Daypolitico

Позначка: опитування

  • Європа змінює курс: більшість громадян підтримала збільшення витрат на оборону

    Європа змінює курс: більшість громадян підтримала збільшення витрат на оборону

    Більшість громадян європейських країн підтримують збільшення державних витрат на оборону та виступають за закупівлю більшої кількості озброєння у європейських виробників. Про це свідчать результати нового опитування Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR), оприлюднені та наведені виданням Euractiv.

    Дослідження проводилося у травні 2026 року та охопило понад 18 тисяч респондентів із 15 країн Європи. В опитуванні взяли участь жителі Австрії, Болгарії, Данії, Естонії, Франції, Німеччини, Угорщини, Італії, Нідерландів, Польщі, Португалії, Іспанії, Швеції, Швейцарії та Великої Британії. Отримані результати свідчать про помітне зростання суспільної підтримки зміцнення обороноздатності європейських держав на тлі нестабільної міжнародної ситуації.

    Згідно з опитуванням, більшість респондентів у переважній більшості країн висловилися за збільшення оборонних бюджетів. Єдиною країною, де противників нарощування військових витрат виявилося більше, ніж прихильників, стала Італія. В усіх інших державах більшість опитаних підтримала додаткові інвестиції в армію, озброєння та оборонні програми.

    Не менш показовими виявилися результати щодо закупівлі військової техніки. Більшість європейців заявили, що їхні країни повинні купувати більше зброї саме у європейських виробників, а не за межами континенту. Такий підхід, на думку респондентів, дозволить посилити оборонну самостійність Європи та водночас підтримати розвиток власного військово-промислового комплексу. І тут Італія стала винятком серед учасників дослідження.

    Окремий блок питань стосувався ставлення до закупівлі американського озброєння. Респондентів запитали, чи повинні їхні держави купувати більше зброї у США. Серед усіх опитаних країн лише в Польщі більшість громадян підтримала таку ідею. Це особливо примітно з огляду на те, що Польща вже сьогодні є одним із лідерів НАТО та Європейського Союзу за рівнем оборонних витрат відносно валового внутрішнього продукту.

    Дослідження також показало зміну суспільних настроїв щодо ролі Сполучених Штатів у забезпеченні безпеки Європи. У всіх 15 країнах більшість опитаних заявила, що не розраховує на захист США у разі військового нападу на їхню державу. Такі результати можуть свідчити про зростання усвідомлення необхідності самостійно дбати про власну безпеку та посилювати національні оборонні можливості.

    Водночас більшість респондентів у всіх країнах, окрім Болгарії, переконані, що принаймні деякі європейські держави прийдуть їм на допомогу в разі виникнення загрози. Це свідчить про високий рівень довіри до механізмів співпраці між країнами Європи та віру в принцип взаємної підтримки.

    Попри дедалі активніші дискусії щодо посилення оборонної автономії Європейського Союзу, більшість громадян продовжує довіряти НАТО більше, ніж ідеї створення нового оборонного об’єднання виключно в межах ЄС. Лише 29% респондентів загалом назвали таку ініціативу «дуже гарною» або «досить гарною». У жодній із 15 держав ця ідея не отримала підтримки більшості населення.

    Результати опитування були оприлюднені в період активних дискусій щодо майбутнього європейської безпеки та ролі Сполучених Штатів у системі колективної оборони. На початку червня Вашингтон підтвердив намір скоротити свій внесок у модель сил НАТО. Крім того, у США заявили про необхідність формування так званого «НАТО 3.0» — моделі Альянсу, яка менше залежатиме від американської підтримки та передбачатиме більшу відповідальність європейських союзників за власну оборону.

    На цьому тлі в Європейському Союзі продовжуються дискусії про створення нових механізмів співпраці у сфері безпеки. Зокрема, єврокомісар з питань оборони та космосу Андрюс Кубілюс раніше виступив за формування Європейського оборонного союзу, який дозволив би країнам-членам ЄС координувати оборонну політику та взяти на себе більшу відповідальність за захист континенту.

