Позначка: перша допомога

  • Генератор біля вікна може вбити без попередження: МОЗ назвало небезпечну відстань

    Генератор біля вікна може вбити без попередження: МОЗ назвало небезпечну відстань

    Через регулярні відключення електроенергії українці дедалі частіше використовують бензинові та дизельні генератори. Однак неправильне розміщення такого обладнання може становити смертельну небезпеку навіть для людей, які перебувають усередині власної оселі. Міністерство охорони здоров’я України попереджає: генератори не можна встановлювати ближче ніж за шість метрів від вікон, дверей і вентиляційних отворів. Причина — чадний газ, який неможливо побачити або відчути за запахом, але який здатен спричинити тяжке отруєння та смерть.

    Про небезпеку використання генераторів і правила захисту від отруєння йдеться в офіційних рекомендаціях МОЗ.

    Особливо актуальними ці застереження стали під час тривалих відключень світла, коли мешканці приватних будинків, підприємці та власники невеликих магазинів використовують автономні джерела живлення.

    Чому генератор може бути смертельно небезпечним

    Під час роботи бензинового чи дизельного двигуна утворюються вихлопні гази, серед яких може міститися монооксид вуглецю — чадний газ.

    Це надзвичайно небезпечна речовина, яка не має кольору, запаху та смаку.

    Саме тому людина може вдихати її, навіть не підозрюючи про небезпеку.

    Потрапляючи в організм, чадний газ зв’язується з гемоглобіном і порушує доставлення кисню до тканин.

    Насамперед страждають головний мозок і серце.

    У тяжких випадках отруєння призводить до втрати свідомості, незворотних ушкоджень органів і смерті.

    За даними Центрів контролю та профілактики захворювань США (CDC), люди, які сплять, можуть отримати смертельне отруєння ще до того, як помітять характерні симптоми.

    Чому потрібно дотримуватися відстані шість метрів

    МОЗ рекомендує встановлювати генератори виключно на відкритому повітрі, щонайменше за шість метрів від вікон, дверей і вентиляційних отворів.

    Американські CDC наводять аналогічну рекомендацію — понад 20 футів, тобто приблизно 6,1 метра.

    Навіть якщо генератор працює надворі, небезпечні вихлопи можуть потрапляти до приміщення через вікна, вентиляцію та інші отвори.

    Особливо ризикованим є розміщення обладнання під вікнами квартир, у гаражах, підвалах, закритих прибудовах та інших місцях із недостатньою вентиляцією.

    Відчинені двері чи вікна гаража не роблять використання генератора всередині безпечним.

    Фахівці також наголошують, що навіть дотримання мінімальної відстані не гарантує повного захисту: напрямок вітру та особливості будівлі можуть впливати на поширення вихлопів.

    Тому генератор необхідно встановлювати так, щоб відпрацьовані гази не спрямовувалися в бік будинку.

    Які симптоми свідчать про отруєння чадним газом

    Перші ознаки отруєння легко сплутати зі звичайною втомою або вірусним захворюванням.

    Людина може відчувати головний біль, запаморочення, слабкість і нудоту.

    Згодом можуть з’явитися блювання, біль у грудях, порушення координації та сплутаність свідомості.

    За високої концентрації чадного газу стан може погіршуватися дуже швидко.

    Особливо вразливими є діти, вагітні жінки, люди похилого віку та особи із захворюваннями серця або органів дихання.

    Якщо кілька людей в одному приміщенні одночасно починають скаржитися на головний біль чи запаморочення, це може бути ознакою небезпечного накопичення чадного газу.

    Що робити при підозрі на отруєння

    МОЗ і ДСНС рекомендують негайно припинити перебування в небезпечному приміщенні та вийти на свіже повітря.

    Потрібно викликати швидку медичну допомогу за номером 103 або скористатися єдиним номером екстреної допомоги 112.

    Якщо існує загроза для інших людей, необхідно повідомити рятувальників за номером 101.

    Не можна повертатися в приміщення, де можливе накопичення чадного газу, до перевірки його безпеки фахівцями.

