Daypolitico

Позначка: підвищення податків

  • Як збільшення податків вплине на інфляцію в Україні

    Як збільшення податків вплине на інфляцію в Україні

    Національний банк України (НБУ) у своєму інфляційному звіті розглянув можливі наслідки запровадження нових податків, підвищення існуючих ставок та скорочення податкових пільг на інфляцію.

    У документі наголошується, що фінансування значних витрат на безпеку та оборону вимагає розширення внутрішніх фінансових ресурсів бюджету. Базовий прогноз НБУ на 2024 рік враховує мобілізаційні заходи, зокрема збільшення акцизних податків.

    НБУ зазначає, що такі ініціативи можуть мати різні наслідки для інфляції. Наприклад, збільшення прямих податків, таких як податок на доходи населення, може знизити інфляційний тиск, обмежуючи споживчі витрати. Це частково компенсує вплив підвищених бюджетних витрат.

    Ризики та проінфляційні фактори

    Підвищення податків на споживання, як-от ставки податку на додану вартість (ПДВ), може призвести до зростання цін на широкий спектр товарів та послуг. Такі зміни можуть відобразитися на індексі споживчих цін і вплинути на річну інфляцію протягом року, після чого ефект поступово згасає. Крім того, можливе запровадження військового збору з доходів підприємств може також мати проінфляційний вплив, оскільки бізнес, ймовірно, передасть додаткові витрати на споживачів.

    Перспективи підвищення податків в Україні

    Уряд України розглядає можливість підвищення податків на різні товари та послуги, зокрема паливо, тютюнові вироби та нові автомобілі. Це рішення є частиною стратегії з підтримки державного бюджету в умовах триваючої війни. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що в умовах війни підвищення податків є справедливим кроком для забезпечення фінансування оборони. Він також підкреслив, що частина населення ухиляється від сплати податків, таких як податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), військовий збір та єдиний соціальний внесок (ЄСВ), обираючи мінімальну зарплату або оформлюючи підприємницьку діяльність.

  • Рада підприємців пропонує альтернативи підвищенню податків

    Рада підприємців пропонує альтернативи підвищенню податків

    Відбулася двогодинна зустріч між представниками Ради підприємців та представниками влади, включаючи Офіс Президента, уряд і Верховну Раду, під час якої обговорювалися пропозиції щодо підвищення податків. Проте зустріч завершилася без конкретних рішень.

    Переважну частину зустрічі представники бізнесу зосередили на пропозиціях щодо альтернативних способів поповнення бюджету. Дві особи, які були присутні на зустрічі, зазначили, що обговорення було більше про альтернативні джерела доходів, ніж про податкові зміни.

    Серед висловлених пропозицій, які озвучили члени Ради підприємців, були наступні заходи для детінізації економіки:

    • боротьба із зарплатами в “конвертах”;
    • протидія схемам податкової оптимізації через створення великої кількості ФОПів;
    • проведення аудиту бізнесів, які сплачують податки нижче середнього рівня в галузі, з метою стимулювання їх до сплати більшої суми;
    • заходи з детінізації митниці та боротьби з контрабандою.

    За словами одного з учасників, які були присутні на зустрічі, бізнесмени не надали конкретних розрахунків щодо того, як запропоновані заходи можуть вплинути на бюджет.

    Також обговорювалася можливість скасування програми “українського кешбеку”, яка може обійтися бюджету від 1 до 3 мільярдів гривень у цьому році, залежно від моделі реалізації.

    Державні службовці погодилися з необхідністю детінізації, але зазначили, що цей процес не дасть швидких результатів, тоді як фінансування армії потрібно вже зараз.

    Хоча підвищення податків виглядає неминучим, питання щодо конкретних заходів залишаються відкритими, і дискусії продовжаться на рівні профільних комітетів. Однією з можливих альтернатив військовому збору розглядається підвищення ПДВ, але остаточні рішення ще не прийняті.

  • Чому підвищення податків під час війни – це не просто питання фінансів

    Чому підвищення податків під час війни – це не просто питання фінансів

    Україна опинилася на важкому перехресті: чи варто підвищувати податки в умовах війни? Це питання, що не залишає байдужими ні бізнесменів, ні простих громадян. Публіцист Сергій Фурса розглядає цю проблему у своїй статті, порушуючи непопулярні істини про податки та їх вплив на економіку.

    Чи можна уникнути підвищення податків? 

