Позначка: підшлункова залоза

  • Офіційно визнано діабет 5 типу: що відомо про нову форму хвороби

    Офіційно визнано діабет 5 типу: що відомо про нову форму хвороби

    Міжнародна федерація діабету офіційно визнала діабет 5 типу як окрему форму захворювання. Цей тип діабету пов’язаний із хронічним недоїданням та порушенням розвитку підшлункової залози, що відрізняє його від уже відомих форм хвороби.

    За даними організації, діабет 5 типу найчастіше діагностують у худих підлітків і молодих дорослих. Йдеться про людей з індексом маси тіла нижче 18,5, що відповідає межі дефіциту маси тіла. Переважно такі випадки фіксують у країнах із низьким та середнім рівнем доходу, де проблеми з доступом до повноцінного харчування залишаються актуальними.

    Науковці оцінюють, що у світі з діабетом 5 типу живуть близько 25 мільйонів людей. Значна частина з них не має встановленого діагнозу або помилково вважається хворими на діабет 1 типу, що ускладнює підбір правильного лікування.

    Симптоми діабету 5 типу загалом схожі на прояви інших форм захворювання. Серед них — постійна спрага, часте сечовипускання, підвищена втомлюваність, головний біль та повільне загоєння ран. Водночас ця форма має принципову відмінність у підходах до лікування.

    Експерти зазначають, що інсулінотерапія при діабеті 5 типу часто є малоефективною. Натомість ключовим елементом лікування вважають корекцію харчування. Пацієнтам рекомендують раціон із підвищеним вмістом білка та поживних речовин, що допомагає стабілізувати рівень цукру в крові та підтримати роботу організму.

    Фахівці наголошують, що офіційне визнання діабету 5 типу має сприяти кращій діагностиці, розробці спеціалізованих протоколів лікування та підвищенню обізнаності медиків і пацієнтів у різних країнах.

  • Лікарі назвали продукти, які виснажують підшлункову залозу щодня

    Лікарі назвали продукти, які виснажують підшлункову залозу щодня

    Підшлункова залоза — один із найважливіших органів, який відповідає за рівень цукру, енергію та навіть тривалість життя. Фахівці наголошують: саме підшлункова старіє першою, а її перевантаження веде до діабету, ожиріння, проблем із серцем та хронічної втоми. Часті харчові звички, які здаються безпечними, насправді поступово знищують цей орган.

    Помилка №1 — солодкий сніданок

    Одне з найгірших, що можна зробити для підшлункової — почати день із солодкого. Йдеться не лише про булочки чи тістечка, а й про «здорові» йогурти, соки та готові сніданки. Вони миттєво підвищують рівень глюкози в крові, змушуючи підшлункову виробляти інсулін у надлишку.
    Як пояснюють лікарі, роки таких сніданків виснажують орган: він починає працювати на межі, а згодом — відмовляє. Це прямий шлях до діабету другого типу.

    Помилка №2 — кава натще

    Кава на порожній шлунок здається нешкідливою, але насправді завдає стресу всьому травному тракту. Підшлункова отримує кислотний удар, а організм запускає вироблення кортизолу — гормону стресу.
    Замість енергії ви отримуєте тимчасову стимуляцію, а потім — втому і дратівливість. Ендокринологи радять пити каву не раніше 15:00–16:00, коли рівень енергії природно падає. Безпечна денна доза кофеїну — до 400 мг, тобто приблизно чотири еспресо.

    Інші звички, що шкодять підшлунковій

    Постійні перекуси — фрукти, печиво, горіхи кожні 2–3 години — не дають підшлунковій відпочити. Вона змушена безперервно виділяти інсулін, через що з часом порушується обмін речовин.

    Лікарі наголошують: найкраще, що можна зробити для підшлункової — дати їй паузи між прийомами їжі.

    Як захистити підшлункову

    Починайте день із білкового сніданку — яєць, риби, сиру чи авокадо. Уникайте солодощів зранку, а каву пийте після обіду. Так ви збережете енергію, стабільний рівень цукру і допоможете організму старіти повільніше.

  • Пшоняна каша: простий спосіб підтримати здоров’я підшлункової

    Пшоняна каша: простий спосіб підтримати здоров’я підшлункової

    Пшоняна каша — проста страва, яку часто недооцінюють. Її рідко можна побачити на сучасних кухнях, адже вважають «важкою» у приготуванні. Проте саме пшоно є одним із найкорисніших продуктів для підшлункової залози.

    Пшоняна крупа містить вітаміни групи B, магній, калій і велику кількість клітковини. Усі ці компоненти допомагають нормалізувати роботу травної системи, полегшують перетравлення їжі та зменшують навантаження на органи шлунково-кишкового тракту.

    Щоб каша вийшла ніжною та корисною, важливо правильно підготувати крупу. Пшоно необхідно промити 6–8 разів у холодній воді, поки вона не стане прозорою. Потім крупу слід замочити на кілька годин або на ніч — це зробить зерна м’якими й скоротить час приготування. Варити кашу потрібно спочатку на сильному вогні до закипання, а потім на мінімальному — близько 25 хвилин.

    Фахівці радять вживати пшоняну кашу 3–4 рази на тиждень. Її можна поєднувати з невеликою кількістю вершкового масла, тушкованими овочами або легкими гарнірами. Такий варіант не лише смачний, а й підтримує роботу підшлункової залози, знижує ризик загострень панкреатиту та сприяє загальному зміцненню травної системи.

    Пшоняна каша — це приклад простої, доступної та надзвичайно корисної їжі. Регулярне її споживання може стати природною підтримкою організму без медикаментів.

  • Втрата ваги у дорослих: коли це «тривожний дзвінок»

    Втрата ваги у дорослих: коли це «тривожний дзвінок»

    У мережі іноді з’являються гучні твердження про те, що певний поріг втрати ваги нібито «гарантує» розвиток діабету. Така формула звучить просто й лякає: втратив понад 5% маси за пів року — значить, скоро діабет. Насправді медична картина складніша: незапланована втрата ваги дійсно є важливим сигналом для звернення до лікаря, але сама по собі вона не є діагностичним маркером, що дає «100% вірогідність» захворювання. За прийнятими клінічними рекомендаціями, значущою вважають незрозумілу втрату ваги у розмірі приблизно 5 відсотків за шість-дванадцять місяців, і вона вимагає медичного обстеження — це загальне правило для первинної оцінки стану пацієнта.

    Чому вага може падати і чому це тривожить лікарів? У хворих на діабет першого типу втрата маси часто виникає через неможливість організму засвоювати глюкозу: при відсутності інсуліну відбувається розпад запасів жирів і м’язової тканини. При діабеті другого типу необґрунтоване схуднення трапляється рідше, але теж можливе, особливо якщо хвороба супроводжується вираженим метаболічним розладом або співіснує з іншими патологіями. Водночас ті самі симптоми можуть зумовлюватися онкологічними процесами, хронічними інфекціями, захворюваннями щитоподібної залози, психічними розладами або побічними ефектами ліків, тому лікувальна тактика спирається не на вагу як надиагноз, а на повну клінічну оцінку.

    Як встановлюють діагноз діабету насправді? Для цього потрібні лабораторні дослідження: вимір глюкози натще, тест навантаження глюкозою або визначення глікованого гемоглобіну (HbA1c). Саме за цими числовими критеріями фахівці ставлять діагноз, а не за вагою самою по собі. У сучасних стандартах діагностики вказані чіткі пороги результатів аналізів, які визначають наявність діабету або предіабету.

    Коли терміново звертатися по допомогу? Якщо схуднення відбулося без усвідомлених змін у харчуванні чи фізичній активності і супроводжується посиленим почуттям спраги, частим сечовипусканням, загальною слабкістю або затуманеним зором, слід негайно записатися на прийом до сімейного лікаря. Також важливо пам’ятати, що поєднання нещодавно виявленого діабету і нез’ясованого схуднення іноді вимагає додаткової діагностики, оскільки у деяких випадках воно може бути раннім маркером інших серйозних захворювань, наприклад пухлини підшлункової залози.

    Що робити зараз, якщо ви хвилюєтеся? Перший крок — не ставити собі діагноз самотужки, а записатися на консультацію. Лікар з’ясує, чи було схуднення умисним, перевірить супутні симптоми і направить на лабораторні тести. Профілактичні заходи, які загалом знижують ризик розвитку діабету, — це збалансоване харчування, регулярна фізична активність і контроль ваги — лишаються актуальними незалежно від причини схуднення.

  • Вершкове масло: смачний і корисний продукт, який потребує помірності

    Вершкове масло: смачний і корисний продукт, який потребує помірності

    Вершкове масло давно стало незамінним інгредієнтом у нашому щоденному раціоні. Його додають у каші, використовують у випічці, смажать, намащують на хліб — і часто не замислюються, наскільки це корисно або шкідливо. Та чи справді можна їсти вершкове масло щодня без шкоди для здоров’я?

    Користь вершкового масла

    Натуральне вершкове масло містить вітаміни A, D, E та K — жиророзчинні речовини, що добре засвоюються організмом лише разом із жирами. Важливою є й присутність лінолевої кислоти, яка підтримує роботу серця й імунної системи. Також у маслі є корисні насичені жири, необхідні для гормонального балансу, і джерела енергії, що особливо актуально в холодну пору року.

    У помірній кількості вершкове масло може бути навіть корисним — наприклад, дітям, людям із великим розумовим навантаженням або тим, хто потребує додаткових калорій.

    Чим загрожує надлишок

    Масло складається приблизно на 80% із жирів. І хоча воно дає ситість та енергію, надмірне споживання може спричинити:

    • підвищення рівня “поганого” холестерину (ЛПНЩ),

    • зростання ризику серцево-судинних захворювань,

    • набір зайвої ваги,

    • перевантаження печінки та підшлункової залози.

    Добова безпечна норма — до 20 грамів на день. Це приблизно один тонкий шматочок на хліб або порція для каші.

    Кому варто бути обережнішим

    Людям із серцево-судинними захворюваннями, підвищеним рівнем холестерину, проблемами із вагою або порушеннями обміну речовин слід обмежити споживання вершкового масла. Особливо обережними мають бути ті, у кого є захворювання печінки чи підшлункової.

    У таких випадках лікарі рекомендують замінити частину тваринних жирів на рослинні — наприклад, оливкову, лляну або гарбузову олію, які мають сприятливий вплив на серцево-судинну систему.

    Масло — не ворог, якщо не зловживати. Воно може бути корисною частиною раціону, але лише за умови помірності. Усе, як завжди, залежить від кількості та загального балансу харчування.

  • Захворюваність на діабет у світі зросла вдвічі за 30 років: більшість випадків невиліковні

    Захворюваність на діабет у світі зросла вдвічі за 30 років: більшість випадків невиліковні

    Рівень захворюваності на діабет у світі різко зріс за останні три десятиліття, досягнувши критичного рівня. Сьогодні на цю хворобу страждає понад 828 мільйонів дорослих, що становить близько 14% дорослого населення планети. Це більше ніж удвічі перевищує показник 30-річної давнини, коли захворюваність становила близько 7%. Такі дані наводяться у глобальному дослідженні, опублікованому в The Lancet.

    Дослідження Lancet показало, що з 1990 по 2022 рік рівень захворюваності на діабет серед дорослих зріс з 7% до 14%. У загальній кількості діабетом страждають близько 828 мільйонів осіб старше 18 років, що на 630 мільйонів більше порівняно з показниками тридцятирічної давнини. При цьому Індія має понад чверть усіх випадків діабету, з рівнем захворюваності понад 20%.

    Епідемія діабету 2-го типу загострюється через зростання рівня ожиріння. Згідно з даними Всесвітньої федерації ожиріння, близько 1 мільярда дорослих і 159 мільйонів дітей страждають від ожиріння. Оскільки ризик діабету зростає з віком, старіння населення у світі також сприяє його поширенню. Водночас для багатьох здоровий спосіб життя залишається недосяжним. Всесвітня організація охорони здоров’я відзначає, що в багатьох країнах нездорова їжа доступна за низькою ціною, зручна та інтенсивно рекламується, тоді як здорова їжа стає дорожчою через кліматичні зміни, такі як посухи та повені. У деяких регіонах безпечні умови для фізичних вправ також є обмеженими.

    Згідно з дослідженням журналу Lancet, майже 450 мільйонів людей, які страждають на діабет, залишаються без лікування — це в три з половиною рази більше, ніж у 1990 році. У багатьох з них діабет не діагностовано. Хоча існують ефективні цукрознижувальні препарати, мільйони людей з діабетом у країнах з низьким та середнім рівнем доходу (СНД) не мають доступу до лікування. Виконавчий директор Всесвітньої діабетичної фундації Лейф Фенгер Дженсен зазначає, що “складні бар’єри в доступі до медичних послуг” у країнах СНД ускладнюють боротьбу з діабетом, що призводить до недостатньої діагностики та обмеженого лікування діабету, спричиняючи значні втрати як для людей, так і для суспільства загалом.

    Покращення доступу до медичних послуг може полегшити профілактику та діагностику діабету, а також зробити важливий внесок у боротьбу з ним. Зниження вартості ліків, особливо в країнах з низьким та середнім рівнем доходу, є ще одним важливим кроком. Існує також загальна думка про необхідність додаткових заходів для зниження рівня ожиріння.

    Image

    Дослідження, опубліковане минулого місяця, вказує на те, що зменшення кількості цукру, який отримують діти ще в утробі матері та в ранньому дитинстві, може захистити їх від діабету та підвищеного артеріального тиску в дорослому віці.

    Виконавчий директор Всесвітнього форуму з ожиріння Джоанна Ралстон заявила, що країни мають застосовувати комплексний підхід, “фокусуючись на профілактиці, заходах громадського здоров’я та політиці, яка обмежує вплив маркетингу нездорової їжі, особливо на дітей”.

    Додамо

    Діабет — це хронічне захворювання, що виникає, коли підшлункова залоза не виробляє достатню кількість інсуліну (гормону, який регулює рівень глюкози в крові) або коли організм не здатний ефективно використовувати цей інсулін. Неконтрольований діабет призводить до підвищення рівня цукру в крові (гіперглікемії), що з часом може викликати серйозні ушкодження різних систем організму, зокрема нервової та судинної.

    Діабет 1-го типу є аутоімунним захворюванням, коли організм руйнує клітини підшлункової залози, що продукують інсулін. Діабет 2-го типу — це метаболічне порушення, за якого організм не може належним чином використовувати інсулін. Близько 95% людей з діабетом мають діабет 2-го типу, який можна запобігти. Надмірна вага, незбалансоване харчування, нестача фізичної активності та генетика можуть підвищити ризик його розвитку.

    Люди з діабетом 1-го типу потребують ін’єкцій інсуліну або помпи для виживання. Для хворих на діабет 2-го типу можуть знадобитися інсулін або препарати для зниження рівня цукру, проте зміни в харчуванні та способі життя також допомагають підтримувати нормальний рівень цукру в крові.

    За даними медиків, приблизно 5-10% людей у світі з цукровим діабетом мають саме І тип. Зазвичай він розвивається у дітей та підлітків. Вважається, що цей тип діабету є результатом аутоімунної реакції організму.