    Таким чином, результати дослідження ECFR свідчать про те, що більшість європейців підтримують зміцнення оборонного потенціалу своїх країн, виступають за розвиток власної оборонної промисловості та готові до збільшення військових витрат. Водночас громадяни континенту не демонструють бажання відмовлятися від НАТО, яке й надалі залишається головним гарантом безпеки для більшості європейських держав.

  • Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Естонія зробила вибір: 67% громадян підтримують Україну, а 81% готові воювати за свою країну

    Переважна більшість жителів Естонії продовжує підтримувати Україну у війні проти російської агресії. Як повідомляє ERR, нове загальнонаціональне дослідження, проведене на замовлення Міністерства оборони Естонії, показало, що 67% громадян виступають за подальшу допомогу Україні. Показово, що цей рівень підтримки залишається стабільним уже протягом року, попри затяжний характер війни, економічні виклики та активну російську пропаганду.

    Результати опитування, проведеного соціологічною компанією Kantar Emor у березні 2026 року, свідчать про високий рівень солідарності естонського суспільства з Україною. У дослідженні взяли участь 1372 мешканці країни віком від 15 до 74 років. Опитування охоплювало питання безпеки, оборони, ставлення до НАТО та підтримки України.

    Згідно з результатами, двоє з трьох жителів Естонії вважають, що підтримка України має продовжуватися незалежно від тривалості війни. Особливо високий рівень підтримки зафіксовано серед етнічних естонців – 80% респондентів цієї категорії виступають за подальшу допомогу Києву. Водночас серед представників інших національностей, переважно російськомовного населення, цей показник становить 41%.

    Аналітики зазначають, що розрив у поглядах між різними етнічними групами зберігається з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Проте навіть серед неетнічних естонців рівень підтримки України залишається вищим, ніж у багатьох країнах Західної Європи.

    Дослідження також продемонструвало високий рівень усвідомлення безпекових ризиків у самій Естонії. Близько 81% респондентів переконані, що країна повинна чинити збройний опір у випадку військового нападу. Це один із найвищих показників за всю історію подібних соціологічних досліджень у державі.

    Понад 60% опитаних заявили, що готові особисто долучитися до захисту країни відповідно до своїх можливостей та навичок. Йдеться не лише про службу у війську, а й про волонтерську діяльність, цивільну оборону, логістичну підтримку та інші форми спротиву.

    Окремо соціологи дослідили ставлення громадян до оборонного бюджету. Дві третини естонців переконані, що нинішній рівень фінансування оборони потрібно зберегти або навіть збільшити. Така позиція пояснюється зростанням занепокоєння через безпекову ситуацію у Балтійському регіоні та агресивну політику Російської Федерації.

    Ці результати корелюють з іншим дослідженням, оприлюдненим того ж дня. Згідно з ним, 82% громадян підтримують членство Естонії в НАТО. Таким чином, Альянс залишається інституцією з найвищим рівнем суспільної довіри серед естонців.

    Після початку повномасштабної війни Естонія стала одним із найактивніших союзників України серед усіх країн Європи. За часткою допомоги відносно ВВП Таллінн стабільно входить до числа світових лідерів. Естонія передала Україні військову техніку, артилерійські системи, боєприпаси, засоби зв’язку, автомобілі, обладнання для кібербезпеки та гуманітарну допомогу.

    Крім військової підтримки, естонський уряд послідовно виступає за посилення санкцій проти Росії, конфіскацію заморожених російських активів на користь України та прискорення вступу України до Європейського Союзу й НАТО.

    Президент Естонії та представники уряду неодноразово наголошували, що доля України безпосередньо пов’язана з безпекою всієї Європи. На думку естонського керівництва, перемога України є ключовою умовою для стримування подальшої агресії Кремля.

    Експерти відзначають, що стабільний рівень підтримки України серед естонців є особливо показовим на тлі втоми від війни, яка спостерігається в окремих європейських країнах. В Естонії ж переважає переконання, що допомога Україні є не лише актом солідарності, а й інвестицією у власну безпеку.

