Daypolitico

Позначка: Павло Паліса

  • Хто може стати новим послом України в США: у Києві розглядають Кулебу, Палісу та інших кандидатів

    Хто може стати новим послом України в США: у Києві розглядають Кулебу, Палісу та інших кандидатів

    Посада посла України у Сполучених Штатах після звільнення Ольги Стефанішиної залишається вакантною, однак у Києві вже розглядають кілька кандидатур на одну з ключових дипломатичних посад для України. Серед потенційних претендентів називають як досвідчених дипломатів і політиків, так і представників військового середовища. Зокрема, серед можливих кандидатів фігурують колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.

    Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на кілька власних джерел у владі.

    За даними видання, в Офісі президента певний час придивлялися до кандидатури Павла Паліси, який нині обіймає посаду заступника керівника ОП та переважно займається питаннями сектору оборони. Його кандидатура виглядала особливо цікавою в контексті побудови відносин із адміністрацією президента США Дональда Трампа.

    Одним із аргументів на користь Паліси джерела називають особисте ставлення до нього американського президента. Як стверджує РБК-Україна, Трамп раніше називав Палісу своїм “улюбленим солдатом” в Україні. Такий неформальний особистий фактор потенційно міг би допомогти новому послу швидше вибудувати робочий контакт із Білим домом.

    Водночас зараз Паліса залишається поруч із президентом Володимиром Зеленським у Києві та відіграє важливу роль у роботі Офісу президента, особливо у питаннях оборони. Саме це, ймовірно, може бути одним із головних факторів, які стримують його можливе переведення до Вашингтона.

    Якщо представник Банкової все ж буде призначений послом у США, це може спричинити ширші кадрові зміни всередині президентської вертикалі та дипломатичного треку. Джерела РБК-Україна наголошують, що цей фактор також враховується під час пошуку кандидата.

    Інше прізвище, яке називають співрозмовники видання, — Дмитро Кулеба. Колишній міністр закордонних справ має значний дипломатичний досвід, добре знайомий американським політичним елітам і протягом кількох років був одним із головних переговорників України із західними союзниками.

    Кулеба очолював Міністерство закордонних справ у найскладніший період повномасштабної війни та регулярно контактував із Державним департаментом США, Білим домом, Конгресом і представниками інших країн-партнерів.

    Його можливе призначення могло б свідчити про ставку Києва на професійного дипломата з великим міжнародним досвідом і вже сформованими зв’язками у Вашингтоні.

    Водночас джерела РБК-Україна зазначають, що остаточного рішення поки немає. Потенційних кандидатів кілька, причому вони представляють різні сфери — дипломатію, політику та військовий сектор.

    Саме це може свідчити про те, що Офіс президента шукає не просто формального керівника українського посольства, а людину, здатну ефективно працювати в нинішній американській політичній реальності.

    Посада посла у США має для України особливе значення. Вашингтон залишається одним із ключових партнерів Києва у питаннях військової допомоги, санкцій проти Росії, фінансової підтримки та дипломатичних переговорів щодо завершення війни.

    Новому послу доведеться одночасно працювати з адміністрацією Дональда Трампа, Конгресом, представниками Республіканської та Демократичної партій, Пентагоном, Державним департаментом, американським бізнесом і аналітичним середовищем.

    Крім того, дипломатичний представник України має відігравати важливу роль у просуванні українських інтересів на тлі дискусій у США щодо подальшої військової допомоги, санкційного тиску на Росію та можливих переговорів між Києвом і Москвою.

    Вакансія посла з’явилася після того, як 3 серпня Володимир Зеленський звільнив Ольгу Стефанішину з цієї посади.

    Після цього в інформаційному просторі з’явилося одразу кілька версій щодо її можливого наступника.

    Зокрема, повідомлялося, що Зеленський нібито пропонував очолити українське посольство у Вашингтоні колишній прем’єр-міністерці Юлії Свириденко. Однак вона, за даними РБК-Україна, відмовилася від пропозиції.

    Також серед можливих кандидатів називали Рустема Умєрова.

    Цей варіант, утім, фактично відпав після того, як 3 серпня президент призначив Умєрова головою Служби зовнішньої розвідки України.

    Ім’я Павла Паліси також звучало в контексті посольської посади ще кілька тижнів тому, тому нинішня інформація джерел підтверджує, що його кандидатура справді розглядалася на високому рівні.

