Позначка: патрульна поліція

  • Після атаки РФ у Києві перекрили рух на семи вулицях

    Після атаки РФ у Києві перекрили рух на семи вулицях

    У Києві після масованої нічної атаки Росії було перекрито рух транспорту на семи вулицях міста. Обмеження запровадили через значні руйнування цивільної інфраструктури, необхідність проведення аварійно-рятувальних робіт та забезпечення безпеки мешканців. Нічний удар став одним із найтрагічніших для столиці за останній період: внаслідок атаки загинули четверо людей, ще щонайменше 58 отримали поранення.

    Про перекриття руху повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. За його словами, обмеження запроваджені на ділянках, де працюють рятувальники, правоохоронці, медики та комунальні служби, які ліквідовують наслідки чергового російського обстрілу.

    Зокрема, рух транспорту перекрито вулицею Карпатської Січі від перехрестя з вулицею Сумською до перехрестя з вулицею Василя Жуковського, провулком Охтирським від вулиці Михайла Максимовича до вулиці Холодноярської, вулицею Набережно-Хрещатицькою від Нижнього Валу до Турівської, вулицею Верховинною від Святошинської до вулиці Анатолія Петрицького, вулицею Гарета Джонса від Дорогожицької до Деревлянської, вулицею Дегтярівською від провулка Старожитомирського до вулиці Зоологічної, а також вулицею Зоологічною від проспекту Берестейського до Дегтярівської.

    Правоохоронці закликали водіїв та пасажирів громадського транспорту враховувати тимчасові зміни під час планування маршрутів та за можливості обирати альтернативні шляхи пересування містом. У поліції наголосили, що обмеження діятимуть доти, доки триватимуть роботи з розбору завалів, обстеження пошкоджених будівель та усунення наслідків ударів.

    Російська атака на столицю розпочалася в ніч на 2 червня. Повітряна тривога тривала кілька годин, а мешканці різних районів Києва чули вибухи та роботу сил протиповітряної оборони. Для удару російські війська застосували як ударні безпілотники, так і ракети. Незважаючи на роботу української ППО, частина повітряних цілей спричинила руйнування у житлових кварталах та на об’єктах цивільної інфраструктури.

    За інформацією міської влади та екстрених служб, пошкодження зафіксовано щонайменше у семи районах столиці. Вибуховою хвилею та уламками були пошкоджені житлові будинки, медичні заклади, транспортна інфраструктура та інші цивільні об’єкти. У багатьох районах виникли пожежі різного масштабу, для ліквідації яких були залучені десятки підрозділів Державної служби з надзвичайних ситуацій.

    Одним із найбільш постраждалих став Подільський район. Тут у результаті удару стався частковий обвал конструкцій дев’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники протягом ночі та ранку проводили пошукові роботи, розбираючи бетонні конструкції та перевіряючи приміщення на наявність людей під завалами. Роботи ускладнювалися ризиком подальшого руйнування пошкоджених елементів будівлі.

    Серйозних пошкоджень зазнав і Голосіївський район столиці. Тут внаслідок влучання або падіння уламків було зруйновано другий та третій поверхи поліклініки. Медичний заклад отримав значні пошкодження конструкцій, через що його подальша експлуатація потребуватиме детального технічного обстеження. На момент удару в будівлі перебували люди, однак інформація про остаточну кількість постраждалих уточнюється.

    У Солом’янському районі уламки пошкодили верхні поверхи 15-поверхового житлового будинку. Крім того, виникла масштабна пожежа в іншому багатоквартирному будинку висотою 24 поверхи. Вогонь охопив сьомий та восьмий поверхи, а мешканців довелося терміново евакуйовувати. Пожежникам знадобилося кілька годин, щоб локалізувати та повністю ліквідувати загоряння.

    Внаслідок атаки четверо людей загинули. Серед постраждалих є мешканці пошкоджених будинків, люди, які перебували поблизу місць падіння уламків, а також особи, що отримали травми під час евакуації. Частину поранених госпіталізували до столичних лікарень, іншим медичну допомогу надали на місці.

