Позначка: ОПЗЖ

  • Російський слід в незаконній забудові біля Печерської Лаври

    Російський слід в незаконній забудові біля Печерської Лаври

    В Печерському районі столиці, на перетині вулиць Цитадельної та Князів Острозьких  розпочалось зведення 23-поверхового будинку заввишки до 80 метрів, щоб фактично перекрило краєвид на Велику Лаврську дзвіницю, яка знаходиться за 800 метрів звідти.

    Кінцевими бенефіціарами забудови вважаються Сергій Льовочкін та пов’язаний з РФ бізнесмен Сергій Цюпко, а легалізацією проекта займався керівник апарату КМДА Олексій Комаров, у відношенні якого СБУ проводить перевірку на предмет його зв’язків з РФ.

    ФОТО:  Російський прапор на огорожі скандального будівництва на фоні Лаври

    До зведення багатоповерхівки має відношення ТОВ “Будінвестиції”, з яким пов’язують уроженця Сумщини Сергія Вікторовича Цюпко 1963 р.н., який раніше контролював активи у банківській, ювелірній та будівельній сферах. До 2012 року Сергія Цюпка називали власником банку “Таврика”, будівельного тресту “Південзахідтрансбуд” та Київського ювелірного заводу.

    ФОТО: Сергій Цюпко має паспорт РФ та бізнес в Криму, але позиціонує себе як український бізнесмен та меценат

    У 2023 році Центр протидії корупції повідомив, що Сергій Цюпко був зареєстрований як власник бізнесу в окупованому Криму та отримав російський податковий номер. За даними ЦПК, цю інформацію виявили у російському реєстрі юридичних осіб.

    Також повідомлялося, що пов’язана з бізнесменом компанія “Кварцсамоцвіти” отримала спеціальний дозвіл на видобування топазу, берилу, моріону та кварцу в Житомирській області. Сам Сергій Цюпко в офіційній біографії називає себе українським “бізнесменом, меценатом і засновником Музею сучасного мистецтва України”.

    Водночас, Сергій Цюпко міг входити до опікунської ради російського фонду, який підтримує програму будівництва православних храмів у Москві. У матеріалі його ім’я згадується разом із російськими посадовцями та керівниками державних корпорацій.

    Зокрема, Сергій Цюпко входив до складу опікунської ради російського “Фонду підтримки будівництва православних храмів у місті Москві”. Це програма “200 храмів”, яку курує особисто патріарх Кирил Гундяєв. Посада Сергія Цюпко у Фонді вказана як голова правління ВАТ “Київський ювелірний завод”.

    Серед інших, до Ради фонду входять близькі до Володимира Путіна мер Москви Сергій Собянін, голова уряду РФ Михайло Мішустін, глава “Газпрому” Олексій Міллер, глава “Роснефти” Ігор Сєчін, губернатор Санкт-Петербурга Олександр Бєглов та член Ради безпеки РФ Ігор Щоголєв.

    Окремо варто відзначити контакти Цюпка з Єрусалимським патріархом Феофілом III. За даними джерел, цей зв’язок використовується для просування концепції “русского мира” на Близькому Сході та дискредитації ПЦУ.

    ФОТО: Сергій Цюпко отримує нагороду від Єрусалимського патріархату

    Серед інших бенефіціарів скандальної забудови біля Лаври, афілійована з Сергієм Льовочкіним британська GMC ALLIANCE LLP

    За даними британського реєстру Companies House, серед партнерів GMC ALLIANCE LLP громадянин України Микола Косенко, 1967 р.н.. Косенко – багаторічний помічник і керівник юросіб, пов’язаних з Іваном Фурсіним. А Фурсін – молодший партнер Сергія Льовочкіна, колишнього глави Адміністрації Президента Януковича й одного з лідерів забороненої ОПЗЖ.

    Нагадаємо, за даними журналістських розслідувань Сергій Льовочкін, станом на 2023 рік мав чинний дипломатичний паспорт Російської Федерації. Незважаючи на наявність паспорта країни-агресора, бізнес-активи Сергія Льовочкіна досі функціонують в Україні через номінальних власників і заплутані корпоративні ланцюги.

    ФОТО: Сергій Льовочкін станом на 2023 рік мав чинний диппаспорт РФ

    На рівні КМДА лобіював незаконну забудову керівник патронажної служби мера Києва Олексій Комаров.

    Як повідомляють наші джерела в КМДА, це будівництво стало можливим, оскільки його тоді вже контролювали представники адміністрації Віталія Кличка, а наглядачем був керівник патронажної служби Олексій Комаров.

