Daypolitico

Позначка: підприємці

  • Гранти для бізнесу поставили на паузу: у бюджеті не вистачає грошей на виплати

    Гранти для бізнесу поставили на паузу: у бюджеті не вистачає грошей на виплати

    Українські підприємці, які розраховували на державне грантове фінансування, можуть отримати гроші пізніше, ніж планувалося. На тлі напруженої ситуації з державним бюджетом уряд почав переносити частину видатків, і тепер проблеми торкнулися не лише великих інфраструктурних проєктів, а й програм підтримки бізнесу.

    Про перенесення фінансування грантів повідомила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа. За її словами, на пізніший термін відтерміновано не тільки капітальні видатки держави, а й виплати за грантовими програмами для підприємців. Водночас конкретної дати, коли всі відкладені виплати мають бути відновлені, публічно не названо.

    Тому говорити про повне скасування грантових програм наразі немає підстав. Йдеться саме про перенесення фінансування через нестачу ліквідності в бюджеті, а не про ліквідацію «Власної справи» чи анулювання вже затверджених державою програм підтримки підприємництва.

    Ситуація виглядає особливо контрастно через те, що лише на початку вересня держава суттєво розширила можливості для підприємців. 9 вересня Міністерство економіки та довкілля офіційно оголосило про запуск «Власної справи 2.0», де максимальний розмір гранту для масштабування бізнесу збільшили до 2,5 млн грн.

    За новими правилами програму фактично розділили на два напрями. Для тих, хто тільки відкриває бізнес, передбачена базова підтримка від 100 до 300 тис. грн із можливістю збільшити її до 500 тис. грн завдяки бонусам. Для підприємств, які вже працюють і планують масштабування, базова сума становить від 500 тис. до 1,5 млн грн, а максимальна з урахуванням додаткових коефіцієнтів може сягати 2,5 млн грн. Для цього напряму однією з умов є створення щонайменше одного нового робочого місця.

    Бонусне фінансування передбачено, зокрема, для ветеранського бізнесу, внутрішньо переміщених осіб, релокованих підприємств, компаній на прифронтових територіях, бізнесу, який відновлює знищені внаслідок російської агресії активи, а також підприємств у пріоритетних для держави секторах.

    До таких секторів Мінекономіки відносить промисловість, енергетику, транспорт і логістику, агропромисловий комплекс, оборонно-промисловий сектор, кібербезпеку, будівництво, ІТ, перероблення відходів, економіку догляду, окремі освітні проєкти, креативні індустрії та низку інших напрямів.

    Масштаб програми вже значний. За офіційними даними Міністерства економіки, за чотири роки існування «Власної справи» державну підтримку отримали понад 42 тисячі українців, а загальна сума грантів наблизилася до 12 млрд грн. Завдяки програмі було створено понад 60 тисяч робочих місць.

    Лише в межах однієї з останніх хвиль 2026 року 345 підприємців мали отримати майже 118 млн грн, а реалізація їхніх проєктів повинна була створити близько 550 робочих місць. Тому навіть тимчасова затримка фінансування може бути відчутною для малого й середнього бізнесу, особливо якщо підприємці вже розраховували на державні кошти при плануванні закупівель обладнання, оренди чи розширення виробництва.

    Причина нинішньої ситуації значно ширша за саму грантову програму. За даними, які наводить Delo із посиланням на Підласу, за січень–серпень 2026 року загальний фонд державного бюджету без урахування грантів отримав приблизно на 33,1 млрд грн менше від плану. Майже половина цього відставання — близько 15,6 млрд грн — припала лише на серпень.

    Ще одна проблема — графік міжнародного фінансування. Україна значною мірою покриває невійськові видатки бюджету коштами міжнародних партнерів, тоді як власні доходи держави у великому обсязі спрямовуються на оборону та безпеку.

    Раніше Nenka.info писала, що за перше півріччя 2026 року міжнародні партнери профінансували понад третину видатків загального фонду держбюджету, тоді як на сектор безпеки та оборони припадало близько 63% усіх видатків загального фонду.

    Оборона «з’їла» 63% бюджету: чому Україна залежить від міжнародної допомоги

    Нинішні проблеми вже торкнулися й інших напрямів державних витрат. Через затримки із зовнішнім фінансуванням Мінфін переніс частину капітальних видатків, які планувалося здійснити у вересні–листопаді, на грудень. Серед них були й витрати, пов’язані з підготовкою енергетичної інфраструктури до зими.

    Раніше Nenka.info повідомляла, що було перенесено близько 39 млрд грн, передбачених, зокрема, на енергозахист та інші капітальні потреби.

