Daypolitico

Позначка: оподаткування

  • «Податок на OLX»: Рада розкололася — хто «за», а хто проти

    «Податок на OLX»: Рада розкололася — хто «за», а хто проти

    Верховна Рада України ухвалила резонансний закон про оподаткування цифрових платформ, який уже в суспільному дискурсі отримав неофіційну назву «податок на OLX». Документ передбачає нові правила оподаткування доходів громадян, які продають товари або надають послуги через онлайн-майданчики, зокрема OLX, Prom та Rozetka, і має суттєво змінити підхід до контролю за доходами в цифровій економіці. За ухвалення закону проголосували 241 народний депутат.

    Основним політичним двигуном рішення стала фракція «Слуга народу», яка дала 169 голосів на підтримку ініціативи. Крім монобільшості, законопроєкт підтримали також окремі депутатські групи та частина позафракційних парламентарів. Зокрема, від групи «Довіра» за документ проголосували 17 депутатів, від «За життя та мир» — 16, від «Відновлення України» — 13, від «За майбутнє» — 12, а також 8 позафракційних депутатів. Додатково підтримку надала невелика частина фракції «Голос», яка віддала 6 голосів «за».

    Водночас закон викликав різку критику з боку опозиційних сил. У повному складі проти ініціативи виступили фракції «Батьківщина» та «Європейська солідарність», які не дали жодного голосу на підтримку документа. Представники цих політичних сил заявляли, що нові правила фактично посилюють податковий тиск на громадян, які використовують онлайн-платформи для продажу особистих речей або невеликих заробітків, і запроваджуються без належного підвищення соціальних стандартів. Опозиція також попереджала про ризики надмірного адміністрування та потенційного збільшення фінансового навантаження на простих користувачів цифрових сервісів.

    Згідно з ухваленим законом, з 1 січня 2027 року цифрові платформи будуть зобов’язані автоматично утримувати податок у розмірі 10% з доходів користувачів, які здійснюють регулярну комерційну діяльність. Ця ставка складатиметься з 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. При цьому для громадян, які продають особисті вживані речі в межах невеликого обсягу, передбачено неоподатковуваний річний ліміт, що становитиме приблизно від 36 до 40 тисяч гривень.

    Уряд і автори ініціативи пояснюють, що мета закону полягає у виведенні з тіні значної частини онлайн-торгівлі та забезпеченні рівних умов оподаткування для всіх учасників ринку. Очікується, що нові правила дозволять державі краще контролювати доходи від цифрової економіки та збільшити надходження до бюджету.

    Водночас експерти попереджають про можливі негативні наслідки. Зокрема, вони вказують на ризик переходу частини дрібних продавців у тіньовий сектор, включно з продажами через месенджери та соціальні мережі, де контроль держави значно складніший. Також висловлюються побоювання, що додаткове адміністрування податків може створити технічне навантаження на самі платформи, що у перспективі призведе до підвищення комісій і, відповідно, зростання кінцевих цін для споживачів.

    Окремо аналітики звертають увагу, що нововведення може змінити поведінку ринку онлайн-торгівлі, зменшивши кількість дрібних продавців на офіційних платформах і стимулюючи розвиток альтернативних каналів збуту без формального податкового обліку.

    Таким чином, ухвалений закон став одним із найбільш дискусійних рішень останнього парламентського періоду, об’єднавши навколо себе як прихильників посилення фіскальної дисципліни в цифровій економіці, так і критиків, які вважають його надмірним втручанням у сферу дрібної приватної торгівлі.

  • Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Марченко: податок на посилки доведеться ухвалити — це умова МВФ і ЄС

    Україна змушена буде ухвалити законопроєкт про оподаткування міжнародних посилок, оскільки його прийняття є частиною зобов’язань перед міжнародними партнерами та умовою подальшого фінансування. Про це заявив міністр фінансів України Сергій Марченко під час обговорення змін до податкового законодавства.

