Daypolitico

Позначка: Орськ

  • Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський НПЗ припинив роботу після атаки українських дронів: що відомо

    Російський нафтопереробний завод «Орскнефтеоргсинтез» в Оренбурзькій області припинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 11 серпня. За даними джерел Reuters у галузі, внаслідок удару на підприємстві сталася пожежа та були пошкоджені нафтопереробні установки.

    Орський НПЗ розташований у місті Орськ приблизно за 1900 кілометрів від українського кордону. Підприємство є одним із середніх за масштабом російських нафтопереробних заводів і має номінальну потужність близько 5,76 млн тонн сирої нафти на рік, або приблизно 115,2 тисячі барелів на добу.

    За інформацією Reuters, після атаки завод повністю зупинив переробку. Джерела агентства повідомили, що безпілотники пошкодили окремі установки підприємства. Оператор НПЗ — компанія Forteinvest — наразі публічно не прокоментувала ситуацію.

    У ніч на 11 серпня Генеральний штаб Збройних сил України офіційно повідомляв про ураження «Орскнефтеоргсинтезу» підрозділами Сил оборони України. Українські військові зазначили, що на об’єкті було зафіксовано пожежу, а масштаби завданих збитків на той момент встановлювалися.

    Підприємство має важливе значення для регіонального паливного ринку. У 2024 році завод переробив близько 4,2 млн тонн сирої нафти. За цей період на ньому виробили приблизно 1,8 млн тонн дизельного пального, 600 тисяч тонн бензину, 500 тисяч тонн бітуму та 200 тисяч тонн мазуту.

    Зупинка Орського НПЗ відбувається на тлі масштабної кампанії українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі. Упродовж останніх місяців атаки призводили до перебоїв у роботі низки нафтопереробних підприємств, через що Росія вже стикається з проблемами на внутрішньому паливному ринку. Reuters раніше повідомляв про дефіцит пального в окремих регіонах Росії, зростання цін та обмеження продажу бензину.

    Удар по Орському НПЗ також привертає увагу через відстань до України. Підприємство розташоване далеко вглибині території Росії, що демонструє здатність українських далекобійних безпілотників досягати об’єктів російської паливно-енергетичної інфраструктури на значній відстані.

    Для російського паливного сектору чергова зупинка НПЗ створює додаткове навантаження на систему переробки. Якщо ремонт пошкоджених установок затягнеться, це може скоротити обсяги виробництва бензину та дизельного пального й посилити необхідність компенсувати дефіцит за рахунок інших заводів або імпорту.

    Таким чином, атака на «Орскнефтеоргсинтез» стала черговим ударом по російській нафтовій галузі. Підприємство припинило переробку після пошкодження установок, а масштаби та строки відновлення його роботи наразі залишаються невідомими.

  • Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    Інтенсивність українських атак на російську нафтову інфраструктуру у квітні 2026 року сягнула найвищого рівня щонайменше з грудня 2025-го. Про це повідомляє Bloomberg, яке проаналізувало відкриті дані та зафіксовані удари по об’єктах енергетичного сектору РФ.

    За підрахунками агентства, лише протягом одного місяця Україна здійснила щонайменше 21 атаку на російську нафтову інфраструктуру. Йдеться не лише про нафтопереробні заводи, а й про широку мережу об’єктів, які забезпечують експорт і транспортування сировини: морські термінали, резервуарні парки, насосні станції та елементи трубопровідної системи.

    Особливо показовим є те, що дев’ять із цих ударів були спрямовані безпосередньо на нафтопереробні підприємства. Це найбільший місячний показник із початку 2026 року, що свідчить про системну і цілеспрямовану кампанію з ураження саме виробничих потужностей, а не лише логістики.

    Наслідки цих атак уже відчутні. За оцінками аналітичної компанії OilX, середній рівень переробки нафти в Росії знизився до 4,69 мільйона барелів на добу. Це найнижчий показник із грудня 2009 року — тобто майже за півтора десятиліття. Така динаміка свідчить про серйозні структурні проблеми в роботі галузі, спричинені регулярними ударами.

    Зниження обсягів переробки створює комплексний ефект. З одного боку, воно тисне на внутрішній ринок Росії, де навесні традиційно зростає попит на пальне — як у сільському господарстві, так і в транспортному секторі. З іншого боку, це впливає і на глобальні ринки, адже Росія залишається одним із найбільших експортерів нафтопродуктів. Будь-які перебої в її постачаннях відразу відображаються на світових цінах.

    Аналітики звертають увагу і на зміну тактики українських ударів. За даними Bloomberg, у квітні Україна повернулася до практики повторних атак по тих самих об’єктах. Це дозволяє не лише завдати первинної шкоди, а й максимально ускладнити ремонт і відновлення роботи підприємств. Таким чином, навіть частково пошкоджені заводи або станції довше залишаються поза експлуатацією.

    Крім того, значно посилилися удари по транспортній інфраструктурі. Зокрема, у квітні було уражено щонайменше п’ять насосних станцій нафтопроводів — ключових елементів системи, яка забезпечує переміщення сировини між родовищами, НПЗ і портами. Пошкодження таких об’єктів створює “вузькі місця” у логістиці, навіть якщо самі заводи залишаються відносно неушкодженими.

