Daypolitico

Позначка: ПДР

  • До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли

    До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли

    В Україні можуть суттєво посилити відповідальність для власників автомобілів і мотоциклів, які створюють надмірний шум. Верховна Рада у першому читанні підтримала законопроєкт №15358, який передбачає окремі великі штрафи за керування транспортом із перевищенням допустимого рівня шуму. Під час воєнного стану максимальна сума стягнення у разі повторного порушення може сягнути 34 тисяч гривень, а водій ризикуватиме ще й тимчасово залишитися без права керування.

    Про підтримку документа повідомив народний депутат Ярослав Железняк. За його словами, за законопроєкт у першому читанні проголосував 261 народний депутат.

    До 34 тисяч за гучний вихлоп: Рада взялася за «ревучі» авто та мотоцикли
    ФОТО: Ярослав Железняк / Facebook

    Сам законопроєкт №15358 був зареєстрований у Верховній Раді 26 червня 2026 року. Його офіційна назва — «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо встановлення відповідальності за керування транспортними засобами із перевищенням допустимого рівня шуму».

    Йдеться не про автоматичне покарання будь-якого автомобіля чи мотоцикла, який здається комусь надто гучним. Основну увагу законодавці приділяють транспортним засобам, технічні характеристики яких були змінені таким чином, що рівень шуму перевищує допустимі показники.

    Насамперед це стосується модифікованих вихлопних систем, демонтованих або перероблених глушників, а також форсованих двигунів, через які автомобіль чи мотоцикл стає значно гучнішим за штатний транспортний засіб.

    Скільки доведеться платити

    Запропонована система штрафів передбачає різний рівень відповідальності залежно від обставин порушення.

    Базовий штраф за керування транспортним засобом із перевищенням допустимого рівня шуму пропонується встановити на рівні 8,5 тисячі гривень.

    Під час дії воєнного стану покарання буде суворішим — 17 тисяч гривень.

    Якщо водій повторно протягом року порушить вимоги щодо рівня шуму, йому також може загрожувати штраф у 17 тисяч гривень та, залежно від остаточної редакції документа, позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.

    Найбільше покарання передбачене за повторне порушення під час воєнного стану — 34 тисячі гривень із можливістю позбавлення права керування на три-шість місяців.

    Водночас ці норми ще не є остаточними. Законопроєкт пройшов лише перше читання і має бути доопрацьований перед другим. Саме під час цієї роботи парламентарі планують визначити точні технічні критерії, за якими встановлюватимуть перевищення допустимого рівня шуму.

    На офіційній сторінці законопроєкту Верховної Ради зазначено, що профільний Комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував прийняти документ у першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням.

    Як поліція визначатиме, що авто надто гучне

    Саме це питання може стати одним із ключових до другого читання.

    У нинішній редакції ще немає остаточно визначених технічних параметрів та детальної процедури вимірювання шуму безпосередньо на дорозі.

    Це принципово важливо, адже покарання у десятки тисяч гривень потребує чіткої доказової бази: має бути зрозуміло, яким обладнанням поліцейський проводить вимірювання, на якій відстані, за яких погодних умов, який фоновий шум допускається та чи матиме водій можливість оскаржити результат.

    На проблему звертають увагу і громадяни. На сайті Верховної Ради навіть зареєстрована петиція щодо законопроєкту №15358, автор якої закликає запровадити єдину прозору методику вимірювання шуму.

    Серед запропонованих вимог — визначити допустимий фоновий шум, положення вимірювального приладу відносно вихлопної системи, режим роботи двигуна, погодні умови, обов’язкову відеофіксацію процедури та можливість проведення контрольного вимірювання.

    Тому до остаточного ухвалення закону ще мають вирішити не лише питання суми штрафів, а й механізму їх застосування.

    Чому тему шумних авто пов’язують із війною

    Один із головних аргументів авторів законопроєкту — особливі умови воєнного стану.

    Різкі звуки форсованих двигунів та модифікованих вихлопних систем, особливо ввечері та вночі, можуть нагадувати звуки вибухів, польоту безпілотників або іншої повітряної загрози.

    Автори ініціативи звертають увагу й на психологічний фактор. Для військовослужбовців, ветеранів, людей із посттравматичним стресовим розладом та цивільних, які пережили обстріли, несподіваний гучний звук може бути додатковим джерелом стресу.

    Саме тому під час воєнного стану запропоновані санкції удвічі вищі, ніж у мирний час.

    Проблема надмірного шуму від автомобілів і мотоциклів в Україні не нова. Чинне законодавство вже містить норми щодо дотримання тиші, однак застосувати їх безпосередньо до автомобіля, що рухається дорогою, на практиці складно через відсутність детально врегульованого механізму вимірювання.

