Daypolitico

Позначка: політичні репресії

  • За донати ЗСУ та повідомлення про війська РФ — за ґрати: як Лукашенко карає за підтримку України

    За донати ЗСУ та повідомлення про війська РФ — за ґрати: як Лукашенко карає за підтримку України

    У Білорусі від початку повномасштабного російського вторгнення щонайменше 419 людей засудили у справах, пов’язаних із підтримкою України. Серед них — громадяни, які передавали інформацію про пересування російської військової техніки, переказували кошти на допомогу українським військовим або брали участь у спротиві російській агресії. Наразі 142 засуджені залишаються за ґратами, а правозахисники попереджають, що реальні масштаби переслідувань можуть бути значно більшими.

    Про це йдеться у звіті білоруського правозахисного центру «Вясна», оприлюдненому 22 жовтня 2026 року.

    За підрахунками організації, серед щонайменше 419 засуджених — 73 жінки. Найбільше вироків стосуються людей, які передавали фотографії та відеозаписи переміщення російської військової техніки територією Білорусі.

    Зокрема, 222 особи засудили за статтею 361-4 Кримінального кодексу Білорусі — «сприяння екстремістській діяльності».

    Так білоруська влада кваліфікує, зокрема, передавання інформації про військові колони, потяги з технікою та інші переміщення російської армії.

    Однією з наймасштабніших стала так звана «справа Гаюна».

    Незалежний моніторинговий проєкт «Беларускі Гаюн» із 2022 року збирав відомості про пересування російських і білоруських військ. Інформацію надсилали звичайні громадяни, які помічали військову техніку поблизу своїх населених пунктів.

    У лютому 2025 року стало відомо про злам бота проєкту. Після цього почалися затримання людей, які могли передавати відомості моніторинговій групі.

    За інформацією «Вясни», станом на 22 жовтня 2026 року встановлено щонайменше 141 фігуранта «справи Гаюна». Із них 41 людина продовжує перебувати за ґратами.

    Переслідування не обмежується повідомленнями про військову техніку.

    За даними правозахисників, 44 людей засудили за звинуваченнями у державній зраді у зв’язку з підтримкою України. Ще 17 громадян інших країн отримали вироки за статтями про агентурну діяльність.

    Окрему категорію становлять люди, яких судили за фінансову допомогу українським військовим.

    Щонайменше 45 осіб засудили за пожертви, які білоруські силовики кваліфікували як фінансування терористичної або екстремістської діяльності.

    Суворі вироки отримали й учасники антивоєнних диверсій.

    Зокрема, 29 людей засудили за звинуваченнями в тероризмі у справах, пов’язаних із пошкодженням залізничної інфраструктури та подіями на військовому аеродромі в Мачулищах.

    Після початку повномасштабного вторгнення частина білорусів намагалася перешкоджати використанню залізниці для транспортування російських військ і техніки.

    У Білорусі цих людей називали терористами, тоді як незалежні правозахисники звертали увагу на політичний характер переслідувань і повідомлення про насильство під час затримань.

    Під кримінальним переслідуванням опинилися також білоруські добровольці, які підтримали Україну зі зброєю в руках.

    За участь у бойових діях на українському боці або підготовку до цього засудили 42 людей.

    Окремо правозахисники повідомляють про 23 засуджених у «справі полку Калиновського» — білоруського добровольчого формування, бійці якого воюють на боці України.

    Частину вироків ухвалили заочно щодо людей, які перебувають за кордоном.

    Загалом у справах, пов’язаних із війною, правозахисники зафіксували 37 заочних вироків.

    Переслідування прихильників України відбувається на тлі ширшої кампанії політичних репресій у Білорусі, яка посилилася після протестів 2020 року.

    Попри міжнародний тиск, затримання опозиційних активістів, журналістів та громадян, які висловлюють незгоду з політикою Олександра Лукашенка, продовжуються.

    Водночас Мінськ періодично звільняє частину засуджених у межах переговорів зі Сполученими Штатами.

    Раніше «Ненька інфо» повідомляла про переговори американського спецпосланця Джона Коула з Лукашенком щодо звільнення політичних в’язнів.

    Вашингтон домігся звільнення сотень ув’язнених, однак правозахисники застерігають, що одночасно в країні з’являються нові політично мотивовані кримінальні справи.

    Сам Лукашенко заперечує наявність політичних в’язнів у Білорусі та наполягає, що засуджені відбувають покарання за порушення законодавства.

    Правозахисники, своєю чергою, наголошують, що кримінальна відповідальність за висловлення антивоєнної позиції, передачу інформації чи підтримку України є складовою системних репресій.

    Наведені 419 випадків — це мінімальна підтверджена кількість засуджених у справах, пов’язаних із підтримкою України. Реальна кількість переслідуваних може бути більшою, оскільки інформація про частину затримань і судових процесів залишається недоступною.

    Таким чином, навіть через понад чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії білоруси продовжують ризикувати свободою через підтримку України, а масштаб переслідувань свідчить про тривалий характер репресивної політики Мінська.

