Позначка: Північний апеляційний господарський суд

  • Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    Прокуратура знову судиться за 3,9 га землі Києва біля Броварів, яку орендує фірма родини Царенка

    У столичних судах одночасно розглядаються дві справи, які можуть визначити подальшу долю земельної ділянки площею 3,9 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0002. Власником цієї землі є громада Києва, але фактично ділянка розташована на об’їзній дорозі Броварів. Ще у 2007 році Київрада вивела її з територій “лісів і лісопарків” та дозволила житлову забудову, а орендарем з 2008 року стало ТОВ “Будівельні технології плюс”, яке пов’язують із родиною депутата Київради Михайла Царенка.

    Перший процес (справа №910/11318/25) ініціювала сама компанія-орендар. Вона просила змінити умови договору оренди в частині строків забудови: первинна угода 2008 року передбачала початок робіт не пізніше ніж через три роки після укладення договору. Під час поновлення оренди у 2021 році в угоді знову зафіксували той самий трирічний “стартовий” дедлайн, але будівництво так і не розпочалося.

    У “Будівельних технологіях плюс” обґрунтовували позов кількома факторами. Серед головних — повномасштабна війна, через яку, за їхніми словами, складно залучати інвесторів, а також затяжні судові спори з прокуратурою, які роблять проєкт токсичним для потенційних партнерів. Компанія заявляла, що двічі намагалася зайти в інвестиційні угоди: у січні 2022 року з ТОВ “Танко” та у листопаді 2023 року з ТОВ “Ягуар”, але обидва кейси зірвалися — перший через вплив війни на ринок, другий через ризики, пов’язані з позовом прокуратури. Орендар також посилався на те, що у листопаді 2022 року отримав у КМДА містобудівні умови та обмеження, а у лютому 2025 року уклав договір на проєктування з ТОВ “Порталгруп”, що, на думку компанії, підтверджує реальність намірів забудови.

    2 лютого 2026 року Господарський суд Києва став на бік орендаря та задовольнив позов: суд вирішив, що в договорі слід закріпити новий підхід — початок забудови має відбутися не пізніше ніж через три роки після скасування або припинення воєнного стану. Наразі публічної інформації про подання апеляції з боку Київради немає.

    Паралельно триває другий спір (справа №910/9223/25), де позивачем виступає Київська міська прокуратура. Вона вимагає розірвання договору оренди через невиконання умов щодо забудови та повернення ділянки громаді. На відміну від попередніх аргументів, у цьому позові прокуратура відштовхується від умов поновленого договору 2021 року й фактично прив’язує контрольний строк до листопада 2024 року. Додатково правоохоронці заявили вимогу про стягнення 397,6 тис. грн, які, за їхньою версією, є “недоплаченою” орендною платою. Компанія заперечує: наполягає, що війна є обставиною, яка об’єктивно блокує залучення коштів, а прокурори, на її позицію, не довели ні вини в затримці, ні наявності боргу. Рішення у цій справі на момент описаних подій не оприлюднене, тож сценарій із апеляційним оскарженням виглядає майже неминучим, незалежно від того, хто виграє першу інстанцію.

    Сюжет із цією ділянкою має довгу передісторію. У грудні 2007 року Київрада передала 3,9 га в оренду на 10 років, вилучивши землю у Дніпровського лісництва КП “Дарницьке лісопаркове господарство” та змінивши функціональне призначення з “території лісів і лісопарків” на “житлову та громадську забудову”. Договір оренди уклали у квітні 2008 року. У 2021 році оренду поновили ще на 10 років, хоча в пояснювальних матеріалах зазначалося, що ділянка незабудована і лише готується проєктна документація.

    Після цього прокуратура почала системно піднімати питання строків і фактичної відсутності будівництва. У 2023 році правоохоронці вже намагалися розірвати договори в суді, але лінія спору тоді впиралася в те, від якої дати рахувати “три роки”: від первинної угоди 2008 року чи від поновлення 2021 року. Судова історія мала кілька поворотів: у червні 2024 року суд першої інстанції відмовив прокуратурі, у жовтні 2024 апеляція підтримала правоохоронців, однак у лютому 2025 касаційний господарський суд повернувся до логіки “відлік від поновлення” і фактично визнав контрольним терміном листопад 2024 року. Саме невкладення в цей дедлайн і стало базою для нового позову прокуратури у 2025 році.

