Daypolitico

Позначка: Подільський район

  • Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Ракети, дрони та руйнування на обох берегах: у Києві вже 18 постраждалих після нічної атаки РФ

    Кількість постраждалих унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч проти четверга, 17 вересня, продовжила зростати вже після завершення основної фази удару. Станом на 09:30 відомо про 18 поранених, серед них двоє дітей — 10-річна дівчинка та 12-річний хлопчик. Дев’ятьох постраждалих госпіталізували, зокрема одну дитину. Наслідки ударів та падіння уламків зафіксували на обох берегах столиці, а пошкодження виявили більш ніж на десяти локаціях.

    Масштаб наслідків ставав зрозумілим поступово. Перші повідомлення після ударів свідчили лише про кількох поранених. Близько 03:27 Київська міська військова адміністрація повідомляла про чотирьох постраждалих, серед яких була 10-річна дівчинка. Уже станом на 04:00 кількість потерпілих зросла до десяти. Згодом міський голова Віталій Кличко повідомив про 12 постраждалих, дев’ять із яких перебували в лікарнях.

    На цьому уточнення не завершилися. Станом на 08:00 КМВА повідомляла вже про 16 постраждалих, у тому числі двох дітей. А приблизно за півтори години кількість поранених зросла ще на двох — до 18. Таким чином, дані про наслідки атаки фактично змінювалися протягом усього ранку, оскільки люди продовжували звертатися по медичну допомогу, а екстрені служби обстежували нові місця пошкоджень.

    Одним із районів, що найбільше фігурує в оперативних повідомленнях, став Дніпровський район. Там уламки впали одразу на кількох локаціях. За даними міської влади, пошкоджень зазнали житлові та офісні будівлі, складські приміщення й автомобілі. В одній із триповерхових офісних будівель вибуховою хвилею пошкодило фасад та скління, а в кількох житлових будинках повибивало вікна. Уламки також фіксували на території складів та поблизу автозаправної станції.

    Дніпровська районна адміністрація окремо повідомила, що вибуховою хвилею пошкоджено житлові будинки, нежитлові приміщення та заклади освіти. Рятувальники й комунальні служби зранку продовжували обстежувати територію, ліквідовувати наслідки та допомагати мешканцям пошкоджених осель.

    Для жителів району також розгорнули оперативний штаб допомоги. За даними КМВА, він працює у гімназії №258 на вулиці Міста Шалетт, 1-А. Там люди, чиї помешкання постраждали від атаки, можуть отримати консультації, інформацію та необхідну допомогу.

    Серйозні пошкодження зафіксували й у Солом’янському районі. За попередніми даними міського голови, там була зруйнована складська будівля. При цьому пожежі на об’єкті спочатку не фіксували.

    У Дарницькому районі пошкоджені складські приміщення та транспортні засоби. У Подільському районі уламками пошкодило покрівлю нежитлової споруди. Окремо повідомлялося про Святошинський район, де було зафіксовано влучання в нежитлову будівлю.

    Наслідки виявили і в Голосіївському районі. За повідомленнями з місця подій, там були пошкоджені фасад і скління чотириповерхової будівлі закладу вищої освіти. Виникло незначне займання площею близько п’яти квадратних метрів. За попередньою інформацією, на цій конкретній локації обійшлося без постраждалих.

    Російська атака позначилася і на міській інфраструктурі. Пошкоджень зазнала станція Київської кільцевої електрички «Микільська Слобідка». Через це зранку рух електрички організували за обмеженою схемою — потяги оминали ділянку між Дарницею та Почайною. На відновлення інфраструктури, за попередньою оцінкою, може знадобитися день.

    Нічна атака на столицю була частиною значно масштабнішого удару Росії по Україні. Повітряні сили повідомили, що основними напрямками російської атаки цієї ночі були Київщина, Запоріжжя та Одещина. Російські війська застосували одразу кілька типів засобів повітряного нападу.

    За даними Повітряних сил, із вечора 16 вересня ворог використовував протикорабельні ракети «Онікс», балістичні ракети типів «Іскандер-М», С-400 та KN-23, чотири крилаті ракети морського базування «Калібр», десять засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т», а також 157 ударних БпЛА типу Shahed та дронів-імітаторів, причому, за інформацією військових, більш як половина «Шахедів» були реактивними.

    Протиповітряна оборона, за попередніми підрахунками станом на 08:00, знищила або подавила 131 повітряну ціль. Серед них сім засобів типу «Бандероль»/«Дань-Т» та 124 безпілотники різних типів. Водночас по Україні зафіксували влучання ракет і ударних дронів на 36 локаціях, а падіння уламків збитих цілей — ще на п’яти.

    Ще вночі Повітряні сили попереджали про загрозу застосування балістичного озброєння, зокрема з території Курської області РФ. Пізніше військові повідомляли про рух ракет у напрямку Києва, Дніпра та Запоріжжя. Через ракетну небезпеку масштабну повітряну тривогу оголошували по всій території України.

    Після завершення ракетної загрози небезпека для столиці не зникла: у Києві повторно оголошували повітряну тривогу через загрозу безпілотників. Тому оперативні служби продовжували працювати на пошкоджених локаціях в умовах ризику повторних атак.

