Позначка: паркінг

  • «Метроград» можуть забрати для потреб міста: у центрі Києва готують масштабну трансформацію підземного комплексу

    «Метроград» можуть забрати для потреб міста: у центрі Києва готують масштабну трансформацію підземного комплексу

    Один із найвідоміших підземних торговельних комплексів столиці може кардинально змінити своє призначення. У Києві офіційно підтвердили, що розглядають можливість використання підземного ТЦ «Метроград» як великого паркінгу або об’єкта цивільного захисту населення. Влада міста вже проводить комплексний аналіз правових і технічних можливостей для реалізації такого проєкту.

    Про це повідомив директор КП «Київтранспарксервіс» Олександр Сергєєнков у відповіді на запит журналістів ТСН.ua.

    За його словами, наразі триває підготовчий етап вивчення питання щодо потенційного залучення підземного комплексу до виконання завдань територіальної громади Києва. Йдеться як про створення великого паркувального простору в центрі столиці, так і про можливість використання об’єкта для потреб цивільного захисту населення в умовах воєнного стану.

    «Метроград» є одним із найбільших підземних торговельних комплексів Києва. Він розташований під Бессарабською площею, бульваром Тараса Шевченка, вулицями Велика Васильківська та Хрещатик і фактично являє собою розгалужену систему підземних переходів, торговельних галерей та технічних приміщень у самому серці столиці.

    Саме масштабність об’єкта та його розташування роблять його потенційно привабливим для реалізації інфраструктурних проєктів міста. Ідея переобладнання підземних просторів Києва обговорюється вже не перший рік, однак після початку повномасштабної війни питання набуло нового значення через постійну загрозу ракетних і дронових атак.

    У КП «Київтранспарксервіс» наголошують, що жодних остаточних рішень наразі не ухвалено. Перед будь-якими змінами необхідно провести комплексну оцінку об’єкта.

    Зокрема, фахівці мають проаналізувати:

    • правові аспекти використання комплексу;
    • технічний стан споруди;
    • містобудівні обмеження;
    • майнові права власників та орендарів;
    • вимоги безпеки та цивільного захисту.

    За словами Олександра Сергєєнкова, будь-які рішення щодо зміни функціонального призначення «Метрограду» можуть ухвалюватися виключно в межах чинного законодавства та після проходження всіх необхідних процедур.

    Окремий акцент робиться саме на питаннях безпеки. У міській владі зазначають, що через дію воєнного стану Київ зацікавлений у максимально ефективному використанні підземного простору. Одним із пріоритетних напрямків є розширення мережі укриттів та створення додаткових захищених локацій для населення під час повітряних атак.

    Фактично йдеться про можливість перетворення частини підземного комплексу на багатофункціональний об’єкт. У світовій практиці подібні споруди нерідко поєднують функції паркінгу та укриття. У мирний час вони використовуються для розміщення автомобілів, а під час надзвичайних ситуацій можуть швидко переходити в режим захисних споруд.

    Ще раніше про можливість переобладнання підземних торговельних просторів столиці заявляв заступник голови КМДА Костянтин Усов. За його словами, місто має значний резерв підземних площ, які можуть працювати значно ефективніше з точки зору транспортної інфраструктури та безпеки.

    Експерти зазначають, що центральна частина Києва давно відчуває дефіцит паркувальних місць. Водночас створення нових наземних парковок у центрі міста практично неможливе через щільну забудову та історичний статус багатьох територій. Саме тому використання вже існуючих підземних просторів виглядає одним із найреалістичніших варіантів вирішення проблеми.

    Разом із тим реалізація такого проєкту може виявитися складною через структуру власності комплексу. Значна частина приміщень «Метрограду» перебуває у приватній власності або використовується на правах оренди, тому будь-які зміни вимагатимуть пошуку правових механізмів та узгодження з власниками.

    У міській владі запевняють, що під час розгляду питання враховуватимуться інтереси територіальної громади, чинна містобудівна документація, права власників приміщень та актуальні потреби столиці у сфері цивільного захисту.

