Daypolitico

Позначка: пальне

  • Бензин, дизель і газ здивували водіїв після вихідних

    Бензин, дизель і газ здивували водіїв після вихідних

    Після вихідних український ринок пального увійшов у фазу точкових і неоднорідних змін: на частині автозаправних станцій зафіксовано зниження цін, на інших — незначне зростання або повна стабільність вартості, що свідчить про відсутність єдиного тренду та про індивідуальну цінову політику мереж у короткостроковому періоді. Станом на 22 червня ситуація на ринку виглядає змішаною і формується під впливом внутрішньої конкуренції між великими мережами та державними операторами.

    Найбільш помітні коливання після вихідних спостерігаються у сегменті дизельного пального, яке традиційно є одним із ключових індикаторів ринку. У преміальних мережах OKKO та WOG зафіксовано синхронне зниження вартості дизеля на 1 гривню для всіх основних позицій, включно з преміальними сортами, де ціна опустилася з 85,90 до 84,90 грн, а також стандартним дизельним пальним, яке подешевшало з 82,90 до 81,90 грн. Подібна корекція відбулася і в мережі SOCAR, де дизельні позиції також втратили у вартості близько однієї гривні, що може свідчити про синхронізацію цінових рішень серед великих операторів ринку в межах короткого періоду.

    На цьому фоні автогаз залишається більш стабільним сегментом, хоча і тут зафіксовані окремі зміни. У більшості великих мереж, зокрема OKKO та WOG, ціна на скраплений газ зберігається на рівні 43,90 грн без змін після вихідних, що свідчить про відносну рівновагу попиту і пропозиції в цьому сегменті. Водночас у SOCAR зафіксовано зниження вартості автогазу на 1 гривню, тоді як у державній мережі «Укрнафта» ціна залишилася стабільною на рівні 40,90 грн, що фактично робить її однією з найдоступніших пропозицій на ринку.

    У бензиновому сегменті динаміка є найбільш неоднорідною, адже тут одночасно спостерігаються як підвищення, так і відсутність змін. Найбільш виражене подорожчання відбулося в мережі «Укрнафта», де бензин марки 95 Energy додав у ціні 3 гривні і досяг рівня 76,90 грн, що виділяється на фоні загальної стабільності інших позицій. Водночас у тій самій мережі інші види бензину залишилися без змін, включно з А-92, А-95 та преміальними сортами, що свідчить про вибірковий характер коригувань.

    У преміальному сегменті приватних мереж OKKO та WOG ситуація після вихідних залишилася повністю стабільною. Ціни на бензин Pulls 100 утримуються на рівні 88,90 грн, Pulls 95 та Mustang 95 — на рівні 81,90 грн, а стандартний А-95 Євро — 78,90 грн. Така стабільність може вказувати на прагнення мереж утримувати преміальний сегмент без різких коливань, щоб зберегти передбачуваність для споживачів.

    У SOCAR також не зафіксовано змін у бензиновому сегменті: бензин NANO 100 залишається на рівні 88,90 грн, NANO 95 — 82,90 грн, а стандартний А-95 — 78,90 грн, що загалом узгоджується з тенденцією стабілізації преміального пального після попередніх коливань.

    Державна «Укрнафта» демонструє найбільш складну і диференційовану структуру цін, де одночасно присутні як стабільні, так і змінені позиції. Бензин А-92 коштує 68,90 грн, А-95 — 73,90 грн, бензин 98 Energy — 81,90 грн, тоді як дизельне пальне Energy становить 78,90 грн, а стандартний дизель — 76,90 грн. Автогаз у цій мережі утримується на рівні 40,90 грн, що робить його конкурентним у порівнянні з іншими великими операторами.

    Загалом ринок пального в Україні після вихідних демонструє не системний тренд, а радше сукупність локальних рішень окремих мереж, які реагують на внутрішні витрати, логістику, попит і конкурентне середовище. Відсутність єдиного напрямку руху цін свідчить про період відносної рівноваги, коли різкі коливання тимчасово поступилися місцем точковим корекціям, а споживачі отримують змішану картину з одночасними зниженнями, підвищеннями та стабільними позиціями залежно від бренду і типу пального.

  • Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    Кешбек на пальне завершився: 2,3 млн українців отримали компенсації після стрибка цін

    В Україні завершилася державна програма кешбеку на пальне, яка діяла з 20 березня до 31 травня 2026 року. За час її роботи можливістю частково компенсувати витрати на бензин, дизельне пальне та інші види пального скористалися 2,3 млн українців. Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.

    Програма була запроваджена як тимчасовий механізм підтримки громадян після зростання цін на пальне, спричиненого, зокрема, нестабільністю на світових енергетичних ринках та війною на Близькому Сході. Вона дозволяла українцям накопичувати від 5% до 15% від вартості придбаного пального у форматі кешбеку.

    Отримані кошти громадяни могли використовувати не лише для побутових потреб, а й для соціально важливих витрат. Зокрема, кешбек дозволялося спрямовувати на купівлю ліків, книжок, продуктів українського виробництва, оплату комунальних послуг або благодійність.