    Міська влада повідомила про розгортання штабів допомоги для мешканців пошкоджених будинків. Людям надають тимчасове житло, психологічну підтримку, консультації щодо оформлення компенсацій та необхідну гуманітарну допомогу. Комунальні служби продовжують розчищення територій від уламків, відновлення електропостачання та ліквідацію наслідків пожеж.

    Українські рятувальники, медики, комунальники та правоохоронці продовжують працювати на місцях уражень у цілодобовому режимі. Остаточні масштаби руйнувань та кількість постраждалих ще уточнюються, оскільки роботи на окремих локаціях тривають.

  • Депутатку від «Слуги народу» оштрафували після відео з 11-річною донькою за кермом авто

    Депутатку від «Слуги народу» оштрафували після відео з 11-річною донькою за кермом авто

    Депутатка Криворізької міської ради від партії «Слуга народу» Світлана Максимчук потрапила у скандал після того, як опублікувала в соцмережах відео, на якому її 11-річна донька керує автомобілем Hyundai під час руху.

    Інцидент викликав широкий резонанс у соцмережах та привернув увагу патрульної поліції Кривого Рогу. Правоохоронці оперативно встановили учасників події та притягнули депутатку до адміністративної відповідальності.

    На оприлюдненому відео видно, як дитина перебуває за кермом автомобіля та самостійно керує транспортним засобом. У певний момент дівчинка навіть відпускає кермо, тоді як її мати сидить поруч, посміхається та знімає відео під музику.

    Сам ролик депутатка підписала словами: «Мати дочекалася».

    Після хвилі критики у соцмережах Світлана Максимчук публічно визнала свою помилку. У дописі вона заявила, що усвідомлює неправильність своїх дій, подякувала поліції за реакцію та повідомила про сплату штрафу.

    “Головне в помилках – бути готовим визнати їх та понести відповідальність. Повністю усвідомлюю хибність свого вчинку та вдячна патрульній поліції за швидке реагування та проведену профілактичну бесіду. Штраф сплачено, відповідні висновки зроблено”, – написала депутатка.

    У патрульній поліції Кривого Рогу підтвердили, що після виявлення відео правоохоронці провели перевірку та встановили особу водійки.

    На Світлану Максимчук винесли постанову за частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення — передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування.

    Санкція статті передбачає штраф за передачу авто людині без водійського посвідчення або без права на керування транспортним засобом.

    Історія викликала активне обговорення в українському сегменті соцмереж. Частина користувачів розкритикувала депутатку за безвідповідальність та створення небезпечної ситуації на дорозі, особливо з огляду на її публічний статус.

    Інші ж звернули увагу на те, що подібні відео нерідко поширюються у соцмережах як “розважальний контент”, хоча фактично йдеться про порушення правил дорожнього руху та ризик для безпеки дитини й інших учасників руху.

    Юристи наголошують, що навіть короткочасна передача керування дитині є прямим порушенням законодавства, незалежно від того, чи рухався автомобіль приватною територією, чи дорогою загального користування.

    Окремо користувачі соцмереж звернули увагу на те, що депутатка сама опублікувала відео, яке фактично стало доказом адміністративного правопорушення.

    У поліції зазначають, що дедалі частіше саме публікації у соцмережах стають підставою для перевірок та притягнення водіїв до відповідальності.

    Джерело: відкриті пабліки, регіональне видання “Відомо”, Максимчук у соцмережах, патрульна поліція Кривого Рогу

  • У Києві чоловік влаштував нічну стрілянину з вікна багатоповерхівки:

    У Києві чоловік влаштував нічну стрілянину з вікна багатоповерхівки:

    У Подільському районі Києва в ніч проти 11 травня сталася стрілянина у житловому кварталі. Правоохоронці оперативно затримали чоловіка, який, за даними слідства, відкрив вогонь із вікна багатоповерхового будинку. Інцидент викликав значний резонанс серед мешканців району на тлі серії подібних випадків зі зброєю у столиці за останні тижні.

