Daypolitico

Позначка: ОПК

  • Україна спрощує експорт зброї: Fast Track для ОПК і партнерів

    Україна спрощує експорт зброї: Fast Track для ОПК і партнерів

    Україна запускає нову модель експорту озброєння та військових технологій, яка має поєднати швидкість ухвалення рішень, контроль держави та розвиток власного оборонно-промислового комплексу. Йдеться про запровадження спрощеного механізму, який дозволить українським виробникам значно оперативніше виходити на міжнародні ринки та постачати продукцію країнам-партнерам. Про це заявили секретар РНБО Рустем Умєров, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко та міністр оборони Михайло Федоров.

    Ключовим елементом нової системи став механізм Fast Track, який уряд затвердив окремою постановою. Його головна мета — скоротити терміни розгляду заявок на експорт озброєння з 90 до 30 днів, тобто утричі. Це дозволить українським виробникам швидше укладати контракти з іноземними партнерами, реагувати на попит і конкурувати на глобальному ринку оборонних технологій, де швидкість ухвалення рішень часто визначає результат.

    Як пояснив Рустем Умєров, нова модель не означає послаблення контролю над обігом зброї. Навпаки, держава зберігає всі ключові запобіжники безпеки, але прибирає надмірні бюрократичні процедури. У стандартних випадках рішення щодо експорту ухвалюватимуться без обов’язкового проходження Міжвідомчої комісії, що раніше суттєво уповільнювало процес. Водночас чутливі категорії озброєння й надалі залишатимуться під посиленим контролем.

    Новий механізм діятиме виключно в умовах воєнного стану та стосуватиметься контрактів на постачання озброєння вартістю від 15 мільйонів гривень. Для комплектуючих діятимуть окремі правила, щоб уникнути обмежень для виробничих ланцюгів. Міністерство закордонних справ формуватиме офіційний перелік країн-партнерів, які можуть отримувати українську оборонну продукцію, а Міністерство оборони регулярно оновлюватиме список критичних товарів, які не підпадають під спрощену процедуру через ризики для національної безпеки.

    Окремо уряд заклав фінансову модель, яка має забезпечити баланс між експортом і розвитком внутрішнього виробництва. За словами Юлії Свириденко, частина доходів від зовнішніх контрактів залишатиметься в Україні. Зокрема, 20% від експорту готових виробів і технологій та 30% від експорту комплектуючих спрямовуватимуться до спеціального фонду державного бюджету, який фінансуватиме розвиток оборонно-промислового комплексу. Крім того, у разі подальшого перепродажу продукції, створеної на основі українських технологій, Україна отримуватиме 20% вартості таких угод.

    Важливою складовою реформи стало питання захисту інтелектуальної власності. Українські технології передаватимуться партнерам без втрати прав власності, а будь-який реекспорт або передача третім країнам можливі лише за письмової згоди України. Таким чином держава зберігає контроль не лише над зброєю, а й над її технологічною базою, що є критично важливим для довгострокової безпеки.

    Пріоритетом нової системи залишається забезпечення Сил оборони України. Виробники зможуть отримувати дозвіл на експорт лише за умови, що вони гарантовано виконують державні замовлення для армії. У випадках, коли Міноборони або інші державні замовники планують закупівлю відповідної продукції для фронту, експорт може бути обмежений або повністю заблокований.

    Міністр оборони Михайло Федоров наголосив, що держава намагається створити умови, за яких український defense tech-сектор зможе масштабувати виробництво та виходити на нові ринки, не втрачаючи пріоритету забезпечення війська. За його словами, експорт має працювати як інструмент зміцнення економіки оборони, а не як альтернатива забезпеченню ЗСУ.

    Паралельно Україна активно розвиває формат оборонної кооперації Drone Deal, який передбачає не лише постачання безпілотників, а й обмін технологіями, спільні розробки, навчання фахівців і залучення інвестицій. Наразі близько 20 країн світу вже висловили зацікавленість у такій моделі співпраці, а Литва та Латвія офіційно закріпили партнерство з Україною у цій сфері.

