Daypolitico

Позначка: оренда

  • Чиновники знайшли спосіб заволодіти корпусами та землею довколо останньої столичної фабрики-кухні дитячого молочного харчування

    Чиновники знайшли спосіб заволодіти корпусами та землею довколо останньої столичної фабрики-кухні дитячого молочного харчування

    Київські чиновники знайшли спосіб як заволодіти корпусами та гектаром землі навколо єдиної  в столиці фабрики-кухні дитячого молочного харчування.

    Незважаючи на те, що Господарський суд Києва відмінив рішення про приватизацію об’єкта, чиновники планують передати фактично доведену до банкротства кухню дитячого молочного харчування в оренду приватному інвестору за хабар в 15 мільйонів гривень.

    Попередньо узгоджена сума хабара в 15 мільйонів гривень за занедбану будівлю площею 562,20 кв. метра. по вул. Електротехнічній, 10 в Деснянському районі столиці не надто велика ціна, з урахуванням того факту, що до основної споруди  прилягає гектар столичної землі, на якій “новий орендар” планує збудувати житловий комплекс.

    Для проведення даної оборудки столична влада роками фактично доводила до банкротства комунальне підприємство, яке мало забезпечувати дитячим харчуванням маленьких киян. Численні позови працівників про невиплату заробітної плати, позови Податкової про несплату податків – усі ці факти легко перевірити за інформацією з державних реєстрів.

    Водночас основна споруда “кухні” наразі більше нагадує фільм жахів, чим місце де має готуватись дитяче харчування: обдерті корпуси та грибкок на стінах.

    ФОТО: Фото приміщень фабрики-кухні дитячого молочного харчування

    На рівні КМДА лобіює питання незаконного заволодіння та забудови гектара столичної землі колишній депутат від УДАРу, що входить до бізнес-оточення міського голови Анатолій Карпенко. Як повідомляють наші джерела в КМДА, ідея продати корпуси “кухні” разом із земельною ділянкою без проведення аукціону орендарю належить саме Карпенко. Через нього також планується передача суми хабара.

    Примітно, що проводити подібні справи Анатолій Карпенко уміє. Зокрема, у  Київраді вирішили передати одразу сім ділянок землі підприємству, пов’язаному Карпенко. Відповідні проєкти рішень були внесені до міськради 31 жовтня та оприлюднені 5 листопада 2024-го. Йдеться про землю під індивідуальну забудову у Деснянському районі Києва, на Троєщині: шість ділянок площею 0,1 га та одну – 0,292 га викупило підприємство “Вертикаль”, засноване благодійним фондом “Дзвін надії” Анатолія Карпенко.

    У кейсі реалізації схеми з продажу двох будівель Молочної кухні, імовірно, зацікавленою в їхньому придбанні може стати кіностудія «Фільм.ЮА», що розташована поруч із молочною фабрикою-кухнею. Співвласниками кінокомпанії є Сергій Созановський і Сергій Коннов (ТОВ «Фільм Ю Ей Телевіжн» і ТОВ «Фільм Ю Ей Продакшн»).

    Нагадаємо, спроби заволодіти комунальним майном через приватизацію по значно заниженій вартості відбувались приблизно з 2020 року. Але завдяки позову Офісу Генерального прокурора, суд скасував рішення Київради про включення до приватизаційного переліку нежитлових будівель комунального підприємства Молочна фабрика-кухня: “ювенальні прокурори довели, що підприємство належить до об’єктів охорони здоров’я, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації”.

  • Скандал із орендою Добропіллявугілля

    Скандал із орендою Добропіллявугілля

    В Україні скандал навколо оренди державного підприємства Добропіллявугілля компанією ДТЕК продовжує викликати обурення. Це історія про те, як державне майно стало заручником олігархічних інтересів, що призвело до величезних фінансових втрат для держави і ставить під сумнів роль колишніх топменеджерів у державній політиці.

    Прем’єр-міністр Денис Шмигаль має великий досвід у розпилі коштів в інтересах олігарха Ахметова. 22 грудня 2010 року строком на 49 років відбулася передача в довгострокову оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля.