    На зиму грошей не вистачає: Мінфін переніс 39 млрд грн на енергозахист і укриття

    Напруження вже відчув і великий інфраструктурний бізнес. Група компаній «Автострада» 17 вересня заявила про призупинення робіт на державних об’єктах через проблеми з фінансуванням. Згодом власник компанії Максим Шкіль заявив, що борг держави за виконані роботи становить близько 15 млрд грн. Ці заяви компанії ілюструють ширший характер затримок у частині державних платежів, хоча вони не означають, що абсолютно всі бюджетні виплати в країні зупинені.

    Водночас проблеми з фінансуванням виникають у момент, коли уряд одночасно намагається розширювати інструменти підтримки економіки. Це створює парадоксальну ситуацію: держава затверджує більші гранти та нові програми, але фактична швидкість виплати коштів дедалі сильніше залежить від графіка надходження міжнародної допомоги.

    Окремим ризиком залишається співпраця з міжнародними фінансовими організаціями. На початку вересня Підласа попереджала, що Україна може не отримати запланований грудневий транш МВФ приблизно на $1,66 млрд, якщо не виконає необхідні законодавчі умови програми.

    За інформацією Delo, наприкінці серпня йшлося також про близько $12,7 млрд міжнародної підтримки до кінця 2026 року, отримання якої залежало від виконання Україною низки домовленостей із партнерами.

    Для підприємців головне зараз — не плутати перенесення виплат із закриттям програми. Офіційні правила «Власної справи 2.0» залишаються чинними, Мінекономіки не оголошувало про припинення приймання заявок чи скасування вже визначених механізмів підтримки. Публічно підтверджено саме відтермінування частини фінансування на тлі бюджетного дефіциту.

    Проте для бізнесу різниця між формальним правом на грант і фактичним надходженням грошей може бути критичною. Підприємства планують закупівлі, ремонт, відкриття нових точок і найм працівників під конкретні строки. Якщо державне фінансування надходить пізніше, підприємцю доводиться або переносити інвестиції, або тимчасово покривати витрати власними оборотними коштами.

    Саме тому найближчим ключовим питанням буде не доля самої програми, а коли бюджет отримає достатньо ресурсів, щоб профінансувати відкладені гранти. Станом на зараз окремого публічно оголошеного календаря таких виплат немає.

  • Сюрпризів на митниці стане менше: підприємцям дали інструмент для перевірки вартості імпорту

    Сюрпризів на митниці стане менше: підприємцям дали інструмент для перевірки вартості імпорту

    Державна митна служба України запустила новий цифровий сервіс, який має допомогти імпортерам та іншим учасникам зовнішньоекономічної діяльності ще до подання митної декларації оцінювати рівень митної вартості товарів. Інструмент отримав назву «Аналіз рівня митної вартості товарів» і вже доступний в особистому кабінеті на офіційному порталі відомства.

    Сервіс надає користувачам статистичну інформацію про митну вартість товарів, які раніше оформлювалися митними органами України. Отримані дані відображаються у вигляді наочної гістограми, завдяки чому бізнес може побачити розподіл вартості аналогічної продукції та орієнтовний діапазон цін, який фіксувався під час попередніх митних оформлень.

    Фактично підприємці отримали можливість заздалегідь перевірити, наскільки заявлена ними вартість товару відповідає показникам, які вже містяться в інформаційних системах митниці. Це не скасовує необхідності документально підтверджувати ціну конкретної партії, однак дозволяє краще підготуватися до оформлення та оцінити ризик виникнення додаткових запитань з боку митного органу.

    Щоб сформувати вибірку, користувач повинен зазначити код товару відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності. Крім того, можна обрати період митного оформлення, країну походження продукції, статус оформлення та одиницю виміру вартості.

    Ціну можна аналізувати за кілограм товару або за додаткову одиницю виміру, якщо така передбачена для відповідної товарної позиції. Для точнішого пошуку система також дозволяє вказати фрагмент опису продукції.

    Однією з важливих функцій нового інструмента є можливість побачити розподіл цін залежно від застосованого методу визначення митної вартості. Це дає бізнесу змогу зрозуміти, як саме формувався відповідний показник для схожих товарів і наскільки часто митні органи приймали заявлену контрактну ціну або використовували інші передбачені законодавством методи.

    Митна вартість є одним із ключових показників під час імпорту, оскільки саме на її основі у багатьох випадках розраховуються митні платежі. Через це розбіжності між декларантом і митницею щодо правильності визначення вартості можуть призводити до затримок, запитів додаткових документів, коригування заявлених показників та подальших спорів.

    Новий сервіс покликаний зробити цей процес більш прогнозованим. Підприємець зможе проаналізувати статистику до ввезення або декларування товарів та врахувати отримані результати під час підготовки контрактів, рахунків, платіжних документів, транспортних матеріалів та інших підтверджень вартості.

    У Держмитслужбі наголошують, що сервіс не просто показує окрему середню ціну. Інформація відображається як розподіл значень, що важливо для правильного розуміння статистики. Вартість однакової або подібної продукції може відрізнятися залежно від виробника, комплектації, якості, обсягу партії, країни походження, умов постачання, витрат на транспортування та інших обставин.