    Про подію повідомила Патрульна поліція Києва. За інформацією правоохоронців, повідомлення про постріли надійшло від місцевих жителів у нічний час. Очевидці заявили, що невідомий чоловік здійснив кілька пострілів із вікна житлового будинку, чим налякав мешканців навколишніх будинків.

    На місце оперативно прибули екіпажі патрульної поліції та співробітники поліції охорони. Під час огляду території біля будинку правоохоронці виявили стріляні гільзи, що підтвердило факт використання зброї.

    Після цього поліцейські почали встановлювати квартиру, з якої могли вести стрілянину. Згодом правоохоронці вийшли на ймовірного порушника та затримали його. Офіційно ім’я чоловіка не розголошується.

    Наразі слідчі відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України — хуліганство. Санкція статті передбачає штраф, арешт до шести місяців або обмеження волі на строк до п’яти років.

    У поліції поки не уточнюють, із якої саме зброї стріляв затриманий чоловік — травматичної, мисливської чи бойової. Також не повідомляється, чи мав він дозвіл на зброю та у якому стані перебував на момент інциденту.

    За попередніми даними, внаслідок стрілянини ніхто не постраждав. Однак сам факт відкриття вогню у житловому районі в нічний час викликав серйозне занепокоєння серед мешканців Подолу.

    Інцидент стався на тлі різкого зростання кількості випадків застосування зброї у Києві. Останніми тижнями столицю сколихнула серія резонансних стрілянин, частина з яких закінчилася жертвами та пораненнями.

    Найгучніший випадок стався 18 квітня у Голосіївському районі Києва, де озброєний чоловік відкрив вогонь по людях. Тоді загинули семеро осіб, ще понад десятеро отримали поранення різного ступеня тяжкості. Нападника ліквідували правоохоронці під час спецоперації.

    Після того теракту міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко заявив, що українське суспільство має отримати право на збройний самозахист в умовах війни та постійних безпекових загроз. Його слова викликали широку суспільну дискусію щодо контролю над обігом зброї в Україні.

    Ще один інцидент стався 22 квітня у Дарницькому районі Києва. Там водій автомобіля кілька разів вистрілив у бік пішохода після конфлікту через перехід дороги у невстановленому місці. Стрільця затримали.

    1 травня стрілянина сталася у Святошинському районі столиці, де чоловік відкрив вогонь просто з автомобіля. Пізніше його затримали в одному із населених пунктів Київської області.

    Крім того, 2 травня у Голосіївському районі Києва конфлікт між учасниками дорожнього руху також завершився застосуванням зброї.

    На цьому тлі правоохоронні органи заявляють про посилення контролю за незаконним обігом зброї та проведення додаткових перевірок. У поліції наголошують, що під час війни на території країни суттєво зросла кількість зброї серед цивільного населення, що підвищує ризик подібних інцидентів.

    Правоохоронці закликають громадян негайно повідомляти про випадки стрілянини, погроз зі зброєю або підозрілу поведінку людей, які можуть становити небезпеку для оточення. Розслідування нічного інциденту у Подільському районі Києва триває.

  • Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Після відставки Жуков став радником голови Нацполіції

    Колишнього начальника Департаменту патрульної поліції Євгена Жукова призначили радником керівника Національної поліції України. У новій ролі він відповідатиме за напрям, пов’язаний із залученням поліції до оборонних процесів та взаємодією правоохоронної системи з умовами воєнного часу.

    Про це повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко під час зустрічі з журналістами.

    Євген Жуков подав у відставку з посади керівника патрульної поліції на тлі службового розслідування, яке було розпочате після інциденту під час теракту в Голосіївському районі Києва. За словами міністра, під час події окремі поліцейські допустили серйозні помилки у виконанні службових обов’язків, що вплинуло на оцінку роботи всієї вертикалі патрульної поліції.