    Наразі головна інтрига полягає не лише у тому, хто саме поїде до Вашингтона, а й у тому, яку модель відносин зі США обере Банкова.

    Призначення військового могло б свідчити про посилення оборонної складової українсько-американських відносин і ставку на прямий контакт із командою Трампа у питаннях війни та безпеки.

    Призначення дипломата рівня Дмитра Кулеби, навпаки, означало б акцент на професійній зовнішньополітичній роботі, переговорах і використанні вже наявних зв’язків у Вашингтоні.

    Якщо ж послом стане чинний високопосадовець Офісу президента, Києву доведеться перебудовувати внутрішню структуру роботи із США та перерозподіляти відповідальність між Банковою, Міністерством закордонних справ і дипломатичною місією.

    Саме тому рішення щодо нового посла, ймовірно, не є суто кадровим.

    Йдеться про вибір людини, яка в найближчий період стане одним із головних комунікаторів України з адміністрацією Дональда Трампа — у момент, коли від позиції Вашингтона багато в чому залежатимуть темпи військової підтримки, нові санкції проти Росії та дипломатичні сценарії завершення війни.

    Поки що Банкова офіційно не називає фаворита.

    За інформацією джерел, остаточне рішення ще не ухвалене, а список претендентів залишається ширшим за два найчастіше згадувані прізвища — Паліси та Кулеби.

    Тож одна з найважливіших дипломатичних вакансій України досі відкрита, а вибір нового посла у США може стати показником того, яку саме стратегію Київ планує будувати у відносинах із Вашингтоном найближчим часом.

  • Зеленський провів нараду з військовим керівництвом: Генштаб готує зміни на фронті

    Зеленський провів нараду з військовим керівництвом: Генштаб готує зміни на фронті

    Президент України Володимир Зеленський провів нараду з керівництвом Збройних сил України, Міністерства оборони та Офісу президента, за підсумками якої анонсував нові рішення щодо організації роботи на фронті. За його словами, Генеральний штаб готує системні зміни, які мають покращити управління військами, прискорити реагування на дії російських окупантів та надати українським бригадам більше можливостей для оборони.

    Про це президент повідомив у своєму Telegram.

    За словами Зеленського, під час наради було детально проаналізовано ситуацію на передовій та визначено кроки для підвищення ефективності роботи українських військ. Він зазначив, що Генеральний штаб ЗСУ вже готує низку системних змін, які мають удосконалити управління бойовими діями.

    Зокрема, нововведення повинні забезпечити більш точну оцінку обстановки на першій лінії фронту, дозволити швидше реагувати на зміни бойової ситуації та розширити можливості бригад для відбиття російських штурмових атак.

    Президент наголосив, що українські військові продовжують стримувати наступ російських військ і не дозволяють окупантам досягти поставлених політичним керівництвом РФ цілей.

    «Вони реально тримають позиції України та не дозволяють армії окупанта досягати тих цілей, які визначило для неї російське політичне керівництво. Слава Україні!», – заявив Зеленський.

    Під час наради глава держави заслухав доповіді Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого, начальника Генерального штабу Ігоря Скибюка, виконувача обов’язків міністра оборони Євгенія Хмари та заступника керівника Офісу президента Павла Паліси.

    Учасники зустрічі обговорили низку ключових питань, що стосуються оборони країни. Зокрема, йшлося про заходи у відповідь на російські балістичні атаки, поточну ситуацію на фронті, насамперед на напрямках Слов’янська та Костянтинівки, роботу українського морського експортного коридору та подальші кроки щодо його розвитку.

    Окрему увагу приділили проведенню операцій із завдання ударів по важливих військових цілях окупантів. Раніше Зеленський повідомляв, що українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по російських військових об’єктах у тимчасово окупованому Криму та оновили перелік пріоритетних цілей.

    Нарада відбулася після чергової масованої атаки Росії на Україну в ніч проти 30 липня. Тоді російські війська застосували понад 70 ракет і більш як 280 ударних безпілотників. Коментуючи наслідки атаки, Зеленський також звернув увагу на необхідність прискорення постачання ракет до систем протиповітряної оборони від міжнародних партнерів, наголосивши на важливості посилення української ППО.

