Daypolitico

Позначка: печерський суд

  • Справа про вбивство Комарова на Балі отримала несподіваний поворот: у Києві затримали ветерана KRAKEN

    Справа про вбивство Комарова на Балі отримала несподіваний поворот: у Києві затримали ветерана KRAKEN

    У Києві затримали ветерана спецпідрозділу KRAKEN Гліба Новостройного. За неофіційною інформацією, затримання може бути пов’язане з розслідуванням резонансного викрадення та вбивства 28-річного українця Ігоря Комарова на індонезійському острові Балі. Водночас офіційного повідомлення українських правоохоронних органів про статус Новостройного у цій справі станом на 1 серпня немає.

    Про затримання повідомив засновник KRAKEN Костянтин Немічев, посилаючись на власні джерела. Інформацію про затримання також поширили українські медіа.

    За словами Немічева, Новостройний протягом чотирьох років служив у штурмовій роті KRAKEN – підрозділу, пов’язаного з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони України. Із початку повномасштабного російського вторгнення він брав участь в обороні Харкова, а минулого року був звільнений зі служби за станом здоров’я.

    Немічев стверджує, що з неофіційних джерел отримав інформацію про можливе притягнення ветерана до відповідальності у зв’язку зі справою про вбивство Комарова на Балі. При цьому він наголосив, що достовірних офіційних подробиць наразі мало.

    За наявною інформацією, питання щодо запобіжного заходу затриманому має розглядати Печерський районний суд Києва.

    Важлива деталь: ім’я Гліба Новостройного не фігурувало серед п’ятьох осіб, щодо яких у березні Інтерпол оприлюднив червоні сповіщення у справі Комарова. Тому стверджувати, що він є одним із раніше оголошених у міжнародний розшук підозрюваних, підстав немає.

    Що відомо про вбивство Ігоря Комарова

    Історія, з якою зараз пов’язують затримання у Києві, розпочалася на Балі в лютому 2026 року.

    За даними індонезійської поліції, Ігор Комаров був викрадений 15 лютого у районі Джимбаран. Під час розслідування правоохоронці вивчали записи камер відеоспостереження та встановили пересування автомобіля і двох мотоциклів між районами Бадунг і Табанан. Слід привів правоохоронців до вілли, де, за версією слідства, могли утримувати викраденого українця.

    Справа швидко набула широкого розголосу через появу в мережі відео, на якому чоловік, схожий на Комарова, просив зібрати величезний викуп. «Суспільне Дніпро» повідомляло про вимогу у $10 млн.

    Наприкінці лютого на узбережжі Балі почали знаходити фрагменти людського тіла. Після проведення необхідних досліджень індонезійські правоохоронці підтвердили, що рештки належать 28-річному Ігорю Комарову. На початку березня повідомлялося, що одного фігуранта вже затримали, а інших розшукували.

    Таким чином справа про викрадення перетворилася на міжнародне розслідування вбивства.

    Інтерпол оголосив у розшук п’ятьох людей

    17 березня стало відомо про новий етап розслідування. На запит правоохоронних органів Індонезії Інтерпол оприлюднив червоні сповіщення щодо п’ятьох чоловіків, яких розшукували у зв’язку з викраденням та вбивством Комарова.

    Серед них були троє громадян України – 34-річний Денис Галушко, 28-річний Роман Мельник і 42-річний Василь Немеш. Крім них, у міжнародний розшук оголосили 29-річного громадянина Росії Миколу Петрика та 27-річного громадянина Казахстану Владислава Аханова.

    Національна поліція України підтверджувала, що ці п’ятеро осіб були оголошені Інтерполом у розшук на запит Індонезії.

    Червоне сповіщення Інтерполу при цьому не є міжнародним вироком чи автоматичним доказом вини. Це запит до правоохоронних органів країн-членів організації на встановлення місцеперебування та тимчасове затримання розшукуваної особи до вирішення подальших юридичних процедур.

    Саме тому поява у повідомленнях 1 серпня прізвища Новостройного створює нове питання: якщо його затримання справді стосується справи Комарова, то в якій саме ролі його розглядають правоохоронці.