    Ігор Клименко наголосив, що ситуація мала не лише оперативний, а й репутаційний вплив на систему МВС, адже порушення службових процедур у критичних обставинах поставили під сумнів ефективність реагування правоохоронців.

    За словами міністра, після обговорення ситуації Жуков самостійно ухвалив рішення про відставку, попри прохання залишитися в команді.

    Попри відставку, Жуков не залишає систему Міністерства внутрішніх справ. Його призначили радником голови Національної поліції, де він зосередиться на стратегічному напрямі — участі поліції у війні та координації силових підрозділів, які працюють у зоні бойових дій або залучаються до оборонних завдань.

    Міністр внутрішніх справ підкреслив, що Жуков має значний бойовий досвід, оскільки раніше брав участь у формуванні та координації підрозділів, які працюють у зоні бойових дій. Зокрема, йдеться про підрозділи, що входять до структури патрульної поліції та виконують завдання на фронті.

    Окремо згадувалося, що зведений підрозділ патрульної поліції «Хижак» продовжує виконувати бойові завдання та бере участь у протидії російській агресії.

    МВС також повідомило про масштабні кадрові зміни в системі патрульної поліції після завершення службового розслідування. За словами Ігоря Клименка, ухвалено рішення про відсторонення всієї управлінської вертикалі — від командирів взводів до керівника Управління патрульної поліції міста Києва.

    Ці заходи пояснюються необхідністю відновлення дисципліни, перегляду управлінських підходів та підвищення ефективності реагування правоохоронців у кризових ситуаціях.

    Водночас міністр наголосив, що це може бути не остаточний перелік кадрових рішень. Подальші призначення та відсторонення ухвалюватиме голова Національної поліції Іван Вигівський після додаткового аналізу ситуації.

    Фактично нова роль Жукова передбачає перехід від оперативного керівництва до стратегічного рівня. Його завданням стане формування підходів до залучення поліції у воєнний час, включно з координацією взаємодії між підрозділами МВС, військовими структурами та підрозділами, що виконують бойові завдання.

    У МВС підкреслюють, що йдеться про посилення інтеграції поліції у систему національної безпеки, яка функціонує в умовах повномасштабної війни.

    Після 2022 року структура українських правоохоронних органів зазнала суттєвих змін, зокрема через залучення підрозділів поліції до виконання оборонних завдань. Це включає як забезпечення правопорядку в тилу, так і участь у бойових діях окремих спеціалізованих підрозділів.

    У МВС зазначають, що кадрові рішення, ухвалені після службового розслідування, є частиною системного перегляду підходів до управління патрульною поліцією в умовах війни.

    Подальші призначення в системі Національної поліції будуть оголошені після завершення внутрішніх процедур узгодження.

  • Втекли замість допомоги: двом патрульним оголосили підозру після смертельної стрілянини в Києві

    Втекли замість допомоги: двом патрульним оголосили підозру після смертельної стрілянини в Києві

    У справі про резонансний теракт у Києві, який стався 18 квітня, з’явилися нові деталі. Правоохоронці повідомили про підозру двом співробітникам патрульної поліції через їхні дії під час нападу, що, за версією слідства, призвели до тяжких наслідків і могли вплинути на кількість жертв.

    Про це стало відомо після наради за участю прокурорів та аналізу відеоматеріалів із місця події, повідомив генпрокурор Руслан Кравченко.

    Слідчі встановили, що екіпаж патрульних прибув на виклик про стрілянину, однак не вжив необхідних заходів для зупинення озброєного нападника.

    За офіційною інформацією, правоохоронці побачили на місці події кількох поранених — серед них була дитина, а також чоловік і жінка, які потребували термінової медичної допомоги. Поруч перебували й інші цивільні, зокрема ще одна дитина. Очевидці та матеріали відеоспостереження свідчать про хаотичну ситуацію, в якій люди намагалися врятуватися від нападника.

    Особливо вражаючим став епізод із пораненим хлопчиком, який, за словами слідчих, просив поліцейських допомогти не йому, а його батькові. Цей момент називають проявом надзвичайної мужності дитини на тлі трагедії.

