Позначка: Перм

  • Ніч палаючих тилів: далекобійні дрони паралізували оборонні гіганти та нафтові комплекси у п’яти регіонах Росії

    Ніч палаючих тилів: далекобійні дрони паралізували оборонні гіганти та нафтові комплекси у п’яти регіонах Росії

    Глибокий стратегічний тил держави-агресора пережив чергову ніч тотальної тривоги та руйнівних повітряних ударів, які вкотре продемонстрували критичну вразливість російського військово-промислового комплексу перед масованими атаками далекобійних безпілотників. У ніч на двадцять п’яте вересня географія падіння уламків та результативних прильотів охопила одразу кілька федеральних округів – від чорноморського узбережжя до Поволжя та промислових районів Уралу. Під комбінованим ударом невідомих безпілотних літальних апаратів опинилися стратегічні об’єкти в Ульяновській, Ростовській та Воронезькій областях, а також у Пермському та Краснодарському краях. Місцеві жителі масово повідомляли про оглушливі звуки вибухів, панічну стрілянину підрозділів протиповітряної оборони та спалахи пожеж на території закритих підприємств, які безпосередньо забезпечують загарбницьку армію електронікою та пально-мастильними матеріалами.

    Однією з найболючіших точок нічного нальоту стало місто Ульяновськ, де головною ціллю ударних дронів став надсекретний завод «Іскра». Це підприємство входить до складу провідного російського концерну повітряно-космічної оборони «Алмаз-Антей» та відіграє фундаментальну роль у виробництві сучасної електронної компонентної бази для потреб окупаційних військ. На виробничих лініях заводу виготовляються напівпровідникові прилади, надвисокочастотні мікромодулі, гібридні мікроскладення та спеціальна високотехнологічна LTCC-кераміка, що використовуються у радіолокаційних станціях, головках самонаведення крилатих і зенітних ракет та комплексах радіоелектронної боротьби. Ураження такого унікального виробництва завдає нищівного удару по спроможностях кремлівського режиму відновлювати високоточну зброю в умовах жорстких міжнародних санкцій, які блокують імпортні комплектуючі.

    Не менш тривожні сигнали для російського керівництва пролунали з далекого Пермського краю, що свідчить про вражаючу дальність польоту безпілотних систем. Очевидці в Пермі зафіксували звуки глухих детонацій та появу диму в районі Пермського нафтопереробного заводу «Пермнафтооргсинтез», який є одним із найбільших підприємств галузі та критичним постачальником автомобільного й авіаційного пального. Одночасно з цим серія потужних вибухів сколихнула курортний район Сочі на Кубані, де вороже командування традиційно намагалося створити ілюзію повної недосяжності цивільних зон, а в небі над Воронежем та в Ростовській області чергову ніч поспіль безупинно гуркотіла зенітна артилерія, намагаючись збити низьковисотні цілі.

    Синхронний характер цих нічних нальотів настільки широкої географії наочно ілюструє якісно новий рівень планування та реалізації операцій з демілітаризації російського тилу. Замість поодиноких турбуючих запусків агресор стикається з системним перевантаженням власної протиповітряної оборони, засоби якої критично виснажені війною та розпорошені вздовж тисячокілометрової лінії фронту. Систематичне вибивання складних електронних виробництв у парі з підпалами нафтопереробної інфраструктури запускає ланцюгову реакцію технічного колапсу в російській армії, позбавляючи ворожі сили можливості безкарно накопичувати ресурси для продовження війни.

  • Палає гордість російського ВПК: у Пермі спалахнув стратегічний завод із виробництва ракетних двигунів

    Палає гордість російського ВПК: у Пермі спалахнув стратегічний завод із виробництва ракетних двигунів

    У ніч проти 2 вересня в російському місті Перм сталася масштабна пожежа на території стратегічного підприємства АТ «Протон-ПМ». Очевидці фіксують густий чорний дим, який повністю затягнув небо над виробничими корпусами та огорожею об’єкта. Наразі місцева влада та керівництво підприємства не розголошують офіційних причин раптового займання, намагаючись приховати реальні масштаби інциденту.

    Завод «Протон-ПМ» є однією з ключових ланок російської ракетно-космічної та машинобудівної галузей. Саме на цих потужностях країна-агресор виготовляє рідинні ракетні двигуни великої потужності, а також критично важливі комплектуючі для власної військової авіації та аерокосмічної промисловості.

    Проблеми російської оборонки на цьому не завершуються. Цього ж дня надійшло підтвердження успішного ураження ворожого винищувача-бомбардувальника Су-34 на території військового аеродрому «Ахтубинськ». Паралельно триває систематичне винищення російської паливної інфраструктури: нещодавній масований наліт безпілотників на Краснодарський край та Ростовську область завершився нищівною пожежею на стратегічно важливому Афіпському нафтопереробному заводі.

  • Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Після ударів дронів завод “Лукойлу” в Пермі повністю зупинив роботу

    Пермський нафтопереробний завод у Росії, який належить компанії Лукойл, повністю припинив роботу після атак безпілотників 7 травня. Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела в галузі та співрозмовників, обізнаних із ситуацією навколо підприємства.

    За інформацією агентства, після ударів на території НПЗ виникла масштабна пожежа, а також були пошкоджені ключові технологічні установки, без яких завод не може продовжувати переробку нафти. Через загрозу подальших пошкоджень та необхідність аварійної перевірки обладнання керівництво підприємства терміново зупинило три основні установки первинної перегонки нафти, а також частину вторинних виробничих потужностей.

    Джерела Reuters стверджують, що наразі завод повністю простоює, а ремонт може затягнутися на кілька тижнів. Фахівці оцінюють масштаби пошкоджень та визначають, яке обладнання потребує повної заміни. Частина установок могла зазнати критичних ушкоджень через вогонь та перебої в роботі систем охолодження.

    Ситуацію ускладнює те, що одна з ключових установок підприємства — CDU-4 — не працювала ще з 30 квітня після попередньої атаки безпілотників. Таким чином, останній удар фактично добив виробничий цикл заводу та повністю паралізував його роботу.

    Пермський НПЗ вважається одним із найбільших нафтопереробних підприємств Росії та відіграє важливу роль у забезпеченні паливом внутрішнього ринку країни. За підсумками 2024 року завод переробив близько 12,6 мільйона тонн нафти — це приблизно 250 тисяч барелів на добу. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, кокс, мазут та інші нафтопродукти, значна частина яких використовується як у цивільному секторі, так і для потреб російської промисловості та логістики.

    Лише за минулий рік завод випустив близько 2 мільйонів тонн бензину та понад 5,3 мільйона тонн дизельного пального. Також підприємство виробило приблизно 700 тисяч тонн коксу та 200 тисяч тонн мазуту. Експерти зазначають, що тривала зупинка такого об’єкта може створити додатковий тиск на російський ринок пального, особливо в період активного літнього попиту.

    Перм розташована більш ніж за 1500 кілометрів від українського кордону, тому атака на цей об’єкт вкотре демонструє здатність українських безпілотників уражати стратегічну інфраструктуру глибоко на території Росії. За останній рік подібні удари по НПЗ, нафтобазах та логістичних об’єктах у РФ стали регулярними.

    Офіційно українська влада традиційно не підтверджує причетність до більшості атак на території Росії, однак джерела в українських спецслужбах раніше неодноразово повідомляли про операції проти об’єктів російського паливно-енергетичного комплексу. Зокрема, в ніч проти 29 квітня, за даними українських медіа, фахівці Центру спецоперацій “Альфа” СБУ атакували лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Пермь”, яка є важливою частиною системи транспортування нафти.

    На тлі повномасштабної війни удари по російських НПЗ стали однією з ключових складових стратегії тиску на російську економіку. Аналітики зазначають, що нафтогазовий сектор залишається головним джерелом валютних надходжень до бюджету РФ, а пошкодження інфраструктури створює не лише економічні, а й логістичні проблеми для Москви.

    Останні місяці Росія вже зіткнулася з низкою проблем у нафтопереробній галузі. Через атаки дронів та аварії окремі НПЗ були змушені скорочувати обсяги виробництва або тимчасово припиняти роботу. На цьому тлі російська влада періодично вводила обмеження на експорт бензину для стабілізації внутрішнього ринку та стримування зростання цін.

    Попри спроби Кремля посилити протиповітряну оборону навколо стратегічних об’єктів, удари по енергетичній інфраструктурі РФ тривають. Експерти звертають увагу, що навіть короткострокові перебої в роботі великих НПЗ здатні впливати не лише на російський ринок, а й на глобальні ціни на нафту та нафтопродукти, особливо в умовах нестабільності на Близькому Сході та зростання ризиків для світових поставок енергоносіїв.

  • Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    Українські удари по НПЗ РФ вийшли на пік із кінця 2025 року

    Інтенсивність українських атак на російську нафтову інфраструктуру у квітні 2026 року сягнула найвищого рівня щонайменше з грудня 2025-го. Про це повідомляє Bloomberg, яке проаналізувало відкриті дані та зафіксовані удари по об’єктах енергетичного сектору РФ.

    За підрахунками агентства, лише протягом одного місяця Україна здійснила щонайменше 21 атаку на російську нафтову інфраструктуру. Йдеться не лише про нафтопереробні заводи, а й про широку мережу об’єктів, які забезпечують експорт і транспортування сировини: морські термінали, резервуарні парки, насосні станції та елементи трубопровідної системи.

    Особливо показовим є те, що дев’ять із цих ударів були спрямовані безпосередньо на нафтопереробні підприємства. Це найбільший місячний показник із початку 2026 року, що свідчить про системну і цілеспрямовану кампанію з ураження саме виробничих потужностей, а не лише логістики.

    Наслідки цих атак уже відчутні. За оцінками аналітичної компанії OilX, середній рівень переробки нафти в Росії знизився до 4,69 мільйона барелів на добу. Це найнижчий показник із грудня 2009 року — тобто майже за півтора десятиліття. Така динаміка свідчить про серйозні структурні проблеми в роботі галузі, спричинені регулярними ударами.

    Зниження обсягів переробки створює комплексний ефект. З одного боку, воно тисне на внутрішній ринок Росії, де навесні традиційно зростає попит на пальне — як у сільському господарстві, так і в транспортному секторі. З іншого боку, це впливає і на глобальні ринки, адже Росія залишається одним із найбільших експортерів нафтопродуктів. Будь-які перебої в її постачаннях відразу відображаються на світових цінах.

    Аналітики звертають увагу і на зміну тактики українських ударів. За даними Bloomberg, у квітні Україна повернулася до практики повторних атак по тих самих об’єктах. Це дозволяє не лише завдати первинної шкоди, а й максимально ускладнити ремонт і відновлення роботи підприємств. Таким чином, навіть частково пошкоджені заводи або станції довше залишаються поза експлуатацією.

    Крім того, значно посилилися удари по транспортній інфраструктурі. Зокрема, у квітні було уражено щонайменше п’ять насосних станцій нафтопроводів — ключових елементів системи, яка забезпечує переміщення сировини між родовищами, НПЗ і портами. Пошкодження таких об’єктів створює “вузькі місця” у логістиці, навіть якщо самі заводи залишаються відносно неушкодженими.

    Ще однією тенденцією стало розширення географії ударів. Українські безпілотники дедалі частіше досягають об’єктів у глибині території РФ. Один із найбільш показових випадків — атака на великий нафтопереробний завод, розташований на відстані понад 1500 кілометрів від українського кордону. Це демонструє зростання дальності та ефективності українських дронів, а також зміну характеру війни, де тилові об’єкти більше не є недосяжними.

    Окремі удари підтверджувалися і офіційно. За даними Генеральний штаб Збройних сил України, у період з 27 по 30 квітня було уражено об’єкти в Орську, Туапсе, а також лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Пермь”. Ці об’єкти відіграють важливу роль у переробці та транспортуванні нафти.

    Президент України Володимир Зеленський раніше наголошував, що удари по енергетичній інфраструктурі РФ у поєднанні із західними санкціями мають стратегічний ефект. За його словами, це призводить до скорочення експортних можливостей Росії і, відповідно, до зменшення ресурсів, які можуть бути спрямовані на фінансування війни.

    У цьому контексті експерти говорять про формування нової фази економічного тиску на РФ. Якщо раніше основний акцент робився на санкціях і обмеженнях з боку Заходу, то тепер до них додається системне фізичне ураження інфраструктури. Це поєднання може мати довгострокові наслідки для російської нафтової галузі, яка є ключовим джерелом доходів державного бюджету.

    Водночас такі атаки мають і глобальний вимір. Будь-яке скорочення російського експорту або переробки нафти впливає на баланс попиту і пропозиції у світі. У поєднанні з іншими геополітичними факторами, зокрема напруженістю на Близькому Сході, це може призводити до різких коливань цін на енергоносії.

    Подальший розвиток ситуації залежатиме від інтенсивності атак, здатності Росії швидко відновлювати пошкоджену інфраструктуру, а також від загальної динаміки війни. Однак уже зараз очевидно, що удари по нафтовому сектору стали важливою складовою стратегії, спрямованої на ослаблення економічного потенціалу РФ.

  • Дрони вразили стратегічні НПЗ у глибині Росії: Орськ і Пермський край під ударо

    Дрони вразили стратегічні НПЗ у глибині Росії: Орськ і Пермський край під ударо

    У Росії заявили про нову серію атак безпілотників на об’єкти нафтової інфраструктури в різних регіонах, зокрема в містах Орськ Оренбурзької області та в Пермському краї. Відстань від цих територій до українського кордону становить понад 1500–1800 км, що робить ці інциденти одними з найдальших ударів по території РФ, про які повідомлялося останнім часом.

    Про події повідомили російські посадовці, зокрема місцева влада, Росавіація та Міноборони РФ у Telegram, а також російські медіа та пабліки, зокрема канал Astra.

    Голова Орська Артем Воробйов повідомив про «небезпеку атаки БпЛА» та закликав мешканців міста залишатися в укриттях, не виходити на вулицю та триматися подалі від вікон.

    За даними російських та регіональних джерел, удару зазнав нафтопереробний завод «Орськнафтооргсинтез». Після повідомлень про атаку у районі підприємства зафіксовано пожежу.

    ПАТ «Орськнафтооргсинтез» є одним із ключових нафтопереробних підприємств Росії. Завод входить до структури холдингу «ФортеІнвест» групи «Сафмар» бізнесмена Михайла Гуцерієва і переробляє близько 6 млн тонн нафти на рік. Підприємство виробляє бензин, дизельне паливо, мазут, бітум, авіаційний гас та інші нафтопродукти.

    Завод має стратегічне значення для постачання пального в Уральський регіон та Поволжя, а також частково працює на експорт. За даними відкритих джерел, це підприємство вже ставало ціллю атак восени 2025 року, що вказує на його повторне ураження.

    Паралельно губернатор Пермського краю Дмитро Махонін повідомив про удар безпілотника по одному з промислових майданчиків у Пермському муніципальному окрузі.

    За його словами, на об’єкті сталася пожежа, працівників було евакуйовано, постраждалих немає. На місці працюють оперативні та екстрені служби.

    Російські Telegram-канали, зокрема Astra, повідомляють, що інцидент міг статися в районі села Башкултаєво, приблизно за 15 км від міста Перм. Очевидці писали про велику кількість пожежних машин та швидких, які прямували в цей район.

    За даними цих джерел, поблизу розташовані великі промислові об’єкти, зокрема нафтопереробна інфраструктура «ЛУКОЙЛ-Пермнафтооргсинтез» — один із найбільших та технологічно розвинених НПЗ у Росії, який відіграє важливу роль у паливному забезпеченні регіону.

    Офіційного підтвердження конкретного об’єкта ураження російська влада наразі не надала, обмежившись повідомленнями про «загоряння на промисловому майданчику».

    На тлі атак Росавіація запровадила тимчасові обмеження на прийом і відправлення рейсів в аеропорту Орська, а також у низці інших аеропортів РФ. Причиною названо загрозу безпеці польотів.

    Міноборони Росії заявило, що в нічний час засоби протиповітряної оборони нібито перехопили та знищили 98 безпілотників над низкою регіонів, зокрема Астраханською, Бєлгородською, Волгоградською, Воронезькою, Курською, Ростовською, Саратовською областями, а також над тимчасово окупованим Кримом.

    При цьому російська сторона традиційно не уточнює, скільки дронів могли досягти цілей або спричинити пошкодження інфраструктури.

    Останні інциденти вписуються в тенденцію регулярних атак на російську нафтову інфраструктуру, яка має ключове значення для постачання пального як внутрішньому ринку, так і експортним операціям РФ. Водночас дедалі більша глибина ураження — понад 1500 км від кордону з Україною — свідчить про розширення географії ударів по території Росії.

    Російська влада посилює авіаційні обмеження та заходи безпеки в регіонах, де фіксуються подібні інциденти, однак повної картини масштабів ушкоджень наразі не оприлюднює.