    Тому отриманий показник не варто сприймати як обов’язкову або мінімально допустиму ціну. Йдеться насамперед про аналітичний орієнтир, який допомагає учаснику зовнішньоекономічної діяльності оцінити загальну ситуацію та завчасно виявити можливі розбіжності.

    Наприклад, якщо заявлена імпортером вартість суттєво відрізняється від більшості показників у системі, компанія може заздалегідь підготувати розширений пакет підтверджувальних документів. Водночас якщо ціна перебуває у типовому для аналогічних товарів діапазоні, це може зменшити невизначеність під час оформлення, хоча й не гарантує автоматичного прийняття митної вартості.

    За очікуваннями Держмитслужби, використання нового сервісу сприятиме підвищенню прозорості митних процедур, якіснішій підготовці документів та більшій передбачуваності митного контролю для сумлінних компаній. Крім того, інструмент має допомогти зменшити кількість спірних ситуацій, які виникають під час перевірки правильності визначення митної вартості.

    Запуск сервісу став частиною ширшої цифрової трансформації української митниці. Держмитслужба вже розвиває інструменти роботи зі статистикою, відкритими даними та державними реєстрами. Зокрема, на порталі відомства працює BI-система, за допомогою якої можна аналізувати імпорт та експорт України за країнами, товарами, обсягами, одиницями виміру та митними платежами.

    У відомстві пояснюють, що основним масивом інформації, з яким працює митниця, є митні декларації. Частина цих даних після знеособлення відкривається для суспільства та бізнесу, а статистичні показники можна переглядати в інтерактивному форматі й експортувати для подальшої роботи.

    Новий інструмент аналізу митної вартості має більш прикладне призначення. Він орієнтований передусім на компанії, які готуються до оформлення конкретних товарів і потребують інформації про попередні операції з подібною продукцією.

    Для бізнесу така функція може бути особливо корисною під час планування імпорту нових категорій товарів, роботи з новим постачальником або виходу на ринок продукції, яку компанія раніше не ввозила. Аналіз статистики дозволить точніше оцінювати майбутні витрати та враховувати можливі митні ризики у фінансових розрахунках.

    Водночас користувачам необхідно правильно визначити код товару за УКТ ЗЕД, адже саме від класифікації залежатиме релевантність отриманої вибірки. Якщо код буде обрано неправильно, система може показати інформацію про іншу категорію продукції, що зробить порівняння некоректним.

    Нещодавно Держмитслужба також запровадила цифровий сервіс на основі штучного інтелекту, який допомагає користувачам підбирати ймовірний код товару за УКТ ЗЕД. Для аналізу можна ввести опис продукції та додати фотографії, каталоги, технічну документацію або інші матеріали.

    Під час формування рекомендації система використовує УКТ ЗЕД, пояснення та примітки до неї, попередні рішення Держмитслужби, а також міжнародну базу рішень Binding Tariff Information, яку застосовують митні адміністрації країн Європейського Союзу. Результат містить найбільш імовірний код, обґрунтування класифікації та посилання на використані джерела.

    Поєднання інструментів для класифікації продукції та аналізу її митної вартості може суттєво спростити підготовчий етап. Спочатку компанія зможе уточнити можливий код товару, а потім переглянути статистику його попередніх оформлень.

    Паралельно Україна наближає митні процедури до правил Європейського Союзу. У Верховній Раді раніше зазначали, що перехід на європейські стандарти передбачає цифровізацію більшості процедур, скорочення паперової бюрократії, розширення системи авторизацій і митних спрощень, а також зменшення залежності результатів оформлення від людського фактора.

    Ще одним напрямом є впровадження рішень щодо зобов’язуючої інформації з питань класифікації товарів, які мають працювати за логікою європейської системи Binding Tariff Information. Подібні рішення дозволяють бізнесу заздалегідь отримати офіційну позицію митного органу щодо класифікації конкретної продукції та використовувати її під час подальших оформлень.

    У перспективі це має скоротити кількість суперечок навколо кодів УКТ ЗЕД, ставок мита та необхідних дозвільних документів. Для компаній, які регулярно ввозять однакові товари, передбачуваність класифікації є не менш важливою, ніж можливість попередньо оцінити митну вартість.

    Новий сервіс не замінює митного контролю та не звільняє декларантів від обов’язку подавати достовірні відомості. Кожна зовнішньоекономічна операція має власні умови, тому митниця й надалі оцінюватиме надані документи та обставини конкретного постачання.

    Однак відкритий доступ до статистики дає підприємцям можливість бачити більше інформації, на яку може орієнтуватися митний орган. Це створює передумови для більш рівноправної комунікації між державою та бізнесом і дозволяє компаніям не чекати проблем уже під час оформлення, а готуватися до них завчасно.