    За словами очільника Мінфіну, питання запровадження податку на товари, що надходять із-за кордону через поштові сервіси, не є предметом політичного вибору України, а випливає з міжнародних домовленостей.

    «Є зовнішній тиск з цього питання, є зовнішній запит. У нас немає можливості зняти це питання або якимось чином передомовитися», — наголосив Марченко.

    Він підкреслив, що ухвалення відповідного законопроєкту є фактично неминучим кроком у межах чинних фінансових домовленостей із міжнародними партнерами.

    «Іншого виходу немає. Зовнішній тиск, думаю, доведеться збалансувати внутрішнім тиском», — додав міністр.

    Йдеться про законодавчу ініціативу, яка передбачає зміну правил оподаткування товарів, що надходять в Україну в міжнародних поштових і кур’єрських відправленнях. Зокрема, мова йде про можливе запровадження податку на додану вартість або інших фіскальних механізмів для посилок із-за кордону.

    Урядові джерела зазначають, що ця ініціатива є частиною ширшого пакета податкових реформ, які Україна має виконати в межах співпраці з Міжнародний валютний фонд. У МВФ такі кроки розглядаються як структурні маяки — індикатори реформ, від виконання яких залежить подальше фінансування програм макрофінансової стабільності.

    Окремо питання податку на посилки розглядається і в контексті співпраці з Європейський Союз. За даними з урядових обговорень, виконання цієї норми може стати умовою для отримання частини фінансової допомоги ЄС, зокрема траншів у межах багаторічних програм підтримки України.

    Зокрема, мова йде про можливу прив’язку до фінансування обсягом близько 8,4 млрд євро, частина якого може бути надана за умови ухвалення податкових змін. У європейських інституціях також розглядається варіант ширшої прив’язки фіскальних реформ до більшого кредитного пакета, обсяг якого оцінюється приблизно у 90 млрд євро.

    Таким чином, податкові зміни щодо міжнародних посилок можуть стати одним із елементів загальної фінансової архітектури підтримки України з боку Заходу.

    Водночас це питання вже викликає активне обговорення всередині країни, оскільки воно безпосередньо стосується мільйонів громадян, які регулярно користуються закордонними онлайн-магазинами та маркетплейсами. Очікується, що ухвалення законопроєкту може вплинути на вартість імпортних товарів масового споживання та змінити структуру онлайн-торгівлі в Україні.

    У парламенті тим часом тривають консультації щодо тексту документа. Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що голосування за законопроєкт може відбутися вже найближчим часом. За його словами, частина депутатів, які раніше виступали проти ініціативи, вже змінили свою позицію.

    За словами урядовців, ухвалення цього закону є важливим елементом для забезпечення стабільного фінансування державного бюджету та продовження співпраці з міжнародними кредиторами в умовах воєнного стану та значного бюджетного дефіциту.

    Фактично, питання оподаткування посилок поступово переходить із рівня політичної дискусії до фінального етапу ухвалення рішення, яке напряму пов’язане з виконанням міжнародних зобов’язань України.

  • Гетманцев закликає декриміналізувати контент для дорослих задля податків

    Гетманцев закликає декриміналізувати контент для дорослих задля податків

    Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що створювачі контенту на платформі OnlyFans можуть приносити бюджету близько 1 млрд грн на рік. Для реалізації цього потенціалу, за його словами, необхідно припинити політичне «псевдоморалізаторство» і вирішити питання декриміналізації статті 301 ККУ.

    Голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев виступив із різкою критикою поточної політики щодо творців контенту для дорослих. Він наголосив, що держава витрачає мільйони на контрольні закупівлі та кримінальні провадження, замість того щоб легалізувати сферу й отримувати податкові надходження, оцінні ним у приблизно 1 млрд грн на рік.