    Водночас дії патрульних викликали серйозні запитання у слідства. За даними правоохоронців, екіпаж, маючи при собі табельну зброю та законні підстави для її застосування, не спробував зупинити нападника. Натомість поліцейські залишили місце події, фактично не втрутившись у розвиток ситуації.

    Слідчі вважають, що саме ця бездіяльність дозволила озброєному чоловікові продовжити рух вулицями міста та здійснювати подальші напади на цивільних. У результаті протягом приблизно півтори години — з 16:35 до 18:00 — було вбито шістьох людей. Згодом у лікарні від отриманих поранень помер ще один чоловік, що збільшило кількість жертв до семи.

    За підсумками розслідування двом співробітникам патрульної поліції повідомлено про підозру за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України — службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки. Ця стаття передбачає кримінальну відповідальність за неналежне виконання службових обов’язків, яке призвело до значних втрат або загибелі людей.

    У правоохоронних органах наголошують, що наразі зібрано достатньо доказів, які підтверджують обґрунтованість підозри. Водночас слідство триває, і не виключено, що у справі можуть з’явитися нові фігуранти або додаткові обвинувачення.

    Теракт у Києві викликав широкий суспільний резонанс. У соціальних мережах і медіа активно обговорюють як дії нападника, так і поведінку правоохоронців. Громадськість вимагає об’єктивного розслідування та притягнення винних до відповідальності.

    Експерти у сфері безпеки зазначають, що такі випадки підривають довіру до правоохоронної системи. Вони наголошують на необхідності ретельного аналізу дій поліцейських у кризових ситуаціях, а також удосконалення підготовки патрульних до реагування на подібні інциденти.

    Водночас фахівці підкреслюють, що ситуації з активною стріляниною є одними з найскладніших для реагування. Вони потребують швидких рішень, чіткої координації та готовності застосовувати силу для нейтралізації загрози.

    У цьому контексті розслідування має встановити не лише юридичну відповідальність конкретних осіб, а й системні проблеми, які могли вплинути на розвиток подій. Йдеться про рівень підготовки, інструкції щодо застосування зброї та алгоритми дій у надзвичайних ситуаціях.

    Окрему увагу приділяють допомозі постраждалим і родинам загиблих. Місцева влада та державні структури обіцяють забезпечити необхідну підтримку, включно з медичною та психологічною допомогою.

    Таким чином, справа про теракт у Києві набуває нового розвитку. Повідомлення про підозру патрульним стало важливим етапом у встановленні обставин трагедії, однак остаточні висновки будуть зроблені після завершення всіх слідчих дій. Суспільство очікує на прозоре розслідування та справедливе покарання винних.

  • Після стрілянини в Києві спалахнула нова дискусія про зброю: військовий Касьянов звинуватив владу в недовірі до суспільства

    Після стрілянини в Києві спалахнула нова дискусія про зброю: військовий Касьянов звинуватив владу в недовірі до суспільства

    Після трагічних подій у Києві 18 квітня 2026 року, коли озброєний чоловік відкрив вогонь по цивільних, захопив заручників і був ліквідований під час спецоперації, в Україні розгорнулася гостра суспільна дискусія щодо обігу цивільної зброї, безпеки та ролі держави у захисті громадян. Одним із найрезонансніших коментарів стала позиція українського військового та експерта з безпілотних систем Юрій Касьянов, який публічно розкритикував підхід влади до цієї теми.

    У своєму дописі Касьянов відреагував на офіційні заяви після теракту, зокрема на інформацію від правоохоронців про те, що зброя, використана нападником, була легальною та зареєстрованою. Він також звернув увагу на риторику щодо необхідності «посилення відповідальності» у сфері обігу зброї, яка прозвучала після трагедії.

    За словами військового, існує ризик, що подію можуть використати як аргумент для посилення обмежень щодо цивільного володіння зброєю. Він припустив, що у фокусі таких рішень можуть опинитися законослухняні громадяни — власники легальної зброї, які не мають жодного відношення до подібних злочинів.