    Станом на ранок 17 вересня рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та представники районних адміністрацій продовжують працювати на місцях ударів. У Дніпровському районі тривають аварійно-відновлювальні роботи в пошкоджених будівлях та поруч із ними. Остаточний масштаб руйнувань ще встановлюється.

    Таким чином, лише за кілька годин офіційна кількість постраждалих у Києві зросла спочатку з чотирьох до десяти, потім до 12, 16 і зрештою до 18 людей станом на 09:30. Дані можуть і надалі уточнюватися, оскільки служби продовжують обстежувати місця пошкоджень та приймати звернення мешканців столиці.

  • На Одещині працівник ТЦК збив 2,5-річну дитину та залишив місце ДТП

    На Одещині працівник ТЦК збив 2,5-річну дитину та залишив місце ДТП

    В Одеській області правоохоронці розслідують дорожньо-транспортну пригоду за участю працівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. За попередніми даними поліції, чоловік під час проведення мобілізаційного оповіщення наїхав автомобілем на хлопчика віком два з половиною роки, після чого залишив місце аварії. Дитину з травмами госпіталізували.

    ДТП сталася 3 вересня в одному із сіл Балтської громади Подільського району Одеської області. Як встановили правоохоронці, маленький хлопчик перебував біля дороги разом із батьком. У певний момент дитина відійшла від нього, після чого на неї наїхав автомобіль.

    За кермом, за інформацією Головного управління Національної поліції в Одеській області, перебував працівник районного ТЦК та СП. На момент аварії він проводив мобілізаційне оповіщення.

    Після наїзду водій не залишився на місці ДТП, а поїхав. Унаслідок аварії 2,5-річний хлопчик отримав тілесні ушкодження. Його доправили до лікарні для надання медичної допомоги. Характер травм та нинішній стан дитини у першому офіційному повідомленні поліції не уточнювалися.

    На місце аварії прибула слідчо-оперативна група територіального підрозділу поліції. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження одразу за двома статтями Кримінального кодексу України.

    Зокрема, відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 286 КК України — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження.

    Також подію кваліфікують за статтею 135 КК України — залишення в небезпеці.

    Водія затримали у процесуальному порядку. Наразі слідчі встановлюють повну картину ДТП, зокрема обставини наїзду та подальші дії чоловіка.

    В Одеському обласному ТЦК та СП після розголосу інциденту заявили, що сприяють правоохоронцям у проведенні необхідних слідчих дій та зацікавлені у повному й неупередженому встановленні обставин аварії. Представники центру також наголосили, що правову оцінку діям усіх учасників мають надати після завершення відповідних слідчих дій.

    У ТЦК закликали громадськість та медіа не робити передчасних висновків до встановлення всіх обставин події.

    Водночас офіційне повідомлення поліції однозначно вказує, що, за попередньо встановленими правоохоронцями обставинами, водієм був саме працівник РТЦК та СП, який проводив мобілізаційне оповіщення, а після наїзду він залишив місце ДТП.

    Поліція наразі не повідомляла, на якому саме автомобілі пересувався працівник ТЦК, кому належав транспортний засіб та чи перебували разом із водієм інші особи. Також офіційно не названо село Балтської громади, де сталася аварія.

    Балтська територіальна громада розташована у Подільському районі Одеської області та об’єднує місто Балта і низку навколишніх сіл.

    Окремо слідство має встановити всі обставини залишення місця аварії. Саме через це поряд зі статтею про порушення правил дорожнього руху правоохоронці внесли до ЄРДР відомості за статтею про залишення людини в небезпеці.

    У поліції наголосили, що розслідування триває. Остаточні висновки щодо обставин аварії та відповідальності водія мають бути зроблені за результатами слідства.

    Правоохоронці також вкотре закликали водіїв неухильно дотримуватися правил дорожнього руху, уважно стежити за ситуацією на дорозі, а дорослих — особливо уважно наглядати за маленькими дітьми поблизу проїжджої частини.

  • У Києві чоловіка заарештували за вбивство лікарки ВЛК: що відомо про напад

    У Києві чоловіка заарештували за вбивство лікарки ВЛК: що відомо про напад

    У Подільському районі Києва суд обрав запобіжний захід 31-річному чоловікові, якого підозрюють у вбивстві 55-річної лікарки військово-лікарської комісії. За версією слідства, під час проходження ВЛК він завдав жінці 17 ножових поранень. Підозрюваного взяли під варту на 60 діб без права внесення застави.

    Про це повідомила Київська міська прокуратура. Додаткові подробиці обставин справи оприлюднило видання ТСН із посиланням на власні джерела у владних структурах та правоохоронних органах.

    За наявними даними, чоловік їхав у таксі разом із матір’ю, коли автомобіль зупинили на одному з блокпостів для перевірки документів. У Київському міському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки раніше заявили, що правоохоронці доправили до Подільського районного ТЦК порушника правил військового обліку, який не пройшов військово-лікарську комісію.

    Після цього чоловіка направили до позаштатної ВЛК №1 при Подільському районному ТЦК. Там він потрапив до кабінету хірургині, яка мала оцінити стан його здоров’я та визначити придатність до військової служби.