    Гетманцев звернув увагу на розбіжності між реальними доходами та задекларованими сумами: за його даними, у 2023 році 7 914 українців отримали на платформі доходи близько 5 млрд грн, тоді як у 2024 році лише 152 фізособи задекларували 132,8 млн грн доходу від OnlyFans і сплатили понад 13 млн грн податку. У період 2020–2022 років, за словами голови комітету, створювачі контенту мають податкову заборгованість понад 380 млн грн.

    Політик пов’язує низький рівень легального оподаткування з кримінальним статусом виробництва контенту для дорослих — ст. 301 ККУ — і наполягає на необхідності її декриміналізації. На його думку, сьогоднішня практика, коли держава одночасно прагне брати податки і притягувати авторів до кримінальної відповідальності, є суперечливою й неефективною.

    Як показує статистика Офісу Генерального прокурора, за січень–серпень 2025 року правоохоронці зареєстрували 1 464 кримінальні провадження, пов’язані зі створенням або розповсюдженням порнографічного контенту. З початку повномасштабної війни суди винесли 247 вироків, за якими 287 осіб визнано винними, але майже всі засуджені уникли реального ув’язнення — покарання замінювали іспитовими строками. Тільки десятеро осіб мали відбути реальний термін позбавлення волі, однак ці вироки ще перебувають на апеляції.

    Гетманцев також звернув увагу на витрати держави на судово-криміналістичні експертизи у таких справах. Згідно з підрахунками, середня вартість експертиз у межах одного вироку — близько 11,3 тис. грн; загальні витрати з 2022 року могли сягати майже 4,9 млн грн. При цьому експерти отримують, зокрема, винагороду за перегляд відеоматеріалів, що, на думку автора публікації, виглядає як неефективне використання бюджетних коштів у боротьбі за «моральність».

    Петиція про декриміналізацію виробництва контенту для дорослих, нагадує Гетманцев, вже зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Її авторка стверджує, що сплатила понад 40 млн грн податків, але водночас стикалася з погрозами кримінального переслідування.

    Гетманцев закликає парламент «не брехати самим собі» і відмовитися від риторики, яка, на його думку, перешкоджає легалізації галузі та наповненню держбюджету. Він вважає, що ефективна фіскальна політика в цьому сегменті може перетворити «підпільні» доходи на стабільні податкові надходження, водночас захищаючи права та безпеку створювачів контенту.

  • Податок на «зайві» квадрати: що потрібно знати власникам житла у 2025 році

    Податок на «зайві» квадрати: що потрібно знати власникам житла у 2025 році

    В Україні понад десять років діє податок на нерухомість, який у народі називають податком на «зайві квадратні метри». Якщо сумарна площа вашого житла перевищує державні норми, у 2026 році вам можуть надіслати податкове повідомлення на сплату за 2025 рік.

    Податок застосовується до квартир, площа яких перевищує 60 м², житлових будинків — понад 120 м², а також сумарно (будинок плюс квартира) — понад 180 м². Якщо площа перевищує поріг, оподатковується тільки «зайвий» обсяг: наприклад, квартира 70 м² — податок на 10 м², будинок 150 м² — на 30 м². Для надвеликих об’єктів передбачена фіксована доплата 25 тис. грн — це стосується квартир понад 300 м² та будинків понад 500 м².

    Розмір платежу залежить від мінімальної зарплати попереднього року і від ставки, яку встановлює місцева влада. За прикладом експерта: при мінімалці 8 000 грн і ставці умовно 1,5% це дає близько 120 грн за «оподатковувальний» квадрат на рік, тож десять «зайвих» метрів — це приблизно 1 200 грн щороку. Офіційний розрахунок проводить Державна податкова служба — після цього платнику надсилають повідомлення, зазвичай у червні–липні; платити потрібно протягом 45 днів від отримання. Якщо ви не згодні із сумою, закон дозволяє оскаржити нарахування, надавши документи (наприклад, про продаж нерухомості).

