Daypolitico

Позначка: Петро Порошенко

  • Різниця лише 0,1%: Зеленський і Залужний фактично зрівнялися у президентському рейтингу

    Різниця лише 0,1%: Зеленський і Залужний фактично зрівнялися у президентському рейтингу

    Президент України Володимир Зеленський та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний мають практично однаковий рівень потенційної електоральної підтримки. За результатами нового опитування дослідницької компанії «Соціополіс», проведеного у другій половині вересня 2026 року, серед виборців, які готові взяти участь у голосуванні та вже визначилися зі своїм вибором, Зеленського підтримали б 23,0%, а Залужного — 22,9%. Різниця становить лише 0,1 відсоткового пункту.

    Серед усіх опитаних показники також майже ідентичні: 19,1% назвали Володимира Зеленського, а 19,0% — Валерія Залужного. З огляду на заявлену методологією похибку для показників близько 20% — до 2,5 відсоткового пункту — статистично визначити, хто з цих двох має більшу підтримку, за результатами цього опитування неможливо.

    Дослідження проводили з 16 по 21 вересня 2026 року методом телефонних інтерв’ю CATI на основі випадково згенерованих мобільних номерів. Соціологи опитали 1002 повнолітніх жителів України. До вибірки не включали громадян, які перебували за кордоном, а також мешканців тимчасово окупованих територій, де не працює український мобільний зв’язок. Для показників, близьких до 50%, максимальна теоретична похибка становить 3,1%, для показників близько 25% — 2,7%, а близько 20% — 2,5%.

    За двома першими позиціями розташувалися Петро Порошенко — 10,7% серед визначених виборців, Кирило Буданов — 9,5%, Андрій Білецький — 8,7%, Михайло Федоров — 7,6% та Дмитро Разумков — 6,9%. Олександра Усика в потенційному президентському голосуванні підтримали б 3,2% визначених виборців, Юлію Тимошенко — 3,0%. Ще 8,5% усіх опитаних не визначилися з кандидатом, 7,2% заявили, що не брали б участі у голосуванні, а 1,2% зіпсували б бюлетень.

    Що показало моделювання другого туру

    Соціологи також запропонували респондентам кілька гіпотетичних пар другого туру. У парі Залужний — Зеленський 46,1% від усіх опитаних обрали Залужного, 28,0% — Зеленського. Серед респондентів, які заявили про намір голосувати та визначилися між двома запропонованими кандидатами, показники становили 62,2% і 37,8% відповідно. При цьому 16,4% усіх респондентів заявили, що в такому другому турі взагалі не голосували б, 4,8% зіпсували б бюлетень, а 4,7% не визначилися.

    Водночас це саме моделювання гіпотетичного голосування, а не прогноз результату майбутніх виборів. Склад кандидатів, політична ситуація, перебіг війни та навіть умови проведення голосування до початку реальної виборчої кампанії можуть суттєво змінитися.

    Інші змодельовані пари також продемонстрували різні розподіли підтримки. У парі Кирило Буданов — Володимир Зеленський серед визначених респондентів показники становили 57,0% і 43,0%, у парі Буданов — Залужний — 40,3% і 59,7%, а у парі Зеленський — Михайло Федоров — 48,5% і 51,5%.

    Що змінилося за кілька місяців

    Особливо показовою виглядає динаміка порівняно з червневим дослідженням тієї ж компанії.

    На початку червня «Соціополіс» фіксував серед визначених виборців 31,2% підтримки Зеленського та 22,3% Залужного. Тоді різниця між ними становила майже дев’ять відсоткових пунктів. У вересневому вимірюванні показники становлять уже 23,0% і 22,9%.

    У червні третім був Кирило Буданов із 14,1% серед визначених виборців, а Петро Порошенко мав 8,6%. У вересні порядок змінився: Порошенко отримав 10,7%, а Буданов — 9,5%. Водночас пряме порівняння окремих цифр варто робити обережно, оскільки громадська думка під час війни може швидко реагувати на події, а кожне опитування має власну статистичну похибку.

    Про популярність Залужного серед українців раніше писала й «Ненька інфо». У матеріалі про суспільну реакцію на його публічний виступ видання наводило результати серпневого опитування Rating Group: тоді Залужному довіряли 68% респондентів, Володимиру Зеленському — 59%, а Кирилу Буданову — 62%. Водночас показник довіри не є тотожним електоральному рейтингу і не показує автоматично, як люди проголосували б на виборах. «Залужний пожартував про англійську — і почалася атака: Тука пояснив, чого насправді бояться на Банковій» — Ненька інфо

    Які партії називали респонденти

    Опитування містило й моделювання можливих парламентських виборів. Тут соціологи отримали щільну групу з чотирьох політичних сил.

    Потенційну партію Валерія Залужного підтримали б 16,0% виборців, які готові голосувати та вже визначилися. Потенційну партію Володимира Зеленського — 13,9%, «Європейську Солідарність» Петра Порошенка — 13,5%, потенційну «Третю Штурмову» Андрія Білецького — 13,1%.

    Далі йдуть потенційна політична сила Кирила Буданова з 9,1%, «Розумна політика» Дмитра Разумкова — 7,9%, потенційні партії Ігоря Терехова та Михайла Федорова — по 6,0%.

    Водночас тут є принциповий нюанс: частина названих соціологами «партій» є гіпотетичними конструкціями для опитування, а не обов’язково реально зареєстрованими політичними силами, які вже оголосили участь у виборах. Сам Залужний також не оголошував у межах цього дослідження про висунення кандидатом у президенти.

    Коли українці хочуть вибори

    Понад половина опитаних — 53,6% — заявили, що після реального припинення бойових дій президентські та парламентські вибори варто проводити одночасно. 22,2% вважають, що першими мають відбутися президентські вибори, а 19,0% — парламентські.

    При цьому за чинним українським законодавством під час воєнного стану президентські, парламентські та місцеві вибори не проводяться. Частина перша статті 19 Закону «Про правовий режим воєнного стану» прямо встановлює таку заборону. Центральна виборча комісія у своїх рішеннях 2026 року також наголошувала, що питання проведення виборів вирішуватиметься після усунення обставин, які зараз роблять їх неможливими.

