Daypolitico

Позначка: підрядник

  • Харківська чиновниця вимагала 10% «відкату» від підрядника

    Харківська чиновниця вимагала 10% «відкату» від підрядника

    У Харкові правоохоронці викрили заступницю директора одного з департаментів міської ради, яка вимагала неправомірну вигоду від підрядника за безперешкодну участь у закупівлях, укладення договорів та підписання актів виконаних робіт.

    За даними слідства, у 2025 році департамент уклав із приватною компанією кілька договорів на поточний і капітальний ремонт трьох багатоквартирних будинків у Харкові на суму майже 3,7 млн грн. Після завершення робіт посадовиця вимагала «відкат» у розмірі 10%, що становило близько 370 тис. грн, натякнувши, що без цього подальша участь компанії у договорах буде заблокована.

    Отримати гроші в кабінеті чиновниця відмовилася. Замість цього вона передала підряднику аркуш із адресою та «кодами» для передачі готівки через пункт обміну валют, після чого знищила свій запис. Підрядник передав 300 тис. грн, решту посадовиця планувала отримати згодом.

    Прокурор Слобідської окружної прокуратури повідомив посадовиці про підозру за ч. 3 ст. 368 ККУ (одержання неправомірної вигоди). Триває досудове розслідування.

  • Шляхопровід за 95 мільйонів: Київ віддав підряд фірмі з мінімальним досвідом і кримінальним шлейфом

    Шляхопровід за 95 мільйонів: Київ віддав підряд фірмі з мінімальним досвідом і кримінальним шлейфом

    КП «Київавтошляхміст» уклало договір на 95,3 млн гривень на відновлення несних конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями на Окружній дорозі в Подільському районі столиці. Роботи мають охопити прогонові будови, опори та елементи мостового полотна, де зафіксовані руйнування бетону, оголення арматури та корозія. Оновити об’єкт підрядник повинен до кінця 2026 року.

    Закупівлю провели через систему Prozorro, однак без реальної конкуренції — єдиним учасником стало ТОВ «Д-Груп Інжиніринг», із яким і підписали угоду.

    Водночас досьє компанії викликає запитання. За даними аналітичних платформ, підприємство зареєстроване у 2016 році та не має суттєвого досвіду виконання бюджетних контрактів. До цього воно уклало лише два невеликі договори на суму близько 23 тисяч гривень із комунальним підприємством у Боярці.

    За роки існування фірма неодноразово змінювала власників і юридичну адресу. Серед засновників фігурували фізичні особи з мінімальною бізнес-історією, а також офшорна компанія з Сейшел. Нині власницею та директоркою є Ірина Калініна, яка паралельно займається орендним бізнесом та роздрібною торгівлею як ФОП.

    Окрім слабкого портфеля проєктів, компанія згадується в рішеннях Антимонопольного комітету. У 2017 році АМКУ встановив змову учасників тендеру «Миколаївводоканалу», серед яких було й «Д-Груп Інжиніринг». Закупівлю тоді скасували, а учасників оштрафували.

    Також підприємство фігурує щонайменше у двох кримінальних провадженнях. В одному з них — щодо будівництва паркінгу в аеропорту «Бориспіль» — слідство вказувало на ймовірне перерахування коштів на рахунки фірм з ознаками фіктивності. В іншій справі компанію згадували серед структур, які, за версією слідчих, могли бути залучені до схем із завищенням вартості робіт та «відмиванням» бюджетних коштів. Рішень суду про визнання вини компанії наразі немає.

    Питання виникають і до замовника. КП «Київавтошляхміст» очолює Богдан Кобернюк, який є фігурантом кількох кримінальних проваджень. Йому оголошували підозри у розтраті бюджетних коштів та службовій недбалості під час виконання ремонтних робіт на мостах столиці. Саме це підприємство відповідає за стан значної частини транспортних споруд Києва.

    Контекст додає тривоги: за останні роки у столиці неодноразово фіксували обвали та аварійні ситуації на шляхопроводах. Частина з них відбувалася під час або після ремонтів, що підсилює суспільний запит на прозорість тендерів і ретельний відбір підрядників.

    Таким чином, контракт на десятки мільйонів гривень із компанією без підтвердженого досвіду та зі спірною історією знову актуалізує питання ефективності контролю за використанням коштів міського бюджету та безпеки столичної інфраструктури.

  • Фіктивні вагони: як підрядник «Укрнафти» вкрав понад 16 млн гривень

    Фіктивні вагони: як підрядник «Укрнафти» вкрав понад 16 млн гривень

    У розпал повномасштабної війни, коли державні компанії працювали в режимі екстреної логістики, переміщуючи стратегічні запаси пального у безпечніші регіони, поряд із «Укрнафтою» опинився підрядник, який побачив у війні не загрозу, а можливість для збагачення. Тепер ця історія дійшла до суду.