    За словами Свириденко, більшість учасників програми — це власники автомобілів економкласу з невеликим об’ємом двигуна. Таких серед користувачів було 91%. Уряд підкреслює, що саме ця категорія водіїв найбільше відчула подорожчання пального, тому програма мала адресний соціальний ефект.

    Окремим результатом стало зростання кількості користувачів державної програми «Національний кешбек». За час дії паливної ініціативи українці відкрили близько 500 тисяч нових карток. Це, за оцінкою уряду, додатково стимулювало розвиток державних цифрових сервісів та безготівкових розрахунків.

    Програма стартувала 20 березня і спочатку мала діяти обмежений період. Наприкінці квітня її продовжили до 31 травня через збереження високих цін на пальне та значний попит з боку громадян. Від початку уряд позиціонував її як тимчасову антикризову підтримку, а не постійну компенсаційну модель.

    Кешбек на пальне став частиною ширшої політики стимулювання споживання українських товарів і розвитку внутрішнього ринку. Оскільки витратити накопичені кошти можна було лише на визначені категорії товарів та послуг, гроші фактично поверталися в українську економіку.

    Економісти зазначають, що такі програми мають подвійний ефект: з одного боку, вони частково зменшують навантаження на домогосподарства, з іншого — підтримують українських виробників і легальний безготівковий обіг.

    Водночас уряд поки не повідомляв, чи буде програма кешбеку на пальне продовжена або перезапущена у майбутньому. Наразі вона офіційно завершилася 31 травня.

    Для громадян, які встигли накопичити кошти, важливо перевірити умови їхнього використання на картках «Національного кешбеку» та своєчасно спрямувати їх на дозволені категорії витрат.

    Завершення програми відбувається на тлі загальної нестабільності на паливному ринку. Українські ціни на пальне залежать від світових котирувань на нафту, логістики, курсу валют, податкового навантаження та воєнних ризиків. Саме тому уряд не виключає, що у разі нових цінових стрибків можуть бути розглянуті додаткові механізми підтримки громадян.

    Наразі головним результатом програми стало те, що понад два мільйони українців змогли хоча б частково компенсувати витрати на пальне у період підвищених цін, а держава отримала додаткове залучення громадян до цифрових фінансових інструментів.

  • КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    КМДА пояснила підвищення проїзду до 30 грн

    Київська міська влада оприлюднила детальне пояснення причин запланованого підвищення вартості проїзду у комунальному громадському транспорті столиці. У Київській міській державній адміністрації заявили, що тариф у 30 гривень за разову поїздку сформований на основі фактичних витрат транспортних підприємств у 2025 році та навіть після підвищення залишатиметься нижчим за економічно обґрунтований рівень.

    За даними міської адміністрації, необхідність перегляду тарифів виникла через стрімке зростання витрат на функціонування столичного транспорту, яке накопичувалося протягом останніх років. У КМДА наголошують, що чинна ціна у 8 гривень не покриває навіть базових витрат транспортних підприємств, а різниця компенсується з міського бюджету.

    У мерії пояснюють, що після останнього перегляду тарифів у 2018 році економічна ситуація в країні кардинально змінилася. За цей період суттєво зросли ціни на електроенергію, пальне, ремонтні роботи, запчастини та зарплати працівників транспортної сфери.

    Зокрема, індекс споживчих цін за 2018–2025 роки, за офіційними розрахунками, становив 212,5%, а з урахуванням прогнозів на 2026 рік — уже 233,5%. Це означає, що загальний рівень цін у країні більш ніж подвоївся з часу попереднього підвищення тарифів.

    Одним із найболючіших факторів для комунального транспорту у КМДА називають різке подорожчання електроенергії. Якщо у 2018 році транспортні підприємства сплачували 2,25 грн за кВт·год, то у 2026 році тариф уже сягнув 14,93 грн. Таким чином вартість електроенергії для міського транспорту зросла у 6,6 раза.

    Особливо сильно це вдарило по роботі столичного метро, яке є одним із найбільших споживачів електроенергії у місті. У КМДА зазначають, що лише витрати на електроенергію в метро зросли на 66,9%.

    Крім того, на 61,7% збільшилися витрати на оплату праці працівників метрополітену. У міській владі пояснюють це необхідністю втримувати кваліфікованих працівників на тлі дефіциту кадрів, інфляції та загального зростання зарплат у столиці.

    Не менш серйозно подорожчала робота наземного транспорту. За даними КМДА, у КП «Київпастранс» витрати на паливно-мастильні матеріали зросли на 74,8%, а витрати на ремонт і технічне обслуговування рухомого складу та інфраструктури — на 63,3%.

    Міська влада також наводить дані щодо стрімкого зростання цін на дизельне пальне. Якщо у 2018 році літр дизеля для транспортного підприємства коштував у середньому 24,26 грн, то у квітні 2026 року — вже 89,42 грн. Таким чином вартість пального для громадського транспорту збільшилася майже у чотири рази.

