Позначка: перемога

  • Захід побоюється перемоги України над Росією

    Захід побоюється перемоги України над Росією

    Експерти вважають, що Захід не підтримає перемогу України над Росією, оскільки це може призвести до непрогнозованої турбулентності в регіоні. Аналізуючи геополітичну картину, де Захід та Росія є ключовими гравцями, військовий підкреслив, що перемога України може стати причиною глибоких змін у геополітичному балансі сил, що несе ризики для всієї Європи та світового порядку.

    Втім, як відзначає військовий Юрій Касьянов, насправді ситуація не така вже й трагічна і загалом складається на нашу користь.

    За його словами, окупанти попри панування в повітрі, багаторазову перевагу в живій силі й бронетехніці, в снарядах і дронах так і не змогли домогтися вирішальної перемоги на жодному напрямку.

    “Літо ще не закінчилося, наступальний потенціал ворога не вичерпався, але навіть у разі локального успіху для розвитку наступу й стратегічного прориву в нього немає ресурсів. Фактично противник веде битву за поліпшення переговорних позицій у ймовірному торгу про мир”, — відзначив Касьянов.

    При цьому він переконаний, що ніхто в Європі, навіть угорський прем’єр Віктор Орбан, не зацікавлений у поразці України. “Наші західні партнери — і Байден, і Трамп — чудово розуміють, що поразка України означатиме повний та остаточний злам системи світового правопорядку, що склалася після Другої світової війни, й настання ери суцільної турбулентності, яка запросто може закінчитися світовою ядерною війною та повною катастрофою для людства. Розуміють це й у Китаї, розуміють це навіть наші вороги в Росії”, — заявив військовий.

    За його словами, для України це є плюсом, втім, є і мінус — ніхто не зацікавлений у поразці Росії. “Поразка Росії — це та сама турбулентність і, можливо, з таким самим трагічним кінцем для планети. Тому програти нам не дадуть, але й перемогти — з парадом у Москві — не дозволять”, — заявив Касьянов.

    На його думку, у такій патовій ситуації наше завдання — завдати такої військової поразки армії Росії, коли вона вже не зможе воювати. “Ще раз: наше завдання — розгром армії агресора, а не звільнення територій. Якщо військова машина орків розвалиться, то й території повернуться. А якщо не розвалиться — то не повернуться, й війна буде вічною”, — розповів Касьянов.

  • Різниця в уявленнях про перемогу між нами і Заходом, – Зеленський

    Різниця в уявленнях про перемогу між нами і Заходом, – Зеленський

    Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з Труді Рубін, колумністкою американського видання Philadelphia Inquirer, де обговорив кілька ключових питань. Він висловився щодо можливого формату переговорів з російським президентом Путіним, прогнозував закінчення конфлікту, а також пояснив відмінності у баченні перемоги України на Заході і в Україні.

    Зеленський також висловив позитивне ставлення до рішення президента США Джо Байдена щодо надання Україні можливості використовувати західну військову техніку для атак на російські скупчення вздовж кордону, але зауважив, що це не вирішує стратегічних проблем, зокрема загрози коригувальних авіабомб.

    Згідно з його словами, системи ППО Patriot не ефективні у боротьбі з коригувальними авіабомбами (КАБами), і для успішної оборони проти них Збройним Силам України потрібні ракети великої дальності ATACMS.

    Зеленський також наголосив, що лише за минулий тиждень Росія застосувала понад 800 керованих авіабомб проти України.

    Український президент настоює на отриманні дозволу від Вашингтона на застосування американських ракет великої дальності для ударів по аеродромах у глибині російського тилу.

    “Ми потребуємо далекобійних рішень проти аеродромів, де базуються військові літаки, які використовуються Росією для атак з коригувальних авіабомб. Ракети ATACMS, здатні діяти на відстань до 300 кілометрів, безумовно, допомогли б нам сьогодні. Я хочу наголосити: сьогодні … але вже існують аеродроми, які знаходяться на більшій відстані, де вони використовують більші ракети. Тому сьогодні нам потрібно мати можливість використовувати ATACMS у глиб Російської Федерації”, – заявив Зеленський.

    Президент відзначив, що найбільше від керованих авіабомб Росії страждають Донецька і Харківська області, з якими можна ефективно боротися за допомогою систем протиповітряної оборони. Однак вартість ракет для систем Patriot значно висока, і їх виробляють обмеженими партіями.

    Володимир Зеленський висловив можливість переговорів з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним. Це став відступленням від його попередніх заяв про неможливість таких переговорів, які навіть закріплено в українському законодавстві.

    За словами Зеленського, єдиний шлях до переговорів з російським лідером полягає використанні посередників, як це сталося при обговоренні та укладенні чорноморського зернового коридору.

    “Така модель була успішно використана у випадку з зерновим коридором, коли Україна укладала угоду не напряму з Росією, а через ООН та Туреччину. Вони взяли на себе відповідальність провести переговори з нами та підписати відповідну угоду з РФ. Ця стратегія працювала: дві паралельні угоди, укладені ООН та Туреччиною”, – пояснив Зеленський.

    За словами президента, подібну схему можна застосувати й для переговорів щодо питань “територіальної цілісності, енергетики та свободи судноплавства”. Посередниками могли б виступити країни з різних частин світу, включаючи Азію, Тихоокеанський регіон, Африку та Латинську Америку.

    “Наші партнери не лише з Європи та США, але й з різних континентів готові допомогти знаходити рішення кризи, а потім ці рішення, якщо вони задовольняють Україну, можуть бути передані на розгляд представникам Російської Федерації. Наразі ми маємо лише таку модель”, – додав Зеленський.

    Колумністка з Philadelphia Inquirer, Труді Рубін, запитала Володимира Зеленського, чи вірить президент США Джо Байден у перемогу України.

    Український лідер відповів, що впевнений у цьому, але зазначив, що українське та західне розуміння перемоги відрізняються.

    “Для заходу головна перемога полягає в тому, щоб не допустити окупації України і поставити на місце Путіна”, – пояснив Зеленський.

    Президент також висловився щодо побоювань стосовно майбутнього Росії після Путіна.

    “Всі хвилюються, що буде з Росією без Путіна. Чи зможе вона залишитися стабільною, а не стати ще більш небезпечною”, – додав він, підкресливши свою непідтримку цих побоювань на заході.

    “Ми вдячні за те, що вони не дали нам бути окупованими, але нам потрібно не лише це. Нам потрібна справедливість і задоволення, особливо для тих, хто втратив близьких в цій війні”, – зауважив Зеленський.

    Він також пояснив своє уявлення про реальну перемогу України.

    “Перш за все, це запобігти повній руйнації України і всього українського народу… Поки війна триває, ми не можемо говорити, що ми захистили нашу незалежність. Найважливіше – забезпечити безпеку для майбутніх поколінь, що означає запобігти повторенню агресії”, – відзначив Зеленський.

    Зеленський підкреслив, що великим ризиком є можливість повернення Росії, якщо Україна не стане членом Європейського Союзу та НАТО.

    “Нам потрібен колективний захист України. Ми маємо бути частиною Євросоюзу для економічної безпеки та НАТО для військової безпеки. Я вважаю, що без цього є великі ризики… Цей ворог повернеться. Він не повернеться в обличчі Путіна, але в обличчі іншого Кремля через 20, 40, 50 років”, – підкреслив Зеленський.

    На запитання Труді Рубін про те, скільки ще триватиме війна, Володимир Зеленський зазначив, що вона закінчиться тільки у тому випадку, якщо всі сторони будуть готові до миру. Україна вже розпочала перший крок зі своїм мирним самітом.

    Президент запевнив, що Київ планує підготувати документ щодо мирного плану.

    “Ми зробимо все можливе, щоб цей документ потрапив на стіл до представників Росії і щоб різні могутні країни спробували справедливо завершити цю війну, використовуючи різні формати і діалоги”, – заявив Зеленський.

    Він додав, що повна кінцева війна не прийде миттєво для кожного.

    “Проте можливо підготувати документ, в якому питання будуть вирішуватися не кулями, а через діалог у відповідних форматах”, – підкреслив він.

    Президент утримався від назначення конкретного терміну, скільки ще триватиме конфлікт, проте зазначив, що важливо зробити кроки цього року.

    “Нам потрібно розробити документ, ми повинні зробити все можливе для проведення другого саміту цього року. Ми маємо витримати і максимально ослабити ворога, щоб на момент переговорів він не був на одній хвилі з нами,” – підсумував український лідер.

  • Україна перемогла Словаччину у другому турі Євро-2024

    Україна перемогла Словаччину у другому турі Євро-2024

    У другому турі групового етапу чемпіонату Європи з футболу збірна України вразила своїх вболівальників та експертів важкою, але заслуженою перемогою над командою Словаччини. Гра, що відбулася на одному з футбольних полів Європи, стала справжнім випробуванням вольових якостей українських футболістів.

    Рахунок на 18 хвилині відкрили словаки. Іван Шранц ударом головою на дальній стійці пробив у ворота українців.

    До кінця першого тайму українці створили кілька небезпечних моментів, проте жоден з них не завершився голом. У другому таймі на 54 хвилині Україні вдалося провести вдалу атаку. Олександр Зінченко з лівого флангу передав Миколі Шапаренку, який впевнено відправив м’яч у сітку воріт суперника.

    На 80 хвилині нападник Роман Яремчук, який вийшов на заміну, вивів збірну України уперед, забивши у ворота словаків вирішальний м’яч у матчі.

  • Український боксер Олександр Усик здобув перемогу над Тайсоном Ф’юрі

    Український боксер Олександр Усик здобув перемогу над Тайсоном Ф’юрі

    Український боксер Олександр Усик здобув перемогу над Тайсоном Ф’юрі в бою за звання абсолютного чемпіона світу у важкій вазі. Поєдинок між українцем і британцем відбувався в Ер-Ріяді (Саудівська Аравія), де на кону стояло звання абсолютного чемпіона світу в хевівейті.

    У поєдинку на “Арені Королівства” в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді вперше за 25 років визначився абсолютний чемпіон світу. Подібного титулу у боксерів у важкій ваговій категорії не було з 1999 року, коли Леннокс Льюїс переміг Евандера Холіфілда.

    До цього бою українець підходив із 21-ю перемогою. У Ф’юрі ж у послужному списку було 34 перемоги в 35-ти поєдинках (єдина нічия у 2018 році проти Деонтея Вайлдера).

    До слова, Бій Усик — Ф’юрі мав відбутися ще в лютому 2024-го. Але за кілька днів до наміченої дати Тайсон Ф’юрі отримав серйозне пошкодження під час спарингу.

    Котирування близько півроку коливалися то на користь одного, то іншого боксера. До лютого фаворитом вважали Ф’юрі, але травма останнього, на думку букмекерів, змінила співвідношення сил на користь українця.

    Згодом, буквально за день до бою фаворитом все ж стали вважати “Циганського короля”. Його успіх оцінювали в 2,01, тоді як на перемогу Усика ставки приймалися з коефіцієнтом 2,20.

    Те, що бій триватиме 12 раундів — тут думки більшості експертів сходилися. На такий результат можна було поставити з коефіцієнтом 1,52. Найімовірнішою була перемога українця за очками, тоді як імовірність того, що Ф’юрі нокаутує Усика, оцінювалася вище.

    Нагадаємо, що боксери були готові почати бій ще днем раніше під час процедури зважування. Ф’юрі намагався спровокувати Усика і штовхав. Але представники команд спортсменів їх розняли.

    Також повідомлялося, що Евандер Холіфілд і Ентоні Джошуа вважали фаворитом бою українця. Холіфілд очікував нокауту і говорив, що, хоча Усик і нижчий на зріст, все ж скілів у нього більше. Джошуа, зі свого боку, називав Усика феноменальним бійцем і був упевнений у його перемозі.

  • Українська збірна з хокею знищила Китай на ЧС-2024: 9:0

    Українська збірна з хокею знищила Китай на ЧС-2024: 9:0

    У матчі третього туру чемпіонату світу-2024 у Дивізіоні IB українська збірна з хокею безжально розгромила команду Китаю з рахунком 9:0.

    Під керівництвом головного тренера Дмитра Христича українські хокеїсти вже в першому періоді влаштували справжнє шоу, забивши чотири шайби. Подвійний результат був досягнутий у другій 20-хвилинці, коли їхні гравці знову вразили ворота китайців. Завершивши матч сильним третім періодом, українські хокеїсти вдруге враз нагородили ворота суперників тремя м’ячами.

    Збірна України здобула третю перемогу у трьох матчах та лідирує у Дивізіоні IB. Нагадаємо, у стартовому поєдинку команда Христича розгромила Естонію (8:0), а потім розправилася з Нідерландами (4:0).

    Синьо-жовтим залишається провести дві гри на турнірі. Україна зіграє з Іспанією 1 травня, а в останньому турі зустрінеться із Литвою 3 травня.

    Турнір у дивізіоні IB відбувається у Литві. Переможець турніру вийде до Дивізіону IA, команда, яка займе останнє місце, опуститься до Дивізіону IIA.

  • Опитування українців: підтримка президента, мобілізація, перемога, Різдво

    Опитування українців: підтримка президента, мобілізація, перемога, Різдво

    Більшість українців і далі переважно схвалюють діяльність президента Володимира Зеленського, втім ця підтримка вже не є такою високою, як на початку повномасштабного вторгнення Росії. Українці також і далі вірять в перемогу у війні, і багато хто вважає, що темпи мобілізації в Україні заповільні.

    Про це свідчать результати соціологічного дослідження групи “Рейтинг”, яке вона зробила на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень  Міжнародного республіканського інституту.

    Українців також запитали, яким вони бачать майбутнє України, як далеко наперед планують своє життя та коли святкують Різдво.

    Як ставляться до політики Зеленського

    Володимир і Олена Зеленські

    АВТОР ФОТО,GETTY

    Згідно з опитуванням, діяльність президента на посаді і далі підтримує більшість українців – понад 60%. Із них трохи менше чверті (22%) схвалюють її цілковито і удвічі більше (41%) схиляються до схвальної оцінки.

    Втім, ця підтримка, яка на початку великої війни з Росією досягала 90%, поступово падає. У квітні 2022 року таких респондентів було 94%, а в лютому 2023 року – 91%.

    Тих, хто повністю або частково не схвалює політику Зеленського, станом на лютий 2024 року була третина (33%), тоді як на початку вторгнення таких було усього 5%.

    Водночас до решти органів влади ставлення українців іще гірше.

    До прикладу, діяльність Верховної Ради станом на лютий схвалюють усього 19%, уряду під керівництвом Дениса Шмигаля – 35%, місцевої влади – 47%.

    Стабільно високим лишається рівень підтримки Збройних сил України – 93%.

    Чи українці й досі вірять у перемогу

    Харків

    АВТОР ФОТО,GETTY Підпис до фото, Харків після чергової атаки росіян

    Попри скептичне ставлення до органів влади, більшість українців – 88% – і далі вірять у перемогу у війні з Росією.

    Однак тепер кількість таких людей дещо менше, ніж на початку вторгнення, – тоді їх було 97%.

    При цьому найбільший відсоток людей (45%) вважають, що Україна збереже усі свої території, які мала у 1991 році.

    16% вважають, що Україна поверне території, підконтрольні їй до 24 лютого 2022 року. Така ж кількість людей думає, що Україна, навпаки, втратить деякі нові території.

    7% людей переконані, що Україна поверне Донбас, але не Крим. І стільки ж – що Україна поверне Крим, але без так званих ДНР та ЛНР.

    У те, що Росія зможе повністю окупувати Україну, вірить лише 1% опитаних.

    “Мобілізація недостатня”

    армія

    АВТОР ФОТО,GETTY

    Автори дослідження також попросили респондентів висловити своє ставлення до мобілізації.

    Найбільша частина опитаних – понад третина (36%) – назвали рівень мобілізації недостатнім.

    Дещо менше третини (30%) вважають теперішній рівень мобілізації оптимальним.

    Трохи менше чверті (19%) заявили, що він є занадто високим, і ще 15% не змогли відповісти на це питання.

    Українців також запитали, чому, на їхню думку, люди не хочуть мобілізуватися до ЗСУ.

    Найбільш популярною відповіддю на це питання стала “страх смерті, інвалідності, полону, невизначеності”.

    На другому місці – варіант “несправедлива мобілізація”, а на третьому – “брак техніки, амуніції та зброї”.

    Коли святкують Різдво

    Різдво

    АВТОР ФОТО,GETTY

    Українців також запитали, якого числа вони святкували Різдво.

    Більше половини (53%) людей відповіли, що відсвяткували Різдво за новим календарем – 25 грудня.

    11% сказали, що і далі святкували 7 січня. Решта ж відповіла, що або святкували в обидві дати (17%), або не святкували взагалі (19%).

    У вересні 2023 року тих, хто святкував Різдво 25 січня, було менше половини – 42%.

    Чи планують українці наперед

    Київ

    АВТОР ФОТО,GETTY

    Що ж до довгострокових планів, то опитування виявило, що найбільша частка людей планує своє життя менше ніж на місяць наперед. Таких 24%.

    23% сказали, що планують своє життя на понад рік наперед.

    15% взагалі не можуть будувати жодних планів, ще 12% планують життя до року. Решта людей можуть спланувати життя на строк від одного до шести місяців.

    Опитування також включало питання про те, чи погіршилося життя родин з економічної точки зору. Більшість людей (68%) відповіли на нього ствердно.

    26% респондентів сказали, що економічний рівень їхнього життя ніяк не змінився. Ще 5% заявили, що їхній матеріальний стан покращився.

    Що ж до прогнозів на найближчий рік, то майже половина людей (46%) вважають, що їхнє економічне становище ніяк не зміниться. 18% вважають, що воно може дещо погіршитися, і ще 15% – що дещо покращитися.

    Як і кого запитували

    Опитування провели наприкінці лютого по всій території України, окрім окупованих Росією територій Криму і Донбасу.

    Людей опитували шляхом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів.

    Загалом запитали приблизно дві тисячі українців від 18 років і старше. Тих українців, які зараз не перебувають в Україні, опитування не охопило.

    Помилка репрезентативності не перевищує 2,2%.

  • Три помилки Заходу у підтримці України у конфлікті з Росією

    Три помилки Заходу у підтримці України у конфлікті з Росією

    Заступник директора британського Королівського інституту об’єднаних досліджень (RUSI) Джонатан Еяль аналізує непряме відхилення від початково успішної стратегії Заходу стосовно підтримки України. У своїй статті для видання The Straits Times він зауважує, що на третьому році конфлікту Україна залишається незалежною державою, а уряд президента Зеленського, якого Росія намагалася свергнути, не тільки залишився при владі, а й активно функціонує.

    Проте міжнародна підтримка України зазнає суттєвих збоїв. Американська політика щодо постачання зброї Києву стала предметом глибоких розбіжностей у політичних колах Сполучених Штатів.

    Хоча більшість європейців продовжує підтримувати Україну, лише 10% вірять у її перемогу, повідомляє Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR) на основі результатів громадських опитувань.

    У той же час, Збройні сили України поступово, але відчутно відступають на полі бою.

    Поки що рано зробити висновок, чи виграла чи програла Україна війну, але стає зрозумілим, що без отримання зброї протягом наступних кількох місяців киянам буде важко утримувати оборону.

    Політолог Джонатан Еяль відзначає, що Захід помилився майже у всьому. Навіть при наявності інформації від спецслужб про підготовку Росії до вторгнення в Україну і навіть з точною датою нападу, західні уряди не очікували необхідності постачання зброї для тривалої війни.

    Уряди Заходу планували обмежену антиросійську кампанію, яка передбачала створення уряду в екзилі та обмежену підтримку сил опору.

    Однак росіяни не змогли досягти успіху у першому етапі вторгнення, і українці мужньо захищали свою країну, що зробило надмірними заходи підтримки Заходу непотрібними.

    Американська та європейська стратегії змінилися, і зараз вони активно надають зброю Україні в найбільшому конфлікті в Європі з часів Другої світової війни.

    Проте постачання зброї було хаотичним і часто затримувалося. Початково Захід відмовлявся надавати артилерію, танки та літаки, але потім відступив з цих позицій.

    Натомість, уряди США і Європи обмежили збройну підтримку України, вважаючи, що це може призвести до ескалації конфлікту з Росією. Президент США Джо Байден заявив, що його країна не планує пряму конфронтацію з Росією на українській території.

    Цей підхід обмежив дії українських військ, які мусили обмежуватися атаками лише на російські сили на власній території, не розгортаючи війну на території супротивника, як це робив би будь-який військовий стратег.

    Проте, ймовірно, найбільша помилка, яку, на думку політолога, допустили західні уряди, полягала в їх впевненості, що час працює на них.

    На початку конфлікту це, безперечно, було правдою, зауважує Еяль. Коли альянс, який складався з приблизно 50 західних держав, ввів наймасштабніші економічні санкції проти Росії і заморозив більшу частину її закордонних активів.

    Той же альянс об’єднався, щоб надати Україні військову й фінансову підтримку.

    У світлі того, що економіка Росії не перевищує економіки однієї середньої країни Європейського Союзу, передбачалося, що рано чи пізно росіянам доведеться відступити з України, підібивши хвіст, стверджує автор статті.

    Проте це припущення виявилося неточним. Захід не врахував, що більша частина економічного хабу Росії перемістилась в Азію, і що багато азійських країн, зокрема Китай та Індія, були готові викликати санкції.

    Експерт вважає, що Захід також не врахував стійкості та винахідливості Росії, яка використала війну як каталізатор для свого промислового сектора, а її армія має всі необхідні боєприпаси.

    Після того виникли інші події, які відвернули увагу від України: від можливої перемоги Трампа на президентських виборах США до конфлікту в Газі. Таким чином, час не працює, а можливо, навіть ніколи не працював на користь Заходу, резюмує Джонатан Еяль.

    Однак, на його думку, ситуація з Україною – далеко не безнадійна.

    Втрати росіян у цій війні величезні – близько 100 000 убитими та тисячі одиниць знищеної техніки. Тому, хоч росіяни, ймовірно, зможуть утримати 20% української території, яку вони захопили, їм може не вистачити сил, щоб розпочати наступ і повністю розгромити Україну, вважає політолог.

    Він також не виключає можливості того, що адміністрація Байдена отримає схвалення Конгресу на новий пакет військової допомоги Україні, а європейці нададуть ще більше зброї.

    Проте “для того щоб обґрунтувати подальшу європейську підтримку України, лідерам ЄС доведеться змінити риторику щодо цієї війни”, цитує автор статті директора Європейської ради з міжнародних відносин Марка Леонарда.

    Експерт також вказує, що жоден з впливових західних покровителів України поки що не проявив готовності інвестувати у неї більше, ніж вони вже пообіцяли.

    Таким чином, перший рік війни був відзначений несподіваною українською хоробрістю, другий – стійкістю України, а третій може обернутися гірким розчаруванням, резюмує Джонатан Еяль.

  • Вийти на 100 тисяч дронів на місяць. Що Україні потрібно для перемоги – Єгор Фірсов

    Вийти на 100 тисяч дронів на місяць. Що Україні потрібно для перемоги – Єгор Фірсов

    Це довгий текст, але просив би усіх його прочитати. Озвучу свою скромну думку, стосовно наболілого.

    Ми поступаємось ворогу майже у всьому: в живій силі, боєприпасах, дронах. Майже два роки війни в цьому плані до кардинального перелому не призвели. Росіяни вчаться на своїх помилках і крадуть наші технологічні рішення. Ми креативніше, але вони мають змогу масштабувати наші ідеї та брати чисельністю.

    Ми вигравали на мотивації, але після нереалізованих планів про каву у Криму падає й вона. Це зрозуміло: люди не залізні, вони втомлюються і їм потрібна перспектива. Коли перспективою спочатку малюється Крим, а потім “втримати Авдіївку” — це демотивує.

    Але невдача – це не привід скласти руки й впасти духом. Навпаки, треба тверезо проаналізувати ситуацію і робити висновки. Ми надто покладались на партнерів, не реалізуючи свої можливості. Це помилка. Але її виправлення – наш ресурс, який ми можемо використати.

    Звичайно, вже завтра Україна не побудує сама літаки, не сконструює аналоги хаймарсів. У нас немає і не буде мільйона штурмовиків.

    Але виробити дронів у багато разів більше за ворога і краще за нього застосувати — це реально!

    Одна, з головних задач нашого суспільства має бути — як на місяць забезпечити собі 100 тис. дронів. Я кажу суспільства, а не держави, тому ще держава має організаційно забезпечити цей процес, а реалізувати його — саме суспільство.

    Вірити в ЗСУ вже мало, треба дієво допомогати їм. Чим більше дронів – тим більше врятованих життів наших військових, тим менше нових мобілізованих.

    А головне — перевага у дронах дасть нам змогу зробити так, щоб в опорні пункти ворога щодня прилітав термобар за термобаром. Щоб орки відмовлялись виходити на позиції, і вимушені були проводити ротації кожен день. Щоб у них просто не було кому тримати лінію фронту.

    Треба використати нашу (можливу!) перевагу у застосуванні високоточної зброї. Але спочатку треба створити перевагу у засобах. Щоб банально було, чим літати. А командири щоб не витрачали свій дорогоцінний час на проблему — де взяти дрони.

    Наш підрозділ сам купує комплектуючі. Самі перепаюємо БПЛА. Але ж це не тільки наша проблема! Вона стосується усіх. Програють війну не військові, — програють країни.

    Проблема в організації. Ми досі барахтаємось у волонтерській допомозі. І ділимо 100 дронів на три бригади. А ворог в цей час ставить на потік все, що може нас вбивати.

    Інженерна та аналітична кімната десь у Генштабі має бути основою. Усі успішні кейси застосування новітніх технологій мають щоденно моніторитись по всій лінії фронту, братись за основу та масштабуватись.

    Уся країна має працювати на пріоритетні задачі. Якщо треба, то і у технікумах, і в університетах треба відкривати кімнати збірки дронів. Це, до речі, також практична освіта, краща за теоретичні підручники.

    Уряд має починати та закінчувати свої засідання саме з цих питань — переломних точок війни.

    Але для початку — цей курс треба затвердити у голові. Війна має знову стати справою всього суспільства, як це було в лютому-березні 2022 року, а не тільки ЗСУ.

    Майже кожен день ми збираємось з хлопцями з підрозділу і обговорюємо поточні проблеми.

    Моя задача, як головного сержанта, зробити так, щоб ми думали у правильному напрямку та синхронізували наші думки.

    Як облетіти ворожий реб? Як покращити розвідку? Яку тактику польоту застосувати?

    Правильний напрямок думок та відверте формулювання проблеми — це основа успіху.

    Але робити це потрібно не тільки на рівні підрозділу, а й на рівні країни.

    Не знаю, чи прочитає цей текст хтось з тих, хто має приймати рішення. Бо останніми місяцями мені здається, що ми пишемо один одному у великій бульбашці.

    Але раптом це на когось вплине, і хтось почує.

    Як кажуть: “Роби що можеш…”.