Daypolitico

Позначка: “Паріматч”

  • Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком

    Журналісти знайшли прямі зв’язки між бізнесменом з Броварів Максимом Кріппою та екс-главою Офісу президента Андрієм Єрмаком через мережу пов’язаних компаній та адвокатських об’єднань.

    Прямий зв’язок між Максимом Кріппою та Андрієм Єрмаком відслідковується через придбання компанією ТОВ “Мідал” Максима Кріппи 38,9% ТОВ “Берег” за  311 млн грн.  Фактично мова йде про придбання семи будинків і 40 га землі в Козині.

    Історія ТОВ “Берега” пов’язана з близькими до Кріппи екс-регіоналами Анатолієм Шалоплутом і Сергієм Надаєвим, яких звинувачували у привласненні цієї землі. Після відкриття кримінальних справ їхня частка через “Промінвестбанк” опинилася у Максима Кріппи.

    З Максимом Кріппою також пов’язаний і адвокат Андрія Єрмака — Ігор Фомін через ТОВ ЮК “Юстиніан”, де серед засновників – партнер Кріппи Олександр Зеленюк. Підприємство входило до сфери впливу учасників “Міндич-гейту”, а отже, Андрія Єрмака.

    Серед активів Ігоря Фоміна також  компанія “Київ Глобал” повязана з близьким до Андрія Єрмака послом України в Ізраїлі Євгеном Корнійчуком. Євгена Корнійчука в ЗМІ  називають “зв’язковим” між Єрмаком і Міндичем.

    Адвуокат екс-глави ОП Ігор Фомін також є засновником ЮК “СПОРТС ЕНД ГЕЙМІНГ ЛОЄРС” разом з Іриною Сергієнко – колишньою директоркою юридичного департаменту Parimatch та партнеркою в “Фомін і Партнери”.

    Ірина Сергієнко входить до “Всеукраїнського союзу розвитку букмекерства” разом з Андрієм Матюхою, Сергієм Портновим та Едуардом Швіндлерманом, серед активів яких: Favbet, Vulcan, Parimatch. А також до “Української асоціації ігрової індустрії” разом з близьким до Єрмака  партнером адвокатської компанії Sayenko Kharenko  Михайлом Харенком.

    Максим Кріппа має давні інтереси на ринку онлайн казино, ще з часів роботи на російського православного олігарха Костянтина Малофєєва. Свої інтереси на українському ігорному ринку Кріппа лобіює через Данила Гетманцева, та людей з оточення кума Єрмака – Миколи Тищенка.

  • Як підсанкційний PariMatch продовжив заробляти на українському ринку

    Як підсанкційний PariMatch продовжив заробляти на українському ринку

    Те, що навесні 2023 року виглядало як демонстративний удар держави по одному з найгучніших брендів грального ринку, за три роки перетворилося на історію з великою кількістю незручних запитань. Після рішення РНБО та президентського указу про санкції проти структур, пов’язаних із PariMatch, суспільству показали картину жорсткої і безкомпромісної реакції: сайт недоступний, робота зупинена, на рахунках заблоковані сотні мільйонів гривень клієнтських коштів. Але далі з’ясувалося, що санкції самі по собі ще не означають ліквідацію бізнесу, якщо той встигає змінити оболонку, юрисдикцію, юрособу або технічну платформу.

    На цьому тлі вся історія PariMatch уже давно вийшла за межі дискусії про окремого букмекера. Це історія про тіньовий сегмент онлайн-казино, який, за оцінками Асоціації українських операторів грального бізнесу, щороку відтягує з легального ринку щонайменше 15 мільярдів гривень виручки. Це гроші, які не доходять до бюджету, не перетворюються на податки і не працюють на державу в умовах війни. За оцінками галузі, нелегальні оператори продовжують рости завдяки дропам, p2p-схемам, агресивній рекламі та мережі дзеркал, які з’являються швидше, ніж їх встигають блокувати. Про це пише видання СтопКор.

    Дослідження Kantar, Gradus і Factum, проведені у 2025 році, показували, що частка тіньового сегмента в українському гральному ринку могла становити від 39% до 53%. Тобто фактично кожна друга гривня, яку українець витрачав на азарт, могла пройти повз державний контроль. Саме в такій реальності кейс PariMatch виглядає не винятком, а найяскравішим симптомом.