    Додатковим фактором фінансових труднощів стало суттєве скорочення пасажиропотоку. У КМДА зазначають, що після пандемії COVID-19, а також через повномасштабну війну та зміну структури пересування містян кількість перевезень у комунальному транспорті впала приблизно на 42% порівняно з показниками, які враховувалися під час встановлення нинішнього тарифу у 2018 році.

    У мерії наголошують, що за нинішніх умов транспортні підприємства працюють зі значними збитками, а підтримка системи громадського транспорту дедалі більше навантажує бюджет Києва.

    За розрахунками транспортних підприємств, економічно обґрунтована вартість проїзду у 2026 році мала б бути значно вищою за запропоновані 30 гривень. Зокрема, собівартість однієї поїздки у метро оцінюється у 64,60 грн, а в автобусах, трамваях, тролейбусах і фунікулері — у 44,14 грн.

    Втім, у КМДА підкреслюють, що повне перенесення цих витрат на пасажирів є соціально неприйнятним, особливо в умовах війни та складної економічної ситуації. Саме тому влада вирішила застосувати компромісний підхід і встановити тариф нижче за фактичну собівартість перевезень.

    «Таким чином запропонований тариф на разовий проїзд у 30 грн є лише наближенням до економічно обґрунтованого, оскільки він є нижчим за повний розрахунковий рівень», — заявили у міській адміністрації.

    Згідно з планами влади, нові тарифи можуть почати діяти вже з 15 липня 2026 року. При цьому для постійних користувачів громадського транспорту обіцяють систему знижок та оновлені проїзні квитки.

    У КМДА зазначають, що за умови купівлі місячного проїзного фактична вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн, що має частково пом’якшити фінансове навантаження на пасажирів.

    Водночас ідея різкого підвищення вартості проїзду вже викликала значний суспільний резонанс. Петиція на сайті Київради із вимогою відкласти підвищення тарифів до завершення воєнного стану менш ніж за добу набрала необхідну кількість голосів для офіційного розгляду.

    Автори петиції наголошують, що різке подорожчання проїзду в умовах війни стане додатковим ударом для мешканців столиці, багато з яких уже стикаються зі зниженням доходів, високими цінами та економічною нестабільністю.

    Свою альтернативу запропонувала й громадська організація «Пасажири Києва». Активісти вважають економічно та соціально обґрунтованішим тариф на рівні 20 гривень за поїздку. Вони також закликають владу до більшої прозорості у фінансуванні транспортної системи та ефективнішого використання бюджетних коштів.

    На тлі дискусії про тарифи експерти звертають увагу, що проблема фінансування громадського транспорту актуальна для багатьох великих міст Європи. У більшості мегаполісів транспорт частково дотується з бюджетів, оскільки повне покриття витрат за рахунок пасажирів часто робить проїзд надто дорогим для населення.

    Попри це, у Києві нинішня дискусія вже стала однією з найрезонансніших соціально-економічних тем останніх місяців, а остаточне рішення щодо тарифів може викликати нову хвилю суспільних суперечок.

  • “Укрнафта” вперше очолила ринок АЗС в Україні

    “Укрнафта” вперше очолила ринок АЗС в Україні

    Державна мережа автозаправних станцій “Укрнафта” у квітні 2026 року вперше вийшла в лідери українського роздрібного паливного ринку, обігнавши найбільших приватних операторів — ОККО та WOG. Про це свідчать результати дослідження Консалтингової групи “А-95”, які оприлюднило галузеве видання enkorr. Для українського паливного ринку це стало однією з найпомітніших змін за останні роки, адже тривалий час лідерство утримували саме великі приватні мережі.

    За підсумками квітня “Укрнафта” реалізувала близько 120 мільйонів літрів пального, або майже 95 тисяч тонн нафтопродуктів. Це дозволило державному оператору посісти перше місце серед усіх мереж АЗС в Україні. ОККО опинилася на другій позиції, а WOG — на третій.

    Аналітики зазначають, що переломним моментом для “Укрнафти” став березень 2026 року. Саме тоді мережа різко збільшила продажі — одразу на 48% порівняно з лютим. Обсяги реалізації сягнули приблизно 92 тисяч тонн, що дозволило державній компанії вперше обійти WOG і закріпитися серед лідерів ринку. У квітні динаміка зростання вже була менш стрімкою — близько 4%, або 2,5 тисячі тонн додаткових продажів, однак цього вистачило, щоб випередити ОККО, де реалізація пального знизилася.

    Найбільший прорив “Укрнафта” продемонструвала у сегменті дизельного пального. Порівняно з лютим продажі дизелю зросли на 65% і досягли приблизно 58 тисяч тонн. Реалізація бензину збільшилася на 27% — до 29,5 тисяч тонн, а продажі скрапленого газу піднялися на 14% — до майже 4,7 тисяч тонн. Експерти зазначають, що саме дизель став основним драйвером зростання, оскільки попит на нього традиційно високий серед аграрного сектору, логістичних компаній та комерційного транспорту.

    Директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн заявив, що головною причиною різкого зростання продажів стали мінімальні ціни, які “Укрнафта” пропонувала на ринку. За його словами, державна мережа діяла в межах урядового доручення щодо стримування цін на пальне в умовах глобальної енергетичної кризи та високої волатильності світового нафтового ринку.

    На думку аналітиків, саме ціновий фактор став ключовим у боротьбі за споживача. Через зростання вартості життя та загальну економічну нестабільність українські водії дедалі частіше почали орієнтуватися насамперед на ціну пального, а не лише на бренд чи рівень сервісу. У результаті державна мережа, яка змогла запропонувати нижчі ціни, отримала помітний приплив клієнтів.

    Водночас експерти наголошують, що успіх “Укрнафти” не можна пояснювати лише дешевшим пальним. Протягом останніх років компанія активно модернізувала власну мережу АЗС, оновлювала обладнання, покращувала сервіси та розширювала географію присутності. Частина автозаправних комплексів пройшла реконструкцію, а мережа поступово почала конкурувати з приватними операторами не лише ціною, а й якістю обслуговування.

    Додатковим фактором зростання стало розширення мережі за рахунок нових активів. На початку квітня стало відомо, що “Укрнафта” отримає ще 21 автозаправний комплекс U.GO у Полтавській та Харківській областях, які перебувають у власності “Укргазвидобування”. Після приєднання цих об’єктів мережа “Укрнафти” перевищила 700 АЗК по всій Україні, що зробило її однією з найбільших за кількістю станцій у державі.

    Ринок пального в Україні останніми роками переживає суттєві зміни через війну, перебудову логістики та залежність від імпортних поставок. Після втрати частини нафтобаз і знищення Кременчуцького нафтопереробного заводу Україна фактично перейшла на імпортне забезпечення паливом із країн Європейського Союзу. Це призвело до зростання логістичних витрат та високої залежності від світових цін на нафту.

    На ситуацію також впливають глобальні коливання на енергетичному ринку. Війна на Близькому Сході, ризики перебоїв із поставками через Ормузьку протоку та нестабільність нафтових котирувань змушують операторів АЗС постійно переглядати ціни. У цих умовах державні компанії отримують більше можливостей для цінового маневрування, особливо коли уряд намагається стримувати інфляцію та соціальне невдоволення через вартість пального.

    Аналітики зазначають, що приватним мережам наразі дедалі складніше утримувати конкурентні ціни через високі операційні витрати, інвестиції у сервісну інфраструктуру та маркетингові програми. Частина операторів змушена скорочувати акційні пропозиції або поступово підвищувати ціни, тоді як державна “Укрнафта” може дозволити собі агресивнішу цінову політику.

    Експерти не виключають, що найближчими місяцями конкуренція між найбільшими паливними мережами України лише посилиться. На тлі нестабільного світового ринку та високого попиту на пальне оператори будуть змушені боротися за клієнта не лише ціною, а й програмами лояльності, якістю сервісу та доступністю мережі в регіонах. Учасники ринку також уважно стежать за подальшими рішеннями уряду щодо регулювання цін та політики державних компаній у паливному секторі.

  • Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат

    Кешбек до 2028 року: уряд продовжив популярну програму і змінив правила виплат

    Кабінет Міністрів України продовжив дію державної програми «Національний кешбек» ще на два роки — до 30 квітня 2028 року. Відповідне рішення закріплене постановою №559 від 29 квітня. Таким чином, програма залишиться одним із ключових інструментів підтримки українських виробників і споживачів в умовах воєнного стану.

    Згідно з ухваленим документом, експериментальний проєкт діятиме з 1 травня 2026 року протягом усього періоду воєнного стану, але не довше ніж до кінця квітня 2028 року. Водночас уряд визначив, що остаточне завершення програми планується з 1 березня 2028 року.

    Уряд також передбачив автоматичне продовження статусів усіх учасників програми — покупців, продавців і виробників. Це означає, що користувачам не потрібно повторно реєструватися або проходити додаткові процедури для участі. Водночас передбачена можливість добровільного виходу з програми: продавці та виробники можуть відмовитися від участі, а покупці — закрити спеціальний рахунок за власною заявою.

    Програма «Національний кешбек» спрямована на стимулювання внутрішнього виробництва та підтримку української економіки. Її ключова ідея полягає в частковому поверненні коштів споживачам за купівлю товарів і послуг українського виробництва в межах ініціативи «Зроблено в Україні».

    З березня 2026 року в Україні діють оновлені правила нарахування кешбеку. Для більшості товарів передбачено дві базові ставки: 5% — для категорій, де частка імпорту не перевищує 35%, і 15% — для товарів із більшою часткою імпортних компонентів.

    Окремі умови встановлені для пального. Зокрема, держава компенсує 10% вартості бензину, 15% — дизельного пального та 5% — скрапленого газу. Такий підхід покликаний частково зменшити навантаження на споживачів в умовах високих цін на енергоносії.