    Соціологи також звертають увагу на те, що підтримка України в Естонії залишається високою навіть попри економічні труднощі, інфляційний тиск та зростання витрат на оборону. Це свідчить про глибоке розуміння суспільством безпекових викликів, які створює російська агресія для всього регіону Балтійського моря.

    Таким чином, результати нового опитування підтверджують: Естонія залишається одним із найпослідовніших союзників України у Європі. Більшість громадян підтримує продовження допомоги Києву, готова інвестувати більше коштів у власну оборону та вважає необхідним чинити опір будь-якій потенційній агресії. На тлі триваючої війни такі настрої демонструють високий рівень національної єдності та усвідомлення спільних загроз для всієї Європи.

  • Кияни підтримали сквер із фонтаном на місці Леніна на Бессарабці

    Кияни підтримали сквер із фонтаном на місці Леніна на Бессарабці

    Майже 80% мешканців Києва позитивно ставляться до ідеї перетворення території на Бессарабській площі, де раніше стояв пам’ятник Леніну, на сучасний безбар’єрний громадський простір із фонтаном, який планують реалізувати за підтримки меценатів. Про це свідчать результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», проведеного напередодні Дня Києва.

    Згідно з дослідженням, ідея реновації однієї з центральних міських локацій отримала переважно схвальну реакцію серед киян. Так, 58% опитаних заявили про повну підтримку створення нового громадського простору, ще 21% відповіли, що «скоріше підтримують» цю ініціативу. Таким чином, сумарний рівень прихильників проєкту становить 79%, що соціологи називають високим показником суспільної згоди щодо трансформації простору в центрі столиці.

    Водночас частина респондентів висловила скептичне або негативне ставлення до майбутніх змін. Зокрема, 6% опитаних зазначили, що «скоріше не підтримують» облаштування скверу, а 11% категорично виступили проти такого формату оновлення площі. Ще 5% киян не змогли визначитися зі своєю позицією, що може свідчити про недостатню поінформованість або відсутність сформованого ставлення до проєкту.

    Соціологи зазначають, що загалом результати опитування демонструють стабільний запит мешканців столиці на створення сучасних, доступних і комфортних громадських просторів у центральних районах міста. Особливий акцент робиться на принципах безбар’єрності, екологічності та відкритості для різних груп населення, включно з людьми з інвалідністю, батьками з дитячими візками та літніми людьми.

    Опитування проводилося у період з 22 по 27 травня 2026 року методом особистих формалізованих інтерв’ю (face-to-face). У дослідженні взяли участь 1200 респондентів — мешканців Києва віком від 18 років. Вибірка є репрезентативною за віком і статтю, а максимальна статистична похибка не перевищує 2,8%.

    Історія цієї локації має символічне навантаження для міста. Пам’ятник Леніну, який раніше розташовувався в районі перетину бульвару Тараса Шевченка та Хрещатика, було демонтовано в грудні 2013 року під час подій Революції Гідності. Після цього територія тривалий час залишалася без остаточного функціонального рішення, а дискусії щодо її подальшого облаштування періодично поверталися до міського порядку денного.

    У 2025 році було презентовано концепцію створення на цьому місці безбар’єрного громадського простору з фонтаном, фінансування якого передбачено за рахунок благодійних внесків та приватних інвесторів. Ініціатива передбачає комплексне оновлення площі з урахуванням сучасних урбаністичних стандартів.

    Наразі комунальна корпорація «Київавтодор» вже розпочала підготовчі процедури в системі публічних закупівель Prozorro. За попередніми планами, реалізацію проєкту розраховано завершити до 2027 року, залежно від темпів фінансування та виконання робіт.

    Згідно з концепцією, оновлена Бессарабська площа має включати озеленення, нові пішохідні маршрути, лавки для відпочинку, сучасне освітлення та інклюзивну інфраструктуру. Центральним елементом простору стане фонтан, який має стати новою візуальною домінантою локації та місцем громадського відпочинку у центрі столиці.