    За інформацією джерел видання, між чоловіком і лікаркою виникла суперечка. Підозрюваний нібито скаржився на зубний біль та сподівався, що через це проходження комісії або подальші процедури відкладуть. Під час розмови він звинуватив лікарку в тому, що вона нібито «відправляє його на смерть».

    Після конфлікту чоловік, за версією слідства, дістав ніж і завдав лікарці численних хаотичних ударів. Від отриманих поранень жінка загинула.

    Водночас наведені окремими джерелами слова учасників конфлікту та його подробиці наразі не є встановленими судом обставинами. Остаточну картину подій мають визначити слідчі під час досудового розслідування.

    Правоохоронці також перевіряють, як чоловікові вдалося потрапити до приміщення військово-лікарської комісії з ножем. За цим фактом розпочато окреме розслідування за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України, яка стосується службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки.

    За даними прокуратури, основне кримінальне провадження стосується умисного вбивства. У разі доведення вини підозрюваному може загрожувати тривале позбавлення волі, зокрема довічне ув’язнення — залежно від остаточної правової кваліфікації та рішення суду.

    У прокуратурі наголосили, що наразі чоловік має статус підозрюваного, а відповідно до принципу презумпції невинуватості винним його може визнати лише суд після розгляду справи по суті.

    Загибла працювала хірургинею у складі ВЛК та була уродженкою Черкаської області. Знайомі жінки розповіли журналістам, що вона багато років працювала в медицині, а у вільний час допомагала безпритульним тваринам, зокрема лікувала та доглядала котів.

    Водночас поширені у медіа подробиці її приватного життя, матеріального стану та можливого спадку не стосуються обставин кримінального провадження. Наразі ключовими питаннями слідства залишаються мотив нападу, точна послідовність подій, походження ножа та можливі порушення правил безпеки у приміщенні ВЛК.

    Досудове розслідування триває. Правоохоронці збирають докази, опитують свідків та перевіряють дії посадових осіб, відповідальних за пропускний режим і безпеку в медичній установі.

  • Російський удар по Києву: жертв уже 19, у Подільському районі ще шукають людей

    Російський удар по Києву: жертв уже 19, у Подільському районі ще шукають людей

    У Києві зросла кількість жертв масованої російської атаки, яку РФ здійснила в ніч проти 6 липня. Станом на ранок 7 липня підтверджено загибель 19 людей, ще 58 осіб постраждали, серед них — семеро дітей. У Дарницькому районі столиці пошуково-рятувальні роботи вже завершені, тоді як у Подільському районі рятувальники продовжують розбирати завали.

    За даними ДСНС, у Дарницькому районі внаслідок російського удару загинули 11 людей. Рятувальники всю ніч працювали на місці зруйнованого житлового будинку, розбираючи конструкції вручну та за допомогою спецтехніки. Загалом там розібрали та вивезли близько 300 кубометрів будівельних конструкцій і сміття.

    У Подільському районі, за інформацією рятувальників, загинули 8 людей. Пошуково-рятувальна операція там ще триває, тому кількість жертв може змінюватися. Саме Подільський і Дарницький райони стали найважчими локаціями після нічного удару РФ по столиці.

    Росія атакувала Київ у ніч проти 6 липня ракетами та ударними безпілотниками. Влучання і падіння уламків зафіксували в кількох районах міста. Найбільше постраждали житлові будинки, де вибухові хвилі руйнували квартири, вибивали вікна, пошкоджували перекриття й спричиняли пожежі.

    У столиці 7 липня оголошено День жалоби. На комунальних будівлях приспущені прапори, розважальні заходи скасовані. Президент Володимир Зеленський після атаки закликав партнерів не зволікати з постачанням систем ППО та ракет до них, наголосивши, що саме захист від балістики залишається критично важливим для збереження життів українців.

    Рятувальники, медики, поліцейські, комунальні служби та психологи продовжують працювати на місцях ударів. У Подільському районі розбір завалів триває, а мешканців закликають не наближатися до пошкоджених будівель і виконувати вказівки екстрених служб.

  • Рятувальники дістали ще два тіла: число жертв удару по Києву зросло до 15

    Рятувальники дістали ще два тіла: число жертв удару по Києву зросло до 15

    Кількість загиблих унаслідок масованої російської ракетно-дронової атаки на Київ продовжує зростати. Станом на вечір 6 липня рятувальники деблокували з-під завалів ще одне тіло у Подільському районі столиці. Загалом від російського удару вже загинули 15 людей, ще 56 осіб отримали поранення, серед них семеро дітей. Пошуково-рятувальна операція триває одразу на двох найбільш постраждалих локаціях.

    Про оновлені дані повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій. За інформацією відомства, рятувальники виявили ще одного загиблого під час розбору завалів житлового будинку у Подільському районі. Саме цей район став одним із головних епіцентрів російського удару, де ракета частково зруйнувала багатоповерхівку, поховавши під уламками мешканців будинку.

