Daypolitico

Позначка: Піт Гегсет

  • Ракети для Patriot і NASAMS зависли без підпису Пентагону: Україна чекає майже місяць

    Ракети для Patriot і NASAMS зависли без підпису Пентагону: Україна чекає майже місяць

    Україна вже майже місяць не може отримати остаточне погодження на постачання американських ракет для систем протиповітряної оборони Patriot і NASAMS. Відповідне рішення досі очікує на підпис керівника Пентагону Піта Гегсета. На тлі регулярних російських ракетно-дронових атак Київ намагається прискорити передачу боєприпасів, необхідних для захисту українських міст та енергетичної інфраструктури.

    Про це 26 жовтня повідомив президент Володимир Зеленський після наради щодо військової допомоги від міжнародних партнерів та відновлення енергетики.

    За словами глави держави, питання забезпечення української протиповітряної оборони залишається одним із головних пріоритетів. Україна веде переговори одночасно зі Сполученими Штатами, європейськими союзниками та іншими країнами, які мають запаси ракет-перехоплювачів PAC-2 і PAC-3.

    Водночас рішення американської сторони щодо чергового постачання досі не завершене.

    «Протягом майже місяця очікуємо на підпис пана Гегсета щодо ракет для “Петріотів” та “Насамсів”», — заявив Зеленський.

    Президент доручив українським посадовцям повторно порушити це питання під час переговорів із Вашингтоном. Паралельно Київ продовжує шукати можливості отримати необхідні боєприпаси від інших партнерів.

    Затримка особливо чутлива через постійні російські атаки, під час яких противник застосовує балістичні та крилаті ракети, а також ударні безпілотники. Комплекси Patriot відіграють важливу роль у перехопленні складних повітряних цілей, зокрема балістики, тоді як NASAMS використовують для протидії іншим типам повітряних загроз.

    Обидві системи потребують регулярного поповнення запасів ракет. Без достатньої кількості перехоплювачів можливості української ППО залишаються обмеженими навіть за наявності самих зенітних комплексів.

    Під час наради також обговорили підготовку до наступного засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн», яке має відбутися в листопаді. Зеленський наголосив на необхідності пришвидшити виконання рішень про військову підтримку, які вже тривалий час перебувають на стадії погодження.

    Окрему увагу приділили відновленню української енергосистеми після російських обстрілів. Прем’єр-міністр Сергій Корецький доповів президенту про ремонтні роботи в регіонах та використання резервного обладнання.

    За словами Зеленського, енергетики працюють практично безперервно, а відповідальні міністерства мають забезпечити своєчасне поповнення матеріальних запасів для ліквідації наслідків нових атак.

    Таким чином, Україна одночасно намагається посилити протиповітряну оборону та відновити пошкоджену енергетичну інфраструктуру. Однак питання американських ракет для Patriot і NASAMS залишається невирішеним: за словами президента, необхідне погодження Пентагону Київ очікує вже майже місяць.

  • США влаштували «тест на лояльність» для НАТО: від відповідей може залежати американський захист

    США влаштували «тест на лояльність» для НАТО: від відповідей може залежати американський захист

    Сполучені Штати розіслали союзникам по НАТО опитувальник, за допомогою якого Вашингтон хоче оцінити їхню підтримку зовнішньої та оборонної політики президента Дональда Трампа. Це відбувається на тлі масштабного перегляду американської військової присутності в Європі, який може завершитися скороченням військ та критично важливих для Альянсу ресурсів.

    Про існування документа 14 серпня повідомило Bloomberg. За даними агентства, американська сторона хоче з’ясувати, наскільки кожен із союзників відповідає нинішнім політичним і військовим пріоритетам Вашингтона.

    Серед питань — чи підтримувала конкретна держава публічно зовнішньополітичний курс США, чи обмежувала використання американськими військовими баз на своїй території, а також наскільки активно закуповує озброєння в американських виробників.

    Фактично Вашингтон збирає дані не лише про оборонний внесок держав НАТО, а й про їхню політичну поведінку.

    Що США запитують у союзників

    За даними Bloomberg, одна з частин документа присвячена публічній підтримці американської зовнішньої політики.

    Вашингтон, зокрема, хоче знати, чи підтримували союзники американські ініціативи на Близькому Сході та в Західній півкулі. Окрему увагу приділено використанню американськими військовими баз на території європейських країн.

    Це питання стало особливо гострим після розбіжностей навколо війни з Іраном. Раніше міністр оборони США Піт Гегсет публічно критикував союзників, які не дозволили американським силам використовувати певні європейські бази для операцій проти Ірану.

    Тому в новому опитувальнику Вашингтон просить повідомити не тільки про наявні обмеження на використання баз, а й про готовність держав послабити або повністю скасувати їх.

    США цікавить і те, в кого Європа купує зброю

    Ще один великий блок стосується оборонної промисловості.

    Американська сторона хоче отримати інформацію про те, чи закуповують союзники продукцію оборонних компаній США. Крім того, Вашингтон цікавиться ставленням країн до європейської політики, спрямованої на пріоритетне придбання озброєнь у виробників із самого континенту.

    Це особливо важливо на тлі прагнення Європи посилити власний оборонно-промисловий комплекс і поступово зменшити залежність від американського озброєння.

    За інформацією Bloomberg, США також запитують, чи виступали союзники публічно проти правил, які можуть створювати перешкоди для укладання контрактів з американськими оборонними компаніями.

    Таким чином, майбутні рішення Вашингтона можуть враховувати не лише те, скільки країна витрачає на оборону, а й куди саме спрямовуються ці гроші.

