Daypolitico

Позначка: підстанції

  • Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Сотні трансформаторів і три електростанції: чим Україна посилила енергосистему перед зимою

    Українські енергетичні підприємства протягом літа 2026 року отримали від міжнародних партнерів значну партію обладнання для ремонту, відновлення та посилення енергосистеми. Йдеться про сотні трансформаторів, комплектні підстанції, понад дві сотні кілометрів кабелів і проводів, спеціальну техніку та три газотурбінні електростанції. Допомога надходить через Фонд підтримки енергетики України, який став одним із ключових механізмів міжнародної підтримки галузі.

    За даними Міністерства енергетики, влітку енергетичні підприємства отримали понад 113 кілометрів кабелів та ще 126 кілометрів проводів. Крім того, партнери поставили Україні 380 трансформаторів різних типів та чотири комплектні трансформаторні підстанції.

    Окремою частиною допомоги стали три газотурбінні електростанції загальною потужністю 75 МВт. Таке обладнання має особливе значення в умовах постійного ризику нових пошкоджень великих енергетичних об’єктів, адже розподілена генерація дозволяє створювати додаткові джерела виробництва електроенергії та підсилювати окремі ділянки енергосистеми.

    Для аварійних і ремонтних бригад також передали 14 спеціалізованих вантажівок та 14 причепів, призначених для перевезення опор. Така техніка потрібна, зокрема, для оперативного відновлення пошкоджених ліній електропередачі.

    Міжнародна допомога надходила від партнерів з Європейського Союзу, Великої Британії, Німеччини, Нідерландів, Польщі, Люксембургу, Данії, Австрії, Швеції, Швейцарії, Італії, Ірландії, Хорватії, Норвегії, Австралії та Литви.

    Фонд став одним із головних каналів допомоги енергетиці

    Фонд підтримки енергетики України був створений за погодженням Європейської комісії та Міністерства енергетики після початку масштабних російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ним управляє Секретаріат Енергетичного Співтовариства. Через цей механізм уряди, міжнародні фінансові установи, організації та приватні донори можуть фінансувати закупівлю обладнання, запчастин, палива та послуг, необхідних українським енергетичним компаніям.

    Станом на початок серпня 2026 року обсяг підписаних внесків до Фонду перевищував 2,15 млрд євро. Серед найбільших донорів у переліку Секретаріату Енергетичного Співтовариства були Німеччина, Швеція, Європейський Союз, Норвегія, Велика Британія та Нідерланди. Водночас зазначається, що сума підписаних внесків не завжди означає, що всі кошти вже були фактично перераховані.

    Масштаби роботи Фонду продовжують зростати. Ще у червні Секретаріат Енергетичного Співтовариства повідомляв, що обладнання приблизно на 680 млн євро перебувало на різних етапах закупівель. Серед основних категорій були трансформатори, комутаційне обладнання, кабелі, компоненти підстанцій, турбогенератори, газове обладнання, системи розподіленої генерації, теплоенергетичне обладнання, транспорт та засоби фізичного захисту.

    На початку вересня закупівельний портфель продовжував формуватися: приблизно 526 млн євро обладнання перебувало на різних стадіях закупівель. Близько 100 млн євро припадало на відкриті процедури, де вже тривав прийом пропозицій, ще до 426 млн євро закупівель перебували у стадії підготовки.

    Це означає, що літні поставки трансформаторів, кабелів і електростанцій є не завершенням програми підтримки, а частиною ширшого процесу підготовки енергосистеми до наступного опалювального сезону.

    Мільйони євро спрямували на фізичний захист

    Окремим напрямом міжнародної допомоги залишається захист українських енергетичних об’єктів. За інформацією Міненерго, на заходи фізичного захисту було спрямовано 5 млн євро з Фонду підтримки енергетики України.

    У переліку закупівель Фонду фізичний захист виділяється як окрема категорія поряд з електротехнічним обладнанням, генерацією та аварійно-рятувальними засобами. Сюди можуть входити пасивні захисні конструкції, спеціалізовані засоби та обладнання, необхідні для зменшення наслідків атак і швидшого відновлення роботи об’єктів.

    Цей напрям набув особливого значення через регулярні російські удари по електростанціях, підстанціях, мережах та іншій критичній інфраструктурі.