  • Рейтинг Трампа падає: 62% американців не схвалюють його курс

    Рейтинг Трампа падає: 62% американців не схвалюють його курс

  • Нова політична сила Гетманцева і Кіма випередила «Слугу народу» в опитуванні

    Нова політична сила Гетманцева і Кіма випередила «Слугу народу» в опитуванні

    Нова політична сила, до формування якої причетні голова парламентського Комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, очільник Миколаївської ОДА Віталій Кім, міський голова Харкова Ігор Терехов та очільник Кривого Рогу Олександр Вілкул, уже демонструє вищий рівень підтримки, ніж партія влади «Слуга народу».

    Про це свідчать результати соціологічного дослідження Центру СОЦИС, проведеного у березні 2026 року.

    Згідно з даними опитування, за новий політичний проєкт готові проголосувати 9,4% респондентів. Водночас чинну партію влади підтримують 7,9% опитаних. Таким чином нове об’єднання випереджає «Слугу народу» за рівнем електоральної підтримки.

    Соціологи також відзначають, що ця політична сила вже входить до кола помітних гравців на політичній арені. У рейтингу вона посідає третю позицію серед конкурентів партії влади, поступаючись лише політичним проєктам, які асоціюються з Валерієм Залужним та Кирилом Будановим.

    Окремо дослідження фіксує високі показники суспільної довіри до окремих учасників нового політичного проєкту. Зокрема, міський голова Харкова Ігор Терехов входить до групи лідерів за рівнем довіри, поступаючись лише Володимиру Зеленському, Валерію Залужному та Кирилу Буданову.

    Водночас очільник Миколаївщини Віталій Кім має співставні показники довіри з боксером Олександром Усиком. У президентському рейтингу Терехов також випереджає Кіма: його підтримка становить 3,4% проти 1,1%. При цьому на сході країни рівень підтримки Терехова сягає 8,8%, тоді як Кім на півдні має 2,3%.

    У президентському рейтингу, за результатами дослідження, перше місце посідає чинний глава держави Володимир Зеленський із показником 22,6%. Другу позицію займає Валерій Залужний із 19,3%, третю — Кирило Буданов із 10,5%. Далі у списку — Петро Порошенко з 5,7%, Ігор Терехов із 3,4%, Дмитро Разумков із 3,3%, Андрій Білецький із 3,1% та Юлія Тимошенко з 2,2%.

    Окрім політичних симпатій, соціологи проаналізували й ключові проблеми, які хвилюють українців. Поряд із війною респонденти найчастіше називали корупцію у владі — 49,3%. Серед інших важливих питань — зростання цін на продукти харчування (33,4%), високі тарифи на комунальні послуги (28,8%), низький рівень пенсій і соціальних виплат (28,1%), а також загальний рівень доходів населення (26%). Значна частина опитаних також вказала на наслідки бойових дій, зокрема обстріли та перебої з базовими послугами.

    Опитування проводилося з 12 по 18 березня 2026 року методом особистого інтерв’ю. У дослідженні взяли участь 1204 респонденти. Статистична похибка вибірки становить близько 2,5%.

    Отримані результати свідчать про появу нових політичних центрів впливу та поступову зміну електоральних настроїв в Україні.

  • Економічний розрив зростає: більшість українців біднішає, лише 1,7% — багатіє

    Економічний розрив зростає: більшість українців біднішає, лише 1,7% — багатіє

    Нове соціологічне дослідження показало різке розходження між настроями більшості українців і невеликої групи людей, які заявляють про покращення свого добробуту. За результатами опитування, лише 1,7% респондентів повідомили, що матеріальне становище їхніх сімей за останній рік суттєво покращилося.

    Аналітики звертають увагу, що ця цифра майже збігається з масштабом вузького соціального прошарку людей, пов’язаних із системою державного управління та розподілом бюджетних ресурсів. Саме ця категорія, за оцінками експертів, має найбільший доступ до фінансових потоків і стабільних доходів у складний економічний період.

    Водночас для більшості громадян ситуація виглядає протилежною. Згідно з результатами опитування, 67% українців вважають, що економічне становище країни за останній рік погіршилося. Ще 60,6% респондентів повідомили про зниження доходів своїх родин.

    Песимістичні настрої зберігаються і щодо майбутнього. Понад половина опитаних — 57,8% — очікують, що економічна ситуація в Україні протягом наступного року стане ще складнішою.

    Соціологи зазначають, що така структура відповідей свідчить про високий рівень економічної тривоги в суспільстві. Невелика частка громадян, які повідомляють про покращення добробуту, контрастує з настроями більшості населення, що фіксує падіння доходів і зростання фінансової нестабільності.

  • Українці визначили якості ідеального сьомого президента: результати опитування

    Українці визначили якості ідеального сьомого президента: результати опитування

    Українці окреслили бажаний образ майбутнього, сьомого президента України в межах дослідження, презентованого під час круглого столу «Сьомий Президент України: електоральний портрет ідеального лідера» у пресцентрі УНІАН. Опитування показало, що громадяни віддають перевагу досвідченому політику з міжнародним досвідом, готовому до гнучкості та компромісів.

    Дослідження провела компанія Active Group. Як повідомив її засновник Андрій Єременко, було опитано тисячу респондентів віком від 18 років. Опитування відбувалося онлайн 7 лютого 2026 року та містило 16 запитань щодо якостей потенційного президента.

    Результати засвідчили, що 25,8% опитаних вважають, що наступний президент має бути «швидше досвідченим політиком», ще 24,7% — «однозначно досвідченим». Натомість 19,2% обрали варіант «швидше новатором», а 12,7% — «однозначно новатором». За словами дослідників, українці наразі більше схиляються до моделі досвідченого керівника.

    Також більшість респондентів надала перевагу кандидату з міжнародним досвідом і репутацією людини, не заплямованої скандалами. Цей варіант підтримали 42,5% учасників опитування. Крім того, 44,2% вважають, що президент має бути готовим до компромісів, тоді як лише 8,1% наполягають на безумовній принциповості.

    У питанні гнучкості 29,1% респондентів підтримали варіант «швидше змінювати позицію», а 25,4% — «швидше відстоювати свою точку зору». Більшість також погодилася, що президент має демонструвати раціональність, а не надмірну емоційність.

    Щодо професійного походження кандидата, лише 10,3% однозначно підтримують представника Сил оборони, а 15,8% — представника цивільного сектору. Експерти наголошують, що участь у Силах оборони може бути перевагою, але не гарантує перемоги.

    У межах дослідження респондентам також запропонували обрати історичні постаті, з якими вони асоціюють бажаного лідера. Найчастіше називали прем’єр-міністра Великої Британії Вінстон Черчилль (26,7%), прем’єр-міністерку Великої Британії Маргарет Тетчер (25,4%), а також прем’єр-міністерку Ізраїлю Голда Меїр (15,3%). Також у списку були Рональд Рейган та інші відомі політичні лідери, яких респонденти асоціюють із жорсткою та рішучою моделлю управління.

    Політологи підкреслюють, що результати відображають поточні настрої суспільства, однак перед реальними виборами вони можуть змінитися. За словами експертів, довготривалість війни та динаміка безпекової ситуації здатні суттєво вплинути на електоральні вподобання.

    Окремі фахівці зазначають, що під час можливого другого туру виборці можуть голосувати не стільки «за» конкретного кандидата, скільки «проти» іншого, керуючись принципом вибору меншого зла. Водночас частина експертів вважає, що проведення виборів під час воєнного стану залежить не лише від технічної готовності, а й від політичних рішень та законодавчих змін.

  • Українці готуються до свят: більшість витратить на подарунки до 5 тисяч гривень

    Українці готуються до свят: більшість витратить на подарунки до 5 тисяч гривень

    Кількість українців, які цього року планують купувати подарунки до Різдва та Нового року, зросла до 75% проти 65% минулорічних. Про це свідчать дані нового дослідження Deloitte Ukraine. Попри війну, рівень витрат на святкові покупки залишається стабільним.

    За результатами опитування, більшість українців планують витратити на подарунки від 1 000 до 5 000 гривень. Ще 46% зазначають, що виділять на святкові покупки не більше чверті місячного доходу. Експерти Deloitte відзначають: структура витрат практично не змінилася з перших місяців повномасштабної війни.