    Наразі підтверджено загибель 15 людей. Медичної допомоги потребували 56 постраждалих, серед яких семеро дітей різного віку. Частина поранених перебуває у лікарнях у тяжкому стані, тоді як іншим допомогу надали амбулаторно. Водночас рятувальники не виключають, що кількість жертв ще може зрости, адже під уламками зруйнованих будівель можуть залишатися люди.

    Пошуково-рятувальні роботи безперервно тривають за двома адресами — у Подільському та Дарницькому районах Києва. На місцях працюють співробітники ДСНС, кінологічні розрахунки, психологи, медики та важка інженерна техніка. Перед початком кожного етапу розбирання завалів оголошуються хвилини тиші, щоб рятувальники могли почути можливі сигнали людей, які залишаються під уламками.

    Масований удар по столиці Росія завдала в ніч проти 6 липня. За даними Повітряних сил ЗСУ, окупанти застосували 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник, головною ціллю яких став Київ. Українські сили протиповітряної оборони змогли знищити або подавити більшість дронів і крилатих ракет, однак балістичні ракети досягли своїх цілей, завдавши масштабних руйнувань житловим кварталам столиці.

    Найбільших руйнувань зазнали Подільський та Дарницький райони. У Подільському районі частково обвалився багатоквартирний будинок, пошкоджено ще низку житлових будівель, автомобілі та іншу цивільну інфраструктуру. У Дарницькому районі ракети та уламки пошкодили кілька багатоповерхівок, спричинили масштабні пожежі та руйнування квартир. Також наслідки атаки зафіксовані в Оболонському та Голосіївському районах столиці.

    За інформацією міської влади, загалом пошкодження отримали понад два десятки об’єктів у Києві. Серед них житлові будинки, адміністративні споруди, складські приміщення, гаражі та автомобілі. Частина мешканців залишилася без житла, а комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки ударів та відновлювати критичну інфраструктуру.

    Президент України Володимир Зеленський заявив, що масований удар ще раз продемонстрував критичну необхідність посилення української системи протиповітряної оборони. За його словами, українські військові успішно збивали більшість повітряних цілей, однак через нестачу ракет-перехоплювачів для комплексів Patriot цього разу не вдалося перехопити жодної балістичної ракети. Глава держави закликав союзників ухвалити рішення щодо прискорення постачання додаткових систем ППО та боєприпасів до них.

    У зв’язку з великою кількістю жертв та масштабними руйнуваннями у столиці 7 липня оголошено Днем жалоби. На державних і комунальних будівлях будуть приспущені прапори, а всі розважальні заходи скасовано. У Києві також продовжують працювати гуманітарні штаби, де мешканці пошкоджених будинків можуть отримати допомогу, консультації та тимчасове житло.

    Паралельно триває ліквідація наслідків удару й на Київщині. Найважча ситуація залишається у Вишневому, де після російської атаки виникла масштабна пожежа на території складських приміщень, було евакуйовано сотні мешканців через загрозу повторної детонації, а кількість загиблих у області також продовжує зростати.

    Рятувальні служби наголошують, що роботи у Києві триватимуть доти, доки не буде повністю перевірено всі зруйновані будівлі. Через складність конструкцій та великий обсяг завалів пошукова операція може зайняти ще тривалий час, а офіційні дані щодо кількості загиблих і постраждалих можуть оновлюватися.

  • Кількість жертв у Києві знову зросла: з-під завалів дістали ще одне тіло

    Кількість жертв у Києві знову зросла: з-під завалів дістали ще одне тіло

    У Києві продовжуються аварійно-рятувальні роботи після однієї з наймасштабніших російських атак останнього часу. У неділю, 6 липня, рятувальники деблокували з-під завалів житлового будинку в Подільському районі тіло ще одного загиблого чоловіка. Таким чином кількість жертв масованого удару РФ по столиці зросла до 13 осіб, ще 56 людей дістали поранення, серед них — семеро дітей. Пошуково-рятувальна операція триває, адже під руїнами можуть залишатися люди.

    Про виявлення ще одного загиблого повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко. За його словами, рятувальники ДСНС продовжують розбирати завали на місцях російських ударів, зокрема у Подільському районі, де було зруйновано житловий будинок.

    «Тривають розбори завалів на місцях російських ударів. Зараз у Подільському районі рятувальники деблокували тіло загиблого чоловіка», — повідомив Ткаченко.

    За оновленими даними міської влади та Державної служби України з надзвичайних ситуацій, внаслідок нічної атаки на Київ загинули 13 людей, ще 56 отримали травми різного ступеня тяжкості. Серед постраждалих — семеро дітей. Медики продовжують надавати допомогу потерпілим, а рятувальні підрозділи працюють безперервно на найбільш зруйнованих локаціях.

    Масована комбінована атака Росії на Україну відбулася в ніч проти 6 липня. За інформацією Повітряних сил ЗСУ, ворог застосував 419 засобів повітряного нападу, серед яких 68 ракет різних типів та 351 ударний безпілотник. Українські сили протиповітряної оборони знищили або подавили 363 повітряні цілі, однак частина балістичних ракет прорвалася до цілей.