    У Раді одночасно взялися й за інші порушення водіїв

    Новий законопроєкт щодо шуму є частиною ширшої дискусії про посилення відповідальності на українських дорогах.

    Раніше Nenka.info писала, що у Верховній Раді готували суттєве збільшення штрафів за перевищення швидкості. Ініціатива передбачала відмову від фактично єдиного покарання за різні масштаби перевищення швидкості та запровадження градації відповідальності.

    Втім, 16 вересня парламент не зміг підтримати в першому читанні інший законопроєкт — №15348 щодо нової системи покарань за перевищення швидкості. За нього проголосували 225 депутатів, тобто для ухвалення рішення забракло одного голосу.

    Раніше Nenka.info також розповідала про ще одну норму цього документа, яка могла змінити порядок сплати штрафу, якщо автомобілем керував не його власник.

    Одночасно держава посилює контроль за дотриманням уже чинних правил. Наприкінці серпня у Києві та Київській області знову запрацювали автомобілі прихованого контролю «Фантом». Як писала Nenka.info, вони можуть фіксувати перевищення швидкості без зупинки порушника поліцією, після чого постанова надходить власнику транспортного засобу.

    Також Nenka.info повідомляла про заплановане розширення використання поліцейських «Фантомів» на інші регіони України.

    Усе це свідчить про ширший перегляд державою підходу до безпеки дорожнього руху — від швидкості та автоматичної фіксації до технічного стану й шумності автомобілів.

    Штрафи ще не почали діяти

    Водіям важливо враховувати: 34 тисячі гривень за гучний вихлоп наразі не є чинним штрафом.

    Підтримка законопроєкту №15358 у першому читанні означає лише продовження його проходження у Верховній Раді. Попереду підготовка до другого читання, можливі поправки, голосування за документ у цілому, підпис голови Верховної Ради та президента, а також офіційне опублікування.

    Причому саме до другого читання можуть змінитися як розміри покарань, так і порядок їх застосування.

    Окремо законодавцям доведеться визначитися з головним практичним питанням — що саме вважати перевищенням допустимого рівня шуму і як поліцейські доводитимуть порушення на місці.

    До цього моменту твердження, що водіям уже почали масово виписувати по 17 чи 34 тисячі гривень за гучний автомобіль, буде передчасним.

    Проте політична підтримка документа в першому читанні означає, що питання «ревучих» автомобілів та мотоциклів уже перейшло від обговорень до конкретної законодавчої процедури.

  • Штраф може прийти без зупинки поліцією: у Києві та області відновили роботу «фантомів»

    Штраф може прийти без зупинки поліцією: у Києві та області відновили роботу «фантомів»

    На дорогах Києва та Київської області з 31 серпня знову працюють так звані «фантомні патрулі» — спеціальні автомобілі поліції без звичної зовнішньої символіки, обладнані комплексами автоматичної фіксації порушень швидкісного режиму. На першому етапі на маршрути виїхали три такі автомобілі, а надалі систему планують розширити як за кількістю машин, так і географічно — на інші області України. Про відновлення роботи «Фантому» повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький.

    Головна особливість цих машин полягає в тому, що зовні вони майже не відрізняються від звичайних цивільних автомобілів у транспортному потоці. На них немає традиційного поліцейського оформлення, яке дозволяло б водієві здалеку зрозуміти, що поруч рухається патруль. Саме тому система має не лише каральний, а й превентивний ефект: водій не може знати, де саме в конкретний момент працює «фантом», а отже повинен дотримуватися дозволеної швидкості постійно, а не лише перед стаціонарними камерами.

    «Фантоми» обладнані системами контролю швидкості, які можуть працювати не лише тоді, коли спеціальне авто стоїть на місці, а й безпосередньо під час його руху. Система здатна визначати швидкість інших автомобілів як у попутному, так і в зустрічному напрямку. Після фіксації перевищення камера зчитує державний номер транспортного засобу, інформація передається до системи автоматичної фіксації, де дані обробляються і формується постанова про адміністративне правопорушення.

    Для більшості водіїв це означає принципову річ: поліцейські не повинні обов’язково зупиняти автомобіль після перевищення швидкості. Порушення фіксується автоматично, тому водій може навіть не знати, що його машину зафіксував «фантом», доки не отримає інформацію про постанову. Такий принцип нагадує роботу стаціонарних камер автофіксації, однак мобільний комплекс має очевидну перевагу — його місцезнаходження постійно змінюється разом із патрульною машиною.

    Крім автоматичного комплексу, автомобілі мають дві відеокамери, що дозволяють поліцейським контролювати ситуацію і попереду, і позаду службової машини. У неавтоматичному режимі екіпаж може фіксувати й інші порушення Правил дорожнього руху. А якщо інспектори побачать небезпечне або особливо грубе порушення, вони можуть безпосередньо втрутитися та зупинити транспортний засіб у випадках, передбачених законодавством.

