Daypolitico

Позначка: пенсійна система

  • Пенсії зростуть із травня: кому в Україні додадуть гроші і як працює нова надбавка

    Пенсії зростуть із травня: кому в Україні додадуть гроші і як працює нова надбавка

    З 1 травня 2026 року в Україні продовжує діяти система вікових надбавок до пенсій, яка передбачає автоматичне підвищення виплат для окремих категорій громадян. Йдеться про механізм щомісячної фінансової підтримки, який був запроваджений на початку року та спрямований насамперед на людей похилого віку з невисокими доходами. Попри те, що середній розмір пенсії в країні наразі становить близько 7236 гривень, значна частина пенсіонерів отримує менші виплати, тому держава застосовує додаткові інструменти для їхнього підвищення.

    Основною умовою для отримання вікової доплати є досягнення певного віку. У 2026 році надбавки передбачені для пенсіонерів, яким виповнилося 70, 75 або 80 років. При цьому громадянам не потрібно подавати жодних заяв — перерахунок здійснюється автоматично на основі даних державних реєстрів. Як тільки людина досягає відповідного вікового порогу, її пенсія переглядається, і надбавка починає нараховуватися вже з дати дня народження.

    Розмір доплат залежить від вікової категорії. Для осіб віком від 70 до 74 років передбачено щомісячну надбавку у розмірі 300 гривень. Пенсіонери віком від 75 до 79 років отримують 456 гривень, а громадяни, які досягли 80 років і більше, — 570 гривень. Водночас важливо, що ці доплати не сумуються між собою. Якщо людина вже отримувала надбавку після 70 років, то після досягнення 75-річного віку їй буде додано лише різницю, щоб загальна сума відповідала новому рівню.

    Окремо встановлено обмеження щодо максимального розміру пенсії, яка дає право на надбавку. Якщо загальна сума виплат перевищує 10 340,35 гривень, вікова доплата не нараховується. Таким чином, механізм спрямований саме на підтримку тих пенсіонерів, які мають відносно невисокі доходи.

    Перерахунок пенсії відбувається з урахуванням конкретної дати народження. Це означає, що якщо людина досягла відповідного віку не з першого числа місяця, доплата буде нарахована лише за фактичну кількість днів після дня народження. Наприклад, якщо 70 років виповнюється 25 числа, підвищення буде враховано лише за останні дні місяця, а повну суму пенсіонер отримає вже у наступному періоді виплат.

    Водночас варто звернути увагу, що вікова надбавка є окремим інструментом і не пов’язана з індексацією пенсій. Тобто навіть якщо на початку року пенсія вже була підвищена в межах індексації, це не впливає на право отримання вікової доплати. Таким чином, частина пенсіонерів може отримувати кілька видів підвищень одночасно.

    Окрім вікових доплат, в Україні діє ще один важливий механізм підтримки — гарантія мінімального рівня пенсії для осіб віком від 65 років. Якщо пенсіонер не працює та має необхідний страховий стаж (не менше 35 років для чоловіків і 30 років для жінок), держава забезпечує йому пенсію на рівні не менше ніж 40% від мінімальної заробітної плати. Після останнього перерахунку ця сума становить близько 4213 гривень. Якщо фактична пенсія є нижчою, Пенсійний фонд автоматично компенсує різницю.

    Таким чином, навіть якщо пряма вікова надбавка після 65 років не передбачена, держава використовує альтернативний механізм, щоб гарантувати мінімальний рівень доходу для цієї категорії громадян. Це особливо важливо в умовах економічної нестабільності та зростання вартості життя.

    Додаткові виплати можуть також нараховуватися пенсіонерам старше 80 років, які потребують постійного догляду. У таких випадках передбачені окремі соціальні програми, які можуть включати компенсації доглядальникам або інші види допомоги. Це дозволяє частково покрити витрати, пов’язані з медичним обслуговуванням і повсякденним доглядом.

    Експерти зазначають, що система вікових доплат є важливим елементом соціальної політики держави. Вона спрямована на підтримку найбільш вразливих категорій населення, які мають обмежені можливості для додаткового заробітку. В умовах інфляції та зростання цін навіть відносно невеликі суми можуть мати суттєве значення для бюджету пенсіонерів.

    Водночас аналітики звертають увагу, що такі надбавки не вирішують системних проблем пенсійної системи. Рівень пенсій в Україні залишається невисоким у порівнянні з європейськими країнами, а демографічні тенденції створюють додаткове навантаження на бюджет. Тому в майбутньому можуть знадобитися більш глибокі реформи.

    Попри це, запроваджені механізми дозволяють забезпечити базову стабільність і передбачуваність виплат. Для багатьох пенсіонерів це означає можливість краще планувати свої витрати та отримувати регулярну підтримку від держави.

    З травня 2026 року українські пенсіонери, які досягли відповідного віку, продовжать отримувати вікові надбавки, що автоматично нараховуються залежно від їхнього віку та рівня доходів. Ці виплати залишаються одним із ключових інструментів соціального захисту населення в умовах складної економічної ситуації та війни.

  • «Країна літніх людей»: експерт прогнозує пенсію для українців з 70–75 років

    «Країна літніх людей»: експерт прогнозує пенсію для українців з 70–75 років

    Через погіршення демографічної ситуації в Україні багато громадян у майбутньому можуть бути змушені працювати значно довше — до 70–75 років. Такий прогноз озвучив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

    За його словами, демографічна структура населення України вже давно втратила класичну форму піраміди. Натомість вона дедалі більше нагадує конструкцію, де верхня частина значно ширша за нижню.

    Економіст порівняв сучасну демографічну модель із «шаурмою на палці»: у верхній частині — велика кількість людей старшого віку, а внизу, де мали б бути діти та молодь, — помітний дефіцит населення.

    Серед причин такої ситуації він називає низьку народжуваність, значну трудову міграцію, а також високу передчасну смертність, особливо серед чоловіків. Повномасштабна війна, за словами Вишлінського, лише посилила ці тенденції.

    Експерт прогнозує, що з часом Україна може зіткнутися з серйозним дисбалансом у віковій структурі населення. У країні буде дедалі більше людей похилого віку, тоді як частка працездатної молоді зменшуватиметься.

    «З роками це може стати країною самотніх літніх жінок», — зазначає економіст, звертаючи увагу на різницю у тривалості життя чоловіків і жінок.

    На його думку, така демографічна ситуація неминуче вплине і на пенсійну систему. У майбутньому багато українців можуть бути змушені працювати значно довше, оскільки розміру пенсійних виплат може не вистачати для нормального життя.

    Водночас бізнес також відчуватиме дефіцит працівників. Через нестачу молодих кадрів роботодавці намагатимуться утримувати досвідчених співробітників навіть у похилому віці.

    За словами Вишлінського, роботодавці можуть буквально просити працівників не звільнятися, адже замінити їх буде просто ніким.

  • Мінімальна зарплата зросте з 1 січня: скільки доведеться платити до Пенсійного фонду

    Мінімальна зарплата зросте з 1 січня: скільки доведеться платити до Пенсійного фонду

    Підвищення мінімальної заробітної плати з нового року вплине не лише на доходи працівників, а й на розмір обов’язкових та добровільних страхових внесків. Відповідні зміни вже закріплені в законодавстві та набудуть чинності з 1 січня 2026 року.

    Згідно з ухваленим законом про державний бюджет, мінімальна заробітна плата в Україні з початку 2026 року становитиме 8 647 гривень. У зв’язку з цим автоматично змінюються всі платежі та нарахування, розмір яких прив’язаний до цього показника.

    Насамперед ідеться про мінімальний страховий внесок. Ставка єдиного соціального внеску залишається незмінною і становить 22% від мінімальної зарплати. Саме ця формула використовується для визначення суми, необхідної для зарахування повного місяця страхового стажу.

    Таким чином, у 2026 році мінімальний страховий внесок становитиме 1 902,34 гривні на місяць. Сплата суми не нижче цього рівня дає змогу зарахувати відповідний місяць до страхового стажу в повному обсязі.

    У Пенсійному фонді наголошують, що мінімальний страховий внесок є розрахунковою величиною. Він визначається шляхом множення мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на фіксовану ставку внеску у 22%, без будь-яких додаткових коефіцієнтів.

    Окремо зазначається, що громадянам, які вже уклали договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, переукладати їх не потрібно. Усі чинні договори автоматично продовжують свою дію до 31 грудня 2026 року, зокрема й у разі сплати внесків в електронному форматі через вебпортал Пенсійного фонду.

    Отже, зростання мінімальної зарплати безпосередньо вплине на вартість страхового стажу для тих, хто добровільно сплачує внески або планує “докуповувати” стаж. Для багатьох українців це означає додаткове фінансове навантаження, але водночас — збереження права на повноцінну пенсію в майбутньому.

  • Мінсоцполітики готує реформу пенсійної системи: хто і скільки буде отримувати

    Мінсоцполітики готує реформу пенсійної системи: хто і скільки буде отримувати

    В Україні готують законопроєкт, який має виправити викривлення у чинній системі пенсійного забезпечення. Про це повідомила міністр соціальної політики Оксана Жолнович у подкасті Центру економічної стратегії.

    За її словами, зараз існує ситуація, коли дві особи з однаковим трудовим стажем і зарплатою, але які вийшли на пенсію у різні роки, отримують різні виплати. У міністерстві вже розробили механізм, який дозволить уникати таких несправедливостей. Водночас головне завдання — провести цей законопроєкт через Верховну Раду.

    Жолнович також наголосила на необхідності сталого фінансування пенсій: “Навіть якщо ми знайдемо ресурс цього року, маємо гарантувати його на наступні роки. Тому ми працюємо зі Світовим банком, МВФ та МОП, щоб наші розрахунки були точними і надійними”.

    Окрему увагу міністерка приділила питанням спецпенсій. Вона вказала, що такі пенсіонери користуються трьома перевагами: можуть раніше вийти на пенсію, мають менші вимоги до страхового стажу і отримують значно більший відсоток заміщення доходу.

    “Якщо звичайний пенсіонер отримує близько 40% від колишнього заробітку, то у спецпенсіонерів цей показник сягає 70%, а іноді — 90% за рішенням судів”, — зазначила Жолнович.

    Ще одним перекосом, на її думку, є можливість повного перерахунку пенсії спецпенсіонерам на основі зарплат нинішніх посадовців. “Це беззмістовна норма. Сьогоднішні виклики не можна порівнювати з тими, що були 20 років тому”, — пояснила вона, згадавши про зміни у роботі військових і працівників ДСНС.

    Наразі Мінсоцполітики також розробляє законопроєкт щодо єдиного механізму індексації пенсій. Згідно з ним, усі виплати будуть перераховуватись відповідно до рівня інфляції за однаковими правилами — незалежно від статусу пенсіонера.

  • Привілейована старість: як спецпенсії з’їдають мільярди з Пенсійного фонду

    Привілейована старість: як спецпенсії з’їдають мільярди з Пенсійного фонду

    Поки переважна більшість українських пенсіонерів виживає на 2–4 тисячі гривень на місяць, окремі представники «привілейованих» професій отримують пенсії, які в сотні разів перевищують ці суми. Судді, прокурори, чиновники — усі вони роками формували систему спецпенсій, яка нині перетворилася на одну з найбільших соціальних нерівностей в Україні. Про те, як виникла ця кланова модель, скільки реально коштує державі «особливе» пенсійне забезпечення і чому без великої реформи не обійтись — розповідає народний депутат Данило Гетманцев.

    пенсії в Україні, спецпенсії, пенсії суддям і прокурорам, зростання пенсій
    Деякі пенсіонери отримують виплати в розмірі понад 100 тисяч гривень на місяць | Фото: Getty

    Проблема в тому, що кланова система спецпенсій формувалася десятиліттями саме привілейованими кланами. Це сітка, яка чіпляється за свій матеріальний шкурний інтерес. Це хоч і колишні, але дуже впливові у країні люди. Вони чіпляються за норму Конституції, яка забороняє при прийнятті нових законів звужувати права, але абсолютно не помічають інші норми Основного закону, які гарантують рівність у правах та принцип недискримінаційності за будь-якою ознакою — зокрема і за родом діяльності. З цим треба боротися і змінювати такий підхід.

    Що з пенсіями сьогодні

    У нас нині мінімальна пенсія — 2361 гривня, середня пенсія на 1 квітня вже після чергової щорічної індексації – 6341 гривня.

    56,6% пенсіонерів отримують менше 5 тис. гривень. Для майже 400 тисяч осіб це взагалі менше 3 тис. гривень, понад 3,3 мільйони – отримують від 3 до 4 тис. тис. гривень, 2,1 мільйони від 4 до 5 тис. гривень. Якщо порівняти з фактичним прожитковим мінімумом для непрацездатних, який на середину цього року наближається до 7 тисяч гривень, то ці категорії пенсіонерів знаходяться глибоко за межею бідності. І лише у 1,5 мільйонів осіб вона перевищує 10 тис. гривень. У середньому їх пенсія – 15,6 тис. гривень.

    Для майже 400 тисяч осіб пенсія становить взагалі менше 3 тис. гривень
    Для майже 400 тисяч осіб пенсія становить взагалі менше 3 тис. гривень
    Фото: Відкриті джерела

    Однак є така категорія, як судді, де середня пенсійна виплата перевищує 100 тис. гривень. Є прокурори, які можуть стати пенсіонерами з інвалідністю у віці 35 років, тоді як звичайному чоловіку-українцю, щоб отримати мінімальну пенсію, треба відпрацювати 35 років, а жінці – 30 років.

    Одні пенсії зростають автоматично, інші – через прийняття законів, треті (як для колишніх військових) – встановлюються рішеннями Уряду, які вже давно не приймалися. І увесь цей різнобій додає додаткових барв почуттю несправедливості у суспільстві.

    Спецпенсії бувають різними

    Необхідно розуміти, що сам термін «спецпенсія» треба використовувати дуже коректно.

    Такі виплати отримує не тільки умовна «еліта» (колишні судді, прокурори, народні депутати, члени уряду), але й працівники міліції (поліції) та інших правоохоронних органів, колишні професійні військові, звичайні державні службовці та працівники місцевого самоврядування, особи, що працювали на шкідливих виробництвах, чорнобильці та багато інших категорій.

    І їх «спецпенсії» – це не завжди десятки і сотні тисяч гривень. Пенсія колишніх військовослужбовців – 8,5 тис. грн, ветеранів війни – 8,3 тис. грн, дітей війни – 5,7 тис. грн, науковців – 5,6 тис. грн. Але це також – спецпенсії.

    Мільярдні «дірки» в бюджеті через ухвали судів

    Серед цього різноманіття спецпенсіонерів далеко не всі отримують ті виплати, які передбачені діючим законодавством. Не всі при цьому мають можливість (і у зв’язку з віком, і зі станом здоров’я) відстоювати свої права у суді. Але щодо тих, хто все ж рухається цим шляхом – деякі кейси дійсно вражають.

    Слід зазначити, що нерідко судові рішення ухвалюються за законами, які вже не є чинними, та за якими передбачалися більші виплати, ніж у нових законах. Як, наприклад, до закону «Про прокуратуру» 1991 року, хоча він втратив чинність після того, як у 2015 році депутати ухвалили новий закон «Про прокуратуру». Саме попередній передбачав пенсії у 90% зарплати, а не 60%. Подібна норма була і у Законі «Про державну службу» 1993 року, який втратив чинність у 2016 році.

    У 2023 році суди ухвалили 240 тис. рішень у пенсійних справах проти держави, у 2024-му – ще понад 100 тис. Борг за рішеннями судів наближається до 100 млрд грн. Причому рішення по окремим категоріям осіб (прокурори, судді, особи, звільнені зі служби) обумовлюють збільшення видатків Пенсійного фонду на виплату поточних пенсій орієнтовно на 34,3 млрд грн на 2025 рік.

    Борг за рішеннями судів наближається до 100 млрд грн
    Борг за рішеннями судів наближається до 100 млрд грн
    Фото: Відкриті джерела

    Ще один показовий факт. У спеціальних пенсійних системах спостерігається чистий дефіцит. Тобто кожна людина, яка має спецпенсію, з Пенсійного фонду отримує набагато більше, ніж сплачувала відрахувань до нього протягом своєї професійної діяльності. Наприклад, є судове рішення за яким прокурор, маючи середню заробітну плату 13 тис. гривень, отримав пенсію у 97 тис. гривень. Це не є справедливим по відношенню до всіх інших наших громадян, які отримують мізерні пенсії, пропрацювавши все життя.

    Якими мають бути пенсії в майбутньому

    Реформа спецпенсій вже не тільки назріла, а навіть перезріла. Та вона має здійснюватися не окремо сама по собі, а виключно як складова «великої пенсійної реформи», якої ми так і не дочекались за усі роки Незалежності.

    Розраховую побачити від урядовців кардинально інший підхід до пенсійного забезпечення українців, який поступово, але послідовно і незворотно ліквідовуватиме бідність пенсіонерів, а не консервуватиме та поглиблюватиме її.

    Реформування пенсійної системи має відбуватися разом з детінізацією заробітних плат
    Реформування пенсійної системи має відбуватися разом з детінізацією заробітних плат
    Фото: USA Today

    Наразі пропозиції Мінсоцполітики передбачають пенсійну реформу, за якою пенсії мають становити не менш 60% середнього заробітку людини (до речі як це відповідає середньому рівню у ЄС). Посилаючись на стандарти Європейської соціальної хартії та Конвенцію Міжнародної організації праці, пропонується:

    • Солідарна пенсія становила 40% середньої зарплати;
    • Додатково пенсія за накопичувальною системою – 20%;
    • Можливі додаткові пенсійні системи від роботодавців у вигляді професійної пенсії – 10%.

    Сподіваюсь, що реформа пенсійної системи стане гармонійною частиною більш глобальної реформи, спрямованої на подолання бідності: реформування системи оплати праці, ринку зайнятості, спрямованих на стимулювання створення не абияких, а високооплачуваних робочих місць, детінізацію виплати заробітної плати – незалежно від того, чи робітничі ці професії, чи інженерно-конструкторські, чи наукові, чи творчі. Бо неможливо подолати бідність пенсіонерів в країні, де бідними залишатимуться працюючі люди та/ або які отримують зарплату у конвертах.

    Данило Гетманцев
    Економiст, народний депутат
  • Кабмін хоче запровадити зміни в пенсійній системі

    Кабмін хоче запровадити зміни в пенсійній системі

    В Україні планується значне реформування пенсійної системи, яке може кардинально змінити спосіб нарахування пенсій. Уряд розробив проєкт закону №9212, який передбачає запровадження накопичувального пенсійного забезпечення. Цей проєкт вже був повернутий на доопрацювання з Верховної Ради, а після внесення рекомендованих правок урядом, його можуть повторно подати на розгляд парламенту у вересні цього року.

    Міністр соціальної політики України Оксана Жолнович розповіла про комплексний підхід до розробки цього законопроєкту. Вона зазначила, що нова система має включати кілька компонентів, оскільки окремий елемент не зможе функціонувати ефективно. Зокрема, пенсійна система України передбачає:

    • Обов’язкову накопичувальну систему.
    • Добровільну накопичувальну систему.
    • Солідарну пенсійну систему.

    Також міністр повідомила, що в Україні планують запровадити професійну накопичувальну систему. Нова пенсійна система враховуватиме два основні критерії: кількість років, які людина відпрацювала, та кількість внесків, які вона щомісяця сплачувала. Ці показники будуть перетворені на певну кількість балів, де кожен бал прирівнюватиметься до 30% від середньої заробітної плати за конкретний рік.

    Згідно з новими правилами, якщо людина працювала 35 років і щомісяця отримувала середню зарплату, вона може розраховувати на пенсію у розмірі не менше 30% від заробітної суми у солідарній пенсійній системі.

    Крім того, Жолнович наголосила на важливості гарантування мінімального рівня пенсії. Якщо людина пропрацювала мінімум 15 років і стала учасником пенсійної системи, вона має право на 30% від мінімальної заробітної плати у відповідному році. Загалом це забезпечить заміщення на рівні 40% від заробітку лише у солідарній пенсійній системі, що значно перевищує розмір внеску у 18%.

    Запровадження професійних накопичень планується з 2026 року. Міністр зазначила, що підготовлений відповідний законопроєкт, який передбачає зменшення податкового навантаження на роботодавців. Це дозволить працівникам накопичити ще 20% свого заробітку протягом життя, що у сукупності складе 60% пенсійного забезпечення.

    Жолнович висловила сподівання, що нові пенсійні системи почнуть працювати з 2026 року, однак для цього необхідно провести значну роботу, включаючи впровадження IT-рішень для автоматизації процесів. Уряд розраховує на підтримку парламенту, щоб втілити ці плани на початку 2025 року.

  • МВФ готує пропозиції щодо реформування пенсійної системи в Україні

    МВФ готує пропозиції щодо реформування пенсійної системи в Україні

    МВФ та експерти Світового банку готують пропозиції щодо змін у пенсійній системі України, які, на думку фахівців Міжнародного валютного фонду, сприятимуть підтримці незахищених верств населення. Про це йдеться у меморандумі МВФ.

    Зміни називаються “комплексним концептуальним базисом для покращення пенсійного забезпечення” і включають перегляд впровадження другого рівня пенсійного забезпечення. У меморандумі зазначено, що зростання видатків на пенсійне забезпечення має відбуватися лише за умови збалансування ресурсів пенсійного фонду, зокрема через середньостроковий аналіз фіскальної стійкості та аналіз боргового навантаження.

    Які обмеження пропонує МВФ у пенсійній системі та соцвиплатах? МВФ пропонує заборонити запровадження нових спеціальних пенсій або надання додаткових пільг до існуючих пенсійних виплат. Також не рекомендується збільшувати виплати шляхом дискреційного підвищення або зміни існуючих зобов’язань для скорочення віку виходу на пенсію.

    Механізм підтримки вразливих верств населення передбачає вдосконалення адресності та верифікації пільг для незахищених верств. Різні програми соціальної підтримки будуть об’єднані в єдиний пакет соціальної підтримки на основі індивідуальної потреби, незалежно від статусу одержувача, будь то внутрішньо переміщена особа чи громадянин з іншим статусом. Проте ці зміни в соціальному забезпеченні поки що є проєктними, і часові рамки впровадження пенсійної реформи та соціальних виплат у меморандумі не вказано.