    Водночас діють обмеження щодо сум виплат. Мінімальний кешбек за місяць становить 2 гривні, а максимальний — 3000 гривень на одного покупця. Для пального встановлено окрему межу — не більше 500 гривень компенсації.

    Отримані кошти зараховуються на спеціальний рахунок, і їх не можна зняти готівкою. Витратити кешбек дозволяється лише на визначені категорії товарів і послуг. Серед них — українські продукти харчування, лікарські засоби, медичні вироби, книжки, а також благодійні внески на підтримку Збройних сил України та відновлення країни.

    Важливо, що підакцизні товари не входять до переліку, на який можна витрачати кешбек. Крім того, з листопада 2025 року заборонено використовувати ці кошти для оплати мобільного зв’язку.

    Уряд також визначив порядок виплат. Кешбек за покупки, здійснені у травні та червні, буде нараховано в липні. Використати ці кошти можна буде з 1 липня і до завершення місяця, в якому буде припинено або скасовано воєнний стан, але не пізніше 30 квітня 2028 року.

    Особливий порядок передбачений для виплат наприкінці року. Зокрема, кешбек за грудень 2026-го та грудень 2027 року планують виплачувати у лютому наступного року. Водночас уряд застерігає, що це залежатиме від наявності бюджетного фінансування. У разі його відсутності нарахування кешбеку можуть призупинити з 1 січня відповідного року, а виплати за грудень — не здійснювати.

    Аналітики зазначають, що продовження програми є важливим сигналом для бізнесу та споживачів. З одного боку, це стимулює попит на українські товари, з іншого — підтримує виробників у складних економічних умовах.

    Крім того, програма виконує і соціальну функцію, допомагаючи громадянам частково компенсувати витрати. Водночас її ефективність значною мірою залежить від стабільності бюджетного фінансування та рівня участі бізнесу.

    Рішення уряду продовжити «Національний кешбек» до 2028 року свідчить про намір і надалі використовувати цей інструмент як один із ключових механізмів підтримки економіки. У найближчі роки програма може стати важливим фактором відновлення внутрішнього ринку та стимулювання виробництва в Україні.

  • НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    НБУ погіршив прогноз інфляції та ВВП: що очікує економіку України

    Національний банк України переглянув макроекономічні очікування та погіршив прогноз щодо інфляції та темпів зростання валового внутрішнього продукту. Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний.

    За даними регулятора, інфляційна динаміка в Україні залишалася позитивною протягом кількох місяців — із червня 2025 року до січня 2026 року відбувалося поступове уповільнення зростання цін. Однак надалі тенденція змінилася: інфляція знову почала прискорюватися.

    У березні 2026 року річна інфляція зросла до 7,9%, а базова інфляція — до 7,1%. Обидва показники виявилися вищими за попередні очікування Нацбанку. За оцінками регулятора, у квітні тиск на ціни зберігся і процес подорожчання триває.

    У НБУ пояснюють, що інфляційний тиск сформувався під впливом одразу кількох факторів. Серед ключових причин — ускладнення ситуації в енергетиці через російські обстріли, що призвело до перебоїв і додаткових витрат у системі постачання енергії.

    Окремо регулятор відзначає різке подорожчання пального на світових ринках, яке відбулося на тлі загострення геополітичної ситуації на Близькому Сході. Це безпосередньо вплинуло на внутрішні ціни в Україні, яка значною мірою залежить від імпортних енергоносіїв.

    Також на інфляцію вплинули ефекти попереднього послаблення курсу гривні, а ще — швидше, ніж очікувалося, зростання заробітних плат, що підвищує витрати бізнесу і, відповідно, ціни на товари та послуги.

    Національний банк України прогнозує, що найближчими місяцями інфляція залишатиметься поблизу нинішнього рівня. Водночас у другому півріччі можливе подальше прискорення — до близько 9,4% наприкінці року.

    Причиною такого сценарію в НБУ називають посилення витратного тиску на підприємства, насамперед через подорожчання енергоресурсів. Це, своєю чергою, може поступово переноситися на кінцеві ціни для споживачів.

    Попри короткострокове погіршення, регулятор очікує, що інфляція повернеться до зниження у наступному році. Довгострокова мета НБУ залишається незмінною — досягнення рівня інфляції 5% у 2028 році.

    Разом із прогнозом щодо інфляції Нацбанк також погіршив оцінки економічного зростання. Хоча точні оновлені параметри не були детально оприлюднені в заяві, у регулятора зазначають, що відновлення економіки відбувається повільніше через низку зовнішніх і внутрішніх факторів.

    Серед ключових обмежень — війна, ризики для енергетичної інфраструктури, нестабільність світових ринків та коливання вартості енергоносіїв. Це впливає на інвестиційну активність бізнесу та темпи зростання виробництва.

    У відповідь на інфляційні ризики Національний банк України залишив облікову ставку на рівні 15%. У регуляторі пояснюють, що така політика необхідна для стримування інфляції та утримання стабільності на валютному ринку.