    Ще однією тенденцією стало розширення географії ударів. Українські безпілотники дедалі частіше досягають об’єктів у глибині території РФ. Один із найбільш показових випадків — атака на великий нафтопереробний завод, розташований на відстані понад 1500 кілометрів від українського кордону. Це демонструє зростання дальності та ефективності українських дронів, а також зміну характеру війни, де тилові об’єкти більше не є недосяжними.

    Окремі удари підтверджувалися і офіційно. За даними Генеральний штаб Збройних сил України, у період з 27 по 30 квітня було уражено об’єкти в Орську, Туапсе, а також лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Пермь”. Ці об’єкти відіграють важливу роль у переробці та транспортуванні нафти.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що удари по енергетичній інфраструктурі РФ у поєднанні із західними санкціями мають стратегічний ефект. За його словами, це призводить до скорочення експортних можливостей Росії і, відповідно, до зменшення ресурсів, які можуть бути спрямовані на фінансування війни.

    У цьому контексті експерти говорять про формування нової фази економічного тиску на РФ. Якщо раніше основний акцент робився на санкціях і обмеженнях з боку Заходу, то тепер до них додається системне фізичне ураження інфраструктури. Це поєднання може мати довгострокові наслідки для російської нафтової галузі, яка є ключовим джерелом доходів державного бюджету.

    Водночас такі атаки мають і глобальний вимір. Будь-яке скорочення російського експорту або переробки нафти впливає на баланс попиту і пропозиції у світі. У поєднанні з іншими геополітичними факторами, зокрема напруженістю на Близькому Сході, це може призводити до різких коливань цін на енергоносії.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від інтенсивності атак, здатності Росії швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру, а також від загальної динаміки війни. Однак уже зараз очевидно, що удари по нафтовому сектору стали важливою складовою стратегії, спрямованої на ослаблення економічного потенціалу РФ.

  • Дрони вразили стратегічні НПЗ у глибині Росії: Орськ і Пермський край під ударо

    Дрони вразили стратегічні НПЗ у глибині Росії: Орськ і Пермський край під ударо

    У Росії заявили про нову серію атак безпілотників на об’єкти нафтової інфраструктури в різних регіонах, зокрема в містах Орськ Оренбурзької області та в Пермському краї. Відстань від цих територій до українського кордону становить понад 1500–1800 км, що робить ці інциденти одними з найдальших ударів по території РФ, про які повідомлялося останнім часом.

    Про події повідомили російські посадовці, зокрема місцева влада, Росавіація та Міноборони РФ у Telegram, а також російські медіа та пабліки, зокрема канал Astra.

    Голова Орська Артем Воробйов повідомив про «небезпеку атаки БпЛА» та закликав мешканців міста залишатися в укриттях, не виходити на вулицю та триматися подалі від вікон.

    За даними російських та регіональних джерел, удару зазнав нафтопереробний завод «Орськнафтооргсинтез». Після повідомлень про атаку у районі підприємства зафіксовано пожежу.

    ПАТ «Орськнафтооргсинтез» є одним із ключових нафтопереробних підприємств Росії. Завод входить до структури холдингу «ФортеІнвест» групи «Сафмар» бізнесмена Михайла Гуцерієва і переробляє близько 6 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, мазут, бітум, авіаційний гас та інші нафтопродукти.

    Завод має стратегічне значення для постачання пального в Уральський регіон та Поволжя, а також частково працює на експорт. За даними відкритих джерел, це підприємство вже ставало ціллю атак восени 2025 року, що вказує на його повторне ураження.

    Паралельно губернатор Пермського краю Дмитро Махонін повідомив про удар безпілотника по одному з промислових майданчиків у Пермському муніципальному окрузі.

    За його словами, на об’єкті сталася пожежа, працівників було евакуйовано, постраждалих немає. На місці працюють оперативні та екстрені служби.

    Російські Telegram-канали, зокрема Astra, повідомляють, що інцидент міг статися в районі села Башкултаєво, приблизно за 15 км від міста Перм. Очевидці писали про велику кількість пожежних машин та швидких, які прямували в цей район.

    За даними цих джерел, поблизу розташовані великі промислові об’єкти, зокрема нафтопереробна інфраструктура «ЛУКОЙЛ-Пермнафтооргсинтез» — один із найбільших та технологічно розвинених НПЗ у Росії, який відіграє важливу роль у паливному забезпеченні регіону.

    Офіційного підтвердження конкретного об’єкта ураження російська влада наразі не надала, обмежившись повідомленнями про «загоряння на промисловому майданчику».

    На тлі атак Росавіація запровадила тимчасові обмеження на прийом і відправлення рейсів в аеропорту Орська, а також у низці інших аеропортів РФ. Причиною названо загрозу безпеці польотів.

