Позначка: паломники

  • Умань частково перекриють на два тижні: де заборонять в’їзд і що не можна буде продавати

    Умань частково перекриють на два тижні: де заборонять в’їзд і що не можна буде продавати

    В Умані Черкаської області на два тижні запровадять особливий режим в’їзду, виїзду та пересування через проведення Рош га-Шана та традиційне паломництво хасидів. Обмеження діятимуть із 4 до 17 вересня і передбачатимуть як повну заборону руху на окремих напрямках, так і посилений контрольно-пропускний режим на інших в’їздах до міста. Окремі правила запроваджують і безпосередньо в районі паломництва, де тимчасово обмежать продаж алкоголю, піротехніки, ножів та низки інших товарів. Про це 31 серпня офіційно повідомила Черкаська обласна військова адміністрація.

    Начальник Черкаської ОВА Ігор Табурець пояснив, що такий режим в Умані вводять і в попередні роки, коли до міста прибуває велика кількість паломників. За його словами, головна мета обмежень — безпека як місцевих жителів, так і гостей міста. Влада вже закликала людей завчасно врахувати зміни та планувати маршрути так, щоб не потрапляти на перекриті напрямки. Особливого значення це набуває з огляду на воєнний стан і постійну загрозу російських ракетних та дронових атак.

    Повністю заборонять в’їзд транспорту до Умані на трьох напрямках. Йдеться про рух з автодороги М-30 на вулицю Дерев’янка в районі бази ТОВ «Стандарт Будівельний», з тієї ж траси М-30 на вулицю Горіхову, а також із села Родниківка на вулицю Павлова. Тобто водіям, які планують заїжджати до міста цими маршрутами в період із 4 до 17 вересня, доведеться користуватися альтернативними шляхами.

    Ще на шести напрямках запровадять посилений контрольно-пропускний режим. Контроль працюватиме при в’їзді з М-30 на вулицю Дерев’янка, з М-05 на вулицю Єднання, із села Городецьке Паланської громади на перехрестя вулиць Городецької та Максима Залізняка, а також із М-30 на вулиці Михайлівську та Вокзальну. Ще один такий пункт діятиме на напрямку із села Родниківка на вулицю Київську. Це не означає повної заборони руху, однак водіям слід бути готовими до перевірок та можливого уповільнення проїзду.

    Окреме правило стосуватиметься в’їзду до Умані з траси М-05 Київ–Одеса на вулицю Визволителів. У період дії особливого режиму цим маршрутом до міста зможуть потрапляти лише паломники-хасиди. Для решти транспорту цей напрямок фактично буде недоступним, тому місцевим мешканцям та водіям, які прямують через Умань транзитом, радять заздалегідь обирати інші маршрути.

    Обмеження торкнуться не лише автомобільного руху. У мікрорайоні паломництва на час проведення заходів заборонять продаж алкогольних напоїв, феєрверків та іншої піротехніки, ножів і решти колючо-ріжучих предметів. Також не можна буде продавати пневматичну зброю та навіть іграшки, які її імітують. У Черкаській ОВА підкреслюють, що всі ці заходи мають винятково безпекову мету й діятимуть тимчасово.

    Особливий режим пов’язаний із щорічним масовим паломництвом хасидів до Умані на Рош га-Шана — юдейський Новий рік. Тисячі прочан приїжджають до міста, щоб відвідати могилу цадика Нахмана, одного з найвідоміших духовних лідерів брацлавського хасидизму. Масове прибуття паломників традиційно різко збільшує навантаження на транспортну інфраструктуру, поліцію, рятувальні та медичні служби. Лише у 2025 році, за даними «Української правди», до Умані прибули понад 35 тисяч хасидів.

    Цьогоріч ситуацію додатково ускладнює високий рівень воєнних ризиків. Міністерство закордонних справ України ще 29 липня оприлюднило окреме безпекове застереження для прочан, які планують поїздку до Умані. У відомстві наголосили, що через триваючу повномасштабну агресію Росії, постійні масовані обстріли міст, цивільної та транспортної інфраструктури Україна не може гарантувати іноземним громадянам повноцінну безпеку. МЗС закликало паломників враховувати ці ризики під час ухвалення рішення про поїздку.

    Крім самої загрози ракетних і дронових ударів, іноземцям нагадують про дію в Україні воєнного стану. Він передбачає комендантську годину, посилені перевірки, обмеження свободи пересування та інші безпекові заходи, які можуть впливати на перебування паломників у країні. Додаткові труднощі можуть виникати й через навантаження на наземні маршрути та можливі перебої у транспортному сполученні внаслідок атак на інфраструктуру.

    Із 4 вересня Умань фактично переходить на спеціальний режим роботи на період паломництва. Частину в’їздів до міста повністю перекриють, на інших встановлять посилені блокпости, а в районі найбільшого скупчення прочан діятимуть додаткові торговельні обмеження. Особливий режим має завершитися 17 вересня, після чого транспортний рух планують повернути до звичайної схеми. Водночас місцева влада наголошує: конкретні безпекові рішення можуть залежати від оперативної ситуації, тому мешканцям і гостям міста варто стежити за офіційними повідомленнями Черкаської ОВА.