    Чому навколо затримання залишається багато запитань

    Наразі публічно не повідомляється, які саме докази могли стати підставою для затримання ветерана KRAKEN і чи висунуто йому офіційну підозру.

    Немає також підтвердженої інформації про те, чи йдеться про українське кримінальне провадження, міжнародну правову допомогу Індонезії або інший процесуальний механізм.

    Немічев заявив, що справа має закритий характер, та висловив сподівання, що після суспільного розголосу правоохоронці нададуть більше інформації.

    Водночас наявні у відкритих джерелах факти не дозволяють називати Новостройного винним або безпосереднім учасником убивства. До встановлення обставин слідством та рішення суду діє презумпція невинуватості.

    Справа Комарова стала міжнародною

    Розслідування загибелі українця від самого початку вийшло за межі Індонезії. Серед осіб, оголошених у міжнародний розшук, є громадяни трьох держав, а індонезійська сторона звернулася по допомогу до Інтерполу.

    Індонезійські правоохоронці використовували записи камер відеоспостереження для реконструкції пересування ймовірних учасників викрадення та встановлення місця, де могли утримувати Комарова.

    Історія отримала настільки значний резонанс, що її почали розглядати й у ширшому контексті проблеми злочинності за участю іноземців на Балі. Індонезійська влада при цьому наголошувала, що частина резонансних злочинів між іноземцями має коріння в конфліктах, які виникли за межами країни.

    Тепер ключове питання – рішення суду

    Найближчим важливим етапом може стати розгляд у Печерському районному суді Києва. Саме там, за інформацією, поширеною Немічевим, мають вирішувати питання щодо запобіжного заходу Новостройному.

    Якщо правоохоронні органи або суд оприлюднять матеріали справи, стане зрозуміліше, на якій юридичній підставі відбулося затримання і який саме зв’язок ветерана KRAKEN із розслідуванням убивства на Балі перевіряє слідство.

    Поки ж підтвердженими залишаються дві окремі обставини: про затримання Новостройного повідомив Костянтин Немічев, а справа про викрадення та вбивство Ігоря Комарова справді має міжнародний характер і супроводжується червоними сповіщеннями Інтерполу щодо п’ятьох інших осіб. Даних, які дозволяли б ототожнювати Новостройного з одним із цих п’ятьох розшукуваних або наперед робити висновок про його причетність до злочину, у відкритих джерелах наразі немає.

  • Печерський суд не зміг зупинити журналістів: вісім провідних медіа одночасно опублікували заборонене розслідування

    Печерський суд не зміг зупинити журналістів: вісім провідних медіа одночасно опублікували заборонене розслідування

    В Україні спалахнув один із найгучніших медійних скандалів останнього часу. Одразу вісім провідних українських редакцій одночасно опублікували журналістське розслідування про майно брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова, яке раніше було заборонено до публікації рішенням Печерського районного суду Києва. Спільну акцію журналісти назвали «Ініціатива 143» – за кількістю об’єктів нерухомості, про які йдеться у матеріалі.

    До ініціативи долучилися «Українська правда», Суспільне, «Схеми» (Радіо Свобода), hromadske, NV, Bihus.Info, «Дзеркало тижня» та «Телебачення Торонто». Усі вони одночасно опублікували розслідування, яке спільно підготували журналісти «Слідства.Інфо» та Центру протидії корупції (ЦПК). За словами учасників акції, вони зробили це як акт солідарності із колегами та протест проти, на їхню думку, безпрецедентної судової заборони на публікацію журналістського матеріалу.

    У спільній заяві редакції наголосили, що вважають ухвалу суду проявом цензури та небезпечним прецедентом для свободи слова в Україні. Саме тому було ухвалено рішення одночасно поширити матеріал, щоб продемонструвати єдину позицію української журналістської спільноти.

    У центрі розслідування опинився брат директора ДБР Олексія Сухачова – харківський бізнесмен Олександр Сухачов. За даними журналістів, починаючи з 2018 року він став власником 143 квартир та офісних приміщень, які отримував від забудовника за цінами, що в окремих випадках були співставними з вартістю сучасного смартфона. Автори матеріалу дослідили відкриті державні реєстри та документи, які, на їхню думку, свідчать про незвичний характер цих операцій.