    Наразі процес перебуває на стадії аналізу та вивчення можливих сценаріїв. Остаточні рішення щодо майбутнього «Метрограду» поки що не ухвалені. У разі їхнього прийняття КМДА та профільні комунальні служби обіцяють офіційно повідомити громадськість.

    Якщо проєкт буде реалізований, «Метроград» може стати одним із найбільших підземних паркінгів та укриттів у центрі Києва, що дозволить одночасно вирішити проблему нестачі паркомісць і посилити систему безпеки столиці в умовах війни.

  • Експерти б’ють на сполох: ТРЦ біля «Академмістечка» загрожує транспортним колапсом

    Експерти б’ють на сполох: ТРЦ біля «Академмістечка» загрожує транспортним колапсом

    Біля станції метро «Академмістечко» у Києві планують звести великий торгово-розважальний центр і провести реконструкцію підземних переходів — роботи, за розпорядженням КМДА, мають тривати в 2025–2027 роках. У міській владі запевняють, що функціональне призначення станції не зміниться, проте експерти з транспорту і громадські активісти вже висловили різку критику проєкту, пише ТСН.

    Фахівці звертають увагу на кілька серйозних проблем. За словами Олександра Гречка з ГО «Пасажири Києва», проєкт не враховує інтереси пасажирів і ризикує погіршити умови пересування: «Такі ТРЦ будують біля ключових вузлів заради прибутків. Це створює тісне сусідство, ризики пожеж чи евакуації, як на станції „Героїв Дніпра“», — зазначив він і порівняв ситуацію з недобудованим ТЦ біля метро «Лісова», що перетворив околиці на занедбану зону.

    Експерти також попереджають про транспортні наслідки: у проєкті наразі не прописано, де зупинятимуться автобуси, як організують під’їзд і паркування для відвідувачів ТРЦ та мешканців, тож існує ризик утворення заторів і «колапсу» транспортного руху, особливо для мешканців західних передмість — Ірпеня та Бучі — які користуються пересадковим вузлом.

    Окрема претензія — відсутність рішень щодо безбар’єрності. За проєктом не передбачено ліфтів чи підйомників для людей з інвалідністю та маломобільних груп, наголошують активісти, через що доступ до станції та пересування в підземних переходах може стати проблемою для частини пасажирів.

    Що пропонують фахівці: передбачити автобусну станцію в складі ТРЦ, облаштувати підземний паркінг із прямим переходом до метро та забезпечити безбар’єрний доступ у підземних переходах. Без цих змін, попереджають вони, проєкт може створити більше проблем, ніж вигод.

    У КМДА в коментарі зазначили, що містобудівні умови та обмеження на будівництво комплексу були видані ще у 2011 році компанії «Гротто». У «Київському метрополітені» підтвердили, що точне розташування виходів і організація переходів будуть визначені проєктною документацією.

    Термін виконання робіт — до 2027 року — означає тривалі будівельні роботи поблизу одного з ключових пересадкових вузлів міста. Через це мешканці і експерти очікують докладнішої проєктної документації, із роз’ясненнями щодо організації руху, заходів з пожежної безпеки та інклюзивних рішень.

    Зведення великого ТРЦ поруч із метро ставить питання балансу між інвестиціями та транспортною доступністю — і змушує владні структури довести, що проєкт передбачає стале вирішення проблем пасажиропотоку, безбар’єрності та безпеки в одному з найжвавіших районів Києва.

  • Попит на житло в Україні падає: які квартири більше не цікавлять покупців

    Попит на житло в Україні падає: які квартири більше не цікавлять покупців

    У 2025 році попит на купівлю житла в Україні знизився на 14–20% порівняно з минулим роком. Така тенденція спостерігається у більшості регіонів країни, про що повідомляє сайт finance.ua. Українці стали обережнішими у виборі нерухомості та віддають перевагу компактному і більш практичному житлу.