    Окремо тривають переговори зі США щодо масштабної довгострокової угоди, яка передбачає можливе виробництво мільйонів безпілотників щороку та багатомільярдні інвестиції в український оборонний сектор. У цьому контексті новий механізм експорту розглядається як частина ширшої стратегії інтеграції України у глобальний ринок оборонних технологій.

    Таким чином, Україна фактично формує нову модель оборонної економіки, де експорт зброї, міжнародні партнерства та розвиток внутрішнього виробництва працюють як єдина система, спрямована одночасно на зміцнення армії, економіки та технологічної незалежності держави.

  • Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Без аукціонів і зайвої бюрократії: уряд відкрив оборонним заводам швидкий доступ до держмайна

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити розвиток оборонно-промислового комплексу та розширення виробництва озброєння. Відтепер підприємства оборонної галузі зможуть орендувати державне майно без проведення аукціонів на весь період дії воєнного стану.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, новий механізм покликаний усунути бюрократичні бар’єри, які раніше могли затримувати запуск нових виробничих майданчиків або розширення вже існуючих підприємств оборонної промисловості.

    Урядове рішення поширюється на підприємства, що працюють у сфері виробництва ракетного озброєння, вибухових речовин, боєприпасів та новітніх зразків зброї. Скористатися спрощеною процедурою оренди зможуть не всі компанії, а лише ті, які мають статус критично важливих для економіки та оборони держави й офіційно включені Міністерством оборони до переліку виконавців державних контрактів.

    Раніше процедура отримання державного майна в оренду передбачала проведення аукціонів через систему електронних торгів. Це забезпечувало прозорість процесу, однак у воєнних умовах часто вимагало додаткового часу для оформлення документів та проведення конкурсних процедур. У результаті деякі виробники озброєння були змушені відкладати запуск нових виробничих ліній або шукати альтернативні приміщення.

    Тепер критично важливі оборонні підприємства зможуть швидше отримувати доступ до виробничих площ, складів, інженерної інфраструктури та інших державних об’єктів, необхідних для виконання оборонних замовлень.

    За словами Юлії Свириденко, український оборонно-промисловий комплекс має значний потенціал для подальшого нарощування виробництва зброї, техніки та боєприпасів. Саме тому держава намагається створити максимально сприятливі умови для роботи підприємств, які забезпечують потреби Сил оборони України.

    «Українські виробники здатні суттєво наростити виробництво, а відповідно і перевагу наших військових на полі бою. Уряд робить усе можливе для того, щоб Україна була сильною і озброєною», — наголосила глава уряду.

    Рішення про спрощення оренди стало частиною ширшої державної політики, спрямованої на розвиток власного виробництва озброєння. За останні два роки Україна значно збільшила обсяги виробництва безпілотників, артилерійських систем, боєприпасів, ракетних комплексів та іншої військової продукції.

    За даними уряду, у 2025 році українська оборонна промисловість виробила продукції на суму близько 180 млрд грн. Водночас підприємства галузі неодноразово заявляли про наявність резервів для подальшого збільшення виробництва за умови стабільного фінансування та доступу до виробничих потужностей.

    Окрім нового механізму оренди державного майна, Кабмін також продовжує реформування системи державного оборонного замовлення. Зокрема, нещодавно уряд запровадив механізм довгострокових контрактів у межах програми «Зброя Перемоги».

    Ця програма передбачає укладання багаторічних контрактів із виробниками озброєння, що дозволяє підприємствам планувати інвестиції, модернізувати виробництво та збільшувати випуск продукції без ризику втрати замовлень після завершення короткострокових контрактів.

    У Міністерстві оборони наголошують, що довгострокові угоди є одним із ключових інструментів розвитку оборонної промисловості за стандартами країн НАТО. Вони дають можливість підприємствам залучати кредити, будувати нові виробничі майданчики та інвестувати у високотехнологічні розробки.

    Експерти оборонної галузі позитивно оцінюють рішення уряду щодо спрощення оренди державного майна. На їхню думку, швидкий доступ до виробничих приміщень особливо важливий для компаній, які розширюють випуск безпілотників, ракетних систем, боєприпасів та інших видів озброєння, потреба в яких на фронті залишається надзвичайно високою.