    У НАТО незадоволені підходом Вашингтона

    Такий формат оцінювання викликав невдоволення серед частини союзників.

    За словами співрозмовника Bloomberg, деякі держави сприймають документ як спробу домогтися від них ідеологічної узгодженості з адміністрацією Трампа в обмін на американські гарантії безпеки.

    Проблема виходить далеко за межі звичайної анкети. Відносини США та європейських членів НАТО десятиліттями будувалися таким чином, що політичні суперечки між урядами не ставили під сумнів фундаментальні військові зобов’язання Альянсу.

    Якщо ж обсяг американської військової присутності почнуть безпосередньо пов’язувати з підтримкою окремих зовнішньополітичних рішень Вашингтона, це може означати суттєву зміну принципів трансатлантичних відносин.

    «Деякі країни провалять перевірку»

    Нинішній документ з’явився не несподівано. Ще в червні Піт Гегсет оголосив про масштабний перегляд американської військової присутності в Європі.

    Тоді він заявив союзникам, що це буде «реальний перегляд», метою якого є перехід до моделі, за якої Європа бере на себе основну відповідальність за власну конвенційну оборону.

    Особливо показовою була інша його заява: за словами Гегсета, одні країни пройдуть цю перевірку успішно, тоді як інші її «провалять».

    Наприкінці липня Пентагон офіційно запустив відповідний процес. Він може тривати до шести місяців і має запропонувати Вашингтону варіанти подальшої конфігурації американських сил у Європі.

    Одне з головних завдань — прискорити перехід до моделі, за якої європейські союзники беруть на себе значно більшу частину оборонного навантаження.

    США вже скорочують війська в Європі

    Це не лише політичні заяви. Вашингтон уже почав зменшувати свою військову присутність на континенті.

    У травні Пентагон оголосив про виведення приблизно 5 тисяч американських військовослужбовців із Німеччини протягом 6–12 місяців.

    Серед іншого, рішення зачепило бойову бригаду та заплановане розміщення підрозділу далекобійних вогневих засобів.

    Раніше США також припинили одну з ротаційних місій сухопутних військ у Румунії, а у травні було скасовано розгортання бронетанкової бригади в Польщі.

    Reuters у липні повідомляв і про суттєве скорочення американської присутності у країнах Балтії, що вже викликало занепокоєння на східному фланзі НАТО.

    Під загрозою не тільки американські солдати

    Найважливіше для Європи полягає в тому, що перегляд стосується не лише чисельності військових.

    США забезпечують НАТО низкою можливостей, які європейським союзникам буде надзвичайно складно швидко замінити.

    У червні повідомлялося, що Вашингтон планує скоротити кількість винищувачів, розвідувальних безпілотників і військових кораблів, які могли б бути оперативно залучені для захисту Європи у разі великої війни або іншої кризи.

    Серед критично важливих американських спроможностей також залишаються стратегічна розвідка, логістика, далекобійні засоби ураження та низка інших компонентів, у яких європейські члени НАТО все ще значною мірою залежать від США.

    Тому навіть порівняно невелике скорочення чисельності американських військових не відображає повного масштабу можливих змін.

    У Європі перебувають десятки тисяч американських військових

    За даними американського Defense Manpower Data Center, наприкінці 2025 року на постійній основі на європейських базах перебувало близько 68 тисяч американських військовослужбовців. З урахуванням ротаційних сил загальна присутність США на континенті може становити приблизно 80–100 тисяч військових.

    Найбільшим центром американської військової присутності залишається Німеччина. Там розташовані десятки тисяч військовослужбовців, авіабаза Рамштайн та низка командних, логістичних і медичних об’єктів.

    Саме тому будь-яке масштабне скорочення американської присутності матиме наслідки не лише для окремих держав, а для всієї архітектури оборони НАТО.

    Європу підштовхують до самостійної оборони

    Адміністрація Трампа пояснює перегляд необхідністю перерозподілити навантаження всередині НАТО.

    Американські посадовці дедалі частіше говорять про концепцію «NATO 3.0», за якої європейські держави мають перебрати на себе основну відповідальність за звичайну оборону континенту, тоді як США зможуть зосередити більше ресурсів на інших стратегічних напрямках.

    Особливе значення для Вашингтона має можливість одночасного загострення відносин із Росією та Китаєм. За такого сценарію США не хочуть бути змушеними спрямовувати непропорційно велику частину військових ресурсів на захист Європи.

    Саме на цьому тлі «анкета» набуває особливого значення. Якщо наведена Bloomberg інформація правильно відображає логіку документа, Вашингтон оцінює союзників одразу за кількома критеріями: оборонними витратами, готовністю перебирати американські функції, доступом США до військових баз, закупівлями американського озброєння та політичною підтримкою зовнішнього курсу адміністрації Трампа.

    Результати шестимісячного перегляду можуть стати одним із найважливіших рішень для європейської безпеки за останні десятиліття. Адже йдеться вже не лише про вимогу Вашингтона до союзників витрачати більше на оборону, а про те, скільки американських військових і яких саме військових можливостей США залишать для захисту Європи.

  • Ключового генерала США, який координував підтримку України, раптово усунули від командування

    Ключового генерала США, який координував підтримку України, раптово усунули від командування

    Генерал-лейтенанта Армії США Чарльза Костанцу, який командував V корпусом і відігравав важливу роль у координації американських військових операцій у Європі та підтримки України, достроково усунули від командування. Рішення було ухвалене майже за два місяці до завершення його каденції.

    Про це повідомляє ABC News.