    Одним із найбільш непопулярних варіантів стали квартири в панельних будинках 1960–1980-х років. У Києві, Львові, Харкові попит на них просів на 15–20%. Незважаючи на нижчу вартість, такі помешкання мають суттєві недоліки: погана енергоефективність, відсутність сучасного утеплення, старі комунікації, а також відсутність паркінгів, укриттів і шумоізоляції.

    Також знижується інтерес до просторих квартир і будинків. Житло площею понад 100 м² (або 300 м² для приватних будинків) стало менш привабливим через високі витрати на обслуговування. Люди дедалі частіше обирають скромні, але функціональні однокімнатні та двокімнатні квартири у будинках класу «комфорт».

    Війна теж суттєво впливає на вибір житла. Менше купують квартири на останніх поверхах – особливо в прифронтових містах, таких як Харків, Київ, Запоріжжя. Попит на такі об’єкти впав на 25%. Низький попит і на квартири без автономного опалення, генераторів чи газових плит.

    Ще один важливий чинник – довіра до забудовника. Квартири в новобудовах без документів чи від компаній із сумнівною репутацією майже не цікавлять покупців.

    Сучасний покупець житла орієнтується на безпеку, зручність і економічність, навіть у західних регіонах, які вважаються відносно безпечними. Люди уникають новобудов на околицях без належного транспорту, навіть якщо ціни там нижчі.

  • Для побудови комерційного паркінгу в центрі Києва ліквідують «гараж КМДА» – Джерело

    Для побудови комерційного паркінгу в центрі Києва ліквідують «гараж КМДА» – Джерело

    Як повідомляють наші джерела в КМДА, нещодавно призначений на посаду в.о. керівника КП “АТП КМДА” Дмитро Рахматуллін займається не так розвитком підприємства, а здебільшу доведенням його до банкрутства, задля можливості відкриття комерційного паркінгу в приміщенні КП на Бориса Грінченка 3А.

    КП “АТП КМДА” має в своєму використанні дві матеріально-технічні бази – в самому центрі Києва на вул. Бориса Грінченка, 3-А в Шевченківському районі та на вул. Залізничній, 14 в Солом’янському районі. На цих територіях функціонують станції технічного обслуговування, мийки та місця для зберігання автомобілів. Крім того, “АТП КМДА” надає послуги з перевезень та займається ремонтом автівок, які були пошкоджені на передовій.

    Віталій Кличко призначив тимчасовим керівником КП “АТП КМДА” Дмитра Рахматулліна у лютому 2024 року. Раніше Рахматуллін очолював комунальну інспекцію з паркування – у той час, коли інспекція неодноразово потрапляла у скандальні публікації та в поле зору правоохоронців. Зрештою, влітку 2021 року Рахматуллін отримав підозру від правоохоронців зі звинуваченнями про “подвійні штрафи” – переплату киянами при евакуації та безпідставних вилученнях авто. Інспекція звинувачення відкидала, втім, Рахматулліну довелося піти у відставку.

    Крім скандалів пов’язаних з керівництвом комунальної інспекції з паркування, Дмитро Рахматуллін попав в поле зору журналістів-розслідувачів міжнародного проєкту Dubai Unlocked. В рамках розслідування видання «Схеми» отримали доступ до даних про власників об’єктів нерухомості у Дубаї та знайшли серед них чинних українських посадовців, які мають майно в Еміратах, але не інформують про це українське суспільство, як того вимагає антикорупційне законодавство.

    Зокрема, за даними “Схем” у дубайському реєстрі вказані права власності Дмитра Рахматулліна на 16 квартир у хмарочосі Ferretti Luxury Beach Residence сукупною площею 2,255 квадратних метрів. Відповідно до даних транзакцій, які потрапили до журналістів проєкту Dubai Unlocked, квартири Рахматулліна вартували $14,5 мільйонів. Втім, від 2009 року будівлю так і не звели.