    Водночас усе більше українців поєднують святкові покупки з благодійністю. Майже дві третини респондентів планують частину коштів спрямувати на доброчинність, а чотири з п’яти опитаних — підтримати Сили оборони України. Соціологічні дані підтверджують, що навіть у період економічної нестабільності українці продовжують залишатися solidarnymi з військом та волонтерами.

    Дарувати подарунки планують передусім членам родини — про це заявили 88% учасників опитування. Значно рідше українці купують подарунки друзям — лише 40%. Серед молоді популярною залишається тенденція робити подарунок самим собі: 49% респондентів віком до 30 років планують святкові покупки “для себе”.

    Під час вибору подарунків українці найчастіше орієнтуються на сервісні інструменти — порівняння цін (54%), онлайн-відгуки (50%) та списки бажань (46%). Натомість поради лідерів думок чи рекомендації штучного інтелекту залишаються найменш впливовими: їм довіряє близько 10% опитаних.

    Дослідники зазначають, що навіть у складних умовах війни святкова культура та традиція дарування в Україні залишаються стійкими, а благодійність — невід’ємною частиною зимових свят.

  • Опитування: більшість громадян бачать можливу участь Єрмака у «Міндічгейті»

    Опитування: більшість громадян бачать можливу участь Єрмака у «Міндічгейті»

    Більшість громадян України вважають, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак може бути причетним до корупційних дій, у яких фігурують співвласник студії «Квартал-95» Тімур Міндіч, окремі міністри та керівники державних компаній. Про це свідчать результати опитування центру «Соціополіс», проведеного наприкінці листопада.

    За результатами дослідження, 70,4% опитаних вважають, що Єрмак може бути особисто залучений до корупційних дій, пов’язаних із фігурантами так званого «Міндічгейту». Лише 15,2% респондентів заявили, що не підтримують таку думку, ще 14,4% не змогли визначитися із відповіддю.

    Соціологи відзначають, що ці показники демонструють високий рівень суспільної недовіри до керівництва Офісу президента на тлі масштабного корупційного скандалу, який продовжує набирати обертів у публічному просторі.

    Опитування проводилося з 18 по 24 листопада 2025 року методом телефонних інтерв’ю. Загалом було опитано 1007 респондентів віком від 18 років. Вибірка є репрезентативною для дорослого населення України за основними соціально-демографічними показниками.

  • Новий смартфон OnePlus 15 ще не вийшов, а вже «переміг» iPhone і Galaxy

    Новий смартфон OnePlus 15 ще не вийшов, а вже «переміг» iPhone і Galaxy

    Новий смартфон OnePlus 15 ще не презентований офіційно, але вже привернув увагу користувачів у всьому світі. Згідно з останнім опитуванням, сім із десяти респондентів готові відмовитися від iPhone чи Galaxy на користь новинки. Такий результат став справжньою несподіванкою для ринку, де роками домінували саме бренди Apple та Samsung.

    Близько 70% учасників дослідження заявили, що оберуть OnePlus 15, навіть не знаючи всіх його технічних характеристик. Лише 3,5% опитаних висловили готовність придбати нові моделі iPhone 17 або Samsung Galaxy S26, тоді як 27% чекають на офіційну презентацію та оголошення цін.

    Фахівці зазначають, що такий інтерес пояснюється успіхом попередніх моделей OnePlus, які зарекомендували себе як потужні та водночас доступні смартфони. Очікується, що OnePlus 15 отримає процесор Snapdragon останнього покоління, вдосконалену камеру та швидшу зарядку.

    Аналітики підкреслюють, що остаточне рішення споживачів залежатиме від вартості та наявності пристрою у продажу. Крім того, важливими факторами залишаються якість сервісу, акційні пропозиції та рівень підтримки в різних країнах.

    За попередньою інформацією, світова прем’єра OnePlus 15 може відбутися восени 2025 року, і компанія планує зробити реліз справді глобальним — із одночасним стартом продажів у Європі, США та Азії.