    Якщо людина втратила свідомість, необхідно повідомити про це диспетчера екстреної допомоги та дотримуватися його інструкцій.

    Які правила допоможуть уникнути трагедії

    Окрім дотримання безпечної відстані, медики рекомендують встановлювати в житлових приміщеннях спеціальні детектори чадного газу.

    Такі пристрої можуть своєчасно сигналізувати про небезпечну концентрацію CO в повітрі.

    При цьому звичайний датчик диму не завжди здатен виявляти чадний газ — потрібен саме відповідний детектор.

    Також генератор слід захищати від дощу та затоплення, не заправляти гарячий двигун і використовувати обладнання відповідно до інструкції виробника.

    Паливо необхідно зберігати у призначених для цього ємностях подалі від джерел займання.

    Важливо пам’ятати, що побутові акумуляторні зарядні станції, які не спалюють пальне, не утворюють чадного газу під час звичайної роботи. Проте вони мають власні вимоги пожежної та електричної безпеки.

    Головне правило під час блекауту: генератор повинен працювати надворі, на достатній відстані від будівель, а не у квартирі, гаражі чи на закритому балконі.

    Енергетична автономність допомагає пережити відключення світла, але порушення правил використання обладнання може виявитися значно небезпечнішим за сам блекаут.

  • Навчала рятувати життя, але сама загинула від ракети РФ: Одеса прощається з волонтеркою Червоного Хреста

    Навчала рятувати життя, але сама загинула від ракети РФ: Одеса прощається з волонтеркою Червоного Хреста

    Під час російської ракетної атаки на Одесу загинула волонтерка та інструкторка з першої допомоги Українського Червоного Хреста Олена Архіпова. У момент удару жінка разом зі своїми трьома дітьми намагалася дістатися до укриття. Діти вижили, однак врятувати їхню матір не вдалося.

    Про загибель волонтерки 17 липня повідомив Український Червоний Хрест. В організації розповіли, що Олена Архіпова була не лише активною учасницею гуманітарних ініціатив, а й професійною інструкторкою, яка навчала інших людей діяти в ситуаціях, коли від правильних рішень залежать життя і здоров’я постраждалих.

    Російський удар по Одесі стався пізно ввечері 16 липня. За оновленими даними Одеської обласної військової адміністрації, внаслідок атаки загинули двоє мирних жителів, ще десятеро людей зазнали поранень. Серед постраждалих були троє дітей. Пошкоджень зазнали житлові будинки, дитячий садок, релігійна споруда, сквер, автомобілі та інша цивільна інфраструктура.

    Однією із загиблих виявилася Олена Архіпова. Під час оголошеної повітряної тривоги вона перебувала разом із дітьми та поспішала до безпечного місця. Усі троє дітей залишилися живі. У Червоному Хресті повідомили, що їм надають необхідну допомогу, однак додаткових подробиць про їхній стан з міркувань приватності не оприлюднювали.

    Хто така Олена Архіпова

    Олена Архіпова жила в Одесі та самостійно виховувала трьох дітей. До команди Українського Червоного Хреста вона приєдналася у 2023 році. Її основним напрямом стала перша допомога — вона пройшла необхідну підготовку та почала працювати інструкторкою.

    За час волонтерської діяльності Олена проводила навчання для працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, співробітників Національної поліції, дорослих і дітей. Під час таких тренінгів вона пояснювала, як оцінювати стан постраждалого, викликати екстрені служби, зупиняти кровотечу, проводити серцево-легеневу реанімацію та діяти до прибуття медиків.

    Її робота була особливо важливою в умовах повномасштабної війни, коли вміння надати базову допомогу може стати вирішальним після обстрілу, аварії або іншої надзвичайної події.

    У 2026 році Олена також стала інструкторкою з першої допомоги для тварин. Вона навчала людей правильно реагувати у випадках травмування домашніх або безпритульних тварин, зокрема під час обстрілів, пожеж та евакуації.