    Тобто назва «фантом» не означає, що всередині машини немає поліцейських або що автомобіль використовується винятково як пересувна камера. Це повноцінний патрульний екіпаж, але його основне завдання — непомітно контролювати транспортний потік і автоматично виявляти порушення швидкості. За словами Білошицького, після фіксації «найбільш зухвалих» порушень інспектори можуть зупиняти водія, однак у більшості випадків перевищення швидкості опрацьовуватиметься системою без такої зупинки.

    У поліції пояснюють повернення системи ситуацією з аварійністю та необхідністю посилити контроль на дорогах. Логіка «фантомних» патрулів полягає не стільки в тому, щоб приховано зібрати якомога більше штрафів, скільки в тому, щоб позбавити водіїв можливості пригальмовувати лише перед відомими точками контролю. Якщо стаціонарну камеру можна побачити на карті або запам’ятати її розташування, то передбачити появу звичайного на вигляд автомобіля з комплексом автофіксації значно складніше. Саме цей фактор поліція називає одним із головних елементів превентивного впливу.

    «Фантоми» не є абсолютно новою технологією для України. Система запрацювала ще у січні 2022 року, незадовго до початку повномасштабного російського вторгнення. За даними, які наводить OBOZ.UA, лише протягом першого місяця роботи таких автомобілів до відповідальності за перевищення швидкості притягнули понад 26 тисяч водіїв. Після тривалої перерви МВС вирішило відновити цей формат патрулювання вже з урахуванням нових технічних параметрів та умов, у яких нині працює поліція.

    Поки що масштаб системи залишається невеликим: на Київ та область припадають лише три екіпажі. Водночас у поліції вже підтвердили, що це лише перший етап. Надалі кількість автомобілів мають збільшувати, а «фантомні патрулі» з’являтимуться й у інших регіонах країни.

    Для водіїв фактично змінюється не саме правило відповідальності за перевищення швидкості, а спосіб, у який порушення може бути виявлене. Камера тепер може рухатися в тому самому транспортному потоці, що й автомобіль порушника, одночасно контролюючи транспорт у різних напрямках. Тому орієнтація лише на відомі стаціонарні комплекси автофіксації вже не гарантує, що перевищення залишиться непоміченим.

  • В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    В Україні повертають поліцейські «Фантоми»: як вони ловитимуть порушників на дорогах

    На українські дороги планують повернути спеціальні поліцейські автомобілі «Фантом», які здатні фіксувати порушення швидкісного режиму просто під час руху. Перед відновленням роботи машини та встановлене в них обладнання мають пройти налаштування, перевірку та повірку. Паралельно вже з 20 серпня в Україні запрацюють 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР.

    Міністерство внутрішніх справ посилює контроль за дотриманням правил дорожнього руху через високий рівень аварійності в Україні. Одним із ключових нововведень стане повернення на дороги так званих автомобілів-«Фантомів».

    Про відповідні плани заявили у МВС та Департаменті патрульної поліції. За словами очільника МВС Івана Вигівського, швидкість залишається однією з головних причин дорожньо-транспортних пригод, тому правоохоронці планують розширювати засоби контролю за водіями.

    Що таке автомобіль – «Фантом»

    «Фантом» — це спеціальний автомобіль патрульної поліції, який зовні практично не відрізняється від звичайної машини у транспортному потоці. Водночас він обладнаний комплексом, здатним фіксувати порушення швидкісного режиму.

    Головна особливість таких автомобілів полягає в тому, що контроль може здійснюватися безпосередньо під час руху. Таким чином, водій не завжди може заздалегідь зрозуміти, що поруч із ним їде поліцейський автомобіль із системою фіксації порушень.

    «Фантоми» вже використовувалися в Україні до початку повномасштабного російського вторгнення. За даними МВС, вони пропрацювали близько місяця, і за цей період до відповідальності за перевищення швидкості притягнули понад 26 тисяч водіїв.

    Після початку повномасштабної війни їхню роботу припинили.

    Коли «Фантоми» повернуться на дороги

    Точної дати повноцінного відновлення роботи автомобілів-«Фантомів» наразі не названо.

    Начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький повідомив, що перед запуском автомобілі необхідно технічно підготувати. Йдеться про налаштування машин, перевірку та повірку встановленого обладнання.

    Лише після завершення цих процедур системи зможуть використовувати для фіксації порушень відповідно до вимог законодавства.

    Тому повідомлення про те, що «Фантоми» вже масово працюють на українських дорогах, наразі було б передчасним: МВС оголосило саме про їх повернення та підготовку до відновлення роботи.

    З 20 серпня запрацюють 50 нових камер

    Водночас інший елемент посиленого контролю запускають уже 20 серпня 2026 року.