  • Зеленський провів закриту нараду з командирами корпусів

    Зеленський провів закриту нараду з командирами корпусів

    Президент України Володимир Зеленський провів чергову серію зустрічей із командирами корпусів, які виконують бойові завдання на найскладніших ділянках фронту. Під час наради обговорили ситуацію на ключових напрямках, забезпечення військ озброєнням, потребу в далекобійній артилерії та розвиток сучасних технологій, зокрема наземних роботизованих комплексів.

    Про це глава держави повідомив у своєму Telegram-каналі.

    За словами президента, разом із заступником керівника Офісу президента Павлом Палісою він продовжив серію робочих зустрічей із керівниками корпусів, які обороняють найбільш інтенсивні напрямки фронту.

    До обговорення долучилися командири шести армійських і десантно-штурмових корпусів — Дмитро Волошин, Артем Богомолов, Олексій Майстренко, Євген Ласійчук, Святослав Заїць та Ярослав Сидоров.

    Під час зустрічі військові доповіли про поточну ситуацію на Слов’янському, Покровському, Олександрівському, Харківському та інших напрямках, де тривають найзапекліші бойові дії. Окрему увагу приділили питанням забезпечення підрозділів, організації оборони, ротації особового складу та удосконаленню взаємодії між різними рівнями військового управління.

    Зеленський повідомив, що одним із важливих питань стала реалізація програми справедливого розподілу особового складу між бойовими бригадами. За його словами, ця система працює з грудня і вже продемонструвала свою ефективність у забезпеченні військ необхідними людськими ресурсами.

    Президент наголосив, що командири також детально обговорили потреби Сил оборони в озброєнні та техніці, необхідних для стримування російських військ і проведення бойових операцій.

    «Обговорили необхідне постачання зброї та засобів для ведення бойових дій, реалізації ротацій, захисту нашої логістики й знищення логістики росіян. Потрібно більше далекобійної артилерії — снарядів 155-го калібру», — зазначив Володимир Зеленський.

    За словами глави держави, одним із ключових напрямків розвитку української армії залишається масштабування використання наземних роботизованих комплексів. Президент повідомив, що держава спільно з українськими виробниками працюватиме над збільшенням кількості таких систем, а також над створенням нових засобів ураження середньої дальності, які він назвав одним із пріоритетів розвитку оборонного сектору.

    Окрему увагу під час наради приділили практичним пропозиціям командирів щодо вдосконалення роботи корпусів та масштабування вже успішних рішень, які застосовуються на рівні окремих бригад.

    Президент окремо відзначив внесок бригадного генерала Дмитра Волошина.

    «Особливо хочу подякувати бригадному генералу Волошину за пропозиції по масштабуванню в корпусах тієї роботи, яка вже дає результати на рівні бригад, по доопрацюванню засобів і власному виробництву», — повідомив Зеленський.

    Також глава держави позитивно оцінив доповідь генерала Олексія Майстренка щодо вирішення технічних проблем на його напрямку та відзначив бачення генерала Ярослава Сидорова щодо подальшого забезпечення військ необхідними ресурсами.

    Президент наголосив, що подібні зустрічі дозволяють отримувати безпосередню інформацію від командирів, які керують бойовими діями, та оперативно ухвалювати рішення щодо забезпечення українських військових усім необхідним.

    На тлі активних консультацій із військовим керівництвом у медіа останніми днями також з’явилася інформація про можливі кадрові зміни у Збройних силах України. Зокрема, Financial Times повідомляло, що Володимир Зеленський нібито розглядає можливість зміни головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, однак офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.

  • Трамп раптом показав на українського генерала під час зустрічі із Зеленським

    Трамп раптом показав на українського генерала під час зустрічі із Зеленським

    Президент США Дональд Трамп під час переговорів із президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту НАТО в Анкарі несподівано публічно відзначив заступника керівника Офісу президента України, бригадного генерала Павла Палісу. Американський лідер назвав українського офіцера одним зі своїх “найулюбленіших солдатів”, а також охарактеризував його як “великого героя”, високо оцінивши його військову службу та внесок у захист України від російської агресії.

    Про це Дональд Трамп заявив під час спільної зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі.