    У ЦВК паралельно готуються до майбутнього голосування, зокрема опрацьовують питання безпеки, виборчої інфраструктури та адаптації законодавства до умов після завершення воєнного стану. Представники Комісії наголошували, що для проведення виборів необхідні щонайменше безпекові передумови та нормативна база, пристосована до наслідків війни.

    Про дискусію щодо можливих виборів нещодавно писала й «Ненька інфо». У матеріалі про заяви Михайла Федорова видання звертало увагу на аргументи депутатів щодо безпеки та необхідності адаптувати виборче законодавство до нових умов. «Міша, ти сам у це віриш?»: заява Федорова про вибори спричинила бурхливу реакцію українців — Ненька інфо

    Що українці говорять про війну

    Окрема частина дослідження стосувалася бачення завершення війни. 46,4% опитаних назвали найважливішою метою України збереження незалежності та суверенітету навіть за умови територіальних втрат. Для 25,8% головним залишається повернення контролю над окупованими територіями, а 14,7% назвали пріоритетом воєнну поразку або послаблення Росії.

    59,5% респондентів вважають, що досягнення українських цілей можливе шляхом поєднання військових дій і дипломатії. Виключно військовий шлях назвали 15,2%, виключно дипломатичний — 14,9%.

    75% говорять про зростання корупції

    Ще один великий блок дослідження стосувався корупції. 75,2% опитаних вважають, що її рівень за час повномасштабного вторгнення зріс. 16,1% сказали, що ситуація не змінилася, 3,5% — що корупції стало менше. Це оцінки самих респондентів, а не вимірювання фактичного рівня корупції.

    На запитання, з ким респонденти пов’язують високий рівень корупції, 59,0% назвали президента та його оточення/Офіс президента, 54,7% — Верховну Раду та народних депутатів, 48,2% — правоохоронну і судову систему. У дослідженні можна було називати кілька відповідей, тому ці показники не складаються до 100%.

    Сам «Соціополіс» окремо застерігає, що соціологію воєнного часу потрібно трактувати з урахуванням міграції, недоступності частини територій, можливої меншої готовності окремих груп відповідати на політичні питання та інших чинників. Тому нинішні цифри показують настрої опитаного населення в конкретний період 16–21 вересня, а не встановлюють результат майбутніх виборів.

  • Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Верховний Суд відмовився скасовувати санкції проти Петра Порошенка

    Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовився задовольнити позов п’ятого президента України, народного депутата та лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка щодо скасування персональних санкцій, запроваджених проти нього рішенням Ради національної безпеки і оборони, введеним у дію указом президента Володимира Зеленського. Таким чином, суд визнав чинним президентський указ у частині застосування обмежувальних заходів до політика, а санкції залишилися в силі.

    Відповідне рішення ухвалив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду після тривалого розгляду справи.

    Рішення у судовому засіданні оголосила головуюча суддя Олеся Радишевська.

    Під час проголошення вердикту суд постановив відмовити у задоволенні адміністративного позову Петра Порошенка до президента України Володимира Зеленського, Ради національної безпеки і оборони України, Кабінету Міністрів України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

    Позивач просив суд визнати протиправним та скасувати президентський указ у частині, що стосується застосування до нього персональних санкцій.

    «У задоволенні адміністративного позову Порошенка Петра Олексійовича до президента України Зеленського Володимира Олександровича… РНБО, Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправним і скасування указу у частині – відмовити», – зачитала рішення головуюча суддя.

    Судовий процес тривав близько півтора року. За цей час суд вивчив матеріали справи, заслухав позиції сторін, дослідив аргументи позивача та представників органів державної влади, після чого ухвалив остаточне рішення.

    Повний текст судового рішення має бути оприлюднений протягом п’яти днів. Саме після його публікації стане відома детальна правова аргументація Верховного Суду щодо причин відмови у задоволенні позову.

    Водночас вже відомо, що рішення було ухвалене із двома окремими думками суддів. Це означає, що окремі члени колегії не повністю погодилися із загальною правовою позицією суду або мали власне бачення окремих аспектів справи. Зміст цих окремих думок також буде оприлюднений разом із повним текстом рішення.

    Одразу після завершення судового засідання представники сторони захисту заявили, що не погоджуються із вердиктом і мають намір продовжити юридичну боротьбу.

    Адвокат Петра Порошенка Ілля Новіков повідомив журналістам, що рішення Верховного Суду буде оскаржене.

    «Це рішення буде оскаржене. Його незаконність не викликає жодних сумнівів», – заявив він.

    Окрім критики самого рішення суду, адвокат зробив ще одну резонансну заяву. За його словами, сторона захисту має інформацію про можливий тиск на суддів під час розгляду цієї справи.

    Новіков стверджує, що окремі особи нібито намагалися контактувати із суддями, які розглядали позов.

    «Певні люди пробують увійти в контакт із суддями. Зараз настав час назвати цих людей. За нашою інформацією, це працівники СБУ Едуард Рудюк і Володимир Солончук. Ми будемо звертатися до їхнього керівництва, до пана Поклада, який фактично керує СБУ наразі, з вимогою перевірити діяльність цих людей», – заявив адвокат.

    На момент публікації матеріалу Служба безпеки України офіційно не коментувала ці заяви, а підтвердження або спростування наведених адвокатом тверджень не оприлюднювалися.

    Санкції щодо Петра Порошенка були введені 13 лютого 2025 року після того, як президент України Володимир Зеленський своїм указом увів у дію відповідне рішення Ради національної безпеки і оборони.

    Тоді до санкційного списку потрапили одразу кілька відомих українських політиків та бізнесменів.

    Окрім Петра Порошенка, персональні обмежувальні заходи були застосовані до бізнесмена Ігоря Коломойського, мільярдера Костянтина Жеваго, колишнього співвласника «ПриватБанку» Геннадія Боголюбова та колишнього народного депутата від забороненої партії ОПЗЖ Віктора Медведчука, якого українські правоохоронні органи обвинувачують у державній зраді.

    Запровадження санкцій проти п’ятого президента України одразу викликало значний політичний резонанс. Представники партії «Європейська солідарність» неодноразово заявляли, що рішення має політичний характер і є інструментом тиску на опозицію.

    Натомість представники української влади наголошували, що санкції ухвалювалися виключно в межах повноважень РНБО та президента України з міркувань національної безпеки, а не з політичних мотивів.

    Юридичне оскарження президентського указу стало одним із найбільш резонансних судових процесів останніх років, оскільки фактично вперше Верховний Суд розглядав питання законності санкцій, запроваджених щодо колишнього глави держави.

