Верховна Рада України ухвалила резонансний закон про оподаткування цифрових платформ, який уже в суспільному дискурсі отримав неофіційну назву «податок на OLX». Документ передбачає нові правила оподаткування доходів громадян, які продають товари або надають послуги через онлайн-майданчики, зокрема OLX, Prom та Rozetka, і має суттєво змінити підхід до контролю за доходами в цифровій економіці. За ухвалення закону проголосували 241 народний депутат.
Основним політичним двигуном рішення стала фракція «Слуга народу», яка дала 169 голосів на підтримку ініціативи. Крім монобільшості, законопроєкт підтримали також окремі депутатські групи та частина позафракційних парламентарів. Зокрема, від групи «Довіра» за документ проголосували 17 депутатів, від «За життя та мир» — 16, від «Відновлення України» — 13, від «За майбутнє» — 12, а також 8 позафракційних депутатів. Додатково підтримку надала невелика частина фракції «Голос», яка віддала 6 голосів «за».
Водночас закон викликав різку критику з боку опозиційних сил. У повному складі проти ініціативи виступили фракції «Батьківщина» та «Європейська солідарність», які не дали жодного голосу на підтримку документа. Представники цих політичних сил заявляли, що нові правила фактично посилюють податковий тиск на громадян, які використовують онлайн-платформи для продажу особистих речей або невеликих заробітків, і запроваджуються без належного підвищення соціальних стандартів. Опозиція також попереджала про ризики надмірного адміністрування та потенційного збільшення фінансового навантаження на простих користувачів цифрових сервісів.
Згідно з ухваленим законом, з 1 січня 2027 року цифрові платформи будуть зобов’язані автоматично утримувати податок у розмірі 10% з доходів користувачів, які здійснюють регулярну комерційну діяльність. Ця ставка складатиметься з 5% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору. При цьому для громадян, які продають особисті вживані речі в межах невеликого обсягу, передбачено неоподатковуваний річний ліміт, що становитиме приблизно від 36 до 40 тисяч гривень.
Уряд і автори ініціативи пояснюють, що мета закону полягає у виведенні з тіні значної частини онлайн-торгівлі та забезпеченні рівних умов оподаткування для всіх учасників ринку. Очікується, що нові правила дозволять державі краще контролювати доходи від цифрової економіки та збільшити надходження до бюджету.
Водночас експерти попереджають про можливі негативні наслідки. Зокрема, вони вказують на ризик переходу частини дрібних продавців у тіньовий сектор, включно з продажами через месенджери та соціальні мережі, де контроль держави значно складніший. Також висловлюються побоювання, що додаткове адміністрування податків може створити технічне навантаження на самі платформи, що у перспективі призведе до підвищення комісій і, відповідно, зростання кінцевих цін для споживачів.
Окремо аналітики звертають увагу, що нововведення може змінити поведінку ринку онлайн-торгівлі, зменшивши кількість дрібних продавців на офіційних платформах і стимулюючи розвиток альтернативних каналів збуту без формального податкового обліку.
Таким чином, ухвалений закон став одним із найбільш дискусійних рішень останнього парламентського періоду, об’єднавши навколо себе як прихильників посилення фіскальної дисципліни в цифровій економіці, так і критиків, які вважають його надмірним втручанням у сферу дрібної приватної торгівлі.
