Daypolitico

Позначка: паркомісця

  • Поставили «жабку» у дворі? Тепер за це можуть оштрафувати й примусово знести бар’єр

    Поставили «жабку» у дворі? Тепер за це можуть оштрафувати й примусово знести бар’єр

    Самовільне встановлення паркувальних бар’єрів у дворах багатоквартирних будинків може завершитися для порушників штрафом, приписом та примусовим демонтажем конструкції. Йдеться про так звані «жабки» — металеві обмежувачі, якими мешканці часто намагаються «застовпити» собі місце для автомобіля біля під’їзду. Однак така практика далеко не завжди є законною, адже прибудинкова територія зазвичай належить до спільного користування всіх співвласників будинку.

    Адвокат Ігор Чудовський у коментарі «Телеграфу» пояснив, що встановлення паркувальних бар’єрів регулюється не бажанням окремого мешканця, а законами, місцевими правилами благоустрою та нормами щодо організації дорожнього руху. Якщо людина самостійно забетонувала або прикріпила «жабку» біля під’їзду, це може вважатися самовільним зайняттям частини території загального користування.

    За словами юриста, у дворі багатоквартирного будинку встановлення таких конструкцій можливе лише за умови належного погодження. Залежно від статусу земельної ділянки рішення можуть ухвалювати ОСББ, управитель будинку, балансоутримувач, орган місцевого самоврядування або відповідний виконавчий орган. Якщо йдеться саме про прибудинкову територію, зазвичай потрібне рішення співвласників будинку та погодження у порядку, передбаченому місцевими правилами благоустрою.

    Це означає, що жоден мешканець не має права одноосібно вирішити, що конкретне місце у дворі належить саме йому. Навіть якщо людина постійно паркує там авто, це не створює для неї права власності чи пріоритетного користування ділянкою. Двір, проїзд, гостьові паркомісця та інші елементи прибудинкової території зазвичай залишаються спільними для всіх мешканців.

    Водночас самостійно демонтувати чужу «жабку» також не варто. Адвокат наголошує, що навіть якщо бар’єр встановлено незаконно, його самовільне пошкодження або зняття може створити проблеми вже для того, хто вирішив боротися з порушенням власноруч. У таких випадках можливі цивільні претензії щодо відшкодування шкоди, адміністративна відповідальність, а за певних обставин — навіть кримінальна відповідальність за умисне пошкодження майна.

    Законний шлях виглядає інакше. Мешканцям, які вважають встановлення паркувального бар’єра незаконним, варто звернутися до інспекції з благоустрою, районної адміністрації, виконавчого комітету міської ради або іншого уповноваженого органу. У зверненні потрібно просити перевірити законність встановлення обмежувача та у разі відсутності дозвільних документів організувати його демонтаж.

    Після цього інспектор благоустрою має перевірити ситуацію на місці. Якщо порушення підтвердиться, власнику або особі, яка встановила конструкцію, видають припис про усунення порушення. Якщо припис не виконується, виконавчий орган місцевої ради може ухвалити рішення або видати наказ про демонтаж. Сам демонтаж зазвичай проводить комунальне підприємство або інша уповноважена організація.

    За порушення правил благоустрою передбачена адміністративна відповідальність за статтею 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Вона стосується порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів. Для громадян штраф становить від 340 до 1360 гривень, а для посадових осіб і фізичних осіб-підприємців — від 850 до 1700 гривень.

    Сам факт сплати штрафу не завжди означає, що бар’єр можна залишити на місці. У багатьох громадах порушника також зобов’язують усунути наслідки порушення, тобто прибрати незаконно встановлену конструкцію. Якщо людина цього не робить добровільно, демонтаж можуть провести примусово.

    Поліція у таких ситуаціях не завжди є головним органом реагування. Вона може втрутитися, якщо через бар’єр виник конфлікт, є загроза громадському порядку, пошкодження майна або перешкода дорожньому руху. Проте в більшості випадків питання самовільно встановлених паркувальних обмежувачів належить саме до компетенції інспекторів благоустрою та місцевої влади.