    Касьянов висловив альтернативну позицію, наголосивши, що наявність підготовлених громадян із легальною зброєю могла б потенційно зменшити наслідки трагедії. На його думку, якби серед очевидців була людина, здатна оперативно відреагувати, кількість жертв могла бути меншою або інцидент взагалі міг бути зупинений раніше.

    Окрему увагу він приділив діям правоохоронців, зокрема відео, яке поширилося в мережі та, за словами користувачів, зафіксувало відхід поліцейських із місця події після перших пострілів. Саме цей аспект став додатковим фактором суспільного обурення та предметом службових перевірок.

    Трагічний інцидент у столиці вже призвів до низки кадрових і дисциплінарних рішень. Зокрема, було розпочато службове розслідування щодо дій поліцейських, які першими прибули на виклик, а також відкрито кримінальне провадження за фактом можливої службової недбалості. Паралельно стало відомо про відставку керівника Департаменту патрульної поліції, що додатково підкреслило масштаб резонансу події.

    На цьому тлі питання доступу до зброї знову стало одним із ключових у публічному просторі. В Україні вже тривалий час триває обговорення законодавчого врегулювання цієї сфери. Після початку повномасштабної війни тема набула нового значення: значна частина населення отримала досвід поводження зі зброєю, а питання самозахисту стало більш актуальним.

    Втім, суспільство залишається розділеним у поглядах. Частина експертів підтримує ідею розширення прав громадян на володіння зброєю, вважаючи це елементом національної безпеки та стримування злочинності. Інші ж наголошують на ризиках, зокрема в умовах психологічного стресу, який переживає населення під час війни, і виступають за більш жорсткий контроль.

    Офіційна позиція держави наразі схиляється до посилення контролю за обігом зброї. Представники влади наголошують, що ключовим є не лише доступ до неї, а й відповідальне використання, зберігання та перевірка психічного стану власників. У цьому контексті обговорюються можливі зміни до законодавства, які можуть передбачати жорсткіші умови отримання дозволів.

    Експерти зазначають, що подібні дискусії є типовими для країн, які стикаються з викликами безпеки. Пошук балансу між правом на самозахист і необхідністю забезпечення громадського порядку є складним і потребує комплексного підходу, який враховує як безпекові, так і соціальні фактори.

    Важливим залишається і питання довіри до інституцій. Події в Києві показали, що суспільство очікує не лише ефективної реакції правоохоронців, а й чіткої державної політики у сфері безпеки. Саме тому будь-які рішення щодо обігу зброї, ймовірно, будуть прийматися з урахуванням широкого суспільного резонансу.

    Таким чином, заява Юрія Касьянова стала одним із найгучніших голосів у новій хвилі дискусії про роль цивільної зброї в Україні. Трагічні події в Києві не лише оголили проблеми безпеки, а й змусили суспільство знову поставити складне запитання: як поєднати свободу, безпеку та відповідальність у країні, яка перебуває у стані війни.

    Джерело: Юрій Касьянов, офіцер ЗСУ. Радіоінженер, спеціаліст з аеророзвідки, засновник громадського дослідно-конструкторське бюро безпілотної авіації “Matrix-UAV”; сторінка автора у Фейсбук

  • Євгеній Жуков подав у відставку після теракту в Києві

    Євгеній Жуков подав у відставку після теракту в Києві

    Начальник Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Євгеній Жуков подав у відставку після резонансного теракту в Києві, що стався 18 квітня 2026 року. Про своє рішення він повідомив під час брифінгу, наголосивши, що вважає його справедливим у нинішній ситуації.

    За словами Жукова, рішення про звільнення було особистим і продиктоване відповідальністю за події, які сталися в столиці. «Я, як бойовий офіцер, ухвалив рішення подати рапорт на звільнення мене з посади. Думаю, так буде справедливо», — заявив він.