    Передача відбулася згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1559-р від 28 липня 2010 року. Згідно з договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати склала 18,3 млн грн.

    Компанія ДТЕК взяла на себе інвестиційні зобов’язання з розвитку цих підприємств, однак протягом терміну оренди не тільки не виконала поточні інвестиційні зобов’язання, а й штучно накачувала кредиторську заборгованість ДП “ДТЕК Добропіллявугілля” перед власним підприємством компанії ДТЕК (ЗАТ “ДТЕК Павлоградвугілля”).

    Ці дії здійснювалися шляхом завищення цін на 200-300% на поставлені ТМЦ, які купувалися через УМТС ДТЕК Павлоградвугілля, передавалися у власність ДТЕК Добропіллявугілля, а потім відразу передавалися в оренду ДТЕК Павлоградвугілля за заниженою вартістю.

    Заборгованість ДТЕК за оренду цілісного майнового комплексу ДП Добропіллявугілля перевищила 100 млн грн. Згідно з чинним договором оренди шахт ДП Добропіллявугілля між Фондом державного майна України та компанією ДТЕК, сума місячної орендної плати складає 18,3 млн грн. При цьому орендна плата не виплачується орендарем із березня 2020 року. Наразі існує заборгованість з оренди на суму понад 100 млн грн.

    У 2020 за ініціативою орендаря договір оренди ДП Добропіллявугілля було розірвано. За дорученням Шмигаля (який був колишнім топменеджером компанії ДТЕК), а також в.о. міністра палива та енергетики Ольги Богуславець було створено міжвідомчу робочу групу для всебічного вивчення цього питання.

    Після розірвання договору оренди, створене ДП Добропіллявугілля заплатило 397,8 млн грн. компанії ДТЕК Добропіллявугілля через неможливість вивезення основних фондів, які були оновлені ДТЕК під час оренди. Однак фактично структурні підрозділи компанії ДТЕК просто вивезли все наявне робоче обладнання і фактично залишили під виглядом обладнання металобрухт.

    За період з травня 2020 по січень 2021 року було повністю вирізано на брухт завод РМЗ, що входить до складу ЦМК Добропіллявугілля. Так само в наявну інвентаризаційну відомість, яку підписали представники ФДМ (за вказівкою Шмигаля), Міністерства палива та енергетики України, а також керівництво новоствореного підприємства ДП “Добропіллявугілля-видобуток”, було внесено фіктивні ТМЦ, які фактично було вивезено на шахти ДТЕК “Павлоградвугілля”. За даними профспілок ДП Добропіллявугілля нестача ТМЦ становить понад 300 млн грн.

  • Голова Старокозачої громади вимагав 40 тисяч доларів за оренду нерухомості

    Голова Старокозачої громади вимагав 40 тисяч доларів за оренду нерухомості

    У центрі уваги сталого інтересу і громадського обурення знаходиться Старокозача громада, де виникла серйозна ситуація з орендою нерухомості поруч із міжнародною трасою. За даними, що надійшли від місцевих джерел, голова та інші посадовці громади вимагали від місцевих підприємців надзвичайно високу суму за оренду земельних ділянок.

    13 червня УСР Національної поліції в Одеській області затримали голову Старокозачої громади Вадима Бойка та керівника міжрайонного управління водного господарства на території Одеської області, а організатора схеми – начальника управління водних ресурсів річок – поблизу Білої Церкви.

    За 40 тисяч доларів фігуранти обіцяли передати в оренду комплекс будівель і споруд разом із територією площею 16 га вздовж траси міжнародного значення, де підприємець збирався облаштувати автостоянку для вантажівок.

    Щоб здійснити задумане, нерухомість і землю планували передати на баланс в ОТГ, а вже після цього в довгострокову оренду підприємцю з першочерговим правом викупу.

    20 тисяч доларів мав отримати начальник одного з управлінь водних ресурсів річок через певний пункт обміну валют у столиці, решту хотіли розподілити між собою інші фігуранти.