    За даними річного звіту Фонду, у 2025 році 76% допомоги спрямовували на сфери виробництва, розподілу та передачі електроенергії. Енергогенерувальне обладнання та трансформатори становили близько 40% усіх поставок, причому значна частина допомоги направлялася до регіонів, які найбільше потерпали від обстрілів.

    До зими Україні потрібно ще більше обладнання

    Посилення енергосистеми влітку відбувалося паралельно з масштабною кампанією зі збору коштів на підготовку до опалювального сезону 2026/2027.

    У червні Європейська комісія, Міністерство енергетики України та Секретаріат Енергетичного Співтовариства спільно закликали партнерів додатково мобілізувати 650 млн євро для підготовки країни до наступної зими. Тоді українська сторона наголошувала, що кошти необхідні для закупівлі критично важливого обладнання та послуг до початку холодів.

    Протягом літа до Фонду продовжували надходити нові внески. Так, Норвегія у липні оголосила про додаткові майже 45 млн євро, після чого її сукупна підтримка Фонду наблизилася до 209 млн євро.

    У серпні Європейський Союз повідомив про додаткові 20 млн євро. У Секретаріаті Енергетичного Співтовариства тоді зазначали, що допомога через Фонд уже охопила енергетичні компанії у 23 областях України.

    Ще 8 млн євро у серпні виділив Люксембург, а Естонія наприкінці місяця оголосила про новий внесок у 125 тисяч євро. За оцінкою Секретаріату Енергетичного Співтовариства станом на 28 серпня, для покриття визначених раніше потреб зимової підготовки все ще необхідно було близько 443,8 млн євро.

    Таким чином, підготовка української енергетики до холодного сезону продовжується одразу за кількома напрямами: накопичення резервів обладнання, заміна пошкоджених трансформаторів, ремонт мереж, розвиток розподіленої генерації, закупівля спеціальної техніки та посилення фізичного захисту критичних об’єктів.

    Отримані влітку 380 трансформаторів, чотири комплектні підстанції, понад 239 кілометрів кабелів і проводів та три газотурбінні електростанції потужністю 75 МВт мають стати частиною цього резерву стійкості. Водночас міжнародні партнери та українська влада продовжують залучати нове фінансування, оскільки потреби енергосистеми залишаються значними, а ризик нових атак на інфраструктуру зберігається.

  • Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти

    Енергетика йде під землю: у Запоріжжі першими в Україні почали будувати захищені об’єкти

    У Запорізькій області почали будувати підземні енергетичні об’єкти, які мають захистити критично важливе обладнання від російських ракет, дронів та авіабомб. Підземні конструкції вже зводять на двох трансформаторних підстанціях, а до початку опалювального сезону в регіоні планують завершити захист усіх ключових трансформаторів.

    Про це начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров розповів в інтерв’ю Укрінформу. За його словами, Запорізька область стала першою в Україні, де почали реалізовувати такий проєкт.

    «Ми почали будувати підземні енергетичні об’єкти. На двох трансформаторних підстанціях зводимо підземні конструкції. Такого ніхто в Україні не робив, ми це робимо першими і вперше», — заявив Федоров.

    Проєкт реалізують на тлі систематичних російських атак на енергетичну інфраструктуру прифронтової Запорізької області та підготовки регіону до опалювального сезону 2026–2027 років.

    Найцінніше обладнання ховають від російських ударів

    За словами Федорова, особливу увагу приділяють захисту трансформаторів. Це одні з найдорожчих і водночас найбільш вразливих компонентів енергетичної системи.

    Пошкодження такого обладнання може мати наслідки далеко за межами самої підстанції. Вихід трансформатора з ладу здатен ускладнити передачу та розподіл електроенергії, а його швидка заміна не завжди можлива.

    Федоров зазначив, що виготовлення трансформатора в середньому займає близько дев’яти місяців. Саме тому завдання полягає не лише у відновленні пошкодженого обладнання після російських атак, а й у фізичному захисті найбільш критичних елементів до можливого удару.

    Очільник ОВА не став розкривати кількість і місця розташування об’єктів із міркувань безпеки.

    Водночас він повідомив, що наразі в області захищено вже понад половину ключових трансформаторів.

    «Більше половини вже захищено, до зими захистимо всі», — сказав Федоров.