    Євгеній Жуков очолював Департамент патрульної поліції з вересня 2015 року і був одним із керівників, які стояли біля витоків реформи поліції в Україні. Його відставка стала одним із перших кадрових наслідків після трагедії, яка викликала широкий суспільний резонанс.

    Ідеться про напад, що стався у Голосіївському районі Києва. Озброєний чоловік відкрив вогонь по перехожих, після чого увірвався до супермаркету та захопив заручників. За офіційними даними, унаслідок атаки загинули шість людей, ще понад десять отримали поранення різного ступеня тяжкості.

    Під час спецоперації зловмисника ліквідували. Перед цим із ним намагалися вести переговори, однак вони не дали результату. Ситуація загострилася після того, як нападник убив одного із заручників.

    Після трагедії правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за статтею про терористичний акт. Водночас розпочато низку внутрішніх перевірок щодо дій поліції під час інциденту.

    Зокрема, резонанс викликала інформація про те, що окремі поліцейські могли залишити місце події після перших пострілів, не надавши допомоги постраждалим. У зв’язку з цим було ініційовано службове розслідування, а причетних співробітників відсторонили від виконання обов’язків.

    Міністр внутрішніх справ доручив перевірити всі обставини реагування поліції, включно з оперативністю дій, координацією підрозділів і дотриманням інструкцій у кризових ситуаціях. Окремо Генеральна прокуратура відкрила провадження за фактом можливої службової недбалості.

    На цьому тлі відставка Жукова розглядається як політичний і управлінський крок, покликаний продемонструвати відповідальність керівництва поліції. Експерти зазначають, що подібні рішення часто ухвалюються після резонансних інцидентів, особливо якщо вони супроводжуються суспільною критикою дій правоохоронців.

    Водночас у професійному середовищі наголошують, що остаточні висновки щодо дій поліції мають бути зроблені лише після завершення всіх перевірок. Це стосується як оцінки роботи патрульних на місці події, так і загальної системи реагування на подібні загрози.

    Теракт у Києві став одним із найгучніших інцидентів за останній час і вкотре підняв питання безпеки у великих містах, а також ефективності правоохоронної системи в умовах війни. Події 18 квітня викликали широку дискусію щодо готовності служб реагувати на подібні загрози та необхідності вдосконалення протоколів дій.

    Наразі розслідування триває. Правоохоронці встановлюють мотиви нападника, перевіряють усі обставини інциденту та дії відповідальних служб. Очікується, що результати цих перевірок можуть призвести до нових кадрових рішень і змін у системі безпеки.

  • У Борисполі підліток катався містом на Audi: відповідати доведеться батькам

    У Борисполі підліток катався містом на Audi: відповідати доведеться батькам

    Курйозний випадок стався у ніч на 10 березня у Борисполі. До правоохоронців надійшло повідомлення про автомобіль Audi, водій якого рухався вулицею Київський Шлях та порушував правила дорожнього руху.

    Як повідомили у патрульній поліції Борисполя, невдовзі автомобіль, схожий за описом, інспектори помітили на вулиці Френкеля. Патрульні зупинили транспортний засіб для перевірки.

    На подив правоохоронців, за кермом перебував 14-річний підліток.

    Після зупинки автомобіля поліцейські зв’язалися з матір’ю хлопця. З жінкою провели профілактичну бесіду та склали адміністративний протокол за частиною 3 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення — вчинення адміністративних правопорушень дітьми віком від 14 до 16 років, відповідальність за які несуть батьки.

    Згідно із законодавством, у таких випадках батькам загрожує штраф у розмірі від 850 до 1700 гривень.

    Автомобіль після оформлення матеріалів передали батькові під розписку.

  • Заступник керівника патрульної поліції Донеччини за два роки придбав шість авто

    Заступник керівника патрульної поліції Донеччини за два роки придбав шість авто

    Історія з автопокупками заступника начальника управління патрульної поліції Донецької області Руслана Скрипника стала черговим прикладом того, як декларовані доходи держслужбовців починають конфліктувати з арифметикою. У публікації, яка з’явилася у відкритому доступі, стверджується: з грудня 2023-го по грудень 2025 року посадовець придбав шість автомобілів, при цьому темп оновлення автопарку виглядає диспропорційним до офіційних доходів.

