Daypolitico

Позначка: Оптима-Фарм

  • Ляшко і фармринок: чому інтереси пацієнтів опинилися на другому плані

    Ляшко і фармринок: чому інтереси пацієнтів опинилися на другому плані

    Міністерство охорони здоров’я України за керівництва Віктора Ляшко дедалі менше виконує функції державного регулятора і дедалі більше нагадує сервісну платформу для фармацевтичних корпорацій. Замість системних реформ — кулуарні рішення, замість захисту пацієнтів — політика, вигідна великим гравцям ринку. Сукупність скандалів навколо МОЗ уже давно не виглядає випадковою і формує цілісну модель управління.

    Одним із найбільш показових рішень стала ініціатива дозволити продаж лікарських засобів поза аптечною мережею — на автозаправках та через вендингові автомати. Під прикриттям гасел про «доступність» фактично пропонується демонтаж системи фармацевтичного контролю, відповідальності та якості. Для ринку це означає розширення каналів збуту, для пацієнтів — зростання ризиків самолікування та фальсифікату.

    Паралельно МОЗ демонструє повну пасивність щодо цінової політики фармвиробників. Зокрема, компанія Фармак ігнорує президентські укази про стабілізацію вартості ліків і продовжує підвищувати ціни. Реальна структура собівартості та маржі залишається закритою, тоді як дистрибуція фактично зосереджена у двох афілійованих операторів — БаДМ та Оптима-Фарм, які контролюють понад 85% оптового ринку.

    Фінансові показники цих структур лише підтверджують картельну модель. За останні чотири роки дохід «БаДМ» сягнув 67,8 млрд грн, а прибуток зріс у 3,5 раза. «Оптима-Фарм» за цей самий період збільшила прибуток у 11 разів — до 3,57 млрд грн. Навіть штрафи Антимонопольний комітет України у розмірі 4,8 млрд грн виглядають непропорційними до отриманих надприбутків і не змінюють правил гри.

    Окреме, найбільш токсичне питання — присутність продукції «Фармак» на ринку Росії та на тимчасово окупованих територіях. Попри публічні заяви про припинення будь-яких зв’язків, українські ліки продовжують з’являтися у державі-агресорі через мережі посередників у Білорусі, Туреччині, країнах ЄС та офшорні ланцюги. МОЗ не демонструє жодної публічної реакції на ці факти.

    Віктор Ляшко прийшов у міністерство з риторикою змін і реформ, але фактично став обличчям втрати МОЗ своєї регуляторної ролі. За його каденції міністерство системно толерує фармацевтичні картелі, закриває очі на ціни та допускає схеми, що прямо суперечать національним інтересам у воєнний час. Це вже не серія помилок, а ознаки системного захоплення державного органу приватними інтересами — з прямими наслідками для здоров’я і безпеки пацієнтів.

  • Компанія БаДМ блокує штраф АМКУ та шантажує державу зупинкою імпорту ліків

    Компанія БаДМ блокує штраф АМКУ та шантажує державу зупинкою імпорту ліків

    Український фармацевтичний ринок продовжує оговтуватися після виявлення найбільшої за останні роки антиконкурентної змови. Її головними учасниками стали дистриб’ютори ТОВ «БаДМ» та СП ТОВ «Оптима-Фарм, ЛТД», які разом контролюють понад 85% оптового сегмента медикаментів. За даними Антимонопольного комітету, у 2020–2023 роках компанії синхронно завищували ціни на критично важливі препарати — «Спазмалгон», «Евказолін аква», «Біфрен», «Нейроксон» та інші. Йдеться про десятки найменувань ліків, на яких постачальники отримували надприбутки навіть у період повномасштабної війни.

    Лише у липні 2025 року АМКУ ухвалив рішення, наклавши на змовників рекордні штрафи — понад 4,8 млрд грн, з яких 2,37 млрд грн припало на «БаДМ». Однак замість того, щоб виконувати рішення регулятора, компанія вдалася до публічного тиску, маніпуляцій та юридичних блокувань.

    Виконуючий обов’язки гендиректора «БаДМ» Дмитро Бабенко заявив, що 4 грудня компанія «не змогла провести планові розрахунки з постачальниками» через примусове стягнення штрафу. Цю заяву поширили як сигнал про нібито загрозу зупинки імпорту ліків.

    У той же час Господарський суд Києва призупинив виконання рішення АМКУ, зупинивши норму про незупинення дії постанови № 370-р. Фактично це дозволило «БаДМ» уникнути негайного стягнення мільярдів гривень.

    Компанія аргументує свої дії тим, що вилучення коштів «виведе гроші з обігу» щонайменше на 120 днів, що нібито призведе до зупинки імпорту й логістики. Таким чином «БаДМ» використовує пацієнтів, імпортерів і загрозу дефіциту медикаментів як інструмент публічного шантажу.

    Джерела у регуляторних органах стверджують: розслідування фармкартелю роками штучно затягувалося. Значний вплив на це мала Ірина Верещук, яка на посаді заступниці голови ОП курувала напрямки, дотичні до регуляторної політики. Саме в період її відповідальності:

    • розслідування АМКУ фактично стояло на місці;

    • ключові рішення, здатні зупинити порушення, блокувалися або відкладалися;

    • Комітет демонстрував показову пасивність щодо 85-відсоткової монополізації ринку.

    Подібну позицію, за словами співрозмовників, займав і тодішній голова АМКУ Павло Кириленко, який не проявляв ініціативи в розриві антиконкурентних практик на фармринку.

    Маніпуляції дистриб’юторів і судові блокування штрафів ставлять під загрозу виконання рішення регулятора і фактично дозволяють колишнім фігурантам картелю продовжувати контролювати ціни на значну частину соціально важливих медикаментів.

    Поки держава бореться з наслідками найбільшої фармацевтичної змови, пацієнти залишаються заручниками ринку, де дві компанії роками визначали, скільки українці платитимуть за базові ліки.