    У Держмитслужбі називають розвиток цифрових сервісів одним із пріоритетних напрямів роботи. Новий аналітичний інструмент має розширити можливості бізнесу для самостійного використання статистичних даних, підвищити відкритість митних процесів та сприяти формуванню партнерських відносин між митницею й учасниками зовнішньоекономічної діяльності.

  • Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Бізнес після російських атак отримав “зелене світло”: Кабмін прибрав важливі перевірки

    Кабінет Міністрів України ухвалив рішення, яке має суттєво прискорити відновлення підприємств, пошкоджених або знищених унаслідок російської агресії. Відтепер значна частина нерухомого майна бізнесу, яке постраждало через бойові дії, буде звільнена від державних перевірок. Уряд пояснює, що таким чином підприємці зможуть спрямувати ресурси не на проходження контрольних процедур, а безпосередньо на відбудову виробництва, складів, офісів та інших об’єктів.

    Про нове рішення повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко. За її словами, зміни є частиною комплексної державної політики підтримки українського бізнесу в умовах повномасштабної війни та мають зменшити адміністративне навантаження на підприємців, які зазнали збитків через російські обстріли.

    Нові правила передбачають, що державний контроль більше не здійснюватиметься щодо кількох категорій нерухомості. Насамперед це об’єкти, які були повністю знищені або пошкоджені внаслідок бойових дій. Крім того, перевірки не проводитимуться щодо майна, розташованого на територіях активних або можливих бойових дій, а також на тимчасово окупованих територіях. До переліку також увійшли об’єкти, що знаходяться на землях ризикованого землеробства або на територіях, забруднених чи потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами.

    За оцінками уряду, нововведення охопить десятки тисяч об’єктів по всій країні. Це як виробничі підприємства, так і складські комплекси, офіси, логістичні центри та інші комерційні будівлі, які постраждали від російських атак або перебувають у небезпечних регіонах. Саме необхідність проходження численних перевірок нерідко ставала одним із факторів, що затримував відновлення бізнесу після руйнувань. Тепер підприємства отримають можливість швидше розпочинати ремонтні роботи та повертатися до повноцінної діяльності.

    Водночас уряд наголошує, що скасування перевірок не означає повної відмови від державного контролю. Він і надалі залишатиметься обов’язковим у сферах, які стосуються захисту життя та здоров’я людей, екологічної безпеки, національної безпеки, а також виконання міжнародних зобов’язань України. Таким чином Кабмін намагається знайти баланс між дерегуляцією та необхідністю забезпечення суспільної безпеки.

    Рішення про скасування частини перевірок стало одним із кількох нових інструментів підтримки підприємств, які постраждали через російські обстріли. Паралельно уряд продовжує реалізацію програм фінансової допомоги, що були оновлені цього літа.

    Одним із ключових механізмів стала нова програма кредитування в межах державної ініціативи «Доступні кредити 5–7–9%». З 1 липня підприємства можуть отримати пільгові кредити на відновлення пошкодженого майна у розмірі до 150 млн гривень. Особливістю програми стала рекордно низька ставка — лише 0,1% річних протягом перших двох років користування кредитом. Після завершення цього періоду застосовуватимуться стандартні умови програми.

    Окрім кредитування, держава розширює можливості страхового захисту бізнесу. Для підприємств у всіх регіонах України передбачено компенсацію страхової премії до 3 млн гривень. Для компаній, що працюють у прифронтових областях, максимальна компенсація збитків може сягати 30 млн гривень. Подати заявки можна через мережу центрів «Дія.Бізнес» або за допомогою механізмів, які реалізує Експортно-кредитне агентство України.

    Також уряд залишив чинною програму грантової підтримки виробничих підприємств. Українські компанії можуть отримати до 16 млн гривень на відновлення виробничих потужностей, закупівлю обладнання або модернізацію підприємств після руйнувань. Гранти є безповоротною державною допомогою за умови виконання визначених програмою критеріїв.

    Окремий напрямок підтримки стосується збереження робочих місць. У межах програми «Точка опори» підприємства можуть отримувати компенсацію частини заробітної плати працівників та єдиного соціального внеску. Таким чином уряд прагне допомогти компаніям утримати персонал навіть у випадках, коли виробництво тимчасово призупинене через наслідки російських атак.

    Необхідність ухвалення такого рішення стала особливо очевидною після чергової хвилі масованих російських обстрілів українських міст. Лише останніми днями суттєвих пошкоджень зазнали десятки підприємств, серед яких великі логістичні комплекси, торговельні мережі, виробничі підприємства та офіси. Зокрема, було знищено складські приміщення одного з найбільших українських ритейлерів електроніки MOYO, пошкоджень зазнали об’єкти групи ERC, дилерський центр Porsche Center Kyiv Airport, магазин «Агромат», готель CityHotel Residence та низка інших підприємств.