    Окрему увагу журналісти звернули на те, що компанія-забудовник, пов’язана із передачею нерухомості, пізніше стала фігурантом кримінального провадження. Спочатку його розслідувала Національна поліція, а згодом справу передали до Державного бюро розслідувань, яке очолює брат людини, згаданої у журналістському матеріалі. Згодом провадження повернули до поліції Чернігівської області, де його закрили. Після того як фігуранти отримали інформаційні запити журналістів, розслідування було поновлено. Самі журналісти звертають увагу саме на таку послідовність подій, але не стверджують про причинно-наслідковий зв’язок.

    Станом на момент виходу розслідування Олександр Сухачов уже перестав бути власником більшості із зазначених 143 об’єктів нерухомості. У ДБР у відповіді журналістам заявили, що не володіють інформацією про участь брата директора бюро у діяльності забудовника чи про набуття ним відповідної нерухомості. Також у відомстві зазначили, що рішення про закриття кримінального провадження ДБР не ухвалювало, а визначення органу досудового розслідування належить до компетенції прокуратури.

    Скандалу передувало рішення Печерського районного суду Києва, який ще 6 липня задовольнив заяву в інтересах компанії ТОВ «Парковий-2» та заборонив «Слідству.Інфо», ЦПК і журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати інформацію про майно, угоди та інвестиції Олександра Сухачова ще до виходу самого матеріалу. Таке рішення стало безпрецедентним, оскільки фактично запроваджувало попередню заборону на публікацію журналістського розслідування.

    Після ухвали суду низка українських та міжнародних організацій, які займаються захистом свободи слова, висловили занепокоєння ситуацією. Водночас у Печерському районному суді пояснили, що заборона має тимчасовий характер і діятиме до розгляду справи по суті. Проте критики рішення наголошували, що сама можливість блокування журналістських матеріалів до їхньої публікації створює небезпечний прецедент для демократичного суспільства.

    Редакторка-засновниця «Слідства.Інфо» Анна Бабінець подякувала колегам за підтримку, заявивши, що журналісти ризикують, поширюючи матеріал, однак саме така солідарність демонструє готовність українських медіа захищати свободу слова та право суспільства отримувати суспільно важливу інформацію. Аналогічну позицію висловили й інші редакції, які приєдналися до «Ініціативи 143».

    Сам Олександр Сухачов журналістам коментарів не надав. За інформацією авторів розслідування, він не відповів на телефонні дзвінки та письмові звернення. Також без відповіді залишилися окремі інформаційні запити, адресовані директору ДБР Олексію Сухачову та пов’язаним компаніям.

    Історія вже отримала широкий суспільний резонанс, адже йдеться не лише про зміст самого розслідування, а й про межі судового втручання у діяльність журналістів. Саме тому акція «Ініціатива 143» стала одним із наймасштабніших прикладів медіасолідарності в Україні за останні роки. Водночас усі обставини, викладені у розслідуванні, потребують подальшої правової оцінки компетентних органів, а викладені журналістами факти є предметом їхнього журналістського дослідження, яке було одночасно оприлюднене вісьмома незалежними редакціями після судової заборони.

  • Побив киянку пакетом Louis Vuitton — і уникнув покарання: суд закрив гучну справу адвоката

    Побив киянку пакетом Louis Vuitton — і уникнув покарання: суд закрив гучну справу адвоката

    Печерський районний суд Києва звільнив від кримінальної відповідальності адвоката, якого обвинувачували у хуліганстві після дорожнього конфлікту з киянкою. Справа, що тягнулася понад два роки, завершилася без вироку: суд закрив провадження через закінчення строків давності. Про це повідомив «Главком» із посиланням на судовий реєстр.

    Інцидент, за матеріалами справи, стався ще у травні 2023 року на вулиці Євгена Ковпака, 17 у Києві. Між водієм Mercedes і водійкою Toyota виник конфлікт через паркування. Жінка попросила чоловіка переставити автомобіль, оскільки, за її словами, він заважав проїзду іншим транспортним засобам. Обвинувачений відмовився це зробити.