    За його словами, відповідні будівельні роботи перебувають на завершальній стадії.

    Захисні споруди вже пройшли перевірку атаками

    Фізичний захист енергетичних об’єктів у Запорізькій області вже довелося перевіряти не під час випробувань, а безпосередньо в умовах російських атак.

    За словами керівника ОВА, раніше побудовані укриття витримували удари російських дронів типу Shahed та близькі влучання керованих авіаційних бомб.

    Федоров стверджує, що після таких атак захищене обладнання залишалося працездатним.

    Це особливо важливо для Запорізької області, значна частина якої перебуває у безпосередній близькості до фронту.

    Російські війська мають можливість застосовувати проти регіону не лише далекобійні ракети й ударні безпілотники, а й керовані авіаційні бомби. Через це енергетична інфраструктура області постійно перебуває під загрозою повторних ударів.

    Навіщо енергетичні об’єкти переносять під землю

    Україна вже кілька років будує багаторівневий фізичний захист енергетичної інфраструктури. Його завдання — не зробити підстанції абсолютно невразливими, що в умовах масованих ракетних атак практично неможливо, а мінімізувати наслідки влучань.

    Для цього навколо критичного обладнання споруджують спеціальні бетонні конструкції, захисні стіни та інженерні укриття.

    Однак у Запорізькій області вирішили піти далі та розпочати будівництво підземних конструкцій.

    Технічних характеристик цих об’єктів Федоров не розкриває. Це логічно з погляду безпеки: інформація про конструкцію, точне місце розташування, глибину та рівень захисту стратегічної інфраструктури може бути використана противником.

    Відомо лише, що роботи вже ведуться на двох трансформаторних підстанціях.

    Якщо експеримент продемонструє ефективність, досвід Запорізької області потенційно може бути використаний і в інших регіонах України.

    Запоріжжя готується до нових блекаутів

    Підземні енергооб’єкти — лише одна частина підготовки регіону до наступної зими.

    За словами Федорова, Запорізька область також повністю сформувала мобільний резерв обладнання, необхідного для оперативного відновлення енергопостачання.

    Окрему увагу приділили резервній генерації.

    Завдяки допомозі міжнародних партнерів область, за словами керівника ОВА, на 100% забезпечена резервними дизельними генераторами на випадок нових масштабних відключень електроенергії.

    Таке обладнання особливо важливе для лікарень, об’єктів водопостачання, соціальних установ та іншої критичної інфраструктури.

    Резервні генератори не здатні замінити централізовану енергосистему для всього регіону, однак дозволяють підтримувати роботу найважливіших об’єктів під час аварійних відключень.

    Росія продовжує бити по енергетиці Запоріжжя

    Посилений захист будується не на випадок теоретичної загрози.

    Російські війська регулярно атакують енергетичні об’єкти Запоріжжя та області.

    Зокрема, в ніч проти 7 серпня російська армія тричі атакувала один з енергетичних об’єктів у Запоріжжі. Після ударів виникла пожежа. Через пошкодження без електропостачання залишилися десятки тисяч споживачів.

    Енергетики почали відновлювальні роботи одразу після того, як безпекова ситуація це дозволила.

    Подібні атаки показують одну з головних проблем української енергосистеми під час війни: відновлений після одного удару об’єкт може практично одразу стати ціллю наступної атаки.

    Тому паралельно з ремонтами Україна намагається посилювати фізичний захист обладнання та створювати резерви, які дозволять швидше відновлювати електропостачання.

    Захист енергетики став одним із ключових завдань перед зимою

    Питання захисту генерації, підстанцій і газової інфраструктури стає особливо актуальним напередодні опалювального сезону 2026–2027 років.

    Росія систематично атакує українську енергосистему з осені 2022 року. За цей час під ударами опинялися теплові та гідроелектростанції, високовольтні підстанції, трансформатори, газові об’єкти та мережі розподілу електроенергії.

    Після кожної великої хвилі атак енергетикам доводиться не лише ремонтувати обладнання, а й шукати нові способи його захисту.

    Для прифронтового Запоріжжя ця проблема ще гостріша через невелику відстань до російських позицій та, відповідно, коротший час для реагування на деякі типи загроз.

    Саме тому регіон робить ставку одночасно на кілька напрямків: фізичний захист трансформаторів, підземні конструкції, резервне обладнання та автономні джерела живлення.

