Позначка: Південноукраїнська АЕС

  • “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    “Енергоатом” чекає масштабне перезавантаження: уряд змінив статут компанії

    Уряд України затвердив нову редакцію статуту державної компанії “Енергоатом”, яка передбачає суттєве оновлення системи корпоративного управління. Очікується, що зміни дозволять швидше сформувати новий топменеджмент, підвищити ефективність роботи компанії та привести її управління у відповідність до сучасних корпоративних стандартів.

    Про це повідомив прем’єр-міністр України Сергій Корецький.

    За словами глави уряду, Кабінет міністрів уже ухвалив рішення про оновлення статуту ПАТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”. Це має стати одним із ключових етапів реформування найбільшої енергогенеруючої компанії країни.

    Корецький наголосив, що новий документ відкриває можливість для оперативного перезавантаження системи управління підприємством та усуває бюрократичні перепони, які раніше могли затримувати кадрові рішення.

    “Новий статут запроваджує сучасні стандарти корпоративного управління. Це дозволить швидко перезавантажити управління компанією”, – заявив прем’єр-міністр.

    За його словами, впровадження нових правил корпоративного управління має забезпечити більш прозору та ефективну роботу компанії, а також сприяти формуванню професійного керівного складу без штучних затягувань процедур.

    Прем’єр також підкреслив стратегічне значення “Енергоатому” для держави. Він зазначив, що стабільна робота компанії є одним із ключових факторів енергетичної безпеки України, особливо в умовах повномасштабної війни та постійних атак Росії на енергетичну інфраструктуру.

    Наразі “Енергоатом” є оператором усіх українських атомних електростанцій. До складу компанії входять Запорізька, Рівненська, Південноукраїнська та Хмельницька атомні електростанції. Загалом підприємство експлуатує 15 атомних енергоблоків, із яких 13 належать до типу ВВЕР-1000, а ще два — до типу ВВЕР-440. Сукупна встановлена потужність українських атомних енергоблоків становить 13 835 МВт.

    Крім атомних електростанцій, до структури “Енергоатому” входять Ташлицька гідроакумулююча електростанція потужністю 453 МВт, Олександрівська гідроелектростанція потужністю 25 МВт, а також Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, розташоване у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

    Реформування корпоративного управління державних компаній є одним із напрямів, який Україна реалізує в межах економічних реформ та виконання міжнародних зобов’язань перед партнерами. Очікується, що оновлена система управління сприятиме підвищенню прозорості діяльності компанії, посиленню відповідальності керівництва та ефективнішому використанню державних активів.

    Оновлення статуту відбувається на тлі підвищеної уваги до діяльності “Енергоатому” після низки резонансних подій останніх років. Зокрема, у листопаді 2025 року навколо компанії розгорівся масштабний корупційний скандал. Тоді детективи Національного антикорупційного бюро України та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провели масштабну спецоперацію у сфері енергетики.

    За даними правоохоронців, учасники злочинного угруповання організували схему отримання неправомірної вигоди від контрагентів “Енергоатому”. Слідство стверджувало, що йшлося про систематичне отримання хабарів під час укладання контрактів. Розслідування отримало кодову назву “Мідас” та стало однією з найгучніших антикорупційних справ в енергетичному секторі України.

    На тлі цих подій уряд розраховує, що нова модель корпоративного управління допоможе зміцнити систему контролю всередині компанії, мінімізувати корупційні ризики та підвищити ефективність роботи одного з найважливіших державних підприємств країни.

  • Уряд розпустив наглядову раду АЕС після незаконної закупівлі авто

    Уряд розпустив наглядову раду АЕС після незаконної закупівлі авто

    Південноукраїнська АЕС (філія НАЕК «Енергоатом») 6 листопада 2025 року провела закупівлю п’яти легкових автомобілів Toyota на загальну суму 8,08 млн грн (за договором UA-2025-10-15-011687-a). Автомобілі вже доставлені та знаходяться на складі держпідприємства.

    Як повідомляється, ця закупівля проведена всупереч постанові Кабінету Міністрів №899 від 3 жовтня 2012 року, яка забороняє придбання легкових автомобілів без затвердженого річного фінансового плану держпідприємства. Відповідно до постанови, у разі відсутності затвердженого фінплану підприємство може здійснювати лише витрати, безпосередньо пов’язані з виробництвом, а підписання договорів на придбання чи оренду автомобілів заборонене.