    Після цього, коли чоловік вийшов з авто і пішов у бік будинку, водійка Toyota повторно звернулася до нього з проханням перемістити машину. За версією обвинувачення, у відповідь адвокат почав лаятися та завдав жінці трьох ударів у голову пакетом бренду Louis Vuitton. Саме ця деталь зробила справу особливо резонансною, хоча юридично ключовим у ній залишалося питання не бренду пакета, а самої кваліфікації дій як хуліганства.

    Крім того, за матеріалами справи, потерпіла фіксувала конфлікт на мобільний телефон Apple iPhone 14. Обвинувачений, побачивши це, нібито вирвав смартфон із рук жінки та кинув його на асфальт. Унаслідок цього пристрій отримав пошкодження.

    У судових засіданнях обвинувачений вини не визнавав. Водночас наприкінці травня 2026 року його захисник подав клопотання про звільнення клієнта від кримінальної відповідальності. Аргумент був формальний, але законний: від моменту події минуло понад три роки, а для такого правопорушення це означає сплив строків давності. Прокурор не заперечував проти клопотання сторони захисту. Потерпіла та її адвокат виступили проти, заявивши, що суд не забезпечив своєчасного розгляду справи та не ухвалив вирок.

    Суддя у своїй ухвалі зазначив, що інкриміноване хуліганство у цьому випадку належить до категорії кримінальних проступків. За статтею 49 Кримінального кодексу України особу можуть звільнити від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення кримінального правопорушення і до набрання вироком законної сили минули визначені законом строки. Для кримінального проступку, за який передбачене покарання у вигляді обмеження волі, цей строк становить три роки.

    Хуліганство, відповідно до статті 296 Кримінального кодексу, визначається як грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. За першою частиною цієї статті передбачені штраф, пробаційний нагляд або обмеження волі.

    У рішенні суду також зазначено, що обвинуваченому неодноразово пропонували, з огляду на невизнання ним вини, продовжити розгляд справи до ухвалення вироку — виправдувального або обвинувального. Однак чоловік категорично відмовився від продовження судового розгляду та наполягав саме на звільненні від кримінальної відповідальності через строки давності.

    Це означає, що суд не встановлював остаточно, чи був обвинувачений винним або невинним по суті. Провадження закрили не через виправдання, а через те, що законний строк притягнення до відповідальності сплив раніше, ніж справа завершилася вироком. Така процедура не є реабілітуючою підставою, але водночас і не дорівнює обвинувальному вироку.

    За даними «Главкома», обвинувачений має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю з 1994 року. Саме професійний статус фігуранта додає справі суспільного резонансу, адже йдеться про людину, яка сама працює у правовій сфері.

    У підсумку справа, яка почалася з конфлікту через припаркований Mercedes, завершилася без покарання для обвинуваченого. Потерпіла сторона наполягала, що затягування процесу позбавило її можливості отримати судове рішення по суті. Натомість суд застосував передбачений законом механізм і закрив провадження через завершення трирічного строку давності.

  • Печерський суд заборонив публікувати розслідування про 143 квартири брата директора ДБР

    Печерський суд заборонив публікувати розслідування про 143 квартири брата директора ДБР

    Печерський районний суд Києва ухвалив рішення, яким заборонив журналістам «Слідство.Інфо» та громадській організації «Центр протидії корупції» поширювати матеріали розслідування щодо майна, угод та інвестицій харківського бізнесмена Олександра Сухачова — брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова.

    Про рішення суду повідомили представники ЦПК та «Слідство.Інфо», оприлюднивши відповідну ухвалу. За їхніми словами, вона була винесена саме напередодні публікації журналістського розслідування, над яким редакції працювали протягом кількох місяців.

    Як стверджують автори матеріалу, під час роботи над розслідуванням вони виявили інформацію про 143 квартири, офісні приміщення та інші об’єкти нерухомості, які належали або належать Олександру Сухачову. Крім цього, журналісти заявляють, що встановили зв’язки між бізнес-активами та структурами, пов’язаними з Державним бюро розслідувань.

