Позначка: податкова

Державна прикордонна служба України та Державна податкова служба переходять на автоматизований електронний обмін інформацією. Відомства підписали договір та протокол про інформаційну взаємодію, які мають замінити значну частину паперового листування і ручного опрацювання запитів між службами. У ДПС пояснюють, що новий механізм допоможе швидше виявляти схеми «сірого» імпорту й експорту, фіктивні господарські операції, ухилення від оподаткування та точніше визначати податкове резидентство громадян. Водночас прикордонники наголошують: жодних нових правил виїзду за кордон, додаткових перевірок громадян або розширення повноважень служб домовленість не запроваджує.

Документи підписали виконувач обов’язків голови Державної прикордонної служби Валерій Вавринюк та виконувачка обов’язків голови ДПС Леся Карнаух. Йдеться саме про технічну перебудову вже дозволеної законодавством взаємодії: якщо раніше одне відомство мало формувати офіційний запит, надсилати його іншому органу та чекати відповіді, то тепер необхідні дані за наявності законних підстав можуть передаватися автоматично через захищені інформаційні системи.

Це означає, що час між запитом і отриманням інформації має скоротитися з днів або навіть тижнів до значно коротшого періоду. Для державних органів це насамперед спосіб позбутися великої кількості рутинної роботи, а для Податкової — швидше зіставляти інформацію з різних реєстрів.

У ДПС прямо назвали кілька напрямів, де новий обмін може бути особливо корисним. Серед них — виявлення фіктивних операцій, боротьба зі схемами нелегального імпорту чи експорту, контроль за ухиленням від сплати податків, а також встановлення фактичного податкового резидентства фізичних осіб.

Останній пункт є особливо актуальним після початку повномасштабної війни, коли мільйони українців тривалий час перебувають за кордоном. Сам по собі факт виїзду з України або тривале перебування за межами країни автоматично не означає втрату статусу українського податкового резидента. Для визначення резидентства застосовується сукупність критеріїв — постійне місце проживання, центр життєвих інтересів, тривалість перебування та інші обставини. Однак інформація про перетини кордону може бути одним із доказів під час такого аналізу.

Саме тому автоматичний доступ до даних Держприкордонслужби потенційно дозволить Податковій швидше перевіряти інформацію, яку особа зазначає у документах, та зіставляти її з іншими відомостями.

При цьому в офіційному повідомленні окремо наголошується: нова система не означає, що Податкова отримує необмежений доступ до всіх даних про пересування громадян. Запити мають формуватися лише за законною підставою, підписуватися кваліфікованим електронним підписом уповноваженої посадової особи, а всі дії користувачів фіксуватимуться в журналах аудиту.

Тобто система має залишати цифровий слід кожного звернення до інформації — хто саме зробив запит, коли, з якою метою та які дані були отримані.

У Держприкордонслужбі запевняють, що обмін відбуватиметься із застосуванням технічного та криптографічного захисту інформації. Такий підхід відповідає загальній державній моделі електронної взаємодії реєстрів, де обсяг та структура даних визначаються спеціальними договорами, а передача інформації має відбуватися з дотриманням законів про персональні дані та захист інформації.

Україна вже кілька років послідовно переводить міжвідомчий обмін у автоматичний режим. Подібні механізми застосовуються у взаємодії різних державних інформаційних систем, зокрема через систему «Трембіта». Законодавство передбачає, що органи влади можуть обмінюватися даними через програмні інтерфейси, а в договорах про інформаційну взаємодію мають бути визначені мета отримання інформації, перелік даних і спосіб їх використання.

Для ДПС такий підхід уже не є новим. Податкова використовує автоматичний обмін інформацією з десятками українських реєстрів та отримує фінансову інформацію в міжнародному форматі CRS. Леся Карнаух раніше пояснювала, що інформація з державних баз використовується для зіставлення доходів, витрат та іншої інформації про платників податків. Зокрема, ДПС має можливість перевіряти дані через автоматичну взаємодію майже з 40 державними реєстрами.

