Позначка: політика Молдови

  • Кінець тривалої епохи: у комуністів Молдови змінився багаторічний лідер

    Кінець тривалої епохи: у комуністів Молдови змінився багаторічний лідер

    У Партії комуністів Республіки Молдова відбуваються наймасштабніші внутрішні зміни за всю історію її існування, які вже називають символічним завершенням цілої політичної доби в країні. Після більш ніж тридцяти років беззмінного керівництва партією Владімір Воронін залишив посаду голови ПКРМ, поступившись місцем новому поколінню політичного керівництва. Це рішення було ухвалене на партійному з’їзді 6 червня і стало результатом багаторічної трансформації політичного впливу комуністів у Молдові.

    Новим лідером партії обрано депутатку Діану Караман, яка представляє молодше покоління політичної еліти ПКРМ. Її призначення стало першим випадком за весь час існування партії, коли керівництво повністю переходить до іншої особи, не пов’язаної безпосередньо з поколінням засновників пострадянської політичної системи Молдови. Делегати з’їзду підтримали її кандидатуру в межах внутрішньопартійного голосування, яке, за словами учасників, відображає курс на оновлення та адаптацію партії до сучасних політичних реалій.

    Попри формальне завершення багаторічного головування, Владімір Воронін не залишає політичну структуру повністю. З’їзд ухвалив рішення створити для нього спеціальну посаду почесного голови партії, що передбачає збереження його символічної ролі в політичному житті ПКРМ. Відповідні зміни були внесені до статуту партії, що дозволило юридично закріпити нову модель внутрішнього управління, у якій колишній лідер зберігає статус політичного авторитета, але більше не бере участі у щоденному керівництві.

    Владімір Воронін, який народився у 1941 році та нещодавно відзначив своє 85-річчя, є однією з ключових постатей сучасної історії Молдови. Його політична кар’єра охоплює кілька епох — від радянської адміністративної системи до незалежної молдовської держави. У 2001 році він став президентом Молдови і залишався на цій посаді до 2009 року, очолюючи країну в період, коли комуністична партія мала повний контроль над парламентом і урядом.

    Саме в цей період ПКРМ досягла піку свого політичного впливу, перетворившись на домінуючу силу в державі. Воронін був не лише формальним керівником, а й ключовим архітектором політичної системи того часу, яка поєднувала елементи пострадянського управління з поступовими спробами модернізації державних інституцій. Його правління часто оцінюють як період відносної стабільності, хоча воно також супроводжувалося політичними кризами та напруженими відносинами із західними партнерами.

    Після завершення президентського терміну вплив комуністів почав поступово зменшуватися. Політичний ландшафт Молдови зазнав істотних змін, з’явилися нові партії, посилилася конкуренція між проєвропейськими та проросійськими силами, а також зросла роль зовнішньополітичного фактору у внутрішніх процесах країни. ПКРМ поступово втрачала позиції, які раніше дозволяли їй визначати політичний порядок денний.

    Критичним моментом для партії стали парламентські вибори 2019 року, коли комуністи вперше не змогли подолати виборчий бар’єр і залишилися без представництва у парламенті. Це стало серйозним сигналом про глибоку кризу політичної підтримки та необхідність переосмислення стратегії. Партія опинилася перед вибором між поступовим згортанням політичної діяльності або пошуком нових союзів для збереження впливу.

    У 2021 році ПКРМ обрала шлях політичної кооперації та створила блок із Партією соціалістів Молдови під керівництвом Ігоря Додона. Цей союз дозволив комуністам повернутися до парламенту, отримавши 10 мандатів, і частково відновити політичну присутність. Проте вже на виборах 2025 року блок показав зниження результатів, отримавши 8 мандатів, що продемонструвало поступову ерозію електоральної підтримки навіть у форматі об’єднання.

    На тлі цих процесів рішення про зміну керівництва виглядає як відповідь на довгострокову тенденцію зниження впливу партії. Аналітики зазначають, що передача керівництва Діані Караман може бути спробою оновлення іміджу ПКРМ, залучення нових виборців і адаптації до політичної реальності, в якій традиційні ідеологічні сили поступово поступаються місцем більш гнучким політичним проєктам.

    Водночас збереження Вороніна у структурі партії як почесного голови свідчить про прагнення уникнути внутрішнього розколу та забезпечити контрольований перехід влади. Його фігура продовжує відігравати роль символічного центру партії, який об’єднує стару еліту та забезпечує спадковість політичної традиції.

    Політичні експерти вважають, що майбутнє ПКРМ значною мірою залежатиме від того, чи зможе нове керівництво відійти від персоніфікованої моделі управління, яка десятиліттями була пов’язана з Вороніним, і сформувати нову політичну ідентичність партії. У сучасних умовах молдовської політики, де конкуренція між проєвропейським курсом і альтернативними політичними блоками залишається високою, це завдання виглядає складним.