    Офіційно санкції проти структур, пов’язаних із PariMatch, запровадили на 50 років. Публічне пояснення було жорстким: можливі зв’язки з Росією, виведення коштів, ризики для національної безпеки. Сама компанія тоді наполягала, що ще після початку повномасштабного вторгнення вийшла з ринків РФ і Білорусі. Однак уже після санкцій журналісти та розслідувачі звертали увагу, що окремі сайти, пов’язані з брендом, продовжували бути доступними, хоча формально мали бути заблоковані на території України. У відповідях регулятора тоді звучало пояснення про можливий доступ через VPN, але це не знімало головного запитання: якщо держава оголосила нокаут, чому суперник залишився на ногах.

    Ще більше запитань виникло після того, як у публічному полі з’явилася інформація про офшорні структури, через які бізнес міг зберігати активність у різних юрисдикціях. У медіа згадувалися Ericius Investments Limited та Parimatch United Investments Limited, а також імена осіб із російським громадянством, пов’язаних із групою. Саме в цьому місці санкційна історія починає виглядати не як закриття бізнесу, а як його ребрендинг і реорганізація.

    Окрема деталь, яка привернула увагу ринку, стосується зміни формального контролю. У 2024 році Катерина Білоруська заявила про вихід із наглядової ради, а її місце посів Сергій Портнов, який до того був директором із маркетингу. Для ринку це рішення виглядало нетипово: маркетинговий менеджер раптом перетворюється на власника і голову наглядової ради великого грального холдингу. Такі переходи рідко бувають випадковими, особливо в бізнесі, який щойно пережив санкційний удар.

    Ще більш показовим став фінансовий епізод 2024 року. Бюро економічної безпеки тоді звітувало, що підсанкційний букмекер відшкодував державі 1,07 мільярда гривень несплачених податків. Формально це подавалося як перемога. Але паралельно з’явилося інше число — податкове повідомлення-рішення на суму понад 23,2 мільярда гривень. І саме ця цифра зруйнувала весь офіційний пафос. Бо якщо реальний масштаб претензій держави перевищував 23 мільярди, то мільярд відшкодування виглядав не тріумфом, а лише невеликою часткою від загальної суми. І тоді постає ключове питання: чому 1 мільярд почали продавати суспільству як успішне завершення історії, якщо понад 22 мільярди так і залишилися у тіні.

    Саме тут починає читатися схема, в якій виграють усі, окрім держави. У серпні 2023 року директором ТОВ «Паріматч» став Сергій Гуменюк. У журналістських матеріалах ідеться про те, що він міг виконувати роль формального, контрольованого директора — людини, яка в разі потреби бере на себе юридичний удар, тоді як реальні бенефіціари залишаються поза зоною прямої відповідальності. Якщо ця версія відповідає дійсності, тоді вся подальша логіка цілком зрозуміла: провести перевірку, частково погасити претензії, використати норми Кримінального кодексу про звільнення від відповідальності після відшкодування збитків і закрити найбільш токсичну частину питання. Проблема лише в тому, що при такій арифметиці держава не виглядає стороною, яка перемогла.

    У 2025 році з’явилися й нові сигнали про можливе збереження присутності бренду на українському ринку в іншій формі. Увагу аналітиків привернули BuddyBet і PariWin — два онлайн-казино, які, за даними технічного аналізу, могли працювати на тій самій платформі, що й PariMatch. Формальні власники при цьому не перетиналися, але технічна схожість інфраструктури стала окремим приводом для підозр. Якщо бренд справді зміг вийти з-під удару через нові юридичні оболонки, це означає, що санкційний механізм виявився недостатнім у частині контролю за фактичним продовженням діяльності.

    Не менш важливим у цій історії є банківський вимір. За даними судових матеріалів, через SPORTBANK у певний період проходили платежі, пов’язані з діяльністю онлайн-казино, зокрема прийом і переказ коштів на користь сайтів PariMatch. Це виводить історію на інший рівень: мова вже не лише про сайт, бренд чи юрособу, а про фінансову інфраструктуру, яка дозволяла роками обслуговувати мільярдні гральні потоки через регульовану банківську систему. І якщо ці потоки проходили настільки довго, а вироків у підсумку майже немає, то проблема лежить значно глибше, ніж у площині однієї компанії.

