Daypolitico

Позначка: партія Голос

  • В законодавчих ініціативах Железняка виявили бізнес-інтереси його тестя-аграрія та Кормишкіна

    В законодавчих ініціативах Железняка виявили бізнес-інтереси його тестя-аграрія та Кормишкіна

    Народного депутата від партії «Голос» Ярослава Железняка вже неодноразово звинувачували в лобіюванні інтересів бізнес-груп, зокрема — грального бізнесу та аграрного сектору. Проте аграрна тема займає в його діяльності особливе місце. І як виявилось — не без особистої зацікавленості.

    З перших днів у парламенті Железняк взявся за просування реформ у сфері сільського господарства — починаючи із впровадження ринку землі, чимало вигод від якого отримали великі агрохолдинги. Співпрацюючи з так званим «Українським клубом аграрного бізнесу» (УКАБ) — об’єднанням топових аграрних компаній країни, що володіють понад 3 млн га землі, — депутат активно просував законодавчі ініціативи, які зміцнювали позиції олігархічних агрокланів.

    УКАБ — це, зокрема, такі гравці, як «Укрлендфармінг», «Миронівський хлібопродукт», «Астарта-Київ», «ІМК», «Харвіст». За ними стоять імена Бахматюка, Косюка, Ліссітси, Ахметова та інших українських агромільярдерів. І саме їм системно сприяв депутат Железняк — через підтримку вигідних їм законопроєктів.

    Один із таких — законопроєкт №9266 «Про електронні аграрні розписки», який відкрив агрохолдингам нові можливості для кредитування фермерів на кабальних умовах. Далі — ще один документ: законопроєкт №10169, спрямований на обмеження експорту агропродукції дрібними і середніми гравцями, що відкривав додаткові переваги для великих агрохолдингів, зокрема членів УКАБу.

    Ці ініціативи — не просто збіг політичних поглядів. Бо аграрна тема для Железняка — це ще й родинний бізнес.

    Його тесть — Володимир Іванович Коваль — є власником агропідприємств на Херсонщині, зокрема ПРАТ «ХЕРСОНСЬКИЙ КХП» та низки фермерських господарств, зокрема через пов’язані офшори. Партнером Коваля виступає Ростислав Данильченко — власник компаній із групи миколаївського аграрного олігарха та колишнього нардепа Юрія Кормишкіна. Його головна компанія — СП «Південна аграрно-експортна компанія» (ПАЕК) — тільки за 2023 рік отримала близько 200 млрд грн доходу.

    Таким чином, законодавча активність Железняка напряму перетинається з інтересами не лише великих аграрних гравців, а й бізнес-оточення його родини. Це — класичний конфлікт інтересів.

    Для порівняння: у 2020-х роках НАЗК визнало конфлікт інтересів у діях депутата Григорія Суркіса, який лобіював інтереси бізнесу свого брата Ігоря Суркіса. Проте тоді йшлося лише про один законопроєкт. У випадку Железняка — десятки ініціатив, що напряму корисні як його союзникам в УКАБ, так і конкретно тестю.

    Ще одна деталь, що викликає запитання: елітна квартира в центрі Києва вартістю понад 11 мільйонів гривень, у якій з 2023 року проживає родина Железняка, оформлена саме на Володимира Коваля.

    Таким чином, уся діяльність депутата набуває ознак не просто лобізму, а й використання державного мандата для послідовного захисту сімейного бізнесу. І це питання, яке давно мало б зацікавити антикорупційні органи.

  • Партія Голос фінансувала організації, пов’язані з родичами депутатів і фігурантами справи СБУ

    Партія Голос фінансувала організації, пов’язані з родичами депутатів і фігурантами справи СБУ

    Політична партія “Голос”, яка фінансується з державного бюджету, протягом минулого року витратила понад 6 мільйонів гривень на оплату послуг, замовлених у низки громадських організацій. Половина цих коштів, а саме 3 мільйони гривень, була переказана ГО “Асоціація захисту прав людей з інвалідністю в Україні” — організації, яка фігурує у кримінальному провадженні щодо сприяння незаконному перетину кордону.

    За даними слідства, представники цієї ГО могли бути причетні до підробки документів і допомоги чоловікам призовного віку у втечі за межі України. Організацію очолює Ян Гладкий, який також пов’язаний із приватною фірмою, зареєстрованою на його родичку. Ця фірма отримала від “Голосу” ще пів мільйона гривень за суборенду офісного приміщення.

    Крім того, ще чотири громадські організації, яким “Голос” переказував кошти за “аналітичні послуги”, мають очевидні зв’язки з партією. Їхні керівники — це або чинні, або колишні партійці. Юридичні адреси багатьох із них збігаються з офісами регіональних осередків “Голосу”. Частина ГО була створена у той самий період, коли партія почала активно витрачати державне фінансування.

    Також за фінансовими звітами відомо, що “Голос” у 2023 році перерахував понад 36 мільйонів гривень фізичним особам-підприємцям. Частина з них — це родичі депутатів партії та учасники виборчих штабів.

    Таким чином, державні кошти, призначені для підтримки політичної діяльності, були фактично скеровані на користь пов’язаних із партією осіб та структур, одна з яких перебуває під слідством через справу про ухилення від мобілізації.

  • Нардеп Железняк намагається отримати керівну посаду в “Укренерго”

    Нардеп Железняк намагається отримати керівну посаду в “Укренерго”

    Народний депутат Ярослав Железняк опинився в епіцентрі скандалу після того, як міністерства та енергетичні компанії звинуватили його в поширенні неправдивої інформації. Першими на це звернули увагу представники Міністерства енергетики та “Укренерго”, які спростували заяви політика щодо стану енергетичних проектів в Україні.

    16 січня Железняк заявив, що компанія “Укренерго” підключила до мережі лише частину обіцяних потужностей газової генерації – всього 168 МВт з обіцяних 1000 МВт. У відповідь “Укренерго” спростувало ці дані, заявивши, що інформація є неправдивою. Днем раніше, 15 січня, депутат звинуватив Міністерство енергетики в намірах підвищити тарифи через добудову Хмельницької АЕС, що також було спростовано.

    І хоча ці звинувачення викликали різку реакцію в енергетичних колах, у партії “Голос” вже давно ходять чутки про амбіції Железняка стати керівником “Укренерго”. Декілька колег депутата по парламенту зазначають, що його інтереси в енергетиці не є випадковими, і йому обіцяли високу посаду в одній з наглядових рад енергетичних компаній, підтримувану західними партнерами.

    Цей скандал змусив багатьох задуматися, чи не є неправдиві заяви Железняка частиною політичної стратегії для досягнення своїх амбіцій на енергетичному фронті після можливої зміни влади в Україні.

  • Пішов з життя народний депутат від фракції “Голос”

    Пішов з життя народний депутат від фракції “Голос”

    З сумом повідомляємо про смерть народного депутата України IX скликання, члена фракції «Голос» Олега Макарова. Цю трагічну новину підтвердила Верховна Рада України.

    «Керівництво Верховної Ради України, її апарату та народні депутати України з глибоким сумом сприйняли звістку про смерть Олега Макарова. Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять», – йдеться у повідомленні парламенту.

    Олегу Макарову було 59 років. Причина його смерті наразі не розголошується. Народився він 24 липня 1965 року в Києві. Закінчив факультет міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «міжнародне право». У 2013 році отримав ступінь MBA в Единбурзькій бізнес-школі, університету Геріот-Ватт.

    Макаров був обраний до Верховної Ради на виборах у 2019 році від партії «Голос». Під час своєї роботи у парламенті він обіймав посаду секретаря комітету з правової політики та був членом Етичної комісії всеукраїнської громадської організації «Асоціація правників України».

  • Законопроєкт від «Голосу»: українська мова в освітньому просторі стане обов’язковою

    Законопроєкт від «Голосу»: українська мова в освітньому просторі стане обов’язковою

    Народна депутатка від партії «Голос» Наталія Піпа ініціювала створення українськомовного середовища в освітньому просторі та зареєструвала проєкт змін до закону «Про освіту». У новому інтерв’ю для «Главкому» вона детально розповіла про свої плани та їхні цілі.

    Згідно з запропонованим законопроєктом, державна мова має бути основною в школах, як під час уроків, так і поза їх межами. Документ також передбачає перевірку мовленнєвих компетенцій учнів, а відповідальність за створення українськомовного середовища покладається на вчителів і директорів навчальних закладів.

    Піпа зазначає, що не має ілюзій щодо того, що один законопроєкт здатний вирішити всі мовні проблеми в школах. За даними моніторингу 2023-2024 років, лише 41% учнів спілкуються між собою українською мовою під час уроків і на перервах. Це свідчить про необхідність змін, зокрема через тиск на українськомовних дітей, конфлікти та випадки булінгу, які виникають через мовні бар’єри.

    Міністерство освіти та науки України також висловило підтримку ідеї заборони спілкування російською мовою на перервах у школах. Це підкреслює загальну тенденцію до зміцнення української мови в освітньому процесі та формуванні національної ідентичності молодого покоління.

  • Народний депутат хоче, щоб мобілізація починалася з 20 років

    Народний депутат хоче, щоб мобілізація починалася з 20 років

    Окремі американські чиновники висловлюють стурбованість щодо віку мобілізації в Україні, закликаючи знизити його. Як зазначає нардеп від партії “Голос” Ярослав Костенко, йому регулярно пишуть конгресмени, запитуючи: “Ми надаємо вам зброю, але чому у вас немає людей? Як це так, що до 25 років не призивають?” Костенко зізнається, що йому важко відповісти на ці питання, адже ситуація з мобілізацією залишається складною.

    Дискусії про можливе зниження віку мобілізації тривають, проте ведуться вони непублічно. Офіційних заяв з цього приводу на комітеті ще не було. Проте Костенко підкреслив свою підтримку ідеї зниження мобілізаційного віку до 20 років. “Мобілізація має починатися з 20-ти років. Ми виховали тих, хто не хоче йти захищати свою країну”, — зазначив нардеп.

    Костенко також регулярно порушує тему зниження віку мобілізації, підкреслюючи, що це питання стане особливо актуальним, якщо в Росії оголосять нову хвилю мобілізації. За його словами, Україні необхідно враховувати вимоги часу та адаптувати свої оборонні стратегії відповідно до нових реалій.

  • Корупційні схеми на впровадженні шкільної програми “Захист України” за участі Оксена Лісового, Інни Совсун та Олени Шиян

    Корупційні схеми на впровадженні шкільної програми “Захист України” за участі Оксена Лісового, Інни Совсун та Олени Шиян

    Уроки Захисту України від початку були частиною загальної шкільної програми, та викладались у кожній школі окремо. Згодом було прийнято рішення перенести викладання у так звані “осередки”, а сама програма стала “експериментальною”, що відкрило шлях для корупційних схем за участі Міністра освіти Оксена Лісового, депутатки від “Голосу” Інни Совсун та професійної грантоїдки Олени Шиян.

    Для розуміння порядку цифр про які йде мова, варто відзначити, що тільки у 2023 році на впровадження шкільної програми “Захист України” з державного бюджету було виділено 1,7 мільярдів гривень. Додатково, з місцевих бюджетів були виділені кошти кожним містом та областю.

    Суть афери в тому, програму “Захист України” трансформують зі “звичайної” в “експериментальну”, змусивши усі адміністрації та освітні управління написати від себе запит на участь. Відповідно до “експерименту”, який розтягується на 2 роки, навчання буде здійснюватись не в кожній школі окремо, а в так званих “осередках”: тобто усе фінансування на реалізацію програми буде проходити централізовано через “одні руки”.

    Створення так званих “осередків”, це не тільки виділення бюджету на підготовку викладачів курсу, але й кошти на закупівлю необхідного інвентарю та обладнаднання осередків.

    Показово, що немає чітких прописаних рекомендацій по закупівлі обладнання осередків, а освітянам рекомендують купувати це обладнання без оголошення тендерів. Згідно заяві МОН, осередки планують оснастити в тому числі комп’ютерними симуляторами управління дронами, інтерактивними лазерними стрілецькими тренажерами та інструментами для опанування правил домедичної допомоги. За інформацією наших джерел, рекомендації проводити закупівлі без тендерів  не випадковість: уже визначене коло пов’язаних з МОН постачальників, а в ціні врахований  “відкат”.

    З приводу бюджетів, виділених на підготовку викладачів курсу, зі слів Оксена Лісового наприкінці 2023 року на перенавчання вчителів “Захисту України” було виділено 100 мільйонів гривень. Пізніше в роз’яснені на сайті МОН щодо впровадження програми, ми зустрічаємо цифру в “понад 100 підготовлених тренерів”. Наразі важко сказати однозначно, яка саме кількість вчителів була підготовлена за 100 мільйонів гривень, і чи буде надалі збільшуватись бюджет на їх підготовку.

    Автором і науковим керівником програми “Захист України” значиться міністр Оксен Лісовий, він же підписав Наказ міністерства. Але на додатку з’являються ще підпис представника швейцарсько-українського фонду DECIDE Антоніни Макаревич та професора Львівського обласного інституту післядипломної освіти педагогічної освіти Олени Шиян, яка вже понад 10 років працює з грантами.

    У 2024 році Міністерство освіти до реалізації програми залучили швейцарсько-українську організацію DECIDE, яка спеціалізується на освітніх проектах в Україні за гроші Швейцарії. Серед партнерів DECIDE значиться  Громадська організація DOCCU, в якій з 2016 по 2018 рік Олена Шиян виступала координатором Швейцарсько-українського проекту “Розвиток громадянських компетентностей в Україні”.

    Що цікаво, чоловік Олени –  Роман Шиян є автором концепції “Нова українська школа”, яку було перероблено з російської програми “Наша новая школа”. Концепцію російської програми “Наша новая школа” розробляв рідний брат Романа Шияна – кандидат психологічних наук, доцент московського МГПУ Ігор Шиян.

    Не виключаємо, що частина наративів розроблена Ігорем Шияном для шкіл РФ, могла перейти також до програми “Захист України”, адже Роман Шиян входить до Команди підтримки реформ у Міністерстві освіти і науки України.

    У цій же історії з грантами зав’язана нардепка від партії  “Голос”  Інна Совсун, яка також являється одним із співавторів навчальної програми “Захист України”. Як повідомляють наші джерела в парламенті – ця програма чистий розпил грантових грошей протягом наступних двох років.

    З приводу реальної користі від впровадження експериментальної програми “Захист України”, приведемо думку Засновника Всеукраїнської асоціації освітніх проектів, екс-заступник Міністра економіки Андрія Близнюка, якою від поділився на своєму Фейсбук:

    “З цього року вони вирішили скасувати предмет “Захист України” в звичайних школах і ввести лише в окремих школах – Осередках, які обираються в територіальних громадах з розрахунку 80- 1999 учнів 10-11 класів на 1 осередок. І всі ці учні раз на місяць повинні їхати в ці Осередки, щоб вивчати Захист України там протягом дня (6 уроків,  що робити тим, хто хворіє і пропускає всі 6 уроків, не уточнюється. Якщо відпрацювати дистанційно, не зрозумілий сенс проекту. Якщо їхати оффлайн з іншою школою, в інший день, це величезний додатковий стрес для дитини).

    Тобто під час війни вивчення такого предмету, як Захист України, скорочується до 1 разу на місяць і учні мають їхати за десятки кілометрів до осередку, щоб це зробити.

    Навіщо? Бо виділено 1.5 млрд грн субвенцій на покращення вивчення цього предмету, і це – покращення.

    Осередки зможуть закупити додаткове обладнання і підвищити кваліфікацію вчителів своєї школи з цих предметів. Всі інші школи мають скасувати цей предмет у себе, бо його викладання не буде оплачуваним.

    Якщо експеримент виявиться невдалим, все ніби має повернутися взад, але це не точно, і після 2026 року, коли авторів експерименту вже не буде, як і субвенції.

    В зв’язку з цим у мене декілька питань до МОН:

    1. Чи можливо забезпечити безпеку життя та здоров’я близько 500 тис учнів, які в умовах тривог, блекаутів, бездоріжжя та інших воєнних ризиків розпочнуть масовий ранковий і вечірній рух до та з Осередків?

    Хто буде супроводжувати і відповідати за життя дітей(30 дітей в класі, 2-3 класи 10 і стільки ж 11, тобто сумарно майже 200 дітей від кожної школи їдуть або шкільними автобусами, якщо є, або громадським транспортом)? Наскільки доцільно організовувати такий рух у воюючій країні, і як ці стреси відобразяться на психоемоційному стані дітей, особливо, коли поруч приліт, чи громадський транспорт висадив їх тупо посеред дороги чи мосту під час тривоги?

    1. Чи не стануть осередки військової підготовки дітей військовою ціллю для ворога під час війни і ракетних обстрілів? Може Україна має зайві засоби ППО, щоб захистити кожен з цих Осередків, в кожному місті та селищі?
    2. Чи ефективно навчати учнів будь-якому предмету протягом одного дня на місяць, і чому б тоді не зробити це зі всіма предметами?
    3. Чому не можна обладнати всі школи необхідним обладнанням (до війни в Україні було 16 тис державних шкіл, зараз без врахування окупованих чи знищених, буде не більше 12 тис, тобто 1.5 млрд грн, це близько 100 -125 тис грн на кожну школу).”

    Як бачимо, з практичної точки зору введення експериментальної освітньої програми “Захист України” на базі так званих “осередків” не витримує критики. А ось що стосується “розпилу коштів” на програмах патріотичного шкільного виховання міністром та його найближчим оточенням – цим питанням мають зацікавитись детективи НАБУ.

  • Партія «Голос» програла суд у справі щодо припинення державного фінансування

    Партія «Голос» програла суд у справі щодо припинення державного фінансування

    Партія «Голос» зазнала поразки в суді, намагаючись оскаржити наказ Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яким було припинено її державне фінансування. Це рішення було ухвалено на основі виявлення недостовірних даних у звітах партії за третій та четвертий квартали 2020 року, що стосувалися витрат на майже 5 мільйонів гривень.

    Судова справа, що викликала широкий резонанс, відбулася після того, як НАЗК виявило, що партія «Голос» перерахувала значні кошти товариству «Мейнтіс» за послуги, які, за даними агентства, не були надані. Крім того, кошти були перераховані двом підприємцям за законопроєкти, що на момент укладення договорів ще не були зареєстровані у Верховній Раді.

    25 червня НАЗК спершу зупинило, а згодом і повністю припинило державне фінансування для партії «Голос». Представники партії, намагаючись скасувати цей наказ, звернулися до суду, де їхні інтереси представляли адвокати Олександр Денисенко та Марина Рященко. Вони висунули кілька аргументів на захист партії, однак суд не визнав їх переконливими.

    Ключові аргументи адвокатів партії «Голос»

    1. Суть діяльності товариства «Мейнтіс»: НАЗК наголошувало, що основний вид діяльності товариства – оптова торгівля побутовими електротоварами, а за його адресою зареєстровані ще дев’ять інших товариств. Проте представники партії стверджували, що «Мейнтіс» надає також інші послуги, зокрема правову допомогу, що стало підставою для укладення договору з партією.
    2. Податкова звітність товариства: НАЗК посилалося на дані Державної податкової служби, згідно з якими товариство не звітувало про найманих працівників, що свідчить про відсутність господарської діяльності. Водночас адвокати «Голосу» вказували на те, що висновки НАЗК базувалися на аналітичних дослідженнях податкової служби, яка лише зазначила, що «фінансово-господарська діяльність ТОВ «Мейнтіс», ймовірно, здійснювалася з порушенням вимог податкового законодавства».
    3. Відсутність доказів укладення договорів: У квітні 2023 року суд визнав співзасновника «Мейнтіс» Костянтина Цимбала винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, але партія заявила, що між Цимбалом та «Голосом» не було укладено жодного документа. Водночас підписантом договору виявився Руслан Гусейнов, який стверджував, що нічого не знає про підписання цього договору.
    4. Методика перевірки звітів: Під час перевірки звітів партії за 2020 рік НАЗК користувалося порядком про аналіз звітів політичних партій, затвердженим у 2016 році, але вже визнаним нечинним у 2021 році. Адвокати «Голосу» наголошували, що для визначення повторюваності порушень варто було користуватися Кодексом про адміністративні правопорушення, а не законом.

    Наслідки для партії «Голос»

    З урахуванням виявлених порушень, НАЗК припинило державне фінансування статутної діяльності партії «Голос» до моменту усунення причин порушення. Судове рішення, яке не вдалося оскаржити, поставило під сумнів фінансову прозорість партії та її здатність до подальшого функціонування.

    Судове засідання щодо скасування наказу про зупинення фінансування призначено на 4 вересня, однак перспективи успішного оскарження виглядають малоймовірними на тлі нинішніх обставин. Партія «Голос» тепер стикається з необхідністю реабілітації своєї репутації та виправлення допущених помилок.