    Зустріч двох президентів була присвячена насамперед питанням подальшої військової підтримки України, розвитку співпраці між Києвом і Вашингтоном, зміцненню української протиповітряної оборони та перспективам завершення війни. Водночас один із найбільш неочікуваних моментів переговорів стався тоді, коли американський президент звернув увагу на одного з членів української делегації.

    Під час спілкування Трамп помітив заступника керівника Офісу президента Павла Палісу, який був присутній у залі разом з іншими представниками української сторони. Побачивши українського військового, президент США вирішив особисто звернутися до нього, не приховуючи свого позитивного ставлення.

    “Ось один з моїх найулюбленіших солдатів”, — сказав Дональд Трамп, показуючи на Павла Палісу.

    Після цього американський президент звернувся безпосередньо до українського офіцера, поцікавившись, як у нього справи. Трамп зазначив, що вже неодноразово бачив Палісу під час різних міжнародних зустрічей та офіційних заходів, що свідчить про його обізнаність із представниками українського військово-політичного керівництва.

    “У тебе все добре?” — запитав президент США.

    Продовжуючи розмову, Трамп публічно похвалив українського військового та наголосив, що той виконує надзвичайно важливу роботу.

    “Він робить чудову роботу. Великий герой”, — заявив американський лідер.

    Такі слова пролунали в присутності президента України Володимира Зеленського та членів обох делегацій і стали одним із найбільш емоційних епізодів зустрічі. Публічне визнання заслуг українського офіцера з боку президента США стало своєрідним жестом підтримки не лише особисто Павла Паліси, а й українських військових загалом, які вже понад чотири роки ведуть боротьбу проти російської агресії.

    Павло Паліса є одним із найвідоміших українських військових командирів нового покоління. Він здобув широку повагу серед військових ще задовго до призначення в Офіс президента завдяки безпосередній участі у бойових діях та командуванню підрозділами, які виконували найскладніші бойові завдання на сході України.

    Відомий за позивним “Хантер”, Павло Паліса після початку повномасштабного вторгнення Росії достроково припинив навчання у Сполучених Штатах та повернувся в Україну, щоб долучитися до оборони держави. Такий крок став одним із символів рішення багатьох українських офіцерів залишити закордонні програми підготовки та повернутися безпосередньо на фронт.

    Після повернення він очолив 5-й окремий штурмовий полк, який виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках. Згодом Паліса став командиром 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, яка брала активну участь у тривалих і виснажливих боях за Бахмут. Саме під його керівництвом бригада виконувала низку складних оборонних і наступальних операцій, здобувши репутацію одного з найефективніших з’єднань української армії.

    Наприкінці листопада 2024 року президент України Володимир Зеленський призначив Павла Палісу заступником керівника Офісу президента. На новій посаді він відповідає за координацію низки оборонних напрямків, взаємодію з військовим командуванням, стратегічне планування та реалізацію оборонної політики держави.

    У лютому 2026 року указом президента України Павлу Палісі було присвоєно військове звання бригадного генерала. Це рішення стало черговим підтвердженням високої оцінки його діяльності як з боку військового командування, так і керівництва держави.

    За роки служби Павло Паліса був нагороджений Хрестом бойових заслуг, орденом Богдана Хмельницького III ступеня та іншими державними відзнаками за мужність, професіоналізм і особистий внесок у захист України.

    Заява Дональда Трампа прозвучала на тлі активного розвитку українсько-американського оборонного співробітництва. Під час переговорів із Володимиром Зеленським сторони обговорили цілу низку стратегічних питань, серед яких постачання Україні додаткових систем Patriot, передача ліцензій на їх виробництво, збільшення допомоги у сфері протиповітряної оборони, розвиток українського оборонно-промислового комплексу та перспективи локалізації виробництва сучасного західного озброєння в Україні.

    Крім цього, президенти торкнулися теми мирного врегулювання війни, продовження санкційного тиску на Росію та координації дій союзників у межах НАТО. Зустріч стала однією з ключових подій саміту Альянсу в Анкарі, а слова Дональда Трампа на адресу Павла Паліси привернули особливу увагу як українських, так і міжнародних медіа.

    Публічна оцінка українського військового керівника з боку президента США стала ще одним сигналом про високий рівень взаємодії між Києвом і Вашингтоном у сфері безпеки. Водночас вона засвідчила особисту обізнаність американського президента з українськими військовими командирами, які відіграють важливу роль у координації оборони держави та розвитку стратегічного партнерства між Україною і Сполученими Штатами.