    Водночас фахівці наголошують, що важливим залишається питання контролю за використанням державного майна та дотриманням прозорих процедур відбору підприємств, які отримуватимуть право на спрощену оренду.

    Очікується, що новий механізм дозволить уже найближчим часом пришвидшити запуск нових виробничих майданчиків та збільшити обсяги випуску продукції для потреб української армії. В умовах війни це може стати одним із додаткових факторів посилення обороноздатності країни та забезпечення Збройних сил сучасним озброєнням українського виробництва.

  • Зеленський в Азербайджані: Україна підписала 6 угод і посилює співпрацю у сфері безпеки

    Зеленський в Азербайджані: Україна підписала 6 угод і посилює співпрацю у сфері безпеки

    Президент України Володимир Зеленський повідомив про підписання шести двосторонніх документів під час офіційного візиту до Азербайджану. Про це глава держави заявив на спільній пресконференції після переговорів із президентом країни Ільхамом Алієвим, підсумовуючи результати зустрічі на найвищому рівні.

    За словами Зеленського, підписані документи охоплюють одразу кілька ключових напрямків співпраці, однак їхні деталі будуть оприлюднені згодом після опрацювання профільними урядовими структурами обох держав. Президент наголосив, що нинішній етап українсько-азербайджанських відносин характеризується прагненням до практичних результатів, а не лише політичних декларацій, і підписані угоди мають стати основою для подальшого поглиблення партнерства.

    Водночас Зеленський окремо підкреслив, що в умовах повномасштабної війни ключовим пріоритетом для України залишається безпека, тому особливу увагу під час переговорів було приділено оборонному співробітництву та розвитку оборонно-промислового комплексу. За його словами, Україна за роки війни накопичила унікальний практичний досвід, який може бути корисним для партнерів, зокрема у питаннях протиповітряної оборони, організації захисту критичної інфраструктури та ефективного використання сучасних технологій на полі бою.

    Президент зазначив, що під час візиту провів зустріч із українськими експертами, які вже залучені до проєктів у сфері безпеки в Азербайджані, зокрема до роботи над зміцненням систем захисту повітряного простору. За його словами, така взаємодія є прикладом практичного партнерства, коли український досвід застосовується для посилення обороноздатності дружніх держав.

    Зеленський також наголосив на важливості розвитку спільних оборонних проєктів, включно з копродакшином, тобто спільним виробництвом продукції військового та подвійного призначення. Він підкреслив, що така співпраця дозволить не лише підвищити рівень безпеки обох країн, але й сприятиме розвитку економіки, створенню нових робочих місць і збільшенню технологічного потенціалу.

    Окрім безпекового блоку, значна частина переговорів була присвячена економічній взаємодії. Україна та Азербайджан розглядають можливості для розширення товарообігу, який, за словами українського президента, має значний потенціал для зростання. Сторони обговорили перспективи реалізації спільних інфраструктурних та енергетичних проєктів, а також розвиток логістичних маршрутів, що можуть посилити економічні зв’язки між країнами та регіонами.

    Окремо Зеленський подякував азербайджанській стороні за підтримку енергетичного сектору України, яка була особливо важливою в період зимових атак на енергетичну інфраструктуру. Він підкреслив, що Україна високо цінує допомогу, надану в умовах енергетичної кризи, і розраховує на продовження співпраці в цій сфері.

    У контексті енергетики сторони також могли обговорювати можливості диверсифікації постачання енергоресурсів та участь Азербайджану у відновленні української енергетичної інфраструктури. Хоча деталі не розкриваються, сам факт акценту на цій темі свідчить про стратегічне значення енергетичного партнерства для обох держав.

    Візит Зеленського до Азербайджану відбувся на тлі активізації дипломатичних зусиль України, спрямованих на зміцнення міжнародної підтримки, розширення партнерств і залучення нових можливостей для післявоєнного відновлення. У цьому контексті співпраця з країнами Південного Кавказу розглядається як важливий елемент ширшої зовнішньополітичної стратегії Києва.