    Ще 24 червня журналістка ЦПК Аліна Стрижак направила офіційний запит до директора ДБР Олексія Сухачова з проханням прокоментувати встановлені факти. Аналогічний запит було направлено й до компанії «Парковий-2», яку журналісти пов’язують із братом посадовця.

    За словами представників ЦПК, замість надання відповіді компанія звернулася до Печерського районного суду із заявою про забезпечення позову. Суддя Сергій Вовк задовольнив цю заяву та тимчасово заборонив поширювати будь-яку інформацію щодо майнового стану Олександра Сухачова, деталей придбання нерухомості та джерел її фінансування.

    В ухвалі суду зазначено, що публікація таких відомостей може завдати фізичній особі «невідворотної шкоди», яку неможливо буде усунути після виходу матеріалу. Також суд вказав, що оприлюднення інформації може порушити комерційну таємницю ТОВ «Парковий-2». Окремо наголошується, що Олександр Сухачов не надавав згоди на розголошення інформації про належні йому об’єкти нерухомості.

    У «Слідство.Інфо» та Центрі протидії корупції назвали рішення суду безпрецедентним та таким, що створює небезпечний прецедент для свободи слова в Україні. Співавтор розслідування Максим Савчук заявив, що журналісти зібрали значний масив інформації про майнові активи брата директора ДБР та можливі зв’язки з державними структурами, однак наразі не можуть оприлюднити результати своєї роботи через судову заборону.

    Виконавча директорка Центру протидії корупції Дар’я Каленюк заявила, що організація розцінює ухвалу як спробу обмежити журналістську діяльність та створити механізм попередньої цензури щодо антикорупційних розслідувань. За її словами, ЦПК та «Слідство.Інфо» мають намір оскаржити рішення суду в апеляційній інстанції.

    Наразі сам зміст журналістського розслідування не оприлюднений через дію судової заборони. Водночас остаточне рішення щодо законності такого обмеження має бути ухвалене після розгляду справи у встановленому процесуальному порядку.

  • Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Суд відправив Дубінського під безальтернативний арешт

    Печерський районний суд Києва 14 травня обрав новий запобіжний захід народному депутату Олександру Дубінському у межах кримінального провадження щодо державної зради та поширення антиукраїнської пропаганди. Суд задовольнив клопотання сторони обвинувачення та постановив взяти депутата під варту строком на 60 днів без права внесення застави.

    Про рішення суду повідомили Офіс генерального прокурора та Державне бюро розслідувань, які здійснюють процесуальне керівництво та досудове розслідування у справі.

    За даними слідства, навіть перебуваючи у слідчому ізоляторі, Дубінський продовжував вести активну інформаційну діяльність через соціальні мережі та месенджери. Правоохоронці стверджують, що народний депутат поширював у Telegram, Facebook та Instagram матеріали, які були спрямовані на просування вигідних Російській Федерації наративів, дискредитацію української влади та державної політики, а також на створення передумов для зриву мобілізаційних процесів в Україні.

    У матеріалах слідства йдеться про те, що контент, який публікував депутат, мав ознаки системної інформаційної діяльності, що збігалася з російською пропагандистською риторикою в умовах повномасштабної війни. Серед іншого, правоохоронці вказують на спроби формування недовіри до військово-політичного керівництва держави, дискредитацію мобілізації та поширення тез, які, на думку слідства, могли бути використані в інтересах РФ.

    У ДБР наголошують, що досудове розслідування проводиться щодо народного депутата IX скликання, якого підозрюють у державній зраді. Йдеться про злочин, вчинений в умовах воєнного стану, що належить до категорії особливо тяжких.

    Слідчі також вважають, що перебування під вартою без можливості внесення застави є необхідним для запобігання подальшому поширенню інформаційних матеріалів, які можуть шкодити національній безпеці України, а також для недопущення впливу на хід слідства.

    Нова підозра у державній зраді була вручена Олександру Дубінському 5 травня. За версією слідства, депутат продовжував інформаційну діяльність навіть під час перебування у СІЗО.