    Міноборони Росії заявило, що в нічний час засоби протиповітряної оборони нібито перехопили та знищили 98 безпілотників над низкою регіонів, зокрема Астраханською, Бєлгородською, Волгоградською, Воронезькою, Курською, Ростовською, Саратовською областями, а також над тимчасово окупованим Кримом.

    При цьому російська сторона традиційно не уточнює, скільки дронів могли досягти цілей або спричинити пошкодження інфраструктури.

    Останні інциденти вписуються в тенденцію регулярних атак на російську нафтову інфраструктуру, яка має ключове значення для постачання пального як внутрішньому ринку, так і експортним операціям РФ. Водночас дедалі більша глибина ураження — понад 1500 км від кордону з Україною — свідчить про розширення географії ударів по території Росії.

    Російська влада посилює авіаційні обмеження та заходи безпеки в регіонах, де фіксуються подібні інциденти, однак повної картини масштабів ушкоджень наразі не оприлюднює.

  • Якими можуть бути наслідки ударів по російських радіолокаційних станціях раннього попередження

    Якими можуть бути наслідки ударів по російських радіолокаційних станціях раннього попередження

    Протягом останнього тижня українські безпілотники завдали ударів по двох російських радіолокаційних станціях раннього попередження про ядерний удар «Воронеж-М». Ці станції, розташовані в Армавірі (Краснодарський край) та Орську (Оренбурзька область), є ключовими елементами російської системи відбиття ядерного нападу.

    Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для нанесення ядерного удару з боку Росії.

    Поки що ні Україна, ні РФ офіційно ці удари не коментувала. Якщо не брати до уваги заяву сенатора Дмитра Рогозіна, який звинуватив США в причетності до атаки і заявив, що американці «дадуть відповідь по повній».

    Що це означає?

    З приводу суто військової доцільності нанесення ударів по цих станціях експертами висловлюються різні думки.

    Частина вважає, що доцільність є, оскільки станції використовувалися росіянами для відстеження запуску ракет з України. Інші кажуть, що для цих цілей вони навряд чи застосовувалися. До того ж невідомий результат атаки – виведені радари з ладу чи ні.

    Але у цих ударів можуть бути і політичні резони та наслідки.

    Не виключено, що таким чином Україна намагається показати Заходу, що боятися ядерних загроз Росії не слід, оскільки вона не може захистити навіть свої системи ядерного стримування. А тому можна бити західною зброєю по російській території, збивати російські ракети системами ППО НАТО і вводити війська в Україну.

    Хоча, насправді, наслідки цих ударів можуть рівно зворотні, різко посиливши побоювання Заходу з приводу загрози ядерної війни і давши додаткові аргументи тим, хто, наприклад, виступає проти згоди на удари західними ракетами по РФ.

    Якою буде реакція Росії? Російська влада поки що на удари по станціях ніяк офіційно не реагувала. Можливо, поки визначаються з публічною і непублічною реакцією. І спробує використати ситуацію у своїх інтересах, тим чи іншим чином «посиливши» сигнал Заходу про те, що «ситуація на межі».

    Але, в будь-якому разі, удари по об’єктах ядерних сил РФ – це потужний пас російській «партії війни», яка вже давно вимагає перейти від словесних погроз на адресу Заходу до прямих дій або до виставлення йому ультиматуму із загрозою застосування ядерної зброї.

    Не факт, що конкретно ці удари стануть приводом до таких дій або ультиматуму, але вони посилюють позиції тих сил у Москві, які виступають за радикалізацію конфлікту із Заходом.

    І це ж загалом вписується в загальну стратегію умовної глобальної «партії війни» для переведення її на новий рівень ескалації з, можливо, вже прямим зіткненням Заходу і РФ.

  • Український дрон здійснив удар по військовому об’єкту РФ під Оренбургом

    Український дрон здійснив удар по військовому об’єкту РФ під Оренбургом

    Уночі російські пабліки розповіли про атаку українського дрону на військовий об’єкт у місті Орську під Оренбургом, що за 1800 км від України.

    Офіційно ні сам удар, ні його наслідки ні Україна, ні Росія не коментували.

    Однак українські ЗМІ з посиланням на джерела в ГУР заявляють, що метою атаки була радіолокаційна станція дальнього виявлення цілей «Воронеж М».

    Чи вражена станція, невідомо.

    На супутникових знімках, з’явившихся в мережі, видно, ймовірно, сліди пожежі, пише Радіо Свобода. Хоча достовірно оцінити ступінь можливого ураження не дозволяє якість фото.

    Об’єкт належить до ядерної інфраструктури РФ.

    Раніше повідомлялося, що аналогічний об’єкт був атакований українським безпілотником 23 травня в Армавірі Краснодарського краю.

    «Воронеж М» – це радіолокаційна станція великої дальності, яка входить до системи відбиття ядерного нападу. Російський сенатор Дмитро Рогозін тоді звинуватив США в причетності до удару і заявив, що «вони дадуть відповідь по повній».

    Згідно з військовою доктриною РФ, напад на об’єкти ядерного стримування може стати приводом для ядерного удару. Західні ЗМІ вже висловлюють тривогу з цього приводу.