Позначка: підтримка

  • Від незнайомців до побратимів: захисники Маріуполя проходять реабілітацію в Карпатах за програмою «Горотерапія»

    Від незнайомців до побратимів: захисники Маріуполя проходять реабілітацію в Карпатах за програмою «Горотерапія»

    Захисники Маріуполя пройшли семиденний відновлювальний ретрит «Горотерапія» в Карпатах, організований у межах проєкту «Серце Азовсталі». Програма реабілітації поєднує інтенсивні фізичні випробування, зокрема гірські походи та рафтинг, із глибокою психологічною підтримкою за принципом «рівний-рівному». Спільне подолання складних маршрутів допомагає ветеранам, особливо тим, хто має серйозні поранення чи фізичні обмеження, на практиці усвідомити власні можливості та подолати відчуття, що вони «списані з рахунків». Лише за тиждень спільної роботи військовослужбовці, які приїхали на ретрит незнайомцями, об’єднуються у згуртовану команду, знаходячи безпечне середовище та розуміння серед людей зі схожим бойовим досвідом.

    Ключовим елементом табору є робота за концепцією посттравматичного зростання. Як зазначають психологи та тренери проєкту, мета терапії полягає не у спробах повернути ветерана до життя, яким воно було до травматичних подій, а у формуванні нових внутрішніх опор. Учасники крок за кроком вчаться заново соціалізуватися, дозволяти собі відпочинок і приймати допомогу, усвідомлюючи, що це не є проявом слабкості. Завершується ретрит символічним вечором біля багаття, де захисники залишають позаду важкі переживання, забираючи із собою відновлене відчуття власної сили та підтримку нових побратимів.

  • Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам «Національного кешбеку»

    Удар по імпорту: Кабмін готує радикальний злам «Національного кешбеку»

    Міністерство економіки України анонсувало масштабний перегляд умов державної ініціативи фінансового заохочення споживачів. Програма «Національний кешбек» найближчим часом зазнає суттєвого редизайну, який докорінно переформатує принципи нарахування компенсацій заради захисту внутрішнього ринку від експансії закордонних товарів. Урядовці наразі визначають доцільність продовження ініціативи та напрацьовують нові механізми підтримки вітчизняного бізнесу.

    Очільник відомства Олександр Кравченко повідомив, що ключова мета запланованих нововведень полягає у фокусуванні державного фінансового ресурсу виключно на тих сегментах економіки, які найбільше потерпають від засилля іноземної продукції. За його словами, попередня модель стимулювання споживчого попиту вичерпала себе і потребує оптимізації заради максимальної ефективності використання коштів платників податків.

    «“Національний кешбек” може підтримати українського виробника в умовах агресивної конкуренції з імпортом», – заявив Олександр Кравченко.

    Точкова допомога замість роздачі всім

    Деталізуючи бачення майбутніх змін, міністр підкреслив, що фінальна конфігурація проєкту ще перебуває на стадії жорстких дискусій. Утім, уже визначено, що колишній загальний підхід поступиться місцем суворо вибірковому фінансуванню. Пріоритет віддаватимуть тим категоріям продукції, де вітчизняні заводи змушені виживати під колосальним тиском дешевшої імпортної сировини та готових виробів.

    «Якщо вирішимо продовжувати програму, вона суттєво видозміниться, буде більш точково спрямована на категорії товарів, де є агресивний імпорт», – зазначив урядовець, наголосивши на необхідності повної адаптації проєкту до реальних викликів 2027 року.

    Водночас урядовці розглядають сценарій кардинального скорочення державних витрат на реалізацію цієї ініціативи. За попередніми розрахунками економічного блоку, бюджет програми можуть урізати у 2,5 раза. Такий крок дозволить заощадити до 4 мільярдів гривень на рік, що є критично важливим фактором в умовах дефіциту державних фінансів та масового перерозподілу ресурсів на потреби сектору оборони. Окрім цього, Міністерство економіки вивчає можливість внесення істотних коректив і до суміжних проєктів соціальної спрямованості, зокрема програми «Зимова підтримка».

    Диференціація ставок та нові правила

    Правила нарахування компенсацій за придбання українських товарів уже зазнавали суттєвих трансформацій. З 1 березня 2026 року уряд остаточно відмовився від базової фіксованої ставки у 10% і впровадив складний диференційований механізм. За чинними правилами, споживачі отримують максимальні 15% повернення коштів за купівлю непродовольчої групи, твердих і м’яких сирів, а також окремих позицій бакалійної продукції. Натомість для переважної більшості класичних харчових продуктів, медикаментів в аптеках та товарів для саду і городу компенсаційну ставку було зменшено до 5%.