    На це є лише одна неприємна відповідь. Ні. Не можна.

    Неприємна бо ніхто не любить платити податки. Це взагалі не природньо любити платити податки. А особливо ніхто не любить, коли податки зростають. Принаймні серед тих, хто їх дійсно платить. І це дійсно погано впливає на економіку. Підвищення податків шкодить економіці. Тому як не дивись, а підвищення податків – то річ неприємна і непопулярна.

    В Україні з початку війни склалося унікальна ситуація. Досі не було підвищено податків. На початку війни навіть робилися податкові пільги. І це вперше трапилось у історії людства. Коли країна перебуває у війні, причому такий масштабній війні, яка зачіпає всю твою територію і потребує мобілізації, а в країні не підвищуються податки. Так не буває. Бо війна це дорого. Дуже дорого. І завжди супроводжується підвищенням податків. Навіть в Росії зараз спостерігається найбільше в історії зростання податків. Хоча ми всі звикли вірити, що у Росії є якись нескінчені ресурси.

    Але в Україні сталося диво. Завдяки грошам наших західних партнерів. І удар по економіці був набагато менший. Він був амортизований. Була збережена макроекономічна стабільність. І люди стали сприймати це як даність. Що можна мати війну і низьку інфляцію. Що можна мати війну і економіку в тилу, яка майже не відрізняється від того, що було до війни. Що можна мати війну і не мати підвищення податків.

    Аномалія стала сприйматися як норма. І тому коли настав час підвищувати податки, то суспільство виявилось до цього не готовим. Хоча, наприклад, якби такі кроки були зроблені в перші тижні війни, вони були б сприйняті з розумінням.

    Чому цей час настав? Бо війна це дорого. І грошей для фінансування армії не вистачає. А наші західні партнери у своїй фінансовій підтримці мають одне просте правило. Їх гроші йдуть на все, окрім фінансування оборони. Вся соціалка, всі зарплати чиновникам – це все гроші наших партнерів. Тому, до речі, не можна забрати гроші у чиновника із зарплати і передати військовому. Не можна, навіть якби це мало сенс. Але не можна. На початку року, відчуваючи дефіцит боєприпасів, уряд витратив на імпорт озброєнь більше грошей, ніж закладав у бюджет. І тепер стикнувся з проблемою, що грошей може не вистачити навіть на зарплати військовим. Напряд чи країна, яка перебуває у стані війни, може собі це дозволити, аргументуючи це тим, що це зашкодить бізнесу в тилу. Кожного разу в такі моменти треба питати себе, а який там бізнес клімат у Маріуполі чи Бахмуті.

    Чи можна уникнути підняття податків? Часто можна почути, що є ж тіньова економіка, є митниця, є багато зловживань при витратах державних грошей. І це правда. Це все є. А от чого немає, так це чарівної кнопки, натиснувши яку, можна з 1-го вересня зупинити корупцію чи отримати реформовану митницю. Будь-які зміни, які можуть привезти до збільшення доходів бюджету за рахунок зменшення корупції мають бути системними, а результат від них буде за 2-3 роки. Так це працює. Нажаль. Хоча дуже б хотілося.

    Чи означає це, що не треба реформувати податкову чи митницю? Ні. Треба. Причому, для збільшення довіри між суспільством і владою, між бізнесом і чиновниками, неминуче підняття податків має супроводжуватись системними кроками по реформуванню податкової і митниці, по зменшенню тиску на бізнес. Проте треба розуміти, що ці кроки ніяк не відмінять необхідність знаходження коштів для фінансування армії тут і зараз. Просто треба демонструвати політичну волю для змін, треба демонструвати, що удар іде не тільки по бізнесу. І треба зробити вже зараз ті кроки, які зменшать потреби у додатковому підняттю податків за 2-3 роки. Причому нічого вигадувати не треба. Всі кроки вже давно прописані в програмі МВФ.

    Але саме підняття податків є невідворотнім. І питання тут лише в тому, які саме податки мають бути підвищенні. Бізнес дуже здивувався, коли податковий тиск на нього був обраний як база для надходжень бюджету, коли побачили значне зростання військового збору і, фактично, податок на оборот, замість простого збільшення ПДВ. Що зачепило би всіх, але рівномірно. І не було б виключно тиском на світлий бізнес. Бо що сірі ділки, що люди зі світлої прозорої частини економіки, всі витрачають кошти. Всі споживають. І витрачаючи їх сплачують ПДВ. Пропорційно до власного споживання. І в результаті, чим більше ви витрачаєте, тим більше ви платите. Що є справедливим. А от військовий збір будуть платити більше ті, хто і так вже є чесним платником податків. Що є не дуже справедливим.

    Коли держава просить затягнути пояси, то люди мають особливо звертати увагу на питання справедливості. І так, під час війни не можна уникнути затягування поясів. Але можна уникнути відвертої несправедливості. І синхронізація давно назрілих реформ, які потрібно було робити 2, 5 , 7, 15 років тому, і підняття податків може стати демонстрацією того, що влада розуміє важливість справедливості.

  • Нова податкова політика як вирок для економіки України – В’ячеслав Черкашин

    Нова податкова політика як вирок для економіки України – В’ячеслав Черкашин

    В’ячеслав Черкашин, експерт з питань податкової та митної політики, розглядає нову політику мобілізації доходів як небезпечний крок, що може завдати серйозної шкоди економічному відновленню України. У своїй статті Черкашин підкреслює, що ця політика може призвести до глибшої залежності від зовнішньої допомоги і ще більше обмежити внутрішні економічні можливості країни.

    За словами Черкашина, нова податкова політика вже демонструє свою негативну сторону. «Свідомо створюється все глибша колія залежності від зовнішньої допомоги і болісне стиснення можливостей внутрішніх», — пише експерт. Він зазначає, що зобов’язання перед кредиторами та війна стали достатніми підставами для повної відмови від пошуку альтернативних рішень.

    Черкашин критикує те, як українська влада підходить до мобілізації доходів, зазначаючи, що «замість пошуку ефективних рішень, відбувається акцент на вилучення доходів економічно активних українців та малого підприємництва». Він також звертає увагу на те, що відсутність будь-якого діалогу або пояснень стосовно нових рішень лише підсилює відчуття невизначеності серед громадян.

    «Кричуща, навмисна закритість від суспільства і приголомшлива раптовість ухвалюваних рішень залишає платників податків на самоті з їхніми проблемами», — додає Черкашин. Він попереджає, що така політика може призвести до створення «економічного концтабору», де домінуватимуть лише державний сектор і військово-промисловий комплекс, а тіньова економіка буде значною частиною економічного ландшафту.

    Черкашин підкреслює, що Україна заслуговує на краще: «Платники податків, попри всі труднощі, продовжують добровільно сплачувати податки і збільшують ці суми. Це те, що потрібно підтримувати та культивувати». Він вважає, що замість посилення податкового тиску і обмеження економічних свобод, владі слід визнати помилки і змінити підхід до фіскальної політики. «Негайна політична відповідальність авторів цього фіскального чудовиська може стати першим кроком до визнання і усвідомлення зроблених помилок», — резюмує Черкашин.

  • Як нові податки змінять життя українців

    Як нові податки змінять життя українців

    В Україні на горизонті нові податкові зміни, які можуть серйозно вплинути на фінансове становище громадян та бізнесу. Уряд запропонував запровадити ряд нових зборів, спрямованих на збільшення надходжень до державного бюджету на суму 140 млрд грн. Серед них – підвищення військового збору до 5% на доходи громадян і введення 1% збору для юридичних осіб. Додатково, планується введення збору з продажу нерухомості та нових автомобілів.

    Що зміниться для громадян?

    Згідно з новими пропозиціями, ставка військового збору на доходи громадян зросте з 1,5% до 5%. Це означає, що кожен працівник буде отримувати менше на руки, оскільки сума збору зросте значно. Наприклад, при мінімальній заробітній платі в 8000 грн, розмір військового збору збільшиться з 120 до 400 грн. Експерти зазначають, що це може підштовхнути багатьох роботодавців до виплати зарплат “в конверті” або до зменшення офіційних зарплат.

    “Це негативно вплине на доходи місцевих бюджетів, оскільки частина працюючих осіб залишиться поза оподаткуванням”, – зазначає Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії.

    Військовий збір для бізнесу

    Нові податкові зміни торкнуться не тільки фізичних осіб, але й бізнесу. Запропоновано ввести військовий збір у розмірі 1% на доходи юридичних осіб, включаючи підприємців. Це означає, що кожен етап виробництва та обміну товарів та послуг буде обкладено додатковим збором, що призведе до підвищення цін на продукцію.

    Експерт Володимир Дубровський зазначає, що податок на оборот є непрактичним і може призвести до негативних економічних наслідків. “Податок на оборот зменшує привабливість ринкових обмінів і може спонукати до більшої вертикальної інтеграції в бізнесі, що не завжди є ефективним”.

    Нові збори на нерухомість і автомобілі

    Згідно з новим законопроєктом, буде введено 5% військового збору з доходу від продажу нерухомості. Наприклад, при продажу квартири вартістю 3 млн грн, сума збору складе 150 тисяч грн. Окрім того, планується 15% збір на купівлю нових автомобілів, що також відобразиться на вартості автотранспорту.

    Експерти вважають, що нововведення можуть спровокувати появу нових схем для уникнення сплати податків і збільшити обсяг неофіційної економіки. Володимир Дубровський висловив своє занепокоєння, зазначаючи, що “податки на доходи фізичних осіб є найшкідливішими для економічного зростання”, і підвищення військового збору лише погіршить ситуацію.

    Що далі?

    Проєкт ще не потрапив до комітету ВРУ з фінансів, тому можливі зміни в документі після розгляду в парламенті. Експерти сподіваються, що з урахуванням усіх зауважень, законопроєкт може бути скоригований, щоб уникнути непередбачуваних економічних наслідків.

     

  • Україна готується до підвищення податків через війну

    Україна готується до підвищення податків через війну

    Україна готується до підвищення податків у зв’язку з ескалацією війни. Голова комітету з фінансів та податкової політики Данило Гетманцев визначив цей крок як необхідне, але непопулярне рішення, у зв’язку з викликами, що стоять перед українською економікою.

    Наразі близько 60% державних видатків направляються на оборону, що становить близько 40% від ВВП країни. Це ставить серйозний тиск на бюджет. Гетманцев прокоментував можливе підвищення ПДВ, яке автоматично призведе до збільшення цін, а також військового збору.

    “Це не найкраще рішення, але ми маємо вибирати між життям і грошима. Очевидно, ми обираємо життя. Тому ми, ймовірно, будемо змушені прийняти це рішення”, – сказав народний депутат.

    Представник партії “Слуга народу” попередив, що відсутність фінансування для армії матиме фатальні наслідки для економіки. Тому важливо знайти кошти для забезпечення потреб військовослужбовців. Гетманцев підкреслив, що в наявності немає інших варіантів, крім підвищення податків.

    “Без зміни основних податкових законів ми не можемо зібрати 5 мільярдів доларів, які потрібні нам”, – заявив депутат.

    Він також зазначив, що головними джерелами фінансування є податок на доходи фізичних осіб, ПДВ, військовий збір і акцизи. Водночас, зауваживши, що податок на прибуток ймовірно залишиться незмінним через складнощі з його адмініструванням.

  • Потрібно знайти мільярди гривень: в Україні готують підвищення податків

    Потрібно знайти мільярди гривень: в Україні готують підвищення податків

    Україна розглядає шляхи збільшення доходів бюджету, активно обговорюючи це на рівні уряду та профільних комітетів Верховної Ради. Мета полягає у пошуку фінансування у розмірі 0,5% ВВП, що становить приблизно 40 млрд гривень. Це необхідно для покриття різноманітних потреб, включаючи збільшення оборонних витрат, які вже перевищують 400 млрд гривень.

    Україна сподівається демонструвати Міжнародному валютному фонду свою готовність до програми фінансування на рекордну суму 15,6 млрд доларів. З цією метою розглядаються різні ідеї щодо нових податків, таких як військовий збір з прибутку підприємств та фізичних осіб, оподаткування дорогоцінних металів, ювелірних виробів, рухомого майна та операцій з нерухомістю.

    Однак розрахунки показують, що ці заходи не забезпечать необхідне фінансування для оборонних потреб, і додаткові заходи можуть знадобитися. Підвищення ставок основних податків, таких як ПДВ та військовий збір, розглядається як можливий варіант. Це може вимагати підвищення цих ставок на 6-7%.

    Крім податків, влада розглядає альтернативні варіанти, такі як розширення ринку ОВДП, проте це має свої обмеження, оскільки економіка вже досягла певних меж у кредитуванні уряду.

    Раніше голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев підрахував, що для мобілізації 400-500 тисяч солдатів Україні потрібно додатково 720 млрд гривень фінансування. Це вимагатиме від влади прийняття “непопулярних рішень”.