  • «Ми пам’ятаємо 2022 рік»: в ОП зробили жорстку заяву про загрозу нового наступу з Білорусі

    «Ми пам’ятаємо 2022 рік»: в ОП зробили жорстку заяву про загрозу нового наступу з Білорусі

    Україна й надалі розглядає Білорусь як потенційну військову загрозу, допоки в Мінську зберігається режим, лояльний до російського правителя Володимира Путіна. Про це заявив заступник керівника Офісу президента, бригадний генерал Павло Паліса в інтерв’ю телеканалу «24 Канал». Його слова прозвучали на тлі нових дискусій про можливість повторного наступу російських військ із північного напрямку та посилення військової активності Білорусі поблизу українського кордону.

    Паліса наголосив, що Київ не може ігнорувати білоруський фактор після подій 2022 року, коли Росія використала територію Білорусі як плацдарм для наступу на Київську, Чернігівську та Сумську області.

    «Насамперед хотів би зазначити, що до того моменту, поки у Білорусі зберігатиметься лояльний до Путіна режим, ми завжди розглядатимемо Білорусь як потенційну загрозу», — заявив Паліса.

    Він також нагадав про заяви самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка напередодні повномасштабного вторгнення РФ, коли Мінськ запевняв, що не братиме участі у війні проти України.

    «Ми всі пам’ятаємо події напередодні повномасштабного вторгнення, коли так званий лідер Білорусі заявив про те, що Білорусь ніколи не нападе на Україну. Результат ми всі пам’ятаємо», — сказав заступник голови ОП.

    За словами Паліси, українське військово-політичне керівництво постійно оцінює ризики з боку північного напрямку та реагує на будь-які потенційні загрози відповідним посиленням оборони.

    Останніми днями тема можливої нової активізації Білорусі знову опинилася в центрі уваги після рішення Мінська обмежити відвідування лісів одразу у 19 районах країни. Особливу увагу привернуло те, що 12 із цих районів розташовані поблизу кордонів з Україною, Польщею та Литвою.

    Офіційно білоруська влада пояснила обмеження високою пожежною небезпекою, однак частина українських військових експертів припускає, що йдеться про підготовку до прихованих військових заходів. Генерал-майор запасу СБУ Віктор Ягун заявив, що закриття прикордонних лісових зон може використовуватися для переміщення військ, розгортання логістики та приховування військової активності від цивільного населення і розвідки.

    За його словами, особливу загрозу становить Брестський напрямок, оскільки потенційні дії російських або білоруських сил у цьому районі можуть створити ризики для ключових логістичних маршрутів постачання західної допомоги Україні через Волинь. Також серед потенційних цілей експерти називають напрямок Сарни — Рівне — Вараш, де розташована Рівненська атомна електростанція.

    Саме через постійну небезпеку з півночі Україна змушена утримувати значні резерви на кордоні з Білоруссю, навіть попри надзвичайно складну ситуацію на східному та південному фронтах.

    Водночас частина військових аналітиків вважає, що наразі ані Росія, ані Білорусь не мають достатніх ресурсів для нового масштабного наступу на Київ. Таку думку висловив генерал-лейтенант у відставці та колишній заступник начальника Генерального штабу ЗСУ Ігор Романенко.

    На його переконання, активне поширення інформації про можливий повторний наступ із Білорусі насамперед вигідне Кремлю як елемент психологічного та інформаційного тиску на Україну. Москва, за словами Романенка, зацікавлена у відкритті додаткового фронту, щоб змусити Україну розосереджувати сили та полегшити ситуацію для російської армії на сході.

    Втім, експерт вважає, що зараз у Росії та Білорусі немає необхідного військового потенціалу для повторення сценарію лютого 2022 року. Особливо з огляду на те, що Україна за ці роки суттєво укріпила північний кордон, побудувала фортифікації та посилила систему спостереження.

    Окремо Романенко звернув увагу на інший ризик — можливу гібридну ескалацію проти країн НАТО. На його думку, Білорусь може використовуватися Росією не лише як інструмент тиску на Україну, а й для провокацій на східному фланзі Альянсу, зокрема щодо Польщі та країн Балтії.