    Ще одна зона мовчання — це реклама. Український сегмент YouTube, Telegram і Instagram роками отримував величезні гроші за промокоди, інтеграції та «виграші» в онлайн-казино. Інфлюенсери допомагали легалізувати в очах аудиторії бренди, які заробляли на залежності та витягували гроші в обхід бюджету. Але щойно постає питання, де державна частка, де податки і чому силовики так мляво реагують на тіньовий сегмент, — ця ж медійна машина раптово замовкає.

    Справжня проблема історії PariMatch навіть не в тому, що одна велика компанія могла обійти санкції. Проблема в тому, що за три роки держава так і не показала, що здатна доводити такі історії до кінця. Блокування сайтів не працює без системного фінансового контролю. Гучні заяви не працюють без вироків. Часткове відшкодування не працює, якщо суспільству не пояснюють, куди зникла решта. І поки на папері триває боротьба з тіньовим гральним ринком, в реальності він продовжує збирати мільярди — значно швидше, ніж правоохоронна система встигає бодай наздогнати його.

  • Компанію дружини голови НБУ пов’язують із забрудненням річки на Львівщині

    Компанію дружини голови НБУ пов’язують із забрудненням річки на Львівщині

    Голові Національного банку Андрію Пишному виповнилося 51. Він очолює НБУ з жовтня 2022 року і за цей час зібрав навколо себе репутацію не лише кризового менеджера, а й людини, за якої Нацбанк став помітно більш політично залежним. Критики кажуть, що регулятор втратив позицію незалежного арбітра і діє вибірково щодо учасників фінансового ринку. Сам Пишний публічно наголошує на протилежному: він представляє НБУ як інституцію, яка тримає курс, модернізує платіжну інфраструктуру і просуває санкційний тиск проти Росії, включно з відключенням російських банків від глобальної фінансової системи.

    Найбільш болюча тема — доступ гравців до українського банківського ринку і платіжної інфраструктури. Міжнародні фінтех-сервіси, які декларували відкриті продукти та прозорі тарифи, останні роки стикаються з дедалі жорсткішими бар’єрами і частково йдуть з країни. Водночас структури, які багато хто в Україні досі асоціює з колишнім “Альфа-Банком”, працюють далі, попри токсичний російський бекграунд. Критики Пишного називають це політичною вибірковістю: замість єдиних правил для всіх, Нацбанк ніби “підкручує вентиль” під конкретні бренди. Прихильники голови НБУ відповідають, що банк діє в межах законів і санкційного режиму РНБО, а будь-які зміни у власності “російських” банків перевіряються регуляторно й погоджуються на найвищому рівні, у тому числі в РНБО, де сам Пишний є членом із жовтня 2022 року.

    Окремий пласт претензій — ринок платежів і так званий “міскодинг”. Йдеться про схему, коли транзакції від реальних азартних сервісів або сервісів “сірої” зони проводяться під виглядом зовсім інших покупок — умовно “цифрових послуг” чи якихось безпечних платежів. Це дозволяє виводити кошти за кордон, оминати офіційні обмеження і продовжувати роботу марок на кшталт Pin-Up чи PariMatch, попри санкції Ради нацбезпеки й оборони. Закиди до НБУ тут у тому, що регулятор бачить ці потоки і не перекриває їх повністю, хоча має нагляд за банками-еквайрами й платіжними системами, які дозволяють проводити такі платежі. Критики пов’язують це або з небажанням сваритися з великими гравцями ринку азарту, або з прямим лобіюванням інтересів платіжних посередників, які заробляють на комісії. НБУ офіційно говорить, що моніторинг транзакцій ведеться, а санкційна політика проти російських структур — один із його пріоритетів. Але факт у тому, що схеми з “міскодингом” досі живі, і тіньовий ринок платежів не зник.