    Є й законні способи уникнути або зменшити податок. Пільги поширюються на житло в межах норм, на об’єкти, що знаходяться на окупованих територіях або пошкоджені в зоні бойових дій, а також на окремі категорії (дитячі будинки сімейного типу, житло сиріт, багатодітних сімей тощо) — конкретний перелік пільг встановлюють місцеві ради. Легально зменшити оподаткування можна, оформивши житло у спільну власність: якщо квартира 100 м² належить двом особам по 50 м², податок не нараховується, бо індивідуальна частка менша за поріг.

    Зауважте: якщо податкове повідомлення отримали, але не сплатили вчасно, виникає пеня й адміністративна відповідальність; якщо ж повідомлення не надходило — штрафів не буде. При сумнівах у правильності нарахування звертайтеся до податкової для перерахунку або консультуйтеся з юристом, щоб використати законні інструменти оптимізації.

  • Хто регулюватиме крипторинок України: Рада підтримала законопроект

    Хто регулюватиме крипторинок України: Рада підтримала законопроект

    В Україні може з’явитися легальний ринок віртуальних активів. Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроект №10225-д, який передбачає легалізацію крипторинку та визначає правила його оподаткування.

    Антикорупційний комітет парламенту вже вказав на небезпеку корупційних зловживань у законопроекті. Зокрема, документ наділяє регулятора ринку повноваженнями, подібними до функцій органів досудового розслідування. Це включає право огляду приміщень, отримання документів і носіїв даних, збір доказів та опитування свідків.

    Головне науково-експертне управління Верховної Ради також підтвердило наявність ризиків у такій моделі.

    У відповідь на критику співініціатор законопроекту Данило Гетманцев пообіцяв, що до другого читання перегляне ці норми.

    Ключове питання залишається відкритим: законопроект не визначає, який саме орган стане регулятором ринку криптоактивів. Саме це, на думку експертів, створює підґрунтя для потенційних зловживань.

    Що передбачає законопроект

    За словами нардепа Олексія Жмеренецького, законопроект базується на європейському регулюванні MiCA, але адаптований до українських реалій. Документ передбачає:

    • ліцензування криптоплатформ, вимоги до їх капіталу, прозорості та процедур KYC («знай свого клієнта»);

    • запровадження правил звітності для транзакцій;

    • класифікацію віртуальних активів: криптоактиви, токени електронних грошей (EMT) та токени, прив’язані до активів (ART).

    До другого читання планують внести зміни, які напрацюють спільно комітети та Міністерство цифрової трансформації.

  • Тіньова економіка в підакцизних товарах, які втрати для держави та шляхи їх зменшення

    Тіньова економіка в підакцизних товарах, які втрати для держави та шляхи їх зменшення

    Стан справ з оподаткуванням підакцизних товарів в Україні, таких як пальне, тютюн і алкоголь, продовжує залишатися в центрі уваги експертів і владних структур. Олег Гетман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи та асоційований експерт CASE Україна, розглядає причини, чому уряд не зміг ефективно приборкати тіньовий ринок цих товарів і що можна зробити для мінімізації “сірих” схем.

    За останній час уряд розглядає пропозиції щодо збільшення податкових ставок, зокрема ПДВ та військового збору. Проте, несплату податків в результаті різних схем оцінюється на 300 мільярдів гривень щорічно. Лише “сірі” схеми в галузі підакцизних товарів призводять до втрат бюджету приблизно на 40 мільярдів гривень на рік.

    За даними аналітичних центрів, тренди на ринку підакцизних товарів у 2023 році та першому кварталі 2024 року показали різні напрямки щодо динаміки тіньової частки. Наприклад, в галузі нафтогазу спостерігалася тенденція до зниження тіньової частки з 30% у 2020 році до 13% у 2023 році, але у першому кварталі 2024 року вона знову зросла до 18%. У тютюновій галузі зростання тіньової частки відбулося з 6% у 2020 році до 19% у 2023 році. Щодо алкогольної продукції, тіньова частка знизилася до 38% у 2023 році, але знову піднялася до 41% у першому кварталі 2024 року.

