Daypolitico

Позначка: підрядники

  • Реконструкція тепломереж у Дніпропетровській області під підозрою: розслідують розтрату бюджетних коштів

    Реконструкція тепломереж у Дніпропетровській області під підозрою: розслідують розтрату бюджетних коштів

    У Дніпропетровській області розпочато кримінальне розслідування щодо можливої розтрати понад 900 тисяч гривень бюджетних коштів під час реконструкції тепломереж. Провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України — привласнення або розтрата майна в особливо великих розмірах або вчинене за попередньою змовою.

    16 січня 2026 року слідчий суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області ухвалив рішення щодо надання тимчасового доступу до речей і документів, що стосуються договору на реконструкцію тепломереж вартістю понад 8,3 млн грн. Розслідування ведеться за фактом можливого завищення вартості обладнання та матеріалів, зокрема радіаторів, котлів і супутніх компонентів.

    Слідство також перевіряє фактичний обсяг та якість виконаних робіт, дотримання термінів та наявність кваліфікованого персоналу у підрядника. Є підозра, що частина робіт могла бути виконана формально або не відповідати параметрам, заявленим у тендерній документації.

    Раніше суд надав доступ до даних мобільного зв’язку фігурантів — інформації про дзвінки, SMS, інтернет-з’єднання та геолокацію за період із січня 2024-го по грудень 2025 року. Ці дані мають допомогти встановити можливі контакти між посадовцями та приватними підрядниками й підтвердити координацію їхніх дій.

    Якщо підозри слідства підтвердяться, йдеться не про технічні помилки чи недбалість, а про свідому схему привласнення бюджетних коштів, замасковану під реконструкцію критичної інфраструктури. В умовах проблем із опаленням така справа наочно демонструє, куди насправді можуть йти державні гроші.

  • Олива за 10 мільйонів і фейкові кабелі: слідство перевіряє схеми з підрядниками київського метрополітену

    Олива за 10 мільйонів і фейкові кабелі: слідство перевіряє схеми з підрядниками київського метрополітену

    Столична Національна поліція розслідує одразу кілька кримінальних проваджень щодо ймовірного заволодіння бюджетними коштами посадовцями КП «Київський метрополітен» та пов’язаними з ними підрядниками і постачальниками. Йдеться про закупівлі мастильних матеріалів і капітальний ремонт кабельних ліній, у межах яких слідчі виявили ознаки фіктивних операцій та імітації виконання робіт.

    Перше провадження, відкрите у липні 2024 року, стосується закупівлі оливи у ТОВ «КСМ Трейд». Договір було укладено у травні 2023 року на суму 10 мільйонів гривень. За версією слідства, ця компанія могла бути створена для участі у протиправному механізмі з виведення бюджетних коштів у тіньовий сектор економіки через фіктивні фінансово-господарські операції.

    Правоохоронці встановили, що гроші, отримані від метрополітену, могли обготівковуватися через підконтрольні суб’єкти з ознаками фіктивності. Інформацію про можливу схему слідчим передала Служба безпеки України. У межах розслідування проведено низку слідчих та негласних дій, встановлено одну з осіб, яка може бути причетною до оборудки. Наприкінці 2024 року у неї провели обшук та вилучили мобільний телефон, який спершу арештував суд, але згодом арешт було скасовано, оскільки жінка не мала статусу підозрюваної. Остаточний розмір збитків у цій справі ще не встановлений.

    Другий епізод стосується капітального ремонту кабельних ліній зовнішнього електропостачання Сирецько-Печерської лінії метро в районі станції «Сирець». Угоду на виконання робіт у вересні 2023 року уклали з ТОВ «ТД Київенергокомплекс». За договором підрядник мав прокласти кабель іспанського виробництва, однак, за даними слідства, фактично було використано значно дешевший кабель українського виробництва.

    Слідчі називають це «імітацією заміни». На папері фігурував дорогий імпортний кабель, але митне оформлення такого товару відсутнє, що свідчить про його фактичну відсутність. У результаті бюджету Києва, за попередніми оцінками, було завдано збитків на суму 2,7 мільйона гривень.

    У жовтні 2025 року у цій справі повідомили про підозру директору ТОВ «ТД Київенергокомплекс». Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави з покладенням процесуальних обов’язків. Згодом підозру отримав ще один фігурант — підприємець, якого слідство вважає пособником у схемі заволодіння коштами.

    За даними аналітичних систем, «КСМ Трейд» є активним учасником державних і комунальних закупівель із сотнями договорів на сотні мільйонів гривень, тоді як співпраця з Київським метрополітеном була для компанії одиничною. Натомість «ТД Київенергокомплекс» фактично не мало інших тендерів, окрім контракту з метро, і нині перебуває у стані припинення.

    Правоохоронці зазначають, що це не перші кримінальні провадження, пов’язані з діяльністю столичної підземки. Раніше розслідувалися можливі розкрадання під час будівництва метро на Виноградар, підтоплення тунелів, а також завищення вартості матеріалів під час ремонту інших ліній. У кількох справах фігурують колишні керівники підприємства, частина з яких перебуває в розшуку.

    Слідство триває, а правоохоронці продовжують перевіряти як посадовців КП «Київський метрополітен», так і підрядників, які працювали з підприємством у попередні роки.

  • Миколаївська ОВА засекретила контракти на будівництво тепломереж на 654 млн грн

    Миколаївська ОВА засекретила контракти на будівництво тепломереж на 654 млн грн

    Миколаївська обласна військова адміністрація знову опинилася в центрі скандалу навколо розподілу бюджетних коштів. Цього разу йдеться про 654 мільйони гривень, спрямовані на будівництво та реконструкцію тепломереж, які були фактично виведені з публічного контролю під грифом «для службового користування».

    Департамент капітального будівництва Миколаївської ОВА ухвалив рішення засекретити не лише кошториси, а й повні тексти 19 договорів із підрядниками. Формальним поясненням стала нібито загроза безпеці в умовах воєнного стану. Водночас у відкритому доступі залишаються ціни на матеріали для значно більш чутливих об’єктів енергетичної інфраструктури в інших регіонах, що ставить під сумнів реальну необхідність такого рівня закритості.

    Фактично під грифом «ДСП» опинилося не розташування тепломереж чи технічні рішення, а саме вартість труб, бетону та супутніх матеріалів. Це породжує обґрунтовані підозри, що справжньою метою секретності є приховування завищених цін і повторення вже знайомих для регіону схем.

    Розподіл коштів відбувся без реальної конкуренції. Підряди отримали компанії, добре відомі в Миколаєві гучними скандалами минулих років.

    Найбільший контракт — на 277 мільйонів гривень — дісталося ТОВ «Миколаївміськбуд», пов’язаному з бізнесменом Михайлом Жендубаєвим. Назва цієї компанії вже давно асоціюється з історіями про завищені ціни під час будівництва водогонів. Попри спроби правоохоронних органів оскаржувати попередні угоди, структури Жендубаєва почали масово змінювати власників, переписуючи бізнес на маловідомих осіб, що ускладнює подальші перевірки та доступ до фінансової документації.

    Серед отримувачів бюджетних коштів також фігурує ТОВ ВКФ «Газводмонтаж», пов’язане з Костянтином Перігою. Компанія раніше вже брала участь у проєктах на магістральних мережах міста і також неодноразово опинялася в центрі критики через вартість робіт.

    Окрему увагу привертає поява в переліку підрядників ТОВ «АБК “АРХСІТІ”» зі статутним капіталом усього тисяча гривень. Ця фірма вже фігурувала у кримінальній справі про оплату десятків мільйонів гривень за фактично неіснуючий понтонний міст. Тоді один із посадовців департаменту отримав реальний термін ув’язнення, але сама схема, схоже, не зникла. Тепер ця ж компанія отримала ще 73 мільйони гривень на об’єктах, інформація про які засекречена.

    Поки виконувач обов’язків директора департаменту Андрій Грейц підписує документи про неможливість оприлюднення кошторисів через «загрозу безпеці», у публічному просторі залишається лише одне питання: від кого саме захищають ці дані — від ворога чи від мешканців області.

    Коли бюджетні кошти мають непрозоре походження, договори закриті для громадського контролю, а підрядники мають скандальну або кримінальну репутацію, ризик повторення масштабних зловживань стає очевидним. У такій конфігурації фінал історії, як правило, далекий від обіцяного тепла в оселях миколаївців і значно ближчий до чергового розслідування після того, як кошти вже будуть освоєні.

  • Ветерани залишаються без підтримки, а державні кошти «освоюють» підрядники

    Ветерани залишаються без підтримки, а державні кошти «освоюють» підрядники

    У 2026 році Міністерство у справах ветеранів під керівництвом Наталії Калмикової опинилося в центрі уваги через численні скарги на використання бюджетних коштів під виглядом допомоги ветеранам. Замість надання психологічної, реабілітаційної та соціальної підтримки військовим, мільйони гривень витрачаються на будівельні проєкти та презентації.

    Як повідомляють журналісти, центральну роль у схемі відіграє не лише Мінветеранів, а й керівники Київської ОДА — Микола Калашник та директор Департаменту регіонального розвитку КОДА Олег Кравченко. Разом вони контролюють вибір проєктів, умови тендерів та фінансування, що дозволяє направляти кошти до заздалегідь обраних підрядників.

    Яскравий приклад — ветеранський простір у Бучанській територіальній громаді. Контракт на будівництво об’єкта склав 139,96 млн грн, що значно перевищує ринкові ціни на подібні проєкти. Переможець тендеру — консорціум «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ» — зареєстрований незадовго до конкурсу та не має досвіду реалізації великих соціальних об’єктів. За оцінками експертів, вартість об’єкта завищена щонайменше на 20–30%, що становить 28–40 млн грн переплати.

    Схема повторюється: відсутність конкуренції, неподільні лоти, завищені вимоги до учасників, відсутність альтернативних цінових пропозицій. У результаті «ветеранські простори» стають способом перерозподілу державних коштів, а реальні потреби ветеранів залишаються поза увагою.

    За цим фактом направлено скаргу до контролюючих і правоохоронних органів із вимогою перевірити використання бюджетних коштів, обсяг виконаних робіт та відповідність кошторисів ринковим цінам. Також необхідний аудит усіх закупівель Департаменту регіонального розвитку КОДА за участю консорціуму «БУДІВЕЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ» на предмет дискримінаційних умов та можливих змов.

    Коли під виглядом турботи про ветеранів створюють схеми для освоєння бюджетів, страждають ті, хто пройшов через війну. Реальна допомога військовим та їхнім сім’ям залишається на задньому плані, а державні кошти йдуть на бетонні конструкції та формальні програми.

  • Під виглядом доступності: у КМДА освоюють десятки мільйонів на ремонті лікарні

    Під виглядом доступності: у КМДА освоюють десятки мільйонів на ремонті лікарні

    Поки маломобільні кияни змушені щодня долати сходи, пороги й відсутність елементарної доступності в закладах охорони здоров’я, у столиці під гаслами «безбар’єрності» реалізується схема з освоєння бюджетних коштів. Йдеться про капітальний ремонт КНП «Консультативно-діагностичний центр» у Шевченківському районі Києва, загальна вартість якого перевищує 95 млн гривень і вже на старті викликає серйозні запитання щодо обґрунтованості витрат.

    Управлінський і фінансовий контроль над проєктом здійснювався в межах вертикалі КМДА. До ухвалення ключових рішень були залучені міський голова Віталій Кличко, його заступник Владислав Андронов, директорка Департаменту охорони здоров’я Тетяна Мостепан та керівниця КНП Наталія Берікашвілі. Саме ці посадовці погоджували кошториси та параметри закупівлі, однак жодних публічних застережень щодо доцільності або вартості робіт з їхнього боку не прозвучало. Це створює підстави говорити про узгодженість дій між замовником і підрядником.

    Тендерна процедура була вибудувана таким чином, що реальна конкуренція зникла ще на початковому етапі. Переможцем стало ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» (ЄДРПОУ 34280208), яке виявилося єдиним учасником закупівлі. Дискримінаційні умови тендерної документації та жорсткі строки виконання робіт фактично перетворили конкурс на формальність, позбавивши місто можливості зекономити бюджетні кошти.

    Аналіз кошторисної документації показує системне завищення цін на будівельні матеріали. Металева армована сітка, підвіконня, будівельні суміші та ґрунтовки закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові. У низці позицій різниця сягає 50–100%. Лише за обмеженим переліком матеріалів потенційна переплата оцінюється більш ніж у 4,38 млн гривень, що свідчить не про помилки в розрахунках, а про системну фінансову модель із закладеною маржею.

    Окрему увагу привертає фонд оплати праці. У кошторисі середня зарплата визначена на рівні близько 26,5 тис. гривень, що істотно нижче реальних ринкових ставок у Києві для будівельних робіт. За оцінками, дефіцит фонду оплати праці сягає майже 9,5 млн гривень. Ймовірно, ця різниця компенсується або за рахунок завищених матеріалів, або через неофіційні виплати працівникам.

    Додаткові ризики підтверджує й репутація підрядника. ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» фігурує щонайменше в 11 кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням і розтратою майна, шахрайством із фінансовими ресурсами та ухиленням від сплати податків. Крім того, компанія має щонайменше 9 господарських судових рішень щодо невиконання договірних зобов’язань. Попри це, фірма продовжує отримувати великі бюджетні підряди, зокрема у сфері охорони здоров’я.

    У підсумку маємо типову для столиці ситуацію: під гучними деклараціями про турботу й доступність ховається схема, де бюджетні мільйони осідають у підрядників із сумнівною репутацією, а маломобільні громадяни так і не отримують обіцяних зручних і безпечних медичних послуг.

  • Новостворений ФОП і завищені ціни: що стоїть за ремонтом даху харківської гімназії

    Новостворений ФОП і завищені ціни: що стоїть за ремонтом даху харківської гімназії

    На Харківщині назріває черговий скандал навколо використання бюджетних коштів у сфері освіти. Управління освіти Холодногірського району 11 грудня уклало договір на понад 1,1 млн грн щодо капітального ремонту частини покрівлі гімназії № 86. Формально — у рамках заходів з енергозбереження. Фактично — мова йде про підряд, який містить ознаки завищення вартості матеріалів щонайменше на чверть мільйона гривень.

    Підряд на ремонт отримала фізична особа-підприємець Валентина Солоха. Її підприємницька діяльність була зареєстрована лише у вересні цього року, однак менш ніж за місяць новостворений ФОП несподівано почав вигравати державні контракти один за одним — як у Холодногірському та Новобаварському управліннях освіти, так і в різних комунальних структурах Харкова, включно з Департаментом ЖКГ та обласною прокуратурою.

    До початку повномасштабної війни Солоха працювала головним спеціалістом у відділі освіти Валківської райдержадміністрації. Будівельний напрям не був пов’язаний із її попередньою діяльністю, тож стрімке зростання успішності у сфері державних ремонтних підрядів виглядає особливо контрастно.

    Втім, найбільше запитань викликає кошторис ремонту в гімназії № 86. Аналіз вартості матеріалів показує системне завищення цін на ключові позиції, що може свідчити про неефективне використання коштів або умисне роздування вартості робіт.

    ПВХ-мембрану SOPREMA внесли до кошторису за ціною 641 грн за квадратний метр. На ринку аналогічний матеріал коштує близько 445 грн. Різниця лише по цій позиції — понад 200 тисяч гривень.

    Геотекстиль щільністю 200 г/м² оцінили у 87,96 грн, хоча середня ринкова вартість становить приблизно 47–48 грн. Переплата — орієнтовно 35 тисяч гривень.

    Аератори діаметром 75 мм закуповуються по 1710 грн за штуку, тоді як реальна ціна коливається у межах 700–720 грн.

    У підсумку сума потенційно завищених витрат перевищує 250 тисяч гривень — це більше чверті усього бюджету проєкту. Для локального ремонту частини покрівлі такі розбіжності є суттєвими і ставлять під сумнів добросовісність закупівлі.

    Експерти з публічних фінансів зазначають, що подібні кейси трапляються тоді, коли підрядник отримує контракт в умовах низької конкуренції або коли процедури контролю — формальні. У цій ситуації особливо насторожує швидка концентрованість підрядів у руках новоствореного ФОП та синхронне завищення вартості матеріалів у різних закупівлях.

    Якщо дані про завищені ціни підтвердяться під час офіційної перевірки, посадовим особам загрожує відповідальність за неефективне використання бюджетних коштів. Місцевій владі ж доведеться пояснити, яким чином новий підрядник за два місяці отримав доступ до одних із найбільш фінансово містких ремонтних проєктів району.

  • Кам’янське витратить 220 млн грн на житло для переселенців – підряд без конкуренції

    Кам’янське витратить 220 млн грн на житло для переселенців – підряд без конкуренції

    Кам’янська міська рада замовила реконструкцію нежитлової будівлі під житло для внутрішньо переміщених осіб на суму 220,45 млн грн у ТОВ «Мастертрейдконсалт». Роботи планують завершити до кінця 2026 року, облаштувавши 56 квартир та приміщення загального користування.

    Завдання підрядника включає демонтаж, оновлення фасаду, покрівлі, заміну вікон і дверей, внутрішнє облаштування приміщень та монтаж інженерних мереж: опалення, вентиляції, водопостачання, каналізації, електропостачання та системи пожежної безпеки. Також заплановано благоустрій території: тротуари, освітлення, дитячі та спортивні майданчики, озеленення.

    При цьому аналіз кошторису показав суттєве завищення цін на будівельні матеріали. Наприклад, розчинову суміш Ceresit CT 87 White Flexible закупили по 63 грн/кг, тоді як у Дніпрі її можна купити по 31–35 грн/кг. Переплата на окремих позиціях перевищує 6 млн грн. Також середньомісячна зарплата робітників закладена на рівні 23 885 грн, хоча реальні ринкові показники становлять 30–40 тис. грн, що створює ризик виплат у конвертах із маржі.

    Підрядник отримав договір без конкуренції, оскільки на відкриті торги ніхто не прийшов. Для участі у тендері компанія мала погодитися на відтермінування платежу до 120 днів та особисто оглянути об’єкт реконструкції.

    ТОВ «Мастертрейдконсалт», зареєстроване у 2020 році, раніше вже фігурувало у розслідуваннях про «відкати» в Кам’янському. З 2021 року компанія отримала державних підрядів на 285 млн грн, найбільше саме від нинішнього замовника.

  • Харківщина: директор департаменту відбудови підозрюється у розподілі мільярдів без конкуренції

    Харківщина: директор департаменту відбудови підозрюється у розподілі мільярдів без конкуренції

    Директор Департаменту капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації Ігор Лялюк є ключовою фігурою у розподілі державних коштів на відновлення прифронтового регіону. Від його відомства залежить реалізація більшості багатомільйонних проєктів – від реконструкції лікарень до будівництва укриттів для шкіл.

    Однак, замість реальної відбудови регіону, виграють тендери одні й ті самі компанії. Наприклад, будівельна компанія «Пантеон» отримала підряд на 121 млн грн нібито на ремонт фасадів та покрівлі обласної клінічної лікарні. Інша компанія – ТОВ «Житлобуд-3» – регулярно виграє тендери на будівництво захисних споруд для навчальних закладів. За словами експертів, конкуренція у тендерах існує лише формально, а схема маніпуляцій дозволяє підрядникам уникати контролю та завищувати вартість робіт.

    На пряме запитання журналістів Лялюк відповів: “Треба порадитися з вищим керівництвом.” У структурі ОВА “вищим керівництвом” є голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, який погоджує більшість рішень департаменту та закриває очі на тендерні маніпуляції.

    Попри відкриті кримінальні провадження, Лялюк продовжує очолювати департамент і контролювати грошові потоки, які мали б іти на безпеку та розвиток Харківщини. За оцінками, мільярди гривень державного та донорського фінансування опиняються у кишенях підрядників – «Житлобуд», «Білдінг Груп», «Промтекс» та інших.

    В офіційній декларації чиновника зазначено 173 350 грн зарплати директора департаменту та 574 082 грн – у державному підприємстві “Дороги Харківщини”. Проте за цими цифрами стоїть система, яка блокує справжню відбудову регіону.

    Поки Харківщина чекає на нові лікарні, школи й укриття, Ігор Лялюк продовжує “будувати” власну імперію впливу.

  • Посадовці Одеської ОВА фігурують у справі про розтрату міжнародних коштів на укриття у Вилковому

    Посадовці Одеської ОВА фігурують у справі про розтрату міжнародних коштів на укриття у Вилковому

    У центрі розслідування — посадові особи Одеської обласної військової адміністрації, яких слідство підозрює в організації механізму незаконного освоєння міжнародних коштів, виділених на будівництво споруди цивільного захисту подвійного призначення у місті Вилкове. Справу зареєстровано під номером №72024161010000017 (від 28.11.2024); провадження розслідує Територіальне управління Бюро економічної безпеки в Одеській області за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

    За даними, які надійшли в розпорядження слідства, тендер на будівництво укриття отримало ТОВ «Трейд Девелопмент Груп» — компанія, яку пов’язують із підприємцем на прізвище Кіпер. За інформацією слідчих, кошторис на проєкт було завищено майже втричі: від початкових 16 млн грн до понад 46 млн грн — без належних пояснень та погоджень із донорами.

    Далі частина коштів нібито була перерахована на рахунки субпідрядників, що мають ознаки фіктивності — зокрема ТОВ «Астарта-Білд» та ТОВ «Скайліміт Інжиніринг», які, як стверджує слідство, зареєстровані на осіб без реального бізнес-досвіду і мешкають у тимчасово окупованому Криму.

    За версією слідства, кошти потрапляли далі до пов’язаних компаній за кордоном — у Польщі, Латвії та на Кіпрі, звідки їх виводили у вигляді «офшорних» транзакцій. Серед імовірних бенефіціарів називають фінансового радника Кіпера, якого, за даними розслідування, помічали на міжнародних заходах із цифрової трансформації у Відні та Таллінні.

    Слідчі кваліфікували дії за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України — тобто розтрата або привласнення майна, що завдало значної шкоди в особливо великих розмірах (у разі доведення — це кримінальна відповідальність за масштабні фінансові зловживання). Розслідування, за інформацією, зосереджене на перевірці:

    • фактів завищення кошторису та погоджень із донорами;

    • механізмів перерахунків підрядникам та наявності підставних фірм;

    • ролі посадових осіб ОВА в організації й погодженні тендерних закупівель;

    • виведенні коштів через пов’язані юрисдикції за кордоном.

    Слідство продовжує документувати рух коштів, відпрацьовує банківські виписки, договори підряду та накази щодо фінансування. У разі наявності доказів причетності посадовців — можливі повідомлення про підозру, а також клопотання про тимчасові заходи стосовно майна та рахунків, за якими встановлять незаконні перекази.

  • Бородянка після “відбудови”: як 16 мільйонів гривень зникли без сліду

    Бородянка після “відбудови”: як 16 мільйонів гривень зникли без сліду

    Бородянку часто подають як історію успішного відновлення після російського вторгнення. Але за фасадом красивих звітів ховається кримінальне провадження про розтрату майже 17 мільйонів гривень, які мали піти на капітальні ремонти.

    На початку 2024 року Служба відновлення уклала три договори з підрядною фірмою ТОВ «БК «Еліт» на загальну суму 66 мільйонів гривень. За умовами контрактів компанія отримала 16 мільйонів авансу — однак, як з’ясували правоохоронці, жодних реальних робіт так і не було виконано.

    У лютому 2025 року всі угоди були розірвані за згодою сторін. Повернення коштів навіть не вимагалося. У той час, як будинки залишалися невідремонтованими, авансні гроші «подорожували» між афілійованими фірмами. Частину сум просто перевели в готівку через банківські операції, і слідство нині намагається відстежити, куди вони зникли.

    Замість притягнення винних до відповідальності, Служба відновлення знову оголосила тендери. Новими переможцями стали компанії, які вже раніше фігурували в кримінальних розслідуваннях щодо неякісного виконання робіт та завищення вартості. Щонайменше одна з них працювала субпідрядником тієї ж фірми «БК «Еліт», яка «освоїла» аванс і не виконала нічого.

    Ситуація в Бородянці — яскравий приклад, як гроші, виділені на відновлення постраждалих громад, можуть зникати безслідно. Безкарність і відсутність контролю над витрачанням коштів ставлять під сумнів не лише ефективність відбудови, а й саму довіру до державних інституцій.