    До зими хочуть захистити всі ключові трансформатори

    Головним дедлайном для регіональної влади залишається початок опалювального сезону.

    До цього часу Запорізька ОВА планує завершити захист усіх ключових трансформаторів області.

    Федоров не називає їх кількості та конкретних підстанцій, де ведуться роботи. В умовах війни така інформація не розголошується.

    Проте понад половину необхідного обладнання, за його словами, вже захищено, а роботи на інших об’єктах перебувають на фінальній стадії.

    Будівництво перших підземних енергооб’єктів фактично стає наступним етапом цієї роботи.

    Російські атаки на українську енергетику повністю припинити неможливо, однак завдання таких інженерних рішень — зробити окреме влучання менш руйнівним і не дозволити противнику одним ударом залишити без електроенергії велику кількість людей.

    Для Запоріжжя, яке регулярно перебуває під ракетними, дроновими та авіаційними ударами, ця підготовка може стати критично важливою вже найближчої зими.

  • Сили безпілотних систем за три доби уразили ще 13 енергооб’єктів окупантів

    Сили безпілотних систем за три доби уразили ще 13 енергооб’єктів окупантів

    Сили безпілотних систем України продовжують системно завдавати ударів по енергетичній інфраструктурі, яку російські війська використовують на тимчасово окупованих територіях. Лише за останні три доби українські військові уразили ще 13 ключових енергетичних об’єктів, а загальна кількість таких цілей у межах операції “Кримський рубильник off” із початку липня сягнула 177.

    Про це повідомив командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді у своєму Telegram-каналі.

    За його словами, протягом останніх 72 годин українські безпілотні системи здійснили нову серію ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури, які забезпечують функціонування російських окупаційних сил на захоплених територіях України.

    Серед уражених цілей — енергетична інфраструктура Зуївської теплоелектростанції у Зугресі Донецької області, а також низка високовольтних підстанцій у Маріуполі. Зокрема, під удари потрапили підстанція 330 кВ “Мирна”, підстанція 220 кВ “Азовська-220” та підстанції 110 кВ “Місто-2”, “Місто-6” і “Місто-11”.

    Крім того, українські військові уразили підстанцію 150 кВ “Генічеськ” у Херсонській області, яка стала ціллю повторного удару, підстанцію 150 кВ “Новоолексіївка”, підстанцію 110 кВ “Тополине” у Запорізькій області, підстанцію 110 кВ “Макорти” та електропідстанцію у Бердянську, а також підстанцію 110 кВ “Володарська” в районі Микільського.

    За інформацією командування, операція “Кримський рубильник off” триває вже понад місяць. Із 1 липня по 2 серпня Сили безпілотних систем уразили загалом 177 енергетичних об’єктів, які використовуються для забезпечення діяльності російських військових угруповань на тимчасово окупованих територіях.

    У Силах безпілотних систем наголошують, що системне виведення з ладу енергетичної інфраструктури ускладнює забезпечення окупаційних військ електроенергією, порушує роботу військових об’єктів, логістики та засобів зв’язку, а також знижує можливості противника підтримувати стабільне функціонування своїх сил.

    Нагадаємо, раніше українські військові також повідомили про успішну операцію на території Росії. За даними Сил безпілотних систем, у Краснодарському краї було уражено зенітний ракетний комплекс “Тор-М2” та сім радіолокаційних станцій, які забезпечували протиповітряне прикриття російських аеродромів та інших військових об’єктів.

  • МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    Масована атака Росії по енергетичній інфраструктурі України в четвер, 30 жовтня, призвела до пошкодження підстанцій, які мають критичне значення для ядерної безпеки. Про це заявило Міжнародне агентство з атомної енергії. За даними МАГАТЕ, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС втратили доступ до однієї із зовнішніх ліній електропередач, а Рівненська АЕС була змушена зменшити потужність двох блоків на вимогу оператора мережі. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попередив, що ядерна загроза є реальною і закликав до максимальної військової стриманості біля ядерних об’єктів.

    Росія 30 жовтня завдала комбінованого удару по енергетичній інфраструктурі України, зокрема по підстанціях. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що було пошкоджено підстанції, які мають критичне значення для ядерної безпеки та захищеності.