    Під час розгляду справи сторона захисту наполягала, що рішення РНБО та відповідний президентський указ не мали належного правового обґрунтування і порушували права Петра Порошенка.

    Натомість представники державних органів відстоювали позицію про законність застосованих санкцій та відповідність процедури їхнього ухвалення вимогам українського законодавства.

    Після оголошення рішення Верховного Суду адвокати Петра Порошенка заявили, що продовжать використовувати всі передбачені законом механізми для його перегляду. Остаточну стратегію подальших юридичних дій сторона захисту планує визначити після оприлюднення повного тексту судового рішення, в якому буде викладено детальне мотивування вердикту та правові висновки суддів.

    Таким чином, на цьому етапі санкції, запроваджені проти Петра Порошенка рішенням РНБО та указом президента Володимира Зеленського, залишаються чинними, однак юридичне протистояння навколо цієї справи, ймовірно, триватиме й надалі, оскільки сторона захисту вже офіційно заявила про намір домагатися перегляду ухваленого рішення

  • «Без українців буде катастрофа»: експрезидент Польщі виступив із різкою заявою

    «Без українців буде катастрофа»: експрезидент Польщі виступив із різкою заявою

    Колишній президент Польщі Олександр Кваснєвський закликав польських політиків не піддаватися антиукраїнській риториці та попередив про серйозні наслідки для польської економіки у разі масового відтоку українців з країни. Його заява пролунала на тлі загострення польсько-українських відносин після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла.

    Про це повідомляє Onet Wiadomości.

    За словами Кваснєвського, сьогодні на території Польщі проживає близько 1,5 мільйона громадян України, які мають чинні документи на перебування в країні. Українці вже давно стали важливою частиною польського ринку праці та допомагають компенсувати гострі демографічні проблеми, з якими стикається держава.

    Експрезидент наголосив, що Польща переживає нестачу робочої сили у багатьох галузях економіки, тому роль українців є надзвичайно важливою для стабільного функціонування країни.

    «Якщо антиукраїнські сили досягнуть своєї мети і українці почнуть масово залишати Польщу, наслідки будуть відчутними практично одразу», – застеріг політик.

    За його словами, найбільший удар може припасти на сферу послуг, систему охорони здоров’я, сектор догляду за літніми людьми, логістику та будівництво. Саме в цих галузях працюють десятки тисяч українців, які фактично підтримують нормальне функціонування багатьох підприємств та установ.

    Кваснєвський підкреслив, що останніми роками українські працівники стали одним із ключових факторів економічної стабільності Польщі. Особливо це стало помітно після початку повномасштабної війни Росії проти України, коли польський ринок праці отримав значний приплив робочої сили.

    Політик також висловив занепокоєння через посилення антиукраїнських настроїв у польському суспільстві. На його думку, тема України дедалі частіше використовується окремими політичними силами як інструмент внутрішньої боротьби та мобілізації електорату.

    «Не можна дозволити, щоб питання України стало заручником політичних кампаній», – фактично наголосив експрезидент.

    Кваснєвський визнав, що історичні питання між двома країнами залишаються складними та емоційними. Водночас він закликав польських політиків вести відповідальний діалог і не допустити руйнування стратегічного партнерства між Варшавою та Києвом.

    На його переконання, особливо важливо вже зараз думати про майбутні виклики, які постануть перед двома країнами у разі вступу України до Європейського Союзу. Саме тому політики мають шукати шляхи до порозуміння, а не розпалювати нові конфлікти.

    Заява Кваснєвського прозвучала на тлі безпрецедентного дипломатичного скандалу між Києвом та Варшавою.

    Нагадаємо, 19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили це рішення реакцією на присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».

    Після цього Навроцький заявив, що Польща не підтримуватиме вступ до Європейського Союзу тих держав, які, на його думку, не відмовляються від «культу тоталітаризму та насильства».

    Рішення польського президента викликало різку реакцію в Україні. Уже наступного дня Володимир Зеленський повідомив про повернення ордена Білого Орла до Польщі. Президент опублікував фотографії відправлення нагороди на адресу Кароля Навроцького та подякував польському народу за підтримку України у боротьбі проти російської агресії.

    Слідом за Зеленським про повернення польських нагород оголосили низка відомих українських політиків і державних діячів.

    Другий президент України Леонід Кучма заявив про відмову від ордена Білого Орла, яким був нагороджений ще у 1997 році. Третій президент Віктор Ющенко також повідомив про аналогічне рішення, наголосивши на неприпустимості такого ставлення до чинного глави української держави.

    П’ятий президент України Петро Порошенко також повернув польську відзнаку, заявивши, що вона була вручена не лише йому особисто, а всьому українському народові. Згодом про аналогічний крок повідомив і колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.

    Крім того, про відмову від польських державних нагород заявили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі заява Олександра Кваснєвського стала одним із перших голосів серед польських політиків найвищого рівня, який відкрито попередив про можливі негативні наслідки подальшого загострення відносин між двома країнами.

    Колишній президент переконаний, що Польща та Україна залишаються природними союзниками перед обличчям спільних безпекових викликів, а політичні суперечки не повинні ставити під загрозу стратегічне партнерство, яке формувалося протягом багатьох років.

    «Майбутнє польсько-українських відносин значно важливіше за короткострокові політичні дивіденди», — таким фактично став головний меседж заяви Кваснєвського на тлі найгучнішої дипломатичної кризи між Києвом та Варшавою за останні роки.

  • «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    «Чому не Укрпошта?» Смілянський відреагував на відправлення Зеленським ордена Білого Орла через «Нову пошту»

    Генеральний директор АТ «Укрпошта» Ігор Смілянський прокоментував резонансну історію з поверненням президентом України Володимиром Зеленським ордена Білого Орла до Польщі через сервіс «Нової пошти». Після того як фотографії відправлення нагороди з’явилися у соцмережах, в українському інформаційному просторі почали активно обговорювати, чому для такого символічного кроку не була використана саме державна пошта.

    Про це Смілянський написав на своїй сторінці у Facebook.

    За словами очільника «Укрпошти», він не знає справжньої причини такого рішення, однак вирішив із гумором відреагувати на хвилю запитань від користувачів.

