Daypolitico

Позначка: податок

  • В Україні планують відновити податок на міжнародні посилки

    В Україні планують відновити податок на міжнародні посилки

    У рамках ініціативи щодо відновлення податкових надходжень, Верховна Рада України планує ввести податок на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. Про це повідомив голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев. Ця ініціатива викликала жваві обговорення серед бізнесу та споживачів, оскільки вплине на вартість імпортованих товарів.

    «Пільга щодо 150 євро має бути прибрана. І зараз ми закінчуємо підготовку відповідного законопроєкту, внесемо, зволікати не будемо і точно будемо його запроваджувати, незважаючи на певний прошарок населення, який буде незадоволений», – сказав Гетманцев.

    За його словами, оподаткування посилок вимагають як торговельні мережі, так і вітчизняні виробники.

    «Не може бути перекосів в оподаткуванні, тому що це деструктивно впливає на ринки. А в цьому випадку ми підтримуємо чомусь іноземного товаровиробника. Тому що наш товаровиробник – від легкої промисловості до продуктів харчування – платить ПДВ, а той, хто це робить у Китаї, ПДВ не платить. З точки зору державної податкової політики, це абсолютний нонсенс і нісенітниця, коли ми б’ємо людей, які створюють робочі місця, платять податки, створюють додану вартість, на користь людей, яких ми навіть не знаємо», – підкреслив депутат.

    Гетманцев сказав, що особисто проситиме підтримати закон.

  • Українські банки почали нарощувати прибутки

    Українські банки почали нарощувати прибутки

    За сім місяців 2024 року українські банки продемонстрували вражаючі фінансові результати, заробивши майже 120 мільярдів гривень. Ці дані, оприлюднені аналітичним ресурсом Опендатабот, свідчать про зростання прибутків на 22% порівняно з аналогічним періодом минулого року. ПриватБанк знову підтвердив своє лідерство, на його долю припадає 40% всього прибутку банківського сектору, а найбільший приріст серед фінансових установ продемонстрував МТБ Банк, збільшивши свої прибутки у 13 разів.

    Зростання прибутків та податків

    У 2024 році банки в Україні сплатили в 1,8 разів більше податку на прибуток, порівняно з попереднім роком. За цей період фінансові установи внесли до бюджету 25,83 млрд грн, що підтверджує загальне зростання прибутковості банківського сектора. Незважаючи на збільшення податкового навантаження, чистий прибуток після сплати податків зріс на 13%, досягнувши 93,61 млрд грн проти 83,18 млрд грн торік.

    ПриватБанк: непохитний лідер

    Державні банки продовжують відігравати ключову роль у фінансовій системі України, займаючи 63% ринку за обсягом прибутків. ПриватБанк, як головний гравець серед державних банків, демонструє стабільний приріст своїх доходів, згенерувавши 37,16 млрд грн прибутку після сплати податків — на 8% більше, ніж у 2023 році. Його витрати на податки також суттєво зросли, збільшившись в 1,5 рази, до 12,13 млрд грн.

    Загалом п’ять із шести державних банків за перші сім місяців року показали сукупний прибуток у 58,84 млрд грн, вкладаючи значний внесок у фінансову стабільність країни.

    МТБ Банк: несподіваний стрибок

    Найбільший приріст у 2024 році серед українських банків продемонстрував МТБ Банк, який збільшив свої прибутки в 13 разів, до 539,8 млн грн. Цей вражаючий результат свідчить про те, що фінансова установа активно використовує нові можливості на ринку та покращує ефективність своєї діяльності.

    Іноземний капітал та приватні банки

    Банки з іноземним капіталом теж продемонстрували позитивні результати, заробивши 21,4 млрд грн — на 9% більше, ніж у попередньому році. Лідером цієї групи є Райффайзен Банк, який за цей період отримав 4,87 млрд грн прибутку, що на 28% більше, ніж торік. Варто зазначити, що витрати Райффайзен Банку на податки збільшилися вдвічі, склавши 1,63 млрд грн.

    Приватні банки теж не залишилися осторонь загальної тенденції зростання прибутків. Їхній сукупний прибуток зріс на 29%, досягнувши 13,39 млрд грн. Лідером серед цієї групи став ПУМБ, який заробив 4,24 млрд грн.

  • Як підвищення акцизів вплине на український ринок

    Як підвищення акцизів вплине на український ринок

    Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №11256-2, який передбачає значне підвищення акцизів на пальне. Ця ініціатива, яка вступає в силу 1 вересня, викликала широку дискусію серед експертів та представників бізнесу, оскільки очікується, що вона призведе до зростання цін на бензин, дизельне паливо та скраплений газ.