    Додаткову тривогу викликали і спільні російсько-білоруські навчання із відпрацюванням застосування ядерної зброї, які стартували напередодні. Українська влада вже закликала міжнародну спільноту жорстко реагувати на подібні дії Москви та Мінська, наголошуючи, що Білорусь дедалі більше перетворюється на військовий плацдарм Кремля поблизу кордонів НАТО та України.

    Попри це, українські військові та політичні керівники публічно підкреслюють: ситуація на північному кордоні перебуває під постійним контролем. Україна уважно відстежує будь-які переміщення техніки та військ на території Білорусі, а також враховує досвід перших місяців великої війни, коли саме з білоруського напрямку російська армія намагалася швидко захопити Київ.

  • Україна готова до паузи у військовій підтримці від США — Паліса

    Україна готова до паузи у військовій підтримці від США — Паліса

    Україна має чіткий запасний план дій у разі зупинки чи скорочення військової допомоги з боку Сполучених Штатів. Про це в інтерв’ю азербайджанському агентству Report заявив заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.

    За його словами, українська влада повною мірою усвідомлює можливі ризики зміни зовнішньополітичного курсу США та вже працює над альтернативними сценаріями.

    «Ми розраховуємо на підтримку наших партнерів і союзників — вона для нас критично важлива. Але навіть якщо в якийсь момент один з видів допомоги буде припинено, у нас є план “Б”. І ми все одно будемо продовжувати боротьбу», — підкреслив Паліса.

    Він зазначив, що під час війни Україна не може дозволити собі залежати лише від одного джерела допомоги. У країни, за його словами, є власні ресурси, а також плани з розширення співпраці з іншими партнерами. У тому числі йдеться про мобілізацію внутрішніх можливостей, розвиток оборонної промисловості та зміцнення взаємодії з європейськими союзниками.

    Заява пролунала на тлі дедалі активніших дискусій у США щодо подальшої підтримки України, особливо в контексті внутрішньополітичної боротьби перед виборами. Однак в Офісі президента підкреслюють: попри всі труднощі, Україна готова продовжувати спротив агресору навіть за умов зміни зовнішньої кон’юнктури.

  • Ворог готує нові наступальні операції: Паліса назвав напрямки головного удару

    Ворог готує нові наступальні операції: Паліса назвав напрямки головного удару

    Росія готує масштабну ескалацію бойових дій на кількох напрямках, намагаючись вийти на адміністративні кордони Донеччини і Луганщини, а також створити буферну зону в прикордонних районах Харківської та Сумської областей. Про це в інтерв’ю Армія TV розповів заступник керівника Офісу президента України, колишній командир 93-ї бригади «Холодний Яр» Павло Паліса.

    За його словами, найближчим часом противник сконцентрує зусилля саме на цих напрямках. Особливу увагу варто приділити ймовірним спробам росіян «пробити» оборону на Запорізькому напрямку, а також розвитку наступу через форсування водної перешкоди в Херсонській області.

    «Ворог буде зосереджувати основні зусилля в найближчій перспективі, щоб вийти на адміністративні кордони Донецької і Луганської областей. Також вони намагатимуться створити буферну зону вздовж кордону у Харківській і Сумській області», — зазначив Паліса.

    Крім того, він наголосив, що російські атаки на цивільне населення — це частина стратегії терору, спрямованої на вплив на міжнародну підтримку України. Зокрема, таким чином Москва намагається послабити позицію Києва в очах західних партнерів.

    «Російський терор по українських цивільних впливає на переговорну позицію США. Про це неодноразово казав і президент Зеленський, і навіть президент США Дональд Трамп. Жертви терору не коштують зміни цієї думки», — підкреслив він.

    Паліса вчергове акцентував на тому, що єдиною мовою, яку розуміє Росія, є мова сили, і саме тому її необхідно зупинити рішучими діями.

    Не менш важливою, за його словами, є допомога західних партнерів — як у короткостроковій, так і у стратегічній перспективі. Україна вже працює над тим, щоб наростити власні оборонні потужності, але деякі види західного озброєння поки що залишаються критично незамінними.

    «Зараз ведеться робота над розширенням спроможностей українського оборонно-промислового комплексу, номенклатури виробництва і створення власних систем ППО, власних ракетних комплексів оперативно-тактичного рівня, боєприпасів для вже отриманих від партнерів комплексів», — повідомив він.

