Daypolitico

Позначка: платіжки

  • QR-коди у платіжках і нові штрафи: у Раді пропонують змінити правила оплати комунальних послуг

    QR-коди у платіжках і нові штрафи: у Раді пропонують змінити правила оплати комунальних послуг

    У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15435, який пропонує зробити тарифи на житлово-комунальні послуги більш прозорими для споживачів. Документ передбачає обов’язкове оприлюднення детальної структури тарифів, появу QR-кодів у платіжках для швидкого доступу до інформації про формування вартості послуг, а також запровадження штрафів для постачальників у разі неправильних нарахувань. Наразі це лише законодавча ініціатива, яка ще має пройти розгляд у Верховній Раді.

    Автори законопроєкту пропонують запровадити для кожної житлово-комунальної послуги так звану тарифну декларацію. Це буде офіційний документ, у якому постачальники повинні будуть детально пояснювати, з яких саме складових формується кінцева вартість послуги.

    Зокрема, у тарифній декларації пропонується відображати виробничу собівартість, адміністративні витрати, розмір прибутку підприємства, податки та інші витрати, що враховуються під час встановлення тарифу. Таким чином споживачі зможуть бачити не лише кінцеву суму до оплати, а й зрозуміти, як саме вона була розрахована.

    Для спрощення доступу до цієї інформації законопроєкт передбачає розміщення QR-коду на кожній комунальній квитанції. Після його сканування за допомогою смартфона користувач зможе перейти на відповідний вебресурс та ознайомитися з повною тарифною декларацією конкретної послуги.

    Крім того, документ пропонує встановити правило, за яким нові тарифи не зможуть набирати чинності без попереднього затвердження та публічного оприлюднення тарифної декларації. Таким чином законодавці прагнуть забезпечити відкритість процесу формування цін на житлово-комунальні послуги.

    Окремий блок законопроєкту присвячений захисту прав споживачів у разі неправильних нарахувань у платіжках. Якщо комунальне підприємство або управитель помилково завищить суму до оплати, воно буде зобов’язане не лише повернути надмірно стягнуті кошти, а й виплатити споживачу штраф.

    Згідно із запропонованими нормами, розмір штрафу дорівнюватиме різниці між неправильно нарахованою сумою та фактичною вартістю послуги. Водночас максимальний розмір компенсації не зможе перевищувати десятикратну вартість фактично наданої послуги.

    Автори законодавчої ініціативи вважають, що такі зміни сприятимуть підвищенню прозорості роботи підприємств житлово-комунального господарства, дадуть громадянам більше можливостей контролювати правильність розрахунків і стимулюватимуть постачальників уважніше ставитися до нарахування платежів.

    Водночас варто зазначити, що законопроєкт №15435 поки що лише зареєстрований у Верховній Раді. Для того щоб запропоновані зміни набули чинності, документ має пройти розгляд у парламентських комітетах, бути підтриманий народними депутатами у сесійній залі, підписаний Президентом України та офіційно опублікований. До цього моменту порядок формування тарифів і оформлення платіжок залишається незмінним.

  • Комуналка готується до великого стрибка: МВФ назвав рік початку підвищення тарифів на газ і світло

    Комуналка готується до великого стрибка: МВФ назвав рік початку підвищення тарифів на газ і світло

    Міжнародний валютний фонд пропонує Україні розпочати поступове підвищення тарифів на природний газ та електроенергію для населення вже у 2027 році. Водночас перегляд цін не має відбутися одномоментно: перед початком реформи українська влада повинна створити ефективну систему адресної допомоги домогосподарствам, які не зможуть самостійно оплачувати дорожчі комунальні послуги.

    Про відповідні положення оновленого меморандуму між Україною та МВФ повідомило РБК-Україна, редакція якого ознайомилася з документом. За інформацією видання, Фонд вважає можливим початок тарифного коригування у 2027 році, однак точних розмірів майбутнього підвищення, остаточного календаря чи формули розрахунку нових цін наразі не наведено.

    Отже, йдеться не про автоматичне встановлення нових тарифів із 1 січня 2027 року, а про орієнтовний початок тривалого переходу до економічно обґрунтованого ціноутворення. Конкретні рішення ще мають ухвалити український уряд, парламент та відповідні регуляторні органи.

    У МВФ пояснюють необхідність тарифної реформи фінансовими проблемами енергетичного сектору, які значно посилилися через російські атаки. Зафіксовані державою ціни не завжди покривають реальну вартість виробництва, закупівлі, транспортування та постачання енергоресурсів. Різницю доводиться компенсувати коштом державного бюджету, державних компаній або накопичення боргів між учасниками ринку.

    Сам Фонд у програмних документах наголошував, що відновлення фінансової стійкості української енергетики потребуватиме поступового наближення тарифів на газ, електроенергію та опалення до рівня, який покриває витрати. Одночасно має діяти достатня й чітко спрямована підтримка вразливих споживачів. Повне повернення до ринкового ціноутворення, за позицією МВФ, залежить від безпекової ситуації, завершення або послаблення воєнних ризиків і відновлення конкуренції на енергетичних ринках.

    Перед початком підвищення тарифів Україна має провести комплексну оцінку нинішніх механізмів підтримки населення. За даними РБК-Україна, зробити це влада зобов’язалася до кінця лютого 2027 року. Аналіз має показати, які категорії громадян справді потребують допомоги, наскільки ефективно працюють житлові субсидії та пільги і як уникнути ситуації, коли підвищені платіжки стануть непосильними для малозабезпечених родин, пенсіонерів, людей з інвалідністю та інших соціально вразливих груп.

    Фактично МВФ пропонує перейти від загального субсидування низької ціни для всіх громадян до адресної підтримки тих, кому вона найбільше потрібна. Нині заниженими або адміністративно обмеженими тарифами користуються всі домогосподарства незалежно від доходів. У такій моделі держава опосередковано підтримує не тільки малозабезпечених, а й споживачів із високими доходами та великим обсягом споживання.

    Адресна модель має працювати інакше: тариф поступово наближається до реальної вартості ресурсу, а громадяни з недостатніми доходами отримують субсидію, пільгу або іншу грошову компенсацію. Однак результат залежатиме від того, наскільки точно влада зможе визначати потреби домогосподарств і чи вистачить у державному бюджеті коштів на фінансування такої допомоги.

    Підвищення тарифів, як зазначається в матеріалах щодо співпраці з МВФ, має забезпечити енергетичним компаніям додаткові ресурси для ремонтів, відновлення зруйнованих об’єктів та модернізації системи. Після масштабних атак Росії українська енергетика потребує значних інвестицій у генерацію, мережі, трансформатори, підстанції, захисні споруди та децентралізовані потужності.

    Ще одна мета — зменшення боргів на енергетичному ринку. Коли тарифи не покривають фактичних витрат, постачальники та комунальні підприємства накопичують заборгованість перед виробниками, операторами мереж і постачальниками ресурсів. У результаті проблема переноситься на державний бюджет або баланси державних компаній.

    МВФ також розглядає тарифну реформу як спосіб скоротити так звані квазіфіскальні зобов’язання. Це втрати або приховані витрати державного сектору, які формально можуть не відображатися як прямі бюджетні видатки, але виникають через покладання на державні підприємства обов’язку продавати ресурс за ціною, нижчою за економічно обґрунтовану.

    У довгостроковій перспективі Фонд виступає за повну лібералізацію цін на енергоресурси. У МВФ вважають, що прозорі ринкові правила можуть залучити приватні інвестиції, без яких масштабне повоєнне відновлення галузі буде складним. Інвестори неохоче вкладають кошти у сектор, де ціни визначаються політичними рішеннями та не гарантують повернення вкладеного капіталу.

    Водночас перехід до ринкових тарифів не означає, що вартість газу чи електроенергії для населення повинна миттєво зрівнятися з цінами для бізнесу. Реформа може передбачати кілька етапів, окремі соціальні тарифи, пільгові обсяги споживання, сезонні механізми та розширену програму субсидій. Остаточної моделі уряд поки що не представив.

    У попередніх домовленостях із МВФ Кабінет Міністрів мав підготувати дорожню карту поступової лібералізації газового й електроенергетичного ринків. Офіційний програмний документ Фонду передбачав аналіз фінансового стану галузі, вартості державних обмежень і можливих сценаріїв досягнення рівня окупності із належним соціальним захистом. Також ішлося про те, що підвищення тарифу на електроенергію може проводитися поступово з урахуванням перебігу війни.

    За інформацією РБК-Україна, в оновленому меморандумі термін підготовки відповідного плану перенесли з липня на кінець жовтня 2026 року. Це означає, що восени уряд має визначити щонайменше загальну архітектуру майбутньої реформи, хоча сам факт затвердження дорожньої карти ще не означатиме негайного підвищення платіжок.

    Наразі побутові споживачі сплачують за електроенергію 4,32 гривні за кіловат-годину. Базова річна ціна газу для клієнтів газопостачальної компанії «Нафтогаз України», яка обслуговує більшість домогосподарств, становить 7,96 гривні за кубометр.

    Для газу, опалення та гарячої води діють окремі законодавчі обмеження. Закон №2479-IX забороняє підвищувати для населення тарифи на розподіл природного газу, теплову енергію, опалення та постачання гарячої води протягом воєнного стану та ще шість місяців після місяця його припинення або скасування. Ціна газу для побутових споживачів також не повинна збільшуватися порівняно з рівнем, який застосовувався станом на 24 лютого 2022 року.

    На електроенергію цей мораторій не поширюється, тому уряд юридично може переглядати її вартість окремими постановами навіть під час воєнного стану. Саме тому графіки змін для газу, тепла та світла можуть відрізнятися.

    Для перегляду газових і теплових тарифів знадобиться або завершення встановленого законом періоду мораторію, або внесення змін до законодавства. У матеріалах МВФ раніше прямо згадувалася підготовка змін до закону №2479-IX, які дозволили б у майбутньому проводити поетапне коригування цін із паралельним збільшенням субсидій для вразливих споживачів.

    Заява про можливий початок підвищення тарифів у 2027 році поки не є готовим рішенням із затвердженими сумами. Вона визначає напрям реформи, яку МВФ вважає необхідною для фінансового оздоровлення української енергетики. До її запуску влада повинна розробити дорожню карту, оцінити систему субсидій, визначити коло вразливих споживачів і підготувати законодавчі зміни.

    Для населення головним питанням залишається не лише те, наскільки можуть зрости ціни, а й чи буде державна допомога збільшуватися одночасно з платіжками. Без ефективної адресної підтримки навіть поступове наближення тарифів до реальної вартості може спричинити нове накопичення боргів громадян і суттєве зростання соціальної напруги.

  • Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    Скільки українці платитимуть за комуналку у березні та чи зміняться тарифи навесні

    У березні 2026 року українці продовжать оплачувати житлово-комунальні послуги за чинними тарифами без підвищення. Вартість електроенергії, газу та теплопостачання залишиться стабільною, однак фактичні суми у платіжках і надалі суттєво відрізнятимуться залежно від регіону проживання та рівня споживання.

    Найбільш уніфікованим тарифом залишається електроенергія. Для побутових споживачів вона коштує 4,32 грн за кВт·год і ця ціна, згідно з урядовими рішеннями, діятиме щонайменше до 30 квітня 2026 року. Водночас окремі категорії споживачів платять менше. Домогосподарства з електроопаленням можуть користуватися зниженим тарифом у межах встановленого обсягу споживання, а власники дво- та тризонних лічильників отримують нічні або позапікові знижки.

    Попри єдину ціну на світло, підсумкова сума у рахунках різниться через площу житла, тип опалення, енергоефективність будинку та сезонні витрати електроенергії.

    Без змін у березні залишиться і тариф на теплопостачання. В Україні продовжує діяти мораторій на підвищення тарифів на тепло, запроваджений під час воєнного стану. Однак саме опалення демонструє найбільшу регіональну різницю: у різних містах ціна гігакалорії коливається приблизно від 1300 до понад 2000 гривень. На кінцеву вартість впливають стан тепломереж, джерела енергії, витрати підприємств та місцева тарифна політика.

    Тариф на газ для більшості українських родин також залишиться фіксованим. Основний постачальник газу для населення зберігає ціну 7,96 грн за кубометр, і вона діятиме щонайменше до кінця опалювального сезону 2025–2026 років. Інші постачальники пропонують річні контракти з незначною різницею вартості — переважно в межах 8–10 грн за кубометр.

    Найбільша різниця у комунальних витратах спостерігається у водопостачанні. На відміну від електроенергії та газу, тарифи на воду встановлюються або національним регулятором, або місцевою владою. Через це ціна одного кубометра води разом із водовідведенням може відрізнятися у кілька разів навіть між сусідніми містами. В окремих громадах вона становить близько 25–30 грн, тоді як в інших перевищує 50 грн за повний цикл послуги.

    Експерти пояснюють, що різниця формується через зношеність інфраструктури, витрати на електроенергію для насосних станцій, доступ до водних ресурсів та масштаби модернізації мереж.

    Станом на початок весни уряд не анонсував перегляду ключових тарифів для населення. Очікується, що щонайменше до завершення опалювального сезону ціни залишатимуться стабільними. Водночас фахівці попереджають: після завершення дії мораторію питання перегляду тарифів може знову повернутися до порядку денного, особливо з огляду на фінансовий стан енергетичних і комунальних підприємств.

    Отже, навесні українці не побачать різкого зростання тарифів, однак розмір платіжок і надалі залежатиме передусім від регіону, типу житла та обсягів споживання ресурсів.

  • Як нараховують плату за тепло під час блекаутів: роз’яснення для киян

    Як нараховують плату за тепло під час блекаутів: роз’яснення для киян

    У комунальному підприємстві «Київтеплоенерго» роз’яснили порядок нарахування плати за спожите тепло та пояснили, як на ці розрахунки впливають вимушені відключення електроенергії. У компанії наголошують, що ключовим чинником, який визначає обсяги споживання тепла, залишається температура повітря, а не тривалість перерв у електропостачанні.

    У будинках, де встановлені будинкові лічильники тепла, мешканці сплачують виключно за фактично спожиті гігакалорії відповідно до показань приладів обліку. Таких багатоповерхівок у столиці майже 90 відсотків. У січні обсяги спожитого тепла в Києві були зумовлені насамперед погодними умовами. Середньодобова температура повітря становила мінус 0,3 градуса, тоді як у грудні вона була вищою і складала близько мінус 0,7 градуса.

    У будинках без лічильників нарахування здійснюються з урахуванням фактичних періодів подачі тепла та відсутності електроенергії. Водночас у «Київтеплоенерго» зазначають, що самі по собі відключення світла суттєво не зменшують загальні обсяги споживання тепла. Пояснюється це фізикою процесу: під час чотиригодинної відсутності електроенергії батареї та вода у внутрішньобудинковій системі охолоджуються, температура теплоносія знижується майже вдвічі. Після відновлення електропостачання будинок починає інтенсивно «добирати» тепло, щоб повернути систему до початкових параметрів. Через це економія або відсутня, або є мінімальною.

    Для будинків, де технічно неможливо встановити лічильники тепла, вартість опалення розраховується на основі теплового навантаження з урахуванням фактичної кількості годин постачання теплової енергії та середньомісячної температури зовнішнього повітря. В умовах аварійних відключень електроенергії при нарахуваннях враховуються власні дані підприємства про перерви в роботі теплоджерел, інформація від управителів будинків та дані оператора електромереж.

    Окремо в «Київтеплоенерго» пояснили ситуацію з будинками, що мають незалежну систему опалення з теплообмінником, де централізований теплоносій не змішується з внутрішньобудинковим. У таких будівлях плата за тепло нараховується на основі даних оператора системи розподілу електроенергії. У столиці таких об’єктів близько п’ятдесяти. Мешканці або управителі цих будинків можуть ініціювати коригування нарахувань, подавши звернення з підтвердними даними щодо кількості годин відсутності електроенергії та схеми теплопостачання.