    За словами посадовця, Костанцу відсторонили від виконання обов’язків протягом останніх кількох днів. Причини такого рішення офіційно не повідомляються. При цьому генерал мав продовжувати командувати V корпусом до жовтня, коли планувалася передача посади його наступнику.

    Наразі обов’язки командувача корпусу тимчасово виконує бригадний генерал Джон Б. Маунтфорд, який обіймає посаду заступника командувача V корпусу з питань готовності.

    Наступником Костанци має стати генерал-майор Томас Фелті. Його кандидатуру вже затвердив Сенат США, а офіційна передача командування була запланована на жовтень. Таким чином, дострокове усунення Костанци стало несподіваною зміною у керівництві американських військ у Європі.

    Костанца очолював V корпус Армії США з квітня 2024 року. Він є фахівцем із бронетанкових військ і має значний досвід командування сухопутними підрозділами. До призначення на посаду командувача V корпусу генерал керував 3-ю піхотною дивізією США, яка базується у Форт-Стюарті в штаті Джорджія.

    V корпус має важливе значення для військової присутності США в Європі. Він відповідає за управління силами американської армії та координацію військових операцій на європейському напрямку. Частина підрозділів корпусу дислокується в Польщі, безпосередньо біля східного флангу НАТО.

    Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну значення V корпусу для американської військової стратегії в Європі суттєво зросло. Корпус бере участь у координації американської військової присутності на східному фланзі НАТО та підтримці союзників, які посилили оборону через російську агресію проти України.

    Саме тому дострокова зміна командувача привернула особливу увагу. Водночас немає підтверджень того, що рішення безпосередньо пов’язане зі зміною політики США щодо України або скороченням американської військової присутності в Європі.

    ABC News зазначає, що усунення Костанци відбулося на тлі масштабних кадрових змін у вищому військовому керівництві США. За час перебування Піта Гегсета на посаді міністра оборони понад два десятки високопоставлених офіцерів були звільнені, усунуті від командування або відсторонені від виконання своїх обов’язків. У багатьох випадках американське оборонне відомство не надавало публічних пояснень щодо причин таких рішень.

    Водночас джерело, знайоме із ситуацією навколо Костанци, заявило, що його усунення не пов’язане з ширшою кампанією Гегсета щодо перебудови військового керівництва США. За словами співрозмовника, рішення також не має політичного підґрунтя.

    Таким чином, наразі офіційна причина дострокового усунення генерала залишається невідомою. Пентагон не оприлюднив детального пояснення, чому командувача V корпусу було замінено майже за два місяці до запланованої передачі посади.

    Кадрова зміна відбувається на тлі перегляду Вашингтоном своєї військової присутності в Європі. ABC News звертає увагу, що цього року Пентагон уже ухвалював рішення щодо скорочення або перегляду окремих елементів американської військової присутності на континенті.

    Зокрема, одним із найбільш помітних стало рішення відмовитися від запланованого розгортання в Польщі 2-ї бронетанкової бригадної бойової групи 1-ї кавалерійської дивізії, що базується у Форт-Гуді, штат Техас.

    Це рішення викликало занепокоєння у Варшаві, оскільки Польща є одним із ключових союзників США на східному фланзі НАТО та важливим логістичним центром для підтримки України.

    Після критики з боку польської сторони президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати мають намір розмістити в Польщі близько 5 тисяч американських військовослужбовців. Це стало сигналом про те, що Вашингтон не планує повністю відмовлятися від військової присутності в регіоні.

    Водночас зміни у структурі американських сил у Європі залишаються предметом уваги союзників США. Для країн східного флангу НАТО особливо важливо, наскільки масштабною буде американська військова присутність у Польщі та інших країнах регіону на тлі продовження російської агресії проти України.

    Що саме стало причиною дострокового усунення Костанци та чи матиме це наслідки для роботи V корпусу, координації американських військ у Європі та підтримки України, наразі невідомо. Тимчасове керівництво корпусом здійснюватиме Джон Б. Маунтфорд, поки командування не буде остаточно передано Томасу Фелті.

  • Пентагон передає союзникам ключову місію з підтримки України: що зміниться

    Пентагон передає союзникам ключову місію з підтримки України: що зміниться

    Міністерство оборони США розпочало реорганізацію Групи безпекової допомоги Україні (SAG-U), яка координує постачання озброєння, підготовку українських військових та логістичну підтримку. Відповідно до нового рішення, керівництво місією буде передано європейським союзникам.

    Про це повідомило Європейське командування Збройних сил США (EUCOM).

    У командуванні пояснили, що реорганізація здійснюється за наказом міністра оборони США Піта Гегсета. Водночас наголошується, що зміни не означають скорочення підтримки України та не вплинуть на виконання поточних завдань місії.

    За інформацією Європейського командування, передача керівної ролі союзникам відображає посилення ролі європейських партнерів у підтримці української оборони, яку вони активно нарощували протягом останнього року.

    Крім того, у Пентагоні зазначають, що реорганізація дозволить Сполученим Штатам перерозподілити частину власних ресурсів на інші глобальні оборонні пріоритети.

    Рішення стало офіційним підтвердженням інформації, яку наприкінці липня оприлюднило видання Politico. Тоді повідомлялося, що Міністерство оборони США планує відмовитися від безпосереднього керівництва Групою безпекової допомоги Україні, яка працює на базі у німецькому Вісбадені.

    Групу безпекової допомоги Україні (Security Assistance Group – Ukraine, SAG-U) було створено 4 листопада 2022 року. Вона координує постачання військової допомоги Україні, організацію навчання українських військовослужбовців, а також логістичне забезпечення міжнародної підтримки.

    Штаб місії розташований у Вісбадені (Німеччина). За понад три з половиною роки роботи через SAG-U було розподілено понад 2 мільярди доларів безпекової допомоги Україні.

    До цього часу місію очолював американський генерал-лейтенант Гійом Бопер.

    Попри передачу керівництва європейським союзникам, у Європейському командуванні США підкреслюють, що підтримка України з боку Вашингтона продовжиться, а зміни стосуються насамперед структури управління місією.

  • Драпатий окреслив формулу перемоги України: головком розповів, що має змінити хід війни

    Драпатий окреслив формулу перемоги України: головком розповів, що має змінити хід війни

    Головнокомандувач Збройних сил України Михайло Драпатий окреслив своє бачення того, яким шляхом Україна може досягти перемоги у війні з Росією. За його словами, ключовими елементами стратегії є посилення бойових операцій у різних доменах, застосування асиметричних підходів, розвиток українських військових технологій та системне зниження військового й економічного потенціалу Росії.

    Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

    29 липня Михайло Драпатий провів першу телефонну розмову з верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та командувачем Збройних сил США в Європі генералом Алексусом Гринкевичем. Під час переговорів сторони обговорили ситуацію на фронті, потреби української армії та подальшу взаємодію між Україною і союзниками.

    Під час розмови український головнокомандувач представив власне бачення подальших дій, які, на його переконання, мають забезпечити перевагу над російськими військами.

    За словами Драпатого, одним із головних пріоритетів залишається посилення операцій у різних доменах сучасної війни. Він також наголосив на необхідності не допустити проникнення російських військ у смуги української оборони, збільшити масштаби дальнього та середнього вогневого ураження противника, а також продовжити реформування структури Збройних сил шляхом розвитку армійських корпусів і розширення їхньої автономності.

    Окрему увагу головнокомандувач приділив сучасним технологіям, які, за його словами, дедалі більше визначають перебіг бойових дій.

    “Працюємо над тим, щоб підвищити рівень летальності ворожих втрат і знизити економічні спроможності Москви. Застосовуємо для цього асиметричні підходи та українські технології”, – заявив Драпатий.

    Під час розмови він також висловив вдячність генералу Алексусу Гринкевичу за особисту підтримку України та зусилля, спрямовані на зміцнення української системи протиповітряної оборони. За словами головнокомандувача, додаткові засоби ППО залишаються одним із найважливіших напрямів міжнародної військової допомоги.

    Крім того, Драпатий відзначив внесок президента США Дональда Трампа та міністра оборони США Піта Гегсета у забезпечення України необхідним озброєнням. Йдеться, зокрема, про військову допомогу, яка надається в межах програми Prioritized Ukraine Requirements List (PURL), що передбачає пріоритетне забезпечення українських Сил оборони необхідними видами озброєння та техніки.

    Розмова стала першою офіційною комунікацією між Михайлом Драпатим і генералом Алексусом Гринкевичем після призначення українського військового на посаду головнокомандувача ЗСУ. Вона підтвердила продовження тісної координації між Україною та союзниками по НАТО у питаннях військової підтримки, розвитку оборонних спроможностей і спільного реагування на російську агресію. За оцінкою українського командування, поєднання сучасних технологій, асиметричних рішень, міжнародної допомоги та системного посилення Збройних сил має стати основою для досягнення стратегічних цілей України у війні.

  • США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    США почали перегляд військової присутності в Європі: що це означає для НАТО

    Сполучені Штати офіційно розпочали комплексний перегляд своєї військової присутності в Європі. Про старт відповідної роботи повідомив заступник міністра оборони США Елбрідж Колбі, зазначивши, що перевірка має визначити оптимальну структуру американських сил на європейському континенті та прискорити перерозподіл відповідальності за оборону між союзниками по НАТО. Про це повідомляє Politico з посиланням на заяву посадовця, оприлюднену в соціальній мережі X.

    За словами Колбі, перегляд реалізується відповідно до рішення, яке раніше анонсував міністр оборони США Піт Гегсет під час засідання міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі. Основною метою процесу є оцінка нинішнього розташування американських сил і визначення того, як забезпечити, щоб європейські союзники взяли на себе головну відповідальність за конвенційну оборону континенту.

    «Сьогодні міністерство розпочало перегляд військової присутності в Європі. Це буде ґрунтовний перегляд, покликаний забезпечити, щоб НАТО швидко й незворотно рухалося до того, аби Європа взяла на себе головну відповідальність за свою конвенційну оборону», – заявив Елбрідж Колбі.

    За інформацією Politico, Вашингтон уже розпочав окремі кроки зі скорочення своєї військової присутності. Зокрема, йдеться про виведення частини сил із Німеччини та зменшення внеску США до виконання окремих оборонних планів НАТО. Під перегляд можуть потрапити високотехнологічні компоненти американського військового контингенту, серед яких винищувальна авіація, літаки-заправники, літаки морського патрулювання та окремі сили Військово-морських сил США.

    У Міністерстві оборони США наголошують, що кінцевою метою є не послаблення Альянсу, а його адаптація до нових безпекових викликів. За словами Колбі, результатом перегляду має стати формування «сильнішого, справедливішого та стійкішого НАТО», здатного ефективніше реагувати на одночасні кризи в різних регіонах світу.

    Перегляд військової присутності проводитиметься у взаємодії з Верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генералом Алексусом Грінкевичем. До консультацій також залучать європейських союзників і Конгрес США. Саме Конгрес законодавчо визначив мінімальний рівень американської військової присутності в Європі, тому будь-які суттєві зміни мають враховувати чинні нормативні обмеження.

    На тлі перегляду країни східного флангу НАТО вже активізували дипломатичні контакти з Вашингтоном. Особливо активно працює Польща, яка прагне зберегти постійну присутність американських військ на своїй території. Польський уряд уже підготував законопроєкт, який визначає механізми фінансування американських військових баз, демонструючи готовність і надалі підтримувати військову співпрацю зі Сполученими Штатами.

    Про необхідність такого перегляду глава Пентагону Піт Гегсет заявив ще під час зустрічі міністрів оборони НАТО в червні. Тоді він повідомив, що Міністерство оборони США проведе шестимісячний аналіз розміщення американських сил і засобів у Європі, враховуючи рівень внеску кожної країни Альянсу у спільну оборону. Такий підхід відповідає політиці адміністрації Дональда Трампа щодо більш рівномірного розподілу оборонних витрат між союзниками.

    Водночас американські медіа повідомляють, що зміни можуть торкнутися не лише чисельності особового складу. За інформацією The New York Times, Пентагон також розглядає можливість скорочення кількості літаків і військових кораблів, які США виділяють для операцій НАТО в Європі. Остаточні рішення очікуються після завершення шестимісячного перегляду та консультацій із союзниками.

  • Пентагон відклав допомогу Україні: $400 млн планують передавати аж до 2029 року

    Пентагон відклав допомогу Україні: $400 млн планують передавати аж до 2029 року

    Адміністрація президента США Дональда Трампа повідомила американських законодавців, що не планує повністю використати $400 млн військової допомоги, передбаченої Конгресом для України, до завершення 2029 фінансового року. Таке рішення викликало різку критику серед представників обох партій у Конгресі, які вважають запропонований графік неприйнятно повільним в умовах повномасштабної війни Росії проти України. Про це повідомило агентство Reuters із посиланням на джерела, ознайомлені з документами Пентагону.

    За інформацією Reuters, ще у травні Міністерство оборони США направило до Конгресу лист із детальним планом використання цих коштів. У документі зазначалося, що фінансування буде розподілятися протягом 2026 фінансового року, який завершується 30 вересня 2026 року. Водночас остаточне освоєння всього пакета допомоги заплановане лише до завершення 2029 фінансового року – до 30 вересня 2029 року.

    Reuters зазначає, що така часово́ва рамка фактично виходить за межі другого президентського терміну Дональда Трампа, який завершиться 20 січня 2029 року. Якщо графік не буде переглянутий, частина передбаченої Конгресом допомоги може бути реалізована вже після завершення його каденції. Саме цей аспект став одним із головних предметів критики з боку законодавців.

    Особливе занепокоєння викликає й те, що через два місяці після надсилання листа значна частина коштів не лише не була використана, а навіть не закріплена контрактами. За словами співрозмовників Reuters, гроші досі не були формально зобов’язані до витрачання, що означає відсутність укладених договорів із виробниками озброєння чи постачальниками військового обладнання.

    У Конгресі наголошують, що такий підхід не відповідає реальній ситуації на фронті. Україна продовжує зазнавати масованих ракетних і дронових атак Росії та потребує безперервного постачання озброєння, боєприпасів і засобів протиповітряної оборони. Саме тому як демократи, так і частина республіканців відкрито висловили невдоволення темпами роботи Пентагону.

    Під час нещодавніх слухань у Сенаті один із керівників бюджетного комітету, сенатор-демократ Дік Дурбін, поставив питання міністру оборони Піту Гегсету щодо того, який практичний ефект матиме допомога, якщо її надання розтягнеться ще на кілька років. Законодавці наголошують, що кошти були схвалені Конгресом саме для задоволення нагальних потреб України, а не для довгострокового резервування.

    Йдеться про пакет фінансування, який передбачає закупівлю озброєння, військового обладнання, навчання українських військових та інші послуги у межах Ініціативи сприяння безпеці України (Ukraine Security Assistance Initiative, USAI). На відміну від президентських пакетів допомоги, коли техніка передається безпосередньо зі складів американської армії, програма USAI фінансує виробництво нового озброєння через контракти з оборонною промисловістю США. Саме тому реалізація таких пакетів традиційно займає більше часу.

    Втім, нинішній графік став одним із найдовших за весь період повномасштабної війни. У Reuters зазначають, що члени Конгресу вважають його надто повільним навіть з урахуванням специфіки програми USAI. За словами співрозмовників агентства, документ Пентагону раніше не оприлюднювався, а його зміст став відомий лише зараз.

    Ситуація загострюється ще й тому, що це вже не перший випадок затримок із використанням коштів, виділених Україні. Раніше стало відомо, що Пентагон не встиг укласти контракти на постачання озброєння в межах іншої програми USAI на суму близько $910 млн, через що ці кошти втратили чинність. Цей випадок уже викликав дискусію щодо ефективності управління програмами військової допомоги.

    Попри це останніми тижнями Дональд Трамп демонструє більш прихильну риторику щодо України. Президент США підтримав ідею надати Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів для систем Patriot, а також заявив про готовність підписати законопроєкт щодо нових санкцій проти Росії, який свого часу просував сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Водночас смерть Грема поставила питання про подальшу долю частини законодавчих ініціатив, які він активно підтримував у Конгресі.

    Питання військової допомоги Україні також стане одним із ключових під час нинішнього візиту президента Володимира Зеленського до Вашингтона. Очікується, що під час переговорів із Дональдом Трампом у Білому домі український лідер порушить питання прискорення передачі систем протиповітряної оборони, збільшення військової підтримки та реалізації спільних оборонних проєктів, зокрема у сфері безпілотних технологій. Після зустрічі в Білому домі Зеленський також планує провести переговори із сенаторами США, які продовжують наполягати на своєчасному виконанні рішень Конгресу щодо допомоги Україні.

    Відповідно до американського законодавства, кошти, які були офіційно виділені Конгресом, мають бути використані за призначенням, і президент не може довільно відмовитися від їхнього фінансування. Саме тому нинішня суперечка між Конгресом і Пентагоном стосується не питання скасування допомоги, а темпів її реалізації. Законодавці наголошують, що в умовах війни багаторічне розтягування вже схваленого пакета може суттєво знизити його практичну цінність для України.

  • США не завдадуть ударів по Ірану: Трамп пояснив різку зміну планів

    США не завдадуть ударів по Ірану: Трамп пояснив різку зміну планів

    Президент США Дональд Трамп заявив про раптове скасування запланованих на вечір четверга, 11 червня, військових ударів по Ірану, пояснивши це тим, що переговорний процес між сторонами нібито демонструє суттєвий прогрес і перейшов на новий рівень політичного узгодження.

    Про це він повідомив у дописі в соцмережі Truth Social, де детально виклав причини зміни позиції Вашингтона та окреслив загальну рамку поточних переговорів.

    За словами Трампа, рішення про відмову від «сильних ударів і бомбардувань» було ухвалене після того, як консультації щодо іранського питання, на його думку, були винесені на найвищий рівень керівництва в Ірані та отримали політичне схвалення. Американський президент наголосив, що йдеться не про попередні технічні контакти, а про узгодження ключових елементів потенційної міжнародної домовленості, яка, як він стверджує, вже перебуває на фінальній стадії формування.

    Трамп заявив, що обговорення охоплює одразу кілька напрямків — від безпекових гарантій у регіоні до питань морської безпеки та контролю над стратегічними об’єктами. За його словами, у процесі задіяні не лише США та Іран, а й низка ключових держав Близького Сходу та союзників Вашингтона. Серед них він назвав Ізраїль, Саудівську Аравію, ОАЕ, Катар, Туреччину, Пакистан, Бахрейн, Кувейт, Йорданію, Єгипет та інші країни, які, за його словами, беруть участь у координації майбутньої угоди.

    Окремо президент США наголосив, що домовленості, які обговорюються, включають і питання морської безпеки в регіоні, зокрема режиму руху суден та обмежень, які, за його словами, залишатимуться чинними до остаточного підписання угоди. Він також заявив, що точні строки та місце можливого підписання будуть оголошені додатково, коли всі сторони завершать фінальне узгодження позицій.

    Заява Трампа стала різким контрастом до його попередніх сигналів. Ще напередодні він публічно заявляв про можливість «дуже сильного удару» по Ірану, а також допускав сценарії розширення військових дій, включно з ударами по нафтовій інфраструктурі та стратегічних об’єктах. Це формувало очікування подальшої ескалації між Вашингтоном і Тегераном.

    Фактична динаміка конфлікту залишалася напруженою протягом останніх днів. У ніч на 10 червня США завдали ударів по іранських системах протиповітряної оборони, командних пунктах та низці військових об’єктів. У відповідь іранська сторона заявила про атаки на американські цілі на Близькому Сході, що ще більше підвищило ризик прямого військового зіткнення.

    Після цього глава Пентагону Піт Гегсет припускав можливість нових ударів у найкоротші строки — протягом доби або наступної ночі. Дійсно, в ніч на 11 червня американські сили продовжили повітряні операції, атакуючи об’єкти на території Ірану, що виглядало як подальша ескалація.

    На цьому тлі заява про раптове скасування ударів і одночасне просування переговорів стала несподіваним поворотом у риториці Білого дому. Водночас офіційних підтверджень фінальних домовленостей або підписання будь-яких угод наразі не оприлюднено, а деталі можливого компромісу залишаються невідомими.

  • Трамп віддав наказ: США обрушили масовані авіаудари по Ірану

    Трамп віддав наказ: США обрушили масовані авіаудари по Ірану

    Сполучені Штати Америки розпочали одну з наймасштабніших військових операцій проти Ірану за останні роки. За наказом президента США Дональда Трампа американські війська завдали серії масованих ударів по військових об’єктах на території Ісламської Республіки. У Вашингтоні заявляють, що операція стала відповіддю на “безпідставну та триваючу агресію” з боку Тегерана і має на меті змусити іранське керівництво повернутися до переговорів та погодитися на мирну угоду зі Сполученими Штатами.

    Про початок операції повідомило Центральне командування Збройних сил США (CENTCOM), яке відповідає за військові дії американських сил на Близькому Сході. Інформацію також підтвердили американські посадовці, на яких посилається видання Axios.

    У заяві CENTCOM зазначається, що військова операція стартувала о 17:15 за східним часом США після відповідного наказу головнокомандувача – президента Дональда Трампа. Американські військові наголосили, що удари здійснювалися в рамках самооборони та стали реакцією на дії Ірану, які Вашингтон вважає загрозою для американських військових, союзників США та міжнародного судноплавства в регіоні.

    У командуванні підкреслили, що атаки були спрямовані на об’єкти, які використовувалися для координації військових операцій, ведення спостереження, управління безпілотними системами та забезпечення протиповітряної оборони.

    За інформацією джерел Axios, усі цілі першої хвилі ударів були розташовані переважно на півдні Ірану. Серед них – радіолокаційні комплекси, системи протиповітряної оборони, командні центри, вузли зв’язку та пункти управління безпілотниками.

    Американська сторона вважає, що саме ці об’єкти використовувалися для здійснення атак на американські інтереси та створювали загрозу для міжнародного судноплавства у Перській затоці та прилеглих водах.

    Президент США Дональд Трамп напередодні операції відкрито заявляв про готовність застосувати військову силу проти Ірану. Під час спілкування з журналістами в Овальному кабінеті він різко розкритикував поведінку Тегерана на переговорах та звинуватив іранське керівництво у свідомому затягуванні дипломатичного процесу.

    За словами американського президента, Іран протягом тривалого часу використовував переговори як спосіб виграти час та уникнути виконання вимог міжнародної спільноти.

    “Ми будемо атакувати їх, атакувати їх дуже сильно”, – заявив Трамп, коментуючи можливі дії США щодо Ірану.

    Не менш жорстку позицію продемонстрував і міністр оборони США Піт Гегсет. Під час візиту до штаб-квартири CENTCOM у Флориді він фактично анонсував масштабну операцію ще до її початку.

    Глава Пентагону заявив, що Сполучені Штати готові застосовувати військову силу доти, доки Іран не погодиться на політичну угоду, яку Вашингтон вважає прийнятною.

    За словами Гегсета, американські бомби мали вразити ключові військові об’єкти Ірану один за одним, щоб змусити керівництво країни змінити свою позицію.

    “Сьогодні ввечері CENTCOM матиме багато роботи, оскільки ми маємо намір завдати потужного удару по Ірану. Іран має шанс укласти чудову угоду. Проте вони не виявили такого бажання. Американські бомби падатимуть на ключові об’єкти в Ірані одна за одною. Це робиться не для того, щоб відновити війну, а щоб встановити умови для укладення угоди. Якщо нам доведеться вести переговори за допомогою бомб, ми вестимемо переговори за допомогою бомб”, – заявив глава Пентагону.

    Після початку операції американські військові продовжили завдавати ударів протягом усієї ночі. Близько четвертої години ранку за київським часом CENTCOM повідомило про нову фазу військової кампанії.

    У командуванні заявили, що американська авіація та сили флоту атакували об’єкти спостереження, центри управління, комунікаційні вузли та системи протиповітряної оборони по всій території Ірану.

    Для проведення операції були залучені підрозділи Військово-повітряних сил США, Корпусу морської піхоти та Військово-морських сил. За словами представників CENTCOM, усі удари завдавалися високоточними боєприпасами, що дозволяло мінімізувати супутні втрати та концентруватися виключно на військових цілях.

    Американська сторона наголосила, що операція була спрямована не проти цивільного населення Ірану, а проти військової інфраструктури, яку США вважають джерелом загроз для своїх сил та міжнародної торгівлі.

    Нинішня операція стала продовженням стрімкої ескалації між Вашингтоном і Тегераном, яка почалася після інциденту зі збиттям американського ударного гелікоптера Apache.

    У відповідь на цей інцидент США раніше вже завдали ударів по іранських радарах та системах протиповітряної оборони. Вашингтон заявив, що ці атаки були обмеженими та мали виключно оборонний характер.

    Однак після цього Іран здійснив ракетні удари та запустив безпілотники в напрямку американських військових баз у регіоні. Саме ці дії стали однією з причин ухвалення рішення про нову масштабну операцію.

    Напередодні початку ударів Дональд Трамп провів закриту нараду з представниками Ради національної безпеки, військовим керівництвом та ключовими членами своєї адміністрації.

    За даними Axios, під час зустрічі розглядалося кілька сценаріїв реагування. Серед них були як обмежені точкові удари, так і короткотривала масштабна операція, яка повинна була продемонструвати рішучість США та змусити Іран переглянути свою позицію.

    Зрештою адміністрація Трампа зупинилася на варіанті масштабного, але обмеженого в часі удару, який має завдати максимальної шкоди військовій інфраструктурі Ірану без переходу до повномасштабної війни.

    Реакція Тегерана не забарилася. Іранське агентство Tasnim із посиланням на військові джерела повідомило, що країна готує “жорстоку відповідь” на дії Сполучених Штатів.

    Іранські військові заявили, що американські атаки не залишаться без наслідків і що всі необхідні заходи у відповідь будуть реалізовані у відповідний момент.

    Ще до початку операції президент Ірану різко відреагував на погрози Дональда Трампа. За його словами, заяви американського лідера є свідченням не сили США, а їхнього відчаю через нездатність досягти своїх цілей дипломатичним шляхом.

    На тлі нових ударів міжнародна спільнота уважно стежить за розвитком подій. Аналітики попереджають, що нинішня ескалація може стати одним із найнебезпечніших загострень між США та Іраном за останнє десятиліття.

    Особливе занепокоєння викликає можливість розширення конфлікту за межі двостороннього протистояння. У регіоні розташовані численні американські військові бази, а також союзники США, які можуть опинитися під загрозою у разі масштабної відповіді з боку Тегерана.

    Крім безпекових ризиків, експерти звертають увагу й на економічні наслідки. Будь-яке серйозне загострення у Перській затоці традиційно впливає на світові ціни на нафту та газ, оскільки через Ормузьку протоку проходить значна частина світового експорту енергоносіїв.

    На тлі військової операції інвестори вже почали оцінювати ризики для глобальних ринків, а трейдери уважно стежать за подальшими діями Ірану та США.