    За даними патрульної поліції, на дорогах України почнуть працювати 50 нових комплексів автоматичної фіксації порушень ПДР. Після їхнього запуску загальна кількість таких комплексів у країні становитиме 426.

    Розташування всіх комплексів можна переглянути тут:🔗

    Нові прилади з’являться на дорогах Івано-Франківської, Львівської, Закарпатської, Тернопільської, Волинської, Чернівецької, Рівненської, Житомирської, Вінницької, Київської, Дніпропетровської, Кіровоградської та Черкаської областей.

    Нові комплекси також встановлюють у низці міст, зокрема Рівному, Житомирі, Смілі, Чернівцях, Миколаєві та Стрию.

    Для систематичних порушників хочуть посилити покарання

    Повернення «Фантомів» та розширення мережі камер — лише частина запланованих змін.

    У МВС також пропонують посилити відповідальність за систематичні порушення правил дорожнього руху.

    Іван Вигівський заявив, що відповідальність для водіїв, які регулярно порушують правила, повинна бути «відчутною та невідворотною». МВС разом із народними депутатами вже напрацювало низку відповідних ініціатив і розраховує на підтримку Верховної Ради.

    Окремими напрямами називають безпеку пасажирських перевезень та врегулювання питання керування легким електротранспортом.

    Чому поліція посилює контроль

    У МВС пояснюють нові заходи ситуацією з аварійністю.

    Лише за перші тижні серпня 2026 року в Україні було зафіксовано понад 1300 ДТП із постраждалими людьми. Одним із ключових факторів ризику правоохоронці називають перевищення дозволеної швидкості.

    Саме тому система контролю має складатися одразу з кількох елементів: стаціонарних камер автоматичної фіксації, контролю патрульними та автомобілів-«Фантомів», здатних виявляти порушників безпосередньо у транспортному потоці.

    Водночас у МВС наголошують, що метою змін є не лише збільшення кількості штрафів. Йдеться про комплекс заходів, спрямованих на зменшення аварійності та зміну поведінки водіїв на дорогах.

  • Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    Штрафи для водіїв зростуть: у Раді готують нові покарання за швидкість

    У Верховній Раді України готують законопроєкт, який передбачає суттєве посилення адміністративної відповідальності для водіїв за перевищення швидкості та значне підвищення штрафів. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк, зазначивши, що над документом працюють спільно з Міністерством внутрішніх справ та Національною поліцією.

    За її словами, ініціатива спрямована на зміну чинної системи покарань за порушення швидкісного режиму, яка, на думку авторів законопроєкту, вже не відповідає сучасним викликам безпеки дорожнього руху. Наразі в Україні діє штраф у розмірі 340 гривень за перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год та 1700 гривень за перевищення більш ніж на 50 км/год. Однак, як зазначається, ці суми не завжди мають достатній стримувальний ефект для водіїв, що призводить до збереження високого рівня аварійності на дорогах.

    Новий законопроєкт пропонує запровадити більш диференційовану шкалу штрафів залежно від ступеня перевищення швидкості. Зокрема, за перевищення більш ніж на 20 км/год пропонується штраф у розмірі 680 гривень, більш ніж на 40 км/год — 2040 гривень, більш ніж на 60 км/год — 2720 гривень, а за перевищення більш ніж на 80 км/год — 3400 гривень. Окремо передбачається посилена відповідальність для систематичних порушників: у разі, якщо водій протягом року п’ять і більше разів перевищує швидкість, штраф може становити 17 000 гривень.

    У парламенті наголошують, що ключова мета запропонованих змін полягає не у фіскальному навантаженні, а у зменшенні кількості дорожньо-транспортних пригод, підвищенні дисципліни водіїв та загальному зниженні рівня смертності й травматизму на дорогах. Законодавці підкреслюють, що перевищення швидкості залишається однією з головних причин серйозних аварій в Україні, а тому потребує більш жорсткого регулювання.

    Документ наразі перебуває на стадії опрацювання, а конкретні строки його внесення до Верховної Ради та подальшого розгляду поки що не визначені. Очікується, що під час доопрацювання можуть бути враховані додаткові пропозиції від профільних відомств, зокрема поліції та експертного середовища у сфері безпеки дорожнього руху.

    Обговорення посилення відповідальності водіїв відбувається на тлі підвищеної уваги до проблеми дорожньої безпеки в Україні. Після низки резонансних аварій у великих містах, зокрема смертельної ДТП у Києві на початку червня, уряд анонсував комплекс заходів, спрямованих на посилення контролю за дотриманням правил дорожнього руху та зменшення аварійності.