    Основний удар припав саме на столицю. Найбільших руйнувань зазнали Подільський і Дарницький райони. У Подільському районі ракета влучила у багатоповерховий житловий будинок, спричинивши масштабні руйнування конструкцій. Саме тут триває одна з найскладніших пошуково-рятувальних операцій. У Дарницькому районі також було частково зруйновано житловий будинок, де рятувальникам вдалося врятувати десятки мешканців, однак є загиблі та зниклі безвісти.

    За даними ДСНС, до ліквідації наслідків атаки залучено сотні рятувальників, важку інженерну техніку, автокрани, кінологічні розрахунки та психологів. Під час проведення робіт рятувальники регулярно оголошують хвилини тиші, щоб почути можливі сигнали від людей, які можуть перебувати під уламками. Також використовується спеціальне обладнання для пошуку постраждалих під завалами.

    Окрім людських втрат, російська атака спричинила значні руйнування цивільної інфраструктури. У різних районах Києва пошкоджено понад два десятки житлових будинків, виникли пожежі у багатоповерхівках, гаражних кооперативах, складських приміщеннях та на території нежитлової забудови. У деяких будинках були заблоковані мешканці, яких довелося евакуйовувати за допомогою автодрабин та спеціальної техніки.

    У зв’язку з великою кількістю жертв та масштабними руйнуваннями влада Києва оголосила 7 липня Днем жалоби. На адміністративних будівлях буде приспущено державні прапори, а всі розважальні заходи у столиці скасовано.

    Президент України Володимир Зеленський, коментуючи наслідки атаки, заявив, що українські сили ППО успішно збили більшість крилатих ракет і безпілотників, однак цього разу не вдалося перехопити жодної балістичної ракети. За словами глави держави, причиною стала нестача ракет-перехоплювачів до комплексів Patriot. Президент вкотре закликав міжнародних партнерів прискорити постачання засобів протиповітряної оборони та боєприпасів до них.

    Паралельно ліквідація наслідків триває і на Київщині. Найскладніша ситуація склалася у Вишневому, де після ракетного удару виникла масштабна пожежа, а через загрозу повторної детонації небезпечних предметів було тимчасово евакуйовано понад 500 мешканців. Також пошкодження зафіксовані у Бучанському, Вишгородському, Броварському та Бориспільському районах області.

    Рятувальні служби наголошують, що роботи у Києві продовжуються безперервно. Через значні руйнування конструкцій пошукові роботи потребують особливої обережності, а кількість жертв може змінюватися у міру розбору завалів. Правоохоронці закликають мешканців не наближатися до місць проведення аварійно-рятувальних робіт і дотримуватися вказівок екстрених служб.

    Джерела: мер столиці Віталій Кличко, голова КМВА Тимур Ткаченко в соцмережах, ДСНС

  • Київ у вогні: жертв дедалі більше

    Київ у вогні: жертв дедалі більше

    У ніч проти 6 липня Росія здійснила чергову масовану комбіновану атаку по Україні, головним напрямком якої став Київ. Під ударом опинилися житлові квартали столиці, де ракети влучили у багатоповерхові будинки. Внаслідок атаки зруйновано кілька під’їздів, спалахнули масштабні пожежі, а рятувальники досі розбирають завали у пошуках людей.

    Станом на ранок, за інформацією міської влади, кількість загиблих у столиці зросла до 11 осіб, ще 46 людей отримали поранення, серед них діти. При цьому рятувальна операція триває, тому кількість жертв може збільшитися.

    Ще напередодні атаки президент України Володимир Зеленський повідомив, що українська розвідка отримала інформацію про підготовку Росією нового масштабного удару напередодні саміту НАТО, який відбудеться 7–8 липня у Туреччині. Президент закликав міжнародних партнерів прискорити передачу Україні ракет для систем Patriot, наголосивши, що будь-яке зволікання коштує людських життів.

     

    Найбільші руйнування — у Подільському та Дарницькому районах

    За даними ДСНС, Київської міської військової адміністрації та міського голови Віталія Кличка, пошкодження зафіксовані щонайменше у чотирьох районах столиці — Подільському, Дарницькому, Голосіївському та Оболонському. Найбільш руйнівними стали наслідки у Подільському та Дарницькому районах.

    У Подільському районі ракета влучила у житловий будинок, де відбулося масштабне руйнування квартир із дев’ятого по п’ятий поверх. Рятувальникам довелося за допомогою автодрабин евакуйовувати мешканців верхніх поверхів. Загалом із небезпечної зони вдалося врятувати десятки людей, серед яких були діти.

    Також у районі виникли пожежі на дахах багатоповерхівок, загорілися автомобілі у дворах, пошкоджено ліфтові шахти, а уламки ракети спричинили нові займання на території житлових комплексів.

    Не менш складна ситуація склалася у Дарницькому районі. Тут уламки та влучання спричинили пожежі у кількох висотках. В одному із 30-поверхових будинків полум’я охопило квартири на верхніх поверхах, ще в одному житловому комплексі виникло займання площею близько 150 квадратних метрів. Також пошкоджено гаражний кооператив. У кількох будинках рятувальники продовжували пошук людей під завалами.

    У Голосіївському районі внаслідок удару загорілися складські та нежитлові приміщення, а в Оболонському районі зафіксовані пошкодження інфраструктури та пожежі після падіння уламків.