    На момент укладення договору фінансовий план НАЕК «Енергоатом» на 2025 рік не був затверджений, що підтверджено офіційними повідомленнями компанії та уряду. Відповідно до структури управління підприємства, вся відповідальність за дотримання законодавства на філії лежить на керівнику Стоянові, саме його рішення призвело до створення незаконного фінансового зобов’язання, забороненого постановою КМУ №899.

    11 листопада уряд достроково розпустив наглядову раду компанії через провал контролю та корупційні ризики. Однак, навіть наявність або відсутність наглядової ради не впливає на дію постанови №899 — норма застосовується автоматично і обмежує можливість придбання автомобілів без фінансового плану.

  • П’ять Toyota за 8 мільйонів: як Південноукраїнська АЕС порушила рішення Кабміну

    П’ять Toyota за 8 мільйонів: як Південноукраїнська АЕС порушила рішення Кабміну

    Південноукраїнська атомна електростанція, що є філією НАЕК «Енергоатом», 6 листопада здійснила закупівлю п’яти легкових автомобілів Toyota на загальну суму 8,08 млн грн. Закупівля була оформлена за процедурою UA-2025-10-15-011687-a, а придбані автомобілі вже перебувають на складі державного підприємства.

    Водночас закупівля була проведена з очевидним порушенням постанови Кабінету Міністрів №899 від 3 жовтня 2012 року. Цей документ прямо забороняє державним підприємствам придбання та оренду легкових автомобілів у разі відсутності затвердженого річного фінансового плану.

    У постанові чітко зазначено, що за відсутності затвердженого фінплану підприємство має право здійснювати виключно витрати, безпосередньо пов’язані з виробничою діяльністю. При цьому поняття «витрати» в законодавстві охоплює не лише фактичну оплату, а й саме взяття фінансових зобов’язань, тобто підписання договорів.

    На момент укладення договору фінансовий план НАЕК «Енергоатом» на 2025 рік не був затверджений у встановленому порядку. Це підтверджується офіційними повідомленнями як самої компанії, так і урядових структур. Отже, створення будь-яких зобов’язань, не пов’язаних безпосередньо з виробництвом електроенергії, було прямо заборонене.

    Згідно зі структурою управління НАЕК «Енергоатом», відповідальність за дотримання вимог законодавства на рівні філій покладається особисто на їхніх керівників. У цьому випадку рішення про укладення договору ухвалював генеральний директор Південноукраїнської АЕС Стоянов. Саме його дії призвели до формування незаконного фінансового зобов’язання, яке прямо суперечить постанові Кабінету Міністрів №899.

    11 листопада уряд достроково припинив повноваження наглядової ради НАЕК «Енергоатом» через провал у системі контролю та наявність корупційних ризиків. Втім, наявність або відсутність наглядової ради жодним чином не впливає на дію постанови №899, яка має обов’язковий характер і застосовується автоматично.

    Таким чином, історія із закупівлею автомобілів на Південноукраїнській АЕС демонструє не лише формальне порушення урядової заборони, а й системну проблему управлінських рішень у державному секторі. В умовах фінансових обмежень та енергетичної кризи такі дії ставлять під сумнів ефективність контролю за використанням коштів державних підприємств.

  • МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    МАГАТЕ заявило, що удари РФ 30 жовтня пошкодили підстанції, критично важливі для ядерної безпеки України

    Масована атака Росії по енергетичній інфраструктурі України в четвер, 30 жовтня, призвела до пошкодження підстанцій, які мають критичне значення для ядерної безпеки. Про це заявило Міжнародне агентство з атомної енергії. За даними МАГАТЕ, Південноукраїнська та Хмельницька АЕС втратили доступ до однієї із зовнішніх ліній електропередач, а Рівненська АЕС була змушена зменшити потужність двох блоків на вимогу оператора мережі. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі попередив, що ядерна загроза є реальною і закликав до максимальної військової стриманості біля ядерних об’єктів.

    Росія 30 жовтня завдала комбінованого удару по енергетичній інфраструктурі України, зокрема по підстанціях. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що було пошкоджено підстанції, які мають критичне значення для ядерної безпеки та захищеності.