    «Друзі, мережею несуться тисячі запитань, чому президент відправив орден до Польщі “Новою Поштою”, а не “Укрпоштою”. Тож відповідаю: насправді я не знаю, чому саме так сталося, але я завжди за чесну конкуренцію», — зазначив Смілянський.

    Він наголосив, що нині питання монополії державного поштового оператора вже не є актуальним, а конкуренція між компаніями сприяє розвитку ринку та підвищенню якості послуг.

    Три версії від Смілянського

    Щоб пояснити можливі причини вибору саме «Нової пошти», генеральний директор «Укрпошти» озвучив три власні версії.

    Перша версія має радше жартівливий характер. За словами Смілянського, національні кольори Польщі — білий і червоний — повністю збігаються з корпоративними кольорами «Нової пошти», тому хтось міг вирішити, що повертати польську державну нагороду символічно саме у такому оформленні.

    Друга версія пов’язана із законодавчими обмеженнями. Очільник «Укрпошти» звернув увагу, що пересилання державних нагород через поштові сервіси може регулюватися окремими нормами та правилами.

    «Можливо, юристи Офісу президента вивчили питання і побачили, що пересилання державних нагород саме поштою суворо обмежене або заборонене. Водночас “Нова пошта” є експрес-оператором, а не класичною поштовою службою», — припустив він.

    Третя версія стосується безпосередньо логістики. Смілянський розповів про труднощі, з якими останнім часом стикається «Укрпошта» під час роботи на польському напрямку.

    За його словами, протягом останніх двох місяців автомобілі державного поштового оператора регулярно затримуються польськими митними службами. Через це маршрути доставки доводиться змінювати та прокладати через територію інших країн Європи.

    «Наші машини зараз фактично змушені об’їжджати Польщу через Угорщину та Словаччину. Водночас автомобілі “Нової пошти” проходять значно швидше, оскільки здійснюють експрес-доставку», — зазначив Смілянський.

    Він також додав, що проблеми із проходженням українських поштових вантажів через польський кордон негативно впливають на логістику та швидкість доставки міжнародних відправлень.

    «Конкуренція — це добре. Погане ставлення до України — це погано», — підсумував керівник «Укрпошти».

    Чому Зеленський повернув орден

    Скандал навколо ордена Білого Орла став одним із найбільш резонансних епізодів у сучасних українсько-польських відносинах.

    19 червня президент Польщі Кароль Навроцький ухвалив рішення позбавити президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. Цю відзнаку Зеленський отримав у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди як символ підтримки України у боротьбі проти російської агресії.

    Після рішення Варшави Володимир Зеленський оголосив про повернення нагороди до Польщі. У соцмережах президент опублікував фотографії, на яких видно процес пакування ордена у відділенні «Нової пошти» та оформлення міжнародного відправлення на адресу канцелярії польського президента.

    У своєму зверненні Зеленський процитував слова Кароля Навроцького про те, що орден Білого Орла символізує особливу довіру польської держави та повагу до фундаментальних цінностей польського суспільства.

    Після цього український президент заявив, що Україна не буде сперечатися з тим, що аналогічні нагороди свого часу отримували такі суперечливі історичні постаті, як російська імператриця Катерина ІІ, італійський диктатор Беніто Муссоліні та колишній канцлер Німеччини Герхард Шредер.

    Водночас Зеленський подякував польському народу за підтримку України після початку повномасштабної війни та наголосив, що повага між українцями та поляками має залишатися важливою складовою двосторонніх відносин.

    Хвиля повернення польських нагород

    Після рішення Кароля Навроцького про повернення власних польських нагород заявили одразу кілька відомих українських політиків та державних діячів.

    Серед них — другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Також про намір повернути польські державні відзнаки повідомили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    На цьому тлі історія з відправленням ордена через «Нову пошту» стала окремим інформаційним приводом, який швидко набув популярності у соцмережах та медіа.

    Попри іронічний тон коментаря Ігоря Смілянського, ситуація ще раз привернула увагу до напруження в українсько-польських відносинах, яке останніми днями продовжує залишатися однією з найбільш обговорюваних міжнародних тем.

  • «Час непомічання пройшов»: Сибіга жорстко відповів Навроцькому і попередив Польщу

    «Час непомічання пройшов»: Сибіга жорстко відповів Навроцькому і попередив Польщу

    Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга різко відреагував на рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Глава української дипломатії заявив, що Україна більше не дозволить іншим державам диктувати власне бачення історії та відповідатиме на недружні кроки дзеркально.

    Відповідну заяву Сибіга зробив під час коментаря щодо загострення українсько-польських відносин, яке виникло після рішення Варшави відкликати найвищу державну нагороду Польщі у президента України.

    За словами міністра, Україна не була ініціатором нинішньої дипломатичної кризи та завжди цінувала підтримку, яку Польща надавала українському народу після початку повномасштабного вторгнення Росії.

    «Ми не прагнули створювати такі напружені сторінки у наших двосторонніх відносинах. Українці завжди пам’ятатимуть допомогу польського народу, підтримку мільйонів громадян Польщі та солідарність у найважчі моменти нашої історії», – наголосив глава МЗС.

    Водночас Сибіга підкреслив, що питання історичної пам’яті не повинні ставати інструментом політичного тиску між союзними державами.

    На його думку, складні сторінки спільного минулого мають залишатися предметом фахових дискусій між істориками, а не використовуватися як аргумент для політичних рішень.

    «Дуже важливо зараз не політизувати чутливі питання історичного минулого. Так, були складні сторінки, але нехай це обговорюють історики», – заявив міністр.

    Особливу увагу Сибіга приділив самому факту позбавлення Зеленського ордена Білого Орла. За його словами, йдеться не лише про державну нагороду або особисте ставлення до президента України.

    «Зневага до Президента України — це не лише про ордени. Це про зневагу до українського воїна, до українського народу, до нашого права мати власну історію. Ми цього толерувати не будемо», – підкреслив очільник зовнішньополітичного відомства.

    Найбільш резонансною стала його заява про майбутню реакцію Києва на дії Варшави.

    «Жоден президент іншої держави не буде нам більше диктувати нашу історію», – наголосив Сибіга.

    Він додав, що Україна готова відповідати на будь-які недружні або принизливі дії дзеркальними кроками.

    «Ми будемо дзеркалити усі кроки, особливо якщо ці кроки недружні та зневажливі до нашої країни. Час непомічання пройшов», – заявив міністр.