    Кількість жертв збільшилася вже після завершення атаки

    Мер Києва Віталій Кличко повідомив, що один із тяжкопоранених чоловіків помер у лікарні вже після завершення активної фази рятувальних робіт, через що кількість загиблих збільшилася до одинадцяти.

    За офіційними даними медиків, госпіталізовано 27 постраждалих, серед яких троє дітей. Решті потерпілих допомогу надали амбулаторно. На місцях трагедій продовжують працювати рятувальники, кінологи, медики, психологи та поліцейські. Існує ймовірність, що під завалами ще можуть перебувати люди.

    Через значні руйнування правоохоронці тимчасово перекрили рух транспорту на низці вулиць столиці, зокрема на Урлівській, Світлицького та Куренівській, де працює важка інженерна техніка.

    Чим Росія атакувала Київ

    Офіційний детальний звіт Повітряних сил щодо всіх засобів повітряного нападу станом на ранок ще не був оприлюднений. Водночас військові оглядачі повідомляють, що атака мала комбінований характер.

    За попередніми оцінками, Росія застосувала одразу кілька типів озброєння. Ймовірно, столицю атакували балістичними ракетами «Іскандер-М», гіперзвуковими «Циркон», а також могли використовуватися ракети комплексу С-400 у режимі ударів по наземних цілях. Крім цього, вночі фіксувалися пуски крилатих ракет «Калібр», Х-101 та 9М727, які рухалися у напрямку Києва та Київської області. Частину цілей вдалося перехопити силам протиповітряної оборони, однак окремі ракети досягли житлової забудови.

    Під ударом опинилася і Київщина

    Серйозні наслідки атаки зафіксовані також у Київській області. Найважча ситуація склалася у Вишневому Бучанського району. Там після влучання виникла загроза повторної детонації вибухонебезпечних предметів, через що місцеву владу змусили обмежити доступ до небезпечної території та проводити евакуаційні заходи.

    За даними Київської обласної військової адміністрації, у регіоні загинула одна людина, ще щонайменше 15 отримали поранення. Серед постраждалих є дев’ятимісячна дитина. Також пошкоджені приватні житлові будинки, підприємства та об’єкти цивільної інфраструктури.

    Одеса також зазнала удару

    Окрім столиці та Київщини, під російським обстрілом опинилася Одеса. У місті пошкоджено житлові будинки, приватний сектор та гуртожиток. Рятувальники розбирають завали та ліквідовують наслідки пожеж. За попередньою інформацією місцевої влади, є постраждалі, однак їхня кількість уточнюється.

    Нічна атака 6 липня стала однією з наймасштабніших за останній час і вкотре продемонструвала, що головною ціллю російських ударів залишаються українські міста та цивільна інфраструктура. У Києві рятувальники продовжують працювати безперервно, розбираючи завали зруйнованих будинків, тоді як влада не виключає, що кількість загиблих і постраждалих може зрости після завершення пошуково-рятувальної операції.

  • Ресторан, резиденція чи готель: у центрі Києва продають унікальний будинок початку XIX століття

    Ресторан, резиденція чи готель: у центрі Києва продають унікальний будинок початку XIX століття

    У самому центрі історичного Києва на продаж виставили одну з найцікавіших будівель Андріївського узвозу. Йдеться про окрему споруду за адресою Андріївський узвіз, 10А, яка є пам’яткою архітектури початку XIX століття та належить до забудови, що формувала унікальний образ старого Подолу понад двісті років тому.

    Інформація про продаж з’явилася на сайтах столичних агентств нерухомості та одразу привернула увагу фахівців ринку, архітекторів і поціновувачів історичної спадщини Києва. Будівля розташована на одній із найвідоміших туристичних вулиць України — неподалік Андріївської церкви, Замкової гори та десятків культурних локацій, які щороку відвідують тисячі туристів.

    Згідно з інформацією продавців, загальна площа споруди становить близько 380 квадратних метрів. Будинок має три поверхи та належить до нежитлового фонду. У рієлторських описах зазначається, що об’єкт може використовуватися як ресторан, кафе, бутик-готель, мистецька галерея, шоурум, представницький офіс або навіть приватна резиденція.

    Особливістю споруди є її розташування. Будинок знаходиться на парній стороні Андріївського узвозу, неподалік перетину з Боричевим Током і навпроти будівлі посольства Бразилії в Україні. Завдяки цьому майбутній власник отримає не лише престижну адресу, а й одну з найкращих туристичних локацій столиці.

    У будівлі передбачено кілька окремих входів. Два виходи ведуть безпосередньо на Андріївський узвіз, ще три — у внутрішній закритий дворик. Там облаштовано терасу, яку можна використовувати для літнього майданчика ресторану або зони відпочинку. Крім того, є ще одна тераса з панорамним видом на історичний Київ та Андріївську церкву.

    Особливий інтерес викликає історія самої будівлі. За даними фахівців, споруда належить до типового проєкту житлової забудови початку XIX століття та була зведена приблизно між 1802 і 1812 роками. Архітектурно вона виконана у стилі класицизму, який був характерним для київської міської забудови того часу.