    Це не перше кримінальне провадження щодо Дубінського. Раніше правоохоронні органи вже повідомляли про розслідування його можливої участі в інформаційних операціях, пов’язаних із впливом РФ. У попередніх справах фігурували підозри щодо співпраці з російськими структурами та участі у кампаніях із дискредитації України на міжнародному рівні.

    Раніше Служба безпеки України заявляла, що Дубінський міг бути частиною мережі інформаційного впливу, яку пов’язували з російськими спецслужбами. Сам депутат публічно заперечував усі звинувачення, заявляючи про політичний характер переслідування.

    Наразі досудове розслідування триває. Правоохоронці продовжують збір доказів та аналіз діяльності підозрюваного в інформаційному просторі під час повномасштабної війни.

  • Бронювання “під ключ” за $10 тисяч: депутата викрили на схемі для ухилянтів через “критичне” підприємство

    Бронювання “під ключ” за $10 тисяч: депутата викрили на схемі для ухилянтів через “критичне” підприємство

    Печерський районний суд Києва оштрафував депутата Почаївської міської ради Валерія Зіневича, який за хабарі організовував схему незаконного бронювання військовозобов’язаних від мобілізації через фіктивне працевлаштування на підприємство Міністерства оборони.

    Як випливає з вироку суду від 21 квітня, депутат пропонував клієнтам повний пакет “послуг” — від зняття з розшуку ТЦК до оформлення бронювання на “критично важливому” підприємстві.

    Слідство встановило, що у червні 2025 року Зіневич зустрівся у Києві з військовозобов’язаним та заявив, що завдяки своїм зв’язкам може допомогти оновити військово-облікові дані, пройти ВЛК, зняти чоловіка з розшуку та фіктивно працевлаштувати його до структури, яка має право бронювати працівників від мобілізації.

    Спочатку свої послуги депутат оцінив у 4 тисячі доларів, однак згодом сума зросла до 10 тисяч доларів США.

    За даними суду, під час подальших зустрічей та телефонних розмов Зіневич озвучував окремі “тарифи” за кожен етап схеми. Зокрема, 25 тисяч гривень — за оплату штрафу через порушення правил військового обліку, ще 1 тисяча доларів та 10 тисяч гривень — за “домовленості” у ТЦК щодо зняття з розшуку та оновлення документів. Окремо депутат просив 30 тисяч гривень за вплив на посадовців для проходження військово-лікарської комісії.

    Уже на початку 2026 року фігурант запропонував нову схему — за 10 тисяч доларів організувати внесення необхідних даних до реєстру “Оберіг” та відображення інформації у застосунку “Резерв+”. Крім цього, він обіцяв вплинути на службових осіб Центрального спеціалізованого будівельного управління Міністерства оборони, щоб оформити чоловіка на роботу без фактичного виконання обов’язків.

    За задумом депутата, військовозобов’язаний мав отримати посаду менеджера на підприємстві, яке належить до критично важливих для економіки та оборони. При цьому працювати фактично не потрібно було — достатньо лише кілька разів на місяць з’являтися на підприємстві.

    У лютому 2026 року правоохоронці затримали Зіневича під час отримання хабаря.

    У суді депутат визнав провину, розкаявся та повідомив, що добровільно перерахував 250 тисяч гривень на підтримку ЗСУ. Зрештою суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим і призначив штраф у розмірі 31,6 тисячі гривень.

    Історія викликала резонанс на тлі численних викриттів схем із незаконним бронюванням військовозобов’язаних через підприємства критичної інфраструктури. Раніше правоохоронці повідомляли про подібну схему у Києві, де група осіб фіктивно працевлаштовувала чоловіків до компанії, яка мала статус критично важливої для економіки.

    На тлі війни та мобілізації подібні схеми залишаються однією з найбільш прибуткових сфер корупції. Правоохоронці регулярно повідомляють про затримання посадовців, працівників ТЦК, медиків ВЛК та посередників, які за гроші допомагають уникати служби або оформлювати незаконні відстрочки.

  • Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    Землю в центрі Києва біля Європейської площі передали під забудову структурам Максима Кріппи

    У самому центрі Києва, на перетині вулиць Хрещатик, 5 та Грушевського, 4Б, розгортається конфлікт навколо забудови стратегічної земельної ділянки, що входить до історичного ареалу столиці та буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Йдеться про територію площею майже 0,3 гектара, ринкова вартість якої, за оцінками експертів, може перевищувати мільярд гривень.

    Попри охоронний статус місцевості, міська влада погодила реалізацію проєкту багатоповерхового офісно-готельного комплексу «Столичний». Земельна ділянка має кадастровий номер 8000000000:82:012:0006 і розташована у безпосередній близькості до урядового кварталу та Європейської площі — однієї з ключових історичних локацій Києва.

    Історія цього проєкту бере початок ще у 2003 році, коли компанія «Грааль» перемогла в інвестиційному конкурсі з реконструкції Європейської площі. Протягом наступних років реалізація планів фактично була заморожена через судові спори та містобудівні обмеження. Ситуація змінилася вже під час каденції мера Києва Віталія Кличка.

    У червні 2021 року Київська міська рада ухвалила рішення про поновлення договору оренди земельної ділянки та передачу суміжної території для реалізації інвестиційного проєкту. Наступним ключовим етапом стало отримання у серпні 2024 року дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування на виконання будівельних робіт, що фактично відкрило шлях до початку забудови.

    На фінальному етапі підготовки контроль над компанією-забудовником перейшов до бізнесмена Максима Кріппи. У лютому 2026 року Антимонопольний комітет України погодив набуття контролю над ТОВ «Грааль» через інвестиційний фонд «АРС Кепітал», кінцевим бенефіціаром якого є Кріппа. Раніше компанію пов’язували з девелопером Ігорем Ніконовим, а її керівником значилася Ірина Окунєва.

    Фактично відбулася зміна власника корпоративних прав на проєкт разом із правами користування землею, переданою громадою без проведення відкритого земельного аукціону. Саме цей аспект став предметом судового спору.

    Наразі у Печерському районному суді Києва розглядається справа щодо скасування рішень Київради та договору оренди ділянки. Позивачі наполягають, що передача території під комерційну забудову суперечить вимогам охорони історичного середовища столиці. Водночас у разі відмови суду у задоволенні позову забудовник може отримати остаточно закріплені юридичні підстави для реалізації проєкту.

  • Проти нардепа Олексія Гончаренка відкрили кримінальне провадження

    Проти нардепа Олексія Гончаренка відкрили кримінальне провадження

    Народний депутат України Олексій Гончаренко повідомив про відкриття кримінального провадження проти нього за статтями про державну зраду та перешкоджання діяльності Збройних сил України.

    Про це парламентарій повідомив на своїй сторінці у Facebook, назвавши справу «замовною» та звинувативши суд і прокуратуру у політичних мотивованих діях.

    За словами Гончаренка, Печерський районний суд Києва розглядав заяву нардепки від фракції «Слуга народу» і зобов’язав Офіс Генерального прокурора відкрити кримінальне провадження проти нього.

    «Замовна справа, вже суддя Вовк у Печерному суді розминається. Генпрокуратура всіх запускає, спускають всіх собак. Знаєте за що? За те, що я заважаю ЗСУ», — зазначив Гончаренко у відеозверненні.

    Парламентарій підкреслив, що вважає провадження політично мотивованим і пов’язує його із своєю діяльністю, яка нібито заважає роботі Збройних сил. Він також наголосив, що відстоюватиме свою позицію у правовому полі та розраховує на неупереджене розслідування.

    Наразі Офіс Генерального прокурора офіційних коментарів щодо відкриття провадження не надав.

  • Суд зупинив спробу поділу майна родини Чернишових на тлі кримінальної справи

    Суд зупинив спробу поділу майна родини Чернишових на тлі кримінальної справи

    Печерський районний суд Києва залишив без руху позов Світлани Чернишової про поділ спільного майна з її чоловіком — колишнім віцепрем’єр-міністром та ексміністром розвитку громад і територій Олексієм Чернишовим. Йдеться про спробу юридично закріпити за собою значний масив активів у момент, коли сам Чернишов є ключовим фігурантом антикорупційних розслідувань.