    Висока облікова ставка обмежує кредитну активність і допомагає зменшити споживчий попит, що в перспективі має сприяти уповільненню зростання цін.

    Перегляд макропоказників свідчить про те, що економіка України продовжує перебувати під впливом значних зовнішніх шоків. Найбільшими з них залишаються енергетичні ризики та волатильність світових ринків, які напряму впливають на внутрішні ціни.

    У короткостроковій перспективі це може означати повільніше зниження інфляції, збереження високих цін на енергоносії, тиск на реальні доходи населення та обережніші рішення бізнесу щодо інвестицій

    Водночас у НБУ наголошують, що фундаментальна стабільність економіки зберігається, а поступове повернення інфляції до цільових показників залишається базовим сценарієм.

  • АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    АМКУ: змови на ринку пального немає, ціни зростають через імпорт

    Голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко заявив, що відомство наразі не фіксує ознак монополії або змови на ринку пального в Україні. Про це він повідомив під час виступу у Верховній Раді України, де звітував про ситуацію з цінами на бензин і дизель.

    За словами Кириленка, стрімке подорожчання пального в Україні має передусім зовнішні причини. Йдеться про різке зростання вартості імпортного ресурсу, яке почалося ще на початку березня. Як пояснив очільник АМКУ, іноземні виробники та трейдери швидко відреагували на загострення ситуації на Близькому Сході та одразу підняли відпускні ціни.

    Дані S&P Global Platts підтверджують цю тенденцію. Зокрема, у період з 26 лютого до 31 березня світові ціни на дизель зросли на 86%, а імпортні ціни — на 58%. Водночас на українських автозаправних станціях темпи подорожчання були помітно нижчими: бензин у середньому зріс у ціні на 16%, а дизель — на 39%.

    Таким чином, за оцінкою АМКУ, українські мережі АЗС не повністю перекладають зростання закупівельної вартості на споживачів, а підвищують ціни поступово. Це, на думку регулятора, свідчить про відсутність різких синхронних дій, які могли б вказувати на змову.

    Кириленко також підкреслив, що ринок пального в Україні залишається конкурентним. За його словами, на ньому працює близько 1200 операторів різного масштабу — від великих національних мереж до невеликих регіональних гравців. Поведінка цих компаній відрізняється, що проявляється у різній ціновій політиці, швидкості реагування на зміни та рівні націнок.

    Саме ця різноманітність, за словами голови АМКУ, не дає підстав робити висновки про антиконкурентні узгоджені дії. Водночас він наголосив, що остаточні висновки робитимуться лише після завершення повного аналізу.

    Попри відсутність наразі доказів змови, Антимонопольний комітет України продовжує дослідження ринку. У відомстві аналізують не лише ціни, а й структуру постачання, контракти, логістичні витрати та поведінку окремих операторів.

    Питання вартості пального стало предметом уваги парламенту на тлі суспільного резонансу через подорожчання. 7 квітня Верховна Рада України викликала Кириленка для звіту щодо ситуації на ринку та можливих ознак змови між найбільшими мережами АЗС.

    Окремо в АМКУ нагадали, що раніше вже рекомендували операторам ринку оперативніше знижувати ціни у випадку здешевлення нафти на світових ринках. Регулятор очікує, що ринок буде симетрично реагувати як на подорожчання, так і на здешевлення ресурсу.

    Ситуація на українському ринку пального значною мірою залежить від глобальних факторів. Україна імпортує значну частину нафтопродуктів, тому будь-які коливання цін на світових ринках — зокрема через напруження на Близькому Сході — швидко впливають на внутрішні ціни.

    У підсумку в АМКУ зазначають, що нинішнє подорожчання пального має економічне обґрунтування, пов’язане з імпортною складовою, і наразі не свідчить про зловживання ринковою владою. Водночас регулятор продовжує моніторинг і не виключає подальших дій у разі виявлення порушень.

  • Ціни на пальне в Україні почали знижуватися

    Ціни на пальне в Україні почали знижуватися

    На українському ринку пального продовжується тренд на поступове здешевлення пального, який сформувався після кількаденного зниження світових цін на нафтопродукти. Як повідомляє профільне видання enkorr, а також аналітики консалтингової групи «А-95», внутрішній ринок уже реагує на зовнішні зміни, однак робить це повільно та нерівномірно через низку економічних і логістичних факторів.

    За даними експертів, протягом останнього тижня на світових ринках спостерігалося зниження котирувань на нафту та нафтопродукти. Це створило умови для корекції оптових цін в Україні, що першочергово позначилося на дизельному пальному. Саме дизель традиційно найбільш чутливий до змін міжнародного ринку через високу частку імпорту та пряму залежність від біржових коливань.

    Згідно з моніторингом консалтингової групи «А-95», у період з 13 по 20 квітня середня гуртова ціна дизельного пального в Україні знизилася на 4,78 гривні за літр і становила 83,51 гривні за літр. Бензин марки А-95 за цей самий період подешевшав на 0,93 гривні за літр — до 66,24 гривні за літр. Скраплений газ також продемонстрував зниження — приблизно на 1,60 гривні за літр у перерахунку, що відповідає зменшенню гуртової вартості на 2 940 гривень за тонну.