    Юристи радять мешканцям не вступати у конфлікти із сусідами та не зрізати конструкції самостійно. Найбезпечніший варіант — зафіксувати бар’єр на фото, зазначити точну адресу, описати ситуацію та подати письмове звернення до відповідного органу. Якщо є ОСББ, питання також можна винести на збори співвласників, оскільки саме вони можуть ухвалювати рішення щодо порядку користування прибудинковою територією.

    Проблема паркувальних «жабок» особливо гостра у великих містах, де кількість автомобілів значно перевищує кількість вільних місць у дворах. Через це мешканці часто намагаються самостійно «закріпити» за собою місце, однак такі дії лише поглиблюють конфлікти й можуть завершитися штрафами.

    Фактично законна логіка проста: двір багатоквартирного будинку — це не приватна парковка однієї людини. Якщо мешканці хочуть впорядкувати паркування, вони мають зробити це через ОСББ, управителя або місцеву владу, а не через самовільне встановлення металевих обмежувачів. Інакше боротьба за місце біля під’їзду може завершитися не перемогою, а приписом, штрафом і примусовим демонтажем.

  • Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Котедж біля моря, квартири та шість авто: журналісти знайшли у родини одеського ексвійськкома майно на 50 млн грн

    Родина та близьке оточення колишнього керівника Овідіопольського районного ТЦК та СП Аркадія Васькевича, якого ДБР підозрює у можливому збагаченні на схемах для ухилянтів, могли отримати або користуватися майном загальною вартістю близько 50 млн грн уже після початку повномасштабної війни. Про це йдеться у розслідуванні «Слідства.Інфо», яке також переказали «Українська правда», Liga.net, NV та ТСН. За даними журналістів, у переліку майна фігурують три квартири, шість автомобілів, два паркомісця та котедж біля моря. Частина цього майна, за інформацією розслідувачів, згадується в матеріалах кримінального провадження ДБР, де йдеться про можливу схему отримання коштів за сприяння в ухиленні від мобілізації.

    У центрі розслідування — двоє колишніх працівників системи ТЦК на Одещині: Аркадій Васькевич і його син Богдан Васькевич. Аркадій Васькевич багато років служив у військових структурах і до минулого року очолював Овідіопольський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Богдан Васькевич також працював у районних ТЦК Одеси та області, зокрема, за даними журналістів, у 2023 році його називали заступником військового комісара одного з одеських районних ТЦК та СП. Пізніше, судячи з декларації, він уже проходив службу не в ТЦК, а в командуванні Військово-морських сил.

    У судовій ухвалі, на яку посилається «Слідство.Інфо», зазначено, що Аркадій Васькевич нібито «налагодив механізм отримання коштів за сприяння в ухиленні від призову за мобілізацією», а після цього, за версією слідства, він або за його вказівкою могли придбати нерухомість і транспортні засоби, оформлюючи їх на членів родини та близьких осіб. Богдана Васькевича слідчі, за даними журналістів, пов’язують із можливим внесенням недостовірних даних до декларації, оскільки він нібито не вказав майно, яким користувався. Водночас важливо підкреслити: на цій стадії йдеться про дані журналістського розслідування та матеріали справи, а остаточні висновки має робити суд.

    Журналісти звернули увагу, що восени 2022 року, вже під час повномасштабної війни, на родичів та близьких Аркадія Васькевича протягом короткого періоду оформили одразу кілька автомобілів. Зокрема, тесть Васькевича Анатолій Рожко придбав Mercedes-Benz GLS 350 2018 року, брат дружини Ігор Рожко — Honda CR-V 2007 року, дружина Алла Васькевич стала власницею Nissan Versa 2015 року, а Lexus RX 350L 2018 року зареєстрували на близького друга родини. За підрахунками розслідувачів, загальна вартість лише цих автомобілів могла перевищувати 5 млн грн, тоді як офіційний дохід Аркадія Васькевича та його дружини за той рік становив близько 1,5 млн грн.