    Паралельно з державними ініціативами до посилення контролю долучаються й приватні компанії. Зокрема, сервіс Bolt заявив про запровадження більш жорстких внутрішніх правил для водіїв, включно з можливістю довічного блокування тих, на кого надходять повторні скарги щодо небезпечного стилю водіння або систематичного перевищення швидкості. Це, за словами компанії, має підвищити рівень безпеки пасажирських перевезень і стимулювати водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

  • «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    «Абонемент на смерть» для лихачів закінчується: після трагедії на Караваєвих влада готує жорсткі правила для водіїв-рецидивістів

    Смертельна аварія на Караваєвих Дачах у Києві може стати точкою неповернення для українських водіїв, які роками системно порушують правила дорожнього руху, сплачують дрібні штрафи і знову сідають за кермо. Після ДТП, у якій загинули четверо людей, а ще троє отримали травми, уряд, МВС та народні депутати заговорили про жорсткі зміни: позбавлення прав для злісних порушників, нову систему обліку порушень, більше камер автофіксації та можливе повернення до ідеї штрафних балів.

    Трагедія сталася 5 червня у столиці, в районі Караваєвих Дач. За даними поліції, автомобіль Mercedes рухався на великій швидкості, водій не впорався з керуванням, машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в конструкцію підземного пішохідного переходу. Четверо людей загинули на місці, ще троє були травмовані.

    Суспільний резонанс посилився після того, як стало відомо: за водієм, якого пов’язують із цією аварією, раніше рахувалися десятки порушень правил дорожнього руху. За інформацією громадських ініціатив та медіа, йшлося про 39 порушень, значна частина яких стосувалася перевищення швидкості. Саме ця деталь стала головним питанням до держави: чому людина з такою історією порушень продовжувала спокійно їздити дорогами?

    Проблема не лише в одному водієві. Чинна система покарань фактично дозволяє системним порушникам сприймати штрафи як плату за право порушувати. За перевищення швидкості більш як на 20 км/год штраф становить 340 гривень, а за перевищення більш як на 50 км/год — 1700 гривень. Якщо штраф з автоматичної камери сплатити швидко, діє знижка 50%. Для водія дорогої автівки такі суми часто не є реальним стримувальним фактором.

    Саме тому після трагедії Міністерство внутрішніх справ заявило про підготовку нової системи реагування на системні порушення. Глава МВС Ігор Клименко повідомив, що нині у правоохоронців фактично немає достатніх важелів впливу на водіїв-рецидивістів, які регулярно порушують правила, але формально просто сплачують штрафи. За його словами, МВС разом із Нацполіцією та юристами готує пропозиції для народних депутатів.

    Серед ідей — автоматичний облік не лише кількості, а й тяжкості порушень. Тобто система має відрізняти умовне незначне перевищення швидкості від небезпечного перевищення на 50–80 км/год, яке прямо створює загрозу життю людей. Для злісних порушників можуть передбачити позбавлення водійського посвідчення або обов’язкове повторне складання іспитів.

    Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко також повідомила, що уряд уже отримав перші пропозиції від МВС щодо підвищення безпеки на дорогах. Серед напрямів — збільшення кількості камер автоматичної фіксації, посилення відповідальності за небезпечне водіння та законодавче врегулювання електросамокатів, які дедалі частіше стають учасниками аварійних ситуацій.

    Масштаб проблеми підтверджує статистика. За даними Патрульної поліції, у 2025 році в Україні сталося 25 934 ДТП із постраждалими. У цих аваріях загинули 3 249 людей, ще 31 898 отримали травми. Найпоширенішою причиною ДТП із тяжкими наслідками стало перевищення безпечної та встановленої швидкості — 40,8% від усіх таких аварій.

    У Києві ситуація також тривожна. За 2025 рік у столиці внаслідок ДТП загинули 145 людей, а травмувалися понад дві тисячі. Це один із найгірших показників за останні роки. На цьому тлі вимоги громадськості посилити відповідальність для лихачів звучать дедалі гучніше.

    Одна з ідей, яку вже раніше вносили до парламенту, — система штрафних балів. Законопроєкт №14133 був зареєстрований ще у жовтні 2025 року. Його автори пропонували нараховувати водіям бали залежно від тяжкості порушення: менше — за дрібні порушення, більше — за перевищення швидкості більш як на 50 км/год, створення аварійної обстановки чи небезпечний проїзд залізничних переїздів. Після накопичення певної кількості балів водій міг би тимчасово втрачати право керування.

    Прихильники такої системи наголошують: у багатьох країнах Європи саме страх втратити права працює краще, ніж сам штраф. Бо для системного порушника головна проблема не в тому, щоб заплатити кілька сотень гривень, а в тому, щоб більше не мати можливості сісти за кермо.

    Водночас у парламенті немає повної єдності щодо того, якою саме має бути реформа. Частина депутатів підтримує штрафні бали, частина говорить про необхідність не лише карати водіїв, а й комплексно змінювати інфраструктуру: встановлювати фізичні обмежувачі швидкості, покращувати освітлення, облаштовувати безпечні переходи, розширювати відеоконтроль і робити покарання невідворотним.