    Аналітики зазначають, що попри загальне зниження, динаміка між різними видами пального суттєво відрізняється. Дизель реагує швидше через високий обсяг споживання в комерційному секторі та логістиці, тоді як бензин і скраплений газ демонструють більш інерційне ціноутворення. Це пояснюється як структурою попиту, так і різними умовами контрактів на імпорт.

    У роздрібному сегменті, тобто безпосередньо на автозаправних станціях, реакція на гуртові зміни залишається обмеженою. За даними ринку, середня ціна дизельного пального знизилася приблизно на 60 копійок за літр і становить близько 89,92 гривні. Бензин подешевшав у середньому на 42 копійки — до 72,71 гривні за літр. Скраплений газ змінився найменше — лише на кілька копійок і наразі коштує близько 48,99 гривні за літр.

    Експерти пояснюють таку стриману реакцію низкою внутрішніх чинників. Серед ключових — наявність у мереж автозаправних станцій запасів пального, закуплених раніше за вищими цінами. Через це оператори змушені поступово «розтягувати» корекцію вартості, щоб уникнути збитків. Окремо впливає і надходження нових партій пального, які були законтрактовані ще до початку зниження світових цін.

    Ще одним важливим фактором залишається валютний курс. За даними ринку, гривня за останній тиждень послабилася щодо основних валют: долар і євро додали у вартості. Це частково компенсує ефект здешевлення нафти, оскільки імпорт пального здійснюється у валюті, а отже, навіть за зниження світових котирувань кінцева собівартість для українських операторів може залишатися високою.

    Також аналітики звертають увагу на низьку маржинальність у роздрібному сегменті. У багатьох мережах прибутковість залишається мінімальною, що обмежує можливість швидкого та суттєвого зниження цін для кінцевого споживача. Через це корекція зазвичай відбувається поступово і залежить від швидкості оновлення закуплених запасів.

    Окремо фахівці зазначають, що на ринку зберігається профіцит окремих видів пального, зокрема скрапленого газу. Це створює додатковий тиск на ціни, однак ефект стримується імпортною складовою та витратами на логістику. У результаті ринок перебуває у стані балансування між зовнішнім здешевленням і внутрішніми витратними факторами.

    За прогнозами учасників ринку, подальша динаміка цін залежатиме від тривалості нинішнього тренду на світових нафтових ринках, коливань валютного курсу та швидкості реалізації запасів, сформованих за попередніми цінами. Якщо тенденція на зниження котирувань збережеться, експерти допускають подальше поступове здешевлення пального в роздрібі, однак без різких цінових змін.

    Нагадаємо, раніше аналітики фіксували аналогічне зниження гуртових цін на бензин, дизель та скраплений газ, що стало першим сигналом для корекції роздрібного ринку пального в Україні.

  • Ціни на пальне в Україні: бензин і дизель трохи подешевшали

    Ціни на пальне в Україні: бензин і дизель трохи подешевшали

    Станом на 18 квітня 2026 року в Україні зафіксовано незначне зниження цін на основні види пального. Найбільші мережі автозаправних станцій оновили свої цінники, і середня вартість бензину марки А-95 та дизельного пального знизилася приблизно на 1 гривню за літр порівняно з попередніми днями.

    За актуальними даними ринку, середня ціна бензину А-95 наразі становить близько 74,2 грн за літр. Дизельне пальне в середньому коштує приблизно 90,2 грн за літр. Водночас ціни на автогаз також залишаються відносно стабільними, без суттєвих коливань у більшості мереж АЗС.

    Найвищий рівень цін традиційно спостерігається на заправках преміум-сегменту. До них належать мережі ОККО, WOG та Socar, де пальне зазвичай коштує дорожче через сервісний рівень та логістику постачання.

    Натомість найдоступніші ціни пропонують мережі Укрнафта та БРСМ-Нафта, які традиційно орієнтуються на більш бюджетний сегмент ринку.

    Фахівці зазначають, що нинішнє незначне зниження вартості пального пов’язане з коливаннями світових цін на нафту, а також стабілізацією попиту на внутрішньому ринку. Додатково вплив мають валютні коливання та логістичні витрати, які формують кінцеву ціну на українських АЗС.

    Водночас експерти підкреслюють, що ринок пального в Україні залишається чутливим до зовнішніх факторів, зокрема до ситуації на світових енергетичних ринках і вартості нафти. Будь-які геополітичні зміни або перебої в постачанні можуть швидко вплинути на цінову динаміку в країні.

    Окремим фактором, який впливає на споживчі витрати, є державна програма «Національний кешбек», що діє з 20 березня. Вона передбачає часткову компенсацію вартості пального при купівлі на заправках-учасниках програми. Розмір компенсації становить 15% для дизельного пального, 10% для бензину та 5% для автогазу.