    Окремий блок розслідування стосується нерухомості в Одесі. Журналісти знайшли квартиру площею 145 квадратних метрів і паркомісце в житловому комплексі преміумкласу. За даними з реєстрів, власником квартири є Ігор Рожко — рідний дядько Богдана Васькевича. Водночас, як зазначає «Слідство.Інфо», офіційні доходи Рожка за попередні роки виглядають неспівмірними з вартістю такого житла. У витягу з реєстру вказана ціна 5,5 млн грн, однак на ринку подібні квартири можуть коштувати значно дорожче, а з урахуванням ремонту, який, за оцінкою дизайнерки інтер’єру, міг обійтися ще приблизно у 10 млн грн, загальна вартість об’єкта може сягати близько 21 млн грн.

    Ще одну квартиру, яку слідчі ДБР пов’язують із Аркадієм Васькевичем та можливою схемою, журналісти виявили в іншій одеській новобудові. Йдеться про помешкання площею понад 80 квадратних метрів, власницею якого у 2023 році стала Алла Рожко — дружина Ігоря Рожка. У реєстрі вказана вартість 2,2 млн грн, однак ринкова ціна, за даними журналістів, може бути вищою — щонайменше 3,6 млн грн. При цьому, як стверджує «Слідство.Інфо» з посиланням на податкові дані, офіційні доходи Алли Рожко за 2010–2023 роки становили 111 тис. грн.

    У матеріалах також згадується майно біля моря — апартаменти у котеджному містечку «Золотий Бугаз». За словами місцевих мешканців, котеджі там можуть коштувати від 110 до 150 тис. доларів, а журналісти знайшли оголошення про продаж схожих апартаментів площею 84 квадратні метри за 120 тис. євро. Власницею житла є Елісо Сванідзе, дружина Бесікі Какачії, якого в судовій ухвалі називають близьким другом Васькевича. Журналісти також встановили, що до жовтня 2022 року Аркадій Васькевич був директором підприємства, яке належить Какачії, а ця компанія володіє землею під котеджним містечком.

    Крім того, у розслідуванні фігурують Audi Q7 2017 року, якою, за даними судової ухвали, з початку 2024 року користувався Богдан Васькевич, і Mercedes-Benz GLS 580 2020 року, за кермом якого, за інформацією джерел журналістів, Богдана Васькевича нібито затримували у вересні 2025 року. Останній автомобіль, як зазначається у матеріалі, був зареєстрований на іншу особу, але слідчі припускають, що ним могли користуватися Васькевичі ще з 2022 року. Його вартість, за даними справи, могла становити майже 5 млн грн. Також у лютому 2023 року мати Аркадія Васькевича стала власницею квартири на околиці Одеси, оціночна вартість якої може становити близько 2,3 млн грн.

    За даними «Слідства.Інфо», кримінальне провадження щодо Васькевичів ДБР відкрило у січні 2025 року. Спочатку воно нібито активно рухалося, однак згодом темпи слідчих дій сповільнилися, а остання відома ухвала у справі датується серпнем минулого року. Журналістам не вдалося отримати коментарі від самих Аркадія та Богдана Васькевичів: їхні телефони тривалий час не відповідали. Редакція заявила, що готова опублікувати їхню позицію, якщо отримає відповідь.

    Ця історія стала ще одним гучним епізодом у серії розслідувань про майно представників системи ТЦК на Одещині. Раніше широкий резонанс викликала справа колишнього одеського військкома Євгена Борисова, у якого журналісти виявляли елітне майно за кордоном. На цьому тлі нове розслідування знову ставить питання про контроль за доходами посадовців, прозорість роботи ТЦК та відповідальність осіб, які могли збагачуватися під час мобілізації. Для суспільства ця тема особливо чутлива, адже йдеться про період великої війни, коли одні громадяни воюють або підтримують фронт, а інші, за версією слідства, могли перетворювати мобілізаційні процедури на джерело незаконного прибутку.

  • Квартира на тестя, Infiniti 2021 і Lexus 2019: активи родини депутата Железняка

    Квартира на тестя, Infiniti 2021 і Lexus 2019: активи родини депутата Железняка

    Народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк задекларував проживання у квартирі площею 134 кв. м у Києві вартістю 12 млн грн, яка оформлена на його тестя — Володимира Коваля. У декларації також зазначено, що у 2024 році сім’я почала орендувати два паркомісця в Печерському районі, проте вартість оренди політик не вказав.

    Народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк у своїй декларації вказав, що мешкає в київській квартирі площею 134 кв. м, власницею якої є його тесть — Володимир Коваль. За даними документу, вартість житла оцінена в 12 млн грн. Там разом із Железняком проживає його дружина — також народна депутатка, та їхній син.

    У 2024 році родина почала орендувати два паркомісця в Печерському районі Києва, де розташована квартира тестя. Проте у декларації політик не зазначив суму витрат на оренду паркувальних місць, що викликає питання щодо повноти зазначених платежів до декларації.

    Дружина народного депутата, депутатка від «Слуги народу» Ольга Коваль, під час повномасштабної війни придбала автомобіль Lexus NX 300h 2019 року випуску за 845 тис. грн — сума, значно нижча за середню ринкову вартість аналогічних авто, яка нині сягає близько 1,5 млн грн. Сам Железняк у січні 2022 року придбав Infiniti QX50 2021 року випуску за майже 1,2 млн грн, яким користуються обоє.

    Раніше, у попередньому шлюбі, Железняк мав подібну модель проживання: у 2015–2020 роках він мешкав у будинку батька колишньої дружини — Юрія Горобця, а також користувався його Tesla Model S 2014 року. Колишня дружина нардепа в цей період стала власницею великого будинку площею 643 кв. м у Києві, а батько — володарем кількох земельних ділянок у Білій Церкві, що ілюструє стійку практику користування майном родичів у життєвих моделях політика.

    Юридичний і етичний контекст: згідно з нормами фінансового контролю, народні депутати зобов’язані декларувати належні їм та їхнім близьким об’єкти нерухомості, автотранспорт і відомості про доходи та витрати. Використання майна, оформленого на третіх осіб, не заборонене, але може викликати суспільний інтерес, якщо виникають питання прозорості або невідповідності між задекларованими доходами і способом життя.

    У випадках, коли у декларації відсутні відомості про орендні платежі чи інші витрати, це може спричиняти запитання від контролюючих органів або громадськості щодо повноти та достовірності декларації. Поки що інформація у публічних джерелах обмежується даними з декларації та реєстрів про придбання авто — офіційних роз’яснень чи додаткових коментарів від депутата Железняка чи його дружини на момент публікації не надходило.

  • Слідча з Ужгорода придбала два паркомісця за 830 тис. грн

    Слідча з Ужгорода придбала два паркомісця за 830 тис. грн

    Слідча з Ужгорода Марина Михайлівна Сятиня (Субота), яка працює у відділі поліції №1, задекларувала скромний побут, проте нещодавно придбала два паркомісця в новому елітному житловому комплексі ОК «ЖБК Вільний» за 830 тис. гривень. Цікаво, що ціни на паркомісця в комплексі стартують від 622 тис. гривень.

    Сім’я Сятині складається з чоловіка Михайла Михайловича Сятині та двох дітей. Загалом родина має доступ до трьох об’єктів нерухомості, але більшість майна оформлено на чоловіка. Це квартира в Міжгір’ї площею 91,62 м², квартира в Ужгороді площею 53 м², яку придбали у 2019 році за 577 тис. грн, а також житловий будинок у Синевирі площею 134 м², власницею якого є мати Марини Сятині Світлана Миколаївна Субота.

    Не менш дивним є те, що сім’я не задекларувала жодного автомобіля, що виглядає незвично для родини з двома дітьми, яка проживає в селі. Слідча отримує лише виплати як ВПО, а її чоловік задекларував гонорари та виплати за цивільно-правовими угодами на суму 96 тис. грн.

    Михайло Сятиня раніше працював інженером з відтворення природних екосистем у Національному природному парку «Синевир» і є сином покійного колишнього народного депутата Михайла Сятині та завідувача кафедри Аптечної та промислової технології ліків фармацевтичного факультету Національного медичного університету імені О.Богомольця.

    Придбання паркомісць у елітному ЖК за значну суму при скромних доходах родини викликає питання щодо джерел фінансування та прозорості декларування майна.