    Окремо лунають вимоги врегулювати відповідальність пішоходів, водіїв вантажівок, користувачів електросамокатів і служб таксі. Адже трагедія на Караваєвих Дачах показала не лише проблему одного водія, а значно ширшу кризу дорожньої безпеки.

    Громадські організації після аварії вимагають не обмежуватися косметичними змінами. Серед пропозицій — скасування нинішнього «допустимого» порогу перевищення швидкості на 20 км/год, кратне збільшення штрафів, запуск бальної системи, розширення переліку порушень, які можуть фіксуватися автоматично, та реальне позбавлення прав для тих, хто системно створює загрозу на дорогах.

    Після загибелі чотирьох людей у Києві влада отримала коротке вікно можливостей для рішень, які роками відкладалися. Питання лише в тому, чи вистачить політичної волі довести реформу до кінця. Бо якщо водій із десятками порушень може знову й знову виїжджати на дорогу, тоді штрафи перестають бути покаранням — вони перетворюються на абонемент на небезпеку.

  • Нові штрафи, камери і правила для самокатів

    Нові штрафи, камери і правила для самокатів

    В Україні може суттєво змінитися підхід до відповідальності за порушення правил дорожнього руху, а також вперше на законодавчому рівні буде комплексно врегульовано використання електросамокатів та іншого легкого персонального транспорту. Уряд спільно з Міністерством внутрішніх справ готує пакет змін, який передбачає запровадження градації штрафів для водіїв, посилення відповідальності для системних порушників і розширення системи автоматичної фіксації порушень.

    Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко, зазначивши, що відповідні напрацювання вже перебувають на фінальній стадії опрацювання і найближчим часом будуть винесені на обговорення з народними депутатами.

    За словами глави уряду, ключова зміна полягає у переході від однакових штрафів до диференційованої системи покарань, яка враховуватиме ступінь перевищення швидкості. Окремо планується посилити відповідальність для водіїв, які систематично порушують правила дорожнього руху та створюють підвищену небезпеку для інших учасників руху.

    В уряді підкреслюють, що нова модель не спрямована на масове підвищення штрафів для всіх водіїв, а має точковий характер і стосується насамперед тих, хто регулярно порушує правила. За офіційними даними, протягом останніх 12 місяців камери автоматичної фіксації зафіксували близько 2 900 водіїв, які перевищували швидкість понад 50 разів, понад 35 тисяч водіїв — понад 10 разів, а ще майже 12,5 тисячі — понад 20 разів, що, на думку урядовців, свідчить про наявність системної проблеми з дисципліною на дорогах.

    Паралельно уряд планує розширення мережі камер автоматичної фіксації порушень. Наразі на дорогах України працює близько 377 таких комплексів, однак у межах реформи їх кількість планують збільшити до понад 410. У Кабміні вважають, що посилення контролю є одним із ключових факторів зниження аварійності, оскільки постійний нагляд стимулює водіїв дотримуватися правил дорожнього руху.

    Окрему увагу уряд приділяє регулюванню електросамокатів, які за останні роки стали масовим видом міського транспорту. За даними уряду, кількість дорожньо-транспортних пригод за участі електросамокатів та іншого легкого транспорту за перші п’ять місяців 2026 року зросла на 66,8%, що викликало потребу у створенні чіткої нормативної бази для цього сегмента.

    Згідно з пропозиціями, які вже перебувають на розгляді, для користувачів електросамокатів можуть запровадити окремі правила дорожнього руху, систему штрафів і відповідальність за порушення. У парламенті також зареєстровано законодавчі ініціативи, які передбачають штрафи до 17 тисяч гривень, а в окремих випадках — навіть можливість конфіскації транспортного засобу за грубі порушення.

    Водночас у законодавчому полі вже сформувалася позиція, відповідно до якої електросамокати розглядаються як транспорт підвищеної небезпеки. Таку правову оцінку раніше надав Верховний Суд, що додатково посилює аргументацію щодо необхідності чіткого регулювання їх використання.

    У межах загальної реформи також розглядається законопроєкт №13314, який передбачає впровадження градації штрафів за перевищення швидкості та зменшення допустимої похибки вимірювання з 20 до 10 км/год. Документ пропонує систему санкцій від 340 гривень за незначне перевищення швидкості до 3 400 гривень за суттєве порушення, що, за задумом авторів, має зробити систему більш справедливою та ефективною.

    Урядовці наголошують, що головна мета змін полягає у зниженні аварійності та підвищенні безпеки на дорогах. Вони підкреслюють, що там, де працюють камери фіксації та контроль, рівень дотримання правил суттєво зростає, а кількість грубих порушень поступово зменшується.