    У підприємстві нагадують, що нарахування за опалення здійснюються за єдиною для всієї країни методикою розподілу обсягів спожитих комунальних послуг. При цьому тарифи на опалення для населення залишаються на рівні минулого року.

    Роз’яснення прозвучали на тлі складної ситуації в енергетиці. Минулого тижня українська енергосистема зазнала одного з найсерйозніших навантажень із часів масштабного блекауту 2022 року. Після комбінованих атак по енергетичній інфраструктурі на фоні морозів система працювала на межі можливостей. Уряд уже спрямовує додаткові кошти на мобільну генерацію для регіонів із критичною потребою та очікує на посилення міжнародної підтримки для відновлення енергосистеми.

  • Газ, світло, вода і тепло: що буде з тарифами для українців у 2026 році

    Газ, світло, вода і тепло: що буде з тарифами для українців у 2026 році

    З початком 2026 року для українців залишається актуальним питання можливого підвищення тарифів на комунальні послуги. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко пояснив, за якої умови цифри у платіжках можуть зрости протягом року та які саме послуги опиняються в зоні ризику.

    В Україні з 2022 року діє мораторій на підвищення тарифів на газ і тепло для населення до завершення воєнного стану. За базовим сценарієм, упродовж усього 2026 року ціни на газ для побутових споживачів залишатимуться незмінними. Водночас, за словами експерта, у разі завершення бойових дій та скасування воєнного стану в першій половині року тарифи можуть почати переглядати вже наприкінці 2026-го.

    За словами Попенка, принципове рішення про можливе підвищення тарифів уже обговорюється на рівні урядових документів. Однак реалізувати його можуть лише після завершення парламентських і місцевих виборів. Йдеться про період листопада–грудня 2026 року. До цього моменту, на думку експерта, жодна влада не наважиться піти на підвищення комунальних платежів.

    Наразі для переважної більшості населення діє фіксований тариф на газ на рівні 7,96 гривні за кубометр. При цьому обговорюється варіант підвищення ціни до рівня, який покриватиме витрати на видобуток газу. Остаточна цифра ще не визначена, але, за оцінками експерта, може йтися в середньому про близько 12 гривень за кубометр.

    Вартість опалення безпосередньо залежить від ціни газу. За словами Попенка, газ становить близько 95% собівартості послуг теплокомуненерго. Тому будь-яке підвищення ціни на «блакитне паливо» майже автоматично призведе до зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Якщо нині опалення коштує в середньому 40–50 гривень за квадратний метр, то у разі перегляду тарифів сума може зрости до 70–80 гривень. Водночас остаточного рішення щодо цього питання наразі немає, і підвищення можливе лише після скасування воєнного стану.

    Що стосується електроенергії, то вона не підпадає під дію мораторію. Нині тариф для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину і не змінювався з червня 2024 року. За словами Попенка, у 2026 році можливий перегляд ціни на світло, оскільки для цього достатньо окремого рішення уряду. При цьому експерт зазначає, що обговорюється сценарій щорічного підвищення тарифу приблизно на 20% упродовж кількох років, однак поки що це лише розрахунки, а не ухвалені рішення.

    Окремо залишається питання тарифів на воду. Наприкінці 2025 року уряд закликав регулятора не підвищувати вартість водопостачання для населення. Попри те, що раніше комісія вже намагалася переглянути тарифи, ці рішення скасовувалися. Нещодавно було підвищено ціну на воду для бізнесу, після чого знову почалися спроби коригування тарифів для населення, але вони знову не були реалізовані.

    За словами Попенка, на підвищенні тарифів на воду наполягають водоканали, однак уряд поки займає стриману позицію. Водночас експерт прогнозує, що до кінця 2026 року тариф на воду може зрости, але знову ж таки — лише після завершення воєнного стану та проведення парламентських виборів. Конкретних розрахунків щодо можливого зростання наразі немає.

    Таким чином, базовий сценарій для українців у 2026 році передбачає збереження чинних тарифів. Реальне підвищення комунальних платежів можливе лише за умови завершення війни, скасування воєнного стану та після виборчого циклу наприкінці року.

  • Ціни на газ у січні 2026 року: частина українців заплатить менше

    Ціни на газ у січні 2026 року: частина українців заплатить менше

    Газопостачальні компанії оприлюднили свої тарифи на січень 2026 року. Для частини українців вартість газу може виявитися дещо нижчою порівняно з попередніми місяцями.

    На ринку України наразі працюють вісім газопостачальних компаній. Чотири з них пропонують побутовим споживачам виключно річні тарифні плани, ще чотири — як річні, так і місячні змінні ціни.

    Річні пропозиції на січень 2026 року залишилися без змін. Вартість газу за такими тарифами коливається в межах від 7,96 до 9,99 гривні за кубометр. Саме ці тарифи є базовими для більшості побутових споживачів і застосовуються автоматично, якщо клієнт не обрав місячний план.

    Натомість місячні змінні тарифи знизилися. У січні їхній діапазон становить від 8,46 до 25,8 гривні за кубометр, залежно від постачальника. Найвищу місячну ціну на газ пропонує компанія «Львівенергозбут» — 25,8 гривні за кубометр.

    Водночас переважна більшість домогосподарств в Україні отримує газ за річними тарифами. Близько 98 відсотків побутових споживачів, що становить понад 12 мільйонів домогосподарств, обслуговуються газопостачальною компанією «Нафтогаз України». Для них ціна газу зафіксована на рівні 7,96 гривні за кубометр.

    Таким чином, у січні 2026 року основна маса українських споживачів продовжить платити за газ за стабільними річними тарифами, тоді як зниження місячних цін може бути вигідним лише для обмеженої частини клієнтів, які свідомо обирають змінні тарифні плани.

  • Українцям можуть перерахувати плату за світло і виставити рахунки в рази більші

    Українцям можуть перерахувати плату за світло і виставити рахунки в рази більші

    Деяким українцям можуть перерахувати платіжки за електроенергію, що призведе до значного збільшення суми до сплати. Про таку можливість попередили фахівці Закарпаттяобленерго, наголосивши на обов’язковості дотримання правил користування електричною енергією.

    Побутові споживачі мають право використовувати електроенергію виключно для власних потреб. Якщо ж світло застосовується для непобутових або комерційних цілей, це вважається порушенням правил роздрібного ринку електроенергії. У такому випадку споживач зобов’язаний негайно припинити нецільове використання та звернутися до оператора системи розподілу і свого постачальника для переоформлення договірних відносин відповідно до чинного тарифу.

    Йдеться, зокрема, про використання електроенергії для підприємницької чи господарської діяльності, надання платних послуг, роботи дата-центрів, майнінгу криптовалют, діяльності у сфері сільського або зеленого туризму та інших комерційних потреб.

    У разі виявлення такого порушення побутовому споживачу здійснюється перерахунок вартості електроенергії за відповідним комерційним тарифом. Перерахунок проводиться за фактично спожиту електроенергію за попередні шість місяців. У результаті сума в платіжках може зрости в рази та стати суттєвим фінансовим навантаженням.

    Фахівці наголошують, що своєчасне повідомлення про зміну характеру використання електроенергії та правильне оформлення договорів дозволить уникнути штрафних нарахувань і неприємних сюрпризів у платіжках.

  • Тариф на електрику в Україні: як зекономити на платіжці

    Тариф на електрику в Україні: як зекономити на платіжці

    В Україні тариф на електроенергію становить 4,32 грн за 1 кВт*год. Однак, існує можливість значно зменшити витрати на електроенергію, встановивши двозонний або тризонний лічильник.

    Двозонний лічильник: економія вночі

    З встановленням двозонного лічильника споживачі можуть скористатися пільговим нічним тарифом, який складає 2,16 грн за 1 кВт*год — це вдвічі дешевше, ніж денний тариф. Цей тариф застосовується з 23:00 до 07:00. Вартість встановлення двозонного лічильника окупиться вже за 5 місяців завдяки економії на нічному споживанні. Власники таких лічильників можуть значно зменшити свої рахунки, особливо якщо вони використовують електроприлади вночі.

    Тризонний лічильник: більше варіантів для економії

    Для тих, хто може планувати своє споживання електроенергії, і хоче скористатися ще вигіднішими тарифами, є можливість встановлення тризонного лічильника. Цей пристрій обліку має три тарифи:

    • Нічний (з 23:00 до 07:00) — 1,728 грн за 1 кВт*год.
    • Напівпіковий (з 07:00 до 08:00, 11:00 до 20:00, 22:00 до 23:00) — 4,34 грн за 1 кВт*год.
    • Піковий (з 08:00 до 11:00, 20:00 до 22:00) — 6,48 грн за 1 кВт*год.

    Тризонний лічильник найкраще підходить для домогосподарств з високим рівнем споживання електроенергії, де можна контролювати періоди використання електрики, наприклад, уникати пікових годин.

    Як перейти на новий тариф

    Будь-який споживач може купити багатозонний лічильник і звернутися до свого постачальника електроенергії, щоб перейти на новий тариф. Такий крок дозволить зекономити, якщо ви маєте можливість контролювати час споживання електрики.

    Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 632 від 31.05.2024, для всіх жителів України до 30 квітня 2025 року буде встановлено єдину фіксовану ціну на електроенергію — 4,32 грн за 1 кВт*год. Це пільговий тариф, який застосовується до всіх категорій споживачів, включаючи мешканців багатоквартирних та приватних будинків, гуртожитків, садових товариств та дачних кооперативів.

  • Нові платіжки за газ. Чого очікувати українцям?

    Нові платіжки за газ. Чого очікувати українцям?

    З січня 2024 року українці зіткнуться із новим видом платежу у квитанціях за комунальні послуги. Жителі багатоквартирних будинків, які користуються газом, отримають додаткові витрати, призначені для технічного обслуговування газових труб всередині під’їзду та квартири. Причиною введення нового платежу стала відсутність систематичного моніторингу технічного стану газових мереж всередині будинків протягом кількох років.

    До 2018 року кошти на ці роботи були включені у вартість газу, яку сплачували оператори газорозподільчих мереж. Однак цю практику відмінили, і тепер операторам необхідно оцінити вартість технічного обслуговування газових труб всередині будинків. Ця сума буде внесена в окремий рядок платіжки за газ.

    Починаючи з 2024 року, українці будуть сплачувати від 25 до 65 гривень щомісяця за технічне обслуговування газових труб всередині будинку. Ця ініціатива направлена на створення фінансового резерву для здійснення необхідних технічних робіт.

    Регулювання нового платежу за газ здійснюється за допомогою трьох документів, що були затверджені українським урядом: наказ Міністерства енергетики №292 від 2 вересня 2023 року, постанова національного регулятора (НКРЕКП) №2291 від 5 грудня 2023 року та методика розрахунку вартості технічного обслуговування, розроблена НКРЕКП.

    До кінця 2023 року українці отримають дві окремі платіжки: одну за газ (сплачувану постачальнику газу) та іншу за доставку газу (сплачувану оператору газорозподільчих мереж). Оператор газорозподільчих мереж відповідатиме за технічне обслуговування труб, які йдуть до багатоквартирного будинку, тоді як самі користувачі будуть відповідальні за труби всередині будинку.

    Вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж буде різною для різних облгазів, і ці тарифи повинні бути оприлюднені на відповідних порталах облгазів. Зазначено, що платежі будуть варіюватися від 25 до 69 гривень, залежно від регіону та стану газових мереж.

    Новий платіж за газ передбачає включення вартості ряду технічних послуг, таких як візуальний огляд газопроводів, перевірка на герметичність з’єднань, перевірка герметичності під тиском та інші процедури, які забезпечують безпеку та надійність газових систем у будинках.

    Нагадаємо, що в українських новинах також з’явилась інформація про відкриття двох нових газових свердловин, що можуть забезпечувати до 200 тисяч кубометрів газу на добу. У той час, коли ці новини висвітлюють розвиток енергетичного сектору в Україні, російський “Газпром” продовжує отримувати прибутки від газу та використовувати їх на ведення війни в Україні.