  • Сибіга у річницю протестів у Білорусі: «Майбутнє країни має визначати її народ, а не Москва»

    Сибіга у річницю протестів у Білорусі: «Майбутнє країни має визначати її народ, а не Москва»

    Виконувач обов’язків міністра закордонних справ України Андрій Сибіга виступив із заявою з нагоди шостої річниці масових протестів у Білорусі, які спалахнули після президентських виборів 9 серпня 2020 року. Український дипломат наголосив, що прагнення білорусів до свободи та демократичних змін не вдалося знищити попри роки репресій, ув’язнень і вимушеного вигнання.

    «Шість років тому, 9 серпня, білоруси чітко продемонстрували своє прагнення до демократичних змін і право самостійно визначати майбутнє власної країни. Їхній вибір зустріли репресіями», – зазначив Сибіга у своїй заяві.

    Президентські вибори в Білорусі 9 серпня 2020 року стали початком найбільш масштабної хвилі протестів у країні за десятиліття. Офіційна влада оголосила переможцем Олександра Лукашенка, однак опозиція та низка західних держав не визнали результати виборів достовірними. Масові акції протесту супроводжувалися жорсткими діями силовиків, затриманнями та переслідуваннями учасників демонстрацій. Міжнародні спостерігачі та правозахисні організації повідомляли про численні порушення прав людини.

    За словами Сибіги, роки тиску з боку білоруської влади не змогли знищити прагнення суспільства до свободи, демократії та суверенітету. Він підкреслив, що Україна й надалі підтримуватиме білорусів, які виступають за демократичне майбутнє своєї держави.

    Окремо очільник українського зовнішньополітичного відомства наголосив на принциповій позиції Києва щодо білоруського народу та режиму Лукашенка. Україна, за його словами, чітко розрізняє громадян Білорусі та політичний режим, який нині контролює країну. Сибіга зазначив, що саме режим Лукашенка несе відповідальність за сприяння російській агресії проти України.

    «Ми цінуємо багатьох білорусів, які стали на бік України та виступили проти російської агресії», – заявив він.

    Український дипломат також висловив сподівання, що в майбутньому Білорусь зможе стати вільною, незалежною, демократичною та європейською державою. На його думку, майбутнє країни має визначати саме білоруський народ, а не Москва.

    «Ми сподіваємося, що одного дня Білорусь стане вільною, незалежною, демократичною та європейською державою, де саме її народ, а не Москва, визначатиме майбутнє країни», – наголосив Сибіга.

    Він також заявив, що Україна продовжуватиме тісну взаємодію з лідеркою білоруських демократичних сил Світланою Тихановською та іншими представниками білоруської опозиції, які виступають за демократичні зміни.

    Україна останнім часом посилює контакти з демократичними силами Білорусі. У травні 2026 року Тихановська вперше здійснила робочий візит до Києва та провела переговори із Сибігою. Сторони обговорили безпекову ситуацію в регіоні, майбутнє Білорусі та подальшу взаємодію України з білоруськими демократичними силами. За підсумками переговорів Київ підтвердив, що розглядає білоруський народ і режим Лукашенка окремо, а також виступає за незалежну та суверенну Білорусь, яка не буде використовуватися Росією як військовий плацдарм.

    У МЗС України також повідомляли про призначення посла з особливих доручень, який відповідає за взаємодію з представниками білоруських демократичних сил. Серед напрямів співпраці – гуманітарна, інформаційна, санкційна та експертна сфери. Київ також заявляв про зацікавленість у майбутньому приєднанні демократичної Білорусі до Люблінського трикутника.

    Водночас ситуація з правами людини в Білорусі залишається складною. Після протестів 2020 року влада країни продовжила масштабну кампанію переслідувань опозиціонерів, журналістів, правозахисників, активістів та інших громадян, яких звинувачують у політичній діяльності. Європейський Союз неодноразово заявляв про підтримку демократичних сил Білорусі та наголошував на необхідності звільнення політичних в’язнів.

    За наведеними правозахисниками даними, за шість років після виборів було зафіксовано десятки тисяч випадків репресій – від затримань та допитів до обшуків, кримінального переслідування і тиску на родичів опозиціонерів. Значна кількість людей була змушена залишити країну через загрозу переслідування.

    Водночас частина білорусів після початку повномасштабної війни Росії проти України відкрито виступила на боці України. Білоруські добровольці беруть участь у бойових діях проти російських військ, а активісти й представники демократичної опозиції підтримують Україну та виступають проти використання Білорусі як плацдарму для російської агресії.

    Позиція Києва щодо офіційного Мінська залишається принциповою: Україна засуджує підтримку Лукашенком російської агресії, але водночас прагне зберігати контакти з білорусами, які виступають за демократичне та європейське майбутнє своєї держави.

    Таким чином, через шість років після протестів Україна продовжує наголошувати, що політичне майбутнє Білорусі має визначатися її громадянами. Київ також демонструє готовність підтримувати демократичні сили країни та поглиблювати співпрацю з ними на тлі подальшої залежності режиму Лукашенка від Росії.