    Очікується, що найближчим часом урядові пропозиції будуть представлені народним депутатам, після чого може розпочатися їхнє доопрацювання та подальший розгляд у парламенті. У разі ухвалення реформи Україна отримає оновлену систему дорожньої безпеки, яка поєднуватиме посилений контроль, диференційовані штрафи та нове правове регулювання сучасних видів міського транспорту.

  • Після смертельної ДТП у Києві з’ясувалося: водій Mercedes мав 39 порушень ПДР.

    Після смертельної ДТП у Києві з’ясувалося: водій Mercedes мав 39 порушень ПДР.

    Після резонансної смертельної дорожньо-транспортної пригоди на Чоколівському бульварі в Києві, яка забрала життя чотирьох людей, стали відомі нові подробиці про водія та автомобіль, що спричинили трагедію. Як повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, за автомобілем Mercedes-Benz C300, який фігурує у справі, раніше було зафіксовано 39 порушень правил дорожнього руху. Переважна більшість із них стосувалася перевищення швидкості.

    За словами правоохоронця, лише протягом минулого року за цим автомобілем було зафіксовано 18 випадків перевищення швидкісного режиму. Крім того, у березні 2026 року транспортний засіб уже потрапляв у дорожньо-транспортну пригоду. Тоді обійшлося без постраждалих, однак нині ця інформація привернула особливу увагу на тлі масштабної трагедії, яка сталася у столиці.

    Смертельна аварія на Чоколівському бульварі викликала широкий суспільний резонанс через кількість жертв та обставини події. За попередніми даними слідства, автомобіль Mercedes-Benz рухався на великій швидкості, після чого водій втратив контроль над керуванням. Машина вилетіла з проїжджої частини та врізалася в підземний пішохідний перехід, де в той момент перебували люди.

    Удар був настільки потужним, що автомобіль зазнав критичних пошкоджень. Для того щоб дістати водія з понівеченого салону, довелося залучати рятувальників та спеціальну техніку. Очевидці трагедії повідомляли про страшні наслідки зіткнення, а місце аварії одразу стало центром роботи екстрених служб, поліції та медиків.

    Унаслідок ДТП загинули четверо людей. Серед жертв був 12-річний хлопчик. Ще троє людей отримали тяжкі травми та були госпіталізовані. Медики продовжують надавати постраждалим необхідну допомогу.

    Після оприлюднення інформації про 39 попередніх порушень ПДР представники поліції знову порушили питання про необхідність перегляду механізмів відповідальності для водіїв, які систематично нехтують правилами дорожнього руху.

    Олексій Білошицький наголосив, що регулярне порушення правил має розглядатися як серйозний сигнал для держави та суспільства. За його словами, якщо водій роками ігнорує швидкісні обмеження та інші норми безпеки, це свідчить про потенційну загрозу для інших учасників дорожнього руху.

    Він зазначив, що в багатьох країнах світу поряд зі штрафами діють додаткові інструменти впливу на водіїв-рецидивістів. Йдеться про накопичувальні системи штрафних балів, тимчасове позбавлення права керування, обов’язкове повторне складання іспитів або інші обмежувальні заходи. На його думку, подібні механізми могли б бути ефективними й в Україні, особливо щодо осіб, які систематично демонструють небезпечну поведінку на дорогах.

    На тлі трагедії Білошицький також навів загальну статистику порушень правил дорожнього руху в Україні. За його словами, з 1 січня по 5 червня 2026 року підрозділи Національної поліції зафіксували понад 1,05 мільйона адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху.

    Крім того, ще понад 1,73 мільйона постанов було винесено за порушення, зафіксовані камерами автоматичної фото- та відеофіксації. Найбільшу частку таких правопорушень традиційно становить перевищення швидкості.

    Фахівці у сфері безпеки дорожнього руху неодноразово наголошували, що саме швидкість залишається одним із ключових факторів смертності на дорогах. При перевищенні дозволених обмежень водій має значно менше часу для реагування на небезпечну ситуацію, а сила удару під час зіткнення суттєво зростає.

    Наразі правоохоронці продовжують розслідування обставин трагедії на Чоколівському бульварі. Слідчі встановлюють усі деталі аварії, зокрема швидкість руху автомобіля перед зіткненням, технічний стан транспортного засобу та інші фактори, які могли вплинути на втрату керування.

    Трагедія вже стала приводом для нової хвилі дискусій щодо необхідності посилення відповідальності за систематичне порушення правил дорожнього руху. У суспільстві дедалі частіше лунають заклики запровадити механізми, які дозволяли б обмежувати право керування транспортними засобами для водіїв, які накопичують десятки порушень та продовжують становити небезпеку для інших людей.

    Поки триває слідство, одним із головних залишається питання, чи можна було запобігти трагедії, якби на численні попередні порушення водія було відреаговано більш жорстко. Саме ця тема сьогодні стала однією з центральних у суспільному обговоренні після смертельної аварії, яка забрала життя чотирьох людей у самому центрі столиці.

