Daypolitico

Позначка: переговори з ЄС

  • ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    ЄС про Україну і Молдову: вступ не обов’язково відбуватиметься синхронно

    У Європейському Союзі пояснили, що процес вступу України та Молдови до ЄС не є автоматично синхронним і надалі залежатиме від індивідуального прогресу кожної країни-кандидата. Про це заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після саміту Молдова–ЄС, який відбувся 22 червня.

    За її словами, після офіційного відкриття переговорного процесу кожна держава-кандидат переходить до етапу самостійної відповідальності за темпи свого наближення до членства в Європейському Союзі. Фон дер Ляєн наголосила, що подальший прогрес визначається не політичними деклараціями чи орієнтовними термінами, а реальним впровадженням реформ і виконанням конкретних критеріїв, закладених у переговорній методології ЄС.

    Вона підкреслила, що різні країни-кандидати мають різні стартові умови, різний рівень готовності та різні пріоритети реформ, тому універсальний підхід із фіксованими термінами не відображає реальної складності процесу розширення ЄС. Саме тому, за її словами, Євросоюз застосовує так званий «процес, заснований на заслугах», який дозволяє оцінювати прогрес кожної країни окремо та об’єктивно.

    Фон дер Ляєн зазначила, що така модель є більш ефективною для країн-кандидатів, оскільки дозволяє чітко відстежувати, які саме реформи вже впроваджені, а які ще потребують виконання. Вона додала, що це також дає можливість самому ЄС виконувати свої зобов’язання у межах узгоджених процедур і стандартів.

    Окремо вона уточнила, що під час своєї заяви оцінювала насамперед перспективи Молдови, оскільки пресконференція була присвячена підсумкам саміту Молдова–ЄС. Водночас принцип індивідуального підходу, за її словами, є універсальним і застосовується до всіх країн-кандидатів, включно з Україною.

    У контексті євроінтеграції України вже відбулися перші практичні кроки. 15 червня 2026 року Україна офіційно відкрила перший переговорний кластер «Основи», який охоплює ключові сфери — верховенство права, функціонування судової системи, захист основоположних прав і свобод, а також зміцнення демократичних інституцій. Загалом процес переговорів передбачає шість тематичних кластерів, через які Україна має адаптувати національне законодавство до права Європейського Союзу.

    Подальші етапи переговорів очікуються у другій половині 2026 року, однак їхня швидкість безпосередньо залежатиме від темпів проведення реформ та рівня політичної підтримки з боку всіх держав-членів ЄС. У Брюсселі наголошують, що саме якість виконання вимог, а не формальні строки, визначатиме кінцевий рух України та інших країн-кандидатів до членства в Європейському Союзі.

  • «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    «Плану Качки-Кос не існує»: експрокурор САП поставив під сумнів резонансні заяви про вимоги Євросоюзу

    В Україні спалахнула нова дискусія навколо реформ у сфері боротьби з корупцією та євроінтеграційних зобов’язань держави. Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Станіслав Броневицький заявив, що частина законодавчих ініціатив, які подаються як обов’язкові вимоги Європейського Союзу для вступу України до ЄС, насправді не є офіційними вимогами Брюсселя.

    Про це він написав у публічному коментарі, реагуючи на ініціативи окремих народних депутатів щодо реєстрації законопроєктів, які нібито необхідні для виконання так званого «плану Качки-Кос».

    За словами Броневицького, в суспільстві створюється враження, що існує офіційний перелік вимог Євросоюзу щодо посилення повноважень НАБУ та САП, однак, як стверджує експрокурор, насправді такої позиції ЄС не було сформовано.

    «Складається враження, що дійсно є певні вимоги ЄС, які відображені у спільній заяві, і Україна повинна їх виконувати. Але ці “вимоги ЄС” не самостійно сформована позиція Європейського Союзу, а прохання та потреби керівників НАБУ і САП», – зазначив він.

    На думку колишнього прокурора, йдеться про перелік пропозицій, які керівники антикорупційних органів передали європейським партнерам ще у листопаді 2025 року під час зустрічей із єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос.

    Що таке «план Качки-Кос» і чи існує він?

    Одним із головних аргументів Броневицького стало твердження про те, що широко згадуваний у політичних колах «план Качки-Кос» фактично не існує як окремий документ.

    За його словами, мова йде лише про спільну заяву віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки та комісарки ЄС з питань розширення Марти Кос, оприлюднену 11 грудня 2025 року після неформального засідання міністрів у справах Європи.

    Саме ця заява стосувалася підготовки України до відкриття переговорного кластера «Основи» («Fundamentals»), який включає питання верховенства права, незалежності судової системи, боротьби з корупцією та захисту демократичних інститутів.

    Втім, Броневицький вважає, що окремі положення документа почали трактуватися як безальтернативні вимоги ЄС, хоча вони могли бути сформовані на основі пропозицій керівництва НАБУ та САП.

    У центрі дискусії – повноваження антикорупційних органів

    Колишній прокурор прямо заявив, що в окремих випадках суспільству можуть подавати розширення повноважень антикорупційних органів як необхідну умову вступу до Європейського Союзу.

    На його думку, потрібно розмежовувати реальні євроінтеграційні вимоги та ініціативи, які можуть бути вигідними окремим державним інституціям.

    «Фактично йдеться про ситуацію, коли інтереси керівників окремих органів, які отримують додаткові повноваження та розширення юрисдикції, суспільству подаються як безальтернативні вимоги ЄС», – наголосив Броневицький.

    Він також висловив занепокоєння тим, що будь-яка критика подібних законопроєктів автоматично може трактуватися як спроба заблокувати європейський курс України.

    Переговори про вступ до ЄС офіційно стартували

    Заява експрокурора пролунала на тлі важливої події для України.

    15 червня під час другої Міжурядової конференції у Люксембурзі Європейський Союз офіційно оголосив про відкриття переговорів із Україною за першим переговорним кластером. Це стало фактичним початком повноцінних переговорів про членство України в ЄС.

    Кластер «Основи» вважається одним із найважливіших у переговорному процесі, адже саме від виконання вимог щодо верховенства права, антикорупційної політики та незалежності державних інституцій залежить подальший рух України до Євросоюзу.

    Європейська комісія неодноразово наголошувала на необхідності посилення боротьби з корупцією, забезпечення незалежності антикорупційних органів та ефективності розслідувань щодо високопосадовців.

    Водночас офіційного коментаря від представників Єврокомісії щодо заяв Броневицького наразі не надходило.

    Чому ця дискусія важлива

    Експерти зазначають, що питання антикорупційної реформи залишається одним із найбільш чутливих у процесі євроінтеграції України.

    З одного боку, незалежність НАБУ та САП неодноразово підтримували міжнародні партнери України, включно з ЄС, США та МВФ. З іншого боку, дискусії щодо меж їхніх повноважень та механізмів контролю тривають уже багато років.

    Саме тому заява колишнього прокурора САП може стати приводом для нової політичної дискусії навколо того, які саме зміни дійсно є вимогами Європейського Союзу, а які — ініціативами окремих українських інституцій.

    Поки що українська влада продовжує виконувати рекомендації Брюсселя в межах переговорного процесу про вступ до ЄС, а відкриття першого переговорного кластера вважається одним із найважливіших дипломатичних досягнень України за останній рік.

  • Мерц зробив нову заяву про вступ України до ЄС

    Мерц зробив нову заяву про вступ України до ЄС

    Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив, що Німеччина й надалі підтримуватиме Україну та розглядає її майбутнє як повноправної держави-члена Європейського Союзу в довгостроковій перспективі. Відповідну заяву він зробив під час виступу перед Бундестагом, коментарі з якого цитує Die Welt.

    У своїй промові Мерц наголосив, що політика Берліна щодо України залишається стабільною та стратегічно вивіреною, а підтримка Києва є не лише політичним рішенням, а й елементом безпекової архітектури Європи. За його словами, Німеччина розглядає Україну як майбутнього члена ЄС, однак цей процес є довготривалим і залежить від повного виконання критеріїв вступу, реформування державних інституцій та адаптації законодавства до норм Євросоюзу.

    Канцлер підкреслив, що шлях до членства України в ЄС уже є незворотним політичним напрямом, однак не може бути пришвидшений шляхом компромісів щодо стандартів Євросоюзу. Він наголосив, що розширення ЄС залишається складним процесом, який вимагає балансу між геополітичними інтересами та внутрішньою готовністю самого блоку до нових членів.

    Окрему увагу Мерц приділив своїй попередній ініціативі, озвученій у травні, щодо можливого запровадження проміжного статусу для України — “асоційованого члена” ЄС до моменту повноправного вступу. Ця пропозиція передбачала б глибшу інтеграцію України в європейські інституції ще до завершення всіх формальних процедур членства.

    За задумом, такий формат міг би дозволити Україні брати участь у роботі ключових інституцій Європейського Союзу, включно з Європейською комісією, Європейським парламентом та Європейською радою. Водночас він не передбачав би права голосу при ухваленні рішень, а також повного доступу до всіх фінансових інструментів ЄС, зокрема аграрних дотацій та структурних фондів.

    “Український комісар, навіть без портфеля чи права голосу, був би обличчям Києва в Брюсселі”, — заявив Мерц, пояснюючи логіку можливого проміжного механізму інтеграції.

    Водночас ця ідея ще на етапі обговорення викликала значну дискусію серед політиків та експертів як у ЄС, так і в Україні. Критики зазначали, що такий формат може створити “сіру зону” між повноправним членством і статусом кандидата, не надаючи при цьому реальних важелів впливу, але формально залучаючи Україну до європейських структур.

    Сам Мерц у новій заяві наголосив, що незалежно від дискусій щодо проміжних форматів, кінцевою метою залишається повноправне членство України в Європейському Союзі. Він підкреслив, що цей процес є “критично важливим для майбутнього Європи” та безпосередньо пов’язаний із безпековими інтересами всього континенту.

    Окремо канцлер підтвердив, що Німеччина продовжить підтримувати Україну у війні проти російської агресії та у процесі реформ. За його словами, Берлін і надалі виступатиме за справедливий і довготривалий мир, який враховуватиме інтереси безпеки як України, так і європейських держав.

    “Нашою метою для України залишається справедливий і довгостроковий мир. Заради цього і з цієї причини ми підтримуємо Україну. Ми робимо це сьогодні і робитимемо це завтра, поки це буде необхідно”, — підкреслив він.

    Україна офіційно подала заявку на членство в ЄС 28 лютого 2022 року, одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії, а вже в червні того ж року отримала статус країни-кандидата. Відтоді процес інтеграції передбачає складні переговори, поділені на шість тематичних кластерів, які охоплюють ключові сфери державного управління, економіки, судової системи та антикорупційної політики.

    Станом на 2026 рік Україна отримала технічні вимоги щодо всіх переговорних кластерів, однак фактичне відкриття частини з них залишається заблокованим через політичні суперечності всередині ЄС, зокрема позицію окремих держав-членів.

    На цьому тлі дедалі активніше обговорюються проміжні формати співпраці між ЄС та Україною, які могли б забезпечити глибшу інтеграцію ще до повноправного членства. Водночас офіційний Київ продовжує наполягати, що будь-які альтернативні моделі не можуть замінити повноправного вступу до Європейського Союзу, який залишається стратегічною метою держави.

  • ЄС просуває кредит Україні на 90 млрд євро в обмін на реформи

    ЄС просуває кредит Україні на 90 млрд євро в обмін на реформи

    Україна та Європейський Союз продовжують активні переговори щодо умов надання масштабної макрофінансової допомоги в межах кредитної програми на 90 млрд євро. У Єврокомісії заявляють, що сторони вже досягли “значного прогресу” в погодженні ключових документів, однак остаточне затвердження пакета фінансування все ще залежить від виконання низки економічних та політичних умов, включно з реформами у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

    Про це повідомив речник Європейської комісії Балаж Уйварі, коментуючи хід перемовин щодо Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та ЄС. Саме цей документ має визначити механізм виділення коштів, графік фінансування, перелік реформ та зобов’язань, які Київ повинен буде виконати для отримання траншів.

    За словами представника Єврокомісії, переговори між Києвом і Брюсселем тривають “дуже добре”, а найбільш готовим документом уже є саме Меморандум про взаєморозуміння щодо макрофінансової підтримки. Водночас Уйварі наголосив, що остаточне погодження ще не завершене, оскільки сторони продовжують доопрацьовувати окремі положення.

    У Брюсселі зазначають, що програма допомоги базується на трьох ключових напрямках. Перший — продовження співпраці України з Міжнародний валютний фонд та дотримання умов програми МВФ. Другий — реалізація економічних реформ, спрямованих на стабілізацію фінансової системи, бюджетну дисципліну та модернізацію економіки. Третій — політичні та інституційні реформи, пов’язані з верховенством права, антикорупційною політикою та незалежністю державних органів.

    Саме політичний блок умов, за інформацією джерел, став одним із найчутливіших у переговорах. Раніше “Європейська правда” повідомляла, що частина вимог Євросоюзу безпосередньо пов’язана з реформуванням антикорупційної системи України та посиленням незалежності правоохоронних інституцій.

    За даними джерел видання, значна частина майбутніх умов базується на так званому “плані Качки-Кос” — неофіційному переліку реформ, який у Брюсселі розглядають як один із ключових орієнтирів для оцінки прогресу України у сфері верховенства права та боротьби з корупцією. Серед вимог — ухвалення нової Антикорупційної стратегії, посилення незалежності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, реформа процедури призначення генерального прокурора, а також зміни в роботі правоохоронних і судових органів.

    У Європейському Союзі наголошують, що йдеться не лише про технічні умови отримання кредиту, а про ширшу систему інтеграції України до європейського політичного та правового простору. Фактично фінансова допомога дедалі більше пов’язується із виконанням конкретних структурних реформ та наближенням української системи управління до стандартів ЄС.

    На цьому тлі в Україні вже виникли суперечки щодо змісту майбутньої антикорупційної стратегії. Голова парламентського комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна раніше заявила, що урядовий проєкт стратегії на 2026–2030 роки не враховує частину положень, які ЄС розглядає як критично важливі. Зокрема, йшлося про незалежність антикорупційних органів та реформування системи прокуратури.

    За словами Радіної, невиконання цих критеріїв може ускладнити не лише отримання окремих траншів фінансової допомоги, а й загалом процес переговорів про вступ України до Європейського Союзу. У Брюсселі ж наголошують, що реформи мають бути не декларативними, а практичними та системними.

    Очікується, що кредитна програма ЄС на 90 млрд євро стане однією з найбільших програм підтримки України з початку повномасштабної війни. Кошти планують спрямувати на покриття дефіциту державного бюджету, фінансування соціальних витрат, підтримку макроекономічної стабільності, відновлення інфраструктури та реалізацію реформ.

    Для України ця допомога є критично важливою на тлі величезного навантаження на бюджет через війну, зростання оборонних витрат та потребу у фінансуванні державних програм. За оцінками економістів, без стабільної міжнародної підтримки Київ може зіткнутися з серйозними ризиками для фінансової системи та виконання соціальних зобов’язань.

    Водночас у ЄС прагнуть зробити фінансову підтримку інструментом довгострокового впливу на реформування української держави. Саме тому Брюссель дедалі жорсткіше прив’язує виділення коштів до конкретних результатів у сфері антикорупційної політики, судової реформи та державного управління.

    У Єврокомісії заявляють, що остаточне погодження документів може відбутися вже найближчим часом. Після цього механізм фінансування має пройти формальне затвердження в інституціях ЄС, що відкриє шлях до початку виділення коштів Україні.

  • Мадяр висунув умову для руху України в ЄС: що вимагає Угорщина

    Мадяр висунув умову для руху України в ЄС: що вимагає Угорщина

    Майбутній прем’єр Угорщини Петер Мадяр заявив, що подальше просування України до Європейського Союзу напряму залежатиме від розширення прав угорської національної меншини. Про це повідомляє Bloomberg.

    За даними джерел, це питання стало центральним під час його зустрічі в Брюсселі з головою Європейська рада Антоніу Коштою. Переговори відбулися на тлі спроб Європейського Союзу зрушити заблокований процес старту офіційних переговорів про вступ України, який уже тривалий час гальмується через позицію Будапешта.

    Мадяр, за інформацією співрозмовників агентства, фактично повторив підхід попереднього угорського керівництва, висунувши вимоги щодо ширших прав для угорської меншини в Україні. Йдеться насамперед про доступ до освіти угорською мовою, гарантії культурного розвитку та розширення можливостей використання мови в публічному житті в регіонах компактного проживання угорців.

    Європейські дипломати зазначають, що позиція Мадяра стала несподівано жорсткою для частини партнерів у ЄС, які розраховували, що після політичних змін в Угорщині блокування українського євроінтеграційного процесу може бути послаблене. Водночас у Брюсселі продовжують підкреслювати, що діалог із Будапештом залишається відкритим, а пошук компромісу — пріоритетним.

    У Європейському Союзі останніми місяцями активізували обговорення можливості якнайшвидшого відкриття переговорних кластерів з Україною. У Брюсселі наголошують, що Київ уже виконав значну частину базових вимог для старту процесу вступу, однак остаточне рішення залежить від одностайної підтримки всіх країн-членів.

    На цьому тлі позиція Угорщини знову стає одним із ключових факторів, який визначає темпи євроінтеграції України. Дипломати визнають, що навіть за наявності політичної волі більшості столиць ЄС, будь-яке блокування з боку однієї країни фактично зупиняє процес.

    Мадяр також заявив про намір провести окрему зустріч із президентом України Володимиром Зеленським у червні, ймовірно на Закарпатті. Очікується, що під час можливих переговорів сторони обговорюватимуть питання національних меншин та перспективи двосторонніх відносин. Водночас у Києві зазначають, що конкретні параметри цієї зустрічі поки не узгоджені.

    Україна у відповідь традиційно наголошує, що права національних меншин захищені відповідно до міжнародних стандартів, а також залишається відкритою до діалогу з усіма партнерами в межах процесу євроінтеграції. У Києві підкреслюють, що прагнуть конструктивного вирішення всіх спірних питань, які виникають у переговорах із ЄС.

    Таким чином, тема угорської меншини знову виходить на передній план у європейському політичному порядку денному та може стати одним із вирішальних факторів у визначенні темпів просування України до членства в Європейському Союзі.

  • Україна не погодиться на “частковий” формат членства в ЄС – Зеленський

    Україна не погодиться на “частковий” формат членства в ЄС – Зеленський

    Україна не розглядає варіант часткового або “обмеженого” членства в Європейському Союзі та наполягає на повноцінній інтеграції до всіх інституцій ЄС. Про це заявив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні.

    Глава держави наголосив, що для України неприйнятні моделі “ЄС лайтового формату” або поетапного членства без повного політичного і правового статусу, оскільки країна прагне рівноправної участі у всіх механізмах Євросоюзу. За словами Зеленського, Україна розглядає свою армію як важливий елемент майбутньої європейської безпеки і не підтримує ідеї обмеженої інтеграції в оборонній сфері. Він підкреслив, що Європі також потрібна сильна Україна як повноцінний партнер, а не “частковий учасник” спільних політик.

    На тлі цих заяв у Європейському Союзі триває дискусія щодо можливого перегляду процедур розширення, які могли б пришвидшити процес вступу країн-кандидатів. Окремі варіанти передбачають поетапний доступ до частини політик ЄС ще до повноправного членства, однак такі ідеї залишаються предметом політичних дискусій і не мають статусу офіційно ухвалених рішень. Йдеться про спроби знайти баланс між швидкістю розширення та збереженням принципу повного дотримання стандартів ЄС.

    У Євросоюзі діє складна процедура вступу, яка включає гармонізацію національного законодавства країн-кандидатів із правом ЄС, відому як acquis communautaire, та виконання вимог у сферах верховенства права, судової системи, антикорупційної політики, економіки й державного управління. Через масштабність цих вимог процес вступу традиційно займає тривалий час і потребує одностайної підтримки всіх держав-членів.

    Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2022 році та нині перебуває на етапі підготовки до відкриття переговорних кластерів. Європейська комісія неодноразово наголошувала, що темпи євроінтеграції залежать як від прогресу реформ в Україні, так і від політичної згоди всередині самого Євросоюзу. У цьому контексті обговорення “неповного членства” вважається радше теоретичним сценарієм, ніж практичною моделлю.

    Під час зустрічі в Берліні також обговорювалися питання військової підтримки України та стратегічного партнерства з Німеччиною. Київ і Берлін підтвердили наміри щодо подальшого поглиблення співпраці у сфері безпеки та оборони, що є частиною ширшого контексту європейської інтеграції України на тлі війни Росії проти України.

  • Частина країн ЄС виступає проти пришвидшеного вступу України через політичні ризики — Politico

    Частина країн ЄС виступає проти пришвидшеного вступу України через політичні ризики — Politico

    Франція, Німеччина, Нідерланди та Італія висловлюють застереження щодо пришвидшеного вступу України до Європейського Союзу, тоді як Швеція та Данія наполягають на швидшому просуванні переговорного процесу. Про це повідомляє Politico.

    За даними видання, ці країни наголошують, що процес розширення ЄС має залишатися «заснованим на заслугах» і не може пришвидшуватися виключно з геополітичних причин, навіть попри війну Росії проти України та Молдови.

    Водночас частина дипломатів ЄС зазначає, що більшість держав-членів наразі не готові активно включатися в політичні дискусії щодо прискорення вступу нових країн.

    «Звичайно, ми не хочемо послаблювати Зеленського, але переважна більшість держав-членів зараз не відчувають бажання брати участь у цих дебатах», — цитує Politico європейського дипломата.

    Втім, до позиції Франції у цьому питанні долучаються також Німеччина, Нідерланди та Італія. Ці країни наголошують, що складний і багаторівневий процес вступу до ЄС має залишатися однаковим для всіх кандидатів і не може змінюватися під впливом геополітичних факторів.

    У ЄС також згадують досвід попередніх розширень і необхідність дотримання єдиних стандартів оцінки прогресу країн-кандидатів.

    Ще одним чинником обережності в ЄС називають досвід із Угорщиною, яку неодноразово критикували за обмеження демократичних інститутів, політичні розбіжності з Брюсселем і блокування окремих рішень щодо підтримки України.

    Цей випадок, за оцінками європейських чиновників, вплинув на більш жорстке ставлення до критеріїв вступу нових країн, щоб уникнути повторення подібних ситуацій у майбутньому.

    Окремо згадується ситуація з Чорногорією, яка майже завершила необхідні реформи для вступу, але стикається з затримками через відсутність одностайної підтримки всередині ЄС для переходу до наступного етапу переговорів.

    За оцінками дипломатів, це демонструє загальну складність процесу розширення, навіть коли країна-кандидат виконує більшість вимог.

    У матеріалі Politico зазначається, що така ситуація створює складний фон для України, оскільки перспективи вступу до ЄС розглядаються як один із ключових елементів довгострокових гарантій безпеки на тлі російської агресії.

    Обговорюється також сценарій, за якого потенційні мирні домовленості можуть містити політичні орієнтири щодо членства України в ЄС у майбутньому, однак частина урядів Євросоюзу не підтримує прискорений формат інтеграції.

    Водночас Швеція та Данія залишаються серед найактивніших прихильників завершення переговорів у стислі строки.

    «Ми ще не там», — заявив високопосадовець ЄС, коментуючи перспективи відкриття наступних етапів переговорів.

    Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв про намір підготувати країну до вступу в ЄС у 2027 році та закликав Євросоюз визначити чіткі часові рамки процесу.

    Водночас у ЄС наголошують, що конкретна дата вступу залежатиме від прогресу реформ та узгодження всіх етапів переговорного процесу між Україною та країнами-членами Євросоюзу