    Є питання і до приватного контуру, пов’язаного з оточенням Пишного. Компанія “Фіднова”, співвласницею якої є його дружина Людмила Пишна, фігурує у кримінальному провадженні через забруднення річки Рокитна на Львівщині. Місцеві жителі та екологічні інспектори неодноразово скаржилися на скиди та різкий запах, але жодних відчутних санкцій проти бізнесу, за даними публічних розслідувань, так і не запроваджено. Частка дружини голови НБУ у статутному капіталі “Фіднови” оцінюється у понад 14 мільйонів гривень, що підкреслює, що це не формальна участь, а значимий фінансовий інтерес родини. Критики вважають, що така історія — класичний конфлікт інтересів: регулятор №1 у фінансовій системі країни і паралельно прибутковий сімейний бізнес, до якого є претензії з боку екологів. Сам Пишний публічно не визнає жодного впливу цієї історії на свою діяльність у НБУ.

    Ще один момент — прозорість його декларацій. У відкритих публікаціях не раз стверджували, що дані про корпоративні права у “Фіднові” за 2021–2023 роки були подані неповністю або зі строковими “зсувами”, які ускладнюють розуміння реального обсягу активів родини. Якщо довести, що активи або доходи приховувалися, це може потягнути за собою серйозні юридичні наслідки. Офіційно про підозру Пишному наразі не оголошено, але його ім’я час від часу з’являється у публікаціях про потенційні зловживання ще з часів керівництва державним “Ощадбанком”, включно з історіями про м’яку реструктуризацію великих боржників на мільйони доларів.

    Паралельно сам НБУ під його керівництвом просуває стратегічні речі — від участі в санкційній групі проти Росії до підготовки е-гривні. Запуск цифрової гривні офіційно відклали, пояснюючи це війною і потребою доопрацювати технічні рішення, але Нацбанк продовжує продавати ідею е-гривні міжнародним партнерам як частину майбутньої фінансової архітектури України.

    У підсумку маємо дуже суперечливу картину. Публічно Андрій Пишний подається як людина, яка тримає фінансову стабільність у країні під час війни, вибиває підтримку від МВФ, лобіює санкції проти російських банків і готує ґрунт для модернізації ринку. Усередині країни його критикують за політизацію регулятора, вибірковий допуск гравців, толерантність до “сірих” платіжних схем і тіньові історії навколо родинного бізнесу. На 51-му році це виглядає як найкраще і водночас найнебезпечніше місце в українській економіці: один крок від статусу “архітектора фінансової стійкості” до статусу “ручного регулятора зі своїми інтересами”.

  • Parimatch повернувся як Stawki — запустили офшорне казино в Україні

    Parimatch повернувся як Stawki — запустили офшорне казино в Україні

    На тлі гучних санкцій проти Parimatch, що були накладені РНБО у 2023 році, на українському гральному ринку тихо з’являється «новий» гравець — онлайн-казино Stawki. Але все свідчить про те, що жодної новизни тут немає: змінилася лише назва, а схема, команди і методи залишились ті самі.

    Stawki працює на офшорному домені .io — типовому для ресурсів, які намагаються уникнути будь-якої юрисдикції. І хоча доменна зона не завжди означає порушення, в цьому випадку офшор — це спосіб оминання санкцій, ухилення від ліцензійних вимог та приховування справжніх власників.

    За даними Google OAuth, створенням сайту займалася компанія GR8 Tech — саме вона була технічним рушієм Parimatch. Це не прихований зв’язок, це — пряме продовження вже відомої схеми, що маскується під нову назву. І що ще більш промовисто — рекламується Stawki тими самими каналами, які раніше просували Parik24, включаючи анонімні Telegram-спільноти та напівлегальні сайти.

    Цілком очікувано, що ця інформація є відкритою і доступною будь-кому, хто має базові навички пошуку в інтернеті. Проте вона залишається «невидимою» для тих, хто мав би зупиняти подібні схеми. Державний регулятор PlayCity, Міністерство цифрової трансформації, КРАІЛ — усі ці структури демонструють або повну бездіяльність, або свідоме потурання. За зовнішнім фасадом боротьби з нелегальним гральним бізнесом — порожнеча, де рішення не ухвалюються, а дії — імітуються.

    Тим часом громадяни, які піддаються на яскраву рекламу Stawki, продовжують втрачати гроші, без можливості правового захисту. А держава — втрачає не тільки податкові надходження, а й рештки довіри суспільства.