    Окремий шар історії — гроші. У 2025 році Київрада вже судилася з “Будівельними технологіями плюс” про 1,16 млн грн орендних платежів за період, коли в іншому спорі договір оренди вважався розірваним, але компанія, за логікою міськради, фактично продовжувала користування ділянкою. Тоді суди підтримали вимоги Київради.

    Поруч із “конфліктними” 3,9 га розташована ще одна ділянка громади Києва — 2,21 га з кадастровим номером 8000000000:66:480:0001, яку орендувала компанія зі схожою назвою — ТОВ “Будівельні технології груп”. Там інша заявлена мета — об’єкти відпочинку з готелем і ресторанним комплексом. Оренда закінчилась у 2018 році, а спроби поновлення з 2022 року супроводжувалися дискусіями щодо строків і доцільності, але рішення про поновлення станом на описані події так і не було ухвалене.

    Фігуранти конфлікту теж додають напруги. “Будівельні технології плюс” та “Будівельні технології груп” були зареєстровані у 2007 році, а їхньою засновницею і власницею називають Вікторію Царенко — дружину депутата Київради Михайла Царенка (обраний від “ОПЗЖ”, нині позафракційний). Сам Царенко фігурував у низці публічних скандалів, пов’язаних із земельними рішеннями та міськими структурами, а також у історіях, які стосувалися орендних ділянок родини у столиці.

    На тлі всього цього ключова інтрига полягає в тому, що суди фактично рухаються двома паралельними треками: один уже відкрив орендарю можливість “перенести” забудову на період після воєнного стану, інший — може знову повернути питання до жорсткої санкції у вигляді розірвання договору через невиконання умов і потенційні фінансові претензії. Для міста це історія про контроль над комунальною землею та правила гри для орендарів, для компанії — про спробу зберегти актив і легалізувати відтермінування будівництва, а для прокуратури — про повторну перевірку меж, за якими “незабудова” стає безумовною підставою для розриву.

  • Розробку принципів комунікації з медіа довірили судді Барсук, яка хотіла посадити журналістів

    Розробку принципів комунікації з медіа довірили судді Барсук, яка хотіла посадити журналістів

    До розробки та впровадження принципів комунікації між судами та медіа була залучена скандальна суддя Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук, яка раніше хотіла засудити журналістів “ЕСПРЕСО” та “Лівий берег”, за публікацію її розваг з олігархами та розкішного способу життя.

    Про це пише видання 360ua.news.

    Варто відмітити, що розробка програми відбувається у межах Українсько-нідерландського проєкту “Судова влада і суспільство в Україні”, який реалізується Центром міжнародного правового співробітництва (Center for International Legal Cooperation – CILC) за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів у рамках Програми МАТРА.

    Нагадаємо, що у 2021 року в низці ЗМІ вийшов сюжет про те, як суддя Марина Барсук в компанії свого чоловіка, адвоката Віктора Барсука, з’явилася на вечірці на честь дня народження олігарха Павла Фукса.

    Хоча сама по собі поява судді Марини Барсук на приватній вечірці такого одіозного персонажа вже мала б викликати розслідування з боку правоохоронців і Вищої ради правосуддя, ситуація ускладнювалася тим, що на розгляді судді Борсук на той час перебувало кілька справ, пов’язаних із Полтавським гірничо-збагачувальним комбінатом, серед власників якого значилося і прізвище Фукса.

    Більше того, чоловік судді, адвокат Віктор Барсук, представляв у цих справах інтереси Павла Фукса і групи росіян, які разом із Фуксом здійснювали рейдерську атаку на Полтавський ГЗК.

    Після публікації сюжету, проти журналістів було порушено кримінальне провадження №42022000000000004 за статтею 376 КК – “Втручання в діяльність судових органів”.