    МАГАТЕ повідомило, що після цієї атаки його інспекційні команди на Південноукраїнській АЕС та Хмельницькій АЕС зафіксували втрату доступу кожної станції до однієї із зовнішніх ліній електропередачі. Зовнішні лінії — це канали постачання електроенергії, які живлять системи безпеки станцій у разі будь-яких позаштатних ситуацій. У нормальному режимі атомна станція не просто виробляє енергію, а й сама залежить від стабільного зовнішнього живлення для охолодження реакторів і ядерного палива. Втрата таких ліній робить систему більш вразливою.

    Окремо команда МАГАТЕ на Рівненській АЕС повідомила, що станція була змушена знизити потужність двох із чотирьох енергоблоків на прохання оператора енергосистеми. Це робиться для стабілізації мережі в умовах дефіциту або розбалансування після масованого обстрілу. Тобто атака вдарила не лише по генерації теплової та гідроенергетики, а й безпосередньо зачепила ядерний сегмент, який в Україні залишається ключовим джерелом електроенергії.

    Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що «ядерна загроза реальна», і знову закликав до максимальної військової стриманості в районах розташування ядерних об’єктів та до дотримання «семи незамінних принципів ядерної безпеки і захищеності». За позицією МАГАТЕ, будь-які удари, які можуть вплинути на зовнішнє електропостачання атомних станцій, автоматично створюють ризик для їхньої стабільної роботи.

    Мова йде не лише про локальні перебої світла для споживачів. Ідеться про стратегічний ризик для всієї системи ядерної безпеки країни.

    Експерти з ядерної й радіаційної безпеки вже попереджали, що навмисні удари Росії по критичних енергетичних підстанціях — це не тільки спроба залишити міста без світла, а й спосіб тиску через загрозу масштабного блекауту, який може паралізувати нормальне енергоживлення атомних станцій. Дослідник радіаційної безпеки і фахівець з ядерної енергетики Greenpeace Ян Ванде Путте наголошував, що удари по ключових підстанціях можуть призвести до повної втрати зовнішнього живлення діючих АЕС. У такому випадку країна ризикує отримати справжній технічний блекаут, коли реактори доведеться переводити на аварійні дизельні генератори, а це вже сценарій із ризиком ядерної аварії.

    Greenpeace і профільні енергетичні аналітики описують цей сценарій як один із найнебезпечніших для України від початку повномасштабного вторгнення. Вони наголошують: якщо атомна станція втратить зовнішнє живлення, то системи охолодження реактора та відпрацьованого ядерного палива переходять на дизельні генератори та батареї. Це «остання лінія оборони», яка розрахована на обмежений час. Якщо пошкодження мережі не вдасться швидко відновити або доставити пальне, існує ризик перегріву і пошкодження ядерного палива, що в екстремальному випадку може означати викид радіоактивних речовин далеко за межі України. Greenpeace порівнює ці ризики з Фукусімою 2011 року або навіть із Чорнобилем, підкреслюючи, що Росія фактично використовує ядерну безпеку як інструмент шантажу.

    Українське Міненерго ще у 2024 році офіційно попереджало, що Росія готує удари саме по критичних підстанціях, які забезпечують надійне живлення атомних електростанцій. Логіка цих атак проста: вдарити не лише по генерації, а по «нервах системи» — вузлових підстанціях, через які АЕС отримують стабільне живлення для своїх систем безпеки та передають електроенергію в загальну мережу. Такі об’єкти важко швидко відновити, а кожне пошкодження накопичує ризик для всієї енергосистеми. Це робить удари по енергетиці вже не просто воєнним злочином проти цивільної інфраструктури, а прямою загрозою ядерній безпеці в центрі Європи.

    На тлі цих подій МАГАТЕ послідовно попереджає: ситуація з ядерною безпекою в Україні не є абстрактною, вона залишається критично крихкою. Організація неодноразово фіксувала вибухи безпілотників поруч із Південноукраїнською АЕС (менше кілометра від периметра станції) і рекордно довгі відключення зовнішнього живлення на захопленій росіянами Запорізькій АЕС, де блоки вже доводилося переводити на аварійні дизелі. Кожен такий інцидент — ще одне нагадування, що нова енергетична тактика РФ напряму зачіпає ядерну безпеку й може мати наслідки не лише для України, а й для сусідніх країн.

  • Суд відкрив доступ до документів закупівель Південноукраїнської АЕС

    Суд відкрив доступ до документів закупівель Південноукраїнської АЕС

    Після того як на Південноукраїнській АЕС за режим почав відповідати Дмитро Башкін, у державних закупівлях раптово активізувалися підприємці з Енергодару. Замість здорової конкуренції ринок отримав одне — контракти із завищеними цінами в 3–4 рази.

    Як стало відомо з ухвали Київського райсуду Одеси, у справі №72024001600000006 відкрито провадження за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України. Йдеться про розтрату державних коштів у особливо великих розмірах.

    За версією слідства, службові особи НАЕК «Енергоатом» і його структур — зокрема «Атомкомплекту», «Централізованих закупівель» і «Південноукраїнської АЕС» — вступили у змову з низкою приватних фірм і створили механізм системного завищення цін. Мета — виведення бюджетних коштів через підконтрольних постачальників і подальше їхнє привласнення.

    У фігурантах:

    • ТОВ «СПЕЦАТОМ»

    • ТОВ «МЕХАНІКА ПЛЮС»

    • ВП «РУДІТ»

    • ТОВ «ПЛАЗМАС-ЮГ»

    • ТОВ «ЕНЕРГОПРОМІНВЕСТ»

    • ТОВ «ВКП «СЕНС»

    • ТОВ «СОЮЗАТОМПРОЕКТ»

    • ТОВ «ЕНЕРГОСИСТЕМИ 2000»

    Станом на зараз встановлено щонайменше два епізоди:

    1. Закупівля насосів і компресорів через «СПЕЦАТОМ» та інші фірми — з переплатою понад 5 мільйонів гривень.

    2. Придбання ущільнювачів та електрообладнання — на понад 3,6 мільйона, зокрема через «РУДІТ» і «МЕХАНІКА ПЛЮС».

    Слідчий суддя вже надав тимчасовий доступ до документації цих угод. Джерела в енергетичному секторі не виключають, що сума зловживань може зрости в рази — адже завищені ціни були системним підходом, а не разовою «помилкою».

    Ця справа може стати однією з найбільших антикорупційних перевірок на об’єктах критичної інфраструктури з початку повномасштабного вторгнення.

  • Південноукраїнська АЕС закуповувала чайники за 3 мільйони

    Південноукраїнська АЕС закуповувала чайники за 3 мільйони

    Південноукраїнська атомна електростанція — стратегічний об’єкт енергетичної безпеки держави. І, схоже, одночасно — банкомат для обраних постачальників. Щонайменше з 2016 року станція укладала багатомільйонні договори з компанією «ТСМ груп» без будь-яких тендерів, уникаючи системи Prozorro.

    Сума на контрактах — десятки мільйонів гривень. Продукція — не лише технічна. У 2020-му компанія поставила на АЕС чайники, мікрохвильовки та холодильники — майже на 3 мільйони гривень.

    У розпорядженні журналістів опинився договір від 2020 року на 36,6 млн грн, укладений між Південноукраїнською АЕС і київською «ТСМ груп». Контракт не публікувався в системі відкритих закупівель і, за словами джерел у поліції, взагалі укладався в обхід Prozorro.

    Згідно з документами, компанія поставила побутову техніку на понад 2,7 млн грн, з яких майже пів мільйона — переплата, за оцінками слідчих. Чи не єдиний наслідок — відкриття провадження у поліції Миколаївської області в 2022 році. Що з ним зараз — невідомо.

    Компанію заснували Олена Домашнєва та Олена Кривошиєнко у 2010 році. Від 2014-го «ТСМ груп» почала регулярно з’являтися серед постачальників для державних установ — і не тільки АЕС.

    Контракти підписувались із СБУ, МВС, Адміністрацією Президента, а от у відкритому доступі їх немає. Співпраця тіньова, розрахунки — непрозорі, і жодного тендеру. Експерти припускають наявність високого прикриття — адже серед родичів Домашнєвої фігурує ексдипломат Павло Домашнєв.

    Навіть поверхневий аудит контрактів компанії за 2016–2018 роки дає шокуючі цифри: угоди на понад 45 млн грн і щонайменше 12 млн грн переплат лише на відеореєстраторах. У 2016-му — ще 12,5 млн грн, з яких 3,9 млн — підозра на розтрату.

    А далі — тиша. Частину справ, за словами джерел, просто «спустили на гальмах», інші зависли на досудовому етапі.