    Попри запланований редизайн та урізання видатків, алгоритм використання накопичених коштів для громадян залишиться незмінним. Отримані на спеціальну банківську картку кошти українці зможуть спрямовувати на оплату житлово-комунальних і поштових послуг, купівлю вітчизняних медикаментів, книжок та харчів. Також діятиме пряма можливість перерахунку накопичених фінансів як благодійних донатів на рахунки Збройних Сил України, що закріплює за програмою роль додаткового джерела допомоги силам оборони.

  • Виплати ВПО не встигають за цінами: переселенці вимагають перегляду допомоги

    Виплати ВПО не встигають за цінами: переселенці вимагають перегляду допомоги

    Виплати для внутрішньо переміщених осіб потребують індексації через зростання вартості життя. Про це заявив співзасновник ГО «ВПО Україна» Максим Ткаченко в ефірі телемарафону «Єдині новини». Він також закликав збільшити фінансування державних програм підтримки переселенців.

    За словами Ткаченка, нинішній розмір допомоги вже не відповідає реальним витратам багатьох сімей. Зараз держава виплачує 2 тисячі гривень на дорослого та 3 тисячі гривень на дитину або людину з інвалідністю.

    «Вартість життя зростає, тому виплати для ВПО потребують індексації», – заявив представник ГО «ВПО Україна».

    Гроші на підтримку ВПО пропонують шукати у бюджеті

    Ткаченко вважає, що додаткове фінансування для переселенців можна знайти шляхом перегляду державних програм, які не демонструють очікуваної ефективності.

    На його думку, бюджетні кошти варто спрямовувати передусім на програми, які дають людям конкретний результат. Йдеться не лише про прямі виплати, а й про житло, відновлення майна та інші механізми допомоги українцям, які були змушені залишити свої домівки через війну.

    Представник громадської організації наголосив, що підтримка ВПО має залишатися окремим пріоритетом державної політики, оскільки значна частина переселенців продовжує жити в умовах підвищених витрат.

    Діти ВПО та онлайн-навчання

    Окремо у ГО «ВПО Україна» виступають проти підходу, за якого форма навчання дитини може впливати на право родини отримувати державну допомогу.

    Ткаченко закликав скасувати, як він вважає, дискримінаційний підхід до дітей ВПО, які навчаються дистанційно. На його думку, сам факт онлайн-навчання не має бути підставою для обмеження соціальної підтримки.

    Також організація планує домагатися збільшення фінансування програми «єВідновлення» у державному бюджеті на наступний рік.

    Йдеться не лише про збільшення загального обсягу коштів, а й про розширення переліку категорій громадян із тимчасово окупованих територій, які зможуть претендувати на компенсацію за зруйноване або пошкоджене житло.

    У ГО «ВПО Україна» наголошують, що проблеми переселенців потребують переходу від публічних дискусій до конкретних рішень. Серед пріоритетів називають перегляд розміру виплат, справедливі умови отримання допомоги та достатнє фінансування програм відновлення.

     

  • Естонія надає українцям до 26 тис. грн допомоги: хто може отримати виплати

    Естонія надає українцям до 26 тис. грн допомоги: хто може отримати виплати

    Українські сільські домогосподарства, що постраждали внаслідок російської агресії, можуть отримати фінансову підтримку від Естонської ради у справах біженців (ERC). Як повідомляє пресслужба організації, програма передбачає виплати до 26,6 тис. грн на придбання товарів та послуг, необхідних для зимівлі худоби та свійської птиці.

    Термін подачі заявок спливає 23 листопада, тож претендентам слід встигнути заповнити онлайн-форму на офіційному сайті ERC.

    Що передбачає програма

    Метою ініціативи є підтримка сільських родин, які постраждали від війни та потребують допомоги для забезпечення базових потреб господарства. Фінансування можна буде використати виключно на:

    • корми для худоби та птиці;

    • матеріали для утеплення тваринницьких приміщень;

    • доступ до ветеринарних послуг та медикаментів.

    Програма охопить 160 домогосподарств, а конкретна сума допомоги залежатиме від потреб кожної родини.

    Хто може отримати допомогу

    Заявки можуть подавати вразливі сільські домогосподарства, що перебувають у складних соціальних чи фінансових умовах. Зокрема:

    • родини-переселенці або ті, хто приймає ВПО;

    • домогосподарства, чиї будинки або засоби до існування знищені чи пошкоджені війною;

    • родини з безробітними працездатного віку;

    • домогосподарства, де є люди з інвалідністю;

    • родини з людьми віком 60+;

    • неповні родини, що втратили годувальника;

    • багатодітні родини (троє і більше дітей до 18 років);

    • родини, де є вагітні жінки або діти до трьох років.

    На що не можна витрачати гроші

    ERC наголошує, що фінансову допомогу заборонено використовувати на:

    • погашення боргів;

    • оплату оренди житла;

    • ремонт будинку;

    • купівлю техніки чи обладнання;

    • сплату податків;

    • будь-які інші нецільові витрати.

    Подання заявки відбувається через форму на офіційному сайті Естонської ради у справах біженців.

  • Українці у Польщі більше не отримуватимуть спеціальної допомоги — Кароль Навроцький

    Українці у Польщі більше не отримуватимуть спеціальної допомоги — Кароль Навроцький

    Президент Польщі Кароль Навроцький підписав нову версію закону про допомогу українцям, водночас заявивши, що це останнє продовження такої підтримки.

    Під час мітингу з нагоди 100 днів президентства у Мінську-Мазовецькому Навроцький пояснив, що підписав другу версію закону, щоб уникнути хаосу в системі підтримки українських громадян. Він наголосив, що надалі допомога українцям у Польщі не буде продовжуватися у колишньому форматі.

    «Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє», — зазначив Навроцький. Він додав, що українці повинні отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі.

    За словами президента, первісна версія закону передбачала надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він вважав несправедливим щодо поляків. Підтримка українців, за його словами, має поєднуватися з відповідальністю та справедливістю для польського суспільства.

    Навроцький підкреслив, що українська меншина, яка перебуває у Польщі вже третій рік після початку війни, повинна отримувати допомогу відповідально і на тих самих умовах, що й інші національні меншини, із чітко встановленими правилами.

    Нагадаємо, від 1 листопада більшість українських біженців у Польщі повинні самостійно покривати витрати на житло.

  • Як вдова може отримати пенсію чоловіка від Пенсійного фонду

    Як вдова може отримати пенсію чоловіка від Пенсійного фонду

    В Україні дружина померлого пенсіонера може отримати пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо виконує законодавчо визначені умови. Така виплата призначається довічно або на період непрацездатності та становить половину пенсії покійного чоловіка.

    Відповідно до закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», право на цю пенсію мають жінки, які досягли пенсійного віку або визнані непрацездатними. Важливою умовою є спільне проживання з чоловіком на момент його смерті. Якщо дружина ще не досягла пенсійного віку, але є непрацездатною, виплата надається на весь період такої непрацездатності. Для тих, хто вже досяг пенсійного віку — пенсія призначається пожиттєво.

    Розмір виплати становить 50% від пенсії, яку отримував або мав право отримувати чоловік. Наприклад, якщо пенсія померлого становила 6 850 гривень, дружина отримає 3 425 гривень щомісяця. Додатково, для осіб віком понад 75 років передбачена щомісячна доплата у розмірі 456 гривень.

    Для оформлення такої пенсії необхідно звернутися до Пенсійного фонду України та надати підтвердні документи — свідоцтво про смерть, документи про спільне проживання та підтвердження віку або стану непрацездатності.

    Цей вид пенсії є важливою підтримкою для літніх людей, які втрачають основне джерело доходу та потребують стабільної допомоги від держави.

  • Європа змінює умови підтримки українських біженців

    Європа змінює умови підтримки українських біженців

    Після трьох років повномасштабної війни в Україні Європа поступово змінює умови допомоги українцям. Якщо у 2022 році біженці отримували безкоштовне житло, харчування та грошову підтримку, то у 2025-му акцент зміщується на працевлаштування та інтеграцію, а фінансова підтримка скорочується.

    За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, нині в Європі перебуває близько 5,1 млн українців, переважно жінки та діти.

    Польща

    Залишається головним напрямком для українців. Діти відвідують школи, а працездатні українці мають спрощений доступ до ринку праці — 69% вже працюють. Проте фінансова допомога скорочена: після перших 4 місяців проживання у державних гуртожитках біженці сплачують за житло самостійно, виняток — пенсіонери, багатодітні та люди з інвалідністю.

    Німеччина

    Базове соціальне забезпечення залишається щедрим — 502 євро на дорослого, оплата оренди та комуналки. Для матері з дитиною допомога може сягати 1300 євро на місяць. Однак зайнятість українців низька — близько 25%, головним чином через мовний бар’єр та високий рівень соцдопомоги.

    Чехія

    Скорочення безкоштовного проживання до 90 днів стимулює українців швидше інтегруватися на ринку праці. Понад 60% вже працюють, переважно у сфері послуг та фізичній праці. Держава фінансує мовні курси та перекваліфікацію.

    Іспанія, Італія, Румунія, Словаччина

    Соцдопомога обмежена, а більшість біженців мають швидко шукати роботу. У Словаччині безкоштовне житло доступне лише 120 днів.