    Попри масштабність ударів, Вашингтон наполягає, що його головною метою залишається не початок нової війни на Близькому Сході, а примушення Ірану до укладення нової політичної угоди. У Білому домі переконані, що демонстрація військової сили може змусити Тегеран повернутися до переговорів на умовах, які влаштовуватимуть американську сторону.

    Водночас жорстка риторика обох держав та обіцянки Ірану відповісти на удари свідчать про те, що ситуація залишається вкрай напруженою. Найближчі дні можуть стати визначальними для подальшого розвитку подій та покажуть, чи призведе нинішня військова кампанія до нових переговорів, чи навпаки – стане початком ще масштабнішого конфлікту на Близькому Сході.

  • Вашингтон готує хороші новини для Києва: Рубіо натякнув на розблокування $400 млн військової допомоги Україні

    Вашингтон готує хороші новини для Києва: Рубіо натякнув на розблокування $400 млн військової допомоги Україні

    Україна може найближчим часом отримати важливі новини зі Сполучених Штатів щодо нового пакета військової допомоги на 400 мільйонів доларів. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що інформація про ці кошти, вже затверджені Конгресом, може з’явитися «досить скоро». Йдеться про фінансування, яке мало піти на підтримку України, однак його надання затрималося на рівні Міністерства оборони США.

    За даними Reuters, Рубіо зробив відповідну заяву під час слухань у Сенаті. Він не розкрив деталей майбутнього рішення, однак підтвердив, що питання допомоги Україні перебуває в роботі. Для Києва це може стати важливим сигналом після кількох місяців невизначеності навколо американської військової підтримки.

    Пакет на 400 мільйонів доларів уже був схвалений Конгресом США, однак його реалізація затримувалася через внутрішні процедури в Пентагоні. Саме це викликало дедалі більше роздратування серед американських законодавців, зокрема серед частини республіканців і демократів, які наполягають на продовженні підтримки України у війні проти Росії.

    Ситуація стала особливо помітною після того, як двопартійна група сенаторів звернулася до міністра оборони США Піта Гегсета з вимогою пришвидшити надання приблизно 600 мільйонів доларів безпекової допомоги Україні та союзникам у Східній Європі. Із цієї суми 400 мільйонів доларів мають бути спрямовані саме Україні, ще 200 мільйонів — країнам Балтії. Законодавці наголосили, що затримка коштів створює ризики не лише для Києва, а й для всієї системи стримування Росії на східному фланзі НАТО.

    За інформацією Associated Press, сенатори заявили, що Пентагон не вклався в обіцяний термін подання плану витрат, який мав бути переданий до 15 травня. Вони також звернули увагу, що на тлі триваючої російської агресії затримка допомоги виглядає особливо небезпечною, адже Україна постійно потребує боєприпасів, систем протиповітряної оборони, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та іншого критично важливого озброєння.

    Паралельно в Палаті представників США активізувався процес просування ініціативи щодо військової допомоги Україні та посилення санкцій проти Росії. Республіканець Дон Бейкон повідомив, що Палата представників проголосувала 218 голосами проти 204 за продовження розгляду відповідної петиції. За його словами, остаточне голосування має стати важливим випробуванням для американського політичного класу.

    Бейкон назвав цей момент «моментом Черчилля», маючи на увазі ситуацію, коли перед обличчям великої загрози потрібні рішучість, політична мужність і готовність діяти. Така риторика свідчить, що частина американських політиків розглядає підтримку України не лише як питання зовнішньої політики, а як тест на здатність США протистояти авторитарним режимам.

    Затримка допомоги відбувається на тлі ширшої дискусії у Вашингтоні про майбутній формат підтримки України. Частина американських законодавців наполягає, що Європа має брати на себе більшу частину фінансового навантаження, оскільки війна Росії проти України безпосередньо загрожує європейській безпеці. Водночас прихильники продовження американської допомоги наголошують, що підтримка Києва є інвестицією у глобальну безпеку та стримування Росії.

    Окремим важливим сигналом стало рішення Державного департаменту США схвалити можливий продаж Україні обладнання для підтримки зенітно-ракетних комплексів HAWK на суму понад 108 мільйонів доларів. Це обладнання має допомогти Україні підтримувати роботу систем ППО, які використовуються для захисту від російських ракетних і дронових атак. Хоча йдеться не про пряме виділення коштів, а про потенційний продаж у межах процедури Foreign Military Sales, саме рішення демонструє, що Вашингтон продовжує підтримувати обороноздатність України.

    Для Києва питання американської допомоги залишається надзвичайно важливим. Україна продовжує регулярно зазнавати масованих ударів з боку Росії, зокрема із застосуванням ракет, керованих авіабомб і ударних безпілотників. Найгострішою потребою залишаються засоби протиповітряної оборони, боєприпаси та технології, які дозволяють стримувати російські атаки по містах, енергетиці та військовій інфраструктурі.

    Заява Рубіо про те, що новини щодо 400 мільйонів доларів можуть з’явитися найближчим часом, стала обережно позитивним сигналом для України. Вона свідчить, що у Вашингтоні триває робота над розблокуванням фінансування, попри внутрішні суперечки та бюрократичні затримки.

    Водночас остаточне рішення ще не оголошене. Сам Рубіо не уточнив, коли саме допомогу можуть виділити та які конкретні види озброєння або обладнання вона покриє. Тому наразі головним залишається очікування офіційного підтвердження з боку Пентагону або адміністрації США.

    Якщо пакет буде розблокований, це стане важливим політичним і військовим сигналом для Києва. Україна отримає додаткові ресурси для оборони, а Москва — чергове підтвердження того, що Захід, попри дискусії та внутрішні суперечки, не відмовляється від підтримки українського спротиву.