    МАГАТЕ повідомило, що після цієї атаки його інспекційні команди на Південноукраїнській АЕС та Хмельницькій АЕС зафіксували втрату доступу кожної станції до однієї із зовнішніх ліній електропередачі. Зовнішні лінії — це канали постачання електроенергії, які живлять системи безпеки станцій у разі будь-яких позаштатних ситуацій. У нормальному режимі атомна станція не просто виробляє енергію, а й сама залежить від стабільного зовнішнього живлення для охолодження реакторів і ядерного палива. Втрата таких ліній робить систему більш вразливою.

    Окремо команда МАГАТЕ на Рівненській АЕС повідомила, що станція була змушена знизити потужність двох із чотирьох енергоблоків на прохання оператора енергосистеми. Це робиться для стабілізації мережі в умовах дефіциту або розбалансування після масованого обстрілу. Тобто атака вдарила не лише по генерації теплової та гідроенергетики, а й безпосередньо зачепила ядерний сегмент, який в Україні залишається ключовим джерелом електроенергії.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що «ядерна загроза реальна», і знову закликав до максимальної військової стриманості в районах розташування ядерних об’єктів та до дотримання «семи незамінних принципів ядерної безпеки і захищеності». За позицією МАГАТЕ, будь-які удари, які можуть вплинути на зовнішнє електропостачання атомних станцій, автоматично створюють ризик для їхньої стабільної роботи.

    Мова йде не лише про локальні перебої світла для споживачів. Ідеться про стратегічний ризик для всієї системи ядерної безпеки країни.

    Експерти з ядерної й радіаційної безпеки вже попереджали, що навмисні удари Росії по критичних енергетичних підстанціях — це не тільки спроба залишити міста без світла, а й спосіб тиску через загрозу масштабного блекауту, який може паралізувати нормальне енергоживлення атомних станцій. Дослідник радіаційної безпеки і фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте наголошував, що удари по ключових підстанціях можуть призвести до повної втрати зовнішнього живлення діючих АЕС. У такому випадку країна ризикує отримати справжній технічний блекаут, коли реактори доведеться переводити на аварійні дизельні генератори, а це вже сценарій із ризиком ядерної аварії.

    Greenpeace і профільні енергетичні аналітики описують цей сценарій як один із найнебезпечніших для України від початку повномасштабного вторгнення. Вони наголошують: якщо атомна станція втратить зовнішнє живлення, то системи охолодження реактора та відпрацьованого ядерного палива переходять на дизельні генератори та батареї. Це «остання лінія оборони», яка розрахована на обмежений час. Якщо пошкодження мережі не вдасться швидко відновити або доставити пальне, існує ризик перегріву і пошкодження ядерного палива, що в екстремальному випадку може означати викид радіоактивних речовин далеко за межі України. Greenpeace порівнює ці ризики з Фукусімою 2011 року або навіть із Чорнобилем, підкреслюючи, що Росія фактично використовує ядерну безпеку як інструмент шантажу.

    Українське Міненерго ще у 2024 році офіційно попереджало, що Росія готує удари саме по критичних підстанціях, які забезпечують надійне живлення атомних електростанцій. Логіка цих атак проста: вдарити не лише по генерації, а по «нервах системи» — вузлових підстанціях, через які АЕС отримують стабільне живлення для своїх систем безпеки та передають електроенергію в загальну мережу. Такі об’єкти важко швидко відновити, а кожне пошкодження накопичує ризик для всієї енергосистеми. Це робить удари по енергетиці вже не просто воєнним злочином проти цивільної інфраструктури, а прямою загрозою ядерній безпеці в центрі Європи.

    На тлі цих подій МАГАТЕ послідовно попереджає: ситуація з ядерною безпекою в Україні не є абстрактною, вона залишається критично крихкою. Організація неодноразово фіксувала вибухи безпілотників поруч із Південноукраїнською АЕС (менше кілометра від периметра станції) і рекордно довгі відключення зовнішнього живлення на захопленій росіянами Запорізькій АЕС, де блоки вже доводилося переводити на аварійні дизелі. Кожен такий інцидент — ще одне нагадування, що нова енергетична тактика РФ напряму зачіпає ядерну безпеку й може мати наслідки не лише для України, а й для сусідніх країн.