    Stawki — це не просто ребрендинг Parimatch. Це дзеркало системної кризи, де гральна мафія змінює вивіски, а регулятори — закривають очі. І в цьому сценарії програє не гравець, не бренд і не чиновник — програє вся країна.

  • Parik24 – новий офшорний букмекер, який працює в Україні нелегально

    Parik24 – новий офшорний букмекер, який працює в Україні нелегально

    Журналіст Сергій Іванов звернув увагу на появу в Україні нового букмекера Parik24, який, за його словами, є фактичним клоном забороненої компанії Parimatch. У своєму дописі у Facebook він наголошує, що Parik24 використовує схожий стиль, маркетингові прийоми та айдентику, що можна вказувати на зв’язок із заблокованим брендом.

    За словами Іванова, Parik24 фактично продовжує діяльність Parimatch, не сплачуючи жодних податків в Україні. Він називає це однією з найзухваліших схем обходу санкцій та наголошує, що компанія виводить з України мільярди гривень.

    “Parik24 – це і є букмекерська контора Parimatch з іншою вивіскою, яка ігнорує санкції”, – зазначає журналіст.

    Він також ставить питання правоохоронних органів та контролюючих структур, які, на його думку, ігнорують цю проблему.

    Раніше українська влада запровадила санкції проти Parimatch строком на 50 років, пояснюючи це боротьбою з російським впливом на ринку азартних ігор. Однак, як зауважує Іванов, компанія продовжує працювати під іншою назвою, що ставить під сумнів ефективність цих заходів.

  • Чиновники виграли понад 156 мільйонів гривень в онлайн-казино за 2023 рік

    Чиновники виграли понад 156 мільйонів гривень в онлайн-казино за 2023 рік

    За 2023 рік майже 6,5 тисяч українських чиновників задекларували понад 156 мільйонів гривень, виграних в онлайн-казино, лотереях та бетінгових компаніях.

    Серед державних службовців популярністю користуються “Спейсикс” (“Космолот”), “Слотс Ю.Ей.”, “ВБет Україна”, “Геймдев” та “Паріматч”. Остання, до речі, у березні 2023 року потрапила під санкції РНБО.

    Статистика показала, що понад 1000 службовців виграли у двох різних місцях, 214 людей задекларували призи з трьох казино, 50 – в чотирьох, 4 чиновники – в п’яти місцях, а ще 3 – у шести.

    Найбільший виграш у майже 44 мільйони гривень задекларувала Ольга Худик, поліцейська патрульної поліції Косівського районного відділу поліції Івано-Франківської області. Вона стверджує, що виграш належить її чоловіку, який працює в тому ж відділі поліції, хоча в його декларації вказано лише 20 тисяч гривень. Подружжя згодом заявило, що задекларовані суми є помилковими.

    Такі “помилки” можуть бути наслідком схем ухилення від сплати податків, як пояснив народний депутат Ярослав Железняк.

    У “Слідстві.Інфо” також зазначили, що деякі казино могли розкидати гроші на випадкових людей. Це виявлялося, коли люди починали готувати декларації і бачили несподівані надходження на свої рахунки.

    Причини, через які чиновники грають в онлайн-казино чи роблять ставки, включають негативні події в житті, депресії, пошук додаткових джерел заробітку та гральну залежність. Наприклад, суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Роман Світличний задекларував виграші свого сина на суму понад 70 тисяч гривень, пояснивши, що син грав у казино, програвав і брав кредити.

    Начальник відділу управління персоналом апарату Ізюмської райдержадміністрації Віталій Никоненко задекларував два призи – 335 та 118 тисяч гривень. Він зазначив, що державної зарплати не вистачає на сім’ю, тому доводиться шукати додатковий дохід.

    Прокурор Сокальського відділу Червоноградської окружної прокуратури Богдан Буцький виграв 891 тисячу гривень за декілька разів. Він пояснив, що під час відряджень у Донецькій області проводив вільний час, граючи в казино.

    Психіатр Олексій Крапивка зазначив, що загальне число любителів азартних ігор невідоме, а офіційна статистика не відображає реальної картини. За його словами, найгірше, коли людина має борги, які не може погасити, що призводить до серйозних проблем з ментальним здоров’ям і потреби уникнути цих проблем шляхом самогубства.