    Протягом останніх років будинок пройшов масштабну реставрацію. Під час робіт було відновлено історичні елементи фасаду, замінено інженерні мережі та посилено конструкції. За словами рієлторів, у споруді встановлено нові комунікації, модернізовано системи опалення та електропостачання, а також виконано базові оздоблювальні роботи.

    Втім, повноцінного ремонту всередині немає. Майбутній власник отримає приміщення у стані під індивідуальне оздоблення, що дозволить реалізувати власний дизайнерський проєкт відповідно до обраного формату використання.

    Цікаво, що це не перша спроба знайти користувача для історичної будівлі. Ще у 2024 році приміщення пропонували в оренду. Тоді орендна ставка становила близько 8 тисяч доларів на місяць. Однак за два роки орендар так і не з’явився, тому власники вирішили виставити об’єкт на продаж.

    Продаж будинку відбувається на тлі дедалі активніших дискусій щодо майбутнього самого Андріївського узвозу. Останніми роками одна з головних туристичних вулиць столиці переживає непрості часи. Через економічні труднощі, наслідки війни та низку будівельних конфліктів значна частина приміщень залишається зачиненою.

    Фото: Агентство нерухомості Маяк

    За оцінками громадських активістів і представників Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ», сьогодні приблизно половина локацій на Андріївському узвозі не працює або перебуває на реконструкції. За різними підрахунками, із 35 будівель та комерційних об’єктів близько 18 фактично не використовуються.

    Саме тому останнім часом у Києві дедалі частіше говорять про необхідність комплексного відновлення Андріївського узвозу. До обговорення залучають архітекторів, урбаністів, підприємців, представників культурних інституцій та місцевих жителів. Головна мета — повернути легендарній вулиці статус одного з головних культурних і туристичних центрів міста.

    Експерти ринку нерухомості зазначають, що попри складну ситуацію, історичні будівлі на Андріївському узвозі залишаються одними з найпривабливіших об’єктів для інвестицій у столиці. Обмежена кількість пропозицій, статус пам’яток архітектури та престижне розташування забезпечують їм стабільний інтерес з боку потенційних покупців.

    Чи стане будинок на Андріївському узвозі новим рестораном, готелем, галереєю або приватною резиденцією, наразі невідомо. Однак уже зараз зрозуміло, що йдеться не просто про комерційну нерухомість, а про частину історії Києва, яка може отримати нове життя після зміни власника.

  • Кількість постраждалих від масованої атаки РФ на Київ зросла до 90

    Кількість постраждалих від масованої атаки РФ на Київ зросла до 90

    Кількість постраждалих внаслідок масованої комбінованої атаки Росії на Київ у ніч проти 2 червня продовжує зростати. Станом на вечір відомо вже про 90 поранених, тоді як кількість загиблих залишається незмінною — шість осіб.

    Про оновлені дані повідомив мер столиці Віталій Кличко. За його словами, значна частина постраждалих продовжує перебувати під наглядом медиків.

    «90 постраждалих наразі в Києві від масованої атаки ворога на столицю 2 червня. У стаціонарах перебувають 52 поранених. Із них двоє дітей. Шестеро людей загинули», – повідомив Кличко.

    Російські війська завдали по столиці одного з наймасштабніших ударів за останній час, застосувавши ударні безпілотники та ракети різних типів. Повітряна тривога тривала кілька годин, а вибухи лунали в різних районах міста.

    Найбільших руйнувань зазнав Подільський район, де внаслідок влучання стався частковий обвал конструкцій дев’ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники тривалий час розбирали завали та шукали можливих постраждалих. Також у районі виникли численні пожежі, було пошкоджено автомобілі та інші об’єкти цивільної інфраструктури.

    Серйозні пошкодження зафіксовано і в Голосіївському районі столиці. Там ударом було зруйновано другий та третій поверхи поліклініки, що призвело до значних руйнувань будівлі та необхідності проведення аварійно-відновлювальних робіт.

    У Солом’янському районі уламки ворожих засобів ураження влучили у верхні поверхи 15-поверхового житлового будинку. Крім того, сталося загоряння у 24-поверховому будинку на рівні сьомого та восьмого поверхів. Пожежно-рятувальні підрозділи оперативно локалізували вогонь та евакуювали мешканців.

    Загалом наслідки російської атаки були зафіксовані у семи районах Києва. Окрім житлових будинків, пошкоджень зазнали об’єкти соціальної та комунальної інфраструктури, а також енергетичні мережі. Раніше повідомлялося про травмування двох працівників енергетичної компанії, які виконували роботи з ліквідації наслідків обстрілів.

    Медики продовжують надавати допомогу пораненим. Частина постраждалих отримала амбулаторне лікування, однак понад пів сотні людей залишаються у стаціонарах. Серед них є діти та пацієнти з тяжкими травмами.

    Рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи в окремих локаціях тривають. Міська влада та екстрені служби продовжують уточнювати масштаби руйнувань і остаточну кількість постраждалих.