    Таким чином, зміна керівництва в Партії комуністів Молдови є не лише внутрішньопартійною подією, а й важливим маркером ширших трансформацій у політичній системі країни. Вона символізує поступовий перехід від персоналізованої пострадянської політики до більш інституціоналізованих і динамічних політичних процесів, які визначатимуть майбутнє Молдови в найближчі роки.

  • Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Санду позбавила громадянства двох уродженців України: рішення ухвалили на тлі напруги навколо Придністров’я

    Президентка Молдови Мая Санду підписала указ про припинення громадянства для двох уродженців України. Відповідний документ уже оприлюднили на офіційному сайті глави держави. Рішення стало черговим кроком молдовської влади на тлі посилення напруги навколо невизнаного Придністров’я та зростання безпекових ризиків у регіоні.

    Згідно з указом, громадянства Молдови позбавили Валерія Кніщука та Віталія Морля. У документі не уточнюється, які саме підстави стали причиною такого рішення. Водночас у Молдові подібні укази часто пов’язують із питаннями національної безпеки, наявністю іншого громадянства, участю в діяльності, яка суперечить інтересам держави, або отриманням паспорта на підставі неправдивих даних.

    Офіційний Кишинів наразі не оприлюднив додаткових деталей щодо двох уродженців України. Указ має стандартний формат і лише констатує факт припинення громадянства відповідно до чинного законодавства Молдови.

    Це вже не перший подібний крок з боку влади Молдови за останні тижні. Ще 25 травня Мая Санду підписала окремий указ про позбавлення громадянства п’ятьох осіб, які проживали на території невизнаного Придністров’я. Тоді молдовські медіа та експерти звернули увагу, що рішення ухвалили на тлі посилення безпекової риторики Росії щодо регіону.

    У Кишиневі дедалі частіше наголошують, що Придністров’я залишається одним із ключових факторів ризику для національної безпеки Молдови. Самопроголошена “Придністровська Молдавська Республіка”, яка контролює частину території на лівому березі Дністра, не визнається міжнародною спільнотою і офіційно вважається частиною Молдови.

    На території Придністров’я досі перебуває російський військовий контингент, а Москва роками підтримує регіон політично, економічно та військово. Після початку повномасштабної війни РФ проти України питання безпеки навколо Придністров’я стало ще більш чутливим як для Кишинева, так і для Києва.

    Регіон має спільний кордон з Україною, а українська влада неодноразово попереджала про ризики провокацій або використання території Придністров’я у гібридних операціях Росії.

    Додаткову напругу спричинили нещодавні рішення Кремля щодо мешканців невизнаної республіки. У травні президент РФ Володимир Путін підписав указ про спрощення процедури отримання російського громадянства для жителів Придністров’я.

    У Москві пояснили це “необхідністю підтримки співвітчизників”, однак у Молдові таку ініціативу сприйняли як ще один інструмент посилення російського впливу у регіоні.

    Президентка Молдови Мая Санду раніше вже критикувала дії Кремля навколо Придністров’я. Вона заявляла, що Росія намагається використовувати регіон як важіль тиску на Молдову та перешкоджати європейській інтеграції країни.

    Останні рішення про припинення громадянства експерти також розглядають у ширшому контексті посилення контролю над питаннями безпеки. Після початку великої війни в Україні Молдова активізувала перевірки щодо осіб, які можуть бути пов’язані з проросійськими структурами, незаконними схемами отримання документів або діяльністю, що загрожує державним інтересам.

    Водночас офіційний Кишинів намагається уникати різких формулювань, аби не провокувати додаткове загострення з Москвою чи Придністров’ям.

    Окрему увагу до теми привернув і той факт, що новий указ стосується саме уродженців України. Утім наразі немає жодних офіційних заяв про те, що рішення було ухвалене через їхнє українське походження чи зв’язки з Україною.

    У молдовському законодавстві передбачено кілька підстав для припинення громадянства. Серед них — добровільна відмова, служба в іноземних військах без дозволу держави, загроза національній безпеці або отримання паспорта незаконним шляхом.

    На цьому тлі Молдова продовжує зміцнювати співпрацю з Європейським Союзом та партнерами у сфері безпеки. Після російського вторгнення в Україну країна різко посилила заходи контролю на кордонах, активізувала боротьбу з проросійськими мережами впливу та збільшила фінансування оборонного сектору.

    Європейські партнери неодноразово заявляли, що Молдова залишається однією з потенційних цілей російського гібридного впливу. Особливу увагу при цьому приділяють саме Придністров’ю, де Москва зберігає політичну та військову присутність.

    Нагадаємо, у 2022–2025 роках у регіоні неодноразово фіксували дивні інциденти — вибухи, атаки на адміністративні будівлі та повідомлення про нібито “теракти”. У Кишиневі та Києві тоді припускали, що подібні події могли бути елементом інформаційних або гібридних операцій для дестабілізації ситуації.

    Наразі влада Молдови не повідомляє, чи можуть бути нові рішення про позбавлення громадянства в найближчий час. Водночас аналітики припускають, що Кишинів продовжить жорсткіше реагувати на будь-які ризики, пов’язані з Придністров’ям, російським впливом та питаннями безпеки.