  • Після тривалої перерви: у Києво-Печерській лаврі знову відкрили одну з головних святинь

    Після тривалої перерви: у Києво-Печерській лаврі знову відкрили одну з головних святинь

    У Києво-Печерській лаврі після тривалої перерви знову відкрили для паломників та відвідувачів Дальні (Феодосієві) печери. Один із найдавніших підземних комплексів України працюватиме у тестовому режимі з обмеженим графіком, а вже з середини серпня заповідник планує розширити можливості для відвідування.

    Про це повідомили у Національному заповіднику “Києво-Печерська лавра”.

    Відкриття Дальніх печер приурочили до Дня Хрещення України-Русі та Дня Української Державності. Урочистості розпочалися з молебню за Україну, після чого перших паломників і відвідувачів знову допустили до підземного комплексу, який залишався недоступним протягом тривалого часу.

    У заповіднику наголосили, що відновлення доступу до Дальніх печер є ще одним важливим етапом повернення українцям історичних і духовних святинь Києво-Печерської лаври. На початку цього року вже були відкриті Ближні (Антонієві) печери, а тепер повноцінно відновлюється доступ і до другої частини легендарного підземного комплексу.

    Дальні (Феодосієві) печери разом із Ближніми утворюють унікальний ансамбль, з якого в середині XI століття фактично розпочалася історія Києво-Печерського монастиря. Саме ці підземелля є одними з найдавніших пам’яток чернечої культури Київської Русі та мають виняткову історичну, духовну й культурну цінність.

    У підземному комплексі збереглися найдавніші підземні храми Лаври, келія преподобного Феодосія Печерського, Варязькі печери, а також мощі преподобних Печерських, які протягом століть залишаються місцем паломництва тисяч вірян.

    Поки що відвідування організоване у тестовому режимі. До 15 серпня Дальні печери працюватимуть лише двічі на тиждень — щоп’ятниці та щонеділі з 09:00 до 12:00. У цей період адміністрація заповідника оцінюватиме організацію роботи та потік відвідувачів.

    Із 16 серпня графік роботи планують розширити. У першій половині дня підземелля будуть відкриті для паломницьких груп, а після технічної перерви їх зможуть відвідувати екскурсійні групи. Одночасно до печер запускатимуть не більше 12 осіб, щоб забезпечити належні умови перебування та збереження історичної пам’ятки. Потрапити до комплексу можна буде як за попереднім записом через екскурсійне бюро, так і в порядку живої черги за наявності вільних місць.

    У Національному заповіднику підкреслюють, що відкриття Дальніх печер є частиною масштабної роботи з відновлення доступу українців до духовної та культурної спадщини Києво-Печерської лаври. Генеральний директор заповідника Максим Остапенко зазначив, що попереду ще значний обсяг робіт, зокрема у межах підготовки до відзначення 1000-річчя Києво-Печерської лаври.

    Нагадаємо, Ближні (Антонієві) печери відновили роботу для паломників наприкінці лютого 2026 року. Наразі вони працюють із середи до неділі за попереднім записом.

    Останніми роками Києво-Печерська лавра неодноразово зазнавала пошкоджень через російські атаки. У ніч на 24 січня 2026 року під час масованого ракетно-дронового удару вибухова хвиля пошкодила вхід до комплексу Дальніх печер та Аннозачатіївську церкву. Тоді були вибиті вікна та двері, а також частково зруйноване штукатурне оздоблення. Водночас самі печери залишилися неушкодженими.

    Ще один серйозний удар російські війська завдали в ніч на 15 червня. Внаслідок атаки безпілотників значних пошкоджень зазнав Успенський собор Києво-Печерської лаври, де виникла масштабна пожежа. Також постраждали Башта Івана Кущника та будівля “Мистецького арсеналу”. Рятувальникам вдалося оперативно ліквідувати вогонь і врятувати унікальні історичні реліквії, після чого уряд заявив про підготовку програми відновлення пошкоджених пам’яток.

  • До Умані на святкування Рош га-Шана прибули понад 30 тисяч хасидів

    До Умані на святкування Рош га-Шана прибули понад 30 тисяч хасидів

    Умань знову стала центром паломництва для хасидів, адже понад 30 тисяч прочан прибули до міста для святкування єврейського Нового року — Рош га-Шана. Однак, не всі охочі змогли досягти цього священного місця: через обстріли Ізраїлю з боку Ірану та закриття повітряного простору, понад 14 тисяч прочан залишилися поза межами України.

    “Більше ніж 30 тисяч паломників прибули до Умані. Інформація актуальна станом на ранок 2 жовтня 2024 року. Більше ніж 14 тисяч бажаючих прочан-хасидів не змогли дістатися Умані. Частина з них – через вчорашній масований обстріл Ізраїлю Іраном та закриття повітряного простору та скасування авіарейсів”, – зазначили в Об’єднаній єврейській общині України.

    Як повідомили в Об’єднаній єврейській общині України, українські поліцейські несуть варту разом з 16 ізраїльськими колегами. Також у ГУ ДСНС в Черкаській області повідомляли, що з метою запобігання виникнення пожеж та інших надзвичайних ситуацій і подій, в Умані організовано цілодобове чергування особового складу і техніки зведеного загону ДСНС.