    ФОТО: Олексій Комаров курував незаконну забудову біля Лаври на рівні КМДА

    “Саме через Олексія Комарова передавали вказівки департаментам не втручатися. Саме Комаров не дав Департаменту охорони культурної спадщини втрутитися, а нещодавно не дав ходу петиції, яка набрала необхідну кількість голосів на сайті Київради.

    Після відходу низки ключових фігур із команди мера внаслідок скандалів Комаров фактично почав керувати всіма структурами адміністрації Кличка та Київради.

    З огляду на його зв’язки в правоохоронних органах, він багатьох добре тримає на короткому повідку.

    Фігуранти справи Комарницького його не люблять, бо він був їхнім конкурентом у боротьбі за вплив на мера, і зараз усі питання щодо будівництв вирішуються лише через нього” – зазначає джерело.

    Варто відзначити, що без колишнього міліціонера Олексія Комарова жоден документ не потрапляє на підпис і потрапити на прийом до мера неможливо. Також Олексій Комаров має репутацію людини, яка торгує дозволами на будівництво та збирає “хабарі для Віталія Кличка”. Зокрема, в даному контексті Комаров згадується на “плівках Комарницького”, а в профільних ТГ каналах обговорюються розцінки на його послуги в мерії:

     

    • Розпорядження міського голови – $10к;
    • Договір оренди землі (швидке підписання та нотаріат) – $5к;
    • Рішення Київради (залежно від терміновості) – $2-5к;
    • будь які інші питання з підписом мера Києва – $5-10к.

     

    Нагадаємо,  Олексій Комаров раніше засвітився вряді гучних скандалів, таких як “п’янка у день трауру на дні народженні Поворозника” яка коштувала імениннику посади та наявність у дружини Олексія Комарова – Аліни Комарової нерухомості в РФ.

    Зв’язки  Олексія Комарова з РФ навіть стали приводом для розслідування СБУ, але про результати розслідування громадськість до цього часу не була поінформована.

    В даному контексті цікаві також зв’язки Олексія Комарова російським мільярдером з литовським паспортом Буряком Дмітрієм Аркадійовичем.

    До переходу в КМДА, Комаров працював на Дмітрія Буряка в ТОВ “Княжий Затон”, а з початком роботи в столичній мерії,  ТОВ “Княжий Затон” Дмітрія Аркадійовича починає отримувати чималі куски столичної землі під забудову.

    Наразі під тиском громадськості скандальна забудова біля Лаври була поставлена на паузу, а КМДА видала приписи про зупинку будівництва. Але з урахуванням інтересу росіян до української святині та корумпованості окремих чиновників КМДА, не виключено що найближчим часом будівництво буде відновлено.

  • Депутатка від ОПЗЖ потрапила в скандал через висловлювання про хворих дітей

    Депутатка від ОПЗЖ потрапила в скандал через висловлювання про хворих дітей

    На Дніпропетровщині спалахнув гучний скандал після висловлювань депутатки обласної ради Олени Чиркової, яка під час засідання бюджетної комісії допустила образливі слова щодо дітей із генетичними захворюваннями. Інцидент стався під час обговорення фінансування медичного закладу, який займається неонатальним скринінгом новонароджених.

    Під час відеоконференції Чиркова, коментуючи державну програму ранньої діагностики, заявила, що її мета — “щоб у нас не було дебілів”. Ці слова швидко поширилися в мережі та викликали різку реакцію суспільства.

    Контекстом дискусії стало недофінансування Міжобласного центру медичної генетики та пренатальної діагностики у Кривому Розі. Через брак ресурсів заклад уже два тижні не проводив обстеження новонароджених, що створює ризики для своєчасного виявлення важких спадкових хвороб.

    Саме в цей момент депутатка намагалася апелювати до важливості державної програми, однак форма її висловлювання викликала обурення навіть серед колег і медичної спільноти.

    Реакція на інцидент була миттєвою. Громадська спілка «Орфанні захворювання України» назвала такі слова “ганьбою” та “поведінкою за межею людяності”, наголосивши, що мова йде про дітей, які потребують підтримки, а не стигматизації.

    Омбудсман Дмитро Лубінець також відреагував на ситуацію, заявивши про порушення прав і гідності дітей та відкриття відповідного провадження.

    Керівництво обласної ради також засудило висловлювання. Голова облради наголосив, що подібні заяви є неприпустимими і принижують людську гідність, а ситуація має отримати оцінку на рівні депутатської етики.

    Після хвилі критики Чиркова публічно вибачилася, визнавши, що використала неприйнятне формулювання. Вона зазначила, що шкодує про свої слова та просить вибачення у батьків і родин, яких могла образити.

    Разом із тим скандал підсвітив і системну проблему — нестачу фінансування медичних програм, які безпосередньо впливають на життя новонароджених. Неонатальний скринінг дозволяє виявляти десятки генетичних захворювань на ранніх стадіях і в багатьох випадках запобігати тяжким наслідкам для здоров’я дитини.

    Що відомо про саму депутатку: Олена Чиркова має тривалий політичний бекграунд. У 2006–2015 роках вона була депутаткою Дніпропетровської облради від Партії регіонів, а також працювала помічницею народного депутата Михайла Разгоняєва. У 2020 році її обрали до облради від партії ОПЗЖ, де вона представляє Криворізький район.

    Скандал довкола її висловлювань продовжує набирати обертів. У соцмережах користувачі вимагають не лише вибачень, а й складання депутатського мандата. Водночас експерти наголошують, що ситуація виходить за межі одного інциденту і порушує ширше питання — культури публічної комунікації влади та ставлення до людей із захворюваннями.

  • Боротьба за митницю загострюється: конкурента Меньшикова можуть прибрати через перевірку НАЗК

    Боротьба за митницю загострюється: конкурента Меньшикова можуть прибрати через перевірку НАЗК

    У кулуарах влади розгортається новий конфлікт навколо конкурсу на керівництво Державної митної служби. Одним із фаворитів у кадрових домовленостях називають Данііла Меньшикова — нинішнього виконувача обов’язків голови Державіаційної служби, який раніше очолював Черкаську та Львівську митниці.

    За інформацією з політичних джерел, просування Меньшикова підтримує заступник керівника Офісу президента Олег Татаров. Також Меньшиков має давні зв’язки з Ростиславом Шурмою — колишнім заступником голови Офісу президента, який свого часу сприяв його призначенню на митницю.

    Кар’єра Данііла Меньшикова супроводжувалася низкою скандалів ще під час його роботи в митній службі. У 2022 році Державне бюро розслідувань провело обшуки за місцем його проживання у справі щодо ввезення автомобілів з-за кордону без сплати митних платежів. Слідство перевіряло можливу схему імпорту десятків авто через митницю, яка могла призвести до значних втрат державного бюджету.

    Окремі питання виникли і до майнового стану посадовця. Під час перевірки способу життя Національне агентство з питань запобігання корупції встановило, що у деклараціях Меньшикова були відсутні відомості про чотири будинки в Києві загальною вартістю близько 14 млн грн. Нерухомість була оформлена на його співмешканку, яка також задекларувала заощадження, що значно перевищували її офіційні доходи — майже 1,5 млн доларів і 170 тисяч фунтів стерлінгів.

    Крім того, НАЗК у 2024 році виявило недостовірні дані в декларації Меньшикова на суму приблизно 14 млн гривень. Посадовець намагається оскаржити ці висновки агентства у суді.

    На цьому тлі в конкурсі на керівника митниці може зникнути один із конкурентів Меньшикова. Мова йде про чинного заступника голови Державної митної служби Владислава Суворова, якого вважають одним із претендентів на посаду.

    Народний депутат забороненої партії ОПЗЖ Анатолій Бурміч та депутатка від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна звернулися до Національного агентства з питань запобігання корупції із вимогою перевірити майнові декларації Суворова.

    За словами співрозмовників у політичних колах, результат цієї перевірки може бути використаний як підстава для усунення Суворова з конкурсу на посаду керівника митниці.

    Таким чином боротьба за контроль над митною службою дедалі більше набуває ознак політичного конфлікту, у якому переплітаються інтереси різних груп впливу.

  • Колишній депутат ОПЗЖ торгував з РФ всупереч санкціям

    Колишній депутат ОПЗЖ торгував з РФ всупереч санкціям

    У Києві повідомили про підозру власнику «Рубіжанського картонно-тарного комбінату» Геннадію Мініну, який під час повномасштабного вторгнення рф продовжував співпрацювати з країною-агресором. Його затримали та взяли під арешт за ч. 1 ст. 111-2 ККУ.

    За даними слідства, колишній депутат райради від проросійської ОПЗЖ продовжував підприємницьку діяльність у сфері виробництва, збору та переробки картону не лише в Україні, а й у РФ та, ймовірно, на окупованих територіях. У розслідуванні зазначено, що Мінін має російський паспорт, а раніше Віктор Медведчук звертався до президента рф Володимира Путіна, аби зняти санкції з його компаній, і це вдалося.

    Ще у 2021 році підприємство уклало угоду з російським виробником на поставку обладнання вартістю понад 1,1 млн євро, перерахувавши 810 тис. євро передплати. Після початку війни Мінін, попри заборону уряду на імпорт з РФ, продовжив співпрацю, залучивши білоруську компанію-посередника для обходу обмежень. Загалом російському постачальнику перерахували понад 382 тис. євро.

    Восени 2022 року в РФ з’явилися компанії-клони «РКТК» і «Донмакр», керівником українського підприємця в реєстрі РФ вказаний Мінін. Родичі власника мають бізнес у Росії з переробки паперу та виробництва гофроупаковки, зокрема через компанію «Пэкэджинг Кубань» у Краснодарському краї, що працює на російський ринок.

    В Україні Мінін контролює кілька бізнес-структур, які займаються переробкою паперу та виготовленням картонної упаковки. Зокрема, «Трипільський пакувальний комбінат» на Київщині уклав з «Укрпоштою» контракти на постачання коробок та ящиків майже на 90 млн гривень. Журналісти очікують коментар від «Укрпошти щодо цих фактів.

  • Недекларовані будинки і сотні тисяч доларів: деталі справи ужгородського депутата

    Недекларовані будинки і сотні тисяч доларів: деталі справи ужгородського депутата

    Ужгородський міськрайонний суд наклав арешт на нерухомість, елітні автомобілі, корпоративні права та предмети мистецтва депутата Ужгородської міської ради від ОПЗЖ Павла Маєрчика. Його підозрюють у внесенні недостовірних відомостей до декларації та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

    Як повідомили в Закарпатській обласній прокуратурі, у межах досудового розслідування арештовано дві квартири в історичній частині Ужгорода, п’ять земельних ділянок на вулицях Минайській та Високій, корпоративні права у приватних підприємствах і товариствах, а також автомобілі люкс-класу.

    Окрім цього, під арешт потрапили дев’ять картин відомих закарпатських митців, вилучених під час обшуків у помешканні депутата.

    За даними прокуратури, правоохоронці перевіряють джерела походження активів та встановлюють, чи могли вони бути оформлені на третіх осіб з метою приховування реального майнового стану.

    Слідство встановило, що у декларації за 2022 рік Павло Маєрчик не зазначив відомості на загальну суму 13,8 млн грн. Йдеться, зокрема, про два житлові будинки в Ужгороді та Києві, понад 1,3 млн грн депозиту в «Ощадбанку», 2 млн грн готівкою, а також 315 тис. доларів, позичених колишньому депутату міськради від «Партії регіонів» Федору Соханичу.

    Сума легалізації незаконно отриманих активів, за версією слідства, становить 11,5 млн грн.

    Депутату інкримінують ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (умисне внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації) та ч. 2 ст. 209 КК України (легалізація майна, одержаного злочинним шляхом). Максимальна санкція статей передбачає до восьми років позбавлення волі.

    Після обрання запобіжного заходу Павло Маєрчик вийшов із СІЗО, внісши заставу у розмірі 11,5 млн грн. Досудове розслідування триває.

  • Скандальний нардеп Тищенко увійшов до групи колишніх представників ОПЗЖ

    Скандальний нардеп Тищенко увійшов до групи колишніх представників ОПЗЖ

    Український парламентаризм знову опинився в центрі скандалу після того, як народний депутат Микола Тищенко приєднався до депутатської групи «Відновлення України». Раніше політик залишив фракцію «Слуга народу» на тлі низки резонансних кримінальних історій та політичних конфліктів.

    Вступ Тищенка фактично дозволив групі зберегти своє існування у Верховній Раді. Після втрати одного з депутатів об’єднанню бракувало необхідної мінімальної кількості членів, і новий учасник став вирішальним для її подальшої роботи.

    Депутатська група «Відновлення України» була сформована переважно з колишніх представників забороненої партії ОПЗЖ, що викликало хвилю критики в політичному середовищі. Перехід Тищенка до цього об’єднання багато експертів розцінюють як спробу зберегти політичний вплив і залишитися в активній парламентській діяльності попри репутаційні ризики.

    Паралельно з політичними змінами триває і кримінальна історія навколо самого депутата. Нещодавно суд змінив йому запобіжний захід із нічного домашнього арешту на особисте зобов’язання, що дозволило нардепу повернутися до публічної діяльності та активної присутності у медіапросторі.

    Окремі питання у громадськості викликає й майновий стан родини політика. Зокрема, за відкритими даними, його близькі родичі володіють земельними ділянками у престижних передмістях Києва, де реалізуються котеджні проєкти. Сам депутат, за інформацією журналістських розслідувань, користується елітною нерухомістю, оформленою на пов’язаних осіб.

    Ім’я Тищенка також фігурувало у матеріалах щодо можливих змов підрядників під час отримання державних і комунальних контрактів. Антимонопольний комітет раніше встановлював ознаки узгоджених дій між компаніями, пов’язаними з його оточенням, під час виконання робіт для столичних комунальних підприємств та інфраструктурних проєктів у регіонах.

    На цьому тлі перехід депутата до нової парламентської групи став черговим прикладом політичної трансформації українського парламенту, де кадрові переміщення нерідко відбуваються попри гучні скандали та кримінальні провадження.

  • 41 мільйон без пояснення: у декларації одеського депутата знайшли масштабні невідповідності

    41 мільйон без пояснення: у декларації одеського депутата знайшли масштабні невідповідності

    У декларації депутата Одеської міської ради від забороненої партії ОПЗЖ Віталія Саутьонкова виявлено суттєву фінансову невідповідність. Згідно з оприлюдненими даними, подружжя задекларувало понад 52,5 млн грн готівкових коштів, тоді як їхні сукупні офіційні доходи за відповідний період дозволяли накопичити лише близько 11,3 млн грн.

    Різниця становить приблизно 41 млн грн і не має підтвердженого джерела походження. Йдеться саме про готівкові кошти, які фізично зберігаються поза банківською системою, а не про безготівкові активи чи кошти від продажу майна. За відсутності прозорої фінансової історії виникає питання, з яких джерел сформувалися десятки мільйонів гривень у готівці.

    Окремо увагу привертає неповнота відомостей у декларації. У документі відсутня інформація про закордонні паспорти членів сім’ї депутата, а також про нерухомість за кордоном, де родина проживала після виїзду з України у лютому 2022 року. Якщо таке майно або право користування ним існувало, його невідображення може свідчити про порушення вимог фінансового контролю.

    Ситуація ускладнюється тим, що паралельно триває кримінальне провадження у справі про розкрадання 32 барж на суму майже 83 млн грн. У цій справі фігурують Саутьонков і його соратник Баранський. Обидва залишили територію України та перебувають у розшуку.

    Таким чином, йдеться не лише про арифметичну різницю у декларації, а про комплекс обставин: 41 млн грн нез’ясованого походження, можливе неповне декларування активів та фігурування в кримінальній справі про багатомільйонні збитки. Питання полягає в тому, чи буде проведено повноцінну перевірку джерел коштів і чи отримають ці факти належну правову оцінку з боку правоохоронних органів.

  • Депутат Одеської міськради задекларував понад 41 млн грн сумнівних активів

    Депутат Одеської міськради задекларував понад 41 млн грн сумнівних активів

    Депутата Одеської міськради Віталія Саутьонкова підозрюють у декларуванні неправдивих відомостей на понад 41 млн грн. Про це свідчать дані перевірки НАЗК, проведеної з вересня 2025 по січень 2026 року.

    Згідно з результатами перевірки, депутат задекларував готівкою 308 тис. доларів, 10 тис. євро та 702 тис. грн. У декларації вказано, що його дружина зберігала 390 тис. доларів, 370 тис. євро та майже 5 млн грн. Раніше Саутьонков не зазначав активи дружини, обираючи пункт «Член сім’ї не надав дані».

    Загальна сума готівки подружжя, за підрахунками НАЗК, перевищує 52,5 млн грн, тоді як реально вони могли заощадити лише близько 11,3 млн грн. Таким чином, різниця між задекларованими активами та можливими накопиченнями складає 41,2 млн грн.

    Крім цього, у декларації депутата виявлено інші порушення. Він не зазначив наявність закордонних паспортів у дружини та трьох дітей, а також не надав дані про об’єкт нерухомості за кордоном, де вони проживали після виїзду з України 21 лютого 2022 року.

    Раніше завершилося розслідування справи про розкрадання 32 барж на суму майже 83 млн грн. Саутьонков та його колега Віктор Баранський, разом із керівниками фірм, які брали участь у схемі, а також керівником ДП «Українське дунайське пароплавство», мають постати перед судом. Баржі були безоплатно передані компаніям, підконтрольним депутатам. У лютому 2024 року Саутьонкова та Баранського оголосили у розшук.

  • Ексчиновнику КМДА Сергію Мейзелю оголосили підозру через парковку за 3,6 млн грн

    Ексчиновнику КМДА Сергію Мейзелю оголосили підозру через парковку за 3,6 млн грн

    Колишньому директору Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Сергію Мейзелю повідомили про підозру у службовій недбалості, що призвела до значних збитків для міського бюджету.

    Йдеться про закупівлю у 2017 році роторної парковки вартістю 3,6 млн гривень. Як встановило слідство, Мейзель схвалив придбання обладнання, не визначивши конкретного місця для його встановлення. У подальшому з’ясувалося, що жоден структурний підрозділ КМДА фактично не мав потреби у такій парковці, а питання її використання так і не було вирішене.

    Придбане обладнання тривалий час зберігалося без монтажу. Через відсутність належного зберігання та експлуатації металеві конструкції заіржавіли, частина елементів залишалася незібраною, що зрештою зробило використання парковки неможливим. У результаті техніку списали як непридатну.

    Збитки для бюджету столиці становили 3,6 млн грн, що за курсом 2017 року дорівнювало приблизно 140 тисячам доларів США.

    Попри повідомлення про підозру, Сергій Мейзель нині обіймає керівну посаду — його призначили управителем конфіскованого торговельно-розважального центру, який раніше належав російському олігарху Аркадію Ротенбергу, близькому до президента РФ Володимира Путіна.

    Крім того, у публічному просторі Мейзеля пов’язують із народним депутатом від забороненої партії ОПЗЖ Вадимом Столаром, що додає справі політичного та репутаційного резонансу.

    Правоохоронні органи продовжують досудове розслідування та мають надати правову оцінку діям посадовця з урахуванням завданих збитків і обставин прийняття управлінських рішень.

  • Колишнього лідера ОПЗЖ Юрія Бойка пов’язують зі схемою виведення капіталу через курортні активи

    Колишнього лідера ОПЗЖ Юрія Бойка пов’язують зі схемою виведення капіталу через курортні активи

    Поки країна воює за виживання, колишній лідер забороненої партії ОПЗЖ Юрій Бойко реалізує масштабну операцію з перерозподілу активів і виведення капіталу за межі України. Ключовим елементом цієї схеми став розпродаж курортної та житлової нерухомості, оформленої через закриті венчурні структури.

    Центральним активом у цьому процесі є готель Mirotel Resort у Трускавці. Його реалізація здійснюється через закритий венчурний фонд «Хантер». Формальне управління зосереджене в руках кіпрської компанії Kotryna Holding LTD та давнього партнера Бойка Павла Якубенка, однак така конструкція має всі ознаки класичної ширми для виведення коштів у безпечні іноземні юрисдикції. Серед потенційних покупців фігурують Олександр Свищов і Томаш Фіала.

    Фінансова архітектура фонду «Хантер» вибудовувалася роками. Протягом близько десяти років він інвестував понад 70 мільйонів доларів у будівництво елітних житлових комплексів у Києві, зокрема «Французького кварталу 2», Welcome Home, «Камертона» та LaLaLand. При цьому на початкових етапах проєктів продажі квартир практично не здійснювалися, що унеможливлювало класичне реінвестування прибутків і вказувало на масштабні вливання коштів невстановленого походження — щонайменше 47 мільйонів доларів.

    У результаті через цю модель було акумульовано понад 1100 квартир. Активи, оформлені на членів родини Бойка — дружину Віру та синів Миколу й Анатолія, — зросли до тисяч квадратних метрів житла і сотень тисяч квадратних метрів землі.

    Особливий цинізм ситуації полягає в тому, що запроваджені державою санкції фактично не зачепили економічне ядро цієї імперії. Вони обмежилися позбавленням нагород і декларативними обмеженнями, не завадивши Бойку зберегти контроль над стратегічним активом «Волиньобленерго» через АТ «Онікс Інвест».

    Спроби домогтися правової оцінки цих фактів довгий час наштовхувалися на глуху стіну. Суддя Печерського суду Вовк відмовився зобов’язати прокуратуру розпочати розслідування за наведеними обставинами можливого відмивання доходів. Проте повністю зупинити процес не вдалося.