    За розрахунками уряду, це дозволяє економити до 11 гривень на літрі дизелю, близько 7 гривень на бензині та приблизно 2 гривні на літрі автогазу. Максимальна сума кешбеку обмежена 1000 гривнями на одну особу на місяць. Програма діятиме до 1 травня 2026 року.

    Як зазначив очільник Міністерство економіки України Олексій Соболев, запуск кешбеку на пальне має соціальну мету та не впливає на фінансування оборонних потреб держави. За його словами, програма спрямована на підтримку громадян в умовах зростання витрат на паливо та загальної економічної нестабільності.

    Аналітики ринку зазначають, що в короткостроковій перспективі ціни на пальне в Україні можуть залишатися відносно стабільними, однак не виключають нових коливань у разі змін на світовому нафтовому ринку або посилення валютних ризиків.

    Таким чином, станом на середину квітня український ринок пального демонструє помірне зниження цін із збереженням загальної стабільності, однак залишається залежним від зовнішніх економічних факторів.

  • Пальне в Україні дешевшає: бензин, дизель і автогаз пішли вниз

    Пальне в Україні дешевшає: бензин, дизель і автогаз пішли вниз

    В Україні протягом середини квітня зафіксовано зниження гуртових і частково роздрібних цін на пальне. З 13 по 17 квітня бензин, дизельне пальне та скраплений газ подешевшали як на оптовому ринку, так і на окремих автозаправних мережах. Про це повідомляє профільне видання enkorr із посиланням на моніторинг Консалтингової групи «А-95».

    За даними аналітиків, середня гуртова ціна бензину знизилася на 0,95 грн/л — до 66,22 грн/л. Дизельне пальне втратило у вартості 3,91 грн/л і становить у середньому 84,38 грн/л. Найбільше зниження серед основних видів пального зафіксовано у скрапленого газу (LPG) — мінус 3 150 грн/т, або приблизно 1,70 грн/л, до 77 290 грн/т (41,74 грн/л).

    Аналітики пояснюють таку динаміку зниженням європейських котирувань упродовж чотирьох днів поспіль, а також стабільністю на ф’ючерсному ринку. Це дозволило частині українських мереж почати поступове зниження роздрібних цін на автозаправних станціях. Водночас експерти підкреслюють, що наразі це явище не є масовим, однак тенденція може посилитися за умови подальшої стабільності або зниження оптових цін.

    У роздрібному сегменті також зафіксовані незначні зміни. За період 16–17 квітня середня ціна бензину марки А-95 знизилася на 14 коп./л і становить близько 73,01 грн/л. Дизельне пальне подешевшало до 91,25 грн/л, також на 14 коп./л. Скраплений газ знизився незначно — на 3 коп./л, до 49,13 грн/л.

    Окремі мережі АЗС почали активніше коригувати ціни вниз. Зокрема, на 1 грн/л знизили вартість дизеля такі мережі як UPG (до 91 грн/л), Chipo (до 91,87 грн/л) та «Авантаж 7» (до 89,95 грн/л). У Кривому Розі мережа RLS зменшила ціну на 40 коп./л, до 89,50 грн/л.

    Найбільш помітне зниження серед мереж зафіксовано у Chipo, яка скоригувала ціну на бензин одразу на 4,28 грн/л — до 71,60 грн/л. Також у Дніпропетровській області мережа «БРСМ-Нафта» знизила вартість А-95 на 1 грн/л — до 68,99 грн/л.

    На ринку скрапленого газу зниження почалося дещо пізніше. Наприкінці тижня окремі оператори також переглянули ціни: BVS, Ovis і частково Marshal знизили вартість на 1 грн/л, до рівнів 47,90 грн/л, 48,99 грн/л і 47,99 грн/л відповідно. У деяких регіонах Marshal уніфікував ціну на газ. Інші мережі, зокрема «Катрал» і «Автотранс», зменшили вартість у межах 11–50 коп./л.

    Експерти ринку зазначають, що великі національні мережі АЗС поки що стримано реагують на зниження оптових цін. Причиною цього називають дорогі залишки пального, закуплені раніше за вищими цінами, а також контракти на постачання квітневих обсягів, які були зафіксовані ще до поточного зниження ринку.

    Аналітики підкреслюють, що потенціал для подальшого здешевлення пального на внутрішньому ринку залишається. Якщо тенденція до зниження гуртових цін та стабільності зовнішніх котирувань збережеться, роздрібні ціни можуть продовжити поступове коригування вниз. Водночас швидке падіння цін стримується інерцією ринку та необхідністю реалізації запасів, закуплених у період пікових цін.

    Нагадаємо, що попри високий рівень цін, у попередні місяці споживання пального в Україні зросло та досягло одного з найвищих показників за останні роки. Це свідчить про відносну стабільність попиту навіть в умовах коливань вартості.

    В уряді також відзначають, що державні мережі АЗС, зокрема «Укрнафта», вже почали реагувати на ситуацію на світових ринках і поступово знижують ціни, що може додатково вплинути на загальний рівень вартості пального в країні.