    Окремо глава МЗС різко висловився щодо ролі Кароля Навроцького в нинішній кризі.

    На його думку, польський президент фактично поставив під загрозу позитивні результати багаторічного українсько-польського діалогу та співпраці.

    «Навроцький виступив руйнівником тих позитивних напрацювань, яких ми досягли останнім часом. Недаремно він отримує аплодисменти з Москви», – сказав Сибіга.

    Водночас український міністр наголосив, що Київ не зацікавлений у подальшому загостренні відносин із Варшавою та продовжує підтримувати дипломатичний діалог із польською стороною.

    За його словами, представники двох держав щодня працюють над тим, щоб зберегти політичний і дипломатичний трек співпраці.

    «Ми відкриті до політичного діалогу. Ми щодня розмовляємо з нашими польськими друзями про те, як зберегти дипломатичний трек. Нас об’єднують спільні виклики, спільні інтереси та спільне європейське майбутнє», – зазначив він.

    Сибіга також висловив переконання, що історичні суперечки не повинні визначати майбутнє відносин між двома країнами.

    «Ми повинні позбавитися тяготіння минулого на наших відносинах. Українська суб’єктність зростає. Комусь це може не подобатися, але це реальність», – заявив міністр.

    Крім того, глава української дипломатії повідомив, що позиція України знайшла підтримку серед міжнародних партнерів.

    За його словами, низка держав і дипломатичних представників вже висловили солідарність із Києвом та критично оцінили рішення польського президента.

    Нагадаємо, дипломатичний конфлікт між Україною та Польщею загострився після рішення президента Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі, яку український лідер отримав від Анджея Дуди у 2023 році.

    Польська сторона пояснила своє рішення реакцією на присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій України почесного найменування Героїв УПА. Навроцький заявив, що таким чином був перевищений «больовий поріг» польського суспільства.

    У відповідь Зеленський повернув орден до Варшави, а низка українських високопосадовців та політиків відмовилися від власних польських нагород. Серед них – Андрій Сибіга, Кирило Буданов, Василь Боднар, Леонід Кучма, Віктор Ющенко, Петро Порошенко та Володимир Гройсман.

    Попри різкі заяви сторін, експерти наголошують, що Україна та Польща залишаються стратегічними союзниками у протидії російській агресії, а нинішня криза стане серйозним випробуванням для двосторонніх відносин.

  • «Ланцюг відмов не зупиняється»: Гройсман повернув польську нагороду після рішення щодо Зеленського

    «Ланцюг відмов не зупиняється»: Гройсман повернув польську нагороду після рішення щодо Зеленського

    Колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман оголосив про повернення польської державної нагороди у відповідь на рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла. Свій крок політик назвав актом солідарності з Україною та українським президентом, водночас наголосивши на незмінній повазі до польського народу.

    Про це Гройсман повідомив на своїй офіційній сторінці у Facebook, опублікувавши фото нагороди та пояснення власної позиції.

    Йдеться про Лицарський хрест Ордена Заслуг Республіки Польща, який Володимир Гройсман отримав ще у 2011 році під час роботи на посаді міського голови Вінниці. Тоді польська сторона відзначила його внесок у розвиток регіональної співпраці між українськими та польськими містами.

    За словами експрем’єра, рішення повернути нагороду є особистим, оскільки сама відзнака мала для нього особливе значення.

    «У 2011 році, будучи мером Вінниці, я отримав Лицарський хрест Ордена Заслуг Республіки Польща за розвиток регіональної співпраці з польськими містами. Ця нагорода для мене особиста. Саме тому рішення повернути її — теж особисте», — зазначив Гройсман.

    Водночас він підкреслив, що не розглядає свій крок як прояв образи на Польщу чи польське суспільство.

    «Я повертаю орден на знак солідарності з Україною та Президентом Зеленським. Не з образою на польський народ, а з глибокою повагою до нього та вдячністю за всі роки підтримки, за мільйони поляків, які відкрили серця і домівки для наших людей після 24 лютого», — наголосив колишній глава уряду.

    Гройсман окремо акцентував увагу на тому, що Україна та Польща мають складну спільну історію, однак історичні суперечки не повинні руйнувати стратегічне партнерство двох держав у час війни.

    На його переконання, кожен народ має право на власну історичну пам’ять і своїх героїв.

    «Ми можемо дивитися на минуле по-різному — і це нормально між сусідами з такою глибокою та складною спільною долею. Але минуле не може бути дорожчим за спільне майбутнє», — зазначив політик.

    За словами Гройсмана, сьогодні головним викликом для обох країн залишається російська агресія, а будь-яке загострення між Києвом та Варшавою вигідне насамперед Кремлю.

    «Є те, що не підлягає дискусії: сьогодні точиться війна. Справжній ворог — Росія. І поки ця війна триває, суперечки про минуле ми не можемо собі дозволити. Саме цього і прагне Москва — щоб Варшава і Київ дивилися не вперед, а назад», — підкреслив він.

    У своїй заяві експрем’єр також процитував відомий вислів британського прем’єр-міністра Вінстона Черчилля: «Якщо ви сваритесь з минулим, ви втратите майбутнє».

    На думку Гройсмана, стратегічне партнерство між Україною та Польщею не може залежати від окремих політичних рішень чи історичних дискусій.

    «Україна і Польща — стратегічні союзники. Не тому, що так записано в деклараціях. Тому що наша безпека, наша свобода і наше місце в Європі нероздільні. Мій орден повертається. Але моя повага до польського народу залишається», — заявив він.

    Заява Гройсмана стала продовженням хвилі відмов українських політиків і посадовців від польських державних нагород після рішення президента Польщі Кароля Навроцького відкликати орден Білого Орла у Володимира Зеленського.

    Нагадаємо, 19 червня Навроцький оголосив про позбавлення українського президента найвищої державної нагороди Польщі. У Варшаві пояснили це реакцією на рішення України присвоїти Окремому центру спеціальних операцій «Північ» почесне найменування Героїв УПА.

    Президент Польщі заявив, що для польського суспільства було перевищено так званий «больовий поріг» у питаннях історичної пам’яті.

    У відповідь Володимир Зеленський повідомив, що повертає орден Білого Орла до Варшави. За словами глави держави, він отримував нагороду не як особисту відзнаку, а від імені українського народу та українських військових.