  • Український кримінал організував схему продажу в ОАЕ орендованих авто

    Український кримінал організував схему продажу в ОАЕ орендованих авто

    Злочинне угруповання, складне щонайменше з 60 осіб, головним чином українських громадян, було ліквідовано після року розслідування.

    За даними, що надійшли від видання Le Figaro, зловмисники вчиняли злочини, орендуючи автомобілі в різних країнах Європи та незаконно продавали їх в Об’єднаних Арабських Еміратах.

    Перші дії банди датуються серпнем 2022 року.

    За даними видання, для оренди машин злочинці підсилали агентствам жінок із фальшивими документами: вони платили за те, щоб взяти напрокат дорогі автомобілі, а потім зникали.

    Після цього машини вирушали в ОАЕ, а також у Східну Європу, де нелегально продавалися. Як стверджує Le Figaro, збитки європейських компаній оцінюють у €2 млн.

  • У Києві стрімко зросли ціни на квартири: огляд вартості по районах

    У Києві стрімко зросли ціни на квартири: огляд вартості по районах

    Ринок нерухомості в Києві переживає черговий етап змін, пов’язаний зі значним зростанням вартості житла. За останні місяці ціни на квартири стрімко зросли, що створило нові виклики як для покупців, так і для інвесторів. Аналіз показує різноманітну картину по різних районах столиці, де кожен має свої особливості та тенденції.

    На вторинному ринку Києва відчутно здорожчали квартири за останні пів року.
    Впродовж цього періоду вартість квадратного метра збільшилась майже на 5 000 грн – із середніх 52 771 до 57 730 грн.

    По районах столиці вартість “квадратів” коливається від середніх 42 654 до 85 791 грн. Тобто різниця складає 43 173 грн – цілий квадратний метр у найдешевшому районі.

    Найнижчі зафіксовані у Деснянському районі – 42 654 грн. А також:
    Святошинському – 52 868 грн;
    Дарницькому – 53 264 грн;
    Подільському – 55 236 грн;
    Оболонському – 56 364 грн;
    Солом’янському – 57 184 грн.;
    Дніпровському – 57 715 грн;
    Голосіївському – 59 214 грн.

    Найдорожче, за даними аналітиків, купувати квартиру в Печерському районі – в середньому 85 791 грн за “квадрат”. А крім того, у Шевченківському – 73 858 грн.
    Для 1-кімнатних квартир власники нерухомості найчастіше виставляють вартість “квадрату” в 54 000 грн. За такою ціною формується 8,4% оголошень про продаж.

    У найдешевшому сегменті найскладніше знайти оголошення про продаж квартир, ціни яких формуються на основі вартості “квадрату” в 15 000 грн. Таких оголошень 0,1%.

  • Скандал в Одесі: як міськрада віддала водоканал приватній компанії за безцінь

    Скандал в Одесі: як міськрада віддала водоканал приватній компанії за безцінь

    Державна аудиторська служба розпочала розслідування у справі передачі Одеського водоканалу приватній компанії “Інфокс”. Під питанням виявилося не лише сам факт передачі, а й умови цієї угоди, які здаються вкрай невигідними для міста.

    “Одеська міськрада практично за безцінь передала в оренду на 49 років цілісний майновий комплекс комунального підприємства “Одесводоканал”.
    До його складу увійшли нерухоме майно, інженерні мережі та комунікації водопостачання та водовідведення, а також багаторічна клієнтська база, оборотні активи тощо.

    Договір оренди підписали колишній міський голова та гендиректор комерційної структури – ТОВ “Інфокс”. Унаслідок ухвалення такого неоднозначного та суперечливого управлінського рішення Одеська міська рада фактично передала в оренду приватній компанії не лише готовий “бізнес”, а й стратегічно важливий сектор забезпечення життєдіяльності міста”, – наголошується в повідомленні Держаудитслужби.

    Для розуміння, передача водоканалу “Інфоксу” відбулася ще за Руслана Боделана. Потім до влади прийшов Едуард Гурвіц, який теж не обділив “Інфокс” – за його часів мерія вирішила провести капітальний ремонт водопровідної мережі, чим, за логікою речей, повинна була займатися вже компанія “Інфокс”.

