Позначка: південь України

  • НАН: південь України під загрозою через втрату Каховського водосховища

    НАН: південь України під загрозою через втрату Каховського водосховища

    Підрив російськими військами Каховської гідроелектростанції у червні 2023 року продовжує створювати довгострокові ризики для півдня України. Вчені Національної академії наук України заявляють, що наслідки знищення Каховського водосховища вже стали критичними для аграрного сектору, систем водопостачання та природних екосистем, а в майбутньому можуть перерости у масштабну екологічну та економічну кризу для всього регіону.

    Про це йшлося під час обговорення результатів наукових досліджень, присвячених впливу руйнування Каховської ГЕС на довкілля, сільське господарство та водний баланс України. Фахівці наголошують, що масштаби катастрофи значно перевищують локальний рівень і стосуються майбутнього розвитку кількох областей країни.

    За оцінками науковців, після втрати водосховища на окремих територіях площі земель, які використовувалися для вирощування сільськогосподарських культур, скоротилися від 71% до 98%. Найбільше постраждали райони, де функціонування аграрного сектору безпосередньо залежало від систем зрошення, що отримували воду з Каховського водосховища.

    Саме Каховське водосховище десятиліттями було основою для роботи масштабних меліоративних систем у Херсонській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Воно забезпечувало водою сотні тисяч гектарів полів, на яких вирощувалися зернові культури, овочі, фрукти та баштанні. Після руйнування дамби значна частина цієї інфраструктури фактично втратила джерело водопостачання.

    Віцепрезидент Національної академії наук України В’ячеслав Богданов наголосив, що сьогодні перед державою стоїть завдання не лише оцінити масштаби катастрофи, а й виробити довгострокову стратегію подолання її наслідків.

    «Наука має не лише оцінити наслідки цієї катастрофи, а й запропонувати інструменти для прийняття відповідальних державних рішень», — зазначив він.

    Науковці попереджають, що особливо гостро проблема проявиться у роки з низькою водністю. Якщо раніше Каховське водосховище виконувало роль стратегічного резервуара води для південних регіонів, то тепер будь-які посушливі періоди можуть призвести до серйозного дефіциту водних ресурсів.

    За словами фахівців, у перспективі це може поставити під загрозу не лише сільське господарство, а й водопостачання населених пунктів, промислових підприємств та об’єктів критичної інфраструктури. Особливо вразливими залишаються регіони, які історично залежали від дніпровської води.

    Окремо вчені проаналізували стан території колишнього водосховища. Після сходження води там утворилися численні озера, ставки та природні водойми різних розмірів. Однак ці водойми не здатні компенсувати функції Каховського водосховища.

    За оцінками дослідників, обсяги води, які вони накопичують, є недостатніми для забезпечення потреб регіону. Крім того, їхній рівень значною мірою залежить від сезонних змін, погодних умов та кількості опадів.

    Одним із потенційних варіантів вирішення проблеми фахівці називають використання підземних вод. Водночас у НАН наголошують, що цей ресурс не можна розглядати як універсальну альтернативу.

    Підземні води дійсно мають значний потенціал, однак їхнє активне використання потребує комплексних наукових досліджень та ретельного контролю. Без належного планування існує ризик виснаження водоносних горизонтів, погіршення якості води та виникнення нових екологічних проблем.

    Серйозних втрат зазнає і природне середовище Нижнього Дніпра. Науковці зазначають, що після руйнування греблі продовжується процес деградації водних екосистем. Змінився гідрологічний режим річки, що негативно впливає на популяції риби, водно-болотні угіддя та численні види рослин і тварин.

    Фахівці наголошують, що деякі природні комплекси, які формувалися протягом десятиліть після створення Каховського водосховища, можуть бути втрачені назавжди. Одночасно на звільнених від води територіях відбуваються нові природні процеси, однак їхній подальший розвиток поки що залишається недостатньо вивченим.

    У Національній академії наук переконані, що дискусія про майбутнє Каховського водосховища не повинна обмежуватися простим питанням — відновлювати його чи ні. Науковці вважають, що Україна має сформувати комплексне бачення майбутньої системи водозабезпечення південних областей.

    Йдеться про стратегічні рішення, які визначатимуть розвиток регіону на десятиліття вперед. Від них залежатиме стан аграрного сектору, забезпечення населення водою, функціонування промисловості, екологічна безпека та загальна економічна стабільність південних областей.

    Нагадаємо, у ніч на 6 червня 2023 року російські війська підірвали дамбу Каховської ГЕС. Внаслідок руйнування греблі відбулося одне з найбільших техногенних та екологічних лих у сучасній історії Європи. Потужна хвиля води затопила десятки населених пунктів на правому та лівому берегах Дніпра, спричинивши людські жертви, руйнування житлових будинків, інфраструктури та промислових об’єктів.

    Після спуску водосховища Україна втратила один із найбільших резервуарів прісної води в країні. Наслідки цієї катастрофи продовжують впливати на життя мільйонів людей та формують нові виклики для держави.

    Крім того, українські гідрологи та екологи попереджають, що зміни клімату разом із руйнуванням водогосподарської інфраструктури можуть прискорити процеси опустелювання окремих територій півдня України. За несприятливого сценарію частина малих річок і водотоків у регіоні може суттєво обміліти або навіть повністю зникнути протягом найближчих десятиліть.

    Експерти наголошують, що відновлення водної безпеки півдня стане одним із наймасштабніших завдань післявоєнної відбудови України. Для цього знадобляться значні фінансові ресурси, сучасні технології, міжнародна підтримка та довгострокова державна політика, спрямована на захист водних ресурсів і адаптацію до нових екологічних реалій.

  • “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    “На форсування Дніпра потрібні два місяці”: Кім оцінив загрозу нового наступу Росії на півдні

    Голова Миколаївської ОВА Віталій Кім заявив, що Росія наразі не демонструє ознак підготовки до масштабного наступу на півдні України. За його словами, для повноцінної операції з форсування Дніпра окупантам знадобилося б щонайменше два місяці активної підготовки, а українська розвідка таких процесів наразі не фіксує.

    Про це Кім розповів в інтерв’ю 24 Каналу, коментуючи ситуацію на південному напрямку після так званого “триденного перемир’я”, оголошеного Росією.

    За словами очільника області, останніми днями масованих атак по Миколаївщині не було, хоча обстріли прифронтових громад тривають щодня. Лише за одну добу росіяни здійснили дев’ять обстрілів, унаслідок яких поранення дістали троє людей.

    Кім уточнив, що ворог активно застосовує FPV-дрони та безпілотники типу “Молнія”. Водночас він наголосив: попри інформаційний тиск та заяви Кремля, масштабної підготовки до нового великого наступу на півдні наразі не видно.

    “На підготовку до повномасштабного форсування Дніпра чи подібної операції потрібно щонайменше два місяці. Поки ми цього не бачимо, тому масованих рухів не очікуємо”, — пояснив Кім.

    Він також зазначив, що російській армії зараз була б вигідна пауза у бойових діях для перегрупування та накопичення ресурсів. Саме тому, на його думку, Кремль продовжує інформаційні маніпуляції навколо теми переговорів і “перемир’їв”.

    Окремо голова ОВА прокоментував ситуацію із захистом логістики від FPV-дронів. За його словами, на півдні вже активно використовують антидронові сітки для прикриття цивільних маршрутів та шляхів постачання Сил оборони.

    “Основні логістичні шляхи вже прикриті. Але це не дає стовідсоткового захисту, тому що ворог постійно змінює тактику”, — зазначив посадовець.

    За словами Кіма, у Миколаївській області нині перебувають близько 130 тисяч переселенців із Херсонщини. При цьому регіон одночасно стикається як із дефіцитом кадрів, так і з нестачею робочих місць.

    Він пояснив це тим, що частина економічно активного населення виїхала до інших регіонів або за кордон, тоді як значну частину внутрішньо переміщених осіб становлять пенсіонери та люди, які потребують соціальної підтримки.

    Окремою проблемою для області залишається робота портів. До повномасштабного вторгнення саме портова інфраструктура забезпечувала до 40% економіки регіону. Однак через контроль росіян над Кінбурнською косою безпечний вихід суден у море наразі фактично неможливий.

    “Вихід з портів Миколаївщини проходить повз окуповану Кінбурнську косу, де ворог може обстрілювати судна практично з будь-якої зброї”, — пояснив Кім.

    Він наголосив, що проблема полягає не лише у загрозі ракетних ударів, а й у самій географії регіону. Через це повноцінне розблокування миколаївських портів наразі не розглядається.

    Складною залишається і ситуація з розмінуванням. За словами Кіма, у регіоні необхідно очистити від вибухонебезпечних предметів понад 800 тисяч гектарів територій. Водночас уже частково або повністю розміновано близько 624 тисяч гектарів.

    Пріоритет зараз надають саме сільськогосподарським землям, оскільки житловий сектор переважно вже очищений.

    “Зараз залишилися аграрні землі, посадки, луги та інші території, які потребують гуманітарного розмінування”, — уточнив очільник області.

    На цьому тлі в Миколаївській ОВА обережно прогнозують кращий урожай у 2026 році після кількох складних сезонів. За словами Кіма, цього року в області засіяли приблизно на 7% більше площ, ніж торік.

    Водночас через безпекову ситуацію морські пляжі Миколаївщини цього літа, ймовірно, знову залишаться закритими. Причиною є близькість до лінії бойових дій та ризики ударів FPV-дронами й артилерією.

    “На деяких ділянках до ворога лише 4–15 кілометрів. Це зона досяжності FPV-дронів і артилерії”, — пояснив Кім.

    Попри війну область уже формує стратегію післявоєнного розвитку. Серед головних напрямків — відновлення промисловості, створення індустріальних парків та розвиток ІТ-сектору.

    За словами голови ОВА, зараз у відновленні Миколаївщини беруть участь 21 країна. Найбільшу допомогу надає Данія, яка вже виділила понад 170 мільйонів євро та затвердила ще 225 мільйонів на наступний рік.

    Загалом міжнародні партнери інвестували у відновлення регіону понад 340 мільйонів євро.

    Окрему увагу в області приділяють енергетиці. Кім повідомив, що росіяни змінили тактику ударів і тепер намагаються вражати менші підстанції для точкового перевантаження системи.

    Водночас Миколаївщина сьогодні виробляє приблизно у десять разів більше електроенергії, ніж споживає сама, забезпечуючи електрикою й інші регіони України.

    “Наше завдання — захистити та зберегти енергетичну систему, щоб і надалі постачати електроенергію в єдину мережу України”, — підсумував Кім.

  • «Природа повертає своє»: що відбувається на місці Каховського водосховища і чому це змінить південь України назавжди

    «Природа повертає своє»: що відбувається на місці Каховського водосховища і чому це змінить південь України назавжди

    Після руйнування Каховського водосховища на півдні України розгортається унікальний природний процес, який уже зараз називають одним із наймасштабніших екологічних трансформаційних явищ у Європі. Територія, яка десятиліттями була штучною водоймою, стрімко змінюється, формуючи нову екосистему — і цей процес лише набирає обертів. Розповів у розмові з УНІАН віце-президент Професійної асоціації екологів України Валентин Щербина.

    Фахівці наголошують: мова не просто про поступове заростання висохлого дна, а про відновлення історичного природного ландшафту. Йдеться про повернення Великого Лугу Запорізького — екосистеми, яка існувала тут століттями до створення водосховища і відігравала ключову роль у природному балансі всього регіону.

    Цей природний комплекс був одним із найцінніших у Східній Європі. Він забезпечував регуляцію клімату, підтримував водний баланс, слугував домівкою для тисяч видів рослин і тварин та формував унікальні умови для сільського господарства. За біологічною продуктивністю його порівнювали з долиною Нілу.

    Сьогодні, після зникнення водосховища, природа фактично почала відновлювати цей ландшафт самостійно. Уже зараз на місці колишнього дна активно з’являється рослинність — передусім верби, які формують густі зарості висотою до кількох метрів. Це перший етап природного відновлення, коли швидкорослі рослини закріплюють ґрунт і створюють основу для формування складнішої екосистеми.

    На наступних етапах ці зарості природно проріджуватимуться, поступаючись місцем іншим видам дерев і рослин. Зокрема, очікується поява тополі, осокора та інших характерних для заплавних лісів порід. У результаті формується багаторівнева екосистема з різноманітною флорою та фауною.

    Екологи пояснюють, що швидкість цих процесів пов’язана з природними особливостями території. До створення водосховища ця місцевість регулярно зазнавала сезонних підтоплень, тому місцеві екосистеми історично пристосовані до різких змін рівня води. Саме ця «пам’ять ландшафту» і дозволяє природі так швидко відновлюватися.

    Водночас наслідки катастрофи залишаються надзвичайно серйозними. Одразу після руйнування дамби загинула величезна кількість риби, а також було знищено або пошкоджено десятки рибних господарств. Найбільший удар припав на осетрові види, які мають довгий цикл відновлення і занесені до Червоної книги.

    Фахівці попереджають, що відновлення популяцій цих риб може тривати десятки років. Це означає, що екологічні наслідки катастрофи відчуватимуться ще довго, навіть попри загальну здатність природи до відновлення.

    Суттєво постраждала і фауна регіону. Зміна водного режиму вплинула не лише на річкові, а й на морські екосистеми. Великий обсяг прісної води, що потрапив у нижню течію Дніпра та прилеглі морські акваторії, змінив рівень солоності, що негативно позначилося на морських видах.

    Окрему проблему становить зникнення або скорочення популяцій ендемічних видів — тобто тих, які існували лише на цій території. Серед них — окремі види комах, гризунів і плазунів. Також серйозного удару зазнали птахи, адже катастрофа сталася в період гніздування.

    Попри це, екологи наголошують: загальний потенціал відновлення екосистеми залишається високим. Ба більше, у деяких аспектах ситуація навіть може покращитися порівняно з періодом існування водосховища.

    Зокрема, відкриття природного русла Дніпра створює кращі умови для міграції риб і природного нересту. Це може сприяти відновленню рибних ресурсів у довгостроковій перспективі.

    Ще одним важливим фактором є зміна гідрологічного режиму. Вільна течія річки може покращити стан Дніпровсько-Бузького лиману та позитивно вплинути на екосистему Чорного моря. Збільшення швидкості течії сприятиме природному очищенню води та відновленню балансу.

    У довгостроковій перспективі — від кількох десятиліть до століття — ця територія може повністю трансформуватися у природну річкову долину з плавнями, болотами та заплавними лісами. Це означає повернення до стану, який існував тут до втручання людини.

    Водночас майбутнє регіону залишається відкритим питанням. Після завершення війни Україна постане перед вибором: або дозволити природі завершити процес відновлення, або відбудовувати водосховище та інфраструктуру.

    Це рішення матиме не лише економічні, а й екологічні наслідки. Відновлення водосховища означатиме повернення до штучної системи, тоді як відмова від нього відкриє можливість створення унікального природного заповідника європейського масштабу.

    Нагадаємо, руйнування Каховської гідроелектростанції сталося 6 червня 2023 року. Це призвело до масштабного затоплення територій, гуманітарної кризи та серйозних екологічних наслідків. Після сходження води водосховище фактично перестало існувати, відкривши величезні площі суші.

    Сьогодні ці території стали своєрідною «лабораторією природи», де можна спостерігати, як екосистеми відновлюються після масштабної катастрофи. І хоча втрати є значними, сам процес відновлення демонструє вражаючу здатність природи адаптуватися і відроджуватися навіть у найскладніших умовах.

    У підсумку, ситуація навколо Каховського водосховища виходить далеко за межі локальної екологічної проблеми. Вона стає прикладом того, як природні процеси можуть змінити цілий регіон — і визначити його майбутнє на десятиліття вперед.

  • Успіхи ЗСУ на півдні змушують Росію переглядати наступальні плани

    Успіхи ЗСУ на півдні змушують Росію переглядати наступальні плани

    Успіхи українських військ на південному напрямку можуть зірвати плани Росії щодо масштабного весняно-літнього наступу у 2026 році на так званий «фортечний пояс» на сході України. Про це йдеться в аналітичному звіті американського Інституту вивчення війни.

    За оцінками аналітиків, Сили оборони України продовжують демонструвати поступ на півдні. Зокрема, 26 березня Десантно-штурмові війська повідомили про звільнення населеного пункту Березове, розташованого на південний схід від Олександрівки.

    Експерти підкреслюють, що з кінця січня 2026 року українські сили повернули під контроль більше територій, ніж російські війська змогли захопити протягом лютого. За даними українських посадовців, звільнено понад 400 квадратних кілометрів на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках. Водночас аналітики підтверджують щонайменше 334 квадратні кілометри деокупованої території з початку року.

    У звіті зазначається, що активні дії ЗСУ створюють для російського командування складну дилему. Російські війська змушені одночасно стримувати українські контратаки на півдні та розподіляти ресурси для наступальних операцій на інших ділянках фронту.

    Як наслідок, на початку березня російське командування було змушене перекинути елітні підрозділи повітряно-десантних військ і морської піхоти з Донецької області на південь. На думку аналітиків, це суттєво підірвало можливості РФ реалізувати наступ проти «фортечного поясу».

    Під цим терміном мають на увазі систему укріплених міст у Донецькій області вздовж траси Костянтинівка – Слов’янськ, які залишаються ключовими оборонними вузлами України. Загальне довоєнне населення цих міст перевищувало 380 тисяч осіб.

    Експерти вважають малоймовірним, що Росія зможе захопити цей район у 2026 році. Вони нагадують, що аналогічні спроби у 2014 та 2022 роках завершилися невдачею. Крім того, навіть захоплення менших міст потребувало від російських військ значних ресурсів і тривалого часу.

    У звіті також звертають увагу на заяви російських посадовців, які визнають повільні темпи просування та великі втрати. Зокрема, представники російського парламенту вже зазначають, що говорити про масштабний наступ зарано.

    Аналітики підкреслюють, що Кремль усвідомлює складність військового сценарію і тому паралельно намагається досягти політичних поступок, зокрема вимог щодо передачі Україні неокупованих територій Донецької області.

    На думку експертів, такі вимоги можуть бути спробою зменшити втрати ресурсів і створити умови для потенційних майбутніх військових операцій.

  • Кремль планує масштабні наступальні дії в Україні влітку

    Кремль планує масштабні наступальні дії в Україні влітку

    Ситуація на фронті в Україні свідчить про підготовку Росії до нового етапу бойових дій одразу на кількох напрямках. Ознаки активізації російських військ вказують на те, що Кремль не розглядає сценарій завершення війни дипломатичним шляхом і продовжує робити ставку на силове нав’язування власних умов.

    Згідно з останніми оцінками західних аналітиків, у літній період Росія планує розгорнути масштабні наступальні операції на півдні України та на Донбасі. Для цього російське військове командування має намір залучити стратегічні резерви, формування яких триває ще з 2025 року.

    Аналітики зазначають, що сам факт накопичення резервів і планування широкомасштабних операцій свідчить про небажання Москви припиняти війну. Навпаки, Кремль розглядає 2026 рік як можливість змінити ситуацію на полі бою шляхом концентрації сил і спроби прориву української оборони.

    Водночас експерти звертають увагу на серйозні обмеження, з якими стикається російська армія. Основною проблемою залишається нестача живої сили. Постійні втрати на фронті ускладнюють здатність Росії підтримувати високий темп бойових дій упродовж тривалого часу.

    За оцінками аналітиків, наявні резерви можуть виявитися недостатніми для досягнення заявлених військових цілей. Труднощі з поповненням особового складу, логістичні проблеми та виснаження підрозділів знижують потенціал Росії для проведення довготривалих і масштабних наступальних операцій.

    Таким чином, попри підготовку до нового наступу, можливості Кремля залишаються обмеженими, а ставка на силовий сценарій не гарантує Росії стратегічного успіху у війні проти України.

  • Окупанти посилюють атаки на Запорізькому напрямку і готують новий наступ

    Окупанти посилюють атаки на Запорізькому напрямку і готують новий наступ

    На південній ділянці фронту фіксується суттєве пожвавлення з боку російських окупаційних військ. Про це повідомив речник Сил оборони півдня Владислав Волошин.

    За його словами, російські підрозділи поставили собі за мету захоплення селища Степногірськ у Запорізькій області. Тактика противника полягає у постійній інфільтрації малих груп через основні під’їзні шляхи до населеного пункту. Інтенсивність атак зростає щодня, однак українські захисники проводять активні заходи з пошуку та ліквідації ворожих диверсійно-розвідувальних груп.

    Окрім Степногірська, серед найбільш напружених ділянок фронту називають також райони Плавнів і Приморського, де ворог намагається здійснювати штурмові дії та розвідку боєм.

    Крім того, українська розвідка фіксує ознаки підготовки російських військ до наступу поблизу Оріхова. За наявною інформацією, противник уже перекинув штурмові загони на передову і може найближчим часом розпочати активні бойові дії.

    Також є свідчення того, що російська армія готується до ведення бойових дій у зимових умовах. Зокрема, особовому складу видають зимовий камуфляж, що може свідчити про намір противника зберігати високу інтенсивність боїв у період морозів.

  • Погода 13 листопада: в Україні поменшає дощів і трохи похолодає

    Погода 13 листопада: в Україні поменшає дощів і трохи похолодає

    У середині тижня погода дещо заспокоїться: на заході та сході істотні дощі відступлять, подекуди визирне сонце. Водночас денні температури по країні знизяться на градус-два: у більшості областей +6…+9°, на півдні та південному сході до +10…+11°.

    За прогнозом на середу, 13 листопада, осадова смуга поступово «розривається»: захід і схід отримають паузу від тривалих дощів, очікуються хмарні прояснення. Помірна вологість і прохолодне повітря збережуть відчуття пізньої осені: вдень переважно +6…+9°, тепліше біля моря та на південному сході — близько +10…+11°.

    У Києві — хмарно з проясненнями, невеликий дощ, вночі близько +3°, удень до +8°. На заході (Львів, Луцьк, Рівне, Тернопіль, Хмельницький, Івано-Франківськ, Ужгород, Чернівці) — без істотних опадів, часом світлі вікна в хмарах, уночі близько +2°, удень до +9°. Поділля та Центр (Вінниця, Житомир, Черкаси, Кропивницький, Полтава) — переважно сухо, місцями слабкий дощ, нічна температура близько +2°, денна до +9°. Південь (Одеса, Херсон, Миколаїв, Запоріжжя, Крим) — хмарно з проясненнями, місцями невеликий дощ, уночі +2…+4°, удень +10…+11°. На північному сході (Суми, Чернігів, Харків, Дніпро) — мінлива хмарність, локальні слабкі опади, уночі +2…+5°, удень до +9…+10°. На Донеччині (Краматорськ, Сєвєродонецьк) — похмуро, прохолодно: уночі близько +7…+8°, удень +9…+10°.

    Дороги здебільшого вологі, місцями слабкий дощ і мряка, тому водіям варто зважати на подовжений гальмівний шлях і локальне зниження видимості в ранкові години. Наприкінці тижня можливі нові хвилі опадів, тож парасоля й демісезонний одяг залишаються доречними.

  • Через 25 років південь України може залишитися без води

    Через 25 років південь України може залишитися без води

    Україна вже сьогодні стикається з дефіцитом води, і ситуація, за прогнозами експертів, лише погіршуватиметься. Економіст-географ Іван Савчук, асоційований дослідник Лабораторії «Географія міст» у Парижі, попереджає: упродовж наступних 25 років південь України може залишитися без достатнього водозабезпечення. Це не лише екологічна проблема, а й критичне питання для енергетичної безпеки держави.

    Зміни клімату та посухи впливають на рівень води в Дніпрі, де розташовані каскади гідроелектростанцій. У роки з нестачею опадів гідрогенерація забезпечує лише 4% електроенергії, але саме ці обсяги можуть бути вирішальними у критичні моменти роботи системи. Гідроелектростанції виконують роль регулятора енергосистеми, стабілізуючи навантаження та покриваючи пікові потреби.

    Особливої ваги в цьому контексті набуває завершення будівництва стратегічно важливих об’єктів — Ташлицької та Придністровської гідроакумулювальних електростанцій. Вони здатні суттєво підвищити оперативну стійкість енергосистеми України, особливо в умовах нестабільного енергозабезпечення через війну.

    Окрім енергетичного аспекту, проблема води на півдні матиме й аграрні, соціальні та геополітичні наслідки. Уже зараз існує потреба в системному підході до водної політики, зокрема — впровадження сучасних методів збереження води, інвестиції в інфраструктуру та міжрегіональне водопостачання.