    Йдеться про два Nissan Leaf, три Hyundai Ioniq різних років випуску та MG 4. Частина машин, як зазначається, згодом була продана, однак саме на етапі продажів з’являються додаткові питання. У матеріалі наголошують на розбіжності між сумою, яка фігурувала у повідомленні про суттєві зміни майнового стану щодо продажу одного авто (320 тисяч гривень), і сумою, відображеною у річній декларації за той самий період (34 тисячі гривень). Така різниця, за логікою авторів, потребує пояснень з боку декларанта або перевіряючих органів.

    Сам Скрипник, за наведеними словами, пояснює джерело коштів “особистими заощадженнями”. Формально у деклараціях фігурують валютні накопичення — 67 тисяч доларів. Однак автори матеріалу звертають увагу на те, що механіка їх накопичення виглядає нетипово: у низці років обсяг відкладених коштів майже дорівнював річному доходу, попри відсутність власного житла та статус одинокого батька. Окремо згадується 2018 рік, коли валютні заощадження, за наведеними даними, зросли на суму, яка перевищувала задекларований річний дохід сім’ї. Це створює враження, що витрати на повсякденне життя або не відображені у фінансовій картині, або покривалися іншими, не вказаними джерелами.

    Подібна логічна “дірка”, як стверджується, повторюється і в 2023 році: придбання двох Hyundai Ioniq на загальну суму 780 тисяч гривень відбулося при задекларованому річному доході 670 тисяч. Теоретично різницю можна було б закрити за рахунок заощаджень, але в матеріалі наголошується на іншому нюансі: валютні активи не зменшилися, а заощадження сина, навпаки, зросли. Автори роблять висновок, що за такої конфігурації гроші виглядають одночасно і витраченими, і збереженими.

    У 2025 році, за наведеними даними, картина стає ще контрастнішою. Повідомляється про купівлю Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч гривень у серпні та MG 4 2023 року майже за мільйон гривень у грудні. Паралельно вказується на задекларований продаж нерухомості на 600 тисяч гривень, але навіть з урахуванням цього епізоду загальна фінансова мозаїка, як стверджують автори, залишається непослідовною.

    У подібних історіях ключовим є не сам факт купівлі автомобілів чи наявності заощаджень — це не порушення. Питання виникають тоді, коли витрати системно перевищують доходи, заощадження не скорочуються, а цифри в різних деклараційних формах не складаються в одну картину. У випадку Руслана Скрипника, як випливає з оприлюдненого аналізу, мова йде про повторювану модель невідповідностей, яка потребує не загальних пояснень, а предметної перевірки — з верифікацією джерел коштів, руху активів і коректності декларування.

  • У Рівному водій міжнародного автобуса випадково залишив пасажирку на АЗС

    У Рівному водій міжнародного автобуса випадково залишив пасажирку на АЗС

    Уночі до служби 102 надійшов виклик від 17-річної дівчини, яку водій міжнародного автобуса випадково залишив на автозаправці. В салоні транспортного засобу залишилися її особисті речі та документи, а сам автобус вже рушив у напрямку Рівного.

    Патрульні оперативно виїхали на місце події, забрали дівчину та вирушили слідом за автобусом. Завдяки злагодженій роботі екіпажів транспортний засіб вдалося знайти на автовокзалі Рівного. Пасажирка підтвердила, що саме в цьому автобусі вона їхала.

    Водій пояснив, що не помітив відсутності пасажирки. Патрульні провели з ним профілактичну бесіду, наголосивши на важливості уважного ставлення до пасажирів і дотримання правил відповідальності під час перевезень.

    Інцидент наголошує на необхідності підвищеної уваги водіїв при перевезенні пасажирів, особливо неповнолітніх, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому.