Повітряна тривога в українських школах більше не повинна автоматично означати повне припинення навчання. Міністерство освіти і науки рекомендує школам переходити до моделі, за якої урок може продовжуватися під час тривоги — але лише за однієї принципової умови: і учні, і вчитель мають перебувати у безпечному місці.
Про це міністр освіти і науки Андрій Бутенко розповів в інтерв’ю «Телеграфу». Сама ідея вже зафіксована і в оприлюднених МОН методичних рекомендаціях: повітряна тривога не означає автоматичного припинення освітнього процесу, якщо діти та педагог перебувають в укритті, де є належні умови для роботи.
Фактично МОН відходить від підходу, за якого після сигналу тривоги зупиняється все — навіть дистанційний урок. У міністерстві пояснюють це новою реальністю: у деяких містах сигнали небезпеки можуть тривати годинами, а якщо кожного разу повністю скасовувати заняття, учні систематично втрачатимуть значну частину навчального дня.
За словами Бутенка, попередня практика часто виглядала саме так: щойно оголошували тривогу, припинялися і очні, і дистанційні заняття. Тепер школи мають вибудувати іншу систему — заздалегідь визначати, де саме можуть безпечно перебувати учні й учителі та чи є можливість продовжити там освітній процес.
Водночас це не означає, що дітей дозволять залишати в класах під час сирени.
У МОН наголошують: якщо дитина або вчитель перебуває в небезпечному місці, урок має бути припинений, а люди повинні перейти до укриття. Лише після цього, якщо умови дозволяють, заняття може продовжитися.
У методичних рекомендаціях міністерства прямо вказано, що укриття може використовуватися не тільки як місце очікування відбою. Якщо там є освітлення, електроживлення, інтернет, робоче місце вчителя та достатня кількість місць для дітей, його можна перетворювати на повноцінний освітній простір. Під час тривоги там можуть продовжувати урок, проводити консультації, читати, виконувати проєкти, повторювати матеріал або організовувати самостійну роботу.
Саме це і є головною зміною.
Раніше логіка була простою: сирена — урок зупиняється — всі йдуть до укриття — після відбою повертаються до навчання. Тепер алгоритм може виглядати інакше: сирена — всі переходять у безпечне місце — навчання, якщо це можливо, продовжується там.
Особливо це актуально для Києва та інших міст, де тривоги останнім часом можуть «з’їдати» по кілька уроків.
«Ненька інфо» ще наприкінці серпня писала, що столичні школи готують одразу кілька сценаріїв через затяжні сигнали повітряної тривоги. Як приклад у КМДА наводили день, коли тривоги сумарно тривали 158 хвилин — це фактично близько чотирьох стандартних шкільних уроків. Тривоги можуть «з’їдати» по чотири уроки: у Києві готують нові сценарії навчання
Тоді у столиці вже розглядали варіанти, за яких молодші школярі продовжуватимуть навчатися безпосередньо в обладнаних укриттях, а частина середніх і старших класів за потреби переходила б на онлайн.
Тепер подібний підхід фактично закріплений у загальнонаціональних рекомендаціях МОН.
При цьому міністерство відмовляється встановлювати єдиний жорсткий алгоритм для всіх шкіл України.
Причина проста: умови надто різні. В одній школі укриття може бути великим, мати вентиляцію, воду, санвузли, електроживлення та стабільний інтернет. В іншій захисна споруда розрахована тільки на короткочасне перебування дітей. Десь до укриття потрібно йти одну хвилину, а десь — сім. Десь усі школярі поміщаються одночасно, а десь лише частина.
Тому остаточна модель має визначатися спільно школою та громадою. МОН задає загальні правила, але конкретний формат залежатиме від реальних можливостей закладу.
Школа повинна заздалегідь оцінити місткість укриття, кількість дітей та працівників, можливість тривалого перебування під землею, наявність води, тепла, електрики, інтернету, резервного живлення, а також готовність педагогів до дистанційної роботи.
Після цього заклад має визначити не один, а кілька сценаріїв навчання.
Перший — звичайне очне навчання з переходом в укриття під час коротких тривог.
Другий — продовження занять безпосередньо в захисній споруді, якщо сигнали небезпеки стають частими або тривалими.
Третій — поєднання очного та дистанційного формату, наприклад із ротацією класів.
Четвертий — повна дистанційка, якщо безпечне перебування дітей у школі неможливо.
У МОН додали ще одне нове поняття — «освітня мобільність між бомбосховищами».
Ідея полягає в тому, що педагог або учень не обов’язково мають перебувати саме у шкільному укритті. Якщо є інше безпечне місце біля дому або поруч із роботою, звідти також можна долучатися до дистанційного уроку.
Особлива відповідальність у цій моделі лягає й на батьків.
Якщо дитина навчається дистанційно і під час тривоги перебуває вдома, родина має розуміти, чи є там безпечне місце, з якого учень може продовжувати заняття. Якщо такого місця немає — дитина повинна перервати урок і перейти до укриття.
За словами Бутенка, якщо учень пропустив частину заняття через необхідність перейти в безпечне місце, матеріал можна буде опрацювати пізніше. Для цього МОН пропонує використовувати Всеукраїнську школу онлайн та інші освітні платформи.
У міністерстві також працюють із платформами над тим, щоб частина освітнього контенту була доступною безкоштовно.
Важливий момент: нова модель не означає, що школи зможуть самостійно вирішити не реагувати на певні типи тривог.
Навпаки, позиція МОН залишається жорсткою: незалежно від рівня загрози діти повинні бути у захищеному середовищі.
Після вересневих змін сигнали повітряної тривоги можуть диференціюватися залежно від характеру загрози: жовтий рівень пов’язаний із дроновою небезпекою, червоний — із ракетною, комбінованою або масованою дроновою атакою. Однак щодо шкільного освітнього процесу міністерство не пропонує схеми, за якої при «легшій» тривозі діти можуть просто залишитися в класі.
Бутенко окремо наголосив, що реактивні Shahed та інші нові засоби ураження роблять будь-яке скупчення дітей потенційно небезпечним.
Тобто правило залишається таким: тривога — перейти в укриття або інше безпечне місце. Але вже там урок не обов’язково припиняти.
Є і ще один критерій, який може змусити школу повністю переглянути свій розклад.
У рекомендаціях МОН зазначено: якщо тривоги стають систематичними або їхня сумарна тривалість перевищує дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано переходити до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.
Це означає, що рішення не повинні прийматися хаотично щоранку. Школа має заздалегідь прописати, за яких умов вона змінює формат, хто саме ухвалює це рішення, як змінюється розклад і як про нього повідомляють батьків.
Паралельно держава продовжує вкладати кошти у фізичну безпеку закладів освіти.
У бюджеті на 2026 рік передбачено 6 млрд грн на облаштування укриттів. Із них 5 млрд грн спрямовано на заклади загальної середньої освіти та ще 1 млрд грн — на дошкільні заклади.
Окремо уряд профінансував 18 проєктів укриттів у дитячих садках на суму понад 972 млн грн.
Крім того, з 2023 по 2026 роки з державного бюджету місцевим бюджетам уже спрямували майже 20 млрд грн на будівництво та модернізацію захисних споруд у закладах освіти.
«Ненька інфо» раніше писала про те, що укриття фактично стали одним із ключових факторів, які визначають, чи може конкретна школа взагалі повернути дітей до очного навчання. Радикальні зміни в школах: жорсткі вимоги до укриттів, 12-річка та нові правила для учнів
Ще одна проблема, яку МОН намагається вирішити новими правилами, — освітні втрати.
Повітряні тривоги, перебої зі світлом, дистанційне навчання, евакуація родин і постійні зміни формату вже кілька років впливають на навчальний процес. Тому держава намагається не просто забезпечити фізичну безпеку дітей, а й не допустити ситуації, коли через багатогодинні сирени школярі регулярно пропускають половину навчального дня.
«Ненька інфо» також писала, що навчальний рік 2026/2027 формально триватиме до 30 червня, а частину цього періоду школи можуть використовувати для консультацій, індивідуальної роботи та компенсації освітніх втрат.
Навчальний рік до 30 червня: уряд ухвалив нові правила для шкіл на 2026/2027
Головна зміна для батьків і школярів тепер виглядає просто: сигнал повітряної тривоги більше не означає автоматичне завершення уроку.
Якщо дитина і вчитель перебувають у належному укритті або іншому безпечному місці, заняття може продовжуватися — очно, дистанційно або в комбінованій формі.
Але якщо безпечного місця немає, пріоритет залишається незмінним: спочатку укриття, а вже потім навчання.
Саме цей баланс — між фізичною безпекою та спробою не втрачати години навчального часу — і стає новою моделлю української школи на п’ятому році повномасштабної війни.