    Експерти відзначають, що Азербайджан є важливим партнером України з огляду на свій енергетичний потенціал, географічне розташування та роль у регіональних транспортних коридорах. Поглиблення співпраці може сприяти як економічній стабільності, так і зміцненню безпекової архітектури в ширшому регіоні.

    Зі свого боку, розвиток відносин із Україною також відповідає інтересам Азербайджану, який прагне посилити міжнародні зв’язки, диверсифікувати партнерства та розширити свою присутність у європейському політичному та економічному просторі.

    Таким чином, підписання шести двосторонніх документів стало важливим кроком у розвитку українсько-азербайджанських відносин, які поступово переходять на новий рівень — від традиційної дипломатичної взаємодії до більш глибокого стратегічного партнерства, що охоплює безпеку, економіку, енергетику та технології.

  • Зеленський: Україна пропонує партнерам довгострокову оборонну співпрацю

    Зеленський: Україна пропонує партнерам довгострокову оборонну співпрацю

    Україна переходить до нової моделі взаємодії з міжнародними партнерами у сфері оборони, яка передбачає не разовий продаж озброєнь, а довгострокове стратегічне партнерство у сфері безпеки. Про це заявив президент Володимир Зеленський у зверненні з нагоди Дня українського зброяра.

    Глава держави наголосив, що сучасна Україна кардинально відрізняється від періоду 1990–2000-х років, коли оборонна промисловість здебільшого працювала на експорт окремих систем озброєння без довгострокової стратегії розвитку. Натомість зараз, за його словами, йдеться про побудову повноцінної екосистеми безпеки, яка включає розробку, виробництво, бойове випробування та інтеграцію сучасних оборонних технологій.

    За словами Зеленського, Україна пропонує партнерам комплексні рішення у сфері оборони, які включають ракети, безпілотні системи різних типів, засоби радіоелектронної боротьби, системи протиповітряної оборони, артилерію, бронетехніку та роботизовані комплекси.

    Окремий акцент зроблено на розвитку дронових технологій, які стали одним із ключових елементів сучасної війни. Українські безпілотники, за словами президента, охоплюють широкий спектр застосування — від розвідки та коригування вогню до ударних і морських місій, а також систем перехоплення повітряних цілей.

    Зеленський підкреслив, що Україна не просто виробляє ці системи, а має унікальний бойовий досвід їх використання у реальних умовах високотехнологічної війни.

    Президент зазначив, що Україна працює над створенням інтегрованих систем захисту неба, які поєднують різні компоненти — радарні системи, засоби радіоелектронної боротьби, засоби зв’язку та перехоплення повітряних цілей.

    За його словами, такі рішення вже викликають інтерес у низки країн, які стикаються з масовим застосуванням безпілотних літальних апаратів і ракетних загроз. Йдеться про комплексний підхід до протиповітряної оборони, який дозволяє будувати багаторівневі системи захисту.

    Зеленський повідомив, що Україна перебуває у постійній комунікації щодо оборонної співпраці з низкою держав, серед яких країни Близького Сходу, зокрема Кувейт, Оман, Туреччина та Сирія. Також інтерес до українських технологій, за його словами, проявляють держави Азії та Африки.

    Україна вже залучає своїх експертів до міжнародних консультацій у сфері протидії безпілотним загрозам. Такий формат співпраці передбачає передачу практичного досвіду, напрацьованого під час війни, та адаптацію рішень під потреби конкретних регіонів.

    Окрему увагу президент приділив морській безпеці. Він зазначив, що Україна має унікальний досвід ведення бойових дій у Чорному морі, включно з протидією військовому флоту, захистом акваторій, знищенням морських загроз та використанням безпілотних морських систем.

    Цей досвід, за словами Зеленського, є унікальним у світовій практиці сучасних воєн і може бути корисним партнерам, які стикаються з подібними викликами у стратегічно важливих морських регіонах.

    Президент наголосив, що нова модель співпраці передбачає довгострокові контракти, які мають не лише безпековий, а й економічний ефект для України. Такі угоди забезпечують стабільне фінансування оборонної промисловості, розвиток виробничих потужностей та розширення експорту технологій.