  • Метро на Виноградар знову не встигають? Кличко назвав новий термін запуску довгоочікуваної гілки

    Метро на Виноградар знову не встигають? Кличко назвав новий термін запуску довгоочікуваної гілки

    Будівництво метро на Виноградар у Києві триває, однак повністю запустити нову ділянку Сирецько-Печерської лінії до кінця 2026 року, найімовірніше, не вдасться. Про це повідомив міський голова столиці Віталій Кличко в етері телеканалу «Київ24», коментуючи стан робіт на одному з найочікуваніших інфраструктурних об’єктів міста.

    За словами мера, будівництво не зупиняється, а роботи на майданчиках тривають активними темпами. Водночас Кличко визнав, що до кінця поточного року метро до житлового масиву Виноградар не запустять. Натомість частина станцій має бути вже на високому етапі готовності, а реалізувати проєкт у ширшому форматі міська влада планує до кінця наступного року.

    «До кінця року ми не запустимо метрополітен, але деякі станції будуть добудовані. Інтенсивність робіт йде. І цей важливий проєкт до кінця наступного року плануємо реалізувати», — заявив Кличко.

    Йдеться про продовження зеленої, Сирецько-Печерської лінії метро від станції «Сирець» у напрямку житлового масиву Виноградар. Перша черга будівництва передбачає спорудження двох нових станцій — «Мостицька» та «Проспект Правди». У публічному просторі також фігурує назва «Варшавська» для станції, яка раніше мала проєктну назву «Проспект Правди». Загальна довжина нової ділянки становить приблизно 3,7–3,8 кілометра.

    Цей проєкт є одним із найважливіших для транспортної системи Києва, адже Виноградар залишається великим житловим масивом без прямого доступу до метро. Для десятків тисяч мешканців Подільського району нові станції мають суттєво скоротити час дороги до центру міста та зменшити навантаження на наземний громадський транспорт.

    Будівництво метро на Виноградар має непросту історію. Спершу нові станції планували відкрити ще у 2021 році, однак строки неодноразово переносилися. Однією з головних причин стали проблеми з попереднім підрядником. Наприкінці 2023 року КП «Київський метрополітен» розірвало договір із «Київметробудом» через повільне виконання робіт. Після цього місто шукало нового виконавця, а будівництво фактично довелося перезапускати.

    У 2024 році роботи на об’єкті відновили. Новим підрядником стала група компаній «Автострада». Компанії передали проєктну документацію та будівельні майданчики. За даними відкритих джерел, новий договір оцінювали у понад 13 млрд грн. Роботи ведуться у складних умовах — у щільній міській забудові, із великою кількістю підземних комунікацій та складною геологією.

    За попередніми повідомленнями міської влади, підрядник працює одразу на кількох будівельних майданчиках. Частину ділянки від станції «Сирець» до майбутньої «Мостицької» мають прокладати закритим способом, тобто методом тунельної проходки. Водночас ділянку між «Мостицькою» та «Проспектом Правди» будують відкритим способом.

    Попри заяви про активні темпи, ситуація зі строками залишається неоднозначною. Раніше Кличко заявляв, що у 2026 році може бути відкрита щонайменше одна станція метро на Виноградар. Однак керівництво столичного метрополітену пізніше уточнювало, що у 2026 році йдеться передусім про завершення основних конструкцій станції «Мостицька», а не обов’язково про запуск пасажирського руху.

    За словами представників метрополітену, рух поїздів у напрямку Виноградаря можливий лише після завершення будівництва обох станцій першої черги. Саме тому реальний запуск ділянки може відбутися не раніше 2027 року, якщо не виникне нових затримок із фінансуванням, безпековою ситуацією або технічними роботами.

    Окремою проблемою є вартість будівництва. Через затримки, зміну підрядника, інфляцію та воєнні умови проєкт суттєво подорожчав. У медіа повідомлялося, що за кілька років вартість метро на Виноградар зросла на мільярди гривень. Крім того, «Київський метрополітен» через суди намагається повернути кошти від попереднього підрядника.

    Попри складнощі, столична влада називає проєкт одним із ключових для транспортного розвитку Києва. Нові станції мають не лише покращити сполучення Виноградаря з центром міста, а й розвантажити дороги, зменшити залежність району від маршруток і автобусів та зробити пересування містом більш прогнозованим.

    Водночас кияни вже не вперше чують обіцянки щодо швидкого завершення будівництва. Через це нова заява Кличка фактично означає: у 2026 році місто може отримати будівельну готовність окремих станцій, але повноцінний пасажирський запуск залишається під питанням.

    На тлі війни столичне метро виконує не лише транспортну, а й безпекову функцію. Під час повітряних тривог станції використовують як укриття. Нещодавно внаслідок російської атаки у Києві були пошкоджені станція «Лук’янівська» та один із виходів станції «Хрещатик», після чого фахівці оперативно проводили відновлювальні роботи. Це ще раз показало, наскільки важливою для столиці залишається стабільна робота метрополітену.

    Отже, метро на Виноградар продовжують будувати, але остаточний запуск нової ділянки залежатиме від темпів робіт, фінансування та завершення всіх технічних етапів. Наразі найреалістичніший сценарій — завершення частини основних конструкцій у 2026 році та можливий запуск руху вже після цього, орієнтовно у 2027 році.