    Велика Британія та Ірландія

    Українці можуть працювати та користуватися медичними послугами, але після 6–12 місяців у приймаючій сім’ї мусять орендувати житло самостійно. В Ірландії допомога зменшена з 232 до 39 євро на тиждень після перших 90 днів проживання.

    Скандинавія та Балтія

    Норвегія, Данія, Швеція та Фінляндія дають близько 300 євро на місяць та житло в центрах розміщення, акцентуючи на інтеграції та роботі. У Литві, Латвії та Естонії рівень працевлаштування українців сягає 50%, але державна допомога мінімальна.

    Таким чином, Європа не закрила двері для українців, але перехід від щедрих виплат до базових гарантій і вимог самостійності означає, що біженці тепер повинні швидше інтегруватися та шукати роботу. Для тих, хто очікує повного утримання, нові умови можуть стати розчаруванням.

  • У США рівень підтримки Зеленського вдвічі вищий, ніж у Трампа

    У США рівень підтримки Зеленського вдвічі вищий, ніж у Трампа

    Президент України Володимир Зеленський має удвічі вищий рівень підтримки серед громадян США, ніж експрезидент Дональд Трамп. Про це повідомило британське видання The Telegraph із посиланням на результати опитування, проведеного американським Інститутом громадської думки Gallup.

    Згідно з опитуванням, у якому взяли участь 1002 американці, чистий рівень прихильності до Зеленського становить +18%. Для порівняння, рейтинг Трампа має від’ємне значення — мінус 16%. Таким чином, різниця між показниками політиків складає 34 відсоткові пункти на користь українського лідера.

    Дослідження охоплювало ставлення американців до 14 відомих політичних і суспільних діячів. Найпопулярнішою особою серед респондентів виявився Папа Лев XIV — перший американський Понтифік, якого підтримують 46% опитаних. Зеленський посів друге місце у рейтингу.

    Третю сходинку зайняв сенатор від Вермонта Берні Сандерс, а за ним розмістилися президент Франції Еммануель Макрон і конгресвумен із Нью-Йорка Олександрія Окасіо-Кортес. З них лише Сандерс має позитивний баланс думок.

    Найменш популярною фігурою у списку став Ілон Маск — гендиректор Tesla та колишній радник з ефективності державного управління. Його рейтинг схвалення — мінус 18%.

    У Gallup пояснили, що для порівняння рівня підтримки використовується показник “чистої прихильності”, який обчислюється як різниця між позитивними та негативними оцінками. Такий метод дозволяє враховувати рівень поінформованості респондентів про ту чи іншу публічну особу.

    Цікаво, що деякі учасники списку, як-от президент Франції або міністр оборони США Піт Гегсет, відомі лише частині американців, тож їхній рейтинг міг бути менш точним через обмежене знання про них.

  • Понад 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у ЄС

    Понад 4,3 мільйона українців отримали тимчасовий захист у ЄС

    Станом на січень 2025 року майже 4,3 мільйона українців, які вимушено залишили країну через повномасштабне вторгнення Росії, отримали статус тимчасового захисту у країнах Європейського Союзу.

    Станом на 31 січня 2025 року майже 4,3 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, які покинули Україну внаслідок російської агресії проти України, мали тимчасовий статус захисту в ЄС

    – йдеться у повідомленні.

    Країнами ЄС, які прийняли найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України, були:

    • Німеччина (1 170 250 осіб; 27.3% від загального числа країн ЄС);
    • Польща (993 015; 23.2%);
    • Чехія (394 985; 9.2%).

    У порівнянні з кінцем грудня 2024 року загальна кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом в ЄС на кінець січня, збільшилася на 25 530 (+0.6%).

    Найбільший абсолютний приріст числа бенефіціарів спостерігався в Німеччині (+8 800; +0.8%), Чехії (+6 360; +1.6%) та Іспанії (+3 050; +1.3%).

    Кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, скоротилася у таких країнах:

    • Данія (-2 245; -6.1%),
    • Франція (-660; -1.1%);
    • Австрія (-420; -0.5%);
    • Литва (-155; -0.3%).

    Порівняно з чисельністю населення кожної країни ЄС, найвище співвідношення отримувачів тимчасового захисту на тисячу осіб спостерігалося в Чехії (36,2), Польщі (27,1) та Естонії (26,0), тоді як відповідний показник на рівні ЄС склав 9,5 на тисячу осіб.

    Хто саме отримує тимчасовий захист

    Громадяни України складають понад 98,4% від загальної кількості бенефіціарів.

    • дорослі жінки – 44,8%;
    • діти – 31,8%;
    • дорослі чоловіки – 23,4%;