    В уряді підкреслюють, що нові правила є частиною ширшої економічної політики «Зроблено в Україні», яка передбачає дерегуляцію, розширення доступу до фінансування, грантову підтримку, страхування воєнних ризиків та стимулювання інвестицій навіть в умовах війни. Очікується, що поєднання цих механізмів дозволить скоротити час відновлення пошкоджених підприємств, зберегти тисячі робочих місць і підтримати економічну активність у регіонах, які найбільше потерпають від російської агресії.

    Попри війну, уряд робить ставку на максимально швидке повернення бізнесу до роботи. Саме тому дерегуляція, фінансова підтримка та мінімізація бюрократичних процедур розглядаються як один із ключових інструментів економічної стійкості України в умовах затяжної війни.

  • До 500 тисяч гривень на власний бізнес: уряд розширив грантову програму ще на два регіони

    До 500 тисяч гривень на власний бізнес: уряд розширив грантову програму ще на два регіони

    Кабінет Міністрів України розширив дію державної грантової програми «Власна справа», додавши до переліку територій, які можуть отримати підвищену фінансову підтримку, Одеську область та місто Славутич. Відтепер підприємці цих регіонів також матимуть можливість отримати до 500 тисяч гривень на відкриття або розвиток власного бізнесу.

    Про зміни 29 червня повідомили у сервісі «Дія». Рішення уряду стало частиною державної політики підтримки малого та середнього бізнесу в регіонах, які зазнали найбільшого впливу війни або мають підвищене стратегічне значення.

    До цього часу програма з підвищеним розміром грантів діяла у Харківській, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Херсонській, Чернігівській та Сумській областях. Після ухвалення урядового рішення до цього переліку офіційно приєдналися Одеська область і місто Славутич.

    Розмір державної підтримки залежить від того, скільки нових робочих місць планує створити підприємець. До 300 тисяч гривень можуть отримати заявники, які працевлаштують щонайменше одного працівника. Максимальний грант у розмірі до 500 тисяч гривень надаватиметься тим, хто створить не менше двох нових робочих місць.

    Окремий напрямок програми діє для молодих українців віком до 25 років. Вони можуть претендувати на грант до 150 тисяч гривень для запуску власної справи без обов’язкової вимоги створювати нові робочі місця. Водночас у межах оновленої політики «Зроблено в Україні» уряд уже анонсував поступове збільшення максимальної суми підтримки для молодих підприємців до 200 тисяч гривень.

    Грантові кошти можна використовувати на придбання обладнання, виробничої техніки, сировини, матеріалів, а також оплату оренди приміщень для ведення бізнесу. Витрачати їх на особисті потреби або цілі, не передбачені бізнес-планом, заборонено.

    Подати заявку можуть громадяни, які лише планують започаткувати власну справу, чинні фізичні особи-підприємці та юридичні особи. Однією з головних умов участі є відсутність податкової заборгованості та ведення діяльності поза тимчасово окупованими територіями України.

    Процедура отримання гранту передбачає кілька етапів. Спочатку необхідно подати заявку разом із бізнес-планом через портал «Дія». Після цього кандидат проходить співбесіду в центрі зайнятості, де оцінюють реалістичність бізнес-ідеї та перспективи її реалізації. Остаточне рішення про виділення фінансування ухвалюють після аналізу всіх документів.

    Грантова програма «Власна справа» працює з липня 2022 року в межах державного проєкту «єРобота», який реалізує Міністерство економіки України. Її головна мета — стимулювати розвиток мікро- та малого підприємництва, створення нових робочих місць і підтримку економічної активності навіть в умовах повномасштабної війни.

    Протягом останніх двох років умови програми неодноразово розширювалися. Наприкінці 2024 року уряд спростив доступ до грантів для ветеранів, людей з інвалідністю внаслідок війни, членів їхніх сімей та родин загиблих Захисників і Захисниць України. Для окремих категорій учасників також були збільшені максимальні суми фінансування залежно від кількості створених робочих місць.

    За даними Міністерства економіки, у межах політики «Зроблено в Україні» програмою «Власна справа» вже скористалися понад 34 тисячі українців. Завдяки державним грантам вдалося створити близько 60 тисяч нових робочих місць, а загальний обсяг інвестицій у розвиток малого бізнесу перевищив 6,8 млрд гривень.

    В уряді наголошують, що розширення географії програми має допомогти активніше розвивати підприємництво в регіонах, які потребують додаткової економічної підтримки через наслідки війни. Очікується, що нові можливості для підприємців Одещини та Славутича сприятимуть відкриттю нових виробництв, сервісних компаній, закладів сфери послуг та створенню додаткових робочих місць.