    Прокурори Офісу Генерального прокурора передали обвинувальний акт щодо директора приватної компанії, якого обвинувачують у заволодінні коштами державної нафтової компанії, ухиленні від сплати податків та службовому підробленні.

    У 2023 році «Укрнафта» уклала договір із приватним підприємством на транспортування та експедиційний супровід нафтопродуктів із використанням під’їзного залізничного шляху. Воєнні умови — нестабільні маршрути, постійні переміщення, дефіцит часу й обмежені можливості контролю — створили середовище, у якому паперові зловживання могли залишатися непоміченими.

    Саме на це, за версією слідства, і розраховував директор компанії-підрядника. Схема була максимально простою й водночас ефективною. Обвинувачений систематично подавав «Укрнафті» акти виконаних робіт із завідомо неправдивими відомостями про прибуття та перебування вагонів із пальним на залізничній станції.

    Насправді ж ці вагони туди ніколи не прибували. Дані залізничного обліку та матеріали кримінального провадження підтверджують: значна частина зазначених у документах перевезень існувала виключно на папері. Послуги були фікцією, а акти — інструментом легалізації списання коштів.

    Попри це, державна компанія перераховувала гроші за «надані» транспортно-експедиційні послуги. Платежі проходили у звичайному режимі — формально документи виглядали коректними, а в умовах війни їхній зміст не завжди можна було оперативно перевірити. У результаті сума завданих «Укрнафті» збитків перевищила 16 мільйонів гривень.

    Паралельно з цією схемою директор приватної компанії, за даними слідства, реалізував ще один напрям зловживань — ухилення від сплати податків. Для цього укладалися фіктивні договори з підконтрольними підприємствами, що дозволяло штучно формувати податковий кредит з ПДВ без реального здійснення господарських операцій. Документообіг створював ілюзію активної діяльності, тоді як фактично йшлося про банальне заниження податкових зобов’язань.

    У підсумку правоохоронці описують цю історію як класичний приклад тилового мародерства: війна використовується як прикриття, стратегічне пальне — як ресурс для збагачення, а бухгалтерія та фіктивні акти — як основний інструмент злочину. Без складних фінансових конструкцій, але з точним розрахунком на перевантаженість системи у воєнний час.

    Тепер справа вийшла за межі кабінетів і бухгалтерських звітів та перейшла до зали суду. Ключове питання — не лише в сумі збитків, а в тому, чи стане цей процес сигналом для інших, хто намагався або намагається заробляти на війні, прикриваючись «логістикою» і паперовими схемами.

  • Директор фірми привласнив понад 1,2 млн грн під час ремонту укриттів у столичному університеті

    Директор фірми привласнив понад 1,2 млн грн під час ремонту укриттів у столичному університеті

    Поліція Києва повідомила про підозру директору підрядної компанії, який, за даними слідства, організував схему розкрадання бюджетних коштів під час ремонту укриттів у гуртожитках одного з провідних університетів столиці. Загальна сума завданих збитків перевищує 1,2 мільйона гривень.

    Слідчі встановили, що керівник компанії уклав договори на проведення ремонтних робіт із ліквідації аварійного стану укриттів у двох гуртожитках. Під час виконання робіт він навмисно завищив обсяги виконаних робіт і вартість будівельних матеріалів, зазначених у кошторисній документації.

    Фактично ж, за даними правоохоронців, підрядник використовував значно дешевші матеріали, ніж ті, що були передбачені проєктом. Різницю між задекларованою та реальною вартістю робіт і матеріалів було використано для незаконного збагачення.

    Для реалізації схеми директор залучив заступника головного інженера університету. Посадовець, за версією слідства, підписував підроблені акти виконаних робіт, у яких зазначалися неправдиві дані щодо їх обсягів і вартості. Саме ці документи стали підставою для перерахування коштів підрядній компанії.

    У результаті таких дій бюджет університету зазнав збитків на суму понад 1,2 мільйона гривень. Правоохоронці кваліфікують дії фігурантів як привласнення бюджетних коштів в умовах воєнного стану, що передбачає сувору кримінальну відповідальність.

    Досудове розслідування триває. Поліція встановлює повне коло осіб, причетних до схеми, а також перевіряє інші договори на проведення ремонтних робіт у навчальних закладах столиці.

  • Підрядника підозрюють у привласненні майже 700 тис. грн під час ремонту аеропорту

    Підрядника підозрюють у привласненні майже 700 тис. грн під час ремонту аеропорту

    Ужгородська окружна прокуратура повідомила про підозру приватному підприємцю, який виконував підрядні роботи на території міжнародного аеропорту в Ужгороді та, за даними слідства, заволодів майже 700 тисячами гривень державних коштів.

    Слідством встановлено, що у листопаді 2022 року підприємець взяв на себе зобов’язання провести капітальний ремонт близько 600 метрів дороги по периметру аеропорту. Однак проведена експертиза підтвердила: значна частина робіт фактично не була виконана, а реальний стан дорожнього покриття не відповідав даним, зазначеним у звітній документації.

    Попри це підрядник підписав і завірив печаткою офіційні акти та довідки з завищеними обсягами виконаних робіт. Саме на підставі цих документів бюджетні кошти були перераховані на його рахунок у повному обсязі. Загальна сума завданих державі збитків склала майже 700 тисяч гривень.

    Дії підприємця кваліфіковано як заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, а також службове підроблення. За інкримінованими статтями Кримінального кодексу України йому загрожує кримінальна відповідальність.

    Досудове розслідування здійснюють слідчі Ужгородського районного управління поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури. Оперативний супровід забезпечують підрозділи СБУ та УСР у Закарпатській області.

  • Збитки бюджету Херсона через фіктивні ремонти укриттів перевищили 5 млн грн

    Збитки бюджету Херсона через фіктивні ремонти укриттів перевищили 5 млн грн

    На Херсонщині викрили корупційну схему під час ремонту та реконструкції укриттів, через яку бюджет зазнав збитків на понад 5,5 млн грн.

    За даними правоохоронців, керівник приватної будівельної компанії уклав угоди з громадами Херсонського району та міста Херсона. У 2023 році він завищив обсяги та вартість робіт під час капітального ремонту укриття в опорному ліцеї. З бюджету було перераховано понад 4 млн грн, з яких понад півмільйона було незаконно привласнено.

    Інженер технічного нагляду, який мав контролювати виконання робіт, фактично ігнорував перевірки та підписав фіктивні акти, що спричинило додаткові збитки на суму майже 490 тис. грн.

    У 2024 році та сама компанія повторила схему під час реконструкції укриття у медичному закладі Херсона, який також використовується як сховище під час обстрілів. Завищення даних у документації дозволило безпідставно отримати ще понад 5 млн грн.

    Правоохоронці наразі розслідують усі обставини справи та встановлюють причетних осіб до незаконного привласнення коштів.

  • Поліція Хмельницької області оголосила підозру двом чиновникам за привласнення бюджетних коштів

    Поліція Хмельницької області оголосила підозру двом чиновникам за привласнення бюджетних коштів

    У Старокостянтинові двом посадовцям комунального підприємства повідомили про підозру у розтраті понад 1 мільйон гривень бюджетних коштів. За даними Нацполіції Хмельницької області, керівнику та екскерівнику інкримінують незаконне перерахування грошей підряднику за роботи, які фактично не виконувалися.

    За матеріалами досудового розслідування, комунальне підприємство уклало договір із приватним товариством на розробку проєктно-кошторисної документації для реконструкції міського парку. Протягом 2019–2021 років службові особи підписували акти приймання робіт та перераховували кошти без фактичного виконання робіт та належного підтвердження якості й обсягу.

    Слідчі кваліфікували дії посадовців за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем). Досудове розслідування триває, вирішується питання щодо обрання запобіжних заходів.

  • Під час реконструкції колектора «Полтававодоканал» виявили схему розкрадання коштів

    Під час реконструкції колектора «Полтававодоканал» виявили схему розкрадання коштів

    У Полтавській області слідчі підозрюють директора будівельного товариства та приватного підприємця у привласненні бюджетних коштів під час реконструкції колектора «Полтававодоканал». Про це інформує обласна прокуратура.

    За даними слідства, підприємство уклало договір з компанією, що виконує будівельно-монтажні роботи. Підрядник, за версією правоохоронців, завищив обсяги та вартість виконаних робіт, привласнивши близько 1,8 мільйона гривень із бюджету.

    Приватний підприємець, який мав здійснювати технічний нагляд, не лише не виявив порушень, а й сприяв їх приховуванню, підписавши акти виконаних робіт із неправдивими відомостями.

    Директору будівельного товариства повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України – заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.

    Підприємцю інкримінують пособництво у вчиненні цього злочину – ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

  • Прифронтовий Краматорськ витрачає сотні тисяч на дахи та ремонт шкіл

    Прифронтовий Краматорськ витрачає сотні тисяч на дахи та ремонт шкіл

    У прифронтовому Краматорську, який щодня перебуває під загрозою ракетних та артилерійських обстрілів, місцева влада продовжує спрямовувати бюджетні кошти на другорядні об’єкти, замість першочергового посилення безпеки для мешканців.

    Через систему Prozorro нещодавно оголошено два тендери: на поточний ремонт покрівлі Центру культури і дозвілля імені Леоніда Бикова (182 тис. грн) та на розробку проєктно-кошторисної документації для капітального ремонту опорної школи «Академічний» (250 тис. грн). Обидва проєкти мають бути завершені до кінця травня 2025 року.

    Особливу увагу викликає вибір підрядників. Документацію для капремонту школи, яка не веде офлайн-навчання через небезпеку, замовили у підприємця з Дружківки, чия основна спеціалізація — електромонтажні роботи, а не проєктування шкільних будівель. Тим часом у старій частині міста Центру культури оновлюють покрівлю площею лише 62 м².

    Критики вказують, що питання не стільки в самих ремонтах, скільки в їхній доцільності у нинішніх умовах. У Краматорську й досі бракує достатньої кількості укриттів, захищених об’єктів інфраструктури та систем безпеки для цивільних, а кошти спрямовують на об’єкти, які в умовах постійної загрози обстрілів можуть так і не бути повноцінно використані.

    Подібні випадки вже траплялися в інших прифронтових громадах. Так, в Ізюмі планували витратити понад 630 тис. грн на закупівлю декоративних квітів — петуній, сальвій та тагетесів. У Покровську, що розташований за 20 км від лінії фронту, клумби облаштовували цілими бригадами. У таких випадках місцева влада або безвідповідально витрачає кошти, або створює «декорації», які можуть дістатися окупантам.

  • В Івано-Франківську будують реабілітаційний центр із сумнівними кошторисами та підрядниками

    В Івано-Франківську будують реабілітаційний центр із сумнівними кошторисами та підрядниками

    До кінця 2026 року в Івано-Франківську має з’явитися реабілітаційний центр вартістю 1,2 мільярда гривень, але вже на етапі проєктування виявлено переплат на понад 23 мільйони гривень. Будівництво здійснює фірма, що фігурує у кримінальному провадженні, а документацію готувало подружжя, пов’язане з фігурантом справи про держзраду.

    Проєктом опікується департамент розвитку громад та територій Івано-Франківської ОДА. Тендер виграло ТОВ «Промбудсервіс-Косів» — єдиний учасник аукціону. Компанія зголосилася виконати підряд за 1,18 млрд грн, з яких 556 млн грн передбачено на закупівлю обладнання та меблів.

    Журналісти «Наші гроші» виявили, що кошториси значно завищені. Наприклад:

    • Віконні блоки коштують 34,5 тис. грн/м² — удвічі дорожче, ніж у «Охматдиті» (17,7 тис. грн/м²).

    • Протипожежні двері замовили за 22,2 тис. грн/м² — при ринковій вартості 6,6–7,4 тис.

    • Арматурна сталь обійдеться в 55,2 тис. грн/т, тоді як на ринку — близько 34,1 тис.

    • Бетон і газоблоки також закуповуються зі значною переплатою — 6,3 тис. грн/м³ і 6 тис. грн/м³ відповідно, що значно перевищує середньоринкові ціни.

    Проєкт виконала компанія «Аркон» з Броварів, що належить Катерині Кізіменко, а експертизу — інститут «Ндіпроектреконструкція» під керівництвом Матфея Кізіменка, її чоловіка. Він — син Олега Кізіменка, колишнього проросійського посадовця з Севастополя, засудженого в Україні за сепаратизм.

    Підрядник — «Промбудсервіс-Косів» — був заснований у 2021 році. У жовтні 2023-го компанія отримала ще один великий підряд — 471 млн грн на реконструкцію лікарні у Верховині. Також вона фігурує в кримінальній справі щодо можливого розкрадання коштів обласного бюджету при ремонтах об’єктів для переселенців. Поліція виявила факти невиконання робіт у повному обсязі та можливу змову службовців із підрядником.

    Реабілітаційний центр зводиться на базі недобудованого пологового будинку на вул. Федьковича, 91, при обласній лікарні. Проєкт передбачає створення медзакладу на 80 ліжок із укриттям, реабілітаційними залами та готелем сімейного типу для пацієнтів і родичів.

    Попри амбітні плани, історія тендера викликає чимало запитань — і щодо доброчесності виконавців, і щодо ефективного використання бюджетних коштів.