  • В Україні можуть позбавляти водійських прав за накопичення штрафних балів

    В Україні можуть позбавляти водійських прав за накопичення штрафних балів

    В Україні планують змінити підхід до покарання водіїв за порушення правил дорожнього руху. Йдеться про запровадження системи штрафних балів, яка передбачає більш жорсткі наслідки для системних порушників.

    Про це повідомив народний депутат Володимир Крейденко. За його словами, чинна система грошових штрафів не забезпечує належного ефекту, адже багато водіїв продовжують регулярно порушувати правила, не змінюючи своєї поведінки.

    Як зазначив парламентар, окремі водії можуть десятки разів на день перевищувати швидкість, сплачувати штрафи і надалі ігнорувати вимоги безпеки. Така ситуація, на його думку, свідчить про необхідність запровадження додаткових механізмів впливу.

    У межах нової моделі за кожне порушення нараховуватимуться штрафні бали. Якщо протягом року водій набере визначений ліміт, наприклад 15 балів, його можуть позбавити права керування транспортними засобами.

    Для відновлення посвідчення водієві доведеться повторно пройти навчання та скласти іспити. Такий підхід, як вважають ініціатори, має стимулювати більш відповідальне ставлення до правил дорожнього руху.

    Крейденко наголосив, що подібні системи вже діють у низці країн, зокрема в Німеччині, Франції, США та Польщі, і довели свою ефективність у зменшенні кількості порушень.

    Очікується, що відповідний законопроєкт можуть розглянути та ухвалити вже цього року. Водночас деталі механізму, зокрема кількість балів та перелік порушень, які впливатимуть на їх нарахування, ще будуть доопрацьовуватися.

  • Жінки дедалі частіше опиняються серед боржників за порушення ПДР

    Жінки дедалі частіше опиняються серед боржників за порушення ПДР

    За перше півріччя 2025 року в Єдиному реєстрі боржників зафіксовано 375 810 боргів за несплату штрафів за порушення правил дорожнього руху. Це менше, ніж торік, але все ще на третину більше, ніж у 2023-му, повідомляє «Главком» із посиланням на «Опендатабот».

    Аналітика свідчить: змінюється не лише кількість боргів, а й їхній гендерний розподіл. Якщо у 2021 році жінки становили лише 8% серед боржників за несплачені штрафи ПДР, то у 2025-му цей показник зріс уже до 21%. Тобто, частка жінок-водіїв, які не сплатили вчасно штрафи, за кілька років збільшилася майже втричі.

    Втім, основна маса порушників залишається серед чоловіків віком близько 40 років. На них припадає 41% усіх боргів. Загалом із 1,8 млн несплачених штрафів, зареєстрованих у системі, 1,7 млн належать саме чоловікам.

    Найбільше боржників зафіксовано у Києві — 43 654 провадження, що становить 12% від загальноукраїнського показника. Далі йдуть:

    • Дніпропетровська область — 36 879 (10%);

    • Одеська область — 29 502 (8%).

    Від початку повномасштабної війни кількість несплачених штрафів зросла. Це пояснюють не лише загальною економічною ситуацією, а й змінами у структурі водійської аудиторії: зростає частка жінок за кермом, відповідно, й у статистиці боргів вони починають посідати дедалі помітніше місце.

  • У Кракові українець спричинив масштабну ДТП: 19 постраждалих, четверо — у важкому стані

    У Кракові українець спричинив масштабну ДТП: 19 постраждалих, четверо — у важкому стані

    У польському місті Краків 24-річний громадянин України став учасником масштабної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої постраждали 19 осіб, четверо з них перебувають у важкому стані.

    Аварія сталася у районі Нова Гута. За попередньою інформацією, українець, перебуваючи за кермом легкового автомобіля, порушив правила дорожнього руху та зіткнувся з автобусом, у якому перебували пасажири. Після удару водій автобусу втратив контроль над транспортом і врізався в дерево. Також було пошкоджено ще три автомобілі.

    На місці інциденту оперативно працювали пожежні бригади, карети швидкої допомоги та вертоліт екстреної медичної служби.

    За даними Управління Малопольського воєводства, трьох осіб у важкому стані госпіталізували до лікарень Кракова, ще одну — до медичного закладу в Олькуші. Решта постраждалих були доправлені до кількох лікарень міста, а двом надали допомогу без госпіталізації.

    Польські ЗМІ повідомляють, що українець керував автомобілем з логотипом транспортної компанії, проте на момент ДТП не виконував комерційних перевезень. Також встановлено, що водій був тверезий.

    Наразі розглядається можливість висунення обвинувачення у скоєнні дорожньо-транспортної катастрофи. Якщо провину буде доведено, українцю загрожує до 10 років позбавлення волі.