    Основні положення закону

    Згідно з новим законом, до 2028 року ставки акцизного податку на пальне поступово зростатимуть і досягнуть таких показників:

    • Бензин: 359 євро за 1000 літрів
    • Дизельне паливо: 330 євро за 1000 літрів
    • Скраплений газ: 70 євро за 1000 літрів

    Як повідомив народний депутат Ярослав Железняк, закон почне діяти після публікації в офіційному виданні, що очікується найближчим часом.

    Мета підвищення акцизів

    Основна мета підвищення акцизів полягає у забезпеченні додаткових надходжень до державного бюджету, які будуть спрямовані на підтримку Збройних сил України. У зв’язку з війною, яка триває в країні, фінансування армії залишається одним із пріоритетів державної політики.

    Економічний вплив

    За попередніми оцінками, підвищення акцизів призведе до подорожчання дизельного палива і бензину приблизно на 1,5-2 гривні за літр. Це, в свою чергу, може викликати загальне зростання цін на всі товари, оскільки паливні витрати є значною складовою собівартості будь-якого виробництва.

    Засновник логістичної групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін попередив, що нові ціни на пальне вплинуть на всі сектори економіки, оскільки більшість бізнесів залежить від транспорту та електроенергії. Особливо це стосується підприємств, які працюють на генераторах під час масових відключень електроенергії.

    Думки експертів

    Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев зазначив, що підвищення акцизів може призвести до зростання цін, але, за його словами, цей ефект не має бути настільки значним, щоб суттєво вплинути на загальний рівень інфляції. Проте інші експерти висловлюють побоювання, що додатковий податковий тягар може ускладнити відновлення економіки після війни.

  • Придбати авто стане ще дорожче

    Придбати авто стане ще дорожче

    Кабінет Міністрів України виступив із законодавчою ініціативою, що передбачає введення військового збору при першій реєстрації автомобілів в країні. Ця новація поширюватиметься на всі нові та вживані автомобілі, які вперше реєструються в Україні.

    Згідно з урядовим законопроєктом №11416, який вже направлено до Верховної Ради для розгляду профільним комітетом, військовий збір становитиме 15% від вартості автомобіля. Якщо цей законопроєкт буде прийнято, це може призвести до збільшення вартості автомобілів в Україні на 15%.

    На даний момент при реєстрації автомобілів власники сплачують збір до пенсійного фонду в розмірі від 3 до 5% від вартості автомобіля. Новий військовий збір буде додатковим навантаженням на покупців як нових, так і вживаних авто, що вперше реєструються в Україні.

    Кого стосується нововведення

    Законопроєкт стосується як фізичних, так і юридичних осіб, що реєструють автомобілі. Виключення зроблено лише для осіб з інвалідністю, які отримують автомобілі відповідно до чинного законодавства.

    Військовий збір буде стягуватися не лише з нових автомобілів, але й з вживаних, які вперше ввезені в Україну і не були раніше зареєстровані в країні. Однак, при внутрішньому перепродажу вживаних авто, що вже були зареєстровані, військовий збір не стягуватиметься.

    Проєкт закону ще має пройти два читання у Верховній Раді, перш ніж набуде чинності. Після прийняття парламентом, документ має бути підписаний президентом і офіційно опублікований.

  • Верховна Рада завтра хоче впровадити податок на воду для українців

    Верховна Рада завтра хоче впровадити податок на воду для українців

    Завтра Верховна Рада буде голосувати за податку на воду. Про це в своєму Telegram-каналі “Залізний нардеп” написав народний депутат України Ярослав Железняк.

    Порядок денний

    “Завтра на засідання комітету виносять законопроект про… запровадження податку на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин”, – написав він.

    Особливо цікаво це виглядає на фоні рекордної спеки в Україні і постійних відключень світла, коли бутильована вода може бути чи не єдиним джерелом питної води.

  • Солодке життя для українців стане не по кишені

    Солодке життя для українців стане не по кишені

    Уряд України розглядає можливість введення акцизного податку на напої, що містять підсолоджувачі, протягом наступних трьох років, згідно з бюджетною декларацією на 2025-2027 роки. Цей крок уряду є частиною національної стратегії доходів до 2030 року, спрямованої на реформування податкової політики та підвищення доходів державного бюджету.

    Протягом цих трьох років держава збирається впровадити заходи з реформування податкової політики та податкового адміністрування, передбачені Національною стратегією доходів до 2030 року. Акцизний податок на підсолоджені цукром напої – один із них.

    Міністерство охорони здоров’я підтримує введення акцизу, вважаючи, що “постійне вживання солодких газованих напоїв призводить до розвитку діабету, появи надмірної ваги, ожиріння”.

  • З 1 липня 2024 року розпочнеться процес підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби

    З 1 липня 2024 року розпочнеться процес підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби

    У 2024 році заплановане підвищення ставок акцизного податку та мінімального податкового зобов’язання на тютюнові вироби.

    Даний процес розпочнеться 1 липня 2024 року та триватиме до 31 грудня 2027 року.

    Споживач, безумовно, відчує зміни.
    У 2025 році акциз на сигарети становитиме 70 євро на 1 тисячу штук, але відповідно до українських планів виконання вимог Директиви 2011/64/ЄС ця сума може досягти 90 євро на 1 тис штук.

    Передбачається привʼязка ставки акцизу до євро.

    Поступово зміни виглядають так:
    • з 1 липня 2024 року по 31 грудня 2024 року ставка податку за 1000 штук ТВЕН – 63,45 євро, сигарет – 47.
    • з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року податок становитиме для ТВЕН – 70,40 євро, для сигарет – 58 євро.
    • з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року податок для ТВЕН підвищиться на 40 євроцентів, для сигарет – на 3 євро.
    • з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року податок на ТВЕН – 71,14 євро, а на сигарети – 64.

    Мінімальне податкове зобов’язання для сигарет за ці періоди буде також зростати: 63,45; 78,00; 82,00; 86,00 євро.

  • CBAM: Як новий податок ЄС може пошкодити українську економіку

    CBAM: Як новий податок ЄС може пошкодити українську економіку

    Україна стоїть перед серйозним економічним викликом у 2026 році з моменту введення в дію Механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Металургійні підприємства України нині більше ніж будь-коли потребують європейських покупців.

    Згідно зі статтею Politico під назвою «The EU’s carbon tax may devastate a country it is trying to keep alive: Ukraine», авторства Federica Di Sario, європейський CBAM у 2026 році може коштувати українським компаніям мільйони, якщо не будуть вжиті невідкладні заходи.

    Європейська політика нині знаходиться в протиріччі щодо України. З одного боку, ЄС обіцяє фінансувати військові зусилля України, але з іншого – просуває новий закон, який може серйозно пошкодити її економіку.

    Цей закон передбачає введення податку на викиди вуглецю на імпортовану продукцію, зокрема залізо та сталь. Це означає, що європейські компанії будуть змушені платити додаткову надбавку за товари, що походять з країн з менш строгими екологічними стандартами.

    Ця міра призначена захистити конкурентоспроможність європейських виробників, які вже несуть великі витрати на дотримання кліматичних стандартів. Проте для України це може стати серйозним ударом, оскільки вона сильно залежить від експорту металургійної продукції до ЄС.

    З врахуванням обмеження чорноморських торговельних маршрутів через військову небезпеку, Україна стала ще більш залежною від європейського ринку. Тепер, з введенням CBAM, українська економіка стоїть перед серйозним викликом.

    За словами експертів, Україна може зазнати втрат у мільярди доларів через цей податок. Хоча є можливість виключення для виняткових обставин, таких як війна, але Брюссель ще не визначився стосовно надання Україні такого виключення.

    Українські чиновники вже заявляють про готовність відповідати європейським екологічним стандартам, але час на переговори обмежений, і дії потрібно приймати швидко.

    Таким чином, введення CBAM може призвести до серйозних економічних труднощів для України, що може суттєво вплинути на її металургійну промисловість та економіку в цілому.

    У 2026 році українська економіка відчує серйозні втрати через початок дії Системи коригування вуглецевих викидів (CBAM), що призведе до скорочення експорту сталі та чавуну до Європейського Союзу.

    Українські металургійні компанії втратили доступ до Чорного моря через російську морську блокаду, тому вони змушені були перенаправити свою продукцію суходолом до європейських країн. Як результат, ЄС став основним споживачем української сталі та чавуну, навіть при тому, що загальний обсяг експорту до блоку зменшився.

    Директор GMK Center, Станіслав Зінченко, підкреслив, що залежність українських компаній від європейського ринку зросла майже вдвічі порівняно з попереднім періодом.

    Український експорт сталі до ЄС зменшився з початком війни, але українські підприємства стали ще більш залежними від покупців з Європи. За оцінками Зінченка, наразі близько 85% експорту чавуну і сталі з України йде до ЄС, що є значним зростанням порівняно з попередніми 45%.

    Запровадження CBAM в ЄС призведе до значного зменшення експорту українських металургійних товарів. Якщо податок на викиди вуглецю діяв би зараз, це призвело б до втрат у розмірі мільярдів доларів для українських компаній.

    ЄС розглядає можливість винятку для України у зв’язку з форс-мажорними обставинами, проте це питання залишається відкритим. Україна намагається пристосуватися до стандартів ЄС щодо викидів вуглецю до 2026 року, але цей процес може зайняти багато часу.

    Українські виробники вбачають необхідність реформ у власній галузі, щоб відповідати стандартам ЄС, але вони також сподіваються на підтримку та розуміння з боку Європейського Союзу.

  • PIN-UP Ukraine спрямувала понад 3,4 мільярда гривень до бюджету за 2023

    PIN-UP Ukraine спрямувала понад 3,4 мільярда гривень до бюджету за 2023

    PIN-UP Ukraine знову підтверджує своє лідерство серед платників податків у сфері онлайн-гемблінгу в Україні, тримаючи цю позицію вже протягом трьох років. У 2023 році компанія спрямувала до державного бюджету вражаючу суму – 3,4 мільярда гривень.

    Ліцензійний представник ринку PIN-UP Ukraine, який очолює рейтинг надійних підприємств у галузі азартних розваг, продовжує активно підтримувати економіку України, надаючи прозорі звіти про сплачені податки навіть у часи воєнного конфлікту. З початку 2023 року загальна сума сплати податків компанією склала 3,4 мільярда гривень, включаючи податок на прибуток, єдиний податок, податок з виграшів, ПДФО, військовий збір, ЄСВ та щорічний ліцензійний збір у розмірі 23,4 мільйона гривень. PIN-UP Ukraine продовжує лишатися найбільшим платником податків у сфері грального бізнесу в Україні.

    Ігор Зотько, власник PIN-UP Ukraine, наголосив: “PIN-UP Ukraine – лідер серед платників податків серед легальних гральних платформ в Україні. Навіть у цей важкий час ми продовжуємо свою діяльність і вчасно виконуємо всі податкові зобов’язання перед українським бюджетом. Для нас важлива чесність і прозорість, тому ми продовжимо дотримуватися податкових норм для забезпечення економічної стабільності країни. Крім того, ми збираємося продовжувати нашу гуманітарну місію, допомагаючи українцям, постраждалим від війни”.

    PIN-UP Ukraine продовжує показувати свою відповідальність, підтримуючи соціальні та благодійні ініціативи в Україні. Компанія регулярно здійснює пожертви на рахунок благодійного фонду PIN-UP Foundation, який активно сприяє розвитку країни. Загалом, понад 153,3 мільйона гривень було віддано на благодійні та гуманітарні проєкти, включаючи евакуацію понад 100 українців, які втратили своє житло, ремонт та облаштування дитячих центрів на Київщині, встановлення стаціонарних укриттів у Херсоні та Харківській області, а також доставку допомоги у прифронтові міста та інші форми підтримки для тисяч українців з різних областей країни.

    PIN-UP Ukraine залишатиметься прикладом корпоративної та соціальної відповідальності, продовжуючи підтримувати Україну та її громадян.

  • Відсутність заходів щодо оподаткування надходжень на картку фізичної особи в національній стратегії доходів України: роз’яснення Мінфіну

    Відсутність заходів щодо оподаткування надходжень на картку фізичної особи в національній стратегії доходів України: роз’яснення Мінфіну

    Міністерство фінансів України відреагувало на повідомлення про запровадження податку на перекази з картки на картку, стверджуючи, що відповідна інформація не відображена в тексті Національної стратегії доходів. Зазначається, що в розділі 4.3.1, який стосується реформи спрощеної системи оподаткування, вказано, що всі доходи фізичних осіб, отримані поза межами підприємницької діяльності, підлягатимуть оподаткуванню за загальною ставкою податку на доходи фізичних осіб.

    Однак Мінфін відзначає, що в тексті відсутні слова, що стосуються “будь-яких надходжень на картку фізичної особи”. Також вказується, що фраза про оподаткування доходів, отриманих поза межами підприємницької діяльності, відображає загальні принципи оподаткування, які вже існують в діючому податковому законодавстві (в розділі IV чинної редакції Податкового кодексу України).

    Це роз’яснення відзначає розходження між інформацією, що з’явилася у ЗМІ, і фактичним змістом стратегії доходів, вказуючи, що некоректні висновки можуть бути зроблені на основі неправильного тлумачення інформації.