Daypolitico

Позначка: пенсія

  • Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    Пенсія у 60 років доступна не всім: скільки стажу потрібно у 2026 році

    В Україні право на пенсію за віком залежить не лише від досягнення 60 років, а й від кількості накопиченого страхового стажу. У 2026 році для виходу на пенсію у 60 років потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, виплати можуть призначити пізніше — після досягнення 63 або 65 років залежно від його тривалості.

    Такі правила визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і однаково застосовуються до чоловіків і жінок.

    У Пенсійному фонді нагадують: у 2026 році право на пенсію за віком мають громадяни, які досягли 60 років і мають не менше 33 років стажу, 63 років — за наявності щонайменше 23 років, а 65 років — якщо є мінімум 15 років страхового стажу.

    Якщо 33 років стажу немає

    Відсутність потрібних 33 років у день 60-річчя ще не означає, що людині обов’язково доведеться чекати до 63 років.

    ПФУ окремо пояснює: якщо людині не вистачає, наприклад, кількох місяців стажу, вона може продовжити офіційно працювати й звернутися за пенсією одразу після набуття необхідної тривалості страхового стажу. Тобто право на виплату може виникнути й між 60 та 63 роками.

    Це важливий нюанс, який часто спрощують у заголовках.

    Наприклад, якщо у 60 років людині бракує п’яти місяців до 33 років стажу, після офіційної роботи протягом цих п’яти місяців вона може вже звертатися до Пенсійного фонду, не чекаючи трирічного проміжку.

    Стаж визначають на дату досягнення віку

    Ще одна важлива деталь — кількість необхідного стажу залежить від року, у якому людина досягла відповідного пенсійного віку.

    Якщо 60 років виповнилося ще у 2025 році, але документи людина подає лише у 2026-му, для неї діє норматив саме 2025 року — 32 роки страхового стажу, а не 33.

    Такий самий принцип працює для віку 63 та 65 років. Пенсійний фонд прямо зазначає, що норматив визначають на дату досягнення відповідного віку, а не на день подання заяви.

    У 2027 і 2028 роках вимоги зростуть

    Поріг для виходу на пенсію у 60 років поступово підвищується.

    У 2026 році потрібно мати 33 роки страхового стажу, у 2027 році — вже 34 роки, а з 2028 року — 35 років.

    Для виходу на пенсію у 63 роки вимоги теж посилюватимуться: у 2026 році потрібно щонайменше 23 роки стажу, у 2027-му — 24 роки, а у 2028-му — 25 років.

    Для пенсії у 65 років мінімальний поріг залишатиметься на рівні 15 років страхового стажу.

    Раніше Nenka.info вже детально писала про цей графік у матеріалі «Вихід на пенсію у 2026 році: скільки років стажу потрібно». У ньому також пояснюється, як змінюються вимоги для різних вікових категорій.

    Що буде, якщо до 65 років немає навіть 15 років стажу

    Якщо людина до 65 років не накопичила мінімальних 15 років страхового стажу, права на звичайну пенсію за віком вона не набуває.

    У такому випадку йдеться вже про можливість отримання державної соціальної допомоги за окремими правилами, а не пенсії в межах загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

    Саме тому в Пенсійному фонді радять завчасно перевіряти, чи всі періоди роботи враховані в реєстрі і чи сплачував роботодавець страхові внески.

    Що взагалі зараховується до страхового стажу

    Після 1 січня 2004 року ключовим є не просто факт роботи, а сплата страхових внесків.

    Страховий стаж — це період, за який за людину сплачено єдиний соціальний внесок у розмірі не нижчому за мінімальний.

    Якщо внесок за певний місяць був меншим за мінімальний, цей період може бути зарахований не повністю.

    Саме тому неофіційна робота або зарплата «в конверті» може мати прямі наслідки через десятиліття: період роботи може просто не потрапити до страхового стажу.

    Де перевірити свій стаж

    Найпростіше це зробити через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України.

    У персональному кабінеті можна побачити інформацію про страховий стаж, нараховану зарплату, сплачені внески та періоди трудової діяльності, які містяться в реєстрі.

    У ПФУ радять не чекати до 60-річчя, а перевіряти інформацію завчасно. Це особливо важливо для людей, які працювали в 1990-х або на початку 2000-х, змінювали багато роботодавців чи мають періоди роботи, щодо яких документи могли не потрапити до електронного реєстру.

    Пенсійна система готується до більших змін

    Поступове підвищення вимог до стажу — не єдина зміна, яка очікує українців.

    Уряд паралельно готує масштабнішу реформу пенсійної системи.

    Як раніше писала Nenka.info у матеріалі «Пенсії по-новому: уряд готує масштабну реформу, яка змінить правила для мільйонів українців», один із напрямів — сильніше прив’язати розмір майбутньої виплати до тривалості стажу та сплачених внесків. При цьому офіційний пенсійний вік влада наразі не планує підвищувати — він залишається на рівні 60 років, але фактичний момент виходу дедалі більше залежить від стажу.

    У 2027 році зросте й мінімальна пенсійна база

    Окремо уряд заклав у проєкт Держбюджету-2027 підвищення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, до 2878 грн. Саме цей показник використовується як один із базових орієнтирів для мінімальних пенсійних виплат.

    Раніше Nenka.info писала про це в матеріалі «На ці гроші вижити неможливо: Марченко визнав проблему прожиткового мінімуму».

    Там же зазначалося, що уряд паралельно працює над відв’язкою частини соціальних виплат від прожиткового мінімуму та новою моделлю пенсійного забезпечення.

    Головне для тих, кому скоро 60

    Отже, у 2026 році сам факт досягнення 60 років не гарантує автоматичного призначення пенсії.

    Для цього потрібно мати щонайменше 33 роки страхового стажу. Якщо стажу менше, людина може продовжувати працювати й оформити пенсію після накопичення необхідного показника або отримати право на неї пізніше — у 63 чи 65 років.

    У 2027 році вимога для 60-річних зросте до 34 років, а у 2028 році — до 35.

    Тому людям, які наближаються до пенсійного віку, варто вже зараз перевірити свій страховий стаж у Пенсійному фонді, особливо якщо були періоди неофіційної роботи, підприємницької діяльності або проблеми зі сплатою ЄСВ.

  • Майже 8 млн готівкою, чотири авто і «зимова тисяча»: що задекларувала родина нардепки Констанкевич

    Майже 8 млн готівкою, чотири авто і «зимова тисяча»: що задекларувала родина нардепки Констанкевич

    Родина народної депутатки від Волині Ірини Констанкевич у 2025 році задекларувала мільйонні доходи, значні суми готівки, нерухомість, земельні ділянки та одразу чотири автомобілі. На цьому тлі окрему увагу привернула невелика, але символічна виплата: чоловік парламентарки Микола Сорокопуд, який за рік отримав понад 3,7 млн грн підприємницького доходу та задекларував майже 8 млн грн готівкою, також отримав 1000 грн за державною програмою «Зимова підтримка».

    Ці дані містяться у щорічній декларації Ірини Констанкевич за 2025 рік, оприлюдненій у реєстрі НАЗК. Їх також проаналізувало «Суспільне Луцьк». Сама депутатка за рік отримала майже 880 тис. грн зарплати у Верховній Раді та понад 147 тис. грн пенсії.

    Ірина Констанкевич представляє у Верховній Раді одномандатний округ №23 у Волинській області та входить до депутатської групи «Партія “За майбутнє”». Нині вона є першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики та очолює підкомітет з питань національної і культурної пам’яті.

    Чоловік заробив майже 4 млн грн і отримав «зимову тисячу»

    Найбільшу частину доходів родини у 2025 році забезпечив чоловік депутатки — адвокат і підприємець Микола Сорокопуд.

    За декларацією, він отримав 3 млн 784 тис. 614 грн доходу від підприємницької діяльності. Крім цього, йому виплатили 125 тис. 241 грн гонорару від ТОВ «Волиньелектрозбут», ще 79 тис. 783 грн становила його пенсія. Також у декларації зазначені 4 тис. 119 грн кешбеку від банків.

    Окремим рядком значиться 1000 грн «Зимової підтримки».

    Таким чином, державну виплату у тисячу гривень отримав чоловік депутатки, який лише за підприємницькою діяльністю задекларував майже 3,8 млн грн за рік.

    Водночас у цьому випадку немає підстав говорити про незаконне отримання допомоги. Програма «Зимова підтримка» передбачала одноразову виплату для громадян, які відповідали встановленим державою умовам, і не передбачала автоматичного відсікання людей через високі доходи чи значні заощадження.

    Саме тому суспільний резонанс навколо таких випадків має радше етичний і політичний, а не кримінально-правовий характер.

    Майже 8 млн гривень чоловік тримає готівкою

    Ще більш показовою є структура заощаджень родини.

    Ірина Констанкевич задекларувала 1,2 млн грн готівкою. На банківських рахунках депутатки також перебували 97 тис. 122 грн та 13 тис. 614 євро.

    Але основні грошові заощадження зосереджені у її чоловіка.

    Микола Сорокопуд вказав 7 млн 950 тис. грн готівкою. На банківських рахунках у нього, за даними декларації, залишалося лише 111 доларів.

    У сумі лише готівкові гривневі заощадження подружжя становлять понад 9,1 млн грн.

    Саме на цьому тлі виплата 1000 грн «Зимової підтримки» стала найбільш помітним рядком декларації, хоча фінансово вона становить мізерну частину від загального майнового стану родини.

    Чотири автомобілі, один купили вже під час великої війни

    У декларації за 2025 рік зазначені чотири автомобілі, всі пов’язані з Миколою Сорокопудом.

    Найстаріші — два Honda Accord. Один автомобіль 1995 року випуску був придбаний ще у травні 2001 року за 20 тис. грн. Інший Honda Accord 1986 року придбали у 2007 році за 10 тис. грн.

    Значно дорожчі два сучасні кросовери.

    Audi Q5 2021 року випуску чоловік депутатки придбав у вересні 2021 року. Задекларована вартість автомобіля на момент придбання — 951 тис. 22 грн. Саме цією машиною безоплатно користується Ірина Констанкевич.

    Ще один автомобіль родина придбала вже після початку повномасштабного вторгнення.

    Йдеться про Skoda Karoq 2022 року випуску, яку Микола Сорокопуд купив 16 грудня 2022 року. Її задекларована вартість становила 1 млн 145 тис. 938 грн.

    Таким чином, лише задекларована вартість двох новіших автомобілів на момент їх придбання перевищує 2 млн грн.

    Будинок під Луцьком і понад 8 тисяч квадратних метрів землі

    Значна частина нерухомості родини також оформлена на чоловіка парламентарки.

    Миколі Сорокопуду належить житловий будинок площею 238,5 кв. м у селі Тарасове біля Луцька. Ірина Констанкевич вказала право безоплатного користування ним.

    Крім того, чоловік має кімнату площею 13,2 кв. м у Луцьку та нежитлове підвальне приміщення площею 66,1 кв. м.

    У декларації також зазначені чотири земельні ділянки в Луцькому районі: у Зміїнці, Тарасовому та дві у Боголюбах. Їхня сумарна площа перевищує 8 тисяч квадратних метрів.

    Сама депутатка орендує квартиру у Києві площею 49,9 кв. м. Вартість цього житла в декларації становить 2 млн 520 тис. 61 грн.

    У Луцьку вона орендує офіс площею 18,3 кв. м, а у селищі Любешів користується нежитловим приміщенням площею 12 кв. м.

    У родини є ще й сонячні панелі

    Серед цінного рухомого майна Миколи Сорокопуда зазначене обладнання для відновлюваної енергетики.

    Йдеться про фотоелектричні панелі вартістю 435 тис. 552 грн, які він придбав ще у липні 2018 року.

    Також чоловік народної депутатки має корпоративні права у двох структурах.

    Він володіє 50% частки в адвокатському об’єднанні «Ковальов, Сорокопуд та партнери» та 18,18% частки у ТОВ «Ковельська оптово-торгова база».

    Тобто фінансовий стан родини формується не лише за рахунок депутатської зарплати Констанкевич, а й завдяки підприємницькій та професійній діяльності її чоловіка.

    Нардепка отримала майже 900 тисяч зарплати та пенсію

    Сама Ірина Констанкевич у 2025 році отримала 879 тис. 439 грн зарплати в Управлінні справами Апарату Верховної Ради України.

    Додатково вона задекларувала 147 тис. 169 грн пенсії.

    Таким чином, сукупні офіційні надходження депутатки лише за цими двома статтями перевищили 1 млн грн.

    Констанкевич народилася у 1965 році. До роботи у парламенті вона була пов’язана з освітою: працювала завідувачкою кафедри української літератури у Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки. До Верховної Ради вперше потрапила у 2016 році, а у 2019-му знову була обрана депутаткою від Волині.

    У Констанкевич уже була справа через декларацію

    Декларації Ірини Констанкевич раніше вже ставали предметом кримінального провадження.

    У грудні 2022 року НАБУ і САП повідомили депутатці про підозру через недекларування квартири у Києві, якою вона користувалася.

    Слідство стосувалося декларації за 2020 рік. За даними антикорупційних органів, депутатка не вказала орендовану квартиру в одному з центральних районів столиці вартістю близько 2,5 млн грн.

    У березні 2023 року Вищий антикорупційний суд визнав Констанкевич винною у недостовірному декларуванні та призначив їй штраф у розмірі 44,2 тис. грн із забороною обіймати певні посади протягом року.

    Втім, остаточного покарання депутатка не понесла.

    У липні 2023 року Апеляційна палата ВАКС скасувала вирок і закрила кримінальне провадження через закінчення строків давності. Це важливе уточнення: справу закрили не через встановлення відсутності факту недекларування, а саме на процесуальній підставі.

    Чому саме «зимова тисяча» привернула стільки уваги

    У декларації родини значно більшими є зовсім інші цифри: понад 3,7 млн грн підприємницького доходу чоловіка, понад 9 млн грн сукупної готівки, два сучасних автомобілі, будинок, земля та корпоративні права.

    На їхньому тлі 1000 грн державної допомоги фінансово нічого не змінює.

    Однак саме ця виплата має найбільший суспільний ефект, оскільки «Зимова підтримка» презентувалася як допомога громадянам під час складного опалювального сезону та війни.

    Формально Микола Сорокопуд мав право скористатися програмою, якщо відповідав її умовам. Наявність мільйонних доходів та значної готівки не була автоматичною підставою для відмови.

    Тому ця декларація радше демонструє іншу проблему — універсальні державні програми, які не залежать від доходу одержувача, можуть виплачувати однакові суми як людям із мінімальними доходами, так і домогосподарствам із мільйонними активами.

    У випадку родини Констанкевич контраст особливо помітний: чоловік депутатки задекларував майже 8 млн грн готівки, отримав близько 4 млн грн доходів за рік, володіє нерухомістю та чотирма автомобілями — і водночас у його офіційній декларації з’явилася ще одна виплата від держави на суму 1000 грн.

  • Хто з українок може вийти на пенсію у 50 років: у ПФУ пояснили умови

    Хто з українок може вийти на пенсію у 50 років: у ПФУ пояснили умови

    Деякі категорії українок мають право вийти на пенсію раніше загальновстановленого пенсійного віку. Зокрема, законодавство дозволяє оформити пенсію за віком вже у 50 років, якщо виконані визначені умови. Про це повідомили у Пенсійному фонді України.

    У ПФУ нагадали, що відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» право на дострокову пенсію мають дві категорії жінок. Йдеться про матерів, які народили п’ятьох або більше дітей і виховали їх до досягнення шестирічного віку, а також матерів дітей з інвалідністю з дитинства, які також виховали дитину до шести років.

    Обов’язковою умовою для призначення такої пенсії є наявність не менше 15 років страхового стажу. Лише за виконання цієї вимоги жінка може скористатися правом на достроковий вихід на пенсію після досягнення 50-річного віку.

    Окремо у Пенсійному фонді роз’яснили ситуацію щодо прийомних матерів. Підставою для пояснення стало звернення жінки, яка усиновила дитину з інвалідністю у п’ятирічному віці та поцікавилася, чи має вона право на дострокову пенсію.

    У відомстві зазначили, що вирішальне значення має документальне підтвердження того, що жінка є матір’ю дитини, а також факт встановлення інвалідності до досягнення дитиною шестирічного віку.

    «Жінки, які народили п’ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, мають право на дострокову пенсію за віком після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше як 15 років», — наголосили у Пенсійному фонді.

    Для оформлення дострокової пенсії необхідно подати документи, що підтверджують народження або усиновлення дитини, де заявниця зазначена матір’ю, документи про встановлення дитині інвалідності до шестирічного віку (для відповідної категорії), а також підтвердження наявності щонайменше 15 років страхового стажу.

    Раніше у Пенсійному фонді також повідомляли, що для виходу на пенсію у 60 років у 2026 році необхідно мати не менше 33 років страхового стажу. Якщо стажу бракує, його можна докупити, а, за попередніми розрахунками, витрати на це можуть окупитися менш ніж за рік отримання пенсійних виплат. Крім того, юристи нагадують, що у разі відмови у виплаті недоотриманої пенсії родичі померлого пенсіонера можуть оскаржити рішення Пенсійного фонду в адміністративному порядку або звернутися до суду.

  • Пенсія може бути на 20% більшою: хто в Україні має право на щомісячну доплату

    Пенсія може бути на 20% більшою: хто в Україні має право на щомісячну доплату

    Окремі категорії пенсіонерів в Україні можуть щомісяця отримувати підвищену пенсію завдяки спеціальній доплаті за проживання або роботу в гірських населених пунктах. Розмір надбавки становить 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Водночас така виплата не призначається автоматично — для її оформлення необхідно звернутися до Пенсійного фонду із відповідною заявою та підтвердними документами. Такі норми передбачені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

    Право на доплату мають громадяни, які постійно проживають або працюють у населених пунктах, що офіційно мають статус гірських. Йдеться про окремі громади Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей.

    Однією з основних умов є фактичне проживання або робота в гірській місцевості не менше шести місяців поспіль. Також враховується, що людина не повинна тривалий час перебувати за кордоном або сплачувати єдиний соціальний внесок в іншому населеному пункті, що може свідчити про відсутність фактичного проживання в гірській місцевості.

    Розмір доплати становить 20% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Наприклад, якщо прожитковий мінімум складає 2361 гривню, щомісячна надбавка становитиме близько 472 гривень. Виплата нараховується додатково до основного розміру пенсії.

    Гірську надбавку можна поєднувати з іншими законодавчо передбаченими доплатами. Наприклад, пенсіонери віком від 80 років, які вже отримують вікову доплату у розмірі 570 гривень, можуть одночасно користуватися й гірською надбавкою. У такому разі загальна сума додаткових виплат перевищить одну тисячу гривень на місяць.

    Для оформлення доплати необхідно спочатку отримати посвідчення жителя гірського населеного пункту в органі місцевого самоврядування за місцем проживання. Після цього слід подати заяву та відповідні документи до органів Пенсійного фонду України, які перевіряють дотримання всіх вимог законодавства та ухвалюють рішення про призначення надбавки.

    Із лютого 2026 року перелік осіб, які можуть претендувати на таку пільгу, було розширено. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №225 право на отримання надбавки отримали також внутрішньо переміщені особи, які фактично проживають у гірських населених пунктах та відповідають встановленим критеріям.

    Водночас у призначенні доплати можуть відмовити. Це можливо, якщо пенсіонер фактично проживає в іншому населеному пункті, а реєстрація в гірській місцевості має лише формальний характер, або якщо пенсійні виплати вже призначені за місцем проживання, яке не належить до гірських територій.

    Питання соціального захисту внутрішньо переміщених осіб також залишається одним із пріоритетів держави. Нещодавно президент України Володимир Зеленський підписав закон, який гарантує, що для переселенців не можуть встановлюватися окремі обмеження чи додаткові вимоги під час призначення або перерахунку пенсій порівняно з іншими громадянами.

    Водночас уряд продовжує працювати в умовах бюджетних обмежень. Зокрема, у співпраці з Міжнародним валютним фондом Україна взяла на себе зобов’язання до 2030 року не запроваджувати нові позапланові видатки Пенсійного фонду без визначених джерел фінансування. При цьому це не стосується планових індексацій та перерахунків пенсій, передбачених чинним законодавством.

  • Пенсія 57 тисяч, маєток біля води та люксові BMW: як живе родина ексгенерала СБУ

    Пенсія 57 тисяч, маєток біля води та люксові BMW: як живе родина ексгенерала СБУ

    Колишній керівник управлінь Служби безпеки України в Рівненській та Київській областях Сергій Качуровський через суд домігся виплати пенсії у розмірі понад 57 тисяч гривень на місяць. Водночас журналісти виявили у нього та членів його родини елітну нерухомість у Києві й передмісті, комерційне приміщення, земельну ділянку та кілька дорогих автомобілів.

    Про це йдеться у розслідуванні видання «Телеграф», автори якого проаналізували судові рішення, державні реєстри, дані про нерухомість, транспортні засоби та бізнесові зв’язки родини колишнього силовика. Журналісти наголошують, що володіння дорогим майном або звернення до суду для перерахунку пенсії саме собою не є порушенням закону. Водночас виявлені активи порушують питання щодо справедливості системи спеціальних пенсій і походження коштів, які дозволяють родині підтримувати відповідний рівень життя.

    Сергій Качуровський працював на керівних посадах у СБУ за президентства Віктора Януковича. У травні 2010 року він очолив управління Служби безпеки України у Рівненській області, а в травні 2012-го був переведений на посаду керівника управління СБУ в Київській області. Його призначення було оформлене президентськими указами.

    За даними журналістів, судова історія Качуровського з Пенсійним фондом триває щонайменше з 2019 року. Тоді він домігся скасування обмеження основного розміру пенсії: її мали обчислювати як 80%, а не 70% відповідного грошового забезпечення. Суд також став на його бік у питанні граничного розміру виплати, після чого пенсія колишнього посадовця зросла приблизно до 24,4 тисячі гривень.

    Надалі Качуровський неодноразово звертався до судів із вимогами провести нові перерахунки. У 2022 році він домагався повної індексації пенсії та виплати заборгованості. У 2024-му суд зобов’язав СБУ видати йому оновлену довідку про грошове забезпечення станом на початок 2023 року, що створювало підстави для чергового підвищення виплати.

    Наступного року судовим рішенням були скасовані застосовані до пенсії знижувальні коефіцієнти. Як стверджують автори розслідування, після цього сума з урахуванням надбавок мала становити приблизно 57,2 тисячі гривень замість 31,8 тисячі. У квітні 2026 року колишній генерал-майор також отримав судове рішення, яке не дозволяло Пенсійному фонду застосовувати відповідні обмеження до його виплат упродовж року. Ці обставини «Телеграф» відтворив на підставі оприлюднених судових матеріалів.

    Паралельно журналісти дослідили майновий стан родини. За їхніми даними, у вересні 2018 року Сергій Качуровський та його дружина Олена в один день зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Основним видом їхньої діяльності стало надання нерухомості в оренду. Наявність чинного ФОП Сергія Качуровського також відображається в агрегованих даних державного реєстру.

    Серед давніших активів експосадовця журналісти називають частки у квартирі площею 76,3 квадратного метра та гаражний бокс на Оболоні в Києві. Одну частку квартири він отримав унаслідок приватизації у 2002 році, іншу — за договором дарування у 2008-му.

    Також Качуровському належить земельна ділянка площею понад 20 соток і садовий будинок майже на 388 квадратних метрів у селі Лебедівка Вишгородського району. Це майно він, за даними реєстрів, отримав у подарунок у квітні 2015 року — вже після завершення роботи на посаді керівника обласного управління СБУ.

    Будинок розташований неподалік від елітного котеджного містечка Riviera Village на березі Київського водосховища. Журналісти також встановили, що мати колишнього силовика Валентина Качуровська володіє часткою у приватному підприємстві «Джой Форест», яке займається обслуговуванням цього містечка. Її частка, за наведеними у розслідуванні реєстраційними даними, становить 3,55%.

    Значне поповнення активів родини припало на період безпосередньо перед повномасштабним вторгненням. У січні 2022 року Сергій Качуровський зареєстрував право власності на нежитлове приміщення площею 221,6 квадратного метра в житловому комплексі «Французький квартал-2» у Києві. Підставою став інвестиційний договір, який, за інформацією журналістів, був укладений ще у 2019 році.

    Того самого місяця його дружина отримала в подарунок квартиру площею 125,7 квадратного метра та машиномісце у будинку на вулиці Олександра Кониського в центрі столиці. Автори матеріалу оцінили можливу ринкову вартість такого майна на момент передачі у 345–450 тисяч доларів. Це журналістська оцінка, а не офіційно встановлена ціна угоди.

    Окрему увагу привернув автопарк сім’ї. За даними «Телеграфу», у березні 2026 року Сергій Качуровський став власником повнопривідного гібридного седана BMW 550e xDrive. Орієнтовна вартість такої моделі залежно від комплектації може становити десятки тисяч доларів. Крім того, журналісти виявили у нього спортивний кросовер Audi RS Q8, а у його дружини — електричний BMW iX M60.

    У розслідуванні також проаналізували бізнес сина колишнього посадовця Артема Качуровського. Він володіє часткою 16,66% у ТОВ «Сучасні інжинірингові рішення», зареєстрованому у 2024 році зі статутним капіталом 25 мільйонів гривень.

    Ця компанія є співвласником ТОВ «Трипільське сонце», що виробляє пакетований чорний чай. Продукція підприємства фігурувала у закупівлях для Державної прикордонної служби, Національної гвардії, медичних установ та інших бюджетних замовників. Водночас сама участь компанії у державних тендерах не свідчить про порушення, якщо закупівлі проведені відповідно до законодавства.

    Через «Сучасні інжинірингові рішення» Качуровський-молодший також опосередковано пов’язаний із компаніями «Ті Мастер», «Хелсі Беверідж Компані» та «Кінугава». Вони працюють у сферах виробництва напоїв та використання інтелектуальної власності. Сам Артем Качуровський у 2024 році зареєстрував ФОП у сфері ресторанного бізнесу та громадського харчування.

    Журналісти окремо звернули увагу на судову справу 2023 року, пов’язану зі спробою Артема Качуровського перетнути державний кордон. За матеріалами справи, 30 квітня його зняли з поїзда Київ — Кишинів у пункті пропуску «Могилів-Подільський». Під час контролю він пред’явив турецький паспорт.

    У суді чоловік пояснював, що документ був потрібен йому для завершення придбання нерухомості в Туреччині. Суд визнав його винним у спробі незаконного перетину кордону та призначив штраф у розмірі 3 400 гривень. Турецький паспорт при цьому було повернуто власнику.

    Автори розслідування не стверджують, що майно родини було придбане незаконно. Водночас вони наголошують на контрасті між багаторічними судовими процесами за підвищення спеціальної пенсії та масштабом активів, якими володіють близькі колишнього силовика.

    Висока пенсія Качуровського є наслідком спеціального законодавства, судових рішень та особливого порядку розрахунку виплат колишнім військовослужбовцям. Право громадянина оскаржувати дії Пенсійного фонду також гарантоване законом. Проте історія вкотре порушує ширше суспільне питання: наскільки справедливою є система, у якій спеціальні пенсії окремих колишніх посадовців у рази перевищують середні виплати, навіть якщо їхні родини одночасно володіють коштовною нерухомістю, бізнесовими активами та преміальними автомобілями.

  • Пенсійний фонд зробив важливе попередження для мільйонів українців

    Пенсійний фонд зробив важливе попередження для мільйонів українців

    В Україні завершується важливий етап переходу від паперових трудових книжок до електронного обліку трудової діяльності. Уже 10 червня 2026 року спливає п’ятирічний перехідний період, протягом якого роботодавці та працівники мали передати до Пенсійного фонду відомості з паперових трудових книжок для їхнього внесення до електронного реєстру. Через наближення дедлайну багато українців почали хвилюватися, чи не втратять вони свій страховий стаж і право на пенсію, якщо не встигнуть пройти процедуру оцифрування до зазначеної дати.

    У Пенсійному фонді України наголошують, що найбільше уваги на це питання слід звернути громадянам, які розпочали свою трудову діяльність до 1 січня 2004 року. Саме для цієї категорії працівників паперова трудова книжка залишається основним документом, що підтверджує трудовий стаж за роки роботи до впровадження персоніфікованого обліку в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Дані про роботу після 2004 року здебільшого вже містяться в електронних базах Пенсійного фонду завдяки сплаті роботодавцями єдиного соціального внеску, однак інформація про попередні періоди роботи часто існує лише на сторінках паперових трудових книжок.

    Перехід до електронної трудової книжки є частиною масштабної цифровізації державних послуг в Україні. Влада розраховує, що електронний формат дозволить значно спростити призначення пенсій, скоротити бюрократичні процедури та мінімізувати ризики втрати документів. Після внесення даних до реєстру інформація про трудову діяльність працівника зберігається в електронному вигляді та доступна в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду. Завдяки цьому людина може будь-коли перевірити свій страховий стаж, не звертаючись до державних установ і не шукаючи паперові документи.

    Фахівці пояснюють, що оцифрування трудової книжки може здійснити як сам працівник, так і його роботодавець. Для цього необхідно відсканувати всі заповнені сторінки документа та завантажити їх через вебпортал Пенсійного фонду. Після перевірки наданих матеріалів працівники фонду вносять інформацію до електронного реєстру. Процедура є безкоштовною та доступною дистанційно.

    Перевірити, чи вже оцифровано трудову книжку, також можна через особистий кабінет на порталі Пенсійного фонду. Там відображаються як завантажені скан-копії документів, так і вже опрацьовані записи, які були внесені до електронної трудової книжки. Якщо дані присутні в системі, додаткових дій від громадянина не потрібно.

    Окрему увагу Пенсійний фонд приділяє українцям, які втратили свої трудові книжки внаслідок війни. За роки повномасштабного вторгнення тисячі людей були змушені залишити свої домівки, а багато підприємств опинилися під окупацією або були знищені бойовими діями. У таких випадках підтвердити трудовий стаж можна іншими документами. Зокрема, для цього можуть використовуватися трудові договори, архівні довідки, виписки з наказів про прийняття на роботу чи звільнення, документи про нарахування заробітної плати, довідки від роботодавців та інші офіційні підтвердження трудової діяльності.

    Однак найскладнішими залишаються ситуації, коли підприємство знаходилося на тимчасово окупованій території або в зоні активних бойових дій, а його архіви були повністю знищені чи залишилися недоступними. У таких випадках законодавство передбачає можливість підтвердження стажу за допомогою свідків. Для цього необхідно щонайменше двоє осіб, які працювали разом із заявником на тому самому підприємстві в той самий період. Вони повинні надати власні документи, що підтверджують їхню зайнятість у відповідній організації. На підставі таких свідчень Пенсійний фонд може врахувати відповідний період роботи під час визначення страхового стажу.

    Наближення 10 червня викликало чимало запитань серед українців щодо можливих наслідків пропуску дедлайну. Утім у Пенсійному фонді наголошують, що завершення перехідного періоду не означає втрату стажу або анулювання права на пенсію. Навіть після 10 червня громадяни зможуть подавати скан-копії трудових книжок та інші документи для підтвердження своєї трудової діяльності. Страховий стаж не зникає і не анулюється лише через те, що відомості не були внесені до електронного реєстру до встановленої дати.

    Водночас експерти рекомендують не відкладати процедуру на майбутнє. Наявність усіх даних у цифровій системі дозволяє уникнути додаткових перевірок і тривалого збору документів під час оформлення пенсії. Крім того, завчасна перевірка електронної трудової книжки дає можливість виявити можливі помилки, відсутні записи або неточності в інформації про стаж і своєчасно їх виправити.

    У Пенсійному фонді підкреслюють, що оцифрування трудових книжок є насамперед інструментом спрощення доступу громадян до своїх соціальних прав. Попри наближення дедлайну, українцям не варто панікувати. Однак тим, хто ще не перевіряв свої дані в електронному реєстрі, радять зробити це найближчим часом, щоб у майбутньому уникнути зайвих труднощів під час оформлення пенсії або підтвердження трудового стажу.

  • Виїхав з України — пенсію заберуть? Нові правила для біженців

    Виїхав з України — пенсію заберуть? Нові правила для біженців

    Українські пенсіонери, які через війну виїхали за кордон, можуть і надалі отримувати свої пенсійні виплати без повернення до України. У Пенсійному фонді офіційно пояснили, що сам факт перебування за межами країни не є підставою для скасування пенсії, однак для частини громадян діють нові обов’язкові правила.

    Після початку повномасштабної війни сотні тисяч українців пенсійного віку були змушені евакуюватися до країн Європи та інших держав світу. Через це серед людей почали ширитися побоювання, що через тривале перебування за кордоном можна втратити державні виплати.

    У Пенсійному фонді наголошують: українці можуть оформлювати пенсію дистанційно, навіть якщо досягли пенсійного віку вже після виїзду з країни. Для цього не потрібно повертатися додому чи особисто відвідувати державні установи.

    Подати документи можна онлайн через офіційний вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України. Там доступне оформлення заяв, завантаження необхідних документів та перевірка статусу звернення.

    Самі виплати також продовжують надходити. Пенсіонер може отримувати гроші на картку будь-якого українського банку. Якщо банківської картки немає, держава передбачила альтернативний механізм — міжнародні перекази через Укрпошту.

    Водночас для тих українців, які перебувають за кордоном понад 183 дні на рік, діє окрема вимога. Такі пенсіонери повинні щороку проходити фізичну ідентифікацію до 31 грудня, аби підтвердити право на подальше отримання коштів.

    Це правило стосується громадян, які:

    • перебувають за кордоном понад 183 дні;
    • отримали тимчасовий захист або статус біженця;
    • не оформили постійне проживання в іншій державі.

    У ПФУ пояснюють, що така процедура потрібна для перевірки актуальності даних та підтвердження того, що пенсіонер дійсно живий і особисто отримує виплати.

    Пройти ідентифікацію можна кількома способами, не повертаючись до України.

    Найпростіший варіант — через смартфон за допомогою “Дія.Підпису”. Для цього достатньо авторизуватися в особистому кабінеті на порталі Пенсійного фонду.

    Також доступна онлайн-ідентифікація через відеозв’язок із працівником територіального органу ПФУ.

    Ще один варіант — надсилання заяви та довідки про те, що людина жива, поштою або через електронний кабінет із використанням електронного підпису.

    Окремо у Пенсійному фонді нагадали про вимоги для українців, які виїхали з тимчасово окупованих територій. Вони мають додатково підтвердити, що не отримують пенсій або інших соціальних виплат від Російської Федерації.

    У ПФУ закликають громадян уважно стежити за строками проходження ідентифікації, адже у разі невиконання цієї вимоги виплати можуть бути тимчасово призупинені до уточнення даних.

    Раніше українським пенсіонерам також нагадували про правило 90 днів, через недотримання якого окремі категорії громадян ризикують втратити доступ до своїх коштів.

  • Пенсії зростуть із травня: кому в Україні додадуть гроші і як працює нова надбавка

    Пенсії зростуть із травня: кому в Україні додадуть гроші і як працює нова надбавка

    З 1 травня 2026 року в Україні продовжує діяти система вікових надбавок до пенсій, яка передбачає автоматичне підвищення виплат для окремих категорій громадян. Йдеться про механізм щомісячної фінансової підтримки, який був запроваджений на початку року та спрямований насамперед на людей похилого віку з невисокими доходами. Попри те, що середній розмір пенсії в країні наразі становить близько 7236 гривень, значна частина пенсіонерів отримує менші виплати, тому держава застосовує додаткові інструменти для їхнього підвищення.

    Основною умовою для отримання вікової доплати є досягнення певного віку. У 2026 році надбавки передбачені для пенсіонерів, яким виповнилося 70, 75 або 80 років. При цьому громадянам не потрібно подавати жодних заяв — перерахунок здійснюється автоматично на основі даних державних реєстрів. Як тільки людина досягає відповідного вікового порогу, її пенсія переглядається, і надбавка починає нараховуватися вже з дати дня народження.

    Розмір доплат залежить від вікової категорії. Для осіб віком від 70 до 74 років передбачено щомісячну надбавку у розмірі 300 гривень. Пенсіонери віком від 75 до 79 років отримують 456 гривень, а громадяни, які досягли 80 років і більше, — 570 гривень. Водночас важливо, що ці доплати не сумуються між собою. Якщо людина вже отримувала надбавку після 70 років, то після досягнення 75-річного віку їй буде додано лише різницю, щоб загальна сума відповідала новому рівню.

    Окремо встановлено обмеження щодо максимального розміру пенсії, яка дає право на надбавку. Якщо загальна сума виплат перевищує 10 340,35 гривень, вікова доплата не нараховується. Таким чином, механізм спрямований саме на підтримку тих пенсіонерів, які мають відносно невисокі доходи.

    Перерахунок пенсії відбувається з урахуванням конкретної дати народження. Це означає, що якщо людина досягла відповідного віку не з першого числа місяця, доплата буде нарахована лише за фактичну кількість днів після дня народження. Наприклад, якщо 70 років виповнюється 25 числа, підвищення буде враховано лише за останні дні місяця, а повну суму пенсіонер отримає вже у наступному періоді виплат.

    Водночас варто звернути увагу, що вікова надбавка є окремим інструментом і не пов’язана з індексацією пенсій. Тобто навіть якщо на початку року пенсія вже була підвищена в межах індексації, це не впливає на право отримання вікової доплати. Таким чином, частина пенсіонерів може отримувати кілька видів підвищень одночасно.

    Окрім вікових доплат, в Україні діє ще один важливий механізм підтримки — гарантія мінімального рівня пенсії для осіб віком від 65 років. Якщо пенсіонер не працює та має необхідний страховий стаж (не менше 35 років для чоловіків і 30 років для жінок), держава забезпечує йому пенсію на рівні не менше ніж 40% від мінімальної заробітної плати. Після останнього перерахунку ця сума становить близько 4213 гривень. Якщо фактична пенсія є нижчою, Пенсійний фонд автоматично компенсує різницю.

    Таким чином, навіть якщо пряма вікова надбавка після 65 років не передбачена, держава використовує альтернативний механізм, щоб гарантувати мінімальний рівень доходу для цієї категорії громадян. Це особливо важливо в умовах економічної нестабільності та зростання вартості життя.

    Додаткові виплати можуть також нараховуватися пенсіонерам старше 80 років, які потребують постійного догляду. У таких випадках передбачені окремі соціальні програми, які можуть включати компенсації доглядальникам або інші види допомоги. Це дозволяє частково покрити витрати, пов’язані з медичним обслуговуванням і повсякденним доглядом.

    Експерти зазначають, що система вікових доплат є важливим елементом соціальної політики держави. Вона спрямована на підтримку найбільш вразливих категорій населення, які мають обмежені можливості для додаткового заробітку. В умовах інфляції та зростання цін навіть відносно невеликі суми можуть мати суттєве значення для бюджету пенсіонерів.

    Водночас аналітики звертають увагу, що такі надбавки не вирішують системних проблем пенсійної системи. Рівень пенсій в Україні залишається невисоким у порівнянні з європейськими країнами, а демографічні тенденції створюють додаткове навантаження на бюджет. Тому в майбутньому можуть знадобитися більш глибокі реформи.

    Попри це, запроваджені механізми дозволяють забезпечити базову стабільність і передбачуваність виплат. Для багатьох пенсіонерів це означає можливість краще планувати свої витрати та отримувати регулярну підтримку від держави.

    З травня 2026 року українські пенсіонери, які досягли відповідного віку, продовжать отримувати вікові надбавки, що автоматично нараховуються залежно від їхнього віку та рівня доходів. Ці виплати залишаються одним із ключових інструментів соціального захисту населення в умовах складної економічної ситуації та війни.

  • «Країна літніх людей»: експерт прогнозує пенсію для українців з 70–75 років

    «Країна літніх людей»: експерт прогнозує пенсію для українців з 70–75 років

    Через погіршення демографічної ситуації в Україні багато громадян у майбутньому можуть бути змушені працювати значно довше — до 70–75 років. Такий прогноз озвучив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

    За його словами, демографічна структура населення України вже давно втратила класичну форму піраміди. Натомість вона дедалі більше нагадує конструкцію, де верхня частина значно ширша за нижню.

    Економіст порівняв сучасну демографічну модель із «шаурмою на палці»: у верхній частині — велика кількість людей старшого віку, а внизу, де мали б бути діти та молодь, — помітний дефіцит населення.

    Серед причин такої ситуації він називає низьку народжуваність, значну трудову міграцію, а також високу передчасну смертність, особливо серед чоловіків. Повномасштабна війна, за словами Вишлінського, лише посилила ці тенденції.

    Експерт прогнозує, що з часом Україна може зіткнутися з серйозним дисбалансом у віковій структурі населення. У країні буде дедалі більше людей похилого віку, тоді як частка працездатної молоді зменшуватиметься.

    «З роками це може стати країною самотніх літніх жінок», — зазначає економіст, звертаючи увагу на різницю у тривалості життя чоловіків і жінок.

    На його думку, така демографічна ситуація неминуче вплине і на пенсійну систему. У майбутньому багато українців можуть бути змушені працювати значно довше, оскільки розміру пенсійних виплат може не вистачати для нормального життя.

    Водночас бізнес також відчуватиме дефіцит працівників. Через нестачу молодих кадрів роботодавці намагатимуться утримувати досвідчених співробітників навіть у похилому віці.

    За словами Вишлінського, роботодавці можуть буквально просити працівників не звільнятися, адже замінити їх буде просто ніким.

  • На Одещині чоловік півтора року приховував смерть матері, щоб отримувати її пенсію і відстрочку від мобілізації

    На Одещині чоловік півтора року приховував смерть матері, щоб отримувати її пенсію і відстрочку від мобілізації

    В Одеській області правоохоронці повідомили про підозру жителю Білгорода-Дністровського, який майже півтора року приховував смерть своєї матері, щоб продовжувати отримувати її пенсію та користуватися відстрочкою від мобілізації.

    За інформацією поліції Одеської області, жінка померла у червні 2024 року. Однак її син свідомо не повідомив про це державні органи. Він не звернувся до органів державної реєстрації актів цивільного стану та не поінформував Пенсійний фонд про припинення нарахування пенсійних виплат.

    Після смерті матері чоловік продовжив користуватися її банківською карткою. За даними слідства, у період з червня 2024 року до жовтня 2025 року він незаконно отримав понад 72 тисячі гривень пенсії.

    Крім того, слідство встановило, що підозрюваний використовував ще одну схему для уникнення мобілізації. Він систематично подавав до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи про нібито догляд за матір’ю з інвалідністю.

    Саме на цій підставі йому неодноразово продовжували відстрочку від призову під час мобілізації. Така відстрочка діяла до листопада 2025 року.

    Після збору доказів слідчі повідомили чоловіку про підозру одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Йдеться про частину першу статті 190 — заволодіння чужим майном шляхом обману, а також статтю 336 — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації.

    Максимальна санкція цих статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.

    Наразі досудове розслідування у справі триває.