    Загальна картина показує, що ринок підакцизних товарів піддавався значним змінам, що потребує уважного аналізу та ефективних заходів контролю з боку владних структур.

    На ринку пального в Україні триває постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів зі “схемами” мінімізації податків, яка за останні роки мала змінні успіхи. Протягом 2023 року особливо активною виявилася Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки, яка зробила значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. Результатом її роботи стали внесені зміни до законодавства та проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції за дорученням БЕБ, Поліції та ДПС.

    У 2024 році Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики активно зайнявся мінімізацією схем у сфері підакцизних товарів. Останні місяці характеризувались інтенсивною діяльністю перевіряючих та правоохоронних органів, що значно ускладнило роботу “сірих” та “чорних” схем. Як результат, обсяги легальних продажів пального почали зростати у березні-травні, що призвело до зменшення тіньової частки.

    Щодо тютюнової продукції, для визначення рівня тіні у галузі застосована методологія міжнародної організації Healthy Initiatives. Згідно з дослідженням Київського міжнародного інституту соціології у 2023 році, 22,2% дорослого населення України є теперішніми курцями сигарет. Сигарети залишаються найбільш популярними тютюновими виробами (83% від усіх споживачів тютюнових виробів), хоча вживання електронних сигарет (3,3%), ТВЕН (3,0%) та кальяну (2,6%) також зазнає певного поширення.

    Аналіз тіньової частки на ринку сигарет показав, що в середньому протягом року вона становить 19%, з аномальним показником 23,5% у четвертому кварталі 2023 року. Загалом, втрати бюджету від несплати податків з тютюнової продукції у 2023 році оцінюються на рівні 18-20 мільярдів гривень.

    У першому кварталі 2024 року в Україні спостерігалося значне зниження рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами, згідно з даними дослідницької компанії Kantar. Загалом, частка нелегальної продукції склала 19,1%, що є наслідком зменшення як частки підробленої продукції (до 8,7%), так і продукції з маркуванням Duty Free або призначеної для експорту, але нелегально реалізованої в Україні (до 9,2%).

    Лідерами з розповсюдження нелегальної продукції є шість областей України, де реалізується 67% таких виробів: Дніпропетровська (18%), Одеська (13%), Київ і Київська область (11%), Харківська (10%), Хмельницька (8%), Львівська (6%).

    Як і у випадку з пальним, ситуації на ринку тютюнових виробів приділяється особлива увага комітетом Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки. За результатами аналізу схем у цій галузі було внесено істотні зміни до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронним та контролюючим органам. Наразі вдалося зберегти рівень тіні в межах 20%, однак значного зниження тіньової економіки досягнуто ще не вдалося.

    У сфері алкогольних виробів, для оцінки рівня тіньової економіки застосовувались дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та інформація щодо надходжень податків за роками, використання алкоголю населенням. У першому кварталі 2024 року загальний рівень споживання алкогольних напоїв оцінюється на рівні 8,82 літра чистого етилового спирту на одну особу. Тіньове споживання складає приблизно 3,65 літра (що становить 41% ринку), що призводить до втрат бюджету в середньому 7-8 мільярдів гривень щорічно.

    Незважаючи на заходи, проведені Верховною Радою та Тимчасовою слідчою комісією з питань економічної безпеки, частка тіньової економіки в підакцизних галузях залишається значною, що призводить до великих втрат для державного бюджету – 37-40 мільярдів гривень у 2023 році.

    Для ефективного подолання схем з мінімізації податків потрібна системна зміна, яка базується на успішній практиці країн Європейського Союзу: підвищення ефективності роботи контролюючих органів, зменшення корупції, реформування судової системи та створення інклюзивних інституцій. Наразі в Україні відсутні важливі структурні зміни, які б забезпечили якість державного управління на рівні європейських стандартів.

