Позначка: Pelican

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський показав перший удар FP-7

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський показав перший удар FP-7

    Україна вперше офіційно підтвердила бойове застосування власної тактичної балістичної ракети FP-7. Президент Володимир Зеленський 1 жовтня оприлюднив відео запуску нового українського озброєння та заявив, що після бойової перевірки наступним кроком має стати його виробництво.

    «Українська тактична балістика. FP-7. Перше бойове застосування. Дякую за результат. Далі – виробництво», — написав глава держави.

    Куди саме полетіла FP-7, яку ціль атакували, скільки ракет було застосовано та яким був результат удару, Зеленський не уточнив. Це важлива деталь: офіційно підтверджений сам факт першого бойового використання ракети, але не конкретний об’єкт ураження.

    Для української ракетної програми це помітний рубіж. Ще на початку року FP-7 демонстрували лише під час випробувальних пусків, улітку розробники говорили про кодифікацію та підготовку до військових тестів, а у вересні компанія Fire Point заявляла, що до реального застосування залишилися лічені тижні. Тепер цей етап, за словами президента, пройдено.

    FP-7 розробляє українська оборонна компанія Fire Point, яка також відома далекобійними ударними безпілотниками та крилатою ракетою FP-5 «Фламінго». Проєкт балістичної ракети компанія вперше публічно представила у вересні 2025 року на міжнародній оборонній виставці MSPO у Польщі. Уже 27 лютого 2026 року співзасновник Fire Point Денис Штілерман показав перші кадри випробувальних запусків FP-7 із наземної пускової платформи.

    За початково заявленими характеристиками виробника, FP-7 мала дальність до 200 км, бойову частину до 150 кг, максимальну швидкість приблизно 1500 м/с, висоту польоту до 65 км та заявлене кругове ймовірне відхилення близько 14 метрів.

    Проте вже влітку представники Fire Point повідомляли про покращені характеристики. Defense News у серпні писало з посиланням на компанію, що дальність FP-7 залежно від конфігурації може сягати близько 300 км, а бойова частина — до 150 кг. Інші українські публікації наводили версію до 300 км із навантаженням до 200 кг. Через розбіжності у відкритих даних коректніше говорити про діапазон характеристик, заявлених самим розробником на різних етапах програми, а не про остаточно підтверджені військові параметри.

    У середині вересня генеральна директорка Fire Point Ірина Терех повідомляла, що FP-7 вже завершила два попередні етапи випробувань. Спочатку окремо перевіряли двигун, систему навігації та інші вузли на землі й у лабораторіях, після чого відбулися льотні випробування. Наступним етапом стали військові тести, які водночас були частиною процесу кодифікації. Тоді Терех прогнозувала, що до бойового використання залишилися саме тижні, а не місяці.

    Ще раніше, у серпні, вона говорила Reuters, що компанія провела близько 15 випробувальних пусків і розраховує перейти до бойового застосування восени.

    Таким чином, за публічно відомою хронологією, шлях FP-7 від перших відкритих тестів до офіційно підтвердженого бойового пуску зайняв приблизно сім місяців.

    Для України принципове значення має не лише сама ракета, а й те, що вона створюється всередині країни. Західні далекобійні системи протягом війни часто постачалися в обмеженій кількості, а їх використання могло залежати від політичних умов держав-постачальників. Власне виробництво дає Києву значно більше контролю над масштабом випуску, запасами та застосуванням зброї.

    Саме тому коротка фраза Зеленського «далі — виробництво» може бути не менш важливою, ніж повідомлення про перший запуск. Випробувати одну або кілька ракет і створити стабільну серію — різні за складністю завдання. Серійне виробництво потребує двигунів, електроніки, корпусів, вибухових речовин, пускових установок, стабільних ланцюгів постачання та захищених виробничих потужностей.

    Fire Point саме технологічну простоту називала однією з головних переваг FP-7. Ракета запускається із наземної платформи і, за описами розробника, створювалася з розрахунком на відносно швидке масштабування виробництва під час війни.

    При цьому FP-7 — не найдальша балістична система у портфелі Fire Point. Компанія паралельно працює над значно більшою FP-9. Для неї виробник заявляв дальність до 855 км та бойове навантаження до 800 кг, хоча ці характеристики ще не підтверджені незалежними бойовими даними.

    «Ненька інфо» раніше детально писала про FP-9 і про те, як вона відрізняється від молодшої FP-7. У матеріалі зазначалося, що FP-7 тоді перебувала на етапі сертифікації, тоді як FP-9 мала стати значно важчим і далекобійнішим представником нової української ракетної лінійки.

    Москва опиняється в зоні досяжності: Україна показала нову балістичну ракету FP-9

    Цікаво, що перші сигнали про можливий бойовий дебют української балістики з’явилися ще раніше. 20 вересня Зеленський, розповідаючи про комбінований удар по російських об’єктах, назвав серед застосованих українських систем зброю під назвою Pelican. Її у відкритих джерелах пов’язували з FP-7, але тоді президент прямо не ототожнював ці назви й не повідомляв, яку саме ціль могла вразити ця ракета.

    «Ненька інфо» тоді окремо наголошувала, що говорити про перше підтверджене застосування саме FP-7 було передчасно: назву Pelican пов’язували з цією розробкою, але прямого офіційного підтвердження не було.

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Тепер ситуація змінилася: 1 жовтня Зеленський прямо назвав FP-7 і прямо визначив запуск як її перше бойове застосування. Це робить нинішню заяву значно конкретнішою.

    При цьому деталі бойової операції залишаються закритими. Немає офіційної інформації ані про координати цілі, ані про дальність конкретного пуску, ані про тип бойової частини, ані про результат ураження. Тому повідомлення в соцмережах про конкретні російські об’єкти, нібито атаковані саме FP-7, без додаткового підтвердження залишаються припущеннями.

    Окремо сьогодні в центрі уваги опинилася і сама Fire Point. 1 жовтня в медіа поширилася непідтверджена інформація про можливий замах під Києвом на співвласника та головного конструктора компанії Дениса Штілермана. Сам він іронічно прокоментував повідомлення про свою нібито загибель, тоді як представники Fire Point назвали інформацію про замах вигадкою. Офіційного підтвердження нападу від правоохоронців на момент публікації не було.

    На співвласника Fire Point нібито скоїли замах під Києвом: Штілерман відповів

    Fire Point також активно розвиває крилату ракету FP-5 «Фламінго», яка вже використовувалася Україною для дальніх ударів. «Ненька інфо» раніше писала про розвиток цієї системи та заяви щодо підвищення її ефективності.

    Ефективність застосування української ракети «Фламінго» стрімко зростає

    FP-7 займає іншу нішу. На відміну від крилатої ракети, яка значну частину маршруту летить приблизно як літальний апарат, балістична ракета набирає висоту, а потім рухається до цілі по балістичній траєкторії з високою швидкістю. Для протиповітряної та протиракетної оборони це інший тип загрози, що потребує спеціалізованих засобів перехоплення.

    Саме поява власної балістики тому має для України значення, яке виходить за межі одного пуску. Йдеться про формування нового класу українського озброєння — поряд із далекобійними безпілотниками, «Нептунами», крилатими ракетами «Фламінго» та іншими системами.

    Поки що Зеленський повідомив лише про перше бойове застосування. Чи означає це завершення військових випробувань, яку кількість FP-7 уже виготовлено і коли система перейде до регулярного серійного використання, публічно не повідомляється.

    Але ключова межа вже пройдена: ракета, яка ще взимку існувала для широкої публіки переважно у вигляді кадрів випробувальних пусків, 1 жовтня офіційно перейшла зі стадії розробки до бойового застосування. Наступне завдання, яке сформулював сам президент, — перетворити цей результат на виробництво.

  • Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Українська балістика пішла в бій: Зеленський уперше назвав Pelican серед зброї, що атакувала Росію

    Україна, ймовірно, вперше застосувала у бойовій операції нову вітчизняну балістичну ракету Pelican, яку пов’язують із розробкою FP-7 компанії Fire Point. У ніч проти 20 вересня Сили оборони завдали масштабного комбінованого удару по об’єктах у Росії, а президент Володимир Зеленський уперше публічно включив Pelican до переліку засобів, які брали участь в операції. Водночас глава держави не уточнив, яку саме ціль атакувала ця ракета, тому твердження, що саме Pelican ударила по Москві або Московській області, наразі не має окремого офіційного підтвердження.

    За словами Зеленського, у Московському регіоні було уражено одне з ключових підприємств нафтової промисловості Росії та об’єкт логістики. В операції брали участь СБУ, Сили безпілотних систем, Сили спеціальних операцій, Головне управління розвідки та Служба зовнішньої розвідки. Президент назвав одразу десять видів українського далекобійного озброєння: FP-1, RZ-100, MICH-2000, «Паляницю», Vendetta, «Лютий», «Барс», «Фламінго», «Січень» і Pelican.

    Саме поява останньої назви стала одним із найбільш цікавих моментів заяви. До цього FP-7 перебувала на етапі випробувань. Ще 27 лютого Fire Point уперше показала відео випробувальних запусків цієї балістичної ракети, а станом на середину вересня повідомлялося про її перехід до військових випробувань. Тобто згадка Pelican у переліку реально застосованої зброї може означати фактичний перехід від тестової програми до бойового використання.

    При цьому важлива деталь: сама Fire Point на офіційному сайті заявляє для FP-7 дальність до 200 кілометрів, бойове навантаження до 150 кг, максимальну швидкість близько 1500 м/с і висоту польоту до 65 км. В окремих публікаціях представники компанії раніше говорили про можливу дальність до 300 км залежно від конфігурації бойової частини.

    Саме ця характеристика ставить під сумнів припущення, що FP-7 могла безпосередньо вдарити по Москві, якщо пуск здійснювався з підконтрольної Україні території. Відстань значно перевищує офіційно заявлену дальність ракети. Тому Pelican могла бути застосована проти іншої цілі в межах тієї самої масштабної операції, зокрема у Воронезькому регіоні, який Зеленський також окремо згадав у своїй заяві. Де саме використовували цю систему, українська сторона поки не розкриває.

    Водночас удар по Московському регіону мав цілком підтверджені наслідки. Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження Московського нафтопереробного заводу «Газпромнефть-Московский НПЗ» у Капотні. За повідомленням української сторони, на території підприємства виникла масштабна пожежа, а серед пошкодженого обладнання називали установку первинної переробки АВТ-6, комплексну установку переробки нафти та установку ізомеризації.

    Московський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств у Росії. Його потужність становить близько 11 млн тонн нафти на рік. За відкритими даними, він забезпечує значну частину паливного ринку російської столиці та Московської області, зокрема бензином, дизельним пальним і авіагасом.

    Reuters також підтвердило удар по нафтопереробному об’єкту в Москві під час надзвичайно масштабної атаки. За даними агентства, російська ППО протягом атаки заявляла про сотні перехоплених безпілотників, а лише на московському напрямку йшлося приблизно про 450 дронів. У Московській області були загиблі та постраждалі, а частина уламків пошкодила житлову забудову.

    Таким чином, нічна операція стала показовою не лише через масштаб, а й через різноманітність застосованих систем. Україна дедалі частіше використовує не один тип далекобійної зброї, а комплексний набір засобів — від важких ударних БПЛА до крилатих і балістичних ракет. Такий підхід ускладнює роботу російської ППО, оскільки різні засоби мають різні швидкості, профілі польоту та маршрути.

    FP-7 у цій системі може зайняти окрему нішу. За заявленими характеристиками це тактична балістична ракета малої дальності, розрахована на удари по стаціонарних цілях. Fire Point позиціонує її як мобільну наземну систему, а представники компанії раніше називали її дешевшим українським аналогом американського ATACMS.

    Раніше від України вже надходили сигнали, що FP-7 готують саме до реального бойового застосування. У серпні Defense News писало, що компанія розраховувала довести систему до бойової готовності до кінця вересня. А вже в середині вересня повідомлялося про перехід ракети до військових випробувань. Тож згадка Pelican Зеленським 20 вересня добре вкладається в заявлений раніше графік.

    Водночас поки зарано стверджувати, що це був удар саме FP-7 по Московському НПЗ. Президент назвав усі засоби, які працювали в межах операції, але не розподілив їх за конкретними цілями. Крім того, офіційна дальність FP-7 робить прямий удар по Москві малоймовірним без додаткових обставин, про які публічно не повідомлялося.

    Тому точніше говорити про перше публічно підтверджене бойове застосування Pelican у складі великої української далекобійної операції проти Росії, а не про доведений удар цією ракетою саме по Москві.

    Сам Зеленський пов’язав удари по російській нафтовій і логістичній інфраструктурі з необхідністю скорочувати ресурси, які Росія використовує для фінансування війни. Він також заявив, що Москва має спрямовувати зусилля не на створення нових ешелонів ППО навколо столиці, а на припинення війни.

    Поява Pelican серед реально застосованих систем водночас свідчить про ще один важливий процес: Україна поступово збільшує частку власного озброєння у далекобійних ударах. «Лютий», FP-1, «Паляниця», «Барс», «Фламінго», «Січень» та тепер Pelican демонструють, що українська програма deep strike вже складається не з однієї «чудо-зброї», а з цілої лінійки систем різного класу.

    І саме це може бути головним результатом ночі 20 вересня. Не окрема ракета, а здатність одночасно застосовувати десятки різних платформ проти нафтових, логістичних та інших стратегічно важливих об’єктів у російському тилу.