзначають, що світовий нафтовий ринок поступово входить у фазу перерозподілу впливу, де традиційні експортери втрачають частину своєї частки, а США зміцнюють позиції як головного постачальника. Це також змінює механізми формування цін на нафту та посилює роль американських компаній у глобальній енергетичній архітектурі.

    Окремо звертається увага на те, що структурні зміни в енергетиці США пов’язані не лише з технологічним проривом, але й із довгостроковою державною політикою енергетичної незалежності, яка послідовно реалізується протягом останніх двох десятиліть.

    На цьому тлі Росія продовжує втрачати частину своєї традиційної ринкової позиції. Зокрема, повідомляється про зниження стабільності цін на російську нафту марки Urals, яка знову почала торгуватися з дисконтом на ключових ринках, зокрема в Індії, після періоду відносної стабільності.

    Також на глобальному ринку фіксується зниження ціни на іранську нафту для китайських покупців, що свідчить про загальне посилення конкуренції серед постачальників та тиск на маржинальність переробних підприємств.

    У підсумку, вихід США на перше місце у світовому експорті нафти експерти розглядають як один із найважливіших зсувів у глобальній енергетичній системі за останні десятиліття, який має довгострокові наслідки для ринків, геополітики та енергетичної безпеки у світі.

  • Нафта зросла через ризики зриву переговорів США та Ірану

    Нафта зросла через ризики зриву переговорів США та Ірану

    Світові ціни на нафту зросли більш ніж на 1% на тлі посилення геополітичної невизначеності навколо переговорів між США та Іраном, а також ризиків зриву потенційної мирної угоди між Вашингтоном і Тегераном. Додатковим фактором підтримки ринку стали обмежена пропозиція нафти на глобальному рівні та скорочення комерційних запасів у США, що підсилює відчуття дефіциту в короткостроковій перспективі.

    Про це повідомляє агентство Reuters.

    За даними ринку, ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 1,27 долара, або 1,21%, до 106,29 долара за барель. Американська марка West Texas Intermediate подорожчала на 1,29 долара, або 1,31%, і торгувалася на рівні 99,55 долара за барель. Таким чином, обидва ключові світові бенчмарки частково відіграли попередні втрати, зафіксовані напередодні.

    У середу ціни на нафту різко знизилися — більш ніж на 5,6%, опустившись до найнижчих рівнів за понад тиждень. Причиною стало повідомлення президента США Дональда Трампа про те, що переговори з Іраном нібито перебувають на фінальній стадії, що на ринку було сприйнято як сигнал до можливого пом’якшення санкційного та геополітичного тиску. Водночас його заява про можливість нових атак у разі провалу домовленостей лише посилила невизначеність і волатильність.

    Ринкові аналітики зазначають, що нафтовий сектор залишається надзвичайно чутливим до будь-яких політичних заяв, пов’язаних з Іраном, оскільки ситуація навколо ядерної програми Тегерана та санкцій США є одним із ключових факторів формування глобальних цін на енергоносії. Будь-які сигнали про деескалацію або, навпаки, загострення одразу відображаються у котируваннях.

    У цьому контексті експерти інвестиційного банку ING наголошують, що ринок уже неодноразово стикався з подібними “хвилями оптимізму”, які згодом не призводили до реальних політичних домовленостей. Аналітики зазначають, що ситуація залишається нестабільною, а учасники ринку змушені закладати у ціни підвищені ризики геополітичної ескалації. За їхніми прогнозами, середня ціна нафти Brent у поточному кварталі може залишатися поблизу рівня 104 доларів за барель, що свідчить про збереження високого цінового коридору.

    Окремим фактором ризику для глобального енергетичного ринку залишається ситуація навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських маршрутів транспортування нафти у світі. Через цей вузький стратегічний прохід традиційно проходить близько п’ятої частини світових постачань нафти та зрідженого природного газу.

    Іран раніше попереджав про можливі кроки з посилення контролю над цим регіоном у відповідь на зовнішній тиск і санкції, що викликає занепокоєння серед трейдерів і країн-імпортерів енергоносіїв. Будь-яке загострення в районі протоки потенційно може спричинити різке зростання цін на нафту через ризики перебоїв у постачанні.