    Саме 17 липня, у день, коли стало відомо про її загибель, волонтерка мала розпочати ще один етап навчання. Вона планувала здобути кваліфікацію інструкторки з першої допомоги для роботи з людьми з фізичною інвалідністю. Цей напрям передбачав адаптацію навчальних програм до потреб слухачів, які мають порушення мобільності або інші особливості.

    Однак до запланованого навчання Олена вже не дісталася.

    Колеги згадують її як людину, яка завжди приходила на допомогу

    В Українському Червоному Хресті Олену Архіпову назвали світлою, щирою та відповідальною людиною. Колеги наголосили, що вона була готова допомагати не лише в межах своїх безпосередніх обов’язків.

    Окрім проведення навчань, волонтерка брала участь в інших гуманітарних проєктах Одеської обласної організації. Йшлося про підтримку людей, які постраждали від війни, допомогу вразливим категоріям населення, участь у заходах і поширення знань, необхідних для порятунку життя.

    В організації зазначили, що Олена щодня власним прикладом доводила важливість людяності, небайдужості й турботи. Вона вчила інших рятувати життя, але сама стала жертвою російського удару по цивільному місту. Український Червоний Хрест висловив співчуття її рідним, друзям, колегам і всій волонтерській спільноті.

    Що відомо про атаку на Одесу

    Російські війська атакували Одесу ракетами ввечері 16 липня. У місті пролунали вибухи, після яких стало відомо про влучання та руйнування у цивільній забудові.

    Унаслідок удару пошкоджень зазнав триповерховий житловий будинок. Також були понівечені інші будинки, дитячий садок, церква, сквер та припарковані автомобілі. На місцях працювали рятувальники, медики, поліцейські та комунальні служби.

    Спочатку повідомлялося про двох загиблих і шістьох поранених, однак упродовж ранку кількість постраждалих збільшилася до десяти. Серед них троє дітей. Частині поранених допомогу надали на місці, інших доправили до медичних закладів.

    Окремо російські війська атакували Одеський район. Там була зруйнована будівля станції технічного обслуговування, однак, за даними місцевої влади, обійшлося без загиблих і поранених.

    Росія запустила по Україні ракети та 130 дронів

    У ніч проти 17 липня Росія здійснила комбіновану повітряну атаку на Україну. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, противник застосував одну протирадіолокаційну ракету Х-31П, сім керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 130 безпілотників різних типів.

    Серед запущених дронів були ударні апарати типу Shahed, зокрема реактивні версії, а також «Гербера», «Італмас» і безпілотники-імітатори. Запуски здійснювалися з території Росії, тимчасово окупованого Донецька та окупованого Криму.

    До відбиття повітряного нападу залучали авіацію, зенітні ракетні війська, мобільні вогневі групи, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.

    Станом на ранок Сили оборони збили або придушили п’ять ракет Х-59/69 і 115 безпілотників. Протирадіолокаційна ракета Х-31П, за даними військових, не досягла своєї цілі. Водночас було зафіксовано влучання двох ракет та восьми ударних дронів на семи локаціях, а також падіння уламків збитих цілей у п’яти місцях.

    Діти Олени залишилися без матері

    Найболючішим наслідком атаки стала доля трьох дітей Олени Архіпової. Вони вижили під час удару, проте втратили матір, яка виховувала їх сама.

    Червоний Хрест повідомив, що дітям надають усю необхідну допомогу. В організації не уточнили, хто надалі опікуватиметься ними, а також не розкрили їхній вік чи медичний стан.

    Загибель Олени стала важкою втратою для її родини, одеської волонтерської спільноти та людей, яких вона встигла навчити першої допомоги. Її знали як інструкторку, яка пояснювала, як не розгубитися в критичну мить і врятувати людину до приїзду лікарів.

    Вона присвятила свою роботу порятунку інших, допомагала правоохоронцям, рятувальникам, дітям, дорослим і власникам тварин бути готовими до надзвичайних ситуацій. Проте російська ракета забрала її життя, коли вона сама намагалася врятувати найдорожчих — своїх дітей.