Міжнародний обмін теж поступово розширюється. Україна приєдналася до стандарту CRS, у межах якого податкові органи різних держав автоматично передають інформацію про фінансові рахунки резидентів. Це дає ДПС можливість отримувати дані про частину доходів та активів українських платників за кордоном.

Тепер до цієї цифрової інфраструктури активніше додаються й дані прикордонної служби.

Для бізнесу практичний ефект може бути найбільш помітним у сфері зовнішньоекономічних операцій. Податкова зможе швидше зіставляти інформацію про господарські операції та фактичні переміщення через державний кордон. У ДПС прямо заявляють, що очікують ефективнішого виявлення «сірого» імпорту та експорту.

Під «сірим» імпортом зазвичай мають на увазі схеми, за яких товари фактично ввозяться в Україну, але частина операцій приховується, неправильно декларується або оформлюється через формально інші механізми для зменшення податкового навантаження. Автоматичне зіставлення інформації різних відомств ускладнює ситуації, коли в одному державному реєстрі містяться одні дані, а в іншому — зовсім інші.

Водночас не слід плутати Державну податкову службу з Державною митною службою. Безпосереднє оформлення товарів під час перетину митного кордону належить до компетенції митниці. Новий механізм між ДПС та прикордонниками стосується передусім податкового контролю та інформаційної взаємодії, а не заміни митних процедур.

Прикордонна служба також уже має досвід автоматизованого обміну з іншими державними та інфраструктурними системами. Наприклад, у квітні 2026 року Адміністрація морських портів та ДПСУ запустили автоматичну передачу даних через логістичну систему DocPort. Відомості про в’їзд і виїзд вантажних автомобілів із комерційними вантажами через портові прохідні почали передаватися прикордонникам без ручного введення.

Новий договір із Податковою продовжує цю тенденцію — державні структури дедалі частіше переходять від обміну листами до прямої взаємодії інформаційних систем.

Окремо ДПСУ наголошує, що для звичайних громадян правила перетину кордону не змінюються. Підписані документи не створюють нових підстав для відмови у виїзді, не вводять нових документів, які потрібно показувати прикордонникам, та не дозволяють Податковій втручатися в процедуру прикордонного контролю.

Тобто сама наявність податкового боргу або перевірки не стає автоматично новою підставою для зупинки людини на кордоні лише через укладення цього договору. Будь-які обмеження на виїзд, як і раніше, можуть застосовуватися тільки тоді, коли вони прямо передбачені законодавством і належним рішенням уповноваженого органу чи суду.

Важливий контекст — паралельне розширення міжвідомчого обміну державними даними. Наприкінці липня Кабінет Міністрів доручив Державній податковій службі разово передати Міністерству оборони відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків щодо громадян України віком від 18 до 60 років, дані про яких підлягають внесенню до реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг».

Це окреме рішення і воно безпосередньо не пов’язане з нинішнім договором між ДПС і прикордонниками. Однак обидва кроки демонструють загальний напрям державної політики — різні реєстри мають автоматично обмінюватися інформацією замість ситуації, коли громадяни або чиновники змушені переносити ті самі відомості з одного органу до іншого вручну.

Для Податкової новий механізм насамперед дає швидкість. Для Прикордонної служби — зменшення кількості ручних запитів. Для держави загалом — більше можливостей автоматично знаходити невідповідності між різними масивами інформації.

Водночас ефективність такої системи залежатиме від двох речей: як саме буде визначено перелік даних, які передаються між відомствами, і наскільки жорстко контролюватиметься доступ посадовців до них.

Саме тому в офіційних повідомленнях окремий акцент зроблено на електронних підписах, журналах аудиту та захищених каналах зв’язку. За задумом служб, автоматизація має пришвидшити державний контроль, але не перетворитися на необмежений доступ чиновників до персональних даних.

Отже, для більшості українців 3 серпня фактично нічого не змінюється в процедурі перетину кордону. Зміни відбуваються «за лаштунками»: замість паперових листів і довгих запитів інформаційні системи Податкової та прикордонників зможуть взаємодіяти напряму. А найбільший практичний ефект держава очікує у боротьбі з тіньовою економікою, фіктивними операціями, податковими схемами та у визначенні податкового резидентства.