Daypolitico

Позначка: опитування

  • В Україні епідемія лудоманії

    В Україні епідемія лудоманії

    В Україні 8,5% населення зізналися, що грали в онлайн-казино або робили ставки на спорт, згідно з соціологічним дослідженням, проведеним Центром Разумкова на замовлення. Ці дані підкреслюють тривожну тенденцію: 27% українців особисто знають людей, які страждають від ігрової залежності, або родини, де живуть лудомани.

    Опитування показало, що з 2027 респондентів, 85% запевнили, що не мають жодного відношення до азартних ігор. Проте результати також свідчать про те, що кількість осіб, які знають залежних, зросла до 24%, з яких 10% знають про гравців онлайн-казино, а 14% — про тих, хто робив ставки на спорт.

    Експерт Сергій Романюк, економіст і психолог, зазначив, що респонденти, які грали в азартні ігри, могли не бути повністю відвертими через стигму, пов’язану з цією проблемою. Він також зауважив, що реальна цифра людей, які можуть бути залежними, може бути значно більшою, адже багато гравців не обговорюють свої захоплення з оточенням.

    На запитання про знайомих, які зіштовхнулися з проблемою ігрової залежності, 70% респондентів відповіли, що не мають такого досвіду. Однак 27% повідомили, що особисто знають людей або родини, які мають проблеми з азартними іграми. Романюк підкреслює, що це може свідчити про серйозні фінансові труднощі у цих людей.

    «Статистика свідчить, що один азартний гравець приносить фінансові проблеми 5–12 людям, не пов’язаним із азартними іграми. Перед тим як почати брати кредити або здавати майно до ломбарду, гравець часто звертається за фінансовою допомогою до близького оточення», — пояснює Романюк.

    Він також зазначає, що зростання ігрової залежності веде до соціальних проблем: підвищується кількість розлучень і руйнуються родини. Гравці, які страждають від ігрових травм, часто втрачають сенс життя та уникають соціального контакту, перетворюючись на «загнаних звірів».

    За даними дослідження, у США люди з проблемами азартних ігор часто мають різні психічні розлади. Постійний стрес негативно впливає на всі системи організму, підвищуючи ризик розвитку захворювань.

    Опитування проводили з 20 по 28 червня 2024 року, і його теоретична похибка не перевищує 2,3%. Ця статистика підкреслює важливість вирішення проблеми азартних ігор в Україні, адже проблема ігрової залежності стає все більш актуальною.

  • 79% українців не планують переїжджати за кордон, навіть отримавши громадянство США чи ЄС — дослідження КМІС

    79% українців не планують переїжджати за кордон, навіть отримавши громадянство США чи ЄС — дослідження КМІС

    За результатами нового опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС), 79% українців, навіть у разі отримання громадянства США чи країн Європейського Союзу, не планують залишати Україну. Серед молоді до 30 років цей показник ще вищий — 74%.

    На запитання, чи переїхали б ви для постійного проживання до США або країн ЄС, якби без умов отримали громадянство, 79% українців відповіли, що залишилися б вдома. Водночас 19% – переїхали б до іншої країни.

    Аналітики відзначили, що у вересні 2022 року лише 7% українців заявляли, що переїхали б до іншої країни.

    У КМІС пояснюють, що зниження відбулося і через те, що частина людей, які бажали переїхати, зробили це на тлі вторгнення, а також через зростання патріотизму та оптимізму щодо майбутнього України.

    Водночас у жовтні 2020 року 28% серед усіх дорослих українців готові були виїхати жити за кордон, а 69% – хотіли залишитися вдома.

    Image

    Дані опитування свідчать, що серед українців віком від 18 до 29 років у 2020 році майже половина (46%) хотіли би переїхати за кордон. До вересня 2022 року показник знизився до 13%, далі до вересня 2024 року він зріс до 26%.

    Хоча зростання відчутне, але все одно 74% українців у віці до 30 років хочуть лишатися в Україні. Подібний тренд характерний і для людей віком від 30 до 44 років, серед яких наразі 75% не хочуть переїжджати з України

    – додали у КМІС.

    Image

    У КМІС наголошують, що відтік населення, особливо молодих українців, є хронічною українською проблемою за всі роки Незалежності, яка особливо загострилася після повномасштабного вторгнення.

    Демографічна ситуація в Україні є безумовно складною, про що говорять і провідні українські фахівці і закордонні інституції.

    Результати опитування показують, що насправді більшість українців (зокрема, українських чоловіків мобілізаційного віку та жінок молодшого / середнього віку) хочуть попри всі наявні складнощі та ризики лишатися в Україні. Поширений у медіа образ молодого чоловіка, який перепливає Тису, чи молодої жінки, яка їде жити краще життя в Європу, не є репрезентативним для чоловіків і жінок України. Безумовно, проблеми існують, але українці зберігають віру в Україну, зберігають віру в краще майбутнє та демонструють готовність лишатися і працювати на досягнення омріяного майбутнього

    – заявив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький. 
  • Підтримка переговорів з Росією зростає, але військові залишаються категоричними противниками будь-яких угод

    Підтримка переговорів з Росією зростає, але військові залишаються категоричними противниками будь-яких угод

    Згідно з останніми опитуваннями громадської думки в Україні, підтримка переговорів з Росією почала зростати після невдалого контрнаступу в минулому році. Проте більшість українців, як і раніше, наполягають на продовженні боротьби за повернення всіх окупованих територій. Однак, як зазначає The Wall Street Journal, військові залишаються найбільш категоричними противниками переговорів.

    Згідно з одним із нещодавніх опитувань, лише 18% ветеранів і військових підтримують ідею припинення війни шляхом переговорів – це найнижчий показник серед усіх демографічних груп. Крім того, 15% солдатів і ветеранів заявили, що готові до збройного протесту, якщо Київ підпише мирний договір, який здаватиметься їм неприйнятним.

    Командир Третьої штурмової бригади Андрій Білецький підкреслив, що, хоча в суспільстві накопичується втома від війни, жодної “військової катастрофи” не сталося. Він вважає, що Україна здатна відвоювати значну частину своїх територій, і припинення війни без досягнення цієї мети буде небезпечним кроком.

    Багато військових побоюються, що припинення вогню лише дасть Росії можливість переоснастити свої збройні сили і знову напасти на Україну. Вони також вважають, що всі жертви загиблих товаришів будуть марними, якщо Україна погодиться віддати свої території.

    Опитування показують, що хоча більшість українців не довіряють можливим угодам із Путіним, частина громадян, зокрема молодь, схиляється до мирних переговорів, навіть якщо це передбачатиме певні поступки. Наприклад, Алла Проніна із Запоріжжя зазначає, що після невдалого контрнаступу вона стала більше підтримувати ідею переговорів, навіть якщо це означатиме відмову від окупованих територій.

    Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик зазначає, що зміна громадської думки може дати президенту Володимиру Зеленському можливість укласти певну угоду. Однак він попереджає, що будь-яке припинення вогню може викликати серйозні політичні ризики, оскільки багато українців сприймуть таку угоду як “погану”.

    Багато військових відчувають розкол між тими, хто воює, і тими, хто живе в тилу і не звертає уваги на війну. Військові зазначають, що ті, хто не воює, можуть ухвалювати рішення, які йдуть всупереч інтересам солдатів.

    Зеленський раніше підтвердив, що Україна разом із партнерами готує план закінчення війни, який буде представлений на наступному саміті миру. Однак Росія заявляє, що не погодиться на запропоновану формулу, оскільки вона передбачає повернення Україні її міжнародно визнаних кордонів.

    Президент Росії Володимир Путін заявляв, що переговори мають базуватися на мирному плані, підготовленому навесні 2022 року, який фактично передбачає капітуляцію України. Крім того, за даними італійської газети La Repubblica, канцлер Німеччини Олаф Шольц готує “мирний план” для України, що передбачає збереження захоплених Росією територій за РФ.

  • Шабунін користується іміджем “антикорупціонера” в корисливих цілях

    Шабунін користується іміджем “антикорупціонера” в корисливих цілях

    Свіже соціологічне опитування, проведене Українською соціологічною платформою, виявило зниження довіри українців до так званих “антикорупціонерів”. Зокрема, імена відомих активістів і громадських діячів, таких як Віталій Шабунін, які раніше вважалися символами боротьби з корупцією, тепер викликають у суспільства певні сумніви.

    Українці не довіряють так званим “антикорупціонерам”. Це показало свіже соцопитування, проведене Українською соціологічною платформою.

    Так, Віталій Шабунін має найбільший відсоток недовіри. Зокрема, 25% українців вважають, що він використовує образ “антикорупціонера” у своїх корисливих цілях. Для порівняння, журналіста Дениса Бігуса підозрюють у корисливих цілях 12,4%.

    Нагадаємо, що Шабунін раніше потрапив у низку скандалів. Зокрема, він числиться бойовим медиком і отримує надбавки за службу, насправді прохолоджуючись у Києві.

    При цьому ДБР розслідує низку кримінальних справ щодо нього: про ухилення від мобілізації, підробку документів НАЗК, незаконне використання гуманітарки та привласнення джипа Nissan Pathfinder, який волонтери передали для ЗСУ.

    А нещодавно очолюваний Шабуніним Центр протидії корупції стверджував, що вони використовували “напрацьовані контакти” для отримання Україною винищувачів F-16.

  • Найбільше негативне ставлення українців до «Слуги народу», «Батьківщини» та забороненої ОПЗЖ

    Найбільше негативне ставлення українців до «Слуги народу», «Батьківщини» та забороненої ОПЗЖ

    Згідно з результатами опитування, проведеного Національним Демократичним інститутом та Київським міжнародним інститутом соціології у травні 2024 року, українці найбільше негативно ставляться до політичних партій «Слуга народу», «Батьківщина» та забороненої ОПЗЖ. Водночас, найбільш позитивні оцінки отримала партія Сергія Притули.

    Про це свідчить опитування Національного Демократичного інституту та Київського міжнародного інституту соціології, проведене у травні.

    Згідно з результатами опитування, до партії “Слуга народу” негативно ставляться 48% українців з числа опитування, нейтрально – 32%, позитивно – 13%.

    Як негативне ставлення до ВО “Батьківщина” оцінили 57% українців, 31% висловив нейтральне ставлення і 9% – позитивне.

    Також 71% українців поставились дуже негативно до забороненої ОПЗЖ, нейтрально оцінюють цю політсили 19% і позитивно 4% українців.

    Думки стосовно партії, очолюваної Сергієм Притулою, розділились, позитивне і негативне ставлення до неї складає 28% відповідно.

    Позитивне ставлення до “Європейської солідарності” висловили 23%, а негативне – 34% українців. Партію “Удар” негативно оцінили 34% з числа опитаних респондентів, і лише 18% – позитивно.

    Рівень негативної оцінки серед українців до партій “Розумна політика” та “Голос” майже на однаковому рівні – 27% і 29%. Позитивне ставлення до них висловили 18% і 13% з числа опитаних респондентів відповідно.

    Дослідження тривало 8-25 травня. Методом телефонного інтерв’ю на основі випадкової генерації мобільних номерів опитали 2 508 дорослих мешканців України. До вибірки не включали тимчасово окуповані території станом на 23 лютого 2022 року (Крим, окуповані райони Донецької та Луганської областей).

    Респонденти, які проживають на територіях, які були окуповані після 24 лютого 2022 року були опитані за умови, що вони відчували себе в достатній безпеці, щоб відповідати на запитання.

    Випадкова похибка для національної вибірки не перевищує 2,2%.

    Графіка вгорі: відповідь респондентів на запитання: “Яким є сьогодні Ваше ставлення до таких політичних партій? Дуже негативне, негативне, нейтральне, позитивне, дуже позитивне?”

  • В Україні зростає підтримка ідеї мирних переговорів з Росією

    В Україні зростає підтримка ідеї мирних переговорів з Росією

    Газета The New York Times опублікувала статтю на першій шпальті, що висвітлює важливий тренд у суспільній думці України: дедалі більше українців висловлюють готовність до мирних переговорів з Росією. Це показує значний зсув у сприйнятті можливих шляхів завершення конфлікту, від категоричної відмови від будь-яких угод до відкритості до компромісів у майбутньому.

    «Опитування і нещодавні висловлювання лідерів країни підкреслюють відчутний зсув у розмові про мирні переговори – від «жодної угоди ніколи» до «можливого компромісу в якийсь момент», – ідеться в статті видання.

    Газета наводить опитування Київського міжнародного інституту соціології, за яким третина опитаних погодилися б поступитися частиною території Росії, щоб завершити війну. Це втричі більше, ніж рік тому.

    «Дедалі більше і більше людей готові. І головна причина – це невиправдані очікування минулого року, тому що у багатьох людей було більше надій», – цитує видання слова виконавчого директора КМІС Антона Грушецького.

    Газета також поговорила з низкою українців, які повторюють фразу: «Поганий мир кращий за добру сварку».

  • Чверть українців на межі бідності – опитування

    Чверть українців на межі бідності – опитування

    За результатами опитування Національного Демократичного інституту та Київського міжнародного інституту соціології, проведеного в травні 2024 року, 24% українців за нинішнього рівня доходів стикаються з серйозними матеріальними труднощами. Останні дані свідчать про те, що лише 8% опитаних вважають своє фінансове становище комфортним. Найбільша частка респондентів, 39%, відзначили, що їхні доходи не покривають основних потреб і викликають певні труднощі.

    Опитування також виявило песимістичний прогноз щодо фінансового становища майбутніх поколінь: 47% українців вважають, що наступне покоління буде менш забезпеченим, тоді як лише 24% вважають, що рівень життя покращиться.

    Поряд із фінансовими проблемами, соціологи зафіксували високий рівень оптимізму щодо євроінтеграційних прагнень України. Понад 70% респондентів сподіваються, що до 2030 року Україна стане членом Євросоюзу та Північноатлантичного альянсу.

    90% опитаних висловили бажання бачити Україну в ЄС до зазначеного терміну, а 77% очікують, що це можливо. Незважаючи на те, що бажання вступити до ЄС залишається стабільним, розрив між бажанням та реальними очікуваннями помітно зріс. Що стосується НАТО, то 84% респондентів хочуть бачити Україну членом альянсу до 2030 року, хоча це число зменшилося порівняно з попередніми роками. Очікування щодо членства в НАТО також зменшилися, проте все ще залишається на високому рівні.

    Ці результати демонструють контраст між фінансовими труднощами, які відчувають українці, і їхньою надією на євроінтеграцію, що залишає країну в ситуації соціальної напруги, але водночас відзначає високий рівень підтримки європейського вектору розвитку.

  • Серед українців зростає підтримка переговорів з Росією

    Серед українців зростає підтримка переговорів з Росією

    Нещодавнє опитування, проведене Національним Демократичним Інститутом та Київським міжнародним інститутом соціології, показало цікаві тенденції в думках українців щодо можливих переговорів з Росією. Згідно з результатами, приблизно половина опитаних підтримує ідею переговорів з Москвою, однак за однієї важливої умови: жодна частина українських територій не повинна бути передана.

    Зокрема, 57% респондентів висловилися за проведення переговорів, якщо це сприятиме досягненню миру, в той час як 38% проти таких переговорів. Ще 5% не змогли визначитися зі своєю позицією. Важливо відзначити, що підтримка ідеї переговорів зросла на 15% порівняно з листопадом 2023 року.

    Однак, українці мають чіткі уявлення про умови, при яких переговори могли б бути прийнятними. Більшість, а саме 66%, вважає, що мирне рішення, яке включає повернення територій, контрольованих Україною до 2014 року (тобто Донбас і Крим), є “повністю прийнятним”. Натомість, 60% респондентів категорично відкидають будь-які варіанти, які передбачають збереження статус-кво без повернення цих територій.

    Ще більш жорсткими є позиції щодо відмови від стратегічних цілей України. 53% опитаних вважають неприйнятною відмову від європейської інтеграції, а 49% — відмову від вступу до НАТО. Також, 37% вважають неприйнятним варіант, при якому Україна отримає лише ті території, що контролюються нею до лютого 2022 року, без врахування Криму та частини Донбасу.

    Опитування проводилось з 8 по 25 травня 2024 року методом телефонного опитування серед 2508 респондентів. Тимчасово окуповані території на момент 23 лютого 2022 року (Крим, Севастополь, окуповані райони Донбасу) не включались до вибірки, але респонденти з територій, окупованих після цієї дати, були опитані за умови їхньої безпеки. Похибка вибірки не перевищує 2.2%.

    Президент Володимир Зеленський підкреслює, що Україна готова до переговорів, якщо це бажання світового співтовариства, але наполягає на тому, що рішення про територіальні поступки повинно прийматися виключно з урахуванням думки українського народу.

  • БЮТ і ОПЗЖ лідирують в антирейтингу партій – опитування

    БЮТ і ОПЗЖ лідирують в антирейтингу партій – опитування

    У травні 2024 року більшість українців висловилися проти проведення виборів під час війни, що підтверджують результати опитування Національного демократичного інституту (НДІ). 72% респондентів вважають, що вибори не слід проводити до завершення конфлікту, тоді як 24% підтримують їхнє проведення навіть в умовах війни.

    Особливу увагу привертають результати опитування щодо ставлення громадян до політичних партій. Найвищі показники негативного ставлення отримали партії “Батьківщина” на чолі з Юлією Тимошенко та “Опозиційна платформа – За життя”. “Батьківщина” отримала 57% негативних відгуків, у той час як її підтримують лише 9% респондентів. “Опозиційна платформа – За життя” має ще більш виражений антирейтинг: 71% негативних оцінок проти лише 4% позитивних.

    Партія “Слуга народу”, яку очолює Олена Шуляк, також отримала значну кількість негативних відгуків — 48%, тоді як підтримку висловили лише 13% опитаних. Схожі тенденції спостерігаються і з іншими політичними силами. “Європейська солідарність” Петра Порошенка отримала 47% негативних оцінок і 23% позитивних, а УДАР Віталія Кличка — 34% негативних проти 18% позитивних.

    Ці дані були зібрані під час загальнонаціонального телефонного опитування, проведеного з 8 по 25 травня 2024 року серед 2 508 українців. Польові роботи проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). Важливо зазначити, що опитування не вимірювало фактичний намір голосувати за ті чи інші партії, а лише відображало загальне ставлення респондентів до них.

  • The New York Times: «Українці стають відкритішими до мирних переговорів, але ідеї про компроміс залишаються неоднозначними»

    The New York Times: «Українці стають відкритішими до мирних переговорів, але ідеї про компроміс залишаються неоднозначними»

    В останні місяці в Україні спостерігається помітний зсув у громадській думці щодо можливих мирних переговорів з Росією, повідомляє The New York Times. Хоча більшість українців досі категорично проти передачі будь-якої території, включаючи Кримський півострів, відчутно зростає кількість тих, хто відкритий до ідеї мирного врегулювання конфлікту через переговори.

    Але ці опитування і недавні висловлювання лідерів країни свідчать про відчутний зсув у розмові про мирні переговори – від «ні-ні-ніколи» до «можливого компромісу в якийсь момент».

    У середині липня опитування українського незалежного ЗМІ ZN. UA показало, що близько 44% громадян України виступають за початок офіційних переговорів із Росією. 23 липня Київський міжнародний інститут соціології опублікував результати опитування, згідно з якими майже третина українців погодилися б поступитися Росії частиною території, щоб припинити конфлікт. Це більш ніж утричі більше, ніж роком раніше.

    28-річна Надя Іващенко з Кіровоградської області каже, що не може описати гарне мирне врегулювання. Але її чоловік служить в армії з лютого 2022 року, і в пари є п’ятирічний син, який не бачив батька вже кілька років. «Стільки людей загинуло, і за що?… Але я хочу, щоб усе закінчилося, хоч якось, тому що в мене є син, і я не хочу, щоб він ріс у такий воєнний час, як зараз», – каже вона.

    Росія досі не давала згоди на участь у другому мирному саміті, але останніми тижнями Кремль також дав зрозуміти, що може почати переговори, навіть якщо Київ не виконає червневі вимоги Путіна. Проте багато західних чиновників і аналітиків сумніваються, що Путін готовий вести переговори про що-небудь, крім мирної угоди на своїх умовах.

    Один із ключових радників Зеленського минулого тижня заявив, що укладати угоду з Путіним зараз – все одно що підписувати «угоду з дияволом». І хоча опитування Київського інституту показало триразове збільшення кількості людей, готових віддати землю заради миру, 55% українців виступають проти будь-яких територіальних поступок.

    На півдні, в одному з регіонів, які найбільше постраждали від конфлікту, зміна ставлення до того, що відбувається, за останній рік була разючою, показало опитування Київського інституту. Більше половини респондентів заявили, що вони або підтримують поступку деяких територій, або не визначилися. Тільки 46% висловилися проти будь-яких поступок. Рік тому 86% жителів цього регіону, що охоплює Дніпро, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон та Одесу, заявляли, що вони проти передачі Росії будь-яких територій.

    Микола, 33-річний мешканець Одеси, який не захотів називати своє прізвище, оскільки ухиляється від призову в армію, сказав, що міг би розглянути можливість поступки Кримським півостровом, який уже перебуває під контролем Росії, або районом біля Луганська як частину угоди. Але він додав: «Як людина, яка сидить удома і не б’ється на полі бою, я не вважаю, що в мене є моральне право говорити, який вигляд має мати ця угода».

    Заморожування лінії бойових дій призведе до того, що регіони, де проживають родичі багатьох українців, залишаться під контролем Росії на невизначений термін. А території, звільнені Україною, зруйновані російськими ударами і мають похмурий вигляд.

    У дослідженні Київського соціологічного інституту не було визначено, наскільки великими мають бути поступки, чи повинна територія бути віддана офіційно або перейти під тимчасовий контроль Росії.

    «Головна причина – це нездійснені очікування минулого року, тому що багато людей мали великі надії», – сказав виконавчий директор Київського міжнародного інституту соціології Антон Грушецький. Він додав, що багато українців побачили, як ці надії впали, особливо через затримку американської військової допомоги.