    Згідно з матеріалами справи, Світлана Чернишова претендувала на елітну нерухомість у Києві, цінні папери на мільйони гривень, а також кошти, розміщені на двадцяти одному банківському рахунку. Окремий цинізм ситуації полягає в тому, що предметом поділу стали й гроші, вже вилучені детективами НАБУ, а також суми застав, внесені в межах кримінального провадження щодо Олексія Чернишова.

    Поки дружина намагається формалізувати контроль над активами, сам Олексій Чернишов залишається центральною фігурою у справі про масштабні зловживання в Міністерстві розвитку громад і територій. Слідство вважає, що за його сприяння забудовникам держава втратила понад мільярд гривень. За версією правоохоронців, у межах земельної схеми посадовець отримував квартири за символічними цінами — від однієї до восьми тисяч гривень за квадратний метр.

    Прізвище Чернишова також фігурує у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими потоками навколо державних компаній, зокрема «Енергоатома», а також у матеріалах щодо так званої «пральні» для легалізації коштів, яку пов’язують із бізнес-оточенням Тімура Міндіча. Сам ексвіцепрем’єр публічно заперечує участь у корупційних схемах, однак розміри застав, які дозволяють йому уникати СІЗО, викликають серйозні запитання.

    Особливу увагу привертає історія саме із заставами. Останній транш у розмірі 51 мільйон гривень був внесений Андрієм Проциком та Іриною Федорович. До цього суд прийняв рекордну заставу у 120 мільйонів гривень, з яких 44 мільйони внесла Дарія Бедя — топменеджерка девелоперської групи DIM.

    Група DIM належить бізнесменам Олександру Насіковському та Максиму Кріппі. Останній на початку 2025 року інвестував у групу близько 100 мільйонів доларів, істотно посиливши її позиції на ринку. Саме ці обставини породжують підозри, що застави за Чернишова могли сплачуватися структурами будівельного бізнесу, інтереси яких він потенційно лобіював, перебуваючи на високих державних посадах.

    Попри це, НАБУ та САП досі не оприлюднили публічних результатів перевірки походження коштів, внесених як застава. Фактично це дозволяє фігуранту резонансної справи залишатися на волі за рахунок ресурсів можливих бенефіціарів його ж рішень.

    На цьому тлі спроба Світлани Чернишової терміново поділити майно виглядає не як побутовий сімейний спір, а як спроба убезпечити активи від потенційної конфіскації. Судова пауза у розгляді позову лише підсилює підозри щодо походження цих статків і страху родини перед реальними наслідками кримінального провадження.

  • Позов дружини Чернишова щодо поділу майна залишився без розгляду

    Позов дружини Чернишова щодо поділу майна залишився без розгляду

    Печерський районний суд Києва залишив без розгляду позовну заяву Світлани Чернишової, дружини колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, щодо поділу спільного майна подружжя.

    У позові Світлана Чернишова вимагала передати їй одну з квартир у Києві, а чоловіку залишити іншу квартиру в Нікополі та автомобіль Toyota Land Cruiser 200. Також вона просила визнати за собою право власності на кошти на 21 банківському рахунку та на цінні папери номінальною вартістю 4,81 млн грн, а також отримати доступ до коштів, вилучених НАБУ, та застави у розмірі 10 млн грн.

    Позов було подано ще в жовтні минулого року, під час розслідування масштабної корупційної схеми в енергетиці. За даними слідства, Чернишов був одним із відвідувачів так званої “пральні”, де відбувалася легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом. Цей об’єкт контролював керівник схеми Тімур Міндіч. Сам Чернишов заперечує свою причетність до корупційних схем, пов’язаних із “Енергоатомом”.

    На фігуранта справи Тімура Міндіча та Чернишова були накладені застави: Чернишову — у розмірі 51 млн грн. У червні 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття корупційної схеми у будівельній сфері за участю високопосадовців держави, яка могла завдати державі збитків понад 1 млрд грн.

    Суд залишив позов Світлани Чернишової без розгляду, водночас розслідування корупційної справи триває.