    Його порушив Офіс генерального прокурора у відповідь на скаргу судді Марини Борсук на сюжет про її відвідування вечірки, організованої фігурантом справи, яку вона вела.

    Як бачимо, після невдалої спроби відправити за ґрати журналістів “ЕСПРЕСО” та “Лівий берег”, суддя Марина Барсук занялась розробкою принципів комунікації з медіа.

  • Фігурантка журналістських розслідувань суддя Марина Барсук розказала про правила поведінки для журналістів

    Фігурантка журналістських розслідувань суддя Марина Барсук розказала про правила поведінки для журналістів

    Фігурантка низки корупційних скандалів суддя-спікер Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук розказала про правила поведінки для журналістів.

    “Разом з нашими партнерами та колегами ми рухаємося до повноцінного затвердження єдиних принципів взаємодії між судами та медіа” – заявила Марина Барсук.

    Нагадаємо, суддя Північного апеляційного господарського суду Марина Барсук (Дідиченко) є фігурантом ряду корупційних скандалів, а її саму можна часто побачити в компанії олігархів на кшталт Фукса чи Коломойського, справи яких розглядались в ПАГС.

    Водночас, спосіб життя самої судді Марини Барсук мало чим відрізняється від життя її друзів-олігархів. Зокрема, в декларації Марини Барсук вказані відразу 12 об’єктів нерухомості: від гаражів до приватних будинків та земельних ділянок, серед яких квартира у Великобританії. Також в декларації Марини Барсук відразу 4 автомобіля марки Mercedes-Benz загальною ринковою вартістю біля 20 мільйонів гривень.

  • Ігоря Коломойського помітили на весіллі судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук

    Ігоря Коломойського помітили на весіллі судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук

    Марина Барсук раніше ухвалила рішення щодо низки справ, пов’язаних з Коломойським. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Барсук брала участь у винесенні вердиктів у двох справах, які стосуються Коломойського.

    Перша справа стосувалася позову «Нікопольського заводу феросплавів» проти «ПриватБанку». У 2009 році «ПриватБанк» надав заводу, який пов’язують із Коломойським, кредит у розмірі 36,1 млн. доларів. Постановою Північного апеляційного господарського суду було анульовано 35 млн. доларів заборгованості.

    Друга справа пов’язана з ПАТ «Укрнафта», що також асоціюється з Коломойським. Колегія суддів, до складу якої входила Барсук, підтвердила рішення суду про стягнення з державного бюджету 1,77 млн ​​грн на користь «Укрнафти» як компенсацію за матеріальні збитки.

    Крім того, суддя Барсук розглядала справи щодо бізнесмена Павла Фукса, який перебуває під санкціями.

  • Рейдери намагаються віджати Музей в Пирогові

    Рейдери намагаються віджати Музей в Пирогові

    Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові опинився під загрозою рейдерського захоплення, заявляє Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП). Як повідомляє Міністерство, спроба захоплення нежитлових будівель та земельної ділянки музею сталася восени 2020 року, коли група невстановлених осіб намагалася реєструвати майно на підставних осіб. Це майно, загальною площею понад 17 800 кв. м, використовувалося музеєм з 1970-х років.

    У відповідь на ці дії, музей звернувся до Офісу антирейдерства Міністерства юстиції України, який у липні 2022 року скасував незаконну реєстрацію. Порушено кримінальну справу під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора України.

    Проте, шахраї намагалися легалізувати захоплення через суд. Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову 26 лютого 2024 року, підтвердивши скасування реєстрації наказом Офісу антирейдерства.

    7 серпня 2024 року Північний апеляційний господарський суд ухвалив рішення, яким скасував постанову Господарського суду міста Києва і задовольнив позов рейдерів, скасувавши наказ Міністерства юстиції.

    “Цим рішенням Північний апеляційний господарський суд фактично легалізував рейдерське захоплення частини території та приміщень музею,” – заявило Мінкульт.

    Міністерство культури підкреслило, що музей за підтримки МКІП буде боротися за відновлення справедливості та планує звернутися до Верховного суду України для оскарження рішення апеляційного суду.