    Після цього про повернення своїх польських нагород оголосили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник ГУР Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Згодом до них приєдналися другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Тепер до цього списку офіційно долучився і Володимир Гройсман.

    Експерти зазначають, що ситуація навколо ордена Білого Орла стала найбільшою дипломатичною кризою між Києвом та Варшавою за останні роки. Водночас більшість аналітиків переконані, що стратегічне партнерство між двома державами збережеться, оскільки Україна та Польща мають спільні безпекові інтереси та залишаються ключовими союзниками у протидії російській агресії.

  • Після хвилі обурення Навроцький виправдав позбавлення Зеленського найвищої нагороди Польщі

    Після хвилі обурення Навроцький виправдав позбавлення Зеленського найвищої нагороди Польщі

    Президент Польщі Кароль Навроцький вперше детально пояснив своє рішення про позбавлення президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. За словами польського лідера, цей крок став реакцією на те, що він назвав «перевищенням больового порогу» польського суспільства у питаннях історичної пам’яті.

    Відповідну заяву Навроцький зробив в інтерв’ю польському телеканалу TVN24. Його слова пролунали на тлі масштабного дипломатичного скандалу, який уже вийшов далеко за межі суперечки навколо однієї нагороди та став черговим випробуванням для українсько-польських відносин.

    Коментуючи своє рішення, президент Польщі наголосив, що польський народ має особливе ставлення до тем історичної пам’яті через власний трагічний досвід ХХ століття.

    «Ми знаємо, що таке війна, ми знаємо, що таке боротьба за незалежність, ми знаємо, що таке радянська, а сьогодні російська загроза. Але ми горда польська нація і маємо власний больовий поріг у питаннях, які стосуються нас та наших союзників. І цей поріг був перевищений», – заявив Навроцький.

    За його словами, рішення не спрямоване проти українського народу чи підтримки України у війні проти Росії, однак Варшава не може ігнорувати питання, які викликають гостру реакцію значної частини польського суспільства.

    Скандал навколо ордена розгорівся після того, як польська сторона оголосила про відкликання нагороди, яку Зеленський отримав у 2023 році від тодішнього президента Польщі Анджея Дуди. Орден Білого Орла є найвищою державною відзнакою Республіки Польща і традиційно вручається видатним державним діячам та особам, які зробили значний внесок у розвиток польської державності або міжнародного партнерства.

    Безпосереднім приводом для рішення Варшави стало присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь Героїв УПА. Саме це рішення викликало гостру критику серед польських консервативних політичних сил та організацій, які пов’язують діяльність Української повстанської армії з трагічними подіями на Волині під час Другої світової війни.

    У Польщі питання історичної пам’яті залишається одним із найбільш чутливих у відносинах з Україною. Попри безпрецедентну підтримку Києва після початку повномасштабного вторгнення Росії, дискусії навколо оцінки діяльності УПА регулярно стають джерелом політичної напруги.

    Після рішення польської сторони президент України Володимир Зеленський заявив, що повертає орден Білого Орла до Варшави. За повідомленням української сторони, нагороду було надіслано до канцелярії президента Польщі поштовим відправленням.

    У своєму зверненні Зеленський наголосив, що отримував орден не як особисту відзнаку, а від імені українського народу та українських військових, які боронять державу від російської агресії.

    Водночас глава держави звернув увагу на те, що в історії орденом Білого Орла нагороджувалися й суперечливі історичні постаті, серед яких згадуються російська імператриця Катерина ІІ та італійський диктатор Беніто Муссоліні.

    Ситуація отримала несподіване продовження після того, як від своїх польських нагород почали відмовлятися українські державні діячі.

    Першими про таке рішення оголосили міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Згодом до них приєдналися другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    У своїх заявах вони наголосили, що рішення польської влади щодо Зеленського стало для них неприйнятним сигналом, а сам орден, вручений українським президентам у різні роки, вони розглядали як символ дружби між двома народами.

    Особливо емоційною стала реакція команди Віктора Ющенка. Речниця експрезидента Ірина Ванникова заявила, що орден, вручений Зеленському, був знаком поваги не лише до конкретного політика, а до всього українського суспільства, яке продовжує боротьбу за свободу та незалежність.

    Леонід Кучма у своїй заяві нагадав про спільну українсько-польську декларацію примирення та наголосив, що багаторічна дружба між українцями й поляками не повинна ставати заручницею політичних рішень.

    Петро Порошенко, своєю чергою, підкреслив, що його відмова від нагороди не спрямована проти польського народу. Він подякував Польщі за підтримку України у найважчі роки війни, але заявив, що не може залишатися осторонь після рішення щодо Зеленського.

    Політичні оглядачі зазначають, що конфлікт навколо ордена Білого Орла став одним із найгучніших епізодів у сучасних українсько-польських відносинах. Водночас більшість експертів переконані, що стратегічне партнерство між Києвом і Варшавою збережеться, оскільки обидві країни мають спільні безпекові інтереси та залишаються союзниками перед загрозою з боку Росії.

    Попри різкі заяви та взаємні кроки, дипломати з обох сторін продовжують закликати до діалогу та пошуку рішень, які дозволять уникнути подальшого поглиблення політичної кризи між двома сусідніми державами.

  • Опитування показало несподіване ставлення поляків до позиції Зеленського

    Опитування показало несподіване ставлення поляків до позиції Зеленського

    Відносини між Україною та Польщею переживають один із найскладніших періодів за останні роки. На тлі гучних політичних суперечок, історичних дискусій та скандалу навколо позбавлення президента України Володимира Зеленського польського ордена Білого Орла нове соціологічне дослідження продемонструвало суттєве погіршення сприйняття українського лідера серед польського суспільства.

    Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною компанією Uniter Surveys на замовлення польського видання Wirtualna Polska, більшість громадян Польщі переконані, що Володимир Зеленський негативно ставиться до Польщі та її громадян.

    Дослідження, результати якого оприлюднили польські медіа, засвідчило доволі показову тенденцію. Загалом 58,3% опитаних поляків вважають, що президент України демонструє негативне ставлення до Польщі. Водночас лише 30,1% респондентів переконані у протилежному та оцінюють його ставлення як позитивне. Ще 11,6% учасників опитування не змогли визначитися зі своєю позицією.

    Серед тих, хто висловив негативну оцінку, 33,7% респондентів обрали варіант «скоріше негативне ставлення», тоді як 24,6% заявили про «однозначно негативне» ставлення президента України до Польщі.