    Загалом, необхідні зміни до законодавства та системного підходу до боротьби з тіньовою економікою можуть стати важливим кроком до покращення фінансової стійкості країни та забезпечення стабільності бюджету.

  • Україна готується до підвищення податків та акцизів

    Україна готується до підвищення податків та акцизів

    У червні 2024 року можуть бути прийняті рішення щодо підвищення деяких податків та акцизних зборів в Україні, але реальне зростання відрахувань до бюджету може відбутись трохи пізніше. Зараз Кабінет Міністрів розробляє законопроєкт, спрямований на підвищення податків, зокрема ПДВ та військового збору. Ці зміни можуть стосуватися як загального підвищення ставок, так і введення військового збору для суб’єктів, які застосовують спрощену систему оподаткування.

    Планується збільшення військового збору з 1,5% до 5%. Таку ж ставку у 5% може мати і фізична особа-підприємець. Питання підвищення рівня ПДВ ще обговорюється, передбачуване збільшення становить 2-3%.

    Законопроєкт може бути представлений до Верховної Ради ще до кінця червня. Проте експерти зауважують, що навіть за швидкого прийняття документа нові ставки можуть почати діяти не раніше вересня.

    У червні також можуть змінитися акцизи. Планується підвищити акцизи на тютюнові вироби, алкоголь та паливо для фінансування армії. Збільшення акцизу призведе до значного зростання цін на бензин.

    У травні Верховна Рада зареєструвала законопроєкт №11256, який передбачає підвищення податків на підакцизні товари. Зокрема, він передбачає поетапне збільшення акцизу на пальне до 2028 року.

    Згідно з текстом законопроєкту, до 1 січня 2028 року акциз на бензин має становити 359 євро за 1000 літрів, на дизельне пальне — 330 євро за 1000 літрів, а на автогаз — 277 євро за 1000 літрів.

    Нагадаємо, комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав реєстр. № 11256 про збільшення акцизів на паливо на своєму засіданні 31 травня. Рішення призведе до зростання цін на пальне для українських автомобілістів вже у липні.

  • В Україні можуть запровадити персональні податки для кожного українця

    В Україні можуть запровадити персональні податки для кожного українця

    В Україні розглядають можливість впровадження прогресивної шкали оподаткування громадян, що передбачає індивідуальне оподаткування кожного громадянина. Про це повідомив голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

    “Нововведення передбачає введення шкали оподаткування громадян в залежності від їхніх доходів. Тобто, особи з вищими заробітками будуть сплачувати більший податок, тоді як ті, хто отримує менші доходи, будуть платити менше”, – зауважив Гетманцев.

    До 2016 року в Україні частково функціонувала подібна система, за якої особи з нижчими доходами сплачували 15% ПДФО, в той час як ті, хто мали вищі заробітки, сплачували до 20%. Наразі ставка однакова для всіх – 18%, проте її планують знову диференціювати.

    “На практиці, така стратегія оподаткування існує в багатьох європейських країнах – ‘багаті платять більше’. Проте важливо визначити критерії багатства та встановити відповідні ставки оподаткування. Це передбачає глибоку реформу податкової системи, яка має здобути довіру суспільства до податків”, – підкреслив Гетманцев.

    Нова система оподаткування також передбачає повний доступ до банківської діяльності громадян, включаючи транзакції між картками та поповнення готівкою через термінали. Таким чином, всі доходи громадян будуть обліковані та оподатковані.

    Крім того, громадянам не доведеться самостійно заповнювати податкові декларації, оскільки процес повністю цифровий. Система автоматично формуватиме податкові звіти та розраховуватиме суми платежів.

    Отже, для громадян, які працюють відповідно до закону, нова система оподаткування принесе лише спрощення, а для тих, хто працює у тіні або за сірими схемами, податки стануть невід’ємною частиною.