    У нинішніх умовах військове співробітництво з партнерами є запорукою не лише стримування ворога, а й побудови довгострокової оборонної незалежності України.

    Чи хочеш розширити цю статтю з коментарями військових експертів або включити аналіз поточної ситуації на фронтах?

  • В ОП розглядають ізраїльський варіант армії: не лише для чоловіків

    В ОП розглядають ізраїльський варіант армії: не лише для чоловіків

    В Україні заговорили про запровадження загальнообов’язкової військової служби для всіх громадян — за прикладом Ізраїлю. Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з оборонних питань Павло Паліса в інтерв’ю Bihus.Info.

    Хоча питання мобілізації жінок наразі не стоїть гостро, представник Банкової визнав: у майбутньому країна має замислитися над тим, щоб кожен громадянин — незалежно від статі — пройшов бодай мінімальний термін служби.

    «Як би це дико зараз не звучало, можливо, нам слід вивчити досвід Ізраїлю. Якщо громадянин — дійсно громадянин і претендує на те, щоб отримувати від держави посаду, освіту, виплати з бюджету, він має служити», — заявив Паліса.

    Паліса підкреслив, що наразі про примусову мобілізацію жінок не йдеться. Але він наголосив: у сучасній армії є багато функцій, які можуть виконувати не лише чоловіки. Йдеться не лише про бойові завдання, а й про аналітичні, технічні, логістичні, медичні та інші ролі.

    «Це може бути мінімальний контракт. Але кожен громадянин повинен мати досвід служби — це питання не лише оборони, а й національної відповідальності», — зазначив Паліса.

    В Ізраїлі строкова служба є обов’язковою як для чоловіків, так і для жінок, а проходження армії є умовою доступу до багатьох кар’єрних можливостей. Українська влада поки не заявляє про намір запровадити подібну модель, але дискусії на цю тему стають дедалі гучнішими.

    Водночас громадськість не забуває й про інше: в Україні зростає кількість випадків, коли обвинувачені у корупції уникають вироку, мобілізуючись до армії. На цьому фоні розмови про обов’язкову службу виглядають як спроба переформатувати суспільний договір, не зачепивши основну проблему — нерівність у відповідальності.

  • Армія для всіх: в Україні можуть ввести обов’язкову військову службу

    Армія для всіх: в Україні можуть ввести обов’язкову військову службу

    Полковник ЗСУ та заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса вважає, що держава має перейти до нової моделі військової служби, орієнтованої на ізраїльський досвід. Йдеться про те, що всі громадяни України мають пройти службу в армії — і тільки після цього зможуть розраховувати на певні державні пільги, посади чи бюджетне навчання.

    Про це Паліса розповів в інтерв’ю Bihus.info. На його думку, надання переваг громадянам, які не служили, є несправедливим і небезпечним для країни в умовах війни. «Якщо громадянин претендує на те, щоби отримувати від держави на посаду, освіту чи претендувати на певні виплати з бюджету, то він повинен служити. Припустимо, мінімальний контракт, нехай річний», — зазначив він.

    Полковник наголошує: служити мають як чоловіки, так і жінки. Сучасна армія пропонує чимало завдань, де кожен може знайти свою функцію — не лише у бойових підрозділах, а й у сферах забезпечення, логістики, управління. Такий підхід, за словами Паліси, дозволить всім громадянам пройти базову підготовку, ознайомитися з армійською системою та стати частиною резерву.

    «Умовно кажучи, якщо ти захочеш стати депутатом, то ти просто не зможеш, якщо не служив в армії. Якщо хочеш стати іншим управлінцем чи поступити на бюджет, то відслужи, будь ласка», — наголосив він.

    Окрім цього, в Офісі президента розробляють нову систему контрактів для мобілізованих, які вже перебувають у ЗСУ. За словами Паліси, йдеться про чітко визначені строки служби, що має підвищити довіру до армії та зменшити напругу у суспільстві.

    У паралельному руслі триває робота щодо ефективного розподілу мобілізованих. Наприклад, чоловіки віком понад 50 років найчастіше спрямовуються не на передову, а до частин забезпечення чи на будівництво фортифікацій. Про це повідомив заступник начальника Запорізького ОТЦК та СП Андрій Якунін.