    У групі прихильників позитивної оцінки ситуація виглядає менш переконливо. Лише 2,7% опитаних заявили, що Зеленський має «безумовно позитивне» ставлення до Польщі, тоді як ще 27,4% обрали варіант «скоріше позитивне».

    Соціологи також зафіксували суттєві відмінності залежно від політичних симпатій польських громадян. Серед прихильників правлячої коаліції оцінки виявилися значно більш збалансованими. У цій групі 41% респондентів вважають ставлення Зеленського позитивним, тоді як 39% дотримуються протилежної думки.

    Натомість серед виборців опозиційних партій, зокрема представників консервативного табору та правих політичних сил, переважає різко критичне ставлення. За результатами опитування, 83% прихильників опозиції переконані, що український президент ставиться до Польщі негативно.

    Опитування було оприлюднене на тлі чергового загострення українсько-польських відносин, яке розгорнулося після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла.

    Своє рішення Навроцький пояснив тим, що, на його думку, «поріг болю польського суспільства був перевищений». Польський президент пов’язав цей крок із рішенням української сторони присвоїти одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесне найменування на честь Героїв УПА.

    Саме питання історичної пам’яті останніми тижнями стало одним із головних подразників у двосторонніх відносинах. Частина польських політиків та громадських діячів розкритикували Київ за кроки, які, на їхню думку, недостатньо враховують чутливість польського суспільства щодо подій Волинської трагедії та діяльності Української повстанської армії.

    У відповідь в Україні наголошують, що питання історичної пам’яті не повинно ставати інструментом політичного тиску або руйнувати стратегічне партнерство між двома державами, які залишаються ключовими союзниками у протистоянні російській агресії.

    Скандал навколо ордена Білого Орла набув додаткового резонансу після того, як від своїх польських нагород почали відмовлятися відомі українські політики та посадовці. Зокрема, про таке рішення заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко, п’ятий президент Петро Порошенко, а також міністр закордонних справ Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України у Польщі Василь Боднар.

    Попри політичні суперечки, експерти наголошують, що польсько-українські відносини залишаються стратегічно важливими для обох країн. Від початку повномасштабного вторгнення Росії Польща стала одним із головних союзників України, прийнявши мільйони українських біженців та забезпечивши масштабну військову, гуманітарну й політичну підтримку.

    Однак останні соціологічні дослідження свідчать про поступове зростання втоми частини польського суспільства від української тематики та активізацію політичних сил, які використовують історичні суперечки для мобілізації власного електорату.

    Аналітики звертають увагу, що результати опитування не обов’язково відображають реальне ставлення поляків до України загалом, а радше демонструють вплив гострої політичної дискусії, яка останнім часом домінує в польському інформаційному просторі.

    Водночас соціологи наголошують, що громадська думка залишається динамічною та може змінюватися залежно від розвитку подій як усередині Польщі, так і на міжнародній арені. Особливо важливими можуть стати подальші кроки політичного керівництва обох держав щодо врегулювання історичних суперечностей та збереження партнерських відносин.

    На тлі війни Росії проти України польсько-українське партнерство залишається одним із ключових факторів безпеки у Центрально-Східній Європі. Саме тому результати нового опитування можуть стати сигналом для політиків обох країн про необхідність активнішого діалогу та пошуку компромісів у питаннях, які дедалі частіше стають предметом гострих суспільних дискусій.

  • Після рішення щодо Зеленського: троє президентів України відмовилися від ордена Білого Орла

    Після рішення щодо Зеленського: троє президентів України відмовилися від ордена Білого Орла

    Скандал довкола рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла продовжує набирати обертів. Після того, як український президент повернув нагороду до Варшави, про відмову від найвищої державної відзнаки Польщі заявили другий президент України Леонід Кучма, третій президент Віктор Ющенко та п’ятий президент Петро Порошенко.

    Таким чином кількість українських високопосадовців, які відмовилися від польських нагород на знак протесту проти рішення Варшави, продовжує зростати. Раніше аналогічні кроки зробили міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов та посол України в Польщі Василь Боднар.

    Про рішення українських експрезидентів повідомили їхні офіційні представники та пресслужби.

    Віктор Ющенко заявив про відмову від ордена Білого Орла через незгоду з рішенням польської сторони щодо чинного президента України. Речниця Ющенка Ірина Ванникова наголосила, що нагорода, вручена Зеленському, була знаком пошани не лише до конкретної особи, а й до українського народу, який уже понад чотири роки веде боротьбу проти російської агресії.

    У заяві також згадано спільні зусилля Віктора Ющенка та покійного президента Польщі Леха Качинського щодо історичного примирення між двома народами. Зокрема, йдеться про спільне вшанування пам’яті польських жертв у Гуті Пеняцькій та українських жертв у Павлокомі. За словами представників Ющенка, тоді Київ і Варшава обрали шлях діалогу, взаємоповаги та пошуку порозуміння навіть у найскладніших історичних питаннях.

    Другий президент України Леонід Кучма також оголосив про відмову від нагороди, яку отримав ще у 1997 році. У своїй заяві він нагадав про багаторічну історію українсько-польського партнерства та спільну декларацію про примирення, підписану у 2003 році за участі тодішнього президента Польщі Олександра Кваснєвського.

    Кучма підкреслив, що рішення окремих політиків не може перекреслити десятиліття дружби між українським та польським народами. Водночас він зазначив, що не може залишатися осторонь ситуації після позбавлення нагороди президента держави, яка сьогодні захищає не лише власну свободу, а й безпеку всієї Європи.

    Петро Порошенко також повідомив про своє рішення відмовитися від польського ордена Білого Орла. За словами п’ятого президента України, він намагався переконати польську сторону не ухвалювати рішення щодо Зеленського, однак ці спроби виявилися безрезультатними.

    Порошенко наголосив, що польські нагороди отримували не окремі політики, а вся Україна та її народ. Саме тому, на його переконання, рішення про позбавлення Зеленського ордена виходить далеко за межі особистих політичних оцінок.

    Водночас експрезидент підкреслив, що його крок не спрямований проти Польщі чи польського суспільства. Він подякував польському народу за підтримку України від початку повномасштабної війни та висловив сподівання, що нинішня криза не завадить стратегічному партнерству між державами.