    Держаудитслужба пише, що для фінансування робіт комунальне підприємство “Агентство програм розвитку Одеси” протягом 2007-2009 років отримало кредит Міжнародного банку реконструкції та розвитку під державні гарантії на суму понад 45 млн доларів США. Саме за рахунок цих коштів було проведено реконструкцію об’єктів цілісного майнового комплексу. Роботи велися в періоди, коли містом уже керували Олексій Костусєв, і завершилися за Труханова в жовтні 2015 року. При цьому доходи від експлуатації водоканалу продовжувало отримувати ТОВ “Інфокс”.

    “Тобто Одеська міська рада за рахунок бюджетних коштів погасила кредит, а відремонтованим майном фактично безоплатно користується приватна компанія”, – констатують аудитори.

    Лише за період, який охопила ревізія, місто необґрунтовано витратило понад 370 млн грн на погашення кредиту і зазнало збитків у вигляді недоотриманих доходів на майже 338 млн грн. Очевидно, йдеться про проєкт реконструкції “Південного басейну каналізування”, який включав у себе будівництво колектора глибокого залягання, напірного трубопроводу, двох каналізаційно-насосних станцій, що обслуговують територію від Аркадії до Чорноморки.

    Примітно, що підрядником цих робіт була компанія “Ростдорстрой”, яку пов’язують із чинним міським головою Геннадієм Трухановим.

    Держаудитслужба не уточнила, що робитиме з цими знаннями і куди звернеться. Залишається тільки припускати. Примітно, що на ці ж граблі міськрада наступає повторно, причому з подачі Кабміну. Влітку минулого року в рамках програми ліквідації наслідків російської агресії уряд виділив близько 340 млн грн на те, щоб прокласти магістральний водопровід від вулиці Багрицького (район Другого християнського цвинтаря) до Французького бульвару, через Фонтанську дорогу й Академічну.

    Тобто, ремонт водопроводу за рахунок кредитів був незаконним, а фінансування прокладання нового водопроводу питань не викликає? Взагалі то “Інфокс” зобов’язався всіляко розвивати і модернізувати водопровідні мережі міста. Чому ж зараз знову на це витрачаються бюджетні гроші, а прибуток отримує “Інфокс”? Та ще й в умовах війни, коли кожна копійка на рахунку.

  • Запропоновано створити відкритий онлайн-реєстр комунальної власності в Україні

    Запропоновано створити відкритий онлайн-реєстр комунальної власності в Україні

    У законопроєкті, який вже пройшов перше читання та може незабаром бути розглянутий у другому читанні, передбачено запровадження онлайн-реєстру власності для міст та інших територіальних громад. Цей реєстр міститиме повну інформацію про все комунальне майно, включаючи умови оренди.

    Голова комітету Верховної ради з організації державної влади, Олена Шуляк, повідомила, що текст законопроєкту вже узгоджено з об’єднаннями та асоціаціями органів місцевого самоврядування. Згідно з проєктом закону, реєстр буде доступний для громадян і планується впровадити його протягом року після набрання чинності закону.

    Основними положеннями закону є проведення інвентаризації об’єктів, які перебувають у власності місцевої влади, а також обов’язкове перевірка цих даних кожні п’ять років. Відповідальність за проведення інвентаризації покладається на депутатів, а до їх призначення цю функцію виконуватиме місцевий голова.

    Результати інвентаризації мають бути внесені до Реєстру об’єктів комунальної власності та обов’язково оприлюднені на веб-сайті місцевої ради, а також надані за запитом для доступу до публічної інформації.

    У реєстрі буде включено різноманітну інформацію, зокрема переліки об’єктів комунальної власності, житлових приміщень, об’єктів, що здаються в оренду, а також земельних ділянок та майнових об’єктів. Крім того, буде доступна інформація про договори оренди та позики об’єктів комунальної власності.

    Пресслужба Фонду державного майна повідомила, що за період з січня по листопад 2023 року з оренди майна, що належить державі, до держбюджету було залучено 702 мільйони гривень. Найбільш активні у цьому плані виявилися Одеська область, м.Київ та Дніпропетровська область.