    Уряд продовжує розширювати державні програми підтримки бізнесу, роблячи фінансову допомогу доступнішою для підприємців і стимулюючи відновлення української економіки навіть в умовах воєнного часу.

  • Петиція за відновлення Лук’янівського ринку набрала необхідні голоси

    Петиція за відновлення Лук’янівського ринку набрала необхідні голоси

    Петиція із закликом відновити Лук’янівський ринок у Києві, який зазнав руйнувань унаслідок російської ракетної атаки 24 травня 2026 року, набрала необхідну кількість голосів для офіційного розгляду міською владою. Документ підтримали понад шість тисяч киян, що дозволяє передати його на розгляд Київської міської ради та столичної адміністрації.

    Ініціатори звернення наголошують, що Лук’янівський ринок є не лише торговельним майданчиком, а й важливим елементом міської інфраструктури та історичного середовища столиці. Протягом десятиліть він забезпечував мешканців району доступними продуктами харчування, а також був місцем роботи для десятків підприємців, продавців та працівників сфери послуг.

    Автори петиції зазначають, що руйнування ринку внаслідок російського удару стало серйозним ударом для місцевої громади. На їхню думку, йдеться не лише про пошкодження будівель, а й про втрату важливого соціального простору, який відігравав значну роль у повсякденному житті мешканців Шевченківського району.

    У зверненні містяни закликають столичну владу провести оперативну оцінку завданих збитків, оприлюднити чіткий та прозорий план відбудови об’єкта, а також передбачити необхідне фінансування. Для реалізації проєкту пропонується використати як кошти міського бюджету, так і можливу міжнародну допомогу, спрямовану на відновлення пошкодженої війною інфраструктури.

    Окремо автори петиції звертають увагу на необхідність підтримки підприємців, які втратили можливість працювати через руйнування ринку. На їхню думку, місто має запропонувати механізми допомоги бізнесу та сприяти якнайшвидшому поверненню людей до роботи.

    Однією з головних вимог документа є збереження історичної та соціальної функції Лук’янівського ринку. Підписанти наполягають, що територія не повинна бути використана для реалізації інших комерційних проєктів або забудови, а сам ринок має бути відновлений саме у тому форматі, який традиційно виконував важливу роль для району та міста загалом.

    Після досягнення необхідного порогу підтримки міська влада зобов’язана розглянути петицію та надати офіційну відповідь щодо подальших дій і можливостей відновлення об’єкта.

    Нагадаємо, в ніч на 24 травня Росія здійснила один із наймасштабніших комбінованих ударів по Україні. За даними Повітряних сил, окупанти застосували десятки ракет і сотні безпілотників різних типів. Унаслідок атаки пошкоджень зазнали об’єкти цивільної інфраструктури в Києві, зокрема район станції метро «Лук’янівська», де розташований Лук’янівський ринок.

    Поступово роботу в районі відновлюють окремі заклади та підприємства. Зокрема, після вимушеної перерви вже відновив роботу ресторан швидкого харчування біля станції метро «Лук’янівська», який також постраждав під час російської атаки. Водночас питання відбудови самого ринку залишається одним із ключових для місцевої громади.

  • Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та МВФ відмовляються від ПДВ для ФОП і шукають нову податкову модель

    Україна та Міжнародний валютний фонд (МВФ) фактично поставили паузу в одному з найрезонансніших податкових питань — можливому запровадженні податку на додану вартість для фізичних осіб-підприємців. За підсумками перемовин у Вашингтоні сторони дійшли висновку, що ця ідея є надто чутливою як з економічної, так і з політичної точки зору, тому наразі її реалізація не розглядається як пріоритет. Натомість Україна разом із міжнародними партнерами зосереджується на пошуку альтернативних джерел наповнення державного бюджету, зокрема в контексті формування фінансової політики на 2027 рік.

    Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко після участі у весняних зборах МВФ та Світового банку. За її словами, українська делегація провела низку консультацій із представниками фонду та європейських інституцій, під час яких вдалося донести позицію уряду щодо ризиків такого кроку. Вона наголосила, що МВФ із розумінням поставився до аргументів української сторони, визнавши, що запровадження ПДВ для ФОПів може викликати негативну реакцію в суспільстві та не знайти підтримки в парламенті.

    Питання оподаткування ФОПів залишається одним із найчутливіших у податковій політиці України, адже воно безпосередньо зачіпає сотні тисяч підприємців, які працюють у сфері торгівлі, послуг, ІТ та малого виробництва. У попередні місяці уряд розглядав можливість введення ПДВ для підприємців із певним рівнем доходу, що відповідало б європейській практиці, однак ця ініціатива викликала значний спротив з боку бізнесу. Представники малого бізнесу неодноразово заявляли, що такі зміни ускладнять ведення діяльності, збільшать адміністративне навантаження та можуть призвести до зростання цін для споживачів.