    Бо мова — про енергетичну безпеку. Бо гроші — з кишені платників податків. Бо подібні закупівлі — прямий шлях до катастроф і залежності стратегічних об’єктів від непрозорих гравців.

    І поки керівництво Південноукраїнської АЕС мовчить, а поліція не дає відповідей, залишається тільки питати вголос: де відповідальність, пані та панове?

  • Відновлення електропостачання на українських АЕС тягнеться вже місяць

    Відновлення електропостачання на українських АЕС тягнеться вже місяць

    Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) заявило, що на Південноукраїнській, Рівненській та Чорнобильській атомних електростанціях (АЕС) ще не відновлено з’єднання з усіма зовнішніми лініями електропередачі. Це сталося через масштабні обстріли, що відбулися 26 серпня.

    “Групи МАГАТЕ з Рівненської, Південноукраїнської та Чорнобильської АЕС повідомили, що ці об’єкти ще не відновили з’єднання з усіма зовнішніми лініями електропередачі”, — йдеться у заяві організації.

    4 вересня було зафіксовано проліт безпілотного літального апарата (БПЛА) на кілька кілометрів від Хмельницької АЕС. Це підкреслює постійний ризик для атомних об’єктів в Україні в умовах війни.

    Угода з Францією та НАЕК “Енергоатом”

    МАГАТЕ підписало угоду з Францією та НАЕК “Енергоатом” щодо підтримки українських АЕС. В рамках угоди Україні будуть поставлені необхідні запчастини для аварійних дизель-генераторів Південноукраїнської АЕС (ПАЕС). Це обладнання є критично важливим на випадок втрати зовнішнього електропостачання.

    Атака 26 серпня: масштаби та наслідки

    26 серпня 2024 року російські війська здійснили масовану ракетну атаку на енергетичну інфраструктуру України, використовуючи крилаті, балістичні ракети, зенітні ракети та БПЛА. Загалом було застосовано 127 ракет і 109 ударних дронів, що зробило цей напад одним з наймасштабніших у повномасштабній війні. Вартість атаки оцінюється в 1,2-1,3 мільярда доларів, що стало рекордним показником.

    Проблеми на Південноукраїнській АЕС

    Після атаки на Південноукраїнську АЕС виявили проблему на одному з блоків. Як повідомила НАЕК “Енергоатом”, ця неполадка не призвела до серйозної аварії. Енергоблок було розвантажено на 33% від номінальної потужності, а проблема була пов’язана з перехідними режимами, які виникли внаслідок атаки.

  • Обман міністра Галущенка і його наслідки – Штейнберг

    Обман міністра Галущенка і його наслідки – Штейнберг

    Микола Штейнберг, експерт у галузі енергетики, висловлює своє обурення і занепокоєння з приводу неправдивих заяв, зроблених міністром енергетики України. У своєму дописі він розглядає останні події навколо заяв про аварію на Південноукраїнській атомній електростанції (АЕС) і обурюється відсутністю адекватної реакції від державних органів.

    Брехня світового рівня від міністра Галущенко
    Останні два тижні у засобах масової інформації захоплено обговорювали яскраву тему – “Навіщо бреше міністр енергетики?” Цікаво було стежити за полемікою в мас медіа…

    Зрештою, через 2 (!) тижні, 28 липня 2024 року, після відомого факту, головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков в ефірі телемарафону “Єдині новини” повідомляє: “На Південноукраїнській АЕС жодних позаштатних ситуацій не ставалося. Наразі всі енергоблоки виробляють енергію та експлуатуються відповідно до регламенту”.

    За його словами, “інформація, що поширювалася мережею про аварію на Південноукраїнській АЕС, є неправдою. Минулого тижня на ПАЕС сталася експлуатаційна подія”.

    “Де ж ти раніше був, цілувався з ким?” Як це розуміти: “На Південноукраїнській АЕС жодних позаштатних ситуацій не відбувалося”? А те, що країна годинами сиділа без електроенергії саме через позапланову зупинку блоку цієї АЕС – це штатна ситуація? Це в яких нормативно-правових актах так написано?