    На відміну від класичного експорту озброєнь, ця модель передбачає партнерство, у якому Україна виступає не лише постачальником, а й розробником і інтегратором рішень у сфері безпеки.

    Після початку повномасштабної війни український оборонно-промисловий комплекс зазнав масштабної трансформації. Значно зросло виробництво безпілотних систем, засобів РЕБ, артилерійських боєприпасів та інших видів озброєнь.

    Українські технології дедалі частіше проходять бойове випробування, що дозволяє оперативно вдосконалювати їх та адаптувати до сучасних викликів війни високої інтенсивності. Саме цей бойовий досвід, за словами експертів, є ключовою конкурентною перевагою України на міжнародному ринку оборонних технологій.

  • Європа не взмозі допомагати озброєнням Україні

    Європа не взмозі допомагати озброєнням Україні

    Європа може не впоратися навіть з озброєнням себе, не кажучи вже про Україну. Так вважають у The Economist.

    Результат воєн на виснаження, як правило, визначається тим, у якої зі сторін кращий ОПК. Економіка Росії більша за українську майже в 14 разів, але сукупні ресурси союзників України набагато більші за російські. Здавалося, Україна має бути в змозі перемогти. Однак зараз, коли конфлікт вступає у свій третій рік, саме через оборонну індустрію шальки терезів поступово схиляються на користь РФ.

    Найкраще це помітно по артилерійських боєприпасах. Під час літнього контрнаступу ЗСУ на добу вистрілювали по 7 тисяч на добу – більше, ніж росіяни. Зараз же росіяни випускають по 10 тисяч снарядів на добу, тоді як українці – вп’ятеро менше.

    І Америка, і ЄС відчувають проблеми з наданням фінансової допомоги. У Києві побоюються, що міжпартійні конфлікти і вороже налаштований Дональд Трамп доведуть до того, що Україна стане повністю залежною від Європи. При цьому сукупні військові поставки країн ЄС уже перевершили американські, але картина неоднорідна. Якщо Німеччина надала підтримку на понад 17 млрд євро, то Франція – лише на півмільярда.

    Комісар з питань внутрішнього ринку ЄС Тьєррі Бретон виступає за створення фонду на 100 млрд для підвищення обороноздатності Європи. За його словами, це не тільки допоможе Україні, а й стане страховкою на випадок, якщо Трамп виведе США з НАТО. Щоправда, неясно, чи підтримує ще хто-небудь ідею Бретона в Євросоюзі.

    Так чи інакше, нинішні заходи не відповідають терміновості ситуації. Цього року Росія збільшила військові витрати на 68%, до 6,5% від свого ВВП. Її виробництво артилерійських боєприпасів оцінюється в 4,5 млн одиниць на рік, а далекобійних ракет – у 100 одиниць на місяць (удвічі більше, ніж на початку вторгнення).

    США і Європа розраховують до 2025 року наростити випуск 155-мм снарядів приблизно до 1,2 млн на рік. Але якщо в Штатах боєприпасами займається уряд, то в Європі – приватні фірми. Наприклад, у норвезько-фінській Nammo кажуть, що їхні замовлення зросли втричі порівняно з березнем 2022 року: збільшення виробничих потужностей настільки величезне, що компанії необхідна урядова підтримка. Але закони про конкуренцію в ЄС перешкоджають інвестиціям у промислову базу.

    Одним зі способів, як прискорити виробництво в Європі, може бути спрощення технічних вимог. Наприклад, якщо передбачається, що снаряди вже незабаром після сходження з конвеєра запускатимуться зі зношених артилерійських знарядь в Україні, то нема чого забезпечувати їм довгострокове зберігання.

    З далекобійними ракетами все дещо складніше: Європа передала до США більшу частину виробництва двигунів для боєприпасів до HIMARS та інших систем. Найбільший у Європі виробник MBDA повідомляє, що навіть якщо інвестиції буде вкладено зараз, то перші ракети, ймовірно, почнуть відвантажуватися тільки до 2026 року.