    Крім того, політична складова також стала важливим фактором. У Верховній Раді не сформувалося достатньої підтримки для ухвалення відповідного законопроєкту. Зокрема, представники парламентської більшості відкрито заявляли, що документ не готовий до розгляду, навіть попри те, що він розглядався як один із елементів співпраці з МВФ у межах програми фінансової підтримки. У підсумку уряд змушений був шукати більш збалансовані рішення, які б дозволили зберегти довіру міжнародних партнерів, не створюючи додаткового тиску на внутрішній ринок.

    У ході переговорів у Вашингтоні сторони погодилися, що в умовах повномасштабної війни Україна потребує гнучкішого підходу до реалізації структурних реформ. Це означає, що ключовим пріоритетом залишається макрофінансова стабільність, а не формальне виконання всіх вимог у встановлені строки. Саме тому питання ПДВ для ФОПів було відкладене, а натомість розпочато роботу над альтернативними інструментами наповнення бюджету.

    Серед таких інструментів уже розглядаються кілька напрямів. Зокрема, уряд схвалив законодавчі ініціативи щодо оподаткування цифрових платформ, що має на меті залучити до бюджету кошти від діяльності міжнародних онлайн-сервісів. Також обговорюються зміни до правил оподаткування міжнародних поштових відправлень, що може зменшити можливості для ухилення від податків у сфері електронної комерції. Окремо розглядається питання продовження дії військового збору як одного з ключових джерел фінансування оборонних потреб держави.

    Експерти зазначають, що відмова від негайного запровадження ПДВ для ФОПів не означає повної відмови від реформування податкової системи. Україна й надалі має зобов’язання перед міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази та гармонізації законодавства з європейськими нормами. Водночас нинішній підхід демонструє прагнення уряду знайти баланс між необхідністю наповнення бюджету та підтримкою малого бізнесу, який залишається важливою складовою економіки.

    Співпраця з МВФ залишається критично важливою для України, адже фінансова допомога фонду є одним із ключових джерел підтримки економіки в умовах війни. Саме тому уряд намагається зберегти довіру партнерів, водночас адаптуючи реформи до реальних умов. У цьому контексті відмова від ПДВ для ФОПів виглядає як приклад компромісного рішення, яке дозволяє уникнути соціальної напруги та економічних ризиків.

    Очікується, що найближчим часом уряд представить нові пропозиції щодо податкової політики, які враховуватимуть як вимоги міжнародних партнерів, так і потреби українського бізнесу. Таким чином, дискусія навколо оподаткування ФОПів не завершена, але переходить у нову фазу — пошуку ефективних і водночас прийнятних для суспільства рішень.

  • У Раді готують закон щоб зупинити знесення МАФів і втрату робочих місць

    У Раді готують закон щоб зупинити знесення МАФів і втрату робочих місць

    В Україні на тлі війни загострюється конфлікт між малим бізнесом і місцевою владою. Підприємці, які володіють малими архітектурними формами, заявляють про масові випадки демонтажу кіосків, що призводить до втрати робочих місць і фактичного знищення легального бізнесу. У парламенті вже готують законодавчу відповідь.

    Проблему обговорили 2 квітня на засіданні Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів. За словами підприємців, навіть ті МАФи, які працюють офіційно та сплачують податки, опиняються під загрозою знесення. Це відбувається у період, коли економіка країни і так перебуває під тиском війни.

    У відповідь на ситуацію в комітеті розробили законопроєкт №15035. Його мета — обмежити практику витіснення малого бізнесу великим ритейлом і зупинити необґрунтовані дії місцевої влади щодо демонтажу МАФів.

    Голова комітету Галина Третьякова наголошує: питання знесення кіосків не можна розглядати лише як питання благоустрою. За кожним таким рішенням стоять конкретні люди, їхні доходи та родини. За її словами, перед демонтажем необхідно оцінювати втрати робочих місць і компенсувати їх створенням нових.

    Окремо вона звернула увагу на соціальний аспект. Частина власників МАФів має у сім’ях військовослужбовців, а для ветеранів повернення до малого бізнесу часто є єдиною можливістю інтеграції в мирне життя. Втрата такого бізнесу означає для багатьох повну втрату джерела доходу.

    Крім економічної ролі, у комітеті підкреслюють і функцію МАФів під час війни. Саме малий бізнес забезпечував швидке відновлення базових послуг після початку повномасштабного вторгнення, зокрема постачання продуктів. Формат невеликих точок продажу дозволяє працювати там, де великі мережі не можуть оперативно відкритися.

    Попри це, відносини між центральною владою та місцевими органами залишаються напруженими. Особливо це стосується Києва, де, за словами депутатів, бюджет має значні ресурси і не потребує додаткового тиску на малий бізнес як джерела наповнення.

