Глибокий стратегічний тил держави-агресора пережив чергову ніч тотальної тривоги та руйнівних повітряних ударів, які вкотре продемонстрували критичну вразливість російського військово-промислового комплексу перед масованими атаками далекобійних безпілотників. У ніч на двадцять п’яте вересня географія падіння уламків та результативних прильотів охопила одразу кілька федеральних округів – від чорноморського узбережжя до Поволжя та промислових районів Уралу. Під комбінованим ударом невідомих безпілотних літальних апаратів опинилися стратегічні об’єкти в Ульяновській, Ростовській та Воронезькій областях, а також у Пермському та Краснодарському краях. Місцеві жителі масово повідомляли про оглушливі звуки вибухів, панічну стрілянину підрозділів протиповітряної оборони та спалахи пожеж на території закритих підприємств, які безпосередньо забезпечують загарбницьку армію електронікою та пально-мастильними матеріалами.
Однією з найболючіших точок нічного нальоту стало місто Ульяновськ, де головною ціллю ударних дронів став надсекретний завод «Іскра». Це підприємство входить до складу провідного російського концерну повітряно-космічної оборони «Алмаз-Антей» та відіграє фундаментальну роль у виробництві сучасної електронної компонентної бази для потреб окупаційних військ. На виробничих лініях заводу виготовляються напівпровідникові прилади, надвисокочастотні мікромодулі, гібридні мікроскладення та спеціальна високотехнологічна LTCC-кераміка, що використовуються у радіолокаційних станціях, головках самонаведення крилатих і зенітних ракет та комплексах радіоелектронної боротьби. Ураження такого унікального виробництва завдає нищівного удару по спроможностях кремлівського режиму відновлювати високоточну зброю в умовах жорстких міжнародних санкцій, які блокують імпортні комплектуючі.
Не менш тривожні сигнали для російського керівництва пролунали з далекого Пермського краю, що свідчить про вражаючу дальність польоту безпілотних систем. Очевидці в Пермі зафіксували звуки глухих детонацій та появу диму в районі Пермського нафтопереробного заводу «Пермнафтооргсинтез», який є одним із найбільших підприємств галузі та критичним постачальником автомобільного й авіаційного пального. Одночасно з цим серія потужних вибухів сколихнула курортний район Сочі на Кубані, де вороже командування традиційно намагалося створити ілюзію повної недосяжності цивільних зон, а в небі над Воронежем та в Ростовській області чергову ніч поспіль безупинно гуркотіла зенітна артилерія, намагаючись збити низьковисотні цілі.
Синхронний характер цих нічних нальотів настільки широкої географії наочно ілюструє якісно новий рівень планування та реалізації операцій з демілітаризації російського тилу. Замість поодиноких турбуючих запусків агресор стикається з системним перевантаженням власної протиповітряної оборони, засоби якої критично виснажені війною та розпорошені вздовж тисячокілометрової лінії фронту. Систематичне вибивання складних електронних виробництв у парі з підпалами нафтопереробної інфраструктури запускає ланцюгову реакцію технічного колапсу в російській армії, позбавляючи ворожі сили можливості безкарно накопичувати ресурси для продовження війни.