    Скандал розпочався 19 червня, коли президент Польщі Кароль Навроцький підписав указ про позбавлення Володимира Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі. Цю відзнаку український президент отримав у 2023 році від попереднього польського лідера Анджея Дуди за внесок у розвиток польсько-українських відносин та захист європейських цінностей.

    У Варшаві пояснили своє рішення реакцією на указ Зеленського про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування на честь Героїв УПА. Саме це стало формальним приводом для політичного конфлікту, який швидко набув міжнародного резонансу.

    У відповідь Володимир Зеленський повідомив, що повертає орден Білого Орла до Польщі. Президент наголосив, що отримував цю нагороду не як особисту відзнаку, а від імені українського народу та українських військових, які борються за свободу своєї держави.

    Політичні оглядачі зазначають, що нинішній конфлікт став одним із найсерйозніших випробувань для українсько-польських відносин за останні роки. Попри це, більшість українських та польських дипломатів закликають не допустити руйнування стратегічного партнерства між країнами, яке має критичне значення в умовах триваючої російської агресії.

    Водночас хвиля відмов від польських нагород серед українських політиків демонструє, наскільки гостро в Києві сприйняли рішення щодо президента Зеленського. Ситуація продовжує розвиватися, а реакція польської сторони на нові демарші українських експрезидентів поки залишається невідомою.

  • Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Боротьба за місце біля Зеленського: Буданов, Арахамія чи Федоров?

    Після гучних політичних потрясінь останніх місяців та завершення епохи домінування Андрія Єрмака в українській владі на Банковій розпочався новий етап перерозподілу впливу. У центрі уваги опинилися одразу три фігури — керівник Офісу президента Кирило Буданов, лідер парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія та міністр оборони Михайло Федоров. Саме їх дедалі частіше називають людьми, на яких президент Володимир Зеленський може спиратися у найближчі роки. Про це йдеться у великому матеріалі «Української правди».

    Поштовхом до нових дискусій про майбутню архітектуру влади стала серія зустрічей президента з представниками парламентських фракцій. Особливий резонанс викликала розмова Володимира Зеленського з п’ятим президентом України Петром Порошенком, яка відбулася наприкінці травня на Банковій. Це була перша особиста зустріч двох політиків після початку повномасштабного вторгнення Росії та загалом перша за сім років президентства Зеленського.

    За даними видання, саме Кирило Буданов і Давид Арахамія були серед тих, хто переконував президента розпочати діалог із представниками опозиції. У владних колах це пояснюють необхідністю пошуку нових форматів взаємодії та стабілізації політичної системи після внутрішньої кризи, яка розгорнулася в команді влади.

    Співрозмовники видання стверджують, що сьогодні Банкова фактично намагається створити нову модель управління державою. Після втрати колишньої монолітності президентської команди Володимир Зеленський опинився перед необхідністю формувати нове коло довірених осіб, здатних не лише виконувати доручення, а й брати на себе частину політичної відповідальності.

    Однією з ключових фігур у цьому процесі називають Кирила Буданова. Колишній керівник Головного управління розвідки, який нині очолює Офіс президента, за останні місяці суттєво посилив свій вплив усередині влади. За інформацією джерел УП, саме він дедалі частіше бере участь у питаннях внутрішньої політики, координує роботу з регіонами та парламентом і стає одним із головних комунікаторів між президентом та політичними елітами.

    Особливу увагу привертає і його популярність серед громадян. За даними соціологічних досліджень, на які посилаються співрозмовники видання, рейтинги Буданова продовжують зростати. У низці моделей потенційних президентських виборів його показники вже наближаються до рейтингів колишнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. Саме це, за словами джерел, викликає певну настороженість у президентському оточенні, адже високі рейтинги автоматично перетворюють чиновника на потенційного політичного конкурента.

    Іншим важливим гравцем залишається Давид Арахамія. Попри відсутність власного високого рейтингу серед виборців, він продовжує відігравати ключову роль у функціонуванні парламентської більшості та комунікації між Офісом президента, Кабінетом Міністрів і Верховною Радою. Саме тому в команді Зеленського його називають одним із найнадійніших союзників президента.

    За інформацією УП, Арахамія активно просуває ідею проведення великої стратегічної сесії для вузького кола представників влади. Її метою має стати визначення спільного бачення майбутнього та відповіді на питання, чи здатна нинішня команда залишатися єдиною в умовах політичних викликів і затяжної війни.

    Третім претендентом на роль одного з головних союзників президента залишається Михайло Федоров. Після багатьох років роботи у сфері цифрової трансформації він очолив Міністерство оборони та отримав можливість реалізовувати масштабні реформи в секторі безпеки й оборони.

    Саме Федоров нині відповідає за низку амбітних проєктів, пов’язаних із модернізацією армії, цифровізацією управління, реформою військових закупівель і впровадженням нових технологій у Збройних силах України. Водночас, як зазначають джерела видання, між президентом і міністром останнім часом виникла певна дистанція.

    Причиною називають як розбіжності в поглядах на майбутню модель управління державою, так і побоювання Банкової щодо можливих політичних амбіцій самого Федорова. У президентському оточенні не приховують, що уважно стежать за його діяльністю та впливом.

    Окремо в матеріалі йдеться про поступову зміну балансу сил усередині влади. Якщо раніше більшість рішень концентрувалася навколо Андрія Єрмака, то тепер формується нова система, у якій вплив розподіляється між кількома центрами.

    Водночас у команді президента залишаються й інші важливі фігури. Серед них називають прем’єр-міністерку Юлію Свириденко, секретаря РНБО Рустема Умєрова, прем’єра Дениса Шмигаля та заступника керівника ОП Олега Татарова. Проте саме Буданов, Арахамія та Федоров сьогодні розглядаються як політики й управлінці, здатні визначати майбутній курс влади.

    Політологи зазначають, що пошук нової опори для президента є закономірним процесом. Україна входить у тривалий період війни та післявоєнного відновлення, а тому потребує не лише сильного лідера, а й команди, здатної забезпечити стабільність управління державою.

    Саме тому боротьба за вплив усередині влади, яка сьогодні залишається переважно непублічною, може стати одним із головних політичних процесів найближчих років. І хоча остаточна конфігурація нової команди Зеленського ще не сформована, вже зараз очевидно, що роль Кирила Буданова, Давида Арахамії та Михайла Федорова у майбутньому української політики лише зростатиме.