    У комітеті вже заявили про намір звернутися до місцевих адміністрацій із закликом тимчасово припинити знесення МАФів до ухвалення нового закону. Водночас остаточне вирішення конфлікту залежатиме від того, чи вдасться узгодити позиції парламенту, уряду і місцевої влади.

    Поки що законопроєкт перебуває на стадії обговорення. Однак сам факт його появи свідчить про те, що проблема демонтажу малого бізнесу під час війни виходить на рівень державної політики.

  • Засновник OnlyFans Леонід Радвінський помер після боротьби з раком

    Засновник OnlyFans Леонід Радвінський помер після боротьби з раком

    Помер підприємець українського походження, засновник платформи OnlyFans Леонід Радвінський. Бізнесмену було 43 роки, причиною смерті стала онкологічна хвороба.

    Радвінський став відомим завдяки розвитку онлайн-сервісу, який дозволив авторам контенту напряму заробляти на підписках без посередників. Платформа швидко здобула популярність у всьому світі та стала одним із найуспішніших прикладів монетизації цифрового контенту.

    У 2018 році підприємець придбав контрольний пакет компанії Fenix International, яка володіє сервісом. Уже за кілька років бізнес почав приносити значні прибутки. Зокрема, у 2022 році доходи платформи перевищили 1 мільярд доларів, а сам Радвінський отримав сотні мільйонів доларів дивідендів. Роком раніше його виплати сягнули близько 500 мільйонів доларів.

    Попри глобальний успіх, бізнесмен уникав публічності, рідко давав інтерв’ю та залишався поза увагою медіа. Водночас його проєкт суттєво вплинув на ринок цифрового контенту та змінив підхід до взаємодії між авторами і аудиторією.

    Леонід Радвінський народився в Одесі, згодом разом із родиною емігрував до США та виріс у Чикаго. Він здобув освіту в Північно-Західному університеті за спеціальністю економіка. До запуску платформи займався інвестиціями, програмуванням, а також цікавився шахами й авіацією.

    Його смерть стала помітною подією для цифрової індустрії, адже створений ним бізнес змінив правила гри на ринку онлайн-контенту.

  • Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабмін може зобов’язати частину ФОП платити ПДВ: нові правила можуть торкнутися 257 тисяч підприємців

    Кабінет міністрів розглядає можливість змінити правила оподаткування для фізичних осіб-підприємців. За попередніми оцінками, близько 257 тисяч ФОПів можуть бути зобов’язані реєструватися платниками податку на додану вартість, якщо їхній річний оборот перевищує приблизно 3–4 млн гривень.

    Йдеться приблизно про третину всіх підприємців в Україні. Для решти малого бізнесу правила спрощеної системи оподаткування можуть залишитися без змін.

    За інформацією LIGA.net, у Кабміні вважають, що розширення бази платників ПДВ дозволить збільшити доходи державного бюджету приблизно на 40 млрд гривень щороку.

    Раніше обговорювався значно нижчий поріг — близько 1 млн гривень річного обороту. У такому разі нові податкові правила могли б торкнутися значно більшої кількості підприємців. Наразі уряд розглядає компромісний варіант із підвищенням ліміту до приблизно 4 млн гривень на рік.

    Дискусія навколо змін у податковій системі для ФОПів триває на тлі переговорів України з міжнародними партнерами щодо розширення податкової бази. Раніше Верховна Рада не підтримала законопроєкт про цифрові платформи №14025, до якого уряд планував додати правки, пов’язані з вимогами МВФ щодо змін у податковій політиці. Детальніше про це можна прочитати у матеріалі.

    Питання податкових змін для малого бізнесу активно обговорюється і в контексті співпраці України з Міжнародним валютним фондом. Серед можливих кроків — розширення бази оподаткування та перегляд частини податкових пільг. Про нову програму співпраці України з МВФ та її умови раніше повідомляло наше видання.

    Остаточне рішення щодо змін у правилах оподаткування для ФОПів поки не ухвалене. Однак уряд продовжує обговорювати можливі варіанти реформування податкової системи.

  • Податківці Чернігівської області вимагали «відкати» від підприємців

    Податківці Чернігівської області вимагали «відкати» від підприємців

    У Чернігівській області правоохоронці викрили схему системного отримання хабарів серед посадовців податкової служби.

    Про підозру повідомлено двом керівникам структурних підрозділів та головному державному інспектору Головного управління ДПС області.

    За даними слідства, податківці вимагали гроші від підприємців за «лояльність» під час перевірок. Йшлося про порушення у торгівлі підакцизними товарами, роботу без ліцензій та проблеми з реєстраторами розрахункових операцій.

    Підприємці змушені були платити щомісячні та щорічні «відкати», сума яких залежала від можливих штрафів. Схема діяла на постійній основі і мала ознаки системності.

    Правоохоронці продовжують слідчі дії та перевіряють можливу причетність інших співробітників податкової до незаконних оборудок.