    У купі матеріалів дискусії, що відбулася, відповіді я не побачив. А вона ж досить зрозуміла, якщо почитати у Вікіпедії статтю “Патологічна брехня” (статей на цю тему і про патологічних брехунів є дуже багато). І ось, що там написано: “У медичній літературі цей тип особистості вперше було описано понад сто років тому. Патологічна брехливість також іноді позначається терміном “міфоманія”, що був введений французьким психіатром Ернестом Дюпре. Деякі психологи вважають, що патологічні брехуни відрізняються від звичайних тим, що патологічний брехун упевнений у тому, що говорить правду, і при цьому вживається у роль. Багато хто, однак, не повністю погоджується з подібною інтерпретацією, але доходить висновку, що патологічна брехня — особливий психічний стан. Хоча термін “патологічний брехун” і не використовується у клінічній діагностиці, однак більшість психіатрів вважають, що цей тип особистості є результатом психічного захворювання або низької самооцінки”.

    Я прочитав це і відчув себе певним чином розгублено. Якщо Вікіпедія не бреше (кажуть, що вона іноді цим грішить), то енергетикою України, зокрема і ядерною, керують, як би це м’яко сказати, люди не зовсім адекватні…

    Я не медичний фахівець, але в Кабінеті міністрів є міністр охорони здоров’я, може він міг би дати оцінку ось такій фразі із зазначеної статті: “У префронтальній корі мозку патологічних брехунів на 14,2 % зменшено обсяг сірої речовини (нейронів) та на 22 % збільшено обсяг білої речовини (нервових волокон)”. Чим це може загрожувати енергетиці взагалі, безпеці ядерної енергетики зокрема й країні загалом?

    У статті написано, що термін “патологічний брехун” не використовується у клінічній діагностиці. Водночас психіатри вважають, що цей тип особистості є або результатом психічного захворювання, або низької самооцінки.

    Запитання до міністра охорони здоров’я: “Як це може вплинути на стан енергетики та ядерної безпеки”? Коли я працював оператором блоку, потім начальником зміни блоку, мене та всіх моїх колег перед кожною (!!!) зміною перевіряв лікар. Перед кожним вильотом перевіряють екіпажі літаків. Перевіряють водіїв автобусів. А керівника галузі, яка стратегічно важлива для виживання країни, перевіряли?

    Можливо, я обійшов би стороною черговий випадок брехні цих, напевно, справді не зовсім здорових людей (абсолютно здорових, кажуть, не буває), але:

    Неможливо пояснити, що змусило брехати цього разу? Що могло у цьому випадку до цього спонукати, крім тяжкої хвороби, психічного розладу? Можливо, провал якоїсь життєво важливої ​​мети, на яку все поставлено?
    Міністр представляє Україну у Раді керівників МАГАТЕ. Брехня міністра, і повторю, члена Ради керівників МАГАТЕ, власне МАГАТЕ і спростувало. Я був членом Ради керівників і здогадуюся, що до того, як Агентство відкрито, на весь світ, оголосило брехуном члена Ради керівників (а саме так це тепер виглядає у світі) були проведені негласні консультації, акуратно зауважу, серйозних членів Ради.
    Виникають питання до Прем’єр-міністра України.

    Увесь час, що міністр енергетики перебуває у владі, він бреше. Його постійні брехливі заяви, а також голови органу ядерного регулювання та керівника експлуатаційної організації (“Енергоатому”) викликають природне питання – що ж у нас відбувається в ядерній енергетиці та в енергетиці загалом? Раніше брехня, хоч вона і виходила за межі інформаційного простору нашої країни, світ сильно не хвилювала (напевно, і сьогодні не надто хвилює, звикли).

    Однак міністр забув (можливо й не знав), що саме на прохання України на кожній нашій АЕС зараз постійно перебувають інспектори МАГАТЕ. І ця “маленька” брехня стала фактом дезінформації, яку наша країна надає в систему організацій ООН. Мало того, цю брехню підготував та поширив чиновник, покликаний представляти інтереси нашої країни у системі ООН.

    Це нормальна поведінка міністра України? Як така поведінка найвищого державного чиновника сприяє інтересам нашої країни? Чи весь світ намагається нам допомогти пережити критичну ситуацію в енергетиці, а її керівник дезінформує ООН? Як це розуміти?

    І ще. Держатомрегулюванню знадобилося два тижні, щоб розібратися у тому, що “…на ПАЕС сталася експлуатаційна подія”. А якщо трапиться щось справді серйозне? Коли населення України про це дізнається? Через скільки тижнів, місяців чи років держава вживе заходів для її захисту?

    Цікаво було б почути оцінку діяльності цих керівників безпосереднім керівником.