    Водночас певну стабілізацію ринку забезпечують дані про скорочення запасів нафти у Сполучених Штатах, а також обмежене зростання видобутку в низці країн-експортерів. Це частково компенсує геополітичну напругу та стримує більш різкі цінові коливання, хоча загальна волатильність залишається високою.

    Аналітики підкреслюють, що поточна ситуація на нафтовому ринку є балансом між очікуваннями можливого дипломатичного прориву та страхами нового витка конфронтації. Саме ця невизначеність продовжує утримувати ціни на підвищених рівнях і робить ринок особливо чутливим до будь-яких новин із Вашингтона та Тегерана.

    Нагадаємо, раніше повідомлялося, що кілька великих танкерів із мільйонами барелів нафти для азійських ринків змогли пройти через Ормузьку протоку після тривалого очікування в Перській затоці, що також стало одним із факторів короткострокової стабілізації поставок.

  • ОАЕ обходять контроль Ормузької протоки під час експорту нафти

    ОАЕ обходять контроль Ормузької протоки під час експорту нафти

    Об’єднані Арабські Емірати здійснили приховані постачання нафти через Ормузьку протоку, використовуючи вимкнення систем супутникового відстеження на частині танкерів. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі морських перевезень та енергетичного ринку.

    За даними співрозмовників агентства, йдеться про кілька суден, залучених до логістичних операцій державної компанії Abu Dhabi National Oil Co (ADNOC). Вони проходили через Ормузьку протоку з вимкненими або відключеними транспондерами автоматичної ідентифікації суден (AIS), що ускладнює відстеження їхнього маршруту у відкритих системах моніторингу судноплавства. У міжнародній практиці такі дії можуть розцінюватися як нетипові, особливо в умовах підвищеної напруги навколо стратегічних морських маршрутів.

    За оцінками джерел, у квітні Емірати експортували мільйони барелів нафти сортів Upper Zakum і Das, які транспортувалися щонайменше чотирма танкерами з терміналів у Перській затоці. Частина цих вантажів, як стверджується, була перевантажена на інші судна у відкритому морі за схемою ship-to-ship transfer, після чого нафта прямувала до нафтопереробних заводів у Південній Кореї або до портів Південно-Східної Азії. Інша частина розміщувалася на сховищах в Омані.

    На тлі загострення ситуації в регіоні Перської затоки та підвищених ризиків у районі Ормузької протоки країни-експортери нафти змушені адаптувати свої логістичні маршрути. Ормузька протока залишається одним із найважливіших світових енергетичних вузлів, через який проходить значна частина морського експорту нафти з Близького Сходу. Будь-які перебої або загрози в цьому районі одразу впливають на глобальні енергетичні ринки та цінову стабільність.

    За інформацією Reuters, до початку ескалації в регіоні ОАЕ експортували близько 3,1 млн барелів нафти на добу. Нині цей показник скоротився більш ніж на 1 млн барелів. Основна частина експорту зараз припадає на нафту сорту Murban, яка транспортується трубопроводом із наземних родовищ до порту Фуджейра, що дозволяє уникати проходження через Ормузьку протоку. Водночас обмежена пропускна здатність трубопровідної системи не дозволяє країні повернутися до довоєнних обсягів постачання.

    Інші виробники регіону також коригують свою експортну політику. Ірак, Кувейт і Катар, за даними джерел ринку, або знизили ціни на нафту, або скоротили обсяги продажів, тоді як Саудівська Аравія переорієнтовує частину поставок через альтернативні маршрути, зокрема Червоне море, щоб мінімізувати ризики транзиту через потенційно небезпечні води.

    Додатковий контекст ситуації пов’язаний із змінами в енергетичній політиці ОАЕ. Країна останніми роками посилює власну самостійність у нафтовій галузі та поступово переглядає участь у міжнародних механізмах регулювання видобутку. Зокрема, 1 травня 2026 року ОАЕ оголосили про вихід з Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) та розширених домовленостей ОПЕК+, що дозволяє їм самостійно визначати рівні видобутку без квотних обмежень.

    Також країна раніше вийшла з Організації арабських країн-експортерів нафти (OAPEC), яка не встановлює обов’язкової виробничої політики, але є майданчиком для координації енергетичних стратегій. Аналітики зазначають, що ці кроки можуть свідчити про прагнення Еміратів до більш гнучкої та незалежної експортної політики в умовах зростання геополітичної напруги.

    Ринок нафти уважно стежить за розвитком ситуації навколо Ормузької протоки, оскільки будь-які додаткові обмеження або зміни маршрутів постачання можуть вплинути на глобальні ціни на енергоносії та стабільність міжнародної торгівлі.

  • Нафта скоро обвалиться? У США назвали строки різкого падіння цін

    Нафта скоро обвалиться? У США назвали строки різкого падіння цін

    Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що світові ціни на нафту можуть перейти до фази зниження вже найближчими місяцями, а більш стійкий спад очікується до кінця 2026 року. Про це він сказав в інтерв’ю Fox News, коментуючи поточну ситуацію на глобальному енергетичному ринку.

    За оцінками очільника Мінфіну, перші сигнали до зниження можуть з’явитися в горизонті від трьох до дев’яти місяців. Він висловив переконання, що нинішній високий рівень цін не є довготривалим, а ринок поступово повернеться до більш збалансованого стану. Серед ключових чинників такого сценарію Бессент назвав можливі структурні зміни у глобальній системі нафтовидобутку.

    Одним із таких факторів він вважає вихід Об’єднаних Арабських Еміратів із ОПЕК. За його словами, у разі остаточного дистанціювання від картельної політики ОАЕ можуть наростити видобуток, що призведе до збільшення пропозиції на світовому ринку. Бессент підкреслив, що подібні об’єднання, як правило, з часом втрачають здатність ефективно контролювати ринок.

    Водночас він звернув увагу на ще один потенційно важливий фактор — накопичення значних обсягів нафти в регіоні Перська затока. За словами міністра, сотні нафтових танкерів наразі очікують можливості вийти у відкрите море через обмеження судноплавства в районі Ормузька протока, яка є одним із ключових маршрутів транспортування енергоносіїв у світі.

    Бессент зазначив, що США застосовують обмеження переважно до іранських суден, однак не виключив, що найближчим часом ситуація зміниться і значна частина цього флоту зможе покинути регіон. У такому разі на ринок одночасно вийде великий обсяг нафти, що створить додатковий тиск на ціни в бік зниження.

    Заяви американського міністра пролунали на тлі різкого зростання котирувань. Зокрема, 30 квітня ціни на нафту перевищили позначку 122 долари за барель, досягнувши максимуму за останні чотири роки. Таке подорожчання було зумовлене поєднанням кількох чинників, серед яких — геополітична напруженість на Близькому Сході, ризики перебоїв у постачанні та обмежена пропозиція.

    Паралельно з цим країни формату ОПЕК+ ухвалили рішення про часткове збільшення видобутку. Йдеться про підвищення квот приблизно на 188 тисяч барелів на добу у червні. Хоча цей крок розглядається як сигнал готовності до стабілізації ринку, експерти вважають його обмеженим і таким, що не здатен швидко компенсувати дефіцит пропозиції.

    На тлі цих процесів аналітики звертають увагу, що ринок нафти залишається надзвичайно чутливим до політичних рішень і безпекових факторів. Будь-які зміни в регіоні Перської затоки, який забезпечує значну частину світових поставок, можуть миттєво впливати на цінову динаміку.

    Прогноз Бессента фактично базується на припущенні, що одночасно спрацює кілька факторів: збільшення видобутку окремими країнами, часткове ослаблення впливу картельних механізмів, а також вивільнення накопичених обсягів нафти з регіонів, де зараз існують логістичні обмеження.

    Якщо цей сценарій реалізується, це може мати відчутні наслідки для світової економіки. Зниження цін на нафту традиційно сприяє уповільненню інфляції, здешевленню пального та зменшенню витрат для бізнесу й споживачів. Водночас для країн-експортерів це означатиме скорочення доходів і потенційний перегляд бюджетних планів.

    Водночас експерти наголошують, що ситуація залишається невизначеною. Подальша динаміка залежатиме від розвитку подій на Близькому Сході, політики ключових гравців ринку, зокрема членів ОПЕК+, а також глобального попиту, який може змінюватися під впливом економічного зростання або уповільнення в провідних економіках світу.

    Таким чином, хоча у Вашингтоні демонструють оптимізм щодо майбутнього здешевлення нафти, ринок і надалі перебуватиме під впливом складної комбінації економічних і геополітичних чинників, що можуть як прискорити, так і відтермінувати очікуване зниження цін.

  • Ціни на нафту відновилися після падіння на тлі виходу ОАЕ з ОПЕК

    Ціни на нафту відновилися після падіння на тлі виходу ОАЕ з ОПЕК

    Світові ціни на нафту різко відреагували на новину про вихід United Arab Emirates з OPEC та альянсу ОПЕК+, однак це падіння виявилося короткочасним. Уже за кілька годин ринок відіграв втрати через зростання геополітичних ризиків на Близькому Сході, повідомляє Euronews.

    Після оголошення інвестори очікували, що ОАЕ зможуть збільшити видобуток нафти поза межами квот ОПЕК+, що призведе до надлишку пропозиції. На цьому тлі ціни на нафту знизилися на 2–3%, особливо у ф’ючерсних контрактах на найближчі місяці.

    Втім, цей ефект швидко нівелювався. Головною причиною стало зростання так званої «премії за ризик», пов’язаної з конфліктом на Близькому Сході та загрозами для глобальних поставок енергоносіїв.

    Станом на момент публікації:

    • WTI crude oil торгується вище 105 доларів за барель;
    • Brent crude oil перевищує 112 доларів за барель.

    Це приблизно на 4% більше порівняно з мінімумами, зафіксованими одразу після новини про вихід ОАЕ.

    Ключовим фактором зростання стала ситуація навколо Strait of Hormuz — стратегічного маршруту, через який проходить значна частина світового експорту нафти. Будь-які обмеження судноплавства в цій зоні одразу впливають на глобальні ціни.

    За оцінками аналітиків, тривале блокування Ормузької протоки може призвести до втрати близько 12% світових поставок нафти, що створює серйозний дефіцит на ринку.

    Рішення ОАЕ вийти з ОПЕК стало наслідком багаторічних розбіжностей щодо квот на видобуток. Країна інвестувала понад 150 млрд доларів у розвиток своєї нафтової галузі через компанію Abu Dhabi National Oil Company (ADNOC), однак через обмеження в межах картелю не могла повністю використовувати ці потужності.

    Вихід третього за величиною виробника нафти в межах альянсу став серйозним ударом по єдності ОПЕК і підвищив невизначеність на ринку. Аналітики вважають, що це може знизити здатність організації контролювати ціни та збільшити волатильність.

    На цьому тлі зростає роль інших гравців, зокрема американських виробників, які можуть швидше реагувати на зміну ринкової кон’юнктури.

    Водночас високі ціни на нафту вигідні великим енергетичним компаніям, таким як BP, Shell, TotalEnergies, Eni, Chevron та ExxonMobil, оскільки кожне зростання ціни бареля збільшує їхні доходи.

    Подальша ситуація на ринку нафти залежатиме від розвитку подій на Близькому Сході, стабільності поставок через Ормузьку протоку та дій основних виробників. Наразі саме геополітичні ризики залишаються головним фактором, який визначає динаміку цін.

  • США закривають винятки для російської та іранської нафти

    США закривають винятки для російської та іранської нафти

    Сполучені Штати припиняють дію винятків, які раніше дозволяли купівлю російської та іранської нафти, що перебуває в морських перевезеннях. Про це в інтерв’ю Associated Press заявив міністр фінансів США Скотт Бессент, наголосивши, що Вашингтон переходить до більш жорсткого санкційного курсу без перехідних послаблень для енергетичних поставок.

    За його словами, США не планують продовжувати одноразовий виняток щодо російської нафти та нафтопродуктів, які вже були завантажені на танкери і перебувають у морі. Також повністю виключається можливість продовження будь-яких аналогічних дозволів для іранської нафти.

    Окремо Бессент жорстко висловився щодо Ірану, заявивши, що політика Вашингтона передбачає повну блокаду експорту нафти з країни. За його словами, Іран фактично не може виводити нафту на світовий ринок, а найближчими днями може бути змушений скорочувати видобуток.

    Він наголосив, що жодних винятків для Тегерана не передбачено, навіть у форматі тимчасових або технічних дозволів для вже завантажених партій.

    Рішення США означає також згортання раніше запровадженого механізму, який дозволяв окремим країнам протягом обмеженого часу купувати російську нафту, що вже перебувала в морських перевезеннях на момент введення санкцій. Цей виняток пояснювали необхідністю стабілізації світових енергетичних ринків і запобігання різким коливанням цін через затримки поставок.

    Водночас нова позиція Вашингтона фактично закриває цей “перехідний період”, що може призвести до перерозподілу частини світових нафтових потоків і ускладнення логістики для трейдерів, які працювали з уже відвантаженими партіями.

    Рішення ухвалюється на тлі повідомлень про суттєве зростання доходів Росії від експорту енергоносіїв. За даними The New York Times, у квітні російські надходження від нафтових податків становили щонайменше 12,8 млрд доларів — майже вдвічі більше, ніж у попередньому місяці. Це пов’язують із високими світовими цінами на нафту та адаптацією російських експортних схем до санкцій.

    У Міністерстві фінансів США раніше пояснювали, що тимчасові винятки вводилися як технічний інструмент для уникнення різких шоків на глобальному ринку енергоносіїв. Зокрема, йшлося про 30-денні дозволи для операцій із російською нафтою, яка вже перебувала в морі.

    Однак нинішня політика свідчить про зміну підходу — від тимчасових винятків до їх повного згортання. Таким чином США посилюють санкційний тиск як на Росію, так і на Іран, використовуючи енергетичний сектор як один із ключових інструментів економічного впливу.

    Аналітики зазначають, що такі кроки можуть вплинути на глобальний ринок нафти у короткостроковій

  • США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    США прогнозують пік цін на нафту найближчими тижнями: що впливає на ринок

    Ціни на нафту можуть досягти свого піку вже протягом найближчих кількох тижнів на тлі підвищеної невизначеності на світовому енергетичному ринку та ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку. Про це заявив міністр енергетики США Кріс Райт під час виступу на Економічному форумі Semafor у Вашингтоні, повідомляє Reuters.

    За його словами, ринок залишається вразливим до перебоїв у постачанні, а подальша динаміка цін значною мірою залежатиме від відновлення стабільного руху танкерів через ключові морські маршрути постачання нафти. Райт наголосив, що наразі спостерігається висока волатильність, і ціни можуть зростати до моменту нормалізації ситуації із судноплавством, зокрема в районі Ормузької протоки, через яку проходить значна частина світового експорту нафти та газу. Водночас він зазначив, що раніше очікував зниження вартості енергоносіїв, однак геополітичні фактори суттєво змінили прогноз.

    Президент США Дональд Трамп заявив, що ціни на нафту та бензин можуть залишатися високими щонайменше до проміжних виборів у США у листопаді. За оцінками аналітиків, енергетичний ринок США залишається чутливим до коливань світових цін, оскільки вартість пального безпосередньо впливає на інфляцію та споживчі витрати населення. У таких умовах навіть короткострокові перебої в постачанні або ризики їх виникнення здатні викликати різкі коливання котирувань.

    Ормузька протока залишається одним із ключових маршрутів транспортування нафти у світі, і будь-які загрози її стабільній роботі традиційно призводять до зростання цін через побоювання скорочення глобальної пропозиції. Аналітики зазначають, що ринок реагує не лише на фактичні перебої, а й на очікування та політичні заяви, які формують так звану «ризикову премію» у вартості нафти.

    На тлі цих процесів український ринок пального також демонструє чутливість до світових коливань. Після вихідних середня вартість бензину А-95 в Україні зросла до близько 73,13 грн за літр, при цьому на різних мережах АЗС ціни коливаються залежно від постачальника та регіону. Аналітики зазначають, що суттєвого здешевлення пального наразі не очікується, оскільки внутрішній ринок уже частково відображає поточні світові котирування, а подальша динаміка залежатиме від стабільності міжнародного нафтового ринку та геополітичної ситуації.

    Окремо міністр енергетики США повідомив про зростання видобутку нафти у Венесуелі та збільшення експорту, що також впливає на глобальний баланс пропозиції. За його словами, активізація інвестицій у нафтову галузь цієї країни може підтримати збільшення обсягів постачання на світовий ринок. Водночас експерти зазначають, що загальна ситуація залишається нестабільною через